Відповідно до статей 8, 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", пункту 8 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 614, пункту 12-1 Порядку здійснення заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074,

1. Затвердити Режим рибальства у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) України у 2021 році, що додається.

2. Департаменту раціонального природокористування (Олександр БОНЬ) в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра відповідно до розподілу функціональних повноважень.

1. Цей Режим розроблено відповідно до Законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", "Про природно-заповідний фонд України" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (із змінами) (далі - Порядок).

2. Промисел водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у 2021 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за № 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. У цьому Режимі терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Правил ах рибальства.

4. Строки початку й закінчення добування (вилову), установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати визначених періодів промислу.

5. Написи, нанесені на судна флоту рибної промисловості, а також бирки для маркування знарядь лову (далі - бирки) мають відповідати Національному стандарту України.

6. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисел, зобов’язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову, а також активні знаряддя лову, кількість яких обмежено цим Режимом з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріпляються на кожне знаряддя лову: ставні неводи - на розтяжці при вході в двір безпосередньо біля крила; ятері - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; підйомні пастки та раколовки - до верхньої частини каркаса; ставні сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 метра від одного з кінців сітки.

7. Користувачі водних біоресурсів зобов’язані терміново інформувати територіальні органи Держрибагентства, в районі діяльності яких здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів, територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, спеціальні адміністрації природно-заповідного фонду та відповідні Головні управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, про виявлення захворювань водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

8. Максимальна довжина однієї ставної сітки, що застосовується на водосховищах - 70 м. Максимальна довжина раколовки - 50 м. Ставні знаряддя лову, крім бирок, з метою спрощення їх ідентифікації на водоймі оснащуються розпізнавальними знаками (розпізнавальний знак - позначка, що вивищується над місцем постановки знарядь лову мінімум на 50 см, верхній кінець якої має прапорець розміром не менше нiж 25 x 25 см).

9. Допускається під час здійснення промислу:

1) на Київському водосховищі в період до початку весняно-літньої нерестової заборони та з 01 вересня до 31 грудня використання для добування (вилову) скупчень карася сріблястого та плітки сіток з кроком вічка а = 50 мм;

2) на Канівському водосховищі протягом усього періоду промислу використання для добування (вилову) скупчень карася сріблястого та плітки сіток з кроком вічка а = 50-60 мм;

3) на Кременчуцькому водосховищі використання за наявності наукових обґрунтувань наукових установ дрібновічкових ятерів (з кроком вічка а = 5-10 мм) для добування (вилову) верховодки і тюльки у період з 01 березня до 01 липня, включаючи період весняно-літньої нерестової заборони, під контролем територіальних органів Держрибагентства;

4) на Кам’янському водосховищі:

на закорчованих і зарослих ділянках водойм із глибиною не більше трьох метрів у межах острова Крячок, Чикалівських, Успенських, Келебердянських плавнів застосування низькостінних поріжних сіток з кроком вічка а = 38-60 мм і вище;

з 01 жовтня по 31 грудня у середній частині водосховища (с. Кам’яні Потоки - с. Бородаївка) в місцях концентрації карася сріблястого та плітки використання для їх облову сіток, у тому числі і поріжних, з кроком вічка а = 50 мм;

5) на Дніпровському водосховищі:

використання протягом усього року за винятком періоду весняно-літньої нерестової заборони закидних неводів з кроком вічка а = 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища в межах Запорізької області;

застосування за наявності наукових обґрунтувань наукових установ поріжних ставних сіток із кроком вічка а = 45-60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову карася сріблястого;

застосування за наявності наукових обґрунтувань наукових установ дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка а = 30-32 мм у всій акваторії Самарської затоки в період з кінця весняно-літньої нерестової заборони до кінця календарного року;

6) на Каховському водосховищі

протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм у верхній частині водосховища до західної адміністративної межі с. Вищетарасівка (Нікопольського) району (з правого берега) - яхт-клубу "Борисфен" м. Енергодар (з лівого берега);

протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток в з кроком вічка а = 50-60 мм та на ділянці від Кам’янських Кучугур до Майгори вглиб водосховища на 2 кілометри;

протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції вглиб водосховища на 1 кілометр;

протягом усього промислового періоду використання чотирьох закидних частикових неводів в нижній частині водосховища на постійних тоньових ділянках під контролем територіальних органів Держрибагентства;

протягом усього промислового періоду використання дрібновічкових ставних неводів та ятерів з вічком не менше ніж а = 5 мм у котлах (бочках) для промислу тюльки з дотриманням норм прилову водних біоресурсів непромислового розміру не більше ніж 2 % від загальної маси улову водних біоресурсів;

промисел закидними неводами на ділянці в районі с. Бабине, обмеженій координатами 47°24'37.0"N 34°02'37.5"E - 47°24'17.3"N 34°02'36.2"E, під контролем територіальних органів Держрибагентства;

спеціалізований промисел тюльки конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв. м, крок вічка сіткового полотна не менше нiж 5 мм) у кількості двох одиниць у межах Херсонської області (за винятком заток) з пересувних та стаціонарних суден флоту рибної промисловості у темний час доби з використанням штучного освітлення;

7) на всіх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) України: протягом всього промислового періоду - використання поріжних ставних сіток з кроком вічка а = 75 мм і більше;

максимально допустимий прилов водних біоресусрів непромислового розміру для сіток з кроком вічка а = 50–60 мм - не більше ніж 10 % загальної кількості добутих (виловлених) водних біоресурсів;

мінімально допустимий для промислу розмір білого, строкатого товстолобиків та білого амура - 60 см;

мінімально допустимий для промислу розмір щуки - 50 см, сома європейського - 80 см;

мінімально допустимий для промислу розмір річкового рака - 11 см;

відхилення фактичних розмірів кроку вічка в ставних сітках з кроком вічка 41-60 мм та 74 мм і вище на рівні не більше 5 % від установлених;

висота крила раколовки - не більше ніж 0,5 м, довжина бочки - не більше ніж 1,0 м.

10. На Київському, Канівському, Кременчуцькому та Кам’янському водосховищах допускається максимальна довжина крила ятера (сумарна довжина сіткового полотна, починаючи від входу бочки) - не більше ніж 25 м. На Дніпровському та Каховському водосховищах максимальна довжина крила ятера (сумарна довжина сіткового полотна, починаючи від входу бочки) - не більше ніж 75 м. Для всіх водосховищ діаметр бочки в ятерях - не більше ніж 1,6 м, кількість бочок на один ятір - не більше ніж дві.

11. Забороняється під час здійснення промислу:

1) на Київському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм, сіток з кроком вічка а = 41-49 мм та а = 69-74 мм протягом усього року;

використання закидних частикових неводів у переднерестовий період у разі освоєння 20 % річного ліміту ляща;

2) на Канівському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше нiж а = 36 мм, сіток з кроком вічка а = 41-49 мм та а = 69-74 мм протягом усього року;

3) на Кременчуцькому водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше ніж а = 38 мм та сіток з кроком вічка а = 69-70 мм протягом всього року;

використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої нерестової заборони до 30 вересня;

4) на Кам’янському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше ніж а = 38 мм та сіток з кроком вічка а = 69-70 мм протягом усього року;

5) на Дніпровському водосховищі застосування протягом усього року ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм (за виключенням Самарської затоки відповідно до абзацу третього підпункту 5 пункту 9 цього Режиму) та а = 69-70 мм;

6) на Каховському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка а = 30-38 мм та а = 69-70 мм протягом усього року;

встановлення у період до початку весняно-літньої нерестової заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур.

12. На Київському, Канівському та Каховському водосховищах під час здійснення промислу забороняється використання порядків (лав) ставних сіток, ятерів, ставних неводів загальною довжиною понад 500 м (відстань між порядками (лавами) ятерів та ставних неводів має бути не менше ніж 500 м).

13. Прилов заборонених до добування (вилову) водних біоресурсів та особин водних біоресурсів непромислового розміру, а також тварин, що не належать до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), слід негайно повернути у природне середовище незалежно від їх стану. Під час повернення у природне середовище таких тварин необхідно уникати нанесення їм травмувань.

У разі наявності чотирьох і більше актів, у яких фіксується перевищення норми прилову особин водних біоресурсів непромислового розміру, територіальні органи Держрибагентства приймають рішення про заборону промислу знаряддями лову з певним кроком вічка в межах відповідного району промислу строком до 20 діб, але не менше ніж 10 діб.

14. Забороняється постановка ставних сіток на відстані менше 50 м від берегової лінії (за винятком островів) протягом всього року.

15. Забороняється промисел раків у періоди линьки, спаровування та виношування ікри. Строки заборони визначають територіальні органи Держрибагентства за погодженням із науковими установами.

16. Кількість знарядь добування (вилову), які використовуватимуть користувачі водних біоресурсів на промислі протягом 2021 року у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) України, наведено у додатку 1 до цього Режиму.

Мінімальне навантаження на рибогосподарський водний об’єкт (його частину) визначається розрахунком знарядь лову та суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів, наведеним у додатку 2 до цього Режиму, відповідно до якого територіальні органи Держрибагентства здійснюють розподіл знарядь лову та суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) за результатами розгляду письмових заяв користувачів водних біоресурсів шляхом видання відповідного наказу. Територіальні органи Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворюють комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачів водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об’єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об’єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснює комісія з дотриманням вимог Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об’єкта промислу, встановленого наказом Міндовкілля про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову) водних біоресурсів.

Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше ніж за п’ятнадцять робочих днів до початку відповідного промислу. За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у строк не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку промислу видає наказ про розподіл знарядь лову та суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів та не пізніше ніж за три робочих дні до початку промислу надсилає такий наказ до Держрибагентства.

У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову та суден флоту рибної промисловості допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку.

Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), передбачений Порядком, здійснюється відповідно до наказів територіальних органів Держрибагентства, з урахуванням наказів територіальних органів Держрибагентства про розподіл знарядь лову та суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів, які протягом трьох робочих днів з дня видання надсилаються до Держрибагентства.

17. Забороняється проводити промислові операції у темну пору доби без стаціонарних ходових вогнів або сигнальних засобів, визначених пунктами 6 та 7 розділу VI Типового табеля забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року № 354, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2012 року за № 1095/21407 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 березня 2019 року № 140).

18. Забороняються промислові операції протягом року на ділянках рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) України, наведених у додатку 3 до цього Режиму.

19. Користувачі водних біоресурсів під час здійснення промислу у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову зобов’язані надавати територіальному органу Держрибагентства звіти про обсяги добутих (виловлених) водних біоресурсів у порядку, передбаченому вимогами Порядку.

20. У разі втрати бирок користувач водних біоресурсів інформує територіальний орган Держрибагентства, який розподілив бирки, у строк, що не перевищує трьох робочих днів.

21. Судна флоту рибної промисловості мають відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року № 963 "Про створення системи моніторингу риболовних суден" (із змінами). У випадку виходу з ладу технічного засобу дистанційного контролю, відповідальний за добування (вилов) негайно повідомляє про це територіальний орган Держрибагентства, в районі діяльності якого здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів, припиняє будь-які промислові операції та направляється до свого місця базування суден флоту рибної промисловості. Забороняється здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на суднах флоту рибної промисловості, у разі відсутності суднових документів, передбачених Кодексом торговельного мореплавства України.

Забороняється здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на суднах флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, які не відповідають районам плавання, визначеним статтею 48 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та вимогам Правил експлуатації суден флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 жовтня 2012 року № 642, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2012 року за № 2200/22512.

22. У разі погіршення стану запасів видів водних біоресурсів за рішенням територіальних органів Держрибагентства або територіальних органів Держекоінспекції в межах природно-заповідного фонду вживаються заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження під час використання водних біоресурсів.

23. Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" згідно з режимами цих територій та об’єктів, визначеними у положеннях про них та в проєктах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.

1. Розрахунок базової кількості суден флоту рибної промисловості.

1.1. Коефіцієнт пропорційності для нелімітованих видів водних біоресурсів визначається окремим обґрунтуванням, розробленим науковою установою, що належить до сфери управління Держрибагентства або Національної академії аграрних наук України, на підставі фактичного співвідношення запасу та вилову водних біоресурсів за останні чотири роки, що передують розрахунковому, за такою формулою:

де

p - коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу нелімітованих видів водних біоресурсів;

f - коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу лімітованих видів водних біоресурсів.