Відповідно до статті 87 Повітряного кодексу України, пунктів 186-188 розділу XIII Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації , затвердженої Законом України від 21 березня 2017 року № 1965-VIII, Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (зі змінами), та з метою належного здійснення оцінки загроз та ризиків авіаційній безпеці цивільної авіації України

1. Затвердити Інструкцію з оцінки рівня загрози безпеці цивільної авіації України, що додається.

2. Директорату авіаційного транспорту забезпечити:

подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства інфраструктури України.

3. Визнати такими, що втратили чинність, наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 05 червня 2006 року № 399 "Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2006 року за № 718/12592, та наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 11 травня 2007 року № 390/ДСК "Про затвердження Інструкції з оцінки рівня загрози безпеці цивільної авіації України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 542/13809 (зі змінами).

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ця Інструкція розроблена відповідно до вимог Повітряного кодексу України, Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженої Законом України від 21 березня 2017 року № 1965-VIII (далі - Програма), Додатка 17 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання" та Док. 30, частина II "Політика Європейської конференції цивільної авіації у сфері авіаційної безпеки".

2. Вимоги цієї Інструкції поширюються на експлуатантів аеродромів/аеропортів, експлуатантів, провайдерів аеронавігаційного обслуговування.

3. На підставі цієї Інструкції експлуатанти аеродромів/аеропортів, експлуатанти, провайдери аеронавігаційного обслуговування розробляють інструкції для своїх підприємств (далі - власні інструкції) і проводять оцінку рівня загрози та ризиків. Ці інструкції погоджуються із органами внутрішніх справ та Службою безпеки України.

4. Терміни, що використовуються у цій Інструкції, вживаються у таких значеннях:

залишковий ризик - ризик, що залишився після прийняття заходів авіаційної безпеки для зменшення його рівня, з урахуванням ймовірності загрози та можливих наслідків;

інсайдер - працівник суб’єкта авіаційної діяльності, який забезпечує або має відношення до забезпечення авіаційної безпеки, володіє знаннями або має доступ до інформації з авіаційної безпеки та може бути використаний зловмисниками для підготовки чи безпосереднього скоєння акту незаконного втручання;

конфліктні зони - повітряний простір над районами, в яких відбувається або може виникнути збройний конфлікт між воєнізованими сторонами, включаючи також повітряний простір над районами, де такі сторони знаходяться у стані підвищеної бойової готовності або напруженості, що може поставити під загрозу повітряні судна цивільної авіації;

культура забезпечення авіаційної безпеки - це організаційна культура, яка сприяє досягненню оптимальних результатів у сфері забезпечення авіаційної безпеки та включає сукупність норм, переконань, принципів, соціальних установок і припущень, які є невід’ємною частиною щоденної діяльності підрозділів та працівників суб’єкта авіаційної діяльності;

ризик - залишкова ймовірність виникнення події зі значними наслідками після врахування пом’якшуючих заходів;

управління ризиком - системний підхід до визначення оптимального порядку дій при невизначених умовах з метою прийняття рішень, які прийнятним способом враховують пов’язані з ризиком витрати та вигоди для виконання завдання;

NOTAM - повідомлення, що розсилається засобами електрозв’язку і містить інформацію про введення в дію, стан або зміну будь якого аеронавігаційного устаткування, обслуговування і правил або інформацію про небезпеку, своєчасне попередження про які має важливе значення для персоналу, пов’язаного з виконанням польотів.

Інші терміни, що використовуються у цій Інструкції, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України, Програмі, додатках до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та інших нормативно-правових актах України з питань авіаційної безпеки.

5. У цій Інструкції використовуються такі скорочення:

АБ - авіаційна безпека;

АНВ - акт незаконного втручання;

ВР - вибухова речовина;

ЗПМ - злітно-посадковий майданчик;

ЗРК - зенітно-ракетні комплекси;

КПС - командир повітряного судна;

ОрПР - організація повітряного руху;

ПС - повітряне судно;

ПЗРК - переносні зенітно-ракетні комплекси;

СВП - саморобний вибуховий пристрій;

СУАБ - система управління авіаційною безпекою;

ЦА - цивільна авіація.

1. Основною метою цієї Інструкції є запровадження уповноваженим органом з питань ЦА, експлуатантами аеродромів/аеропортів, експлуатантами, провайдерами аеронавігаційного обслуговування системного підходу до управління ризиками АБ ЦА для забезпечення захисту ЦА від АНВ, а також запровадження і здійснення заходів АБ, які відповідають характеру та рівню загрози.

2. Основними завданнями цієї Інструкції є:

запровадження та здійснення на постійній основі уповноваженим органом з питань ЦА, а також експлуатантами аеродромів/аеропортів, експлуатантами та провайдерами аеронавігаційного обслуговування системного підходу до оцінки рівня загрози та ризиків на території і в повітряному просторі України, а також ПС українських експлуатантів під час здійснення польотів за межами України;

визначення людських та матеріальних ресурсів для належного здійснення оцінки рівня загрози та ризиків, розроблення та запровадження відповідних превентивних заходів АБ для зниження ризиків скоєння АНВ до допустимих рівнів;

координація та взаємодія на державному рівні органів виконавчої влади та правоохоронних органів, задіяних у забезпеченні виконання Програми, з метою своєчасного отримання уповноваженим органом з питань ЦА та суб’єктами авіаційної діяльності інформації про діяльність міжнародних і внутрішніх терористичних угруповань для здійснення оцінки рівня загрози та ризиків за критеріями загрози (вірогідність та наслідки втрат людських та матеріальних ресурсів в результаті АНВ);

запровадження стандартизованої методики оцінки рівня загрози та ризиків;

запровадження суб’єктами авіаційної діяльності та забезпечення функціонування культури забезпечення АБ.

1. Характер загрози ЦА є складовою частиною оцінки рівня загрози та ризиків, яка визначає цілі, засоби та способи реалізації АНВ в діяльність ЦА.

2. Оцінка рівня загрози та ризиків періодично переглядається в залежності від змін характеру загрози. Зміни характеру загрози обумовлені політичними, релігійними, соціальними, громадськими, особистими та іншими мотивами потенційних терористів та інших зловмисників.

3. Потенційні терористи та інші зловмисники під час підготовки нападу та вибору об’єктів ЦА для скоєння АНВ в діяльність ЦА мають на меті, зокрема:

викликати масову загибель людей;

заподіяти значні економічні збитки;

звернути увагу громадськості та заявити про себе;

залякати суспільство.

4. Потенційними терористами та іншими зловмисниками, які здійснюють АНВ, є:

члени відомих міжнародних терористичних угруповань та організацій;

члени регіональних представництв та союзників таких угруповань та організацій;

терористи та терористичні групи, які не мають ніяких або мають вкрай обмежені зв’язки з такими угрупуваннями та організаціями;

одинаки, які мотивовані переконаннями власного світогляду.

5. Для здійснення нападів на об’єкти ЦА терористи можуть використовувати в своїх цілях існуючі або передбачувані вразливі місця в системі забезпечення АБ.

6. Під час оцінки рівня загрози та ризиків суб’єкти авіаційної діяльності аналізують випадки скоєних у минулому протиправних діянь на об’єктах ЦА, а також результати перевірки ефективності захисту виявлених вразливих місць.

1. Управління ризиками є ключовим компонентом СУАБ, яка представляє собою організований, системний підхід до управління АБ.

Системний підхід до управління ризиками включає:

проведення оцінки рівня загрози та ризиків АБ ЦА;

запровадження та здійснення превентивних заходів АБ щодо захисту ЦА від АНВ;

моніторинг ефективності забезпечення АБ.

2. Для забезпечення стандартизованого рівня захисту ЦА від АНВ та запровадження відповідних превентивних заходів АБ уповноважений орган з питань цивільної авіації проводить загальну оцінку рівня загрози та ризиків АБ ЦА та здійснює її щоквартальний перегляд у межах території України та повітряному просторі над нею, а також визначає та постійно оновлює перелік держав та аеропортів, до яких тимчасово заборонено чи обмежено польоти повітряних суден українських експлуатантів за межами території України на підставі інформації, отриманої від правоохоронних органів, з інших джерел, у тому числі анонімних.

У разі отримання додаткової інформації з будь яких джерел про загрозу ЦА, уповноважений орган з питань ЦА переглядає оцінку рівня загрози та ризиків.

3. Оцінка рівня загрози та ризиків АБ ЦА здійснюється робочою групою з оцінки рівня загрози та ризиків уповноваженого органу з питань ЦА (далі - робоча група).

Робочу групу очолює керівник самостійного структурного підрозділу з АБ уповноваженого органу з питань ЦА. До складу робочої групи входять працівники структурного підрозділу з АБ та працівники інших структурних підрозділів уповноваженого органу з питань ЦА, а також працівники правоохоронних та інших державних органів, які здійснюють розвідувальну діяльність (за згодою).

Члени робочої групи повинні мати практичний досвід у сфері забезпечення АБ (не менше 3 років), підготовку з питань управління ризиками, знання методів та засобів скоєння АНВ.

4. Результати оцінки рівня загрози та ризиків оформлюються наказом уповноваженого органу з питань ЦА.

5. Уповноважений орган з питань ЦА, а також правоохоронні органи та співробітники державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, задіяні у процесі оцінки рівня загроз та ризиків, забезпечують своєчасний обмін інформацією з експлуатантами аеродромів/аеропортів, експлуатантами, провайдерами аеронавігаційного обслуговування з метою надання допомоги у здійсненні ними ефективної оцінки рівня загроз та ризиків відповідно до характеру їхньої діяльності.

Результати оцінки рівня загрози та ризиків уповноважений орган з питань ЦА доводить до відома кожної заінтересованої юридичної особи в частині, що її стосується шляхом видання інформаційних бюлетенів, NOTAM, опублікування інформації на офіційному вебсайті уповноваженого органу з питань ЦА, а також направлення відповідним суб’єктам авіаційної діяльності листів залежно від характеру інформації.

6. У разі отримання інформації про загрозу або вразливі місця в забезпеченні АБ суб’єкт авіаційної діяльності негайно надає таку інформацію до структурного підрозділу з АБ уповноваженого органу з питань ЦА для своєчасного вжиття відповідних заходів та забезпечення належного рівня АБ.

7. За наявності конкретної загрози ЦА експлуатантами аеродромів/аеропортів, експлуатантами, провайдерами аеронавігаційного обслуговування запроваджуються та здійснюються відповідні превентивні заходи АБ, які відповідають результатам оцінки рівня загрози та ризиків.

8. Для належного функціонування системного підходу до управління ризиками АБ ЦА в організаційно-розпорядчих документах суб’єкта авіаційної діяльності чітко визначаються обов’язки керівників всіх рівнів щодо забезпечення АБ та управління ризиками.

9. Оцінка рівня загрози та ризиків експлуатанта аеродрому/аеропорту, експлуатанта, провайдера аеронавігаційного обслуговування здійснюється робочою групою з оцінки рівня загрози та ризиків експлуатантів аеродрому/аеропорту, експлуатантів, провайдерів аеронавігаційного обслуговування (далі - робоча група відповідного експлуатанта аеродрому/аеропорту, або експлуатанта, або провайдера аеронавігаційного обслуговування), яку очолює заступник керівника відповідного експлуатанта аеродрому/аеропорту, або експлуатанта, або провайдера аеронавігаційного обслуговування з АБ.

Результати проведеної оцінки рівня загрози та ризиків оформлюються протоколом та затверджуються керівником експлуатанта аеродрому/аеропорту, або експлуатанта, або провайдера аеронавігаційного обслуговування.

10. Експлуатанти аеродромів/аеропортів, експлуатанти, провайдери аеронавігаційного обслуговування на підставі власних інструкцій щоквартально здійснюють оцінку рівня загрози та ризиків, на підставі якої запроваджують та здійснюють адекватні заходи АБ щодо захисту ЦА від АНВ, що відповідають характеру та рівню загрози.

Результати проведеної оцінки рівня загрози та ризиків надаються до уповноваженого органу з питань ЦА.

У разі отримання інформації про загрозу з будь яких джерел експлуатанти аеродромів/аеропортів, експлуатанти, провайдери аеронавігаційного обслуговування здійснюють додаткову оцінку рівня загрози та ризиків.

11. У кожному аеропорту для координації розроблення та здійснення заходів і процедур з авіаційної безпеки щоквартально, у разі необхідності частіше, проводяться засідання аеропортового комітету з АБ.

12. З метою визначення та систематичного перегляду вразливих точок в аеропорту, розроблення заходів щодо їх надійного захисту аеропортовий комітет з АБ:

розглядає результати оцінки рівня загрози та ризиків;

забезпечує відповідність заходів АБ оцінці рівня загрози та ризиків, а також постійного контролю запроваджених заходів АБ;

визначає та переглядає вразливі місця в забезпеченні АБ;

розробляє та запроваджує додаткові заходи АБ відповідно до результатів оцінки рівня загрози та ризиків;

визначає необхідну інформацію для доведення до відома суб’єктів авіаційної діяльності за результатами оцінки рівня загрози та ризиків.

13. У разі підвищення рівня загрози та/або появи нових загроз проводяться позачергові засідання аеропортового комітету з АБ.

14. Результати засідань аеропортового комітету з АБ оформлюються протоколом та своєчасно доводяться до суб’єктів авіаційної діяльності та інших зацікавлених сторін.

У разі прийняття рішення щодо запровадження додаткових заходів АБ, необхідних для зниження ризиків скоєння АНВ, зазначена інформація надається до уповноваженого органу з питань ЦА протягом 24 годин.

15. Під час оцінки рівня загрози та ризиків експлуатантами аеродромів/аеропортів, експлуатантами, провайдерами аеронавігаційного обслуговування ретельно оцінюються конкретні сценарії реалізації загрози стосовно до її характеру відповідно до додатку 1 до цієї Інструкції, методи та способи реалізації загрози та вразливість об’єктів ЦА щодо інсайдерів.

Під час оцінки реалізації конкретних сценаріїв враховуються успішно реалізовані в минулому чи попереджені спроби здійснення АНВ.

16. На стадії проектування нових та під час реконструкції діючих аеропортів/аеродромів експлуатанти аеропортів/аеродромів здійснюють оцінку рівня загрози та ризиків щодо нових об’єктів та/або об’єктів ЦА, які підлягають реконструкції.

Ця оцінка рівня загрози та ризиків проводиться з метою визначення вразливих місць в забезпеченні АБ аеропорту/аеродрому, забезпечення можливості адаптації об’єктів аеропорту/аеродрому до зміни оцінки рівня загрози та ризиків, а також запровадження у майбутньому, при необхідності, відповідних заходів АБ.

17. З метою належної оцінки рівня загрози та ризиків та виявлення вразливих місць в забезпеченні АБ, які можуть бути використані для здійснення АНВ, експлуатанти аеродромів/аеропортів, експлуатанти, провайдери аеронавігаційного обслуговування аналізують інформацію про стан АБ, яка отримана під час проведення перевірок стану забезпечення АБ (контролю якості АБ), а також на підставі добровільних (анонімних) сповіщень, отриманих від пасажирів, членів екіпажу ПС, працівників суб’єктів авіаційної діяльності та інших осіб.

18. Під час оцінки рівня загрози та ризиків керівниками експлуатантів аеродромів/аеропортів, експлуатантів, провайдерів аеронавігаційного обслуговування здійснюється збір та аналіз інформації, зокрема щодо можливих цілей, засобів та способів здійснення АНВ.

Зазначена інформація може бути отримана із наступних джерел:

раніше вчинені АНВ чи спроби вчинення АНВ, а саме успішно реалізовані чи попереджені спроби здійснення АНВ;

від органів, що забезпечують виконання Програми та закритих джерел інформації;

відкритих джерел інформації, які включають: засоби масової інформації, інформаційні ресурси міжнародних авіаційних організацій.

19. Експлуатанти аеродромів/аеропортів, експлуатанти, провайдери аеронавігаційного обслуговування запроваджують та забезпечують функціонування системи анонімних та конфіденційних сповіщень про інциденти з АБ, зокрема порушення або неналежне виконання вимог АБ.

20. Для належного забезпечення АБ, оцінки виконання вимог та вирішення проблемних питань щодо забезпечення АБ експлуатанти, експлуатанти аеродромів/аеропортів, провайдери аеронавігаційного обслуговування створюють внутрішні комітети з АБ та забезпечують їх регулярну роботу (щокварталу).

Положення про внутрішній комітет з АБ затверджується керівником експлуатанта аеродрому/аеропорту, експлуатанта, провайдера аеронавігаційного обслуговування.

До складу внутрішнього комітету з АБ експлуатанта аеродрому/аеропорту, експлуатанта, провайдера аеронавігаційного обслуговування входять його керівник, який є головою внутрішнього комітету з АБ, заступник керівника з АБ та керівники структурних підрозділів.

21. З метою зниження ризиків та підвищення рівня забезпечення АБ експлуатанти аеродромів/аеропортів, експлуатанти, провайдери аеронавігаційного обслуговування впроваджують принципи культури забезпечення АБ, які включають:

постійне удосконалення заходів та процедур забезпечення АБ;

підвищення рівня поінформованості працівників щодо існуючих загроз та ризиків АБ, а також їхніх обов’язків стосовно забезпечення АБ;

підвищення пильності працівників з метою виявлення фактів порушення вимог АБ та неналежного забезпечення АБ, а також невідкладного надання відповідної інформації про такі факти керівництву;

здійснення своєчасної підготовки з АБ відповідних категорій працівників;

належне дотримання порядку роботи з інформацією, що стосується АБ, у тому числі щодо існуючих загроз безпеці ЦА.

22. Для реалізації принципів культури забезпечення АБ керівники експлуатанта аеродрому/аеропорту, експлуатанта, провайдера аеронавігаційного обслуговування повинні:

постійно виконувати вимоги та правила забезпечення АБ, а також бути прикладом для колег та підлеглих;

постійно сприяти покращенню стану АБ та пропагувати важливість заходів забезпечення АБ;

регулярно обговорювати проблемні питання щодо забезпечення АБ з колегами та підлеглими;

заохочувати працівників, які надають інформацію про порушення вимог АБ та/або неналежне виконання посадових обов’язків щодо забезпечення АБ;

своєчасно обробляти та аналізувати інформацію щодо інцидентів з АБ та вживати, у разі необхідності, коригуючі дії.

23. Для покращення стану АБ суб’єкти авіаційної діяльності забезпечують здійснення інформаційних заходів шляхом проведення регулярних інструктажів, ознайомлення працівників із інформаційними друкованими матеріалами щодо важливості заходів АБ, використання електронних ресурсів, мультимедійних матеріалів, а також створення та підтримки сприятливого робочого середовища для належного виконання працівниками обов’язків щодо забезпечення АБ.

1. Методика оцінки рівня загрози та ризиків (додаток 2 до цієї Інструкції) розроблена з метою запровадження уповноваженим органом з питань ЦА та експлуатантами аеродромів/аеропортів, експлуатантами, провайдерами аеронавігаційного обслуговування стандартизованого підходу до оцінки рівня загрози та ризиків та включає три основні етапи:

ідентифікація загрози за інформацією, отриманою з будь якого джерела, а також визначення характеру загрози ЦА;

визначення ризику, що передбачає детальну оцінку конкретної загрози, аналіз ефективності існуючих заходів АБ для локалізації загрози, виявлення вразливих місць та оцінки залишкового ризику;

аналіз результатів оцінки рівня загрози та ризиків, розроблення і здійснення, у разі необхідності, додаткових заходів АБ для зниження ризику, та прийняття рішення щодо можливості виконання польотів.

2. Ключовими складовими компонентами процесу оцінки рівня загрози та ризиків є:

детальний аналіз сценарію загрози, що передбачає ідентифікацію загрози та характеристики можливого нападу і включає: мету, спосіб вчинення АНВ та засоби, які можуть бути використані для нападу, а також виконавців;

оцінювання ймовірності здійснення АНВ (оцінювання можливості здійснення АНВ, що визначається на підставі оцінки намірів та можливостей терористів чи інших осіб, які можуть здійснити АНВ, без урахування запроваджених заходів АБ);

оцінювання наслідків здійснення АНВ, а саме характеру та масштабів негативних наслідків у разі здійснення конкретного АНВ за найгіршим обґрунтованим сценарієм, зокрема: людські, економічні, матеріальні, політичні та репутаційні наслідки;

аналіз запроваджених заходів АБ та вимог нормативно-правових актів, які сприяють зниженню рівня загрози;

оцінювання залишкової вразливості, що передбачає визначення рівня вразливості, що залишився після врахування заходів АБ, запроваджених з метою зниження рівня загрози;

визначення залишкового ризику, що залишився після запровадження додаткових заходів АБ з урахуванням ймовірності загрози та можливих наслідків здійснення АНВ;

розроблення та аналіз можливих додаткових заходів АБ, які у разі необхідності можуть бути запроваджені уповноваженим органом з питань ЦА та/або суб’єктами авіаційної діяльності з метою зниження ризиків до допустимого рівня.

3. Оцінка ймовірності скоєння АНВ здійснюється за п’ятибальною шкалою від низької до високої відповідно до додатка 3 до цієї Інструкції.

4. Оцінка наслідків скоєння АНВ здійснюється за п’ятибальною шкалою від низької до високої відповідно до додатка 4 до цієї Інструкції.

5. Оцінка вразливості об’єкта здійснюється за п’ятибальною шкалою:

1) висока - взагалі не вживаються жодні заходи для зниження рівня загрози тому, що відсутні вимоги керівних документів з АБ або не можливо запропонувати реальні ефективні заходи;

2) середня - висока - заходи щодо зниження рівня загрози мають обмежений характер, а важливі області та аспекти ризику не охоплені вимогами або заходами, передбаченими керівними документами з АБ;

3) середня - наявні характерні особливості ймовірностей категорій "Висока" та "Середня-висока";

4) середня - низька - заходи для зниження рівня загрози запроваджені, проте вони в недостатній мірі відпрацьовані, або не в повній мірі ефективні;

5) низька - вимоги чітко визначені в керівних документах з АБ, а заходи щодо зниження рівня загрози, вважаються ефективними та здійснюються належним чином.

6. На підставі оцінювання ймовірності, можливих наслідків та вразливості для кожного ймовірного сценарію загрози (АНВ) здійснюється оцінка залишкового ризику за п’ятибальною шкалою від низького до високого відповідно до додатка 5 до цієї Інструкції.

7. За результатами оцінки рівня загрози та ризиків експлуатантом аеродрому/аеропорту, експлуатантом, провайдером аеронавігаційного обслуговування приймається рішення щодо можливості виконання польотів та впровадження відповідних рівню та характеру загрози заходів АБ.

8. Результати та підтверджуючі матеріли щодо оцінки рівня загрози та ризиків оформлюються протоколом, з обов’язковим заповненням таблиці в якості додатка до нього, зазначеної у додатку 1 до цієї Інструкції, зберігаються експлуатантами аеродромів/аеропортів, експлуатантами, провайдерами аеронавігаційного обслуговування протягом року з дати здійснення оцінки рівня загрози та ризиків та щоквартально, а також за вимогою, надаються до уповноваженого органу з питань ЦА.

Зразки оформлення результатів оцінки рівня загрози та ризиків та оцінки рівня загрози та ризиків щодо кіберзагроз ЦА наведено в додатках 6 та 7 до цієї Інструкції.

9. До результатів оцінки рівня загрози та ризиків експлуатанта аеродрому/аеропорту або експлуатанта, або провайдера аеронавігаційного обслуговування додається аналіз кожного конкретного сценарію загрози з детальним викладенням інформації згідно з положеннями Методики оцінки загроз та ризиків АБ ЦА відповідно до Doc 8973 "Керівництво з авіаційної безпеки".

1. Під час планування виконання авіаційних перевезень або робіт за межами України експлуатантом на підставі власної інструкції обов’язково здійснюється оцінка рівня загрози та ризиків для прийняття рішення щодо можливості виконання польотів.

2. Польоти ПС експлуатантів до держав та аеропортів, до яких тимчасово заборонено польоти, не здійснюються.

3. Під час планування виконання польотів до держав та аеропортів, до яких тимчасово обмежено польоти ПС, експлуатант:

враховує обмеження, рекомендації та іншу інформацію уповноваженого органу з питань ЦА, а також міжнародних авіаційних організацій щодо оцінки рівня загрози та ризиків;

здійснює детальну оцінку рівня загрози та ризиків щодо аеропортів (аеродромів, ЗПМ) базування, відправлення, призначення та транзитних;

здійснює детальну оцінку рівня загрози та ризиків щодо маршруту польоту, з обов’язковою оцінкою рівня загрози та ризиків АБ на території та повітряному просторі країн, через які планується маршрут польоту. При цьому особлива увага звертається на оцінку рівня загрози та ризиків під час планування та виконання польотів поблизу/над конфліктними зонами;

на підставі проведеної оцінки рівня загрози та ризиків приймає рішення щодо можливості виконання польотів, а також розробляє та забезпечує виконання, у разі необхідності, додаткових заходів АБ для зниження ризиків до допустимих рівнів.

4. Перед початком виконання польотів до держав та аеропортів, до яких тимчасово обмежено польоти ПС, експлуатант надає до уповноваженого органу з питань ЦА детальну інформацію щодо проведеної оцінки рівня загрози та ризиків, яка включає: детальний аналіз кожного типу загрози, можливий сценарій її реалізації, діючі заходи АБ, що дають змогу нейтралізувати конкретну загрозу, а також вичерпну інформацію щодо додаткових заходів АБ, необхідних для зниження ризиків АБ до допустимих рівнів.

5. Під час виконання польотів до держав та аеропортів, до яких тимчасово обмежено польоти, КПС на підставі результатів оцінки рівня загрози та ризиків, отриманих від робочої групи експлуатанта та інформації, отриманої безпосередньо перед вильотом, здійснюється додаткова оцінка рівня загрози та ризиків в аеропорту вильоту, транзитних та призначення, а також на маршруті польоту, після чого приймається остаточне рішення щодо можливості виконання конкретного авіарейсу.

6. Під час виконання польотів до держав та аеропортів, до яких тимчасово обмежено польоти ПС, експлуатант:

забезпечує постійний моніторинг безпекової ситуації у відповідних регіонах виконання польотів та аналіз тенденцій;

відповідає за своєчасну та ефективну оцінку рівня загрози та ризиків у разі виникнення нових видів загроз / підвищення рівня загрози;

забезпечує належне здійснення контролю якості забезпечення АБ у зазначених аеропортах;

щомісячно, а також за письмовою вимогою, надає до уповноваженого органу з питань ЦА інформацію щодо оцінки рівня загроз та ризиків АБ, аналізу тенденцій та ефективності запроваджених заходів АБ у відповідних аеропортах і регіонах виконання польотів.

1. Під час планування та виконання польотів над/поблизу конфліктних зон експлуатант враховує інформацію щодо обмежень або закриття повітряного простору з боку органів ОрПР, а також причини запровадження таких обмежень та/або заборон.

2. Під час виконання польотів над/поблизу конфліктних зон експлуатант здійснює оцінку рівня загрози та ризиків як навмисного (спланованого), так і ненавмисного нападу проти цивільного ПС.

3. Під час оцінки рівня загроз та ризиків щодо можливості виконання польотів поблизу/над конфліктними зонами, експлуатант враховує, зокрема:

тип та характеристику озброєння, наявного у сторін конфлікту: протиповітряного озброєння, у тому числі ракет класів "земля - повітря" та "повітря - повітря"; ЗРК (ПЗРК), наявність та можливість застосування військової авіації, а також випадки застосування такого озброєння щодо військових ПС;

військові можливості сторін конфлікту: командний склад; підготовка; доступ до озброєння та вміння ним користуватися;

характер конфлікту та заяви сторін щодо польотів цивільних ПС;

конкретні ділянки конфліктної зони та критичні об’єкти інфраструктури, які можуть мати ключове стратегічне значення в контексті конфлікту;

факти або ознаки втрати відповідним органом ОрПР контролю, або неналежне здійснення управління повітряним рухом над конфліктною зоною, або її окремою частиною.

4. Під час оцінки рівня загрози та ризиків щодо можливості виконання польотів поблизу/над конфліктними зонами експлуатант враховує інформацію уповноваженого органу з питань ЦА, а також:

інформацію уповноважених органів з питань ЦА інших держав та міжнародних авіаційних організацій;

інформацію з відкритих джерел (інтернет-ресурсів).

1. Для оперативного реагування на підвищення рівня загрози, виникнення нових загроз, а також у разі отримання достовірної інформації про загрозу безпеці ЦА, уповноважений орган з питань ЦА на підставі проведеної оцінки рівня загрози та ризиків запроваджує на постійній та тимчасовій основі додаткові заходи АБ для зниження ризиків скоєння АНВ до забезпечення належного рівня АБ.