На виконання пункту 1 та підпункту 1 пункту 3 Плану заходів щодо реалізації Концепції інтегрованого управління кордонами , затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 626-р, та відповідно до статті 9 Закону України "Про прикордонний контроль" , абзацу дванадцятого підпункту 3 пункту 11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, підпункту 19 пункту 4 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533, з метою удосконалення системи аналізу ризиків з використанням спільної інтегрованої моделі аналізу ризиків держав - членів ЄС (CIRAM 2.0)

1. Затвердити Інструкцію з проведення аналізу ризиків у Державній прикордонній службі України, що додається.

2. Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС (Боднар В.Є.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної прикордонної служби України.

1. Ця Інструкція визначає організацію проведення аналізу ризиків у Держприкордонслужбі у сфері безпеки державного кордону з урахуванням спільної інтегрованої моделі аналізу ризиків держав - членів Європейського Союзу та національного досвіду.

2. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

аналіз ризиків - сукупність процедур і методів обробки інформації з метою визначення наявних та потенційно можливих ризиків у сфері безпеки державного кордону. Аналіз ризиків є невід'ємною складовою інтегрованого управління кордонами;

аналітик - посадова особа Держприкордонслужби, яка відповідно до службових повноважень проводить аналіз ризиків і володіє методами такого аналізу;

вплив - ймовірні (прогнозовані) наслідки реалізації загрози або виникнення інших явищ і чинників, які не становлять загрозу, але можуть вплинути на сферу безпеки державного кордону;

загроза - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що негативно впливають на сферу безпеки державного кордону;

індикатор ризику - ознака чи сукупність ознак із заданими параметрами, використання яких дає можливість здійснювати вибір об'єкта, що становить ризик;

інформаційне повідомлення - аналітичний документ, що містить актуальну, систематизовану інформацію про нові способи підготовки та вчинення правопорушень і призначений для інформування відповідних правоохоронних органів;

прогнозування ризиків - опис послідовності подій від теперішнього до майбутнього стану, що ґрунтується на припущеннях, які стосуються формування комбінацій щодо рівнів загроз, уразливості і впливу;

профілювання ризиків - сукупність способів та методик з оцінки ризиків;

профіль ризику - документ, що відображає сукупність інформації про загрозу, індикатори ризику та визначає порядок дій службових осіб Держприкордонслужби у разі їх виявлення;

ризик - можливість настання загрози щодо її впливу на сферу безпеки державного кордону;

спільна інтегрована модель аналізу ризиків - системи аналізу ризиків з використанням спільної інтегрованої моделі аналізу ризиків держав - членів ЄС;

спільний аналіз ризиків - аналіз ризиків, що проводиться із залученням представників іноземних держав, а також міжнародних організацій та установ;

уразливість - проблеми в системі охорони державного кордону, які не дозволяють цій системі адекватно протидіяти загрозам.

Інші терміни вживаються у значеннях, визначених чинним законодавством України у сфері безпеки державного кордону.

3. Аналіз ризиків проводиться структурними підрозділами Адміністрації Держприкордонслужби, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони та посадовими особами підрозділів охорони державного кордону, до компетенції яких належать питання, що є предметом аналізу.

4. Загальне керівництво з проведення аналізу ризиків у Держприкордонслужбі покладається на першого заступника Голови Державної прикордонної служби України.

5. У регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони керівництво з проведення аналізу ризиків відповідно покладається на перших заступників начальників регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, командирів загонів морської охорони - начальників штабів, у підрозділах охорони державного кордону - начальників цих підрозділів.

6. Координація з проведення аналізу ризиків здійснюється в:

Адміністрації Держприкордонслужби - структурним підрозділом Адміністрації Держприкордонслужби, що відповідає за організацію проведення аналізу ризиків;

регіональних управліннях та органах охорони державного кордону - інформаційно-аналітичними підрозділами штабів;

загонах морської охорони - визначеними посадовими особами штабів;

підрозділах охорони державного кордону - одним із заступників начальників цих підрозділів.

1. Аналіз ризиків у Держприкордонслужбі поділяється:

1) за рівнем проведення:

стратегічний - для прийняття рішень загальнодержавного значення, формулювання довготермінових цілей та стратегічного планування розвитку Держприкордонслужби, організації оперативно-службової діяльності, підготовки міжвідомчих і міжнародних прикордонних операцій та спільних оперативно-профілактичних заходів тощо;

оперативний - для організації оперативно-службової діяльності, підготовки оперативно-профілактичних заходів та виявлення ризиків в межах повноважень регіонального управління, органу охорони державного кордону та загону морської охорони;

тактичний - для планування охорони державного кордону та аналізу окремих правопорушень в межах повноважень підрозділу охорони державного кордону;

2) за метою проведення:

періодичний - щотижневий, щомісячний, щокварталький;

тематичний - аналіз більш стійких взаємозв'язків та тенденцій щодо однієї загрози або ризику;

ситуативний - аналіз конкретних ситуацій, подій або вчинених правопорушень, які пов’язані між собою та мають характерні спільні ознаки.

Щокварталу аналіз ризиків проводиться шляхом аналізу сукупної інформації за поточний рік з деталізацією окремих елементів звітного кварталу.

З огляду на особливості обстановки за рішенням керівника відповідного органу Держприкордонслужби періодичний аналіз ризиків може проводитися і за інші проміжки часу.

Результати періодичного аналізу ризиків оформлюються:

щокварталу - аналітичним зведенням;

щомісяця - інформаційним зведенням;

щотижня - інформаційно-аналітичною довідкою.

Організація проведення періодичного аналізу ризиків покладається на Адміністрацією Держприкордонслужби.

Тематичний аналіз ризиків проводиться:

за рішенням відповідних керівників органів Держприкордонслужби та їх перших заступників;

на підставі запиту керівників структурних підрозділів органу Держприкордонслужби.

Запит на проведення тематичного аналізу ризиків містить:

реквізити органу Держприкордонслужби;

мету та обґрунтування запиту;

зміст запиту (тема проведення аналізу ризиків, наявна інформація щодо неї, період аналізу інформації та термін виконання запиту);

підпис керівника структурного підрозділу органу Держприкордонслужби, що оформив запит.

Результати проведеного тематичного та ситуативного аналізу ризиків оформлюються аналітичною довідкою або інформаційним повідомленням;

3) за методом проведення:

кількісний - визначається числовими показниками;

якісний - визначається якісними характеристиками.

1. Аналіз ризиків проводиться у такій послідовності:

1) проведення оцінки загроз, під час якої:

визначаються актуальні і потенційні загрози, здійснюється їх опис з урахуванням кількісної та якісної характеристик, визначених величин вимірювання загроз, їх виду, рівня та ймовірності настання протягом певного проміжку часу.

Залежно від рівня аналізу ризиків встановлюються такі види загроз:

локальні - загрози, дія яких обмежена територією однієї або двох областей (окремими районами тимчасового виконання завдань);

регіональні - загрози, дія яких обмежена ділянками відповідальності одного або двох регіональних управлінь;

загальнодержавні - загрози, дія яких поширюється на весь державний кордон або на окремі його ділянки, що може призвести до негативних наслідків;

глобальні - загальнодержавні загрози, дія яких поширюється за межі України.

Оцінка загроз здійснюється аналітиками окремо щодо кожної загрози або групи ідентичних загроз.

За ініціативи аналітиків до оцінки загроз за згодою відповідних керівників можуть залучатися посадові особи Держприкордонслужби, до компетенції яких належать питання, що є предметом оцінки загроз.

За результатами оцінки загроз визначаються зовнішні та внутрішні фактори, які негативно впливають (діють) на сферу безпеки державного кордону (далі - фактори впливу).

Визначення факторів впливу здійснюється з урахуванням чотирирівневої системи контролю за в’їздом та перебуванням в Україні іноземців та осіб без громадянства:

у країнах походження незаконних мігрантів;

у державах, що межують з Україною;

у пунктах пропуску через державний кордон та поза ними (під час здійснення прикордонного контролю і забезпечення охорони державного кордону поза пунктами пропуску);

в Україні (дотримання строків тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні).

На підставі результатів кількісної та якісної характеристик визначаються такі рівні загроз - незначний, помірний, високий.

Визначення рівнів терористичних загроз здійснюється відповідно до Положення про єдину державну систему запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 92;

2) проведення оцінки уразливості, під час якої:

визначаються проблеми в системі охорони державного кордону, причини їх виникнення, а також спроможності (можливості) органів і підрозділів Держприкордонслужби адекватно протидіяти актуальним та потенційним загрозам у сфері безпеки державного кордону.

Оцінці уразливості підлягають складові частини системи охорони державного кордону, а також фактори, що притягують загрозу.

Визначення спроможностей (можливостей) органів і підрозділів Держприкордонслужби здійснюється структурними підрозділами органів Держприкордонслужби та посадовими особами підрозділів охорони державного кордону за компетенцією, окремо щодо кожної загрози або групи ідентичних загроз.

Оцінка факторів, що притягують загрозу, передбачає визначення наявних внутрішніх і зовнішніх факторів у сфері безпеки державного кордону, які впливають на збільшення рівня загрози.

Результати проведення оцінки уразливості надаються аналітикам для узагальнення у встановлені для проведення конкретного аналізу ризиків терміни.

За результатами проведення оцінки уразливості щодо кожної із встановлених загроз визначаються такі рівні уразливості - незначний, помірний, високий.

Опис результатів оцінки уразливості завершується висновком про можливість системи охорони державного кордону адекватно протидіяти загрозам;

3) проведення оцінки впливу, під час якої:

визначаються наслідки реалізації загрози для сфери безпеки державного кордону, у тому числі наслідки, що впливають на пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів, на порядок організації служби прикордонних нарядів тощо.

Оцінка впливу полягає у дослідженні сукупності оцінок безпосереднього впливу, впливу, результати якого можуть посилюватися з часом, а також окремих подій, що не мають значної дії, але сукупно здатні досягти обсягу, який може мати негативні наслідки.

За результатами проведення оцінки впливу щодо кожної із встановлених загроз або інших явищ і чинників, які не становлять загрозу але можуть вплинути на сферу безпеки державного кордону визначаються такі рівні впливу - незначний, помірний, високий;

4) визначення рівня ризиків.

Рівень ризику визначається як функція загрози, уразливості та впливу. Базовий алгоритм функції для визначення рівня ризику є таким:

де

R - рівень ризику;

T - рівень загрози;

V - рівень уразливості;

I - рівень впливу.

Визначення рівня ризику проводиться аналітиками з використанням якісних та кількісних оцінок щодо граничного значення встановлених рівнів ризиків.

Залежно від результатів проведення аналізу ризиків встановлюються такі рівні ризиків:

низький - за незначних рівнях загрози, уразливості та впливу;

помірний - за незначного або помірного рівня впливу, коли рівень загрози переважає рівень уразливості;

допустимий - за низького або помірного рівня впливу, коли рівень уразливості відповідає рівню загрози;

високий - за помірного або високого рівня впливу, коли рівень уразливості переважає рівень загрози;

критичний - за високих рівнів загрози, уразливості та впливу.

В інших випадках рівні ризиків встановлюються залежно від кількісної та якісної характеристик загрози, уразливості та впливу.

Результати визначення рівнів ризиків оформляються у виді матриці ризиків.

Зразок матриці ризиків наведено у додатку 1 до цієї Інструкції;

5) прогнозування ризиків здійснюється на строк не більший ніж період, за який проводився аналіз ризиків. У разі потреби прогноз може уточнюватися.

У разі наявності достатніх відомостей для прогнозування ризиків визначаються базовий, оптимістичний та песимістичний сценарії розвитку обстановки на державному кордоні.

2. Для проведення аналізу ризиків у Держприкордонслужбі застосовуються методи аналізу ризиків, які використовуються у спільній інтегрованій моделі аналізу ризиків (CIRAM). Вибір належного методу проведення аналізу ризиків (або поєднання методів) залежить від конкретного ризику.