- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 липня 2018 р.
за № 821/32273
Про затвердження Змін до Правил метеорологічного забезпечення польотів державної авіації України
2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр оборони України генерал армії України |
С.Т. Полторак |
ПОГОДЖЕНО: Міністр внутрішніх справ України В.о. Голови Державної прикордонної служби України генерал-лейтенант Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій |
А.Б. Аваков О. Бляшенко М. Чечоткін |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
оборони України
04 липня 2018 року № 311
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 липня 2018 р.
за № 821/32273
ЗМІНИ
до Правил метеорологічного забезпечення польотів державної авіації України
1. У розділі І:
1) абзац другий пункту 1 викласти в такій редакції:
"Ці Правила розроблені відповідно до
статті 7, частини другої
статті 45 Повітряного кодексу України ,
Правил виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2015 року № 2, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 січня 2015 року за № 82/26527, з урахуванням стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (далі - ІКАО), Європейської організації з безпеки аеронавігації (далі - Євроконтроль) та Технічного регламенту Всесвітньої метеорологічної організації (далі - ВМО).";
2) у пункті 2:
абзац третій викласти в такій редакції:
"авіаційний метеорологічний персонал - особи наземного складу авіації, які мають відповідну фахову підготовку та здійснюють діяльність із метеорологічного забезпечення ДА (за своїми посадовими обов'язками виконують функції інженера-метеоролога (синоптика) або техніка-метеоролога (метеоспостерігача));";
доповнити пункт новим абзацом четвертим такого змісту:
"аеродромне метеорологічне обладнання - технічні засоби (датчики, вимірювачі, системи, у тому числі на рухомих засобах), програмно-апаратні комплекси, а також спеціальні технічні засоби візуалізації метеорологічної інформації, які використовуються для вимірювання метеорологічних величин та метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден на аеродромах, вертодромах та злітно-посадкових майданчиках;".
У зв'язку з цим абзаци четвертий-шістдесят другий вважати відповідно абзацами п'ятим-шістдесят третім;
після абзацу тринадцятого доповнити пункт новим абзацом чотирнадцятим такого змісту:
"видимість польотна похила - максимальна відстань, з якої командиром екіпажу з кабіни повітряного судна з висоти польоту виявляються та розпізнаються помітні об'єкти (неосвітлені вдень або освітлені вночі) під різними кутами на навколишньому тлі;".
У зв'язку з цим абзаци чотирнадцятий-шістдесят третій вважати відповідно абзацами п'ятнадцятим-шістдесят четвертим;
абзаци п'ятдесят сьомий, п'ятдесят восьмий виключити.
У зв'язку з цим абзаци п'ятдесят дев'ятий-шістдесят четвертий вважати відповідно абзацами п'ятдесят сьомим-шістдесят другим;
2. У розділі ІІ:
1) у главі 1:
пункт 4 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Для забезпечення зльотів (посадок) ПС на постійних злітно-посадкових майданчиках (далі - ПЗПМ), де відсутній штатний авіаційний метеорологічний персонал, органом управління авіації (далі - ОУА) ЦОВВ, виду ЗСУ, у підпорядкуванні якого знаходиться ПЗПМ, визначаються та організовуються порядок отримання певної метеорологічної інформації та послідовність забезпечення екіпажів ПС відомостями про погоду через відповідного авіаційного начальника (керівника польотів) на ПЗПМ, який має підготовку з авіаційної метеорології. Необхідні дані включаються в інструкцію з виконання польотів на ПЗПМ.";
абзац третій пункту 6 викласти в такій редакції:
"До безпосереднього забезпечення польотів ПС на аеродромі при установленому мінімумі погоди призначається начальник відповідного аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) або за рішенням командира (начальника) авіаційної частини найбільш підготовлені, досвідчені інженери-метеорологи (синоптики) цього метеорологічного органу (із кваліфікацією не нижче ІІ класу або ІІ категорії).";
доповнити главу після пункту 7 новими пунктами 8-10 такого змісту:
"8. До самостійного метеорологічного забезпечення польотів виходячи з його особливостей для конкретної авіаційної частини новоприбулі інженери-метеорологи (синоптики) допускаються після успішного проходження ними не менше 3 практичних стажувань (одне з яких - контрольне) у період польотів (із занесенням до Планової таблиці польотів) під безпосереднім контролем начальника метеорологічної служби цієї авіаційної частини (інженера-метеоролога (синоптика) з кваліфікацією не нижче ІІ класу або ІІ категорії).
9. Підготовка та підвищення кваліфікації авіаційного метеорологічного персоналу з питань метеорологічного забезпечення авіації здійснюються в установленому порядку з урахуванням вимог ВМО.
10. Авіаційний метеорологічний персонал категорії інженерів-метеорологів (синоптиків) повинен мати з урахуванням вимог ВМО достатній рівень володіння англійською мовою (не нижче рівня, еквівалентного CEFR level A2, діючого в Європейському Союзі), необхідний для виконання своїх функцій під час отримання, обробки та розповсюдження метеорологічної інформації (англійська термінологія для метеорологічної інформації).".
У зв'язку з цим пункти 8-12 вважати відповідно пунктами 11-15;
2) у главі 2:
пункт 2 доповнити новим абзацом такого змісту:
"У польових умовах для вимірювання значень метеорологічних елементів дозволяється використовувати спеціальні мобільні (переносні) метеорологічні станції (комплекси) або портативні (ручні) метеорологічні станції.";
доповнити главу новими пунктами такого змісту:
"13. Оцінка метеорологічних умов разом з начальником (інженером-метеорологом (синоптиком)) відповідного аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) здійснюється командиром (начальником) авіаційної частини (старшим авіаційним начальником аеродрому) та керівником польотів на підставі вивчення даних спостережень за метеорологічними величинами та атмосферними явищами, аналізу даних карт погоди, радіолокаційної і повітряної розвідок погоди (спостережень з борту ПС), знімків МШСЗ, а також прогностичних даних. Вона включає:
1) з'ясування спрямованості розвитку синоптичної ситуації, яка визначає метеорологічні умови в районі основного і запасних аеродромів та на маршрутах (у зонах) майбутніх польотів ПС;
2) визначення метеорологічних умов та їх можливі зміни в період польотів;
3) виявлення та прогнозування зон з небезпечними метеорологічними явищами для авіації, визначення напрямку і швидкості їх переміщення;
4) оцінку відповідності очікуваних на період польотів (перельотів) метеорологічних умов фактичним експлуатаційним мінімумам аеродрому за відповідними типами ПС, мінімумам командирів екіпажів ПС та завданням на польоти;
5) оцінку впливу фактичних та очікуваних метеорологічних умов на виконання запланованих польотів (перельотів).
Після доповіді начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) про розвиток синоптичної ситуації, фактичні та очікувані метеорологічні умови та після надання його рекомендацій командир авіаційної частини (старший авіаційний начальник аеродрому) робить свій висновок. Рішення про початок, продовження, обмеження або припинення польотів (перельотів) відповідно до метеорологічних умов, що склалися, приймає командир (начальник) авіаційної частини (старший авіаційний начальник аеродрому).
14. Доповідь начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) метеорологічного органу (підрозділу) керівному та льотному складу під час метеорологічного забезпечення польотів (перельотів) ПС має бути чіткою, стислою та надаватися у такому порядку:
1) синоптична ситуація;
2) дані про фактичні метеорологічні умови біля землі та на висотах у районі (на маршрутах, у зонах) польотів, на своєму та запасних аеродромах, у тому числі дані повітряної та радіолокаційної розвідок погоди, дані про горизонтальну видимість і виміри висоти нижньої межі хмар на БПРМ, а також за потреби на ДПРМ та інших місцях аеродрому, де встановлені ТЗМ;
3) очікувані умови на аеродромах вильоту, посадки та запасних аеродромах, а також на маршрутах (у зонах) польотів;
4) при нестійкому характері умов погоди, крім того, найбільш імовірні відхилення умов погоди від передбачених прогнозом погоди;
5) райони (напрямки), звідки може відбутися погіршення умов погоди;
6) відомості про запуск зондів усіх типів, можливі висоти та маршрути їх прольоту через район аеродрому та на маршрутах;
7) пропозиції стосовно заходів безпеки польотів у метеорологічному та орнітологічному відношеннях.
Крім цього, додатково зазначаються дані про фактичну та очікувану орнітологічну обстановку, особливо при її ускладненні.
15. У доповіді начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) метеорологічного органу (підрозділу) мають бути визначені:
1) кількість та форма хмар, висота їх нижньої та верхньої меж, розшарованість;
2) атмосферні явища (особлива увага звертається на небезпечні для авіації явища погоди);
3) горизонтальна видимість біля землі;
4) польотна видимість (за даними екіпажів ПС, які виконували повітряну розвідку (дорозвідку) погоди);
5) напрямок та швидкість вітру біля землі та на висотах;
6) атмосферний тиск на рівні ЗПС та барична тенденція;
7) температура та відносна вологість повітря біля поверхні землі, а при польотах над морем - дані про температуру води та хвилювання моря;
8) у відповідних випадках - очікувана висота рівня з температурою 0 °С.
16. Під час польотів у гірській місцевості у доповіді начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) метеорологічного органу (підрозділу) додатково до інформації, наведеної в пункті 15 цієї глави, зазначаються:
1) ступінь закриття гір, сопок, перевалів та полонин хмарністю, туманом, опадами та іншими явищами;
2) висота хмар середнього ярусу, якщо її кількість перевищує 3 бали;
3) очікувана орографічна бовтанка (гірські хвилі) (із зазначенням прогнозованої висоти та потужності прошарку);
4) очікуване виникнення гірсько-долинних вітрів.
17. Під час польотів ПС з ґрунтових аеродромів у доповіді начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) метеорологічного органу (підрозділу) додатково до інформації, наведеної в пункті 15 цієї глави, зазначаються очікувана інтенсивність та вид опадів на період польотів, а взимку за потреби - також висота снігового покриву на основному та запасних аеродромах.
18. Під час забезпечення польотів на малих та гранично малих висотах у доповіді начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) метеорологічного органу (підрозділу) додатково до інформації, наведеної в пункті 15 цієї глави, зазначаються:
1) часова та просторова мінливість нижньої межі хмар нижнього ярусу;
2) польотна видимість у підхмарному прошарку (за даними екіпажів ПС, які виконували повітряну розвідку (дорозвідку) погоди);
3) очікувані зони обмерзання та бовтанки ПС (із зазначенням висоти та потужності прошарку);
4) мінімальний атмосферний тиск, приведений до рівня моря та характеристики баричної тенденції;
5) мінімальні та максимальні значення температури повітря біля поверхні землі (уздовж маршрутів польотів);
6) ступінь закриття вершин гір, сопок і перевалів, а також штучних перешкод (щогл, труб, телевізійних веж тощо) хмарами, туманами та опадами.
Додатково звертається увага на очікувані райони зі складною орнітологічною обстановкою.
19. Під час забезпечення польотів на великих висотах та в стратосфері у доповіді начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) метеорологічного органу (підрозділу) додатково до інформації, наведеної в пункті 15 цієї глави, зазначаються:
1) висота та температура тропопаузи;
2) позитивне відхилення температури від стандартних значень на висотах польотів;
3) висота, напрямок струминної течії та швидкість вітру на її осі;
4) найбільш імовірні зони турбулентності, що викликають бовтанку ПС.
20. Залежно від виконуваних завдань метеорологічна інформація, зазначена в пунктах 15-19 цієї глави, за потреби включається до відповідної польотної метеорологічної документації (бюлетеня погоди).";
3) у главі 3:
пункт 1 викласти у такій редакції:
пункт 5 викласти у такій редакції:
"5. Безпосереднє метеорологічне забезпечення польотів (перельотів) ПС на аеродромах спільного використання здійснюється метеорологічними органами (підрозділами) відповідно до належності ПС. За наявності на аеродромі метеорологічного органу лише одного відомства надання метеорологічної інформації здійснюється цим органом у встановленому порядку на підставі документів, які регламентують його діяльність.".
3. У розділі ІV:
1) у главі 1:
пункт 1 доповнити новим абзацом такого змісту:
"З місця візуальних спостережень за видимістю і атмосферними явищами (метеорологічний майданчик, службове приміщення аеродромного метеорологічного органу (підрозділу)) забезпечується достатній огляд ЗПС.";
пункт 2 викласти в такій редакції:
"2. Метеорологічний майданчик розташовується на відкритому місці в безпосередній близькості від службового приміщення аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) (не далі 150 метрів). Метеорологічний майданчик розташовується і обладнується таким чином, щоб забезпечувати репрезентативність метеорологічних спостережень на аеродромі.";
пункт 5 викласти в такій редакції:
"5. Метеорологічні спостереження на аеродромі виконуються візуально та інструментально за допомогою відповідних технічних засобів із складу аеродромного метеорологічного обладнання. Разом із метеорологічними спостереженнями на аеродромі проводяться візуальні орнітологічні спостереження.";
у пункті 6 слова "ДПРМ та інших точках аеродрому" замінити словами "а також за потреби на ДПРМ та інших місцях аеродрому";
пункт 8 викласти в такій редакції:
"8. У разі відсутності засобів дистанційного управління ТЗМ інструментальні спостереження на БПРМ (за потреби і на ДПРМ) за висотою нижньої межі хмар (далі - ВНМХ) і візуальні - за горизонтальною видимістю (атмосферними явищами, які її погіршують) проводять обслуги БПРМ і ДПРМ. Підготовку обслуги БПРМ і ДПРМ до проведення спостережень і справність вимірювачів забезпечує начальник аеродромного метеорологічного органу (підрозділу). Допуск обслуги БПРМ і ДПРМ до проведення спостережень за погодою оформлюється наказом старшого авіаційного начальника аеродрому.";
пункт 11 доповнити новими абзацами такого змісту:
"Технічні засоби для інструментального вимірювання метеорологічних величин дозволяється використовувати як аеродромне метеорологічне обладнання за умови наявності визначення у технічній або експлуатаційній документації підприємства-виробника засобу про його призначення для забезпечення авіації та (або) використання на аеродромах.
Значення похибок вимірювання ТЗМ метеорологічних величин не мають перевищувати значень допустимих похибок, визначених у Правилах визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України.";
доповнити главу пунктом 13 такого змісту:
"13. Не рідше ніж 1 раз на півріччя внутрішньою комісією авіаційної частини, до складу якої включаються представники від служби безпеки польотів, групи керівництва польотами та аеродромного метеорологічного органу (підрозділу), перевіряється технічний стан (працездатність) відповідного аеродромного метеорологічного обладнання. За результатами перевірки оформлюється акт оцінки технічного стану, який затверджується командиром авіаційної частини (старшим авіаційним начальником аеродрому).".
У зв'язку з цим пункти 13-17 вважати відповідно пунктами 14-18;
2) у главі 2:
абзац третій пункту 1 після слова "близькі" доповнити словами "(не перевищують за ВНМХ значення на 50 метрів та (або) за горизонтальною видимістю - на 500 метрів)";
3) у главі 4:
у пункті 18:
абзац перший після слова "похила" доповнити словом ", посадкова";
абзац другий після слів "на посадку" доповнити словами "(посадкової видимості)";
пункт 19 після слів "на посадці" доповнити словами "(посадкової видимості)";
4) у главі 5:
у пункті 10:
слова "та ДПРМ" замінити словами "(на відстані не більше 1200 метрів від порогу ЗПС зі сторони заходу на посадку) та за потреби - у районі ДПРМ";
доповнити пункт новим абзацом такого змісту:
"У разі виходу з ладу приладу для інструментального вимірювання ВНМХ за відсутності резервних приладів (виходу з ладу) використання аеродрому обмежується шляхом підвищення відповідних значень експлуатаційних мінімумів аеродрому. Якщо інструментальні вимірювання ВНМХ на аеродромі неможливі внаслідок відсутності робочих приладів, значення експлуатаційних мінімумів аеродрому підвищуються до умов правил візуальних польотів (простих метеорологічних умов) до часу відновлення роботи приладу, про що сповіщаються користувачі аеродрому.";
пункт 13 викласти в такій редакції:
"13. На аеродромах, ЗПС яких обладнана системою точного або неточного заходу на посадку, ВНМХ при значеннях нижче 200 метрів вимірюється інструментально за допомогою приладів, установлених у районі БПРМ (на відстані не більше 1200 метрів від порогу ЗПС зі сторони заходу на посадку). Якщо ВНМХ мають значення 200 метрів та вище, інструментальні вимірювання за допомогою приладів, установлених на метеомайданчику (КДП (СКП)), беруться як пріоритетні.
За потреби під час польотів (перельотів) для вимірювання ВНМХ дозволяється використовувати рухомі метеорологічні станції або мобільні метеорологічні комплекси, у складі яких є прилади для інструментального вимірювання ВНМХ.";
у пункті 14 слова "на БПРМ" замінити словами "у районі БПРМ (на відстані не більше 1200 метрів від порогу ЗПС зі сторони заходу на посадку)";
5) пункт 2 глави 6 викласти в такій редакції:
"2. Спостереження за приземним вітром проводяться інструментально за допомогою спеціальних приладів, датчики яких встановлюються на висоті 10 ± 1 метрів над рівнем землі, а також додатково: візуально з використанням спеціальних флюгерів, вітрових конусів і інструментально з використанням ручних анемометрів та портативних (ручних) метеорологічних станцій.";
6) у главі 8:
пункт 2 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Крім того, розраховуються величина та характеристика баричної тенденції (різниця між поточним та попереднім (три години тому) значеннями атмосферного тиску).";
у пункті 5 слова "При використанні зональних прогнозів GAMET для низьких рівнів мінімальний тиск QNH min надається в них по району польотної інформації (далі - РПІ)" замінити словами "За потреби використовується мінімальний атмосферний тиск QNH min по району польотної інформації (далі - РПІ), що надається органом ОПР, який здійснює польотно-інформаційне обслуговування у визначеному РПІ. При використанні зональних прогнозів GAMET для низьких рівнів мінімальний тиск QNH min надається в них по РПІ".
4. У розділі V:
1) пункт 2 викласти в такій редакції:
"2. Радіолокаційні спостереження за метеорологічною та орнітологічною обстановками здійснюються за допомогою РТЗ аеродрому (радіолокаційних станцій (далі - РЛС)) та МРЛ, а також РЛС частин (підрозділів) радіотехнічних військ (у разі покладання на них завдань з радіолокаційного забезпечення польотів). Порядок та строки проведення РРП під час польотів виконуються згідно з Правилами виконання польотів державної авіації України. У разі відсутності на аеродромі польотів РРП виконується за пропозицією чергового інженера-метеоролога (синоптика) з дозволу командира (начальника) авіаційної частини (старшого авіаційного начальника аеродрому).
................Перейти до повного тексту