Відповідно до статті 9 Закону України "Про прикордонний контроль" , підпункту 6 пункту 4 Плану заходів щодо реалізації Концепції інтегрованого управління кордонами , затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 626-р, з метою визначення механізму проведення процедури контролю другої лінії іноземців та осіб без громадянства в пунктах пропуску через державний кордон

1. Затвердити Порядок проведення підрозділами органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України процедури здійснення контролю другої лінії іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну, що додається.

2. Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС (Боднар В.Є.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної прикордонної служби України.

1. Цей Порядок визначає механізм проведення процедури контролю другої лінії іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземці) в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон (далі - пункти пропуску) уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України (далі - службові особи).

2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються у значеннях, визначених Законами України "Про прикордонний контроль", "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", "Про оперативно-розшукову діяльність".

1. Процедура контролю другої лінії (далі - контроль другої лінії) проводиться за результатами аналізу та оцінки ризиків під час виконання процедури контролю першої лінії, якщо у службової особи виникли сумніви щодо виконання іноземцем або особою без громадянства умов в'їзду в Україну, в разі:

спрацювання визначених індикаторів ризиків відповідно до Інструкції з проведення аналізу ризиків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 грудня 2017 року № 1007, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 22 січня 2018 року за № 91/31543;

наявності сумнівів щодо дійсності паспортного документа іноземця або приналежності відповідній особі;

наявності зовнішніх ознак підроблення в'їзної візи та сумнівів щодо її отримання законним способом;

відсутності належно оформлених документів на право в'їзду в Україну, передбачених частиною першої статті 15 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" ;

наявності в паспортному документі іноземця скасованих українських віз, відміток "Заборонено в'їзд в Україну терміном на …" або "Відмовлено у в'їзді в Україну";

наявності письмової інформації уповноважених державних органів - правоохоронних, розвідувальних органів або Державної міграційної служби України про виконання термінового доручення, передбаченого Порядком надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280;

наявності сумнівів щодо достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України;

наявності інформації щодо невиконання стороною, що приймає іноземця (запросила іноземця), взятих на себе зобов'язань зі сплати всіх витрат особи, пов'язаних з її перебуванням на території України та виїздом з України (зокрема, якщо подібні випадки з боку цієї приймаючої сторони мали місце раніше).

2. Контроль другої лінії здійснюється у терміни, необхідні для проведення перевірки виконання іноземцем умов в'їзду в Україну, але які не перевищують часу стоянки транспортних засобів закордонного прямування, передбаченого розкладом руху, а в разі прямування особистим транспортом або в пішому порядку - не більше 3 годин з моменту прийняття посадовою особою рішення про проведення контролю другої лінії.

Забороняється застосовувати процедуру контролю другої лінії щодо іноземців, які не досягли вісімнадцятирічного віку.

3. Для проведення контролю другої лінії залучаються службові особи:

підрозділів органу охорони державного кордону - визначені наказом органу охорони державного кордону;

оперативно-розшукових підрозділів - визначені наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України або регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Усі службові особи, які залучаються для проведення контролю другої лінії, проходять додаткову підготовку.

4. Контроль другої лінії здійснюється у складі не менше двох службових осіб.

5. Загальне керівництво проведенням контролю другої лінії здійснюється старшим зміни прикордонних нарядів або старшим прикордонних нарядів у пункті пропуску (далі - старший прикордонних нарядів).

6. Службова особа, яка здійснює контроль другої лінії, повинна відрекомендуватися та надати іноземцю інформацію про:

мету контролю другої лінії в письмовій формі українською або зрозумілою іноземцю мовою (англійською або мовою держави, що межує з Україною);

прізвища службових осіб, які проводять контроль другої лінії, або номери їх представницьких карток, назву пункту пропуску через державний кордон і дату перетинання державного кордону (на прохання іноземця);

право відмовитися від надання пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів під час проведення співбесіди, крім питань, пов'язаних з дотриманням іноземцем умов перетинання державного кордону України.

У разі якщо іноземець не володіє англійською або мовою держави, що межує з Україною, посадові особи на безоплатній основі залучають фахових перекладачів з Довідково-інформаційного реєстру перекладачів Державної міграційної служби України.

7. Під час здійснення контролю другої лінії службові особи зобов'язані поважати людську гідність та рівність осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Заходи, що застосовуються службовими особами під час здійснення своїх функцій, мають відповідати визначеним цілям, а також загальновизнаним принципам пропорційності (розумного балансу приватних і публічних інтересів) та правової визначеності.

8. Контроль другої лінії щодо іноземців проводиться шляхом:

перевірки наявності належно оформлених документів на право в'їзду в Україну, передбачених частиною першою статті 15 Закону України"Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" ;

перевірки за базами даних і банками даних правоохоронних органів України;

перевірки наявності інших підстав для заборони в'їзду іноземців в Україну, визначених частиною першою статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" ;

встановлення місць відправлення та призначення, підтвердження мети запланованого перебування іноземця на території України;

проведення з іноземцями співбесіди;

перевірки наявності в іноземця достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження чи транзиту до третьої держави або можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України, що передбачено Порядком підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в'їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2013 року № 884;

перевірки дотримання іноземцями встановлених законодавством правил і строків перебування в Україні відповідно до вимог, визначених пунктом 3 Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду , затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2015 року № 884, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 серпня 2015 року за № 944/27389.

9. Установлення місць відправлення та прибуття іноземців проводиться шляхом перевірки:

носіїв інформації, які можуть підтвердити перебування іноземців на території держави, звідки вони прибули;

підтвердних документів, які засвідчують дійсні наміри іноземців щодо в'їзду до країни подальшого прямування або транзиту.

10. Підтвердженням мети запланованого перебування в Україні можуть бути такі документи:

1) для ділових поїздок:

запрошення з боку підприємства або органу державної влади для участі в засіданнях, конференціях чи заходах комерційного, промислового або професійного характеру;

інші документи, які свідчать про наявність комерційних або професійних відносин;

запрошення на ярмарки і для участі у конгресах;

2) для поїздок з метою отримання освіти або інших видів навчання:

довідка про зарахування до закладів освіти для участі у навчальних курсах у рамках основної освіти або підвищення кваліфікації;

студентські квитки або довідки щодо відвідуваних курсів;

3) для поїздок туристичного або приватного характеру:

запрошення з боку особи, яка приймає, в разі розміщення у приватної особи;

документ установи, що надає житлове приміщення, або будь-який інший документ, який вказує на планований характер розміщення;

підтвердження бронювання місця як учасника групової туристичної поїздки або будь-який інший документ про програму запланованої поїздки;

зворотний квиток;

4) для поїздок з метою участі в заходах політичного, наукового, культурного, спортивного чи релігійного характеру або з інших причин: