Відповідно до статті 14, частини п’ятої статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", статті 50 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 39 розділу I переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138, та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу та осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Порядок проведення медичного огляду кандидатів на службу та осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України у закладах охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України, що додається.

2. Департаменту публічного права Міністерства юстиції України (Кравченко Л.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу в межах компетенції покласти на заступників міністрів відповідно до розподілу обов’язків і повноважень.

1. Цей Порядок визначає механізм проведення медичного огляду кандидатів на службу та осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - ДКВС України) у медичних (військово-лікарських) комісіях (далі - ВЛК) Міністерства внутрішніх справ України (МВС).

2. Направленню для проходження медичної експертизи у закладах охорони здоров’я МВС з метою визначення придатності до служби в ДКВС України та причинного зв’язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) підлягають:

особи, які є кандидатами на навчання до закладів освіти, що здійснюють підготовку фахівців за державним замовленням для потреб ДКВС України;

кандидати на службу до ДКВС України;

особи рядового і начальницького складу, які переміщуються по службі (за потреби);

особи, які закінчили навчання у закладах освіти і призначаються на посади, що заміщуються особами рядового або начальницького складу;

особи рядового і начальницького складу, які часто та довготривало хворіють або в них виявлені хронічні захворювання з вираженими функціональними порушеннями, несприятливим прогнозом;

особи, які звільняються зі служби в ДКВС України;

колишні особи рядового і начальницького складу ДКВС України.

1. Направлення осіб, які є кандидатами на навчання до закладів освіти, які здійснюють підготовку фахівців за державним замовленням для потреб ДКВС України, кандидатів на службу, осіб рядового і начальницького складу ДКВС України (у тому числі колишніх) на медичний огляд для проведення медичної експертизи за формою (додаток 1) до ВЛК МВС, здійснюють підрозділи по роботі з персоналом ДКВС України.

Проведення медичної експертизи з психіатричним, психологічним та психофізіологічним обстеженням таких осіб у закладах охорони здоров’я МВС здійснюється за договорами з фізичними особами та юридичними особами державної форми власності відповідно до переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138.

Визначення стану психічного здоров’я та встановлення діагнозу психічного розладу здійснюються відповідно до статті 7 Закону України "Про психіатричну допомогу".

2. У направленні зазначаються мета і питання, які підлягають вирішенню ВЛК, та надається така інформація:

щодо осіб, які є кандидатами на навчання до закладів освіти, які здійснюють підготовку фахівців за державним замовленням для потреб ДКВС України, вказується назва закладу освіти;

щодо кандидатів на службу до ДКВС України, осіб рядового і начальницького складу, які переміщуються по службі, щодо осіб, які закінчили навчання у закладах освіти і призначаються на посаду, зазначаються посада та графа Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в ДКВС України (додаток 2) (далі - Перелік захворювань), згідно з якою необхідно проводити експертизу;

щодо осіб, які звільняються зі служби, зазначаються вислуга років і мотиви звільнення, термін проходження служби в ДКВС України, участь у бойових діях, інших заходах в умовах особливого періоду, воєнних конфліктах;

щодо колишніх осіб рядового і начальницького складу ДКВС України для визначення причинного зв’язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі, що спричинили смерть (загибель), зазначаються вислуга років, дата і причина звільнення зі служби, займана посада перед звільненням, термін проходження служби в ДКВС України, участь у бойових діях, інших заходах в умовах особливого періоду, воєнних конфліктах.

3. Якщо в направленні не зазначені всі необхідні відомості для вирішення експертного питання, ВЛК має право не допустити таку особу до проходження медичної експертизи.

4. Якщо особи рядового й начальницького складу ДКВС України впродовж року більше 4-х місяців не можуть приступити до виконання своїх службових обов’язків через захворювання (травми, поранення), часто та довготривало хворіють, вони зобов’язані за направленням підрозділу по роботі з персоналом пройти медичну експертизу для визначення придатності до подальшого проходження служби в ДКВС України.

До осіб, що часто та довготривало хворіють, належать ті особи, у яких за останні 12 місяців було 4 та більше випадків захворювань і 40 днів непрацездатності за однорідними захворюваннями або 6 і більше випадків захворювань та 60 і більше днів непрацездатності за неоднорідними захворюваннями.

5. Особи, які проходять медичний огляд, надають лікарям - членам ВЛК оригінал документа, що посвідчує особу (паспорт, службове посвідчення, військовий квиток).

6. У разі виникнення необхідності уточнення діагнозу захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) ВЛК може запропонувати особі, що проходить медичну експертизу, амбулаторне або стаціонарне обстеження в закладах охорони здоров’я МВС.

У випадках, коли проведення необхідного дослідження стану здоров’я у закладах охорони здоров’я МВС неможливе, стаціонарне або амбулаторне обстеження може проводитись в інших закладах охорони здоров’я (за їх згодою).

7. До направлення ВЛК на стаціонарне обстеження додається Акт дослідження стану здоров’я (додаток 3) (далі - Акт дослідження).

Після проведеного обстеження заповнений Акт дослідження завіряється підписами керівника закладу охорони здоров’я і лікаря, що проводив обстеження, та скріплюється печаткою цього закладу.

Акт дослідження розглядається з урахуванням усіх даних про стан здоров’я і фізичного розвитку та є додатковим матеріалом при прийнятті остаточного експертного рішення ВЛК щодо придатності особи до служби або навчання.

8. Дані амбулаторного медичного огляду ВЛК заносяться до Акта медичного огляду (додаток 4), який заповнюється у такому порядку:

особа, що проходить медичний огляд, власноруч заповнює частину анкетних даних, зазначаючи автобіографічні, паспортні дані та іншу інформацію, передбачену Актом медичного огляду, та завіряє зазначене власним підписом і надає письмову згоду на проведення медичної експертизи;

розділи медичної частини Акта медичного огляду заповнюються лікарями-спеціалістами - членами ВЛК;

детальний клініко-експертний анамнез, дані об’єктивного обстеження записуються в послідовності, зазначеній у формі Акта медичного огляду;

кожний лікар-спеціаліст заносить до Акта медичного огляду анамнестичні та об’єктивні дані, які обґрунтовують діагноз, ступінь прояву функціональних порушень, стадію, форму захворювання, робить власний висновок щодо придатності особи до служби відповідно до графи та статті Переліку захворювань з урахуванням Пояснень щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в ДКВС України (додаток 5) (далі - Пояснення щодо застосування Переліку захворювань), вказує дату проведення медичного огляду та завіряє запис власним підписом;

зазначені в Акті медичного огляду діагнози повинні підтверджуватись даними об’єктивного обстеження.

9. До Акта медичного огляду додаються:

результати спеціальних (лабораторних, рентгенологічних, інструментальних тощо) обстежень;

протокол попереднього та періодичного психіатричних оглядів за формою № 122-1/0 (додаток 2 до Інструкції про проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 2002 року № 12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2002 року за № 94/6382), який заповнює лікар-психіатр закладу охорони здоров’я МВС;

висновок за результатами психологічного обстеження (додаток 6);

протокол психофізіологічного обстеження (додаток 7), заповнений лікарем-психофізіологом;

довідки про раніше проведені щеплення (кандидатам на службу та навчання до закладів освіти);

витяг з медичної карти амбулаторного хворого з місця медичного обслуговування;

витяги з медичних карт стаціонарного хворого;

інші документи, що можуть підтверджувати експертну постанову.

10. Постанова (додаток 8) щодо придатності (непридатності) особи до служби в ДКВС України, яка приймається за результатами медичного огляду, заноситься до Акта медичного огляду, Книги обліку документації ВЛК (додаток 9) і оформлюється Довідкою (додаток 10) або Свідоцтвом про хворобу (додаток 11).

11. Формулювання постанов ВЛК за ступенем придатності осіб:

щодо кандидатів на навчання до закладів освіти, які здійснюють підготовку фахівців за державним замовленням для потреб ДКВС України, можуть бути прийняті такі постанови:

"Придатний до вступу (вказати назву закладу освіти)";

"Непридатний до вступу (вказати назву закладу освіти)";

щодо кандидатів на службу до ДКВС України приймаються такі постанови:

"Придатний до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України на посаді (вказати посаду)";

"Непридатний до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України";

щодо осіб рядового і начальницького складу приймаються такі постанови:

"Придатний до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України на посаді (вказати назву посади)";

"Придатний до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, непридатний до служби на посаді (вказати назву посади);

"Непридатний до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України".

У воєнний час щодо осіб рядового і начальницького складу може прийматися постанова із таким формулюванням:

"Непридатний до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з повторним медичним оглядом через _____ місяців" (із зазначенням строку).

12. Якщо особа, яка проходить медичний огляд, під час проведення їй медичної експертизи відмовляється чи ухиляється від необхідного для визначення придатності до служби в ДКВС України обстеження, відсутні необхідні документи, які підтверджують наявність і характер захворювання, наслідків травми чи поранення, то постанова ВЛК не приймається.

Відмова від медичного огляду може бути оформлена рапортом (заявою) цієї особи чи відповідним актом ВЛК.

Про прийняте рішення ВЛК інформує відповідний підрозділ по роботі з персоналом.

13. У разі незгоди особи, яка проходила медичний огляд, із постановою ВЛК вона може оскаржити її у Центральній медичній (військово-лікарській) комісії МВС, яка визначає за необхідності порядок додаткового обстеження та повторної медичної експертизи.

1. Медичний огляд кандидатів на службу до ДКВС України здійснюється в порядку, визначеному у розділі II цього Порядку.

2. Кандидати на службу до ДКВС України надають витяги з медичних карт амбулаторного хворого, що ведуться у лікувально-профілактичних установах за місцем проживання, роботи, навчання або служби, виписки з медичних карт стаціонарного хворого, дані диспансерного обстеження і лікарського нагляду, висновки лікарів, відомості про обов’язкові профілактичні щеплення, а також довідки із закладів з надання психіатричної допомоги (за потреби з протитуберкульозних, венерологічних диспансерів та інших лікувальних установ), інші медичні документи, що характеризують стан здоров’я особи не менше ніж за останні п’ять років.

3. Кандидати на службу, які були раніше звільнені за станом здоров’я зі служби в ДКВС України, правоохоронних органах та військових формуваннях, особисто подають до ВЛК копію відповідної постанови ВЛК (Свідоцтва про хворобу).

Медична експертиза у такому випадку проводиться після стаціонарного обстеження зазначених осіб у закладах охорони здоров’я МВС.

4. Висновки лікарів-спеціалістів і постанови ВЛК щодо придатності (непридатності) кандидатів на службу до ДКВС України приймаються на підставі відповідних граф Переліку захворювань.

Кандидати на службу до ДКВС України на посади осіб рядового та начальницького складу підрозділів відомчої пожежної охорони підлягають додатковому обстеженню відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

5. Кандидати на службу до ДКВС України проходять психофізіологічне обстеження (за потреби) та обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності у закладах охорони здоров’я МВС за відповідними пунктами Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності кандидатів на службу та осіб рядового і начальницького складу ДКВС України (додаток 12) (далі - Таблиця вимог).

6. Постанова ВЛК про придатність кандидата до служби, яка приймається за результатами медичного огляду, оформлюється Довідкою, яка разом з Висновком за результатами психологічного обстеження передається до підрозділу по роботі з персоналом у порядку, зазначеному в направленні.

7. У разі виникнення змін в стані здоров’я особи, що відбулися до реалізації постанови ВЛК, проводиться повторна медична експертиза.

1. Медичний огляд кандидатів на навчання до закладів освіти здійснюється відповідно до вимог проведення медичної експертизи кандидатам на службу до ДКВС України.

2. Дані про медичну експертизу заносяться до Картки медичного обстеження кандидата на навчання до закладу освіти (додаток 13).

3. Кандидати на навчання, які на момент вступу є особами рядового і начальницького складу ДКВС України, подають до ВЛК медичну карту амбулаторного хворого з даними медичних обстежень і звернень за медичною допомогою не менше ніж за останні три роки та витяг із зазначеної документації.

4. Висновки лікарів-спеціалістів і постанови ВЛК про придатність кандидатів на навчання приймаються за відповідною графою Переліку захворювань.

5. Якщо в особи рядового і начальницького складу ДКВС України виявлено захворювання, яке згідно з Переліком захворювань передбачає індивідуальне рішення, він може бути визнаним ВЛК придатним до навчання в закладі освіти за умови, що діагностоване захворювання не перешкоджає проходженню служби в ДКВС України.

6. Постанова ВЛК про результати проведення медичної експертизи кандидатам до вступу на навчання до закладів освіти заноситься до Книги обліку документації ВЛК, оформлюється Довідкою, яка разом з Картою медичного обстеження кандидата на навчання до закладу освіти передається до відповідного підрозділу по роботі з персоналом ДКВС України.

7. У разі виникнення змін в стані здоров’я особи, яка є кандидатом до вступу на навчання, що відбулися до реалізації постанови ВЛК, проводиться повторна медична експертиза.

1. Медична експертиза особам рядового і начальницького складу ДКВС України здійснюється в порядку та з урахуванням вимог, зазначених у розділі II цього Порядку.

2. Разом з направленням на медичний огляд підрозділ по роботі з персоналом надає ВЛК службову характеристику особи рядового і начальницького складу ДКВС України, в якій зазначається інформація про випадки звільнення від службових обов’язків у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

3. За наявності в особи рядового і начальницького складу ДКВС України травм (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі, що спричинили смерть (загибель), підрозділ по роботі з персоналом надає ВЛК акт про нещасний випадок, складений за встановленою формою відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків і аварій, що сталися в органах і установах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 серпня 2012 року № 1166/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2012 року за № 1345/21657 (далі - Акт про нещасний випадок), а в необхідних випадках - висновок службового розслідування.

4. Згідно з Актом про нещасний випадок та відповідною медичною документацією, складеною за результатами лікування особи, яка отримала травми (поранення, контузію, каліцтво), у тому числі, що спричинили смерть (загибель) особи рядового і начальницького складу ДКВС України, ВЛК може прийняти постанову про їх причинний зв’язок.

5. У випадку, коли в особи рядового і начальницького складу ДКВС України під час проведення йому медичної експертизи діагностуються хронічні захворювання, що можуть перешкоджати проходженню служби в ДКВС України, та неможливо під час амбулаторного огляду прийняти експертний висновок, ВЛК направляє на стаціонарне обстеження до закладу охорони здоров’я МВС з подальшим проведенням медичної експертизи.

Особи рядового і начальницького складу ДКВС України, які за направленням ВЛК проходять стаціонарне обстеження, звільняються від службових обов’язків на період його проведення, про що у встановленому порядку видається листок непрацездатності (інший документ, виданий згідно з законодавством).

6. Якщо в особи рядового і начальницького складу ДКВС України під час обстеження виявлено гостре захворювання, загострення хронічного захворювання, наслідки травми (поранення), що потребують лікування (динамічного нагляду), постанова про придатність до подальшого проходження служби в ДКВС України приймається після закінчення необхідного лікування за його результатами та визначеними наслідками цього захворювання, травми (поранення).

Якщо за результатами проведеного обстеження та лікування особа додатково потребує медико-психологічної реабілітації, ВЛК зазначає про це у своїй постанові.

7. Постанова ВЛК про ступінь придатності для подальшого проходження служби в ДКВС України осіб рядового і начальницького складу ДКВС України приймається за графами Переліку захворювань відповідно до посад, на які вони призначаються.

8. У випадку, коли в особи рядового і начальницького складу ДКВС України при переміщенні по службі діагностується патологія, що підпадає під дію статті Переліку захворювань, яка передбачає непридатність для подальшого проходження служби в ДКВС України на зазначеній посаді, то за узгодженням з підрозділом по роботі з персоналом розглядається питання щодо її придатності до подальшого проходження служби в ДКВС України на посадах, умови служби яких найбільше відповідають стану здоров’я особи на цей час, враховуючи вік, тривалість служби та фактичну спроможність виконувати відповідні службові обов’язки.

9. Психофізіологічне обстеження осіб рядового і начальницького складу ДКВС України проводиться за відповідними пунктами Таблиці вимог, з урахуванням Пояснень щодо застосування пунктів Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності кандидатів на службу та осіб рядового і начальницького складу ДКВС України (додаток 14).

10. У разі встановлення непридатності особи рядового і начальницького складу ДКВС України для подальшого проходження служби на посаді за індивідуальними психофізіологічними особливостями ВЛК одночасно з погодженням керівників органів і установ ДКВС України, яким згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами надано право призначати та звільняти з посад, розглядає питання щодо її придатності до служби в ДКВС України на посаді, не вказаній у Таблиці вимог, у порядку, визначеному пунктом 8 цього розділу.

11. Колишні особи рядового і начальницького складу ДКВС України можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби в ДКВС України за станом здоров’я на час звільнення зі служби та причинного зв’язку їх захворювань, травм (поранення, контузії, каліцтва). У такому випадку вони звертаються до підрозділу по роботі з персоналом за місцем колишнього проходження служби для отримання направлення на проведення медичної експертизи до ВЛК за місцем проживання.

12. Особи, зазначені в пункті 11 цього розділу, надають до ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби, у випадку отримання травми (поранення) під час служби - надають відповідний Акт про нещасний випадок та документацію, складену за результатами надання первинної медичної допомоги з цього приводу.

13. Причинний зв’язок захворювань, травм (поранення, контузії, каліцтва) особам рядового і начальницького складу ДКВС України встановлюється ВЛК у всіх випадках встановлення їм відповідного діагнозу.

1. Постанови ВЛК про причинний зв’язок захворювань, травми (поранення, контузії, каліцтва) особам рядового і начальницького складу ДКВС України (у тому числі колишнім) приймаються з такими формулюваннями:

1) "Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, отримана під час виконання службових обов’язків у період участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України" - якщо травму (поранення, контузію, каліцтво) одержано за зазначених обставин;

2) "Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов’язана з виконанням службових обов’язків" - якщо травму (поранення, контузію, каліцтво) одержано під час виконання службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням повноважень та основних завдань ДКВС України;

3) при ураженнях, зумовлених термічними факторами (опіки, обмороження), впливом радіоактивних речовин, інших джерел іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерел електромагнітного поля, а також дією токсичних речовин, які виникають під час виконання службових обов’язків, приймається постанова: "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов’язана з виконанням службових обов’язків";

4) "Травма (поранення, контузія, каліцтво) одержана в результаті нещасного випадку, ТАК, пов’язана з проходженням служби в ДКВС України" - якщо травму (поранення, контузію, каліцтво) одержано в період проходження служби за обставин, не пов’язаних з виконанням службових обов’язків;

5) "Захворювання, ТАК, пов’язане з проходженням служби в ДКВС України" - якщо захворювання діагностовано в період проходження служби в ДКВС України або до служби, а в період служби досягло розвитку, що призвело до прийняття рішення про непридатність для подальшого проходження служби в ДКВС України;

6) "Захворювання, НI, не пов’язане зі службою в ДКВС України" - якщо захворювання, діагностовано до вступу на службу і служба в ДКВС України не вплинула на його перебіг;

7) "Захворювання, ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків з ліквідації наслідків аварії" (вказується АЕС, ядерний об’єкт, ядерна енергетична установка тощо);

8) "Захворювання, ТАК, пов’язане з наслідками ядерної катастрофи (зазначити якої) у період проходження служби" - якщо захворювання діагностовано в період проходження служби в зонах підвищеного радіаційного забруднення внаслідок аварії (АЕС чи інший ядерний об’єкт);

9) "Захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення" - якщо захворювання виникло під час перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначений період досягло такого розвитку, що призвело до непридатності до служби, а також у разі хронічних, повільно прогресуючих захворювань, якщо їх перші прояви належать до періоду участі в антитерористичній операції, що підтверджується медичними документами про початок захворювання (погіршення стану здоров’я) в той період;

10) "Захворювання, ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків". Зазначена постанова виноситься в разі захворювання при інфікуванні під час виконання службових обов’язків в осередках особливо небезпечних інфекцій.

Постанова в такому формулюванні приймається за наявності відповідного Акта про нещасний випадок.

2. Постанова ВЛК про причинний зв’язок захворювання, травми, їх наслідки (поранення, контузії, каліцтва), що призвело до смерті особи рядового чи начальницького складу ДКВС України, приймається в редакції одного з формулювань, вказаних у підпунктах 1-10 пункту 1 цього розділу. Встановлення зазначеного причинного зв’язку проводиться ВЛК за направленням відповідного підрозділу по роботі з персоналом ДКВС України.

3. Якщо в особи рядового чи начальницького складу ДКВС України, що проходить медичний огляд, виявлено декілька захворювань, травм, поранень, що отримані за різних обставин, то постанови про їх причинний зв’язок приймаються ВЛК в окремих формулюваннях залежно від обставин їх виникнення.

4. Установлення причинного зв’язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що призвели до смерті особи рядового чи начальницького складу ДКВС України (у тому числі колишнім), проводиться ВЛК з урахуванням раніше прийнятої постанови ВЛК про причинний зв’язок захворювань, травм (поранення, контузії, каліцтва) (за її наявності), висновку патолого-анатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину їх смерті. Медична довідка про причину смерті (без проведення патолого-анатомічного дослідження) може бути врахована ВЛК, як виняток, у разі підтвердження діагнозу медичною документацією, складеною за життя цієї особи.

5. Причину інвалідності звільнених зі служби осіб рядового та начальницького складу ДКВС України установлюють медико-соціальні експертні комісії (далі - МСЕК) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи" та з урахуванням висновку ВЛК про причинний зв’язок їх захворювань, травм (поранення, контузії, каліцтва).

6. Постанова ВЛК про причинний зв’язок травм, травматичних уражень, зумовлених радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітного поля, а також дією токсичних речовин, які виникли у осіб рядового та начальницького складу ДКВС України у зв’язку із виконанням службових обов’язків у мирний час, приймаються за участю радіолога-токсиколога.

7. Для розгляду питань причинного зв’язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) звільнених зі служби осіб рядового та начальницького складу ДКВС України з участю в бойових діях до ВЛК необхідно надати відомості щодо їх медичного огляду у ВЛК перед вступом на службу до ДКВС України та в під час проходження служби, довідку про час та місце служби, дату та причину звільнення, період участі у бойових діях, медичні документи щодо лікування під час служби, посвідчення учасника бойових дій, документи про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), додаткові документи, що підтверджують цей факт: висновок судово-медичної експертизи, службові характеристики тощо.

Щодо осіб рядового та начальницького складу ДКВС України, які не проходили медичний огляд у ВЛК при звільненні, крім зазначених вище документів, до ВЛК надаються направлення, складені підрозділами по роботі з персоналом ДКВС України із зазначенням мети проведення експертизи.

8. Для встановлення характеру і давності очевидних тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефект кісток черепа, рубці після поранень, наявність сторонніх тіл) у спірних випадках учасники бойових дій за направленням підрозділу по роботі з персоналом ДКВС України підлягають огляду судово-медичним експертом. Результати зазначеної експертизи заносяться до акта судово-медичного дослідження.

На підставі акта судово-медичного дослідження та інших документів ВЛК приймає постанову про причинний зв’язок поранення чи каліцтва, яка разом із довідкою про проходження служби, участі у бойових діях та іншими необхідними документами подається закладом охорони здоров’я за місцем медичного нагляду до МСЕК (для встановлення причинного зв’язку інвалідності у випадку її настання).

9. Якщо в документі, на підставі якого ВЛК раніше прийняла постанову про причинний зв’язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), діагноз сформульовано неточно, ВЛК, враховуючи дані складеної під час служби в ДКВС України медичної документації, вказує уточнений діагноз і приймає постанову в новій редакції, чинній на цей час.

10. Якщо раніше складене свідоцтво про хворобу втрачено, додатковою документацією для прийняття постанови про причинний зв’язок захворювання (поранення) можуть бути записи в архівних документах (книзі протоколів засідань ВЛК, історії хвороби, медичній довідці) лікувально-профілактичного закладу, який надавав медичну допомогу особі під час проходження нею служби.

11. Якщо у медичних документах, складених у період участі в бойових діях, є згадки про поранення або в цих самих документах зазначені тільки окремі його наслідки, ВЛК може враховувати ці дані та висновки розслідування нещасного випадку для встановлення його причинного зв’язку.

12. Покази свідків не є підставою для встановлення в осіб рядового та начальницького складу ДКВС України факту перенесеного захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва).

13. При здійсненні медичної експертизи і встановленні причинного зв’язку захворювань з ліквідацією наслідків аварії (ядерної катастрофи) ВЛК розглядає такі документи: направлення підрозділу по роботі з персоналом ДКВС України чи заяву особи, довідку про час роботи особи в зоні радіоактивного забруднення (за наявності), копію посвідчення особи, що потерпіла від зазначеної катастрофи, витяг з медичної карти амбулаторного хворого, копію Свідоцтва про хворобу, складеного щодо особи на час звільнення зі служби в ДКВС України (у випадку його складення).

1. Постанови ВЛК, прийняті за результатами медичної експертизи, записуються:

1) щодо кандидатів на службу до ДКВС України - до Акта медичного огляду, Книги обліку документації ВЛК, Довідки;

2) щодо осіб, які є кандидатами на навчання до закладів освіти, що здійснюють підготовку фахівців за державним замовленням для потреб ДКВС України,- до Картки медичного обстеження кандидата на навчання до закладу освіти, Довідки та Книги обліку документації ВЛК;

3) щодо осіб рядового та начальницького складу ДКВС України (у тому числі колишніх) за результатами медичного огляду - до Акта медичного огляду, Довідки або Свідоцтва про хворобу, медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, Книги обліку документації ВЛК, Книги протоколів засідань ВЛК (за необхідності).

2. Свідоцтво про хворобу складається у випадках визнання осіб рядового та начальницького складу ДКВС України непридатними до служби в ДКВС України. В усіх інших випадках постанова ВЛК оформлюється довідкою або постановою.

3. Свідоцтво про хворобу складається у чотирьох примірниках. Один примірник Свідоцтва про хворобу передається до відповідного підрозділу по роботі з персоналом ДКВС України, два примірники - видаються особі, що пройшла медичний огляд, один примірник - залишається у справах комісії.

4. Постанова ВЛК про придатність особи рядового чи начальницького складу ДКВС України до служби в ДКВС України може бути реалізована у термін, що не перевищує один рік від часу проведення їм медичного огляду.

Постанови ВЛК про придатність кандидатів на навчання до закладів освіти, що здійснюють підготовку фахівців за державним замовленням для потреб ДКВС України, кандидатів на службу до ДКВС України можуть бути реалізовані у термін, що не перевищує 6 місяців від часу проведення їм медичного огляду.

Якщо в цей період відбулися суттєві зміни в стані здоров’я особи (за її заявою або за висновком лікарів), вона потребує повторного медичного огляду у ВЛК.

5. Свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо осіб рядового та начальницького складу ДКВС України, які визнані непридатними для подальшого проходження служби в ДКВС України, реалізуються невідкладно.

Стаття 1. Стаття передбачає стани після перенесених тяжких гострих форм інфекційних і паразитарних захворювань (черевного тифу, паратифу, лептоспірозу, дифтерії, малярії, сальмонельозної інфекції тощо) з ускладненнями, а також хронічні рецидивні форми цих захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню. За наслідками цих захворювань у разі збереження стійких порушень функцій органів та систем експертне рішення щодо ступеня придатності до служби в ДКВС України слід приймати з урахуванням відповідних статей Переліку захворювань.

У разі затяжного, рецидивного перебігу гострого інфекційного або паразитарного захворювання, паразитоносійства, коли протягом 2 місяців зберігаються стійкі зміни у функціональному стані органу або системи, формуються різноманітні ускладнення, особам зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань, що не піддаються лікуванню, після завершення курсу лікування медичний огляд проводиться за пунктом "а". За цим самим пунктом проводиться медичний огляд осіб, у яких за даними стаціонарного обстеження виявлено хронічний перебіг інфекційного або паразитарного захворювання зі значним або помірним порушенням функцій, що знижують працездатність.

До пункту "б" належать наслідки перенесених гострих інфекційних і паразитарних захворювань, хронічні захворювання за наявності стійких незначних порушень функцій, що виявляються протягом року та більше.

До пункту "в" належать стани після перенесених гострих інфекційних, паразитарних захворювань за наявності тимчасових функціональних розладів, коли після завершення стаціонарного лікування у хворих залишаються загальна астенізація, занепад сил, розлади харчування (протягом року після захворювання).

Медичний огляд кандидатів на службу в ДКВС України та навчання до закладів освіти ДКВС України, які перенесли гострі інфекційні та паразитарні хвороби (незалежно від ступеня тяжкості), проводиться за результатами стаціонарного обстеження не раніше ніж через шість місяців після завершення курсу лікування. У разі якщо при стаціонарному обстеженні осіб, які перенесли інфекційні та паразитарні хвороби, функціональних порушень з боку органів та систем не виявлено, стаття 1 не застосовується.

Стаття 2. До пункту "а" належать:

усі форми туберкульозу легень, респіраторної системи з бактеріовиділенням, розпадом легеневої тканини (або без них) з вираженими симптомами інтоксикації, що унеможливлюють проходження служби в ДКВС України;

генералізований (міліарний) туберкульоз з переважним ураженням легень та плеври;

фістульозна (норицева) форма туберкульозного бронхоаденіту, фістульозні ураження бронхів із виділенням мікобактерій;

великі залишкові зміни в легенях, плеврі, що супроводжуються значними порушеннями функції зовнішнього дихання;

наслідки хірургічного лікування туберкульозу легень, рубцеві зміни легень та плеври зі зміщенням легень та міжстіння, які супроводжуються значними або помірними порушеннями функції зовнішнього дихання, за неефективного лікування або відмови від його продовження.

Питання щодо придатності осіб рядового і начальницького складу ДКВС України до служби в ДКВС України вирішується при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) лікування захворювання, загальний термін якого, ураховуючи госпітальний та санаторний періоди, може сягати 12 місяців (але не менше 3 місяців). Медичний огляд проводиться не раніше ніж через 3 місяці повного курсу лікування.

До пункту "б" належать усі встановлені в результаті стаціонарного обстеження форми активного туберкульозу легень, плеври або наслідки радикального хірургічного лікування без виділення мікобактерій, без розпаду легеневої тканини з помірно вираженими клінічними симптомами.

До пункту "в" належать усі форми туберкульозу легень, внутрішньогрудних лімфовузлів та плеври, коли в результаті тривалого госпітального та санаторно-курортного лікування досягнуто зникнення клініко-рентгенологічних симптомів хвороби: симптоми інтоксикації зникли, інфільтративні зміни в легенях переважно розсмоктались, порожнини розпаду зарубцювалися і виділення мікобактерій закінчилося. За цим самим пунктом оглядаються особи із великими залишковими змінами, з неактивними комбінованими змінами в межах 3 і більше сегментів, а також особи в найближчі 3 роки після клінічного вилікування із залишковими змінами унаслідок перенесеного туберкульозного ексудативного плевриту, наслідками хірургічного лікування при незначному порушенні або без порушення функції зовнішнього дихання.

Медичний огляд осіб, які перенесли туберкульозний плеврит понад 3 роки тому і не мають рентгенологічних змін в легенях, здійснюється за статтею 48 Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції зовнішнього дихання.

До пункту "г" належать малі залишкові зміни після вилікуваного (у тому числі спонтанного) туберкульозу легень без порушень функцій.

За поєднання двох і більше ознак, характерних для малих залишкових змін, слід розцінювати ці залишкові зміни як великі.

Повторний медичний огляд осіб, вилікуваних від туберкульозу легень, з метою медичної та професійної реабілітації проводиться після обстеження у стаціонарі не раніше ніж через 3 роки після клінічного вилікування.

Особи, які контактні по туберкульозу та яким проводиться специфічна профілактика, визнаються непридатними до служби в ДКВС України та вступу на навчання до завершення курсу специфічної профілактики.

Стаття 3. До пункту "а" належать:

туберкульоз мозкових оболонок, головного та спинного мозку;

генералізований туберкульоз із багатоваріантним перебігом, сукупним ураженням різних органів і систем (легень, плеври, периферичних лімфатичних залоз, мозкових оболонок, очеревини, кишечника, сечостатевих органів, кісток і суглобів, очей, шкіри тощо) незалежно від результатів лікування;

активний прогресуючий туберкульоз хребта, кісток і суглобів з розладами функцій у вигляді значних паралічів і парезів, напливними абсцесами чи норицями;

туберкульоз сечостатевих органів з розпадом та/або бациловиділенням;

туберкульоз очей з прогресуючим зниженням зору;

розповсюджені і спотворювальні форми туберкульозу шкіри;

прогресуючий туберкульоз перикарда, очеревини і внутрішньочеревних лімфатичних залоз шлунка, кишечника, печінки, селезінки, ЛОР-органів;

метатуберкульозний нефросклероз;

залишкові зміни, наслідки перенесеного туберкульозу сечостатевої системи, стан після видалення нирки та іншого хірургічного лікування нирок і сечовивідних шляхів зі значними порушеннями функцій (рубцеві зміни сечового міхура зі значними розладами сечовипускання, стан після двосторонньої кастрації внаслідок туберкульозу) та ХНН другої - третьої стадій.

До пункту "б" належать активний обмежений туберкульоз хребта, кісток і суглобів, сечостатевих органів та інших позагрудних локалізацій у стадії згасання без натічників і нориць; залишкові зміни чи наслідки перенесеного туберкульозу органів сечової системи, стани після хірургічного лікування туберкульозу нирок і сечовивідних шляхів із ХНН першої стадії чи помірними розладами сечовипускання, стан після хірургічного лікування інших органів з помірними розладами функції.

До цього пункту належить активний згасаючий туберкульоз позагрудної локалізації після закінчення основного курсу специфічної терапії протягом 3-5 років.

До пункту "в" належить туберкульоз позагрудних локалізацій після клінічного вилікування (через 3 роки, а туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів - через 5 років).

Діагноз туберкульозу позагрудної локалізації повинен бути підтверджений цитологічними, мікробіологічними, гістологічними, імунологічними та іншими методами. Лікування хворих на кістково-суглобовий туберкульоз триває, не менше 9-12 місяців (сечостатевої системи - не менше 4-6 місяців).

Повторний медичний огляд осіб рядового і начальницького складу ДКВС України, вилікуваних від туберкульозу хребта, великих кісток та суглобів, з метою медичної та професійної реабілітації проводиться після обстеження у стаціонарі не раніше ніж через 5 років після клінічного вилікування.

Стаття 4. Передбачає стани після перенесених гострих та хронічні вірусні гепатити, діагнози яких встановлені після обстеження крові на маркери гепатитів, консультації інфекціоніста (за можливості - гематолога).

Придатність до служби осіб рядового і начальницького складу ДКВС України визначається залежно від ступеня порушень функцій печінки та їх стійкості. Виявлення у осіб рядового і начальницького складу ДКВС України антигенів вірусного гепатиту "B" або "C" є основою для ретельного обстеження з метою виключення хронічного захворювання печінки. Експертне рішення приймається після обстеження в стаціонарі.

До пункту "а" належать гострі та хронічні вірусні гепатити, диференційовані за маркерами, що мають тяжкий або тривалий перебіг, важко лікуються або не піддаються лікуванню, після закінчення якого зберігаються стійкі (протягом року) значно виражені порушення функцій печінки, інших органів, систем.

Пункт "б" передбачає хронічний та рецидивний перебіг вірусних гепатитів, диференційованих за маркерами, встановлених у стаціонарі після проведення курсу лікування зі стійкими помірними порушеннями функції печінки (збільшення трансаміназ у 5-10 разів понад норму).

До пункту "в" належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування або без нього з незначним порушенням функції печінки або мінімальною активністю. До цього пункту також належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування за відсутності порушення функції печінки.

Кандидати на службу в ДКВС України та навчання в заклади освіти ДКВС України у разі виявлення антигенів вірусного гепатиту "B" або "C", діагностування у них хронічних вірусних гепатитів або вірусоносійства, незалежно від ступеня порушення функції печінки, визнаються непридатними до служби (навчання) в ДКВС України за відповідними пунктами цієї статті.

Кандидати, які перенесли гострий вірусний гепатит, за відсутності у них порушень функцій печінки і шлунково-кишкового тракту можуть бути визнані придатними до служби (навчання) в ДКВС України не раніше ніж через 12 місяців після закінчення лікування.

Стаття 5. Передбачає різні клінічні стадії хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) за рубриками МКХ B20 - B24, та безсимптомне носійство ВІЛ - Z21.

Діагноз має підтверджуватись результатами імунологічного дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ та за необхідності визначення рівнів CD4 клітин. Тестування на наявність антитіл до ВІЛ у крові обстежуваного має базуватися та проводитись відповідно до принципів ДКТ, регламентованих ВООЗ. Позитивний результат ІФА на наявність антитіл до ВІЛ потребує обов’язкового підтвердження методом імунного блоту або ПЛР крові.

У разі виникнення у осіб рядового і начальницького складу ДКВС України важких СПІД-індикаторних захворювань (B20 - B22), що передбачає тривале більше 4-х місяців стаціонарне лікування, а також при низькому рівні CD4 клітин (<200) медичний огляд проводиться за пунктом "а". Якщо термін стаціонарного лікування СНІД-індикаторних захворювань буде менше 4 місяців, а рівень CD4 клітин >200, медичний огляд проводиться за пунктом "б". Особи рядового і начальницького складу ДКВС України, які отримують ВААРТ і мають рівень CD4 клітин >200, медичний огляд проводиться за пунктом "б".

З метою забезпечення конфіденційності відомостей про ВІЛ-статус особи в експертному документі дозволяється зазначати діагноз "Хронічна ретровірусна інфекція".

Особи рядового і начальницького складу ДКВС України, що захворіли протягом перших трьох місяців від початку служби в ДКВС України захворювання на ВІЛ не пов’язується з проходженням служби в ДКВС України.

Стаття 6. Діагнози захворювань, що належать до пунктів "а", "б", встановлюються у спеціалізованих закладах охорони здоров’я (відділеннях) після ретельного обстеження. У разі ураження сифілісом внутрішніх органів, кісток, нервової системи залежно від ступеня порушення їх функцій огляд проводиться також за відповідними статтями Переліку захворювань.

При діагностуванні у кандидатів на службу в ДКВС України первинного, вторинного, прихованого або не уточненого сифілісу, під час лікування або одразу після завершення курсу проти сифілітичного лікування вони визнаються непридатними до вилікування. Критеріями вилікування слід вважати документально підтверджений факт зняття їх з диспансерного клініко-серологічного нагляду у дерматовенеролога після закінчення курсу лікування в термін, який регламентований відповідними діючими інструкціями МОЗ України, негативні результати лабораторних досліджень та відсутність клінічних ознак захворювання. У разі сповільненої негативації класичних серологічних реакцій на сифіліс огляд проводиться за пунктом "б".

При незадовільних результатах лікування аногенітальної герпесвірусної інфекції (рецидиви виникають два і більше разів на рік), клінічних проявах папіломовірусних інфекцій урогенітального тракту, що порушують функцію, медичний огляд проводиться за відповідними пунктами статей Переліку захворювань.

Стаття 7. Під дію пункту "а" підпадають особи рядового і начальницького складу ДКВС України, що хворіють на мікози, у разі незадовільних результатів їх лікування. Діагнози захворювань мають бути підтверджені результатами лабораторних досліджень.

До пункту "б" належать:

мікози гладкої шкіри, шкіри великих складок, волосистої частини голови, видимих слизових оболонок (висівкоподібний лишай, пахова епідермофітія, трихофітія, мікроспорія, фавус, кандидоз), еритразма;

мікози кистей;

інтертригінозна, дисгідротична, сквамозна (сквамозно-гіперкератотична) форми мікозів стоп у разі помітних явищ запалення і наявності свербежу шкіри цієї ділянки, при виявленні значних гіперкератотичних нашарувань, тріщин на п’ятах та/або оніхомікозу;

оніхомікоз стоп та/або кистей.

Критерієм вилікування оніхомікозу для вирішення питання щодо придатності осіб до служби в ДКВС України за наявності у них мікотичного ураження 1-3 нігтьових пластинок може вважатися факт видалення уражених нігтів або їх уражених частин при проведенні курсу системної та/або місцевої протигрибкової терапії.

Рішення про придатність осіб рядового і начальницького складу ДКВС України до подальшого проходження служби в ДКВС України приймається після проведення курсу лікування.

Стаття 8. До пункту "а" належать:

новоутворення головного мозку та спинного мозку;

злоякісні новоутворення кісток та суглобів незалежно від поширеності та стадії;

злоякісні новоутворення органів та систем з віддаленими та регіонарними метастазами, рецидивами пухлин, стани після хірургічного лікування, цитостатичної, променевої терапії злоякісних новоутворень при неможливості радикального вилікування або при відмові хворого від лікування;

стани після радикального лікування злоякісних новоутворень органів і систем незалежно від наявності або відсутності функціональних порушень протягом перших 3 років.

До пункту "б" належать: стани після радикального лікування злоякісних новоутворень органів і систем за відсутності функціональних порушень.

Після завершення 5-тирічного строку після успішного радикального лікування первинної пухлини у осіб рядового і начальницького складу ДКВС України медичний огляд проводиться за його наслідками за відповідними статтями Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції.

Стаття 9. До пункту "а" належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин, мієлодиспластичні синдроми з прогресуючим перебігом, значними змінами в складі крові, періодичними загостреннями, відсутністю або недостатнім ефектом лікування, наявністю рецидивів.

До пункту "а" належать:

хронічні лейкози в стадії виражених клініко-гематологічних проявів та в термінальній стадії;

лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома IV стадії;

лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома I-III стадій у разі неможливості досягнення стійкої ремісії з використанням препаратів I лінії, рецидиву захворювання;

справжня поліцітемія в еритремічній та анемічній стадіях.

До пункту "б" належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин без прогресуючого перебігу, з тривалим позитивним ефектом від лікування та загостреннями не частіше одного разу на рік.

До пункту "б" належать:

хронічні мієлота лімфопроліферативні захворювання в початковій стадії за відсутності показань до специфічного лікування або тривалий (більше 1 року) позитивний ефект від лікування препаратами I лінії;

лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома I-III стадій за відсутності ранніх (до завершення стандартного курсу лікування) рецидивів та при досягненні стійкої (більше 1 року) ремісії після проведеного лікування;

гостра лейкемія при досягненні повної клініко-гематологічної ремісії після проведення курсів індукції та консолідації ремісії при збереженій працездатності;

справжня поліцитемія в початковій стадії;

мієлодиспластичний синдром з рефрактерною анемією за наявності незначної дисплазії лише одного еритроїдного паростка за відсутності показань до трансфузій еритромаси і збереження працездатності.

До пункту "в" належать:

лімфогранулематоз I-III стадій у фазі тривалої стійкої (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії;

розлади стану здоров’я тимчасового характеру, зумовлені проведенням променевого або цитостатичного лікування.

Стаття 10. За наявності доброякісних новоутворень особам, що проходять медичний огляд, пропонується лікування та проведення експертизи за його результатами.

До пункту "а" належать:

новоутворення центральної чи периферичної нервової системи такі, що прогресують або призводять до паралічів, парезів кінцівок зі стійкими порушеннями чутливості або трофіки (гіпотрофії м’язів; контрактури, хронічні трофічні виразки); такі, що супроводжуються розладом функцій кори або підкоркових утворень, порушенням функції черепних нервів, ендокринними розладами, а також стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що викликає різкі болі, тощо);

фіброми носоглотки з прогресуючим перебігом, середостіння з порушенням функцій органів (зміщення, здавлення, руйнування навколишніх органів);

новоутворення бронхолегеневого апарату, що супроводжуються кровохарканням, бронхостенозом, ателектазом або іншими клінічними проявами;

новоутворення органів травлення, що призводять до зниження ступеня вгодованості і потребують стаціонарного лікування;

новоутворення залоз внутрішньої секреції, що викликають порушення функції прилеглих органів внаслідок зміщення, здавлення без ендокринних розладів;

міоми матки при розмірах, що відповідають 12-тижневій і більше вагітності і супроводжуються кровотечами, які призводять до анемії, а також наявність субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким ростом (збільшення пухлини за рік до розмірів, що відповідають більш як 5-тижневій вагітності);

поширені або множинні папіломи сечового міхура, які супроводжуються дизурічними явищами або кровотечею, що знижують працездатність.

До пункту "б" належать новоутворення:

органів травлення з незначним порушенням функції або без порушення функції, що не потребують стаціонарного лікування;

жіночих статевих органів, що підлягають видаленню (поліпи цервікального каналу, кісти, фіброми піхви тощо);

міоми матки, що не потребують хірургічного лікування (які призводять до збільшення матки до розмірів 11-тижневої вагітності);

куприкові кісти та рецидивні дермоїдні куприкові кісти після хірургічного лікування.

До пункту "в" належать доброякісні новоутворення шкіри:

новоутворення шкіри, підшкірної тканини, відповідних кровоносних або лімфатичних судин на ділянках, які може натерти формений одяг, спорядження, взуття, що утруднює їх носіння;

пігментні невуси значних розмірів на відкритих ділянках шкіри, що спричиняють косметичний дефект;

меланомонебезпечні невуси (гігантський пігментний невус, синій невус Яддосона, меланоз Дюбрея тощо).

За наявності кіст, поліпів, гемангіом внутрішніх органів придатність кандидатів на службу в ДКВС України визначається індивідуально залежно від локалізації та ступеня порушення їх функції, в тому числі за відповідними статтями Переліку захворювань.

Радикальне хірургічне лікування доброякісних новоутворень без порушення функції не обмежує придатності осіб до служби в ДКВС України і вступу до закладів освіти ДКВС України.

Стаття 11. До цієї статті належать різновиди нетоксичного зоба (простий зоб, нетоксичний вузловий зоб), гіпотиреоз, тиреотоксикоз, тиреоїдит, хвороби щитоподібної залози та близькі стани, пов’язані з йодною недостатністю, інші розлади щитоподібної залози. Наявність хвороби і ступінь її проявів мають бути підтверджені ендокринологом.

До пункту "а" належать захворювання та патологічні стани, що знижують працездатність хворого:

вузловий та дифузний токсичний зоб тяжкого або середнього ступеня тяжкості;

гіпотиреоз тяжкого та середнього ступеня тяжкості за наявності ускладнень, що потребують призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозі 50 мкг та більше на добу.

До цього пункту слід відносити стани після тотальної струмектомії.

До пункту "б" належать:

легкі форми гіпотиреозу, що потребують призначення в складі замісної терапії тироїдних гормонів у дозі до 50 мкг на добу;

легкі зворотні форми дифузно-токсичного зоба;

стани після часткової струмектомії з порушенням функції залози.

За цим пунктом також проводиться медичний огляд осіб, у яких за результатами стаціонарного обстеження вперше виявлено тиреотоксикоз.

До пункту "в" належить дифузний зоб III стадії за відсутності ендокринних порушень. За цим пунктом проводиться медичний огляд осіб рядового і начальницького складу ДКВС України, які перенесли гострі та підгострі тиреоідити, та осіб рядового і начальницького складу ДКВС України після хірургічних втручань на щитоподібній залозі при нормалізації її функцій після лікування.

При підозрі на наявність вузлів особам проводять ультразвукове обстеження з повторним оглядом ендокринологом. За відсутності функціональних порушень (гормони тиреоідного профілю в межах норми) та структурних змін щитовидної залози пальпаторні розміри 1А, 1Б, II патологією не вважаються. За наявності вузлового зоба та змішаного зоба III стадії рішення щодо кандидатів на службу в ДКВС України приймається за пунктом "б".

У разі виявлення вузлового зоба пропонується пункційна біопсія щитовидної залози під контролем ультразвукового дослідження з цитологією біоптату. У разі відсутності даних про новоутворення або виявлення доброякісного новоутворення медичний огляд проводиться за відповідними пунктами цієї статті або статті 10 залежно від розміру щитоподібної залози і наявності функціональних порушень, у разі виявлення злоякісних новоутворень - за пунктами статті 8.

За наявності аутоімунного тиреоідиту (зоба Хошимото) оцінка проводиться після інструментальних та клінічних обстежень залежно від наявності порушень функції.

Стаття 12. Наявність хвороби і ступінь її проявів мають бути підтверджені ендокринологом. Медичний огляд осіб рядового і начальницького складу ДКВС України проводиться після стаціонарного обстеження та лікування.

До пункту "а" належать:

цукровий діабет тяжкого ступеня та середнього ступеня тяжкості зі стійкими вираженими розладами, з гіперглікемією і глюкозурією, ацетонурією, кетозом, універсальною діабетичною ангіопатією;

цукровий діабет, що потребує для компенсації вуглеводного обміну регулярного введення інсуліну;

цукровий діабет з лабільним перебігом за відсутності стійкого ефекту від лікування, за наявності в анамнезі діабетичної коми;

нецукровий діабет, що потребує постійного проведення замісної терапії;

хвороби залоз внутрішньої секреції (гіпофіза, наднирникової, щитовидної, паращитовидних і статевих залоз) із незворотними змінами органів і систем та порушенням їх функцій, коли працездатність особи стійко знижена.

До пункту "б" належать:

цукровий діабет середнього ступеня тяжкості, коли компенсація вуглеводного обміну досягається введенням інсуліну до 60 одиниць на добу або регулярним пероральним уживанням цукрознижуючих препаратів на фоні постійної дієтотерапії, за відсутності в анамнезі ацетонурії, кетозу, діабетичної коми;

стійкі розлади, зумовлені хворобами ендокринних залоз середньої тяжкості, коли при відповідному лікуванні зберігається зниження працездатності;

аліментарне ожиріння IV ступеня.

До пункту "в" належать:

цукровий діабет легкого ступеня тяжкості з невисокою гіперглікемією, яка нормалізується дієтотерапією і не потребує стаціонарного лікування, вперше виявлений цукровий діабет (без діабетичної коми в анамнезі);

функціональна гіпербілірубінемія (синдром Жильбера) з постійним підвищенням білірубіну 30 м моль/л та більше;

аліментарне ожиріння III ступеня.

Кандидати з гіпоталамічним синдромом нейроендокринної форми визнаються непридатними до служби в ДКВС України та вступу на навчання до закладів освіти за всіма графами, з аліментарним ожирінням II ступеня - за II та III графами Переліку захворювань.

При ожирінні іншого походження ступінь придатності до служби в ДКВС України визначається з урахуванням тяжкості основного захворювання за відповідними статтями Переліку захворювань.

Для оцінки стану вгодованості використовується індекс маси тіла. Можуть використовуватись дані таблиці 1.

Медичний огляд осіб з незбалансованим харчуванням та недостатнім фізичним розвитком проводиться за статтею 83 Переліку захворювань.

Стаття 13. Передбачає хвороби крові і кровотворної системи, окремі порушення із залученням імунного механізму, їх наслідки, встановлені стаціонарним обстеженням і оглядом гематолога.

При імунодефіцитних станах, які супроводжуються, крім патологічних змін кровотворної системи, порушеннями інших органів, огляд проводиться залежно від ступеня порушень функцій ураженого органу або системи органів за відповідними статтями Переліку захворювань.

До пункту "а" належать апластичні та сідеробластичні анемії, спадкові форми гемолітичних анемій, спадкові форми тромбоцитопатій, гемофілій, коагулопатій, які супроводжуються кровотечами, крововиливами, швидкопрогресуючі системні захворювання крові та кровотворних органів, стійкі імунодефіцитні стани (крім хвороби, викликаної вірусом імунодефіциту людини), що супроводжуються частими (2 та більше разів на рік) рецидивами інфекційних ускладнень, коли працездатність стійко втрачена і відсутній позитивний ефект від лікування.

Щодо осіб рядового і начальницького складу ДКВС України за відсутності ознак прогресування у разі стійкого ефекту від лікування при досягненні ремісії захворювання крові і кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму застосовується пункт "б", у випадку тривалої стійкої ремісії (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) може бути застосований пункт "в".

Особи з аліментарними, набутими гемолітичними анеміями, набутими порушеннями системи гемостазу, іншими порушеннями, що належать до непухлинних хвороб системи крові, оглядаються за пунктами "а", "б", "в" залежно від перебігу захворювання, стійкості змін у складі крові та функції системи гемостазу, порушення функції кровотворних органів та ефекту від проведеного лікування. Особи, які перенесли епізод аліментарної або постгеморагічної анемії, набутої гемолітичної анемії, набутого порушення системи гемостазу та інших набутих минущих змін у системі крові більше ніж за рік до проходження медичного огляду і у яких на момент огляду дані про патологію відсутні, під дію цієї статті не підпадають.

Обстеження хворих з підозрою на саркоїдоз проводиться в умовах спеціалізованого відділення. Діагноз саркоїдозу повинен бути підтверджений морфологічно. За неможливості морфологічної верифікації або відмови від неї діагноз встановлюється на основі комплексу клініко-рентгенологічних ознак. Експертне рішення приймається за пунктами "а", "б" чи "в" залежно від ступеня порушень функцій уражених органів, поширеності та перебігу захворювання.

Кандидати на службу в ДКВС України при вперше виявлених тимчасових розладах функцій крові та кровотворних органів (симптоматичні анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, порушення функцій еритроцитів та тромбоцитів), не зумовлених системними захворюваннями крові протягом місяця, визнаються непридатними до служби в ДКВС України з повторним оглядом комісією.

Стаття 14. До пункту "а" належать слабоумство (деменція), амнестичний синдром, за винятком обумовленого зловживанням психоактивними речовинами, затяжні (більше 1 місяця) психотичні (галюцинаторні, маячні, афективні, дисоціативні) розлади, органічні розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією.

До пункту "б" належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади з розвитком стійких непсихотичних порушень, повторні непсихотичні розлади та первинні стійкі (хронічні) непсихотичні розлади, що постійно обмежують працездатність.

До пункту "в" належать короткочасні (до 1 місяця) непсихотичні розлади в гострому періоді травми або органічного ураження головного мозку, які закінчились повним одужанням.

Кандидати на службу в ДКВС України, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, в разі стійкої компенсації психічного здоров’я протягом 5 років за відсутності залишкових явищ ураження головного мозку визнаються придатними до служби в ДКВС України.

Стаття 15. До пункту "а" належать деменція, амнестичний синдром, затяжні та хронічні психотичні розлади, розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією, обумовлені вживанням психоактивних речовин.

До пункту "б" належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади, розлади особистості та поведінки з нестійкою соціальною дезадаптацією, стійкі когнітивні розлади, обумовлені вживанням психоактивних речовин, стан відміни, синдром залежності, стани гострої інтоксикації з делірієм, судомами, патологічне сп’яніння.

До пункту "в" належать вживання психоактивних речовин із згубними наслідками, епізодичне вживання наркотичних речовин, документально чи лабораторно підтверджене, стан гострої інтоксикації неускладнений.

Особи рядового і начальницького складу ДКВС України не підпадають під дію цього пункту. Питання щодо їх подальшої служби в ДКВС України вирішується у дисциплінарному порядку.

Стаття 16. До пункту "а" належать усі форми та типи шизофренії, шизотипові розлади, хронічні маячні розлади, гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю більше 1 місяця), індуковані маячні розлади, шизоафективні розлади.

До пункту "б" належать гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю до 1 місяця) при повному одужанні.

Стаття 17. До пункту "а" належать епізоди манії, депресії, змішані афективні стани з помірними чи тяжкими проявами та рекурентні афективні розлади.

До пункту "б" належать епізоди гіпоманії, легкі депресивні розлади, хронічні афективні розлади (циклотимія, дистимія тощо).

Стаття 18. До пункту "а" належать повторні, стійкі, затяжні (більше 4 місяців) дисоціативні розлади, стійкі зі значними проявами невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади, які зумовлюють повну непрацездатність.

До пункту "б" належать гострі, короткочасні (до 1 місяця) дисоціативні розлади з виходом у повне одужання, повторні, стійкі чи затяжні (більше 4 місяців) невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади, які стійко обмежують працездатність.

До пункту "в" належать невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади (тривалістю до 4 місяців), які закінчились повним одужанням.

Кандидати на службу в ДКВС України, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, у разі стійкої компенсації психічного здоров’я протягом 5 років визнаються придатними до служби в ДКВС України.

Стаття 19. До пункту "а" належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості, що проявляються частими декомпенсаціями, значною соціальною дезадаптацією, а також поведінкові синдроми, пов’язані з фізіологічними порушеннями і фізичними факторами, які супроводжуються значними органічними чи функціональними розладами відповідних органів і систем (наприклад, нервова анорексія зі значним зниженням маси тіла, дистрофічними змінами внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції, гіповітамінозом тощо).

До пункту "б" належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості з періодичною соціальною дезадаптацією.

Стаття 20. До пункту "а" належить помірна, тяжка, глибока розумова відсталість (ІQ від 49 балів і нижче).

До пункту "б" належать легка розумова відсталість (ІQ 50-69 балів) та порушення психологічного розвитку.

Кандидати на службу в ДКВС України, які перенесли в минулому психози, за відповідними статтями визнаються непридатними до служби в ДКВС України.

Стаття 21. До пункту "а" належать хвороби нервової системи, що супроводжуються паралічами або глибокими парезами, вираженим паркінсонізмом, вираженими гіперкінезами, діенцефальними кризами (окрім психогенно зумовлених вегето-судинних пароксизмів), нападами Кожевниковської або Джексонівської епілепсії, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з розладом зору, а також наслідки перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу.

До пункту "б" належать форми хвороб, які повільно протікають і за ступенем порушення функцій центральної нервової системи обмежують можливість виконання службових обов’язків, але не виключають її повністю (залишкові явища вторинного енцефаліту з помірно вираженим геміпарезом у формі зниження сили м’язів, незначного підвищення тонусу м’язів, що не супроводжується розладом мови, пам’яті, ходьби, помірною гідроцефалією - розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм).

До пункту "в" належать залишкові явища ураження нервової системи із незначним порушенням функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції тощо), з окремими органічними знаками, поєднаними з вегето-судинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.

За цим пунктом кандидати протягом 12 місяців після перенесення гострих запальних хвороб ЦНС нетяжкого перебігу за відсутності наслідків визнаються непридатними до служби і навчання в закладах освіти ДКВС України.

До пункту "г" належать залишкові явища враження нервової системи у вигляді вегето-судинної нестійкості без порушення функцій.

При оцінюванні клінічної картини гіпертензивного синдрому, крім підвищення тиску спинномозкової рідини, враховується наявність застійних змін на очному дні, наявність розширення шлуночкової системи мозку та його ступінь (за даними пневмоенцефалограми, КТ або МРТ).

При виявленні нейроінфекції або її наслідків разом з пунктами цієї статті слід застосовувати пункти інших відповідних статей Переліку захворювань (статті 1, 6 тощо).

Стаття 22. До пункту "а" належать: розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, аміотрофічний бічний склероз, лейкодистрофія, церебральний ліпідоз, хорея Гетінгтона, торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха, спинально-м’язова атрофія, сірінгомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатій, дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми.

До пункту "б" належать хвороби, перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (1-2 роки) наростанням симптомів (повільно прогресуюча сірінгомієлія з атрофією м’язів та розладом чутливості, краніостеноз із синдромом внутрішньочерепної гіпертензії тощо) при помірному порушенні функції.

До пункту "в" належать хвороби нервової системи, коли об’єктивні ознаки виражені незначно (сірінгомієлія з нерізко вираженим дисоційованим розладом чутливості, без атрофії м’язів та трофічних розладів), коли симптоми захворювання довго утримуються в одному і тому самому стані або повільно прогресують протягом тривалого часу (більше 2-х років).

Стаття 23. До пункту "а" належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості і трофіки (різко виражені атрофії м’язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія тощо). До цього самого пункту належать радикуліти з частими рецидивами (більше 2 разів на рік) і тривалим перебігом, що супроводжуються тяжким стійким больовим синдромом з вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які вимагають довготривалого лікування, а також плексопатії (плексити) і тяжкі форми невралгії у разі безуспішного лікування.

До пункту "б" належать деякі форми невральної аміотрофії зі сприятливим перебігом (синдром Руссі-Леві), хвороби периферійних нервів та сплетінь, при яких помірно порушена основна функція; стійкий параліч лицьового нерва, порушення функцій кінцівок. До цього пункту належать хронічні рецидивні радикулопатії (радикуліти), плексопатії (плексити), невропатії (неврити) з помірним порушенням функції під час загострення та вираженим больовим синдромом, що важко купірується, які потребують стаціонарного або амбулаторного лікування протягом 2 місяців.

До пункту "в" належать хвороби периферичних нервів та сплетінь з рідкими загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих та трофічних розладів, а також існуючі нерізко виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними в минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого. За цим пунктом оглядаються особи з наслідками невриту лицьового, серединного нервів з незначним порушенням функції.

До цього пункту належать залишкові явища хвороб периферичних нервів у вигляді незначних порушень чутливості, незначних атрофій чи зниження сили м’язів, які мають тенденцію до відновлення; поєднання дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, які не порушують його функцію, з незначно вираженими неврологічними розладами.

До пункту "г" належать дорсалгія, цервікалгія, торакалгія, люмбалгія без радикулопатії.

Після хірургічного лікування з приводу грижі міжхребцевого диска застосовується пункт "б" чи "в" цієї статті залежно від ступеня порушення функції.

Стаття 24. Стаття передбачає епілепсію як хронічне захворювання головного мозку з генералізованими або парціальними нападами, психічними еквівалентами або специфічними змінами особистості. У таких випадках медичний огляд проводиться щодо захворювань, які призвели до розвитку судомного синдрому.

До пункту "а" належить епілепсія з нападами або з вираженими психічними розладами, епілептичний статус, міоклонус-епілепсія, катаплексія та нарколепсія.

До пункту "б" належать пароксизмальні розлади, що суттєво не впливають на функції органів та систем, а також різні форми мігрені з довготривалими (доба та більше) нападами.

Наявність епілептичного нападу має бути підтверджена лікарськими спостереженнями. В окремих випадках можуть братися до уваги акти, підписані офіційними особами немедичного персоналу, результати опитування очевидців лікарем, якщо зазначений напад та післянападовий стан можна вважати епілептичним. У сумнівних випадках слід запитувати дані з місця проживання, навчання, роботи, служби. У випадках, коли єдиним помітним проявом хвороби є слабо виражені малі припадки або специфічні розлади настрою, що рідко виникають, питання про придатність до служби в ДКВС України оглянутих вирішується після стаціонарного обстеження з урахуванням даних ЕЕГ. Особи з епілептичними нападами, які виникли внаслідок перенесених органічних захворювань (симптоматична епілепсія), оглядаються за пунктами відповідних статей Переліку захворювань. Наявність в анамнезі принаймні одного епілептичного припадку, підтвердженого документально лікувальним закладом, є протипоказанням для вступу на службу до ДКВС України.

Стаття 25. Передбачає вроджені або набуті вади положення повік (зрощення, виворіт, заворот тощо); захворювання повік, кон’юнктиви, сльозових шляхів та орбіти з урахуванням ступеня порушення зорових та рухових функцій. Якщо можливе поліпшення цих станів після хірургічного лікування, воно має бути проведене до прийняття експертного рішення.

До пункту "а" належать:

зрощення повік між собою або з очним яблуком;

різко виражені виразкові блефарити з рубцевим переродженням та значним облисінням країв повік;

хронічні кон’юнктивіти з гіпертрофією та різко вираженою інфільтрацією тканини при безуспішному стаціонарному лікуванні;

хронічне трахоматозне ураження кон’юнктиви, а також захворювання сльозових шляхів, які не піддаються хірургічному лікуванню;

птоз вродженого або набутого характеру, при якому верхня повіка прикриває більше половини зіниці на одному оці або не менше однієї третини зіниці на обох очах без напруження лобного м’яза;

стани після реконструктивних операцій на сльозових шляхах з уведенням лакопротеза.

При ускладненнях трахоми зі стійким порушенням функцій ока постанова приймається за відповідними статтями Переліку захворювань з урахуванням ступеня їх вираженості.

До пункту "б" цієї статті належать ті самі захворювання на одному оці або помірно виражені на обох очах. При захворюваннях, передбачених пунктом "б", кандидати на службу в ДКВС України визнаються непридатними до служби в ДКВС України, щодо осіб рядового і начальницького складу ДКВС України рішення приймається за результатами лікування; при відмові від хірургічного лікування постанова про придатність приймається залежно від ступеня вираженості, тяжкості перебігу хвороби і ефективності лікування.

До пункту "в" належать:

простий блефарит з окремими лусочками та незначною гіперемією країв повік;

фолікулярний кон’юнктивіт з поодинокими фолікулами;

бархатистість кон’юнктиви в кутках повік та в ділянці кон’юнктивальних склепінь;

окремі дрібні поверхневі рубчики кон’юнктиви нетрахоматозного походження, а також гладкі рубчики кон’юнктиви трахоматозного походження без інших змін кон’юнктиви та рогівки, без рецидивів трахоматозного процесу протягом року.

При захворюваннях, передбачених пунктом "в", постанова щодо придатності осіб рядового і начальницького складу ДКВС України приймається залежно від ступеня вираженості, тяжкості перебігу хвороби й ефективності лікування.

За наявності прогресуючої справжньої крилоподібної пліви кандидати на службу в ДКВС України визнаються непридатними до служби в ДКВС України за всіма графами, а особи рядового і начальницького складу ДКВС України підлягають лікуванню. При рецидивах крилоподібної пліви після незадовільних результатів повторного оперативного лікування постанова виноситься за пунктом "б" з урахуванням функцій ока.

При весняному катарі та інших алергічних ураженнях кон’юнктиви придатність до служби в ДКВС України визначається залежно від ступеня проявів, тяжкості перебігу захворювання, частоти загострень та ефективності здійснюваного лікування.

Стаття 26. Передбачає хронічні, важко виліковні або невиліковні захворювання всіх оболонок і заломлюючих середовищ очей туберкульозного, люетичного, дистрофічного та іншого походження.

У випадках закінченого процесу або не прогресуючого перебігу захворювань з рідкими (не частіше 2 разів на рік) загостреннями, а також після пересадження тканин придатність до подальшого проходження служби осіб рядового і начальницького складу ДКВС України визначається залежно від функцій очей за відповідними статтями Переліку захворювань. За наявності новоутворень ока та його придатків медичний огляд проводиться відповідно до статей 8 або 10.

До пункту "а" належать захворювання з прогресуючим зниженням зорових функцій та ті, які не піддаються консервативному або хірургічному лікуванню, а також тапеторетинальна абіодистрофія сітківки та стани після кератопротезування, незалежно від функцій ока.

Пігментна дистрофія сітківки з пігментом чи без нього, з порушенням темнової адаптації (гемералопією) має бути підтверджена виконанням годинної адаптометрії з використанням контрольних методів дослідження сутінкового зору. При встановленому в умовах стаціонару діагнозі застосовується пункт "а", незалежно від інших функцій очей.

При стійкому звуженні поля зору знизу - ззовні (за вертикальним та горизонтальним меридіанами) від крапки фіксації до рівня менше 30 градусів на обох очах постанова за всіма графами Переліку захворювань приймається за пунктом "а", те саме на одному оці - за пунктом "б"; при звуженні поля зору в межах від 30 до 45 градусів на обох очах - за пунктом "б", те саме на одному оці - за пунктом "в".

До пункту "а" також належать стійкі центральні геміанопічні скотоми. При стійких абсолютних центральних та парацентральних скотомах на одному або на обох очах кандидати на службу та особи рядового і начальницького складу ДКВС України визнаються непридатними до служби в ДКВС України.

До пункту "б" належать:

хронічні увеїти, що супроводжуються підвищенням внутрішньоочного тиску, у тому числі глаукомоциклітичні кризи, діагностовані в стаціонарних умовах;

кератоконус і кератоглобус;

афакія, артифакія на одному або обох очах;

короткозорість обох очей в одному з меридіанів більше 3,0 Д за наявності дистрофічних змін на очному дні (периферична дистрофія сітківки, множинні хоріоретинальні вогнища, задня стафілома тощо);

прогресуюча атрофія зорового нерва;

стороннє тіло всередині ока, що не викликає запальних або дистрофічних змін.

При афакії, артифакії на одному або обох очах у осіб рядового і начальницького складу ДКВС України, які проходять медичний огляд за IV графою Переліку захворювань, постанова виноситься відповідно до вимог статті 31 залежно від гостроти зору, з корекцією будь-якого виду, що практично переноситься, у тому числі з контактними лінзами, з урахуванням специфіки служби в ДКВС України.

Афакія на одному оці розцінюється як двостороння, якщо на другому оці є помутніння кришталика, що знижує гостроту зору до 0,4 і нижче.

Вивих та підвивих кришталика розцінюються як афакія.

Так звана кольорова переливчастість (райдужність), грудочки, зернятка та вакуолі, виявлені тільки під час дослідження із щілинною лампою, а також вроджене відкладення пігменту на передній капсулі кришталика, що не знижують гостроту зору, не є протипоказанням для служби в ДКВС України та вступу до закладів освіти ДКВС України.

При не прогресуючій атрофії зорового нерва придатність до служби в ДКВС України за всіма графами Переліку захворювань визначається залежно від функцій ока (гостроти зору, поля зору та інших) з урахуванням даних обстеження невропатолога, терапевта і за потреби інших спеціалістів, даних додаткового обстеження (МРТ тощо). Кандидати на навчання до закладів освіти ДКВС України визнаються непридатними.

У всіх випадках наявності внутрішньоочних сторонніх тіл питання про придатність до подальшого проходження служби осіб рядового і начальницького складу ДКВС України вирішується не раніше, ніж через 3 місяці після поранення. Особи рядового і начальницького складу ДКВС України за I-III графами та кандидати на службу і навчання в ДКВС України визнаються непридатними до служби (навчання) в ДКВС України. При збережених функціях ока (гострота зору, поле зору, темнова адаптація тощо), відсутності запальних явищ та ознак металозу придатність до подальшого проходження служби осіб рядового і начальницького складу ДКВС України за графою IV визначається індивідуально з урахуванням специфіки служби в ДКВС України.

У разі виявлення паренхіматозного кератиту люетичного походження застосовується стаття 6 Переліку захворювань. При цьому захворюванні кандидати на службу визнаються непридатними до служби в ДКВС України за всіма графами, особи рядового і начальницького складу ДКВС України підлягають лікуванню.

Стаття 27. До осіб, які перенесли операцію у зв’язку з відшаруванням сітківки на обох очах будь-якої етіології, навіть при позитивних результатах, незалежно від тривалості нагляду після операції застосовується пункт "а" цієї статті.

При стійких позитивних результатах оперативного лікування з приводу відшарування сітківки на одному оці (задовільні функції ока - гострота зору, поле зору тощо) у осіб рядового і начальницького складу ДКВС України, які проходять медичний огляд за IV графою, рішення за пунктом "б" приймається із вказівкою про необхідність обмеження фізичних навантажень, заборону роботи водіями транспортних засобів, а також робіт, пов’язаних з вібрацією тіла.

При виявленні розривів сітківки кандидати на службу та навчання в ДКВС України визнаються непридатними. Особи рядового і начальницького складу ДКВС України підлягають оперативному лікуванню, після чого щодо осіб, які проходять медичний огляд за графою IV, приймається рішення в індивідуальному порядку з урахуванням специфіки служби в ДКВС України та функцій ока, за графами I-III - про непридатність до служби в ДКВС України.

Стаття 28. Діагноз глаукоми має бути підтверджений в умовах стаціонару із застосуванням навантажувальних проб, тонографії та гоніоскопії. Питання про придатність до служби в ДКВС України вирішується після встановлення медикаментозного режиму, за потреби - хірургічного лікування з урахуванням ступеня стабілізації процесу та функцій органу зору (гострота зору, поле зору, наявність парацентральних скотом, у тому числі й при навантажувальних пробах, а також наявність екскавації диска зорового нерва тощо).

До цієї статті належить також і вторинна глаукома.

Стаття 29. При застосуванні цієї статті за наявності змін полів зору, зниженні гостроти зору необхідно керуватися також вимогами статей 26, 30 і 31 Переліку захворювань.

Стійкі центральні геміанопічні скотоми, стійка диплопія після травми очної ямки з пошкодженням м’язів ока або уражень головного мозку, які порушують функцію зору, належать до пункту "а".

Стійкий параліч рухових м’язів очного яблука будь-якої етіології незалежно від наявності або відсутності диплопії належить до пункту "а".

Окремі ністагмоїдні посмикування очей при крайніх відведеннях очних яблук не є перешкодою для служби в ДКВС України та вступу на навчання до закладів освіти ДКВС України.

Якщо ністагм є однією із ознак ураження нервової системи або вестибулярного апарату чи вроджений, то постанова приймається за основним захворюванням за відповідними статтями, а при зниженні гостроти зору - також з урахуванням вимог статті 31 Переліку захворювань.

Особи зі співдружньою косоокістю непридатні до служби в ДКВС України на посадах, що потребують бінокуляного зору (за графами I-III). Особи, які проходять медичний огляд за графою IV, визнаються непридатними до служби в ДКВС України при косоокості з кутом більше 15 градусів з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до статей 30, 31 Переліку захворювань.

При співдружній косоокості менше 15 градусів діагноз необхідно підтвердити дослідженням бінокулярного зору - наявність бінокулярного зору свідчить про відсутність співдружньої косоокості.

У разі альтернуючої (переміжної) косоокості з відносно високою гостротою зору слід утримуватися від хірургічного лікування через можливість виникнення диплопії.

Стаття 30. Вид і ступінь аномалії рефракції визначаються скіаскопією, за необхідності - рефрактометрією. У граничних випадках обстеження проводиться в умовах циклоплегії.

Експертна постанова щодо осіб з аномаліями рефракції приймається з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до вимог цієї статті та статті 31.

Під час прийняття рішення враховуються дані огляду очного дна щодо виявлення дистрофічних змін, які зумовлюють застосування статті 26.

Кандидати на службу в ДКВС України, що проходять огляд за графами I, IV, визнаються непридатними до служби в ДКВС України за наявності короткозорості чи далекозорості більше 6,0 Д або астигматизму будь-якого виду з різницею рефракції у двох основних меридіанах більше 3,0 Д.

Кандидати на службу в ДКВС України, які проходять огляд за графами II, III, можуть мати короткозорість чи далекозорість не більше 3,0 Д або астигматизм будь-якого виду не більше 2,0 Д.

Вимоги до показників аномалії рефракції у кандидатів на навчання до закладів освіти ДКВС України:

у цивільних осіб, що вступають до закладів освіти і проходять медичний огляд за графами I, IV, особи рядового і начальницького складу ДКВС України, які вступають до закладів освіти ДКВС України і проходять огляд за графою IV, допускаються короткозорість чи далекозорість не вище 6,0 Д, астигматизм будь-якого виду не більше 3,0 Д;

особи рядового і начальницького складу ДКВС України та цивільні особи, які вступають до закладів освіти і проходять медичний огляд за графами II, III, визнаються придатними за наявності короткозорості або далекозорості не більше 3,0 Д або астигматизму будь-якого виду не більше 2,0 Д.

Стаття 31. Під час прийняття постанов ВЛК щодо кандидатів на службу в ДКВС України за графами I, IV та осіб рядового і начальницького складу ДКВС України при звільненні зі служби враховується гострота зору з корекцією; щодо кандидатів на службу в ДКВС України, осіб рядового і начальницького складу ДКВС України при визначенні придатності до служби в ДКВС України на посадах за графами II, III, кандидатів на навчання до закладів освіти ДКВС України - без корекції та з корекцією.

Вимоги до показників гостроти зору у осіб, що проходять медичний огляд ВЛК, кандидатів на службу в ДКВС України:

у кандидатів на службу в ДКВС України, що проходять огляд за графами I, IV, гострота зору з корекцією має бути не нижче 0,5 на кожне око або бінокулярно;

кандидати на службу в ДКВС України за графою II можуть мати гостроту зору кожного ока не нижче 0,5, з корекцією - 0,8 та вище на кожне око або бінокулярно;

кандидати на службу в ДКВС України, які проходять огляд за графою III, повинні мати гостроту зору кожного ока без корекції не нижче 0,6.

Вимоги до показників гостроти зору у кандидатів на навчання:

у цивільних осіб - вступників на навчання до закладів освіти ДКВС України, що проходять медичний огляд за графами I, IV, особи рядового і начальницького складу ДКВС України, які вступають на навчання до закладів освіти ДКВС України і проходять огляд за графою IV, гострота зору кожного ока з корекцією має бути не нижче 0,5;

у осіб рядового і начальницького складу ДКВС України та цивільних осіб, які вступають до закладів освіти ДКВС України, проходять медичний огляд за графами II, III, гострота зору без корекції має бути не нижче 0,6, з корекцією - 0,8–1,0 на одне око або бінокулярно.

Ураховується гострота зору з корекцією будь-якими лінзами. У разі корекції анізометропії звичайними сферичними лінзами гострота зору враховується з корекцією, що практично переноситься, з різницею в силі лінз для обох очей не більше 2,0 Д.

В осіб, які користуються контактними лінзами, гострота зору визначається з корекцією пробними окулярними лінзами. Такі особи повинні користуватися звичайними окулярами, гострота зору з якими дає змогу забезпечити виконання службових обов’язків.

При стійкому спазмі, парезі або паралічі акомодації необхідне обстеження за участю невропатолога, терапевта та лікарів інших спеціальностей. Якщо спазм, парез або параліч акомодації зумовлені захворюваннями нервової системи, внутрішніх або інших органів, постанова приймається за основним захворюванням.

При спазмі, парезі або паралічі акомодації на одному або обох очах після невдалого стаціонарного лікування придатність оглянутих до служби в ДКВС України за всіма графами Переліку захворювань визначається індивідуально залежно від гостроти зору та ступеня аномалії рефракції з урахуванням вимог цієї статті та статті 30.

Під час діагностики видів і ступенів порушення кольоровідчуття слід керуватися методичними вказівками до поліхроматичних таблиць Рабкіна та за можливості даними аномалоскопії. Під час заповнення офтальмологічного розділу медико-експертної документації обов’язково вказуються номери таблиць, які досліджуваний не розпізнає.

Особи з аномальною трихромазією типу C визнаються придатними до служби в ДКВС України та навчання в закладах освіти ДКВС України, з дихромазією - непридатними за всіма графами.

За наявності аномальної трихромазії типів A та B придатність до служби в ДКВС України за графами I, IV визначається індивідуально з урахуванням специфіки служби в ДКВС України на посадах, не пов’язаних з необхідністю розрізняти кольори.

Постанова виноситься з таким формулюванням:

"Придатний до служби в ДКВС України на посаді

що не потребує нормального кольоровідчуття".

При винесенні постанов щодо кандидатів на навчання до закладів освіти ДКВС України за графами I, IV слід зазначити:

"Придатний до навчання

з подальшим використанням на посадах, які не потребують нормального кольоровідчуття".

Кандидати на службу в ДКВС на посадах водіїв-співробітників усіх типів автомобілів за наявності в них аномальної трихромазії типів A або B визнаються непридатними до служби в ДКВС України.

Кандидати на службу та навчання в ДКВС України, особи рядового і начальницького складу ДКВС України, які вступають на навчання до закладів освіти з подальшим використанням на посадах за графами II, III Переліку захворювань, за наявності аномальної трихромазії типів A або B визнаються непридатними до служби та навчання в ДКВС України.

Стаття 32. До цієї статті належать наслідки оптико-реконструктивних операцій з наявністю післяопераційних ускладнень або змін на очному дні.

Придатність до служби в ДКВС України осіб, що перенесли оптико-реконструктивні операції на роговій оболонці (за винятком кератопротезування, операції Lasic та кератотомії), визначається не раніше одного року після операції за відсутності післяопераційних ускладнень та дистрофічних змін на очному дні залежно від функції ока за відповідними статтями Переліку захворювань. Обов’язковим є надання під час медичного огляду виписки з лікувального закладу, де була проведена операція, з даними рефракції та гостроти зору до та після операції.

Кандидати на службу та на навчання до закладів освіти ДКВС України, яким рішення виноситься за графами II, III Переліку захворювань, визнаються непридатними до служби в ДКВС України або навчання незалежно від результатів оперативного лікування.

Експертна постанова щодо осіб рядового і начальницького складу ДКВС України, які проходять медичний огляд за графами I, IV і перенесли оптико-реконструктивну операцію, виноситься залежно від післяопераційного стану очей, результату операції з урахуванням характеру служби в ДКВС України.

Придатність до служби та до навчання у закладах освіти ДКВС України осіб, які перенесли лазерну корекцію зору на рогівці, за всіма графами визначається через один рік після операції. Особи, що перенесли операції Lasic або кератотомію, визнаються непридатними до служби в ДКВС України за всіма графами незалежно від результатів операції.

При афакії, наявності інтраокулярної корекції (артифакії) навіть на одному оці кандидати на службу в ДКВС України за всіма графами, кандидати на навчання до закладів освіти ДКВС України визнаються непридатними до служби в ДКВС України незалежно від гостроти зору. Щодо осіб рядового і начальницького складу ДКВС України з односторонньою артифакією придатність до подальшого проходження служби в ДКВС України визначається індивідуально з урахуванням функцій ока, його стану та специфіки служби в ДКВС України.

Стаття 33. Під дію статті підпадають такі хвороби зовнішнього вуха: зовнішній отит, перихондрит, набутий стеноз слухового проходу (постзапальний, травматичний) тощо при позитивному ефекті від проведеного лікування.

Особи, які страждають на хронічну рецидивну екзему зовнішнього слухового проходу, вушної раковини, привушної області, оглядаються за статтею 67 Переліку захворювань.

Стаття 34. Під дію статті підпадають такі хвороби середнього вуха та соскоподібного відростка: негнійний та гнійний середній отит, запалення або закупорка слухової труби, мастоїдит і споріднені стани, холестеатома, нетравматична перфорація барабанної перетинки, гострий та хронічний мірингіт, адгезивні процеси середнього вуха (тимпаносклероз), поліп середнього вуха тощо.

Кандидатам на службу в ДКВС України слід пропонувати лікування, медичний огляд проводити за результатами його проведення.

До пункту "а" належать стани після хірургічного лікування хронічних захворювань середнього вуха за наявності таких ускладнень, як неповна епідермізація операційної порожнини з гноєм, грануляціями або холестеатомоподібними масами в ній, а також гнійні середні отити не тільки із зазначеними в цій статті ускладненнями, а й за несприятливого їх перебігу: загострення двічі на рік і більше, які супроводжуються втратою працездатності.

Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі при повній епідермізації післяопераційної порожнини огляд проводиться за пунктом "в" цієї статті.

Кандидати на службу в ДКВС України із сухою перфорацією барабанної перетинки в мезотимпанумі визнаються непридатними до служби в ДКВС України на посадах, які потребують значної напруги слухового апарату, а також на посадах, які пов’язані з несенням служби на відкритому повітрі.

Особи рядового і начальницького складу ДКВС України із зазначеними в статті 34 Переліку захворювань формами хронічного гнійного отиту при незначних порушеннях слухової функції (підтверджених аудіологічним обстеженням) і відсутності уражень вестибулярного апарату в окремих випадках у порядку індивідуальної оцінки можуть визнаватися придатними до служби в ДКВС України.

Рубці на місці колишніх перфорацій і обвапнування барабанної перетинки без порушення барофункції та її рухомості, без зниження гостроти слуху не дають підстав для використання цієї статті.

Особи рядового і начальницького складу ДКВС України, які перенесли радикальну чи реконструктивну операцію на середньому вусі з позитивними результатами, медичний огляд проводиться за пунктом "б" статті 36 Переліку захворювань.

Стаття 35. Під дію статті підпадають хвороби внутрішнього вуха з порушенням вестибулярної функції: хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт, лабіринтит, отосклероз тощо.

До пункту "а" належать різко виражені меньєроподібні захворювання, а також інші тяжкі форми вестибулярних розладів органічного або функціонального характеру, напади яких спостерігалися при стаціонарному обстеженні або підтверджені спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом.

До пункту "б" належать випадки меньєроподібних захворювань, напади яких перебігають короткочасно, з помірно вираженими вестибулярно-вегетативними розладами, що не впливають суттєво на виконання службових обов’язків.

До пункту "в" належать випадки підвищеної чутливості до закачування за відсутності симптомів вестибулярних розладів і захворювань інших органів, а також нестійкі, вестибулярно-вегетативні порушення, які проявляються рідкими (не частіше 2-3 разів на рік) нетривалими (декілька хвилин) нападоподібними запамороченнями з розладами рівноваги у спокої або русі, нудотою, незначним підвищенням потовиділення, поблідненням або почервонінням обличчя.

При медичному огляді кандидатів на службу до ДКВС України на посади, пов’язані з частими поїздками на автомототранспорті, авіатранспорті, а також усіх кандидатів на навчання до закладів освіти ДКВС України здійснюється обов’язкове дослідження вестибулярного апарату. При підозрі на тимчасовий характер вестибулярних розладів, що може бути при перевтомі, інтоксикації, гост-рих захворюваннях тощо, потрібне всебічне, іноді стаціонарне обстеження і лікування.

Постанова про придатність чи непридатність до служби в ДКВС України осіб, від яких за характером роботи вимагається хороший вестибулярний апарат, ґрунтується на результатах дослідження вестибулярно-вегетативної чутливості. Здійснюється глибоке всебічне обстеження такої особи, оскільки вегетативні розлади можуть спричинятись патологією не тільки вушного лабіринту, а й інших органів. Результати вестибулометрії слід оцінювати разом з невропатологом. При виявленні центральної вестибулярної дисфункції стаття 35 не застосовується.

Стаття 36. Під дію статті підпадають хвороби вуха, що супроводжуються стійким зниженням слуху або втратою слуху кондуктивного і сенсоневрального походження: вроджена глухота, ототоксична втрата слуху, дегенеративні і судинні хвороби вуха, хвороби слухового нерва тощо.

Для визначення зниження слуху необхідні, крім звичайного дослідження шепітною мовою, повторні спеціальні дослідження розмовною та шепітною мовами, камертонами і тональною пороговою аудіометрією з обов’язковим визначенням барофункції вух. Одноразове дослідження слуху особи, яку оглядають, недостатнє для порівняння правильності та однорідності показань.

Якщо є підозра на повну глухоту на одне чи обидва вуха, використовують методи об’єктивного визначення глухоти. Стійка повна глухота на обидва вуха або глухонімота мають бути підтверджені лікувально-профілактичними закладами, установами або закладами освіти для глухонімих.

При визначенні придатності кандидатів на службу в ДКВС України на посади, передбачені графами I, IV, за цією статтею шепітна мова має сприйматись на відстані не менше 3,0 м на обидва вуха або не менше 1,0 м на одне вухо та більше 4,0 м на друге. У цих випадках придатність до служби в ДКВС України визначається індивідуально.

Кандидати на службу за графами II, III визнаються непридатними за наявності стійкого зниження гостроти слуху до ступеня сприйняття шепітної мови на відстані менше 4,0 м на обидва вуха або менше 5,0 м на одне та 3,0 м на друге вухо.

Кандидати на навчання до закладів освіти ДКВС України із цивільної молоді та військовослужбовці строкової служби визнаються непридатними до вступу на навчання при зниженні гостроти слуху до ступеня сприйняття шепітної мови на відстані менше 6,0 м на обидва вуха. Для осіб рядового і начальницького складу ДКВС України, що вступають до закладів освіти ДКВС України, гострота слуху має бути не менше 4,0 м на обидва вуха або5,0 м на одне та 3,0 м на друге вухо.

Під час індивідуальної оцінки придатності до служби осіб рядового і начальницького складу ДКВС України враховуються конкретні умови праці, характеристика керівництва та дані функціонального дослідження слуху.

Стаття 37. До пункту "а", крім захворювань серцево-судинної системи ревматичного ґенезу із порушенням загального кровообігу - серцевою недостатністю (далі - СН) II-III стадії, належать:

комбіновані і поєднані набуті вади серця незалежно від ступеня розладу гемодинаміки;

набуті ізольовані пороки серця при помірних розладах гемодинаміки;

недостатність будь-якого клапана серця, яка супроводжується регургітацією 3-4 ступенів;

стеноз будь-якого клапана серця незалежно від стадії;

аортальні пороки серця;

ізольований стеноз атріовентрикулярного отвору;

коарктація аорти і стани після її оперативного лікування;

стани після мітральної комісуротомії, наслідки оперативних втручань на клапанному апараті серця, що знижують працездатність.

До пункту "б" належать:

активний ревматизм після завершення стаціонарного обстеження і лікування за сприятливого перебігу;

набуті ізольовані пороки серця при незначних розладах гемодинаміки і збереженні працездатності;

первинний пролапс мітрального та інших клапанів серця, які супроводжуються порушенням ритму серця і провідності, СН I стадії;

набута недостатність мітрального клапана або клапана легеневої артерії, яка супроводжується регургітацією 2 ступеня або за наявності легеневої гіпертензії.