Відповідно до статей 8, 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", абзацу шістнадцятого підпункту 145 пункту 5 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 32 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 847), та з метою забезпечення раціонального використання водних біоресурсів

1. Затвердити Режим рибальства в басейні Азовського моря з усіма затоками, гирлами та лиманами у 2020 році, що додається.

2. Департаменту охорони природних ресурсів, екомережі та біобезпеки (Володимир ДОМАШЛІНЕЦЬ) в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра ГОЛОВАТЕНКА Володимира.

1. Цей Режим розроблено відповідно до законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", "Про природно-заповідний фонд України" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі - Порядок).

2. Промисел у басейні Азовського моря із затоками здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року № 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за № 43/4264 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях:

задухові (передзадухові) періоди - періоди підвищеної смертності водних біоресурсів, спричинені змінами гідрохімічних показників у водному об’єкті рибогосподарського значення;

каравка - різновид ставного невода, який складається із сіткової пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше ніж три м, має постійно закріплені стінки й одне спрямовуюче крило;

кільцевий невід - відціджувальне знаряддя добування (вилову), що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить крізь кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції;

кошільний невід - відціджувальне знаряддя добування (вилову), що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями, яким здійснюється вилов риби за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить крізь кільця;

молодь - узагальнена вікова і розмірна категорія водних біоресурсів, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості;

закидний невід (волок) - відціджувальне знаряддя добування (вилову), що перекриває товщу води і являє собою сіткове полотно зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - загрузкою, складається з двох крил, приводів та може мати вшиту між ними матню, а також канатів (урізів), довжина яких не перевищує довжину крил, вибірка якого може здійснюватись як на берег, так і на судно флоту рибної промисловості;

прилов - будь-який із представлених в улові видів водних біоресурсів, за винятком основного, а також молодь регульованих видів або таких, що охороняються.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до нього.

4. Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" згідно з режимами цих територій та об’єктів, визначених у положеннях про них та в проєктах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Наукові лови у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Мінекоенерго, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.

5. Користувачі водних біоресурсів, судна флоту рибної промисловості (далі - судна) яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани суден у період промислу азовської хамси, тюльки та бичків драгами з механізованим способом використання щодоби у встановлений час повинні надавати до територіального органу Держрибагентства оперативну інформацію про:

назву суден, задіяних на промислі;

улов;

райони промислу;

прилов молоді;

прилов осетрових та судака.

6. Написи, що наносяться на судна, повинні відповідати Національному стандарту України.

7. Територіальний орган Держрибагентства на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ може переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу.

Оперативне регулювання промислу суднами азовської хамси, тюльки та бичків (початок та закриття промислу, розширення та закриття його окремих районів здійснюється відповідно до Правил рибальства) здійснюється робочою групою з охорони і контролю вилучення водних біологічних ресурсів (далі - Робоча група). Строки добування (вилову), установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

8. Територіальний орган Держрибагентства здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами водних біоресурсів в басейні Азовського моря та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за встановленими формами про улов азовської хамси та оселедця чорноморсько-азовського прохідного - в Азовському морі до Державної Азовської морської екологічної інспекції.

Добування (вилов) тюльки, хамси азовської здійснюється за рахунок загально басейнового обсягу (ліміту) добування без його розподілу на національні обсяги (ліміти) добування.

Не встановлюються загальнобасейнові обсяги (ліміти) для малоцінних видів риб (карась сріблястий, атерина, перкарина та інші) і не обмежується прилов цих видів при веденні спеціалізованого промислу інших видів риб.

Обмін інформацією між Україною та Російською Федерацією про обсяг вилучення кожного виду проводиться Робочою групою в період промислу щотижня. Під час освоєння 80 % обсягу вилучення (ліміту) кожного виду обмін інформацією здійснюється щодня, а під час освоєння 95 % промисел припиняється. Використання залишку обсягу вилучення (ліміту) визначається Робочою групою.

9. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).

10. Допустимі показники прилову водних біоресурсів та дії користувачів водних біоресурсів у випадках їх перевищення:

1) максимально допустимий прилов осетрових на промислі:

тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;

бичків:

драгами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

великовічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 тонну улову;

дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

оселедця азово-чорноморського одностінними сітками - 4 екземпляри на 1 тонну улову;

2) прилов водних біоресурсів під час здійснення промислу будь-якими знаряддями добування (вилову) не повинен перевищувати 49 % маси всього улову за промислове зусилля, окрім прилову тюльки на промислі хамси та прилову хамси на промислі тюльки. Ця норма не поширюється на прилови водних біоресурсів, на які не встановлені ліміти або прогнози і які не занесені до Червоної книги України (карась сріблястий, атерина, перкарина та інші).

У разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, не зазначених у повідомленні про встановлення часток добування (вилову) водних біоресурсів, а також перевищення допустимого прилову молоді, вони повинні з якнайменшими ушкодженнями незалежно від їх стану випускатися в природне середовище їх існування, а користувач водних біоресурсів зобов’язаний:

змінити позицію лову активними знаряддями добування (вилову) (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, знаряддя добування (вилову) мають знаходитись на відстані не менше ніж п’ять морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або встановлення, повторне здійснення операцій з добування водних біоресурсів активними знаряддями добування (вилову) у районі промислу допускається не раніше ніж через 24 години), якщо після зміни позиції відмічається перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, припинити добування (вилов) водних біоресурсів у цьому районі промислу;

під час промислу пасивними знаряддями добування (вилову) у разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів привести знаряддя добування (вилову) в неробочий стан або зняти його (поновлення вилучення (вилову) водних біоресурсів у тому самому місці допускається не раніше ніж через 24 години);

відобразити свої дії в суднових документах і промисловому журналі;

3) виловлені знаряддями добування (вилову) водні біоресурси, у тому числі судак звичайний, у разі їх невідповідності встановленим нормам прилову молоді мають бути випущені у рибогосподарський водний об’єкт (його частину).

На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за добування (вилов) повинні повідомити про це Робочу групу протягом доби.

При першому виявленні прилову осетрових видів риб, занесених до Червоної книги України вище встановлених норм на всіх видах промислу територіальний орган Держрибагентства протягом трьох діб приймає рішення про припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються територіальним органом Держрибагентства за наявності обґрунтувань наукових установ, які здійснюють наукові роботи в басейні Азовського моря.

11. Допускається промисел:

1) хамси:

ставними неводами (з кроком вічка а = 6,5 мм) у п’ятикілометровій прибережній зоні від с. Соляне до с. Нововідрадне (загальна кількість неводів на ділянці не більше ніж п’ять одиниць) - з 20 вересня до 20 грудня;

кошільними неводами та різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі не більше ніж 38 м) з кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у передпротоці Азовського моря в районі, обмеженому із заходу меридіаном мису Зюк, з півночі паралеллю 45°38'00" п. ш., зі сходу меридіаном 37°00'00" сх. д., та в Керченській протоці - з 15 вересня до 20 грудня; загальна кількість тралів - чотири одиниці;

2) бичків:

драгами з механізованим способом використання з розміром (кроком вічка) у матні не менше ніж 18 мм у загальній кількості 18 одиниць з 15 серпня до 15 грудня в Азовському морі (за винятком п’ятикілометрової прибережної зони) в районі, обмеженому:

на заході - лінією, що з’єднує маяк острова Бирючий та протоку Тонку, далі на південь береговою лінією до мису Хроні, далі по прямій лінії до мису Ахілеон;

на сході - лінією, що з’єднує край Білосарайської коси - буй Єленінської банки (46°35'7" п. ш., 37°24'3" сх. д.) - буй Железинської банки (46°13'5" п. ш., 37°25'20" сх. д.) і далі за напрямком до Ачуївського маяка до перетину з лінією мису Ахілеон - маяк Ахтарський та від цієї точки до мису Ахілеон. У задуховий період добування (вилов) бичків у зазначеному районі здійснюється включно у п’ятикілометровій прибережній зоні;

драгами з ручним і напівмеханічним способом використання, закидними неводами (волоками), каравками та підйомними пастками уздовж узбережжя Азовського моря у п’ятикілометровій зоні від Керченської протоки до краю Білосарайської коси та від мису Ахілеон до краю коси Довгої, а також у Таганрозькій затоці - з 15 серпня до 15 грудня; промисел з використанням суден, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, забороняється;

ставними неводами і ятерами в Сиваші - з 15 серпня до 31 жовтня;

Мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір) - 10 см;

Драга повинна мати висоту приводів біля матні не більше двох метрів, висоту крил біля клячів - не більше 1,4 метри. Довжина драги, що вимірюється по верхній підборі не повинна перевишувати 45 м. Матня повинна бути посаджена на розтяжці пожилини. Кількість вічок, що припадають на один метр пожилини повинна бути не менше ніж 31 одиниця. Мінімально допустимий розмір вічка у драгах і волоках у матні та приводах - 18 мм, у крилах - 20 мм.

3) тюльки:

кошільними неводами та різноглибинними тралами (розмір по верхній підборі до 38 м) з кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у районах та в строки, передбачені Правилами рибальства для промислу цього об’єкта кошільними неводами. Загальна кількість тралів - 18 одиниць;