Відповідно до частини другої статті 7 та частини другої статті 45 Повітряного кодексу України та з метою встановлення єдиного порядку метеорологічного забезпечення польотів державної авіації України

1. Затвердити Правила метеорологічного забезпечення польотів державної авіації України, що додаються.

2. Цей наказ набирає чинності з 01 січня 2016 року.

1. Ці Правила визначають зміст, призначення і порядок метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден (далі - ПС) державної авіації (далі - ДА), основні види і термінологію авіаційних прогнозів погоди, обов’язки посадових осіб метеорологічної служби суб’єктів авіаційної діяльності (далі - САД) ДА і є обов’язковими для керівництва і виконання всіма САД ДА.

Ці Правила розроблені відповідно до статті 7, частини другої статті 45 Повітряного кодексу України , Правил виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2015 року № 2, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 січня 2015 року за № 82/26527, з урахуванням стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (далі - ІКАО), Європейської організації з безпеки аеронавігації (далі - Євроконтроль) та Технічного регламенту Всесвітньої метеорологічної організації (далі - ВМО).

2. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

авіаційна частина - суб’єкт державної авіації, який має на оснащенні (на озброєнні) повітряні судна, здійснює їх льотну, технічну експлуатацію, а також усі види забезпечення польотів;

авіаційний метеорологічний персонал - особи наземного складу авіації, які мають відповідну фахову підготовку та здійснюють діяльність із метеорологічного забезпечення ДА (за своїми посадовими обов’язками виконують функції інженера-метеоролога (синоптика) або техніка-метеоролога (метеоспостерігача));

аеродромне метеорологічне обладнання - технічні засоби (датчики, вимірювачі, системи, у тому числі на рухомих засобах), програмно-апаратні комплекси, а також спеціальні технічні засоби візуалізації метеорологічної інформації, які використовуються для вимірювання метеорологічних величин та метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден на аеродромах, вертодромах та злітно-посадкових майданчиках;

аеродромний метеорологічний орган (підрозділ) - розташований на аеродромі орган (підрозділ), призначений для метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден;

аерологічні спостереження - вимірювання значень метеорологічних елементів і визначення деяких характеристик атмосфери на різних висотах;

амфібійне повітряне судно - повітряне судно, конструкція якого забезпечує йому плавучість і дозволяє здійснювати зліт та посадку як на водну, так і на земну поверхню;

атмосферний тиск - тиск, з яким діє атмосфера Землі на будь-який об’єкт на земній поверхні або в атмосфері. Атмосферний тиск стандартний- установлений атмосферний тиск на середньому рівні моря згідно з параметрами стандартної атмосфери, числове значення якого дорівнює 1013,25 гектопаскалям, що відповідає 760 міліметрам ртутного стовпчика або 1013,25 мілібарам;

вертикальна видимість - максимальна відстань від поверхні суші (або води) до рівня, з якого командиром екіпажу повітряного судна вертикально вниз видні помітні об’єкти (неосвітлені вдень або освітлені вночі) на поверхні суші (або води);

видимість (горизонтальна видимість біля землі) - максимальна горизонтальна відстань, що визначається атмосферними умовами та з якої уповноваженим спостерігачем виявляються та розпізнаються помітні неосвітлені (без штучного підсвічування) об’єкти вдень і помітні та освітлені об’єкти (орієнтири) вночі. При інструментальних спостереженнях за видимість приймається метеорологічна оптична дальність видимості (MOR). MOR (meteorological optical range) - довжина шляху світлового потоку в атмосфері, на якому він слабшає до 0,05 його початкового значення;

видимість (метеорологічна) - горизонтальна видимість біля землі, що визначається авіаційним метеорологічним персоналом інструментально або візуально за визначеними орієнтирами видимості;

видимість на злітно-посадковій смузі - максимальна відстань, яка визначається інструментально або спостерігачем, в межах якої командир екіпажу повітряного судна, що знаходиться на осьовій лінії злітно-посадкової смуги, може бачити маркування її покриття або світлові орієнтири в напрямку зльоту або посадки. За видимість на злітно-посадковій смузі вночі приймається видимість світлових орієнтирів;

видимість польотна - видимість, яка визначається командиром екіпажу із кабіни повітряного судна в напрямку польоту;

видимість польотна похила - максимальна відстань, з якої командиром екіпажу з кабіни повітряного судна з висоти польоту виявляються та розпізнаються помітні об’єкти (неосвітлені вдень або освітлені вночі) під різними кутами на навколишньому тлі;

видимість посадкова - максимальна відстань, з якої командиром екіпажу із кабіни повітряного судна, яке знаходиться на глісаді зниження, виявляється та розпізнається початок зони приземлення (місце приземлення - для вертольотів) або вогні злітно-посадкової смуги (вночі);

виконання польотів - комплекс заходів, який проводиться посадовими особами органу управління авіаційної частини й авіаційним персоналом та включає організацію, проведення та розбір польотів;

висота нижньої межі хмар - відстань по вертикалі між земною (водною) поверхнею і нижньою межею найнижчого шару хмар;

висотна (аерологічна) карта погоди - географічна карта, на якій цифрами і умовними позначеннями (символами) нанесені дані результатів одночасних аерологічних спостережень мережі метеорологічних станцій;

Всесвітня система зональних прогнозів (далі - ВСЗП) - всесвітня система, що забезпечує надання всесвітніми центрами зональних прогнозів в однаковій стандартизованій формі авіаційних метеорологічних прогнозів за маршрутами польотів;

Всесвітній центр зональних прогнозів (далі - ВЦЗП) - метеорологічний центр, призначений для підготовки та розсилки державам прогнозів особливих явищ погоди та висотних прогнозів у цифровій формі в глобальному масштабі;

зона приземлення - ділянка злітно-посадкової смуги за її порогом, призначена для першого торкання злітно-посадкової смуги повітряними суднами, які здійснюють посадку;

інструктаж (метеорологічний) - усна консультація, яка надається інженером-метеорологом (синоптиком), про фактичні та (або) очікувані метеорологічні умови;

карта погоди - географічна карта, на якій цифрами, умовними позначеннями (символами) або графічними зображеннями певних метеорологічних елементів та (або) атмосферних явищ нанесені дані результатів метеорологічних (аерологічних) спостережень мережі метеорологічних (аерологічних) станцій або очікуваний стан атмосфери (температура, тиск, вітер, вологість тощо біля землі та (або) по висотах) на певний строк або період;

консультація (метеорологічна) - обговорення з інженером-метеорологом (синоптиком) фактичних та (або) очікуваних метеорологічних умов, пов’язаних із виконанням польоту, яке містить відповіді на питання;

користувачі метеорологічної інформації - посадові особи авіаційних частин, до яких доводиться метеорологічна інформація на аеродромі в обсязі, зазначеному в інструкції з виконання польотів на аеродромі і цих Правилах;

кулепілотні спостереження - визначення напрямку та швидкості вітру на висотах за допомогою оптичного приладу, що простежує траєкторію вільного польоту кулі-пілота;

метеорологічна документація - документація, що використовується метеорологічними органами (підрозділами) у своїй діяльності (щоденник погоди, робочий журнал, стартовий журнал, бланки штормових попереджень, бюлетень погоди тощо);

метеорологічна інформація - зведення, аналіз, прогноз і будь-яке інше повідомлення про фактичні і прогнозовані метеорологічні умови, що надходять від метеорологічних органів (підрозділів), екіпажів повітряних суден та органів управління повітряним рухом (управління польотами);

метеорологічне зведення - повідомлення про результати метеорологічних спостережень за метеорологічними умовами, які характеризують стан погоди у певний час у визначеному місці;

метеорологічний аналіз - викладення метеорологічних умов, які аналізуються, за визначений строк або період для певного району або частини повітряного простору;

метеорологічний орган (підрозділ) - штатний орган (підрозділ) суб’єкта авіаційної діяльності, що здійснює метеорологічне забезпечення польотів повітряних суден;

метеорологічні спостереження - вимірювання кількісних значень метеорологічних елементів та їх коливань, а також оцінка якісних характеристик метеорологічних умов;

метеорологічні умови - сукупність метеорологічних елементів і атмосферних явищ, які фактично спостерігаються або прогнозуються в атмосфері;

метеорологічні умови польотів - сукупність метеорологічних елементів і атмосферних явищ, які фактично спостерігаються та (або) прогнозуються в районі або на маршруті польоту та впливають на виконання польотного завдання. Залежно від ступеня складності метеорологічні умови польотів поділяються на прості та складні;

небезпечні явища погоди - значення метеорологічних елементів і атмосферні явища, які створюють загрозу безпеці виконання польотів у зоні їх розташування (впливу) або загрозу збереженню авіаційної техніки на аеродромі;

обмерзання - утворення та відкладення льоду на зовнішній поверхні повітряного судна в польоті. Кількісна оцінка інтенсивності обмерзання визначається товщиною шару льоду в міліметрах, який відкладається за визначений інтервал часу (за хвилину);

ожеледь - утворення та відкладення льоду на матеріальних об’єктах на земній поверхні і на самій земній поверхні, у тому числі на повітряних суднах та злітно-посадковій смузі, у разі замерзання переохолоджених крапель на їх поверхні або за температури повітря нижче 0 -°С;

орнітологічна обстановка - сукупність умов, які виникли в певному районі польотів у визначений проміжок часу через наявність у ньому птахів, які можуть впливати на безпеку польотів повітряних суден;

особливі явища погоди - перелік атмосферних явищ та їх характеристик, прийнятий Всесвітньою метеорологічною організацією та Міжнародною організацією цивільної авіації для повідомлень про фактичні та прогнозовані метеорологічні умови, а також для нанесення на карти погоди;

переліт - політ, який виконується з посадкою на іншому аеродромі (вертодромі, злітно-посадковому майданчику, палубі корабля тощо);

позааеродромний політ - політ, що виконується поза межами повітряного простору району аеродрому (повітряного простору визначених розмірів для виконання аеродромних польотів) з передачею управління іншому органу управління польотами з посадкою на аеродромі вильоту або на іншому аеродромі;

польотна метеорологічна документація - написані рукою або надруковані документи, у тому числі карти або бланки, що містять метеорологічну інформацію для польоту;

польотно-інформаційне обслуговування - обслуговування, метою якого є надання консультацій та інформації для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів;

прогноз погоди, орієнтовний по аеродрому (пункту), - прогноз погоди, складений за відсутності інформації про фактичну погоду на аеродромі (в пункті);

прогноз погоди - науково обґрунтоване передбачення майбутнього стану погоди (метеорологічних умов) на визначений строк або період;

прогностична карта погоди - графічне зображення на карті певних метеорологічних елементів та (або) атмосферних явищ, очікуваних на певний строк (момент) або період для певної поверхні повітряного простору або в певній частині повітряного простору;

прості метеорологічні умови - метеорологічні умови, визначені в значеннях видимості і параметрів хмарності, за яких польоти виконуються за правилами візуальних польотів та суттєво не впливають на виконання польотних завдань;

пункт управління авіації - орган управління повітряним рухом, на який покладено функції здійснення управління повітряним рухом повітряних суден у спеціально визначених зонах (районах) та за спеціально встановленими маршрутами, що перебувають під його контролем (командний пункт, командно-диспетчерський пункт, пункт наведення авіації, радіолокаційна система посадки, стартовий командний пункт, корабельний пункт управління авіації, пункт управління групи бойового управління, тимчасово розгорнутий пункт управління авіації);

район польотної інформації - частина повітряного простору, у межах якого забезпечуються польотно-інформаційне обслуговування та аварійне сповіщення;

репрезентативність метеорологічних спостережень - об’єктивність, показовість та достовірність результатів метеорологічних спостережень при максимальному зниженні ступеня впливу сторонніх факторів на спостереження за метеорологічними елементами та атмосферними явищами, що вимірюються та визначаються;

складна орнітологічна обстановка - орнітологічна обстановка, що характеризується підвищеною активністю птахів (особливо на етапах зльоту та посадки повітряних суден), яка може призвести до зіткнення повітряних суден з ними;

складні метеорологічні умови - метеорологічні умови, визначені в значеннях видимості та параметрів хмарності, за яких польоти повністю або частково виконуються за правилами польотів за приладами (за відсутності видимості поверхні землі або природного горизонту) або візуально під хмарами (кількістю 7 та більше балів) за умов, які визначаються згідно з Правилами виконання польотів державної авіації України, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2015 року № 2, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2015 року за № 82/26527 (далі - Правила виконання польотів державної авіації України), та можуть впливати на виконання польотних завдань;

смерч - потужний вихор під грозовою хмарою з приблизно вертикальною віссю обертання (швидкість вітру досягає 50–100 м/с);

снігові заряди - явище, яке спостерігається переважно в холодний період року в нижньому шарі атмосфери під час проходження осередків купчасто-дощових хмар та характеризується короткочасними (не більше 10–20 хвилин), але інтенсивними опадами у вигляді зливового снігу або снігової крупи в разі різкого погіршення видимості та посилення вітру, що суттєво впливає на безпеку польотів на малих та гранично малих висотах;

спостереження з борту повітряного судна - оцінка одного або декількох метеорологічних елементів, яка здійснюється з борту повітряного судна, що перебуває в польоті;

стихійні явища - метеорологічні, гідрологічні або геофізичні явища, які за своєю інтенсивністю і площею поширення можуть нанести або завдали значної шкоди авіаційній техніці, аеродромним спорудам та авіаційному персоналу;

технічні засоби метеорологічної служби - прилади та обладнання для вимірювання значень метеорологічних елементів біля землі, по висотах в атмосфері, спостережень за явищами погоди і виявлення небезпечних явищ погоди, прийому, збору, розповсюдження, відображення метеорологічної інформації;

ураган - вітер руйнівної сили і значної тривалості (швидкість вітру від 30 м/с і вище);

шквал - різке посилення швидкості вітру (до 30 м/с і вище) протягом короткого часу на обмеженій території, що супроводжується змінами напрямку вітру;

штормове попередження - прогноз виникнення (збереження, посилення), місцезнаходження та інтенсивності одного або кількох небезпечних явищ погоди;

штормове оповіщення - повідомлення про початок, місцезнаходження та інтенсивність небезпечних явищ погоди, стихійних явищ, аномальних атмосферних явищ.

Інші терміни, які використовуються у цих Правилах, вживаються в значеннях, наведених у стандартах ІКАО, Повітряному кодексі України, Правилах виконання польотів державної авіації України та інших нормативно-правових актах України з питань діяльності у галузі ДА.

3. Метеорологічне забезпечення польотів ДА - комплекс заходів, які виконуються відповідними посадовими особами метеорологічної служби, спрямовані на найбільш повне врахування та використання метеорологічних умов, з метою ефективного застосування державної авіації під час польотів та забезпечення безпеки польотів (далі - БзП) в метеорологічному відношенні під час їх виконання шляхом своєчасного доведення до командирів (начальників) авіаційних частин, членів льотних екіпажів ПС, посадових осіб органів управління повітряним рухом (далі - УПР) (керівництва польотами), пошуково-рятувальної служби, органів управління авіації центральних органів виконавчої влади (далі - ЦОВВ) і Збройних Сил України (далі - ЗСУ), інших користувачів метеорологічної інформації, пов’язаних з виконанням та забезпеченням польотів відповідно до чинного законодавства України, певної метеорологічної інформації, яка необхідна для виконання їх функцій.

4. Метеорологічне забезпечення польотів ДА включає:

1) організацію і проведення спостережень за метеорологічними умовами біля поверхні землі та використання отриманих даних метеорологічних спостережень;

2) збір, передачу, обробку та аналіз аеросиноптичної інформації, у тому числі отримання та використання даних аерологічних спостережень за станом атмосфери на висотах, відповідних карт погоди, зображень знімків метеорологічних штучних супутників Землі (далі - МШСЗ);

3) участь у прийнятті рішення на проведення радіолокаційних розвідок погоди (далі - РРП), повітряних розвідок погоди (далі - ПРП) і дорозвідок погоди (далі - ПДРП) та аналіз отриманих від них відомостей;

4) розробку відповідних авіаційних прогнозів погоди, авіаційно-кліматичних довідок та описів районів базування, аеродрому, польотів;

5) організацію та здійснення штормового попередження про небезпечні явища погоди (далі - НЯП) та штормового оповіщення про НЯП та стихійні явища (далі - СЯ) для авіації;

6) надання пропозицій, проведення заходів щодо врахування та використання метеорологічних умов для успішного та ефективного виконання польотів та забезпечення їх безпеки в метеорологічному відношенні;

7) своєчасне доведення певної метеорологічної інформації до відповідних користувачів метеорологічної інформації;

8) участь у підготовці до польотів льотного складу, осіб групи керівництва польотами з питань авіаційної метеорології.

5. Порядок безпосереднього метеорологічного забезпечення польотів ДА визначається згідно з Правилами виконання польотів державної авіації України та цими Правилами.

1. Метеорологічне забезпечення польотів ДА організується Генеральним штабом Збройних Сил України, штабами видів та з’єднань ЗСУ, органами управління авіації ЦОВВ і штабами (управліннями) відповідних авіаційних частин через начальників метеорологічних служб та здійснюється штатними метеорологічними органами (підрозділами): Гідрометеорологічним центром Збройних Сил України і Авіаційно-метеорологічним центром Командного центру Повітряних Сил Збройних Сил України (далі - метеорологічні центри), метеорологічними бюро центрів управління та оповіщення (далі - ЦУО) Повітряних Сил Збройних Сил України, метеорологічним бюро командного пункту армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України, гідрометеорологічним бюро Центру навігації, гідрографії та гідрометеорології Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі- метеорологічні бюро), а також аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) авіаційних частин (далі - аеродромні метеорологічні органи (підрозділи)).

2. Метеорологічні центри та метеорологічні бюро є метеорологічними органами вищого рівня відносно відповідних аеродромних метеорологічних органів (підрозділів).

3. Метеорологічні центри та метеорологічні бюро на всіх етапах підготовки та проведення польотів у межах району своєї відповідальності, крім виконання збору, обробки, аналізу метеорологічної інформації, розробки прогнозів погоди та штормових попереджень, здійснюють:

1) вивчення планів польотів та перельотів в авіаційних частинах;

2) забезпечення командування та оперативних чергових (чергових) відповідних пунктів управління усіма необхідними видами метеорологічної інформації;

3) надання допомоги та консультацій на запити аеродромних метеорологічних органів (підрозділів) з аналізу та оцінки умов погоди;

4) передачу в аеродромні метеорологічні органи (підрозділи) (в межах підпорядкованості авіаційних частин або за запитами) аеросиноптичних консультацій, прогнозів погоди, штормових оповіщень та попереджень, результатів повітряних та радіолокаційних розвідок погоди, даних про фактичні умови погоди на аеродромах та іншої метеорологічної інформації по районах своєї відповідальності, необхідної для метеорологічного забезпечення польотів ПС та БзП;

5) контроль (у межах підпорядкованості) аеродромних метеорологічних органів (підрозділів) у питаннях відповідності фактичного стану погоди метеорологічним умовам, за яких повинні виконуватись заплановані польотні завдання (повітряні розвідки погоди, польоти, перельоти) в авіаційних частинах, правильності вибору маршрутів повітряних розвідок погоди, своєчасності та якості метеорологічних спостережень на аеродромах, своєчасності доповідей командирам (начальникам) авіаційних частин, керівникам польотів прогнозів погоди та штормових попереджень.

4. Метеорологічне забезпечення польотів ПС на аеродромах, вертодромах та злітно-посадкових майданчиках державної авіації (далі - аеродроми) безпосередньо здійснюється аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) через штатний авіаційний метеорологічний персонал відповідних авіаційних частин.

Для забезпечення зльотів (посадок) ПС на постійних злітно-посадкових майданчиках (далі - ПЗПМ), де відсутній штатний авіаційний метеорологічний персонал, органом управління авіації (далі - ОУА) ЦОВВ, виду ЗСУ, у підпорядкуванні якого знаходиться ПЗПМ, визначаються та організовуються порядок отримання певної метеорологічної інформації та послідовність забезпечення екіпажів ПС відомостями про погоду через відповідного авіаційного начальника (керівника польотів) на ПЗПМ, який має підготовку з авіаційної метеорології. Необхідні дані включаються в інструкцію з виконання польотів на ПЗПМ.

5. Авіаційний метеорологічний персонал поділяється за категоріями: інженери-метеорологи (синоптики) та техніки-метеорологи (метеоспостерігачі).

6. На посади категорії інженерів-метеорологів (синоптиків) призначаються особи, які мають відповідну фахову освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста, магістра.

Допуск до метеорологічного забезпечення польотів інженерів-метеорологів (синоптиків) надається їм після відповідної підготовки безпосередньо в авіаційній частині, здачі заліків та оформлюється наказом командира (начальника) відповідної авіаційної частини з визначенням метеорологічних умов за складністю (прості, складні, мінімум), за яких вони можуть здійснювати це забезпечення.

До безпосереднього забезпечення польотів ПС на аеродромі при установленому мінімумі погоди призначається начальник відповідного аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) або за рішенням командира (начальника) авіаційної частини найбільш підготовлені, досвідчені інженери-метеорологи (синоптики) цього метеорологічного органу (із кваліфікацією не нижче ІІ класу або ІІ категорії).

7. Техніки-метеорологи (метеоспостерігачі) проходять спеціальну підготовку в спеціалізованих навчальних установах (центрах) або при авіаційних частинах та допускаються до проведення метеорологічних спостережень після здачі заліків наказом командира (начальника) відповідної авіаційної частини.

8. До самостійного метеорологічного забезпечення польотів виходячи з його особливостей для конкретної авіаційної частини новоприбулі інженери-метеорологи (синоптики) допускаються після успішного проходження ними не менше 3 практичних стажувань (одне з яких - контрольне) у період польотів (із занесенням до Планової таблиці польотів) під безпосереднім контролем начальника метеорологічної служби цієї авіаційної частини (інженера-метеоролога (синоптика) з кваліфікацією не нижче ІІ класу або ІІ категорії).

9. Підготовка та підвищення кваліфікації авіаційного метеорологічного персоналу з питань метеорологічного забезпечення авіації здійснюються в установленому порядку з урахуванням вимог ВМО.

10. Авіаційний метеорологічний персонал категорії інженерів-метеорологів (синоптиків) повинен мати з урахуванням вимог ВМО достатній рівень володіння англійською мовою (не нижче рівня, еквівалентного CEFR level A2, діючого в Європейському Союзі), необхідний для виконання своїх функцій під час отримання, обробки та розповсюдження метеорологічної інформації (англійська термінологія для метеорологічної інформації).

11. Офіційними даними про фактичну та прогнозовану погоду на аеродромі, згідно з якими приймаються рішення на виліт, зліт, посадку або проведення польотів ПС на цьому аеродромі, вважаються дані, які надаються аеродромним метеорологічним органом (підрозділом) цього аеродрому.

Відомості про умови погоди, отримані від екіпажів ПС у період польотів на аеродромі і після зльоту або посадки, використовуються аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) в оперативній роботі і за вказівкою та під контролем чергового інженера-метеоролога (синоптика) включаються у відомості та зведення про фактичні умови погоди на аеродромі.

12. Аеродромні метеорологічні органи (підрозділи) виконують такі функції:

1) проводять наземні спостереження за метеорологічними умовами на аеродромі, складають за їх результатами відповідні зведення про погоду і забезпечують своєчасну передачу цих результатів спостережень та зведень визначеним посадовим особам та на встановлені адреси, документують та архівують результати спостережень;

2) отримують, складають та аналізують карти погоди, розробляють прогнози погоди, уточнення до них по аеродромах, районах і маршрутах польотів (перельотів), а також штормові оповіщення та попередження й іншу відповідну метеорологічну інформацію для метеорологічного забезпечення польотів (перельотів) у зоні своєї відповідальності, проводять розрахунки метеорологічних елементів та атмосферних явищ;

3) обмінюються метеорологічною інформацією з метеорологічними центрами, метеорологічними бюро та іншими аеродромними метеорологічними органами (підрозділами), у тому числі метеорологічними органами цивільної авіації;

4) надають необхідні доповіді (проводять інструктажі, консультації) метеорологічної інформації членам льотних екіпажів ПС (з наданням відповідної польотної метеорологічної документації), посадовим особам органів УПР (керівництва польотами) та іншому визначеному авіаційному персоналу, задіяному у виконанні та забезпеченні польотів;

5) забезпечують показ метеорологічної інформації, яка є в наявності та необхідна для виконання та забезпечення польотів;

6) навчають та інструктують авіаційний персонал, задіяний до виконання метеорологічних спостережень на аеродромі або злітно-посадковому майданчику;

7) виконують збір, аналіз та вивчення кліматичних умов району аеродрому, забезпечують складання кліматичних описів, розділів "Метеорологічне забезпечення" для інструкції з виконання польотів на аеродромі та розробляють критичні значення метеорологічних елементів та відстаней до небезпечних явищ погоди, за яких польоти на аеродромі обмежуються та припиняються;

8) здійснюють експлуатацію технічних засобів метеорологічної служби (далі - ТЗМ) та необхідного для виконання своїх функцій обладнання. Проводять на ТЗМ необхідні профілактичні огляди, технічне обслуговування, організовують їх установлення на аеродромі, виконують відповідні заходи щодо організації ремонту;

9) проводять стажування новоприбулого льотного складу в аеродромному метеорологічному органі (підрозділі), організовують та проводять заняття та приймають заліки з авіаційної метеорології у льотного складу і посадових осіб, які задіяні в керівництві польотами;

10) складом визначених інженерів-метеорологів (синоптиків) разом із льотним складом та посадовими особами, задіяними в керівництві польотами, беруть участь у зборах, конференціях, семінарах щодо виконання та забезпечення БзП з питань метеорологічного забезпечення.

13. Аеродромні метеорологічні органи (підрозділи) забезпечують:

1) якість метеорологічного забезпечення польотів ПС авіаційних частин;

2) якість спостережень за метеорологічними елементами і атмосферними явищами, правильність оформлення і своєчасність передачі їх результатів відповідним особам та на визначені адреси;

3) достовірність метеорологічної інформації та правильність оформлення польотної метеорологічної документації, що надається екіпажам ПС та іншому авіаційному персоналу, задіяному у виконанні польотів;

4) чітке ведення оперативної і облікової метеорологічної документації;

5) підтримання в справному стані ТЗМ та іншого обладнання, яке експлуатується.

14. Під час виконання своїх функцій аеродромні метеорологічні органи (підрозділи) використовують: карти погоди, дані радіолокаційних розвідок погоди, повітряних розвідок погоди (спостережень з борту ПС), знімки МШСЗ, фактичні та прогностичні дані про хмарність, видимість, явища погоди, вітер, температуру і вологість повітря біля поверхні землі та на висотах, за потреби дані про напрямок, швидкість і висоту максимального вітру, висоту і температуру тропопаузи, а також прогнози особливих явищ погоди в цифровій формі, які надаються метеорологічними центрами та метеорологічними бюро вищого рівня, автоматизованою системою на базі Системи централізованого метеорологічного забезпечення аеронавігації (далі - СЦМЗА), прогнозувальними центрами ВСЗП Лондона та Вашингтона, а також за наявності відповідних каналів зв’язку з банками авіаметеорологічних даних.

15. Командири авіаційних частин, члени льотних екіпажів ПС, посадові особи органів УПР (керівництва польотами) та інші користувачі метеорологічної інформації, які пов’язані з виконанням та забезпеченням польотів (перельотів), забезпечуються необхідною метеорологічною інформацією одним із таких способів або їх комбінацією:

1) рукописними або надрукованими матеріалами, у тому числі установленими картами та формами;

2) визначеними та установленими за часом, місцем та формою доповідями;

3) консультацією або інструктажем;

4) наочним показом;

5) з використанням автоматизованої системи передпольотної інформації (за наявності та доступу до неї) для самостійної підготовки та отримання додаткової необхідної польотної документації, при цьому члени льотних екіпажів додатково мають можливість отримання необхідної консультації в аеродромному метеорологічному органі (підрозділі).

1. Аеродромні метеорологічні органи (підрозділи) розміщуються на аеродромі в приміщеннях командно-диспетчерських пунктів (далі - КДП) або стартових командних пунктів (далі - СКП).

2. У польових умовах авіаційний метеорологічний персонал (інженер-метеоролог (синоптик)) для здійснення метеорологічного забезпечення розміщується в приміщеннях, розташованих у пунктах управління авіацією, поблизу них або в штатних рухомих метеорологічних станціях (РМС). При цьому для виконання функцій з метеорологічного забезпечення польотів робочі місця обладнуються відповідними засобами зв’язку, технічними засобами та метеорологічними приладами.

У польових умовах для вимірювання значень метеорологічних елементів дозволяється використовувати спеціальні мобільні (переносні) метеорологічні станції (комплекси) або портативні (ручні) метеорологічні станції.

3. Службові приміщення та робочі місця авіаційного метеорологічного персоналу забезпечуються:

1) основним і аварійним електроживленням;

2) дальнім відкритим телефонним зв’язком;

3) телефонним засекреченим зв’язком (далі - ЗАЗ) (за наявності);

4) телефонним зв’язком внутрішньої автоматичної телефонної станції (далі - АТС);

5) телефонним зв’язком міської АТС через комутатор вузла зв’язку авіаційної частини;

6) каналами зв’язку з мережею автоматизованої системи управління "Дніпро" (тільки для ЗСУ), з мережею "Інтернет" та доступом до мережі авіаційного фіксованого зв’язку АFТN (за наявності);

7) прямим телефонним зв’язком із цивільною авіаційною метеорологічною станцією, розташованою на одному аеродромі;

8) телефонним (гучномовним) або радіозв’язком із ближнім привідним радіомаркерним маяком (далі - БПРМ) та дальнім привідним радіомаркерним маяком (далі - ДПРМ);

9) гучномовним зв’язком із командним пунктом (далі - КП), керівником польотів, стартовим командним пунктом (далі - СКП), авіадиспетчером, черговою ланкою;

10) телефонним (гучномовним) зв’язком з метеорологічним радіолокатором (далі - МРЛ) та радіотехнічними засобами (далі - РТЗ), які розташовані в районі аеродрому та залучаються до радіолокаційної розвідки погоди.

4. Робочі місця для керівництва польотами на КДП (СКП) щодо метеорологічного забезпечення обладнуються (забезпечуються):

1) пультом (індикатором) метеорологічного приладу, що вимірює швидкість та напрямок вітру;

2) таблом (дисплеєм) або планшетом відображення метеорологічної інформації;

3) таблицею максимально допустимої швидкості вітру для зльоту та посадки ПС за типами залежно від напрямку вітру щодо злітно-посадкової смуги (далі - ЗПС);

4) схемою типових маршрутів та профілів польотів на повітряну розвідку погоди;

5) критичними значеннями метеорологічних величин та умов, за яких польоти на аеродромі обмежуються або припиняються згідно з критичними значеннями метеорологічних величин і граничних відстаней до небезпечних явищ погоди для авіації, за яких польоти на аеродромі обмежуються або припиняються (додаток 1);

6) бюлетенем погоди на період польотів;

7) даними про фактичні умови погоди на своєму та запасних аеродромах за кожну годину, а в разі складних метеорологічних умов та установленого мінімуму погоди - через 30 хвилин;

8) схемою орієнтирів для візуального визначення горизонтальної видимості з КДП (СКП) вдень та вночі окремо згідно зі схемою орієнтирів для візуального визначення горизонтальної видимості з командно-диспетчерського пункту вдень (додаток 2).

5. Місця доповіді (консультацій) льотному складу, особам групи керівництва польотами (далі - ГКрП) обладнуються відповідними стендами, табло, дисплеями, планшетами для наочного подання певної метеорологічної інформації: результатів спостережень за фактичною погодою; карт погоди; супутникових знімків; аерологічних діаграм; результатів радіолокаційної розвідки погоди тощо.

6. Роботу аеродромних метеорологічних органів, метеорологічних центрів та метеорологічних бюро організують їх начальники з урахуванням їх штатної чисельності, поставлених завдань згідно з нормативно-правовими актами та іншими документами, які регламентують організацію та здійснення метеорологічного забезпечення.

7. Для виконання функцій щодо метеорологічного забезпечення в авіаційних частинах організується цілодобове чергування змін авіаційного метеорологічного персоналу на аеродромах, а на пунктах управління, які здійснюють бойове чергування в загальній системі протиповітряної оборони держави (далі - ППО) та на аеродромах, що мають чергові сили, - цілодобове бойове чергування.

Якщо склад авіаційного метеорологічного персоналу не дозволяє організувати цілодобове чергування, розпорядок і обсяг роботи метеорологічного органу (підрозділу) встановлюються командиром (начальником) авіаційної частини за поданням начальника штабу та попереднім погодженням з відповідним начальником метеорологічної служби вищого рівня (відповідальною посадовою особою) з урахуванням поставлених завдань.

Призначати авіаційний метеорологічний персонал для несення чергувань, нарядів, не пов’язаних із метеорологічним забезпеченням, забороняється. Під час чергування залучати авіаційний метеорологічний персонал до виконання робіт, не пов’язаних із метеорологічним забезпеченням, забороняється.

8. Обсяг роботи для кожного аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) визначається та узгоджується щороку перед початком навчального року відповідним начальником метеорологічної служби вищого рівня (відповідальною посадовою особою) з урахуванням штатної чисельності авіаційного метеорологічного персоналу, характеру встановлених завдань, особливостей базування авіаційної частини. Обсяг підписується начальником аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) і затверджується відповідним начальником штабу (старшим авіаційним начальником на аеродромі).

9. Аеродромні метеорологічні органи (підрозділи) відповідно до встановленого для них обсягу роботи складають (приймають), аналізують і розповсюджують:

1) результати метеорологічних та інших спеціальних спостережень;

2) прогнози метеорологічних умов;

3) штормові оповіщення та попередження;

4) дані повітряних, радіолокаційних розвідок погоди;

5) приземні, аерологічні (висотні) та допоміжні карти погоди і діаграми;

6) зображення знімків МШСЗ;

7) вертикальні розрізи погоди за маршрутами і районами;

8) розрахункові дані НЯП;

9) авіаційно-кліматичну інформацію району аеродрому;

10) дані про середній вітер в атмосфері (за потреби).

10. В авіаційних частинах начальниками відповідних метеорологічних органів (підрозділів) розробляється і затверджується відповідними начальниками штабів (старшими авіаційними начальниками на аеродромах) інструкція черговій зміні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) (додаток 3) (далі - Інструкція черговій зміні) з метеорологічного забезпечення авіаційної частини.

В Інструкції черговій зміні визначаються організація чергування та обов’язки авіаційного метеорологічного персоналу щодо метеорологічного забезпечення, у тому числі під час польотів та перельотів, а також обсяг та зміст цього забезпечення. Інструкція черговій зміні доповнюється необхідними додатками.

11. До додатків до Інструкції черговій зміні входять:

1) схема розміщення технічних засобів метеорологічної служби на аеродромі (додаток 4);

2) схеми орієнтирів для візуального визначення горизонтальної видимості на аеродромі вдень та вночі окремо для кожного місця, з якого проводиться спостереження (КДП (СКП), БПРМ, ДПРМ);

3) таблиця експлуатаційних мінімумів аеродрому для зльоту та посадки ПС за типами;

4) спеціальні графіки, що відображають залежність похилої польотної видимості на посадці від висоти нижньої межі хмарності, атмосферних явищ та горизонтальної видимості;

5) перелік метеорологічних органів, у тому числі метеорологічних органів цивільної авіації (далі - ЦА), з якими забезпечується оперативна взаємодія (номери телефонів, адреси електронної пошти, адреси офіційних сайтів у мережі "Інтернет" (за наявності)).

Кількість та зміст інших додатків до Інструкції черговій зміні для кожного конкретного аеродрому визначаються відповідним начальником аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).

12. Начальник метеорологічної служби аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) відповідає за організацію підготовки до метеорологічного забезпечення авіаційного метеорологічного персоналу цього метеорологічного органу (підрозділу).

За якість підготовки до метеорологічного забезпечення польотів (перельотів) ПС відповідає кожна особа авіаційного метеорологічного персоналу особисто.

13. Оцінка метеорологічних умов разом з начальником (інженером-метеорологом (синоптиком)) відповідного аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) здійснюється командиром (начальником) авіаційної частини (старшим авіаційним начальником аеродрому) та керівником польотів на підставі вивчення даних спостережень за метеорологічними величинами та атмосферними явищами, аналізу даних карт погоди, радіолокаційної і повітряної розвідок погоди (спостережень з борту ПС), знімків МШСЗ, а також прогностичних даних. Вона включає:

1) з’ясування спрямованості розвитку синоптичної ситуації, яка визначає метеорологічні умови в районі основного і запасних аеродромів та на маршрутах (у зонах) майбутніх польотів ПС;

2) визначення метеорологічних умов та їх можливі зміни в період польотів;

3) виявлення та прогнозування зон з небезпечними метеорологічними явищами для авіації, визначення напрямку і швидкості їх переміщення;

4) оцінку відповідності очікуваних на період польотів (перельотів) метеорологічних умов фактичним експлуатаційним мінімумам аеродрому за відповідними типами ПС, мінімумам командирів екіпажів ПС та завданням на польоти;

5) оцінку впливу фактичних та очікуваних метеорологічних умов на виконання запланованих польотів (перельотів).

Після доповіді начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) про розвиток синоптичної ситуації, фактичні та очікувані метеорологічні умови та після надання його рекомендацій командир авіаційної частини (старший авіаційний начальник аеродрому) робить свій висновок. Рішення про початок, продовження, обмеження або припинення польотів (перельотів) відповідно до метеорологічних умов, що склалися, приймає командир (начальник) авіаційної частини (старший авіаційний начальник аеродрому).

14. Доповідь начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) метеорологічного органу (підрозділу) керівному та льотному складу під час метеорологічного забезпечення польотів (перельотів) ПС має бути чіткою, стислою та надаватися у такому порядку:

1) синоптична ситуація;

2) дані про фактичні метеорологічні умови біля землі та на висотах у районі (на маршрутах, у зонах) польотів, на своєму та запасних аеродромах, у тому числі дані повітряної та радіолокаційної розвідок погоди, дані про горизонтальну видимість і виміри висоти нижньої межі хмар на БПРМ, а також за потреби на ДПРМ та інших місцях аеродрому, де встановлені ТЗМ;

3) очікувані умови на аеродромах вильоту, посадки та запасних аеродромах, а також на маршрутах (у зонах) польотів;

4) при нестійкому характері умов погоди, крім того, найбільш імовірні відхилення умов погоди від передбачених прогнозом погоди;

5) райони (напрямки), звідки може відбутися погіршення умов погоди;

6) відомості про запуск зондів усіх типів, можливі висоти та маршрути їх прольоту через район аеродрому та на маршрутах;

7) пропозиції стосовно заходів безпеки польотів у метеорологічному та орнітологічному відношеннях.

Крім цього, додатково зазначаються дані про фактичну та очікувану орнітологічну обстановку, особливо при її ускладненні.

15. У доповіді начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) метеорологічного органу (підрозділу) мають бути визначені:

1) кількість та форма хмар, висота їх нижньої та верхньої меж, розшарованість;

2) атмосферні явища (особлива увага звертається на небезпечні для авіації явища погоди);

3) горизонтальна видимість біля землі;

4) польотна видимість (за даними екіпажів ПС, які виконували повітряну розвідку (дорозвідку) погоди);

5) напрямок та швидкість вітру біля землі та на висотах;

6) атмосферний тиск на рівні ЗПС та барична тенденція;

7) температура та відносна вологість повітря біля поверхні землі, а при польотах над морем - дані про температуру води та хвилювання моря;

8) у відповідних випадках - очікувана висота рівня з температурою 0 °С.

16. Під час польотів у гірській місцевості у доповіді начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) метеорологічного органу (підрозділу) додатково до інформації, наведеної в пункті 15 цієї глави, зазначаються:

1) ступінь закриття гір, сопок, перевалів та полонин хмарністю, туманом, опадами та іншими явищами;

2) висота хмар середнього ярусу, якщо її кількість перевищує 3 бали;

3) очікувана орографічна бовтанка (гірські хвилі) (із зазначенням прогнозованої висоти та потужності прошарку);

4) очікуване виникнення гірсько-долинних вітрів.

17. Під час польотів ПС з ґрунтових аеродромів у доповіді начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) метеорологічного органу (підрозділу) додатково до інформації, наведеної в пункті 15 цієї глави, зазначаються очікувана інтенсивність та вид опадів на період польотів, а взимку за потреби - також висота снігового покриву на основному та запасних аеродромах.

18. Під час забезпечення польотів на малих та гранично малих висотах у доповіді начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) метеорологічного органу (підрозділу) додатково до інформації, наведеної в пункті 15 цієї глави, зазначаються:

1) часова та просторова мінливість нижньої межі хмар нижнього ярусу;

2) польотна видимість у підхмарному прошарку (за даними екіпажів ПС, які виконували повітряну розвідку (дорозвідку) погоди);

3) очікувані зони обмерзання та бовтанки ПС (із зазначенням висоти та потужності прошарку);

4) мінімальний атмосферний тиск, приведений до рівня моря та характеристики баричної тенденції;

5) мінімальні та максимальні значення температури повітря біля поверхні землі (уздовж маршрутів польотів);

6) ступінь закриття вершин гір, сопок і перевалів, а також штучних перешкод (щогл, труб, телевізійних веж тощо) хмарами, туманами та опадами.

Додатково звертається увага на очікувані райони зі складною орнітологічною обстановкою.

19. Під час забезпечення польотів на великих висотах та в стратосфері у доповіді начальника (інженера-метеоролога (синоптика)) метеорологічного органу (підрозділу) додатково до інформації, наведеної в пункті 15 цієї глави, зазначаються:

1) висота та температура тропопаузи;

2) позитивне відхилення температури від стандартних значень на висотах польотів;

3) висота, напрямок струминної течії та швидкість вітру на її осі;

4) найбільш імовірні зони турбулентності, що викликають бовтанку ПС.

20. Залежно від виконуваних завдань метеорологічна інформація, зазначена в пунктах 15-19 цієї глави, за потреби включається до відповідної польотної метеорологічної документації (бюлетеня погоди).

1. Метеорологічне забезпечення польотів ПС ДА на аеродромах спільного використання здійснюється відповідно до вимог законодавства України щодо порядку використання аеродромів України, організації, виконання і забезпечення польотів ПС на аеродромах спільного використання, Правил виконання польотів державної авіації України та цих Правил з урахуванням вимог Положення з гідрометеорологічного забезпечення Збройних Сил України у мирний час, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 січня 2017 року № 28/39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2017 року за № 206/30074.

2. Питання взаємодії на одному аеродромі (в одному аеропорту) між аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) ДА та ЦА визначаються в інструкції з метеорологічного забезпечення (обслуговування) польотів на аеродромі спільного використання, у якій відображаються такі питання:

1) обсяг та строки взаємного обміну даними про фактичну погоду, спостережень та донесень про метеорологічні умови з бортів ПС, повітряні та радіолокаційні розвідки погоди, зондування атмосфери, а також порядок взаємного обміну іншою метеорологічною інформацію: штормовими оповіщеннями та попередженнями, аеросиноптичними матеріалами і консультаціями щодо характеру розвитку атмосферних процесів, прогнозами тощо;

2) склад, розміщення та використання метеорологічних приладів і обладнання, розподіл відповідальності за їх станом, а також надання взаємної допомоги щодо їх установлення, експлуатації та ремонту;

3) погодження і порядок передачі екіпажам, які знаходяться в повітрі, метеорологічної інформації (висота нижньої межі хмарності, видимість, атмосферний тиск на рівні ЗПС тощо).

Інструкція розробляється спільно начальниками (керівниками) відповідних аеродромних метеорологічних органів (підрозділів) ДА та ЦА, погоджується начальником метеорологічної служби (посадовою особою) вищого рівня для авіаційної частини і відповідним старшим керівником метеорологічного органу ЦА та затверджується старшим авіаційним начальником аеродрому (аеропорту). Контроль за виконанням інструкції здійснює старший авіаційний начальник аеродрому (аеропорту).

3. За узгодженням між командиром авіаційної частини ДА та керівником (начальником) аеродромного метеорологічного органу ЦА метеорологічна інформація відповідної форми з метеорологічної станції ЦА використовується під час забезпечення польотів ПС ДА.

4. З метою виключення розбіжностей у відомостях про фактичну погоду метеорологічні спостереження на аеродромах спільного використання проводяться з одного метеорологічного майданчика (пункту спостереження) аеродромного метеорологічного органу, який підпорядковується старшому авіаційному начальнику аеродрому (аеропорту). У разі роздільного розміщення метеорологічних майданчиків ДА та ЦА у випадку розходження у вимірюваннях метеорологічних приладів дані, отримані від метеорологічної станції ЦА, беруться як пріоритетні, про що начальник (інженер-метеоролог (синоптик)) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) терміново доповідає у відповідний метеорологічний орган вищого рівня.

5. Безпосереднє метеорологічне забезпечення польотів (перельотів) ПС на аеродромах спільного використання здійснюється метеорологічними органами (підрозділами) відповідно до належності ПС. За наявності на аеродромі метеорологічного органу лише одного відомства надання метеорологічної інформації здійснюється цим органом у встановленому порядку на підставі документів, які регламентують його діяльність.

1. Метеорологічна інформація надається та передається відповідним посадовим особам та на визначені адреси в найкоротші строки. Аеродроми обладнуються відповідними засобами зв’язку з метою швидкого отримання та передачі метеорологічної інформації.

2. Метеорологічна інформація передається по каналах зв’язку у вигляді кодованих цифрових та текстуальних зведень, телеграм, повідомлень встановленої форми. Метеорологічна інформація повинна бути максимально короткою і такою, що легко інтерпретується.

Під час передачі цієї інформації у текстуальних телеграмах із прогнозами погоди, штормовими оповіщеннями і попередженнями, даними розвідки погоди та метеорологічної обстановки застосовуються загальноприйняті скорочення метеорологічних термінів, прийменників і розділових знаків таким чином, щоб не впливати на зміст переданих даних.

3. Результати метеорологічних, аерологічних, радіолокаційних спостережень записуються у відповідну облікову метеорологічну документацію встановленої форми і після перевірки правильності записаних результатів передаються у відкритому або закодованому вигляді на визначені адреси не пізніше ніж через 5 хвилин після закінчення спостережень та обробки результатів спостережень відповідно до встановленої методики.

4. Метеорологічна інформація передається за допомогою узгоджених засобів зв’язку строком передачі не більше 15 секунд, а доставка надрукованих зведень протягом не більше 5 хвилин.

5. У разі використання напівавтоматизованої системи спостережень передача інформації за командою метеоспостерігача виконується негайно, при цьому передбачається ручне введення даних. Системою вводиться певна метеорологічна інформація в аеродромну інформаційну мережу, якщо така мережа існує.

6. Для передачі метеорологічної інформації у вигляді регулярних та спеціальних аеродромних зведень поза межі аеродрому за наявності використовується AFTN як пріоритетний засіб зв’язку.

7. У разі передачі метеорологічної інформації по мовних каналах використовується стандартна радіотелефонна фразеологія.

8. Для документування метеорологічної інформації по мовних каналах радіозв’язку, переговорів по внутрішньому гучномовному зв’язку та телефонних каналах зв’язку, які ведуться метеорологічним персоналом, забезпечується контрольний звуковий запис засобами документування мовної інформації згідно з Правилами об’єктивного контролю в державній авіації України, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 03 грудня 2014 року № 860, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2015 року за № 1622/26399, та цими Правилами.

1. Спостереження за метеорологічними умовами біля поверхні землі (наземні метеорологічні спостереження) проводяться на кожному аеродромі з обладнаного метеорологічного майданчика та в службовому приміщенні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).

З місця візуальних спостережень за видимістю і атмосферними явищами (метеорологічний майданчик, службове приміщення аеродромного метеорологічного органу (підрозділу)) забезпечується достатній огляд ЗПС.

2. Метеорологічний майданчик розташовується на відкритому місці в безпосередній близькості від службового приміщення аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) (не далі 150 метрів). Метеорологічний майданчик розташовується і обладнується таким чином, щоб забезпечувати репрезентативність метеорологічних спостережень на аеродромі.

3. Метеорологічні спостереження на аеродромі організовуються начальником метеорологічної служби авіаційної частини з метою отримання первинної інформації для метеорологічного забезпечення польотів (перельотів) ПС. Крім того, результати метеорологічних спостережень використовуються в синоптичному аналізі, розробці прогнозів погоди, а дані результатів спостережень, які розраховуються за різні часові періоди, використовуються під час складання авіаційно-кліматичних описів тощо.

4. Наземні метеорологічні спостереження на аеродромах проводяться авіаційним метеорологічним персоналом аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).

5. Метеорологічні спостереження на аеродромі виконуються візуально та інструментально за допомогою відповідних технічних засобів із складу аеродромного метеорологічного обладнання. Разом із метеорологічними спостереженнями на аеродромі проводяться візуальні орнітологічні спостереження.

6. Під час проведення польотів (перельотів) інженером-метеорологом (синоптиком) додатково проводяться спостереження на КДП (СКП) за видимістю (на категорованих аеродромах при горизонтальній видимості менше 2000 метрів і за видимістю на ЗПС), небезпечними метеорологічними явищами для авіації, напрямком та швидкістю вітру. Крім того, за наявності засобів дистанційного управління відповідних ТЗМ проводяться спостереження за метеорологічними умовами на БПРМ, а також за потреби на ДПРМ та інших місцях аеродрому, де встановлені ТЗМ.

7. На аеродромі, визначеному запасним, під час польотів (перельотів) на основному аеродромі (аеродромі зльоту або посадки) спостереження за метеорологічними умовами проводяться в тому самому обсязі, що і на аеродромі, де проводяться польоти (аеродромі зльоту або посадки).

8. У разі відсутності засобів дистанційного управління ТЗМ інструментальні спостереження на БПРМ (за потреби і на ДПРМ) за висотою нижньої межі хмар (далі - ВНМХ) і візуальні - за горизонтальною видимістю (атмосферними явищами, які її погіршують) проводять обслуги БПРМ і ДПРМ. Підготовку обслуги БПРМ і ДПРМ до проведення спостережень і справність вимірювачів забезпечує начальник аеродромного метеорологічного органу (підрозділу). Допуск обслуги БПРМ і ДПРМ до проведення спостережень за погодою оформлюється наказом старшого авіаційного начальника аеродрому.

9. Дані про обмерзання, електризацію, бовтанку (турбулентність) і зсув вітру отримуються під час повітряних розвідок (дорозвідок) погоди і за результатами доповідей командирів екіпажів ПС, що виконують польоти (перельоти).

10. Під час виконання метеорологічних спостережень із застосуванням автоматичного обладнання, якщо спостереження за деякими метеорологічними елементами не забезпечується цим обладнанням, введення інформації про такі метеорологічні елементи забезпечується ручним способом.

11. Склад ТЗМ та місця їх установки на аеродромі визначаються згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 17 листопада 2014 року № 811, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 08 грудня 2014 року за № 1571/26348 (далі - Правила визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України), нормами постачання і табелізації технічними засобами та майном метеорологічних підрозділів (органів) САД ДА та цими Правилами.

Технічні засоби для інструментального вимірювання метеорологічних величин дозволяється використовувати як аеродромне метеорологічне обладнання за умови наявності визначення у технічній або експлуатаційній документації підприємства-виробника засобу про його призначення для забезпечення авіації та (або) використання на аеродромах.

Значення похибок вимірювання ТЗМ метеорологічних величин не мають перевищувати значень допустимих похибок, визначених у Правилах визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України.

12. Розміщення технічних засобів на аеродромі та метеорологічному майданчику відображується на схемі розміщення технічних засобів метеорологічної служби на аеродромі. Схема розміщення технічних засобів на аеродромі підписується начальником аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) та затверджується командиром авіаційної частини (старшим авіаційним начальником).

13. Не рідше ніж 1 раз на півріччя внутрішньою комісією авіаційної частини, до складу якої включаються представники від служби безпеки польотів, групи керівництва польотами та аеродромного метеорологічного органу (підрозділу), перевіряється технічний стан (працездатність) відповідного аеродромного метеорологічного обладнання. За результатами перевірки оформлюється акт оцінки технічного стану, який затверджується командиром авіаційної частини (старшим авіаційним начальником аеродрому).

14. Авіаційний метеорологічний персонал допускається до самостійної експлуатації ТЗМ після проходження теоретичної підготовки та практичного стажування, складання заліків із правил експлуатації ТЗМ та техніки безпеки під час роботи на них. Підготовка авіаційного метеорологічного персоналу щодо вивчення ТЗМ, правил їх експлуатації, заходів безпеки здійснюється відповідно до програм фахової підготовки. Усі роботи на технічних засобах повинні виконуватися в суворій відповідності з вимогами експлуатаційної документації та документів з охорони праці.

15. За організацію технічного обслуговування ТЗМ відповідає начальник аеродромного метеорологічного органу (підрозділу), а саме технічне обслуговування здійснюється авіаційним метеорологічним персоналом.

16. Відповідальність за збереження та правильну експлуатацію ТЗМ, встановлених на БПРМ та ДПРМ, покладається на відповідних командирів (начальників) об’єктів зв’язку та радіотехнічного забезпечення аеродрому.

17. Метеорологічна інформація щодо результатів метеорологічних спостережень складається та надається відповідним користувачам у вигляді відкритих текстових повідомлень або закодованих зведень і телеграм установленої форми.

18. Установленими формами закодованих зведень для передачі та обміну результатами наземних метеорологічних спостережень на аеродромі вважаються код КН-1 (національний варіант міжнародного коду FM 12-IX SYNOP) та міжнародні авіаційні метеорологічні коди МЕТАR та SPECI.

1. Регулярні метеорологічні спостереження на аеродромах проводяться щогодини (у строки 00 хвилин кожної години).

У випадках, коли на аеродромі виконуються польоти за складних метеорологічних умов, за установленим мінімумом погоди або в умовах нестійких метеорологічних умов та імовірного відхилення від прогнозованих умов погоди, регулярні метеорологічні спостереження проводяться кожні 30 хвилин (у строки 00 та 30 хвилин кожної години).

Спостереження за погодою кожні 30 хвилин (у строки 00 та 30 хвилин кожної години) проводяться також у тому випадку, коли аеродром є запасним і на ньому відзначаються метеорологічні умови, відповідні значення яких близькі (не перевищують за ВНМХ значення на 50 метрів та (або) за горизонтальною видимістю - на 500 метрів) або рівні визначеним мінімумам екіпажів, які виконують польоти на основному аеродромі. В інших випадках на запасному аеродромі регулярні метеорологічні спостереження проводяться щогодини (у строки 00 хвилин кожної години).

2. Регулярні спостереження на запасному аеродромі з метою забезпечення польотів на основному аеродромі починаються у строки не менш як за 2 години до початку планових польотів на основному аеродромі і проводяться протягом усього періоду польотів. Таким самим чином проводяться регулярні метеорологічні спостереження, коли метеорологічні спостереження на аеродромі проводяться тільки в період польотів на ньому.

3. Регулярні спостереження за погодою на аеродромах проводяться за:

1) атмосферними явищами;

2) горизонтальною видимістю;

3) видимістю на ЗПС (на категорованих аеродромах);

4) кількістю, формою і висотою хмар (або за певних умов вертикальною видимістю);

5) напрямком і швидкістю вітру біля землі, у тому числі за його максимальними поривами;

6) температурою і вологістю повітря;

7) атмосферним тиском;

8) закриттям хмарами гір, сопок, щогл та інших високих перешкод.

Для гідроаеродромів та під час виконання польотів з палуби корабля додатково проводяться спостереження за температурою поверхні води та станом водної поверхні (хвилюванням). Критерії стану водної поверхні (хвилювання) визначають згідно з таблицею 1 додатка 5 до цих Правил, а під час обміну гідрометеорологічною інформацією в кодованій формі METAR, SPECI - характеристикою стану водної поверхні (хвилювання), яка застосовується в зведеннях METAR, SPECI згідно з таблицею 2 додатка 5 до цих Правил.

4. У випадках, коли спостереження здійснюються через кожні 30 хвилин, додаткові відліки значень атмосферного тиску, крім щогодинних, проводяться за вказівкою керівника польотів.

5. Метеорологічні спостереження на аеродромах починаються не раніше ніж за 10 хвилин до встановленого (визначеного) строку та закінчуються відліком значення атмосферного тиску точно в строк спостереження.

6. Метеорологічні спостереження виконуються в такій послідовності:

1) за атмосферними явищами;

2) за горизонтальною видимістю;

3) за видимістю на ЗПС (на категорованих аеродромах при горизонтальній видимості менше 2000 метрів);

4) за хмарністю з визначенням кількості, форми і висоти хмар (або за певних умов вертикальною видимістю);

5) вимірювання температури і вологості повітря;

6) вимірювання швидкості і напряму вітру;

7) вимірювання атмосферного тиску.

Результати спостережень обробляються і кодуються до встановленого строку подачі метеорологічних зведень.

7. Спеціальні метеорологічні спостереження проводяться між строками регулярних метеорологічних спостережень у випадках, коли один або декілька метеорологічних елементів змінюються відповідно до установлених критеріїв. Спеціальні метеорологічні спостереження доповнюють регулярні метеорологічні спостереження.

8. За синоптичних умов, сприятливих для виникнення туману та інших небезпечних явищ, що погіршують видимість на аеродромі до критичних значень метеорологічних величин і граничних відстаней до небезпечних явищ погоди для авіації, за яких польоти на аеродромі обмежуються або припиняються, при швидкості вітру, рівній максимально припустимій (з урахуванням напрямку), а також на вимогу керівника польотів або командира (начальника) авіаційної частини та посадових осіб метеорологічної служби вищого рівня спостереження проводяться кожні 15 хвилин або частіше. У таких випадках метеорологічні спостереження виконуються за окремими визначеними метеорологічними величинами та атмосферними явищами.

9. За вказівкою відповідного начальника метеорологічної служби вищого рівня на аеродромі проводяться спостереження за кількістю опадів, висотою сніжного покриву та інші спеціальні спостереження.

1. Метеорологічні спостереження за атмосферними явищами в метеорологічних підрозділах проводяться візуально, а за деякими з них - за допомогою ТЗМ.

2. Інформація про атмосферні явища для умов на аеродромі вважається репрезентативною в радіусі 5–8 кілометрів від контрольної точки аеродрому (далі - КТА), а для деяких визначених атмосферних явищ - і для району аеродрому (в радіусі 15–20 км від КТА).

3. Аеродромними метеорологічними органами (підрозділами), чергування в яких організовується цілодобово, ведуться метеорологічні спостереження за атмосферними явищами безперервно протягом усієї доби, рештою - безперервно у визначені періоди чергування, при цьому визначаються:

1) час початку (виникнення) атмосферного явища;

2) інтенсивність атмосферного явища і його зміни;

3) віддаленість атмосферного явища від місця спостереження;

4) час припинення (зникнення) атмосферного явища. При цьому необхідно почекати 10 хвилин перед документуванням часу припинення (зникнення) з метою підтвердження того факту, що це явище протягом цього періоду не повториться (виникне) знову.

4. Відомості про такі атмосферні явища, як зливові опади, грозові осередки тощо, які не спостерігаються безпосередньо на аеродромі, але синоптичні умови для їх виникнення в районі аеродрому сприятливі, отримуються з використанням РТЗ аеродрому або МРЛ, а на аеродромах, обладнаних автоматизованою системою метеорологічних спостережень, - ще і детектора блискавок.

5. Для атмосферних явищ, що спостерігаються на аеродромі, визначаються їх тип, характеристики з оцінкою відповідно до їх інтенсивності, а в зведеннях МЕТАR та SPECI - ще і близькість до аеродрому.

6. Тип атмосферних явищ визначається візуально. Атмосферні явища на аеродромі за типами встановлюються як:

1) опади: мряка, дощ, сніг, снігові зерна, льодяна крупа, льодяні голки, град, снігова крупа (невеликий град);

2) явища, що погіршують видимість внаслідок перебування в повітрі водяної пари (гідрометеори): туман, серпанок;

3) явища, що погіршують видимість внаслідок перебування в повітрі твердих часток (літометеори): пісок, пил (обложна на значному просторі), імла, дим, вулканічний попіл;

4) інші явища: пилові або піщані вихори, шквал, смерч, пилова буря, піщана буря, сніговий поземок, снігова заметіль (хуртовина).

7. Атмосферні явища, спостереження за якими ведеться на аеродромі або районі аеродрому, та їх характеристики з прийнятими скороченнями та критеріями, які використовуються у відповідних випадках, наводяться в таблиці 1 додатка 6 до цих Правил.

8. Інтенсивність визначається тільки для опадів, а також у випадках смерчу, піщаної бурі, пилової бурі - тільки помірної та сильної інтенсивності згідно з характеристикою атмосферних явищ за інтенсивністю або за потреби близькості до аеродрому, наведеною у таблиці 3 додатка 6 до цих Правил. Інтенсивність опадів визначається як візуальна оцінка або кількісна оцінка.

9. Візуальна оцінка інтенсивності опадів у фіксований момент часу визначається за погіршенням горизонтальної видимості, яке обумовили ці опади. Опади за інтенсивністю візуально оцінюються як слабкі - при значеннях горизонтальної видимості більше 2000 метрів, помірні - при значеннях горизонтальної видимості в межах 1000–2000 метрів, сильні - при значеннях горизонтальної видимості менше 1000 метрів. Якщо видимість менше 1000 метрів та одночасно з опадами спостерігається туман, інтенсивність опадів вказується як помірна, а не сильна.

10. Кількісна оцінка інтенсивності опадів визначається за наявності спеціальних приладів та обладнання шляхом визначення товщини шару опадів у міліметрах, що випали за визначений період часу (за годину, 12 годин або добу). Під час проходження атмосферного фронту з опадами або зливового дощу інтенсивність визначається після закінчення опадів як товщина шару в міліметрах без часового періоду.

11. Гроза вважається такою, що спостерігається на аеродромі, якщо час між спалахом блискавки та наступним гуркотом грому менше 24 секунд, тобто в радіусі 8 кілометрів від КТА, незалежно від спостереження блискавок або опадів над аеродромом. Якщо протягом 10-хвилинного періоду, попереднього за строк спостереження, на аеродромі чути грім та спостерігається блискавка, але опадів немає, - у зведеннях вказується тільки показник грози (у зведеннях METAR, SPECI скорочення TS без додаткових позначень).

12. Гроза вважається такою, що минула або відійшла за межі аеродрому, з часу останнього гуркоту грому, а її зникнення підтверджується, якщо починаючи з цього часу не чути гуркоту грому протягом наступних 10 хвилин.

13. Напрямок відносно аеродрому, в якому спостерігається або зміщується гроза, в регулярних або спеціальних зведеннях визначається одним із восьми напрямків сторін світу (у румбах): північний, північно-східний, східний, південно-східний, південний, південно-західний, західний, північно-західний.

1. Спостереження за горизонтальною видимістю на аеродромі проводяться інструментально - за допомогою встановлених уздовж ЗПС відповідних ТЗМ та (або) візуально - за визначеними природними або встановленими штучними (щити-орієнтири) денними орієнтирами видимості та нічними орієнтирами видимості (вогнями), до яких відома відстань з КДП, СКП, метеорологічного майданчика, БПРМ, ДПРМ.

2. Розміщення на аеродромі ТЗМ або щитів-орієнтирів (за відсутності ТЗМ) для вимірювання горизонтальної видимості визначається згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України.

3. Для візуального визначення горизонтальної видимості на кожному аеродромі для кожного місця, з якого проводиться спостереження (КДП, СКП, метеорологічний майданчик, ДПРМ, БПРМ), аеродромним метеорологічним підрозділом (органом) розробляються схеми орієнтирів видимості окремо для дня та ночі. Орієнтири (вогні) вибираються так, щоб вони забезпечували найбільш повне і точне визначення видимості з КДП у напрямку ЗПС та із СКП уздовж ЗПС та в напрямку БПРМ на відстанях:

1) до 2000 метрів включно - згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України;

2) на відстанях, що відповідають експлуатаційним мінімумам аеродрому за видимістю для зльотів і посадок ПС за типами, зазначеними в інструкції з виконання польотів на аеродромі;

3) на відстанях 3, 4, 6, 10 і більше кілометрів.

Схеми орієнтирів видимості підписуються начальником аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) та затверджуються командиром авіаційної частини (старшим авіаційним начальником). За потреби, але не рідше ніж через рік, схеми орієнтирів видимості уточнюються. На схемах як зображення орієнтирів дозволяється використовувати їх цифрові фотографії.

4. Під час візуальних спостережень рівень очей спостерігача розміщується на висоті 1,5–6,0 метрів від поверхні землі. Спостерігачі з числа авіаційного метеорологічного персоналу, які здійснюють візуальні спостереження за видимістю, повинні мати гостроту зору 1,0 на кожне око (із корекцією) та щороку проходити медичну перевірку зору.

5. Для зведень про результати спостережень за видимістю на посадку (зліт) ПС спостереження за видимістю виконуються таким чином, щоб забезпечувати репрезентативність у напрямку уздовж ЗПС та зони зльоту (посадки) ПС.

6. Для зведень про фактичну погоду, а також зведень METAR та SPECI спостереження за видимістю виконуються таким чином, щоб забезпечувати репрезентативність для всього аеродрому, з визначенням в окремих випадках змін видимості в різних напрямках.

7. Під час одночасного проведення інструментальних і візуальних метеорологічних спостережень, а також у разі різних значень горизонтальної видимості в різних напрямках відносно аеродрому в метеорологічні зведення включається менше з отриманих значень горизонтальної видимості.

8. У зведеннях METAR, SPECI результати спостережень за видимістю надаються таким чином:

1) у разі використання даних автоматизованої метеорологічної станції вноситься значення переважаючої видимості. У випадку, якщо видимість у різних напрямках є неоднаковою, а мінімальна видимість відрізняється від переважаючої видимості і її значення становить менше 1500 метрів або менше 50 % від значення переважаючої видимості та менше 5000 метрів, то в зведеннях, крім переважаючої видимості, вносяться також мінімальне значення видимості та її основний напрямок відносно аеродрому із зазначенням одного з восьми румбів. Якщо мінімальна видимість спостерігається в кількох напрямках, то вноситься найбільш важливий для забезпечення зльоту (посадки) ПС напрямок. У випадку, коли видимість змінюється швидко і визначити переважаючу видимість неможливо, вноситься тільки мінімальне значення видимості без зазначення напрямку;

2) у разі використання даних автономних приладів або візуальних спостережень переважаюча видимість не оцінюється. Вноситься мінімальне значення видимості, виміряне вздовж ЗПС, ТЗМ або мінімальне значення, визначене за схемою орієнтирів видимості, без зазначення напрямку спостереження.

9. Під час візуальних спостережень у сутінках горизонтальна видимість на аеродромі оцінюється як за денними орієнтирами, так і за нічними орієнтирами (вогнями), при цьому до зведень заноситься більше з визначених значень видимості в момент спостереження.

10. Інструментальні спостереження за видимістю виконуються до максимального значення видимості шкали приладу вимірювання, що використовується. У разі виходу з ладу вимірювачів видимості та якщо спостерігаються помітні розбіжності в значеннях горизонтальної видимості, виміряних за допомогою приладу та визначених візуально, за її величину приймаються значення, визначені візуально. У такому випадку проводяться заходи для перевірки справності приладу.

У разі переходу від інструментальних спостережень до візуальних і навпаки в щоденнику погоди відповідальний спостерігач під контролем інженера-метеоролога (синоптика) робить запис про причину переходу із зазначенням часу переходу, а інженер-метеоролог (синоптик) доповідає про це керівнику польотів (черговому по прийому і випуску ПС).

11. Оцінка видимості на ЗПС здійснюється на аеродромах, обладнаних системою точного заходу на посадку відповідної категорії, де використовуються світлосигнальні системи посадкових вогнів високої інтенсивності та (або) осьових вогнів високої інтенсивності із силою світла в 10000 кандел і вище, при значеннях горизонтальної видимості 2000 метрів і менше. З метою оцінки видимості на ЗПС у разі встановлення приладів вимірювання в декількох місцях ЗПС видимість на ЗПС визначається для кожного місця, де встановлений прилад вимірювання.

Склад та розміщення вимірювачів видимості на таких аеродромах встановлюються згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України.

12. На аеродромах, ЗПС яких обладнані вогнями високої інтенсивності із силою світла в 10000 кандел і вище, але інформація є тільки про горизонтальну видимість, при значеннях горизонтальної видимості 2000 метрів і менше виконується перерахунок значень горизонтальної видимості в значення видимості на злітно-посадковій смузі (додаток 7) за спеціальною таблицею, що складається для відповідних типів світлосигнальної системи. Перерахунок не виконується у випадках, коли інформація про видимість на ЗПС є в наявності, а також для зльоту ПС або контролю мінімумів під час посадки при значеннях видимості на ЗПС менше 800 метрів.

Інформація про будь-яке обмеження щодо використання світлосигнальної системи вогнів високої інтенсивності надається аеродромному метеорологічному органу (підрозділу) відповідною службою цього аеродрому.

13. Результати оцінки видимості на ЗПС є репрезентативними для:

1) зони посадки ЗПС, яка призначена для виконання заходу на посадку і посадок за приладами за категорією I;

2) зони посадки і для середини ЗПС, які призначені для виконання заходу на посадку і посадок за приладами за категорією II;

3) зони посадки, середини ЗПС і дальнього кінця ЗПС, які призначені для виконання заходу на посадку і посадок за приладами за категорією III.

Категорії I, II або III визначаються згідно з Правилами організації зв’язку та радіотехнічного забезпечення польотів державної авіації України, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2012 року № 770/ДСК, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2012 року за № 2064/22376.

14. У зведеннях про видимість на ЗПС, якщо спостереження за горизонтальною видимістю ведуться в декількох місцях на ЗПС (у разі інструментальних вимірювань), на початку зведення вказуються значення, репрезентативне для зони посадки, а потім значення для середини ЗПС (при довжині ЗПС більше 2000 метрів) та дальнього кінця ЗПС із зазначенням місць, для яких ці значення є репрезентативними.

15. Нижньою межею оцінки видимості на ЗПС вважається значення 50 метрів, а верхньою - 2000 метрів. У тих випадках, коли значення видимості на ЗПС виходять за межі цих значень, вказується, що дальність видимості на ЗПС менше 50 метрів або більше 2000 метрів.

16. На аеродромах, ЗПС яких не обладнані світлосигнальними системами вогнів високої інтенсивності, а також на аеродромах, ЗПС яких обладнані вогнями високої інтенсивності, але вони не працюють із технічних причин або якщо їх сила світла становить менше 10000 кандел, видимість на ЗПС не розраховується, не вноситься до зведень про погоду на аеродромі та не відображається на відповідних засобах відображення метеорологічної інформації (дисплеях, табло).

17. Для забезпечення зльотів та посадок вертольотів в умовах різних значень видимості на ЗПС за запитом керівника польотів (чергового по прийому випуску) надається значення видимості у визначеній частині ЗПС, вказаній у запиті, за наявності там приладів вимірювання або визначених в цьому напрямку орієнтирів.

18. Під час проведення повітряної розвідки погоди та польотів, крім горизонтальної видимості біля землі, визначається польотна видимість (горизонтальна, вертикальна, похила, посадкова). Польотна видимість визначається екіпажем-розвідником погоди. За вказівкою керівника польотів польотна видимість під час польотів визначається іншими екіпажами ПС, які перебувають у повітрі або заходять на посадку.

За значення похилої польотної видимості під час заходу на посадку (посадкової видимості) приймається відстань між ПС та порогом ЗПС, яка вимірюється керівником зони посадки за допомогою посадкової радіолокаційної станції в момент надання доповіді про встановлення візуального контакту з ЗПС командиром екіпажу ПС на глісаді зниження.

19. Значення похилої польотної видимості на посадці (посадкової видимості) за даними екіпажів ПС заносяться в щоденник погоди (стартовий журнал) та доповідаються відповідним посадовим особам та членам льотних екіпажів ПС під час виконання польотів на аеродромі.

20. У разі відсутності даних від екіпажів ПС про похилу польотну видимість на посадці за наявності атмосферних явищ, що погіршують горизонтальну видимість біля землі до 2000 метрів та менше, але відсутності низької хмарності та опадів, за значення похилої польотної видимості приймається значення горизонтальної видимості.

За наявності низької хмарності, опадів, диму, туману та відсутності даних про похилу польотну видимість на посадці від екіпажів ПС її значення розраховуються та визначаються за спеціальними графіками, що відображають залежність похилої польотної видимості на посадці від ВНМХ, атмосферних явищ та горизонтальної видимості.

1. Регулярні, своєчасні і достовірні спостереження за хмарністю і її трансформацією сприяють своєчасному виявленню характеристик хмарності, НЯП або атмосферних явищ, які є супутніми для тієї чи іншої форми хмар та впливають на виконання польотів ПС.

2. Під час метеорологічних спостережень за хмарністю на аеродромі проводиться стеження за динамікою розвитку хмар та визначаються:

1) загальна кількість хмар;

2) кількість хмар нижнього ярусу, включаючи хмари вертикального розвитку;

3) форма хмар (з відміткою не більше двох основних форм нижнього ярусу та однієї основної форми середнього або однієї форми верхнього ярусу);

4) ВНМХ нижнього ярусу (до 2000 метрів від землі (води)).

3. Місце для візуального спостереження за хмарами обирається таким чином, щоб задовольняти умови найкращого огляду небосхилу і бути постійним для аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).

4. Результати спостережень за хмарністю використовуються для синоптичного аналізу, складання відповідних зведень, прогнозів погоди різної завчасності. Крім цього, вони використовуються в кліматичних таблицях, описах та довідках, необхідних для планування польотів, після відповідних розрахунків.

5. Кількість хмар визначається як сумарна частка небосхилу, яка закрита хмарами від усієї видимої поверхні небосхилу, і оцінюється в балах від 1 до 10 (1 бал - 0,1 частка всього небосхилу, 6 балів - 0,6 небосхилу, 10 балів - весь небосхил закритий хмарами).

6. Під час обміну метеорологічною інформацією (зведення МETAR, SPECI), а також у зведеннях, які формуються автоматичними метеорологічними станціями, використовуються прийняті міжнародні скорочення для кількості хмарності, а сама кількість оцінюється п’ятьма групами в октантах від 1 до 8 (1 октант - 1/8 частка всього небосхилу, 8 октантів - весь небосхил закритий хмарами). Міжнародні скорочення для кількості хмар та їх відповідність значенням у балах наводяться в додатку 8 до цих Правил.

7. У зведеннях METAR, SPECI у випадках, коли спостерігається декілька шарів хмарності або окремих масивів хмар, кількість та висота нижньої межі хмар вказується для не більш ніж двох шарів до висоти 1500 метрів у порядку зростання висоти нижньої межі хмар.

8. Форма хмар визначається візуально з урахуванням прийнятої класифікації. Основні відмінні ознаки під час визначення форми хмар - їх зовнішній вигляд і структура. Назва основних форм хмар дається українською мовою, нарівні з прийнятими латинськими найменуваннями та скороченими позначеннями. Класифікація хмарності за основними формами з наданням прийнятих латинських найменувань та скорочень із значеннями висот нижньої межі хмар, товщини хмарних шарів або висоти верхньої межі хмар у метрах (кілометрах), які характерні для географічних широт України, наведена в додатку 9 до цих Правил.

9. ВНМХ на аеродромі до 2000 метрів вимірюється інструментально за допомогою відповідних приладів згідно з експлуатаційною документацією до них та визначається у значеннях, кратних 10 метрам. Якщо вимірювання висоти хмар за допомогою приладів неможливе (значні розриви в хмарному шарі та хмар у зеніті немає), то за відсутності польотів вона оцінюється візуально з використанням відповідних розрахунків, а під час польотів - за даними екіпажів ПС.

10. Прилади для інструментального вимірювання нижньої межі хмар встановлюються на метеорологічному майданчику (КДП, СКП), у районі БПРМ (на відстані не більше 1200 метрів від порогу ЗПС зі сторони заходу на посадку) та за потреби - у районі ДПРМ. Склад та розміщення приладів для вимірювання висоти нижньої межі хмар визначаються згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України.

У разі виходу з ладу приладу для інструментального вимірювання ВНМХ за відсутності резервних приладів (виходу з ладу) використання аеродрому обмежується шляхом підвищення відповідних значень експлуатаційних мінімумів аеродрому. Якщо інструментальні вимірювання ВНМХ на аеродромі неможливі внаслідок відсутності робочих приладів, значення експлуатаційних мінімумів аеродрому підвищуються до умов правил візуальних польотів (простих метеорологічних умов) до часу відновлення роботи приладу, про що сповіщаються користувачі аеродрому.

11. У випадках, коли нижня межа хмар розмита, розірвана або швидко змінюється, у зведеннях визначається мінімальне значення ВНМХ.

12. Під час туману або сильних опадів, коли стан неба визначити неможливо, замість висоти хмар визначається вертикальна видимість. Вертикальна видимість визначається інструментально за допомогою приладів: вимірювачів висоти хмар або в разі можливості за даними екіпажів ПС. У таких випадках її значення ототожнюється з ВНМХ, а в щоденнику погоди (стартовому журналі) ставиться "верт.". Вертикальна видимість вказується до висоти 600 метрів у значеннях, кратних 10 метрам.

13. На аеродромах, ЗПС яких обладнана системою точного або неточного заходу на посадку, ВНМХ при значеннях нижче 200 метрів вимірюється інструментально за допомогою приладів, установлених у районі БПРМ (на відстані не більше 1200 метрів від порогу ЗПС зі сторони заходу на посадку). Якщо ВНМХ мають значення 200 метрів та вище, інструментальні вимірювання за допомогою приладів, установлених на метеомайданчику (КДП (СКП)), беруться як пріоритетні.

За потреби під час польотів (перельотів) для вимірювання ВНМХ дозволяється використовувати рухомі метеорологічні станції або мобільні метеорологічні комплекси, у складі яких є прилади для інструментального вимірювання ВНМХ.

14. На аеродромах, ЗПС яких обладнані системою точного заходу на посадку за категорією І або ІІ, інструментальні вимірювання виконуються у районі БПРМ (на відстані не більше 1200 метрів від порогу ЗПС зі сторони заходу на посадку) за допомогою датчиків, що входять до складу автоматизованої метеорологічної вимірювальної системи.

15. Якщо спостереження за висотою хмар проводяться на БПРМ, розташованому нижче (вище) порогу ЗПС більш ніж на 10 метрів, то у виміри значень висоти хмар (вертикальної видимості) вноситься поправка згідно з різницею висот між БПРМ та порогом ЗПС.

16. У разі перевищення місця розташування вимірювача ВНМХ на КДП (СКП) більш ніж на 10 метрів відносно рівня ЗПС у виміри значень ВНМХ (вертикальної видимості) вноситься поправка на різницю висот установки вимірювача та рівня порогу ЗПС робочого курсу посадки.

17. Якщо на аеродромі в значеннях ВНМХ, яка виміряна за допомогою приладів, є значні розбіжності з даними про ВНМХ, отриманими від екіпажів ПС, встановлюється причина таких розбіжностей та за відсутності сумнівів у правильності інструментальних вимірювань за основу під час складання зведень приймаються дані інструментальних вимірювань ВНМХ.

1. Під час проведення спостережень за вітром визначається середній напрямок приземного вітру відносно географічного меридіану (дійсний вітер), його середня швидкість, а також значні зміни напрямку та швидкості вітру (пориви). Репрезентативність спостережень за вітром на аеродромі забезпечується для зон посадки та зльоту ПС.

2. Спостереження за приземним вітром проводяться інструментально за допомогою спеціальних приладів, датчики яких встановлюються на висоті 10 ± 1 метрів над рівнем землі, а також додатково: візуально з використанням спеціальних флюгерів, вітрових конусів і інструментально з використанням ручних анемометрів та портативних (ручних) метеорологічних станцій.

3. Репрезентативність спостережень за приземним вітром забезпечується шляхом використання датчиків, що розташовуються на аеродромі згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України. На аеродромах, де через місцеві топографічні особливості або переважаючі погодні умови спостерігаються значні розбіжності в значеннях приземного вітру на різних ділянках ЗПС, встановлюються додаткові датчики вітру.

4. Напрямок вітру - це напрямок, звідки віє вітер. Він визначається в кутових градусах 0–360-°, кратних 10-°. В окремих випадках напрямок вітру вказується за восьмирумбовою шкалою за напрямками сторін світу відносно аеродрому: північний, північно-східний, східний, південно-східний, південний, південно-західний, західний, північно-західний.

5. Швидкість вітру визначається на аеродромі в метрах на секунду у значеннях, кратних 1 м/с. Під час обміну метеорологічною інформацією в метеорологічних зведеннях МETAR та SPECI швидкість вітру, крім того, може вказуватися в кілометрах на годину та вузлах. Швидкість вітру, яка дорівнює одному вузлу, відповідає одній морській милі (1852 метри) за годину.

6. Період усереднення для спостережень за вітром становить:

1) 2 хвилини - для результатів регулярних та спеціальних спостережень на аеродромі та для даних, які надаються на запит керівника польотів (чергового по прийому випуску) або на метеорологічні табло, дисплеї або планшети та (або) виводяться на дисплеї (шкали) від автономних метеорологічних приладів, установлених на робочому місці керівника польотів;

2) 10 хвилин - для зведень METAR та SPECI, проте, якщо в цей 10-хвилиний період має місце помітна нестабільність напрямку та (або) швидкості вітру, під час визначення середніх значень використовуються тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності, і в такому випадку зазначений часовий інтервал буде відповідно скорочуватися.

Помітна нестабільність має місце в разі, якщо протягом принаймні 2 хвилин спостерігається різка й стійка зміна напрямку вітру на 30° та більше при швидкості вітру 5 м/с та більше до зміни або після неї або зміна швидкості вітру на 5 м/с та більше.

7. Результати регулярних і спеціальних спостережень за приземним вітром відмічаються:

1) для значень вітру, визначених на КДП (СКП). Якщо спостереження за вітром ведуться з декількох місць уздовж ЗПС, також зазначаються місця проведення спостережень, для яких ці величини є репрезентативними;

2) якщо на аеродромі використовуються кілька ЗПС (ЗПМ) і спостереження за вітром ведуться стосовно цих ЗПС (ЗПМ), то вказуються наявні значення вітру для кожної ЗПС (ЗПМ), до яких належать ці значення;

3) якщо визначаються відхилення від середнього напрямку вітру і загальна зміна становить 60-° або більше, але менше 180-°, а швидкість вітру становить 2 м/с або більше, такі зміни напрямку зазначаються у вигляді двох значень, у межах яких спостерігались зміни напрямку вітру;

4) якщо визначаються відхилення від середньої швидкості вітру і максимальна швидкість вітру (пориви) більша за середню швидкість на 5 м/с або більше, то зазначаються середня та максимальна (пориви) величини швидкості вітру.

8. У зведеннях погоди МЕТAR та SPECI в групі приземного вітру зазначаються:

1) одиниці виміру - м/с, а під час обміну метеорологічною інформацією, крім того, км/год або вузли;

2) відхилення від середнього напрямку вітру за останні 10 хвилин, якщо загальна зміна становить 60-° або більше, але менше 180-°, а швидкість вітру становить 2 м/с або більше, такі зміни напрямку зазначаються у вигляді двох крайніх величин, у межах яких спостерігались зміни напрямку вітру. У випадках, коли повний діапазон змін становить 60-° або більше, але менше 180-°, а швидкість вітру становить менше 2 м/с, напрямок вітру повідомляється, як змінний без зазначення середнього напрямку вітру. У випадках, коли повний діапазон змін становить 180-° і більше (наприклад, при проходженні купчасто-дощової хмарності над аеродромом), напрямок вітру повідомляється як змінний без зазначення середнього напрямку вітру;

3) відхилення від середньої швидкості вітру (пориви) за останні 10 хвилин зазначаються у випадках, коли максимальна швидкість вітру більша за середню швидкість на 5 м/с або більше;

4) у випадках, коли швидкість вітру становить менше 1 м/с, вона вноситься як "штиль";

5) у випадках, коли в 10-хвилинний період усереднення має місце помітна нестабільність за напрямком та/або швидкістю вітру, зазначаються лише ті відхилення від середнього напрямку та/або швидкості вітру, які спостерігалися після такого періоду нестабільності.

1. Вимірювання температури і вологості повітря на аеродромах і в польових умовах проводиться за допомогою ТЗМ. Репрезентативність спостережень за температурою і вологістю повітря забезпечується для всього аеродрому.

2. Температура вимірюється в градусах до десятої долі -°С, а для вологості повітря розраховуються її характеристики із записом у журнал спостережень.

3. У зведеннях погоди дані про температуру повітря та температуру точки роси повідомляються у величинах, кратних цілим градусам. Будь-яка величина, що спостерігається, округляється до найближчого цілого числа, при цьому, якщо значення містить 0,5 -°С, воно округляється в бік підвищення температури до найближчого цілого числа.

1. Атмосферний тиск на аеродромі вимірюється інструментально з використанням відповідних приладів (барометрів) у гектопаскалях (гПа) або міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.).

2. Аеродромним метеорологічним органом (підрозділом) обчислюються з урахуванням всіх поправок значення атмосферного тиску на рівні порога ЗПС аеродрому (далі - QFE) до десятої долі гПа або мм рт. ст. та атмосферний тиск на рівні порога ЗПС, який приведений до середнього рівня моря для стандартної атмосфери (далі - QNH) до цілих одиниць гПа або мм рт. ст. Розрахунок атмосферного тиску QNH, приведеного до середнього рівня моря для стандартної атмосфери, наводиться в додатку 10 до цих Правил.

Крім того, розраховуються величина та характеристика баричної тенденції (різниця між поточним та попереднім (три години тому) значеннями атмосферного тиску).

3. Якщо барометр встановлено на рівні 2 метри і вище (нижче) порога ЗПС, у визначене значення тиску QFE вводиться поправка на різницю висот.

4. У метеорологічні зведення як результат регулярних та спеціальних спостережень на аеродромі включаються:

1) інформація про QFE;

2) інформація про QNH - регулярно або за запитами;

3) інформація про одиниці виміру, які використовуються для значень QFE та QNH;

4) якщо значення QFE потрібні для різних ЗПС (ЗПМ) аеродрому, визначаються QFE, які потрібні для відповідних ЗПС (ЗПМ).

5. Під час польотів ПС на малих та гранично малих висотах з метою забезпечення запасу висоти над поверхнею землі та перешкодами на весь період польотів інженером-метеорологом (синоптиком) аеродромного метеорологічного підрозділу (органу) розраховується для району таких польотів мінімальний тиск QNH min. Методика розрахунку мінімального атмосферного тиску QNH min, приведеного до середнього рівня моря для стандартної атмосфери, наводиться в додатку 11 до цих Правил. За потреби використовується мінімальний атмосферний тиск QNH min по району польотної інформації (далі - РПІ), що надається органом ОПР, який здійснює польотно-інформаційне обслуговування у визначеному РПІ. При використанні зональних прогнозів GAMET для низьких рівнів мінімальний тиск QNH min надається в них по РПІ.

1. Радіолокаційні метеорологічні спостереження (радіолокаційна розвідка погоди (далі - РРП)) проводяться з метою отримання інформації про просторовий розподіл зон потужно-купчастої хмарності і купчасто-дощової та пов’язаних з ними зон опадів, швидкість та напрямок їх переміщення, а також ідентифікацію небезпечних для польотів ПС явищ погоди (сильних зливових опадів, осередків гроз, граду, шквалу тощо), їх еволюцію в часі та просторі та доведення цих даних до командирів (начальників) авіаційних частин, екіпажів ПС, осіб групи керівництва польотів та відповідних метеорологічних органів (підрозділів). Крім цього, під час радіолокаційних спостережень отримуються дані про орнітологічну обстановку.

2. Радіолокаційні спостереження за метеорологічною та орнітологічною обстановками здійснюються за допомогою РТЗ аеродрому (радіолокаційних станцій (далі - РЛС)) та МРЛ, а також РЛС частин (підрозділів) радіотехнічних військ (у разі покладання на них завдань з радіолокаційного забезпечення польотів). Порядок та строки проведення РРП під час польотів виконуються згідно з Правилами виконання польотів державної авіації України. У разі відсутності на аеродромі польотів РРП виконується за пропозицією чергового інженера-метеоролога (синоптика) з дозволу командира (начальника) авіаційної частини (старшого авіаційного начальника аеродрому).

Радіолокаційні спостереження з використанням РЛС проводяться з урахуванням їх технічних можливостей до максимальної відстані (радіусу) огляду локаторів.

3. Результати РРП наносяться інженером-метеорологом (синоптиком) на спеціальні бланки, планшети або виводяться на дисплеї. Дані спостережень за метеорологічними та орнітологічними умовами, отримані за допомогою радіолокаційних засобів, в узагальненому вигляді передаються в метеорологічні органи (підрозділи) вищого рівня або на запити інших аеродромних метеорологічних органів (підрозділів) та записуються в стартовому (робочому) журналі інженера-метеоролога (синоптика).

4. Як допоміжна інформація про зливові, грозові або градові осередки купчасто-дощових хмар використовується інформація від МРЛ, що знаходяться поза межами району аеродрому, та комплексні (композитні) метеорологічні радіолокаційні карти, які отримуються в установленому порядку.

1. Повітряні розвідки погоди (далі - ПРП) і повітряні дорозвідки погоди проводяться з метою визначення і уточнення фактичної метеорологічної і орнітологічної обстановки та її можливих змін у період польотів (особливо над районами (зонами, маршрутами), де така інформація відсутня (недостатня)), а також оцінки відповідності метеорологічних умов рівню підготовки льотного складу і можливості виконання запланованих завдань у строки та порядку згідно з Правилами виконання польотів державної авіації України і цими Правилами.

Під час ПРП та (або) повітряної дорозвідки погоди отримується інформація про наявність бовтанки (турбулентності), зсуву вітру, обмерзання та інших явищ, що мають несприятливий вплив на безпеку польотів.

2. Відомості, отримані під час проведення ПРП (дорозвідки погоди) від командирів екіпажів ПС, використовуються для уточнення даних про окремі метеорологічні елементи і наявності атмосферних явищ, які впливають на безпеку польотів ПС. Відомості про результати ПРП (дорозвідки погоди) від командирів екіпажів ПС передаються в аеродромний метеорологічний орган (підрозділ) по радіо або через органи УПР аеродрому (керівника польотами).

3. Відомості, отримані під час проведення ПРП (дорозвідки погоди), командир екіпажу ПС, який її виконує, передає по радіо в момент здійснення спостережень або відразу після посадки ПС.

4. У випадках, коли мають місце атмосферні явища та умови, які на думку командира екіпажу будь-якого ПС, яке перебуває у повітрі, можуть вплинути на безпеку польотів інших ПС або на порядок виконання польотних завдань, командир екіпажу ПС, що спостерігає їх, доповідає про це органу УПР аеродрому (керівнику польотами) або органу ОПР, під управлінням якого він перебуває.

5. Обмерзання, бовтанка (турбулентність), зсув вітру - це атмосферні явища, які не спостерігаються із землі та складно прогнозуються, тому єдиним доказом їх наявності є дані спостережень з борту ПС. Аеродромні метеорологічні органи за потреби можуть запитувати дані спостережень з борту ПС через відповідні органи УПР (ОПР) про наявність бовтанки (турбулентності), обмерзання, зсуву вітру та інших явищ, що можуть впливати на БзП ПС.

6. У випадках, коли аеродромний метеорологічний орган (підрозділ) через відповідний орган УПР (керівника польотами) отримує дані донесень з борту ПС про наявність на аеродромі або в зонах заходу на посадку та набору висоти інформації про наявність бовтанки (турбулентності), обмерзання, зсуву вітру та інших явищ, що можуть впливати на БзП ПС, або їх комбінацій, отримана інформація включається як додаткова в зведення про погоду в районі аеродрому.

7. Інженер-метеоролог (синоптик) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) за відомостями, які отримуються під час проведення РРП, ПРП (дорозвідки погоди), в комплексі з інформацією, яка надходить з інших джерел, визначає зміни в метеорологічних умовах, вносить уточнення в прогнози погоди і штормові попередження.

8. Метеорологічна інформація, отримана під час проведення ПРП (дорозвідки погоди), записується в стартовому (робочому) журналі.

1. Метеорологічні умови та елементи мають різноманітну мінливість у просторі і часі та взаємозалежні, а методики прогнозування й визначення деяких з них є недосконалими. Користувачам авіаційних прогнозів погоди слід розглядати конкретне значення будь-якого зазначеного елемента лише як найбільш ймовірне значення, яке цей елемент буде мати протягом періоду дії прогнозу. Час утворення, припинення будь-якого атмосферного явища або зміни елемента розглядається як найбільш ймовірний час.

2. У випадках, коли очікується значна зміна метеорологічних умов та елементів за періодом та місцем дії прогнозу погоди, прогноз поділяється на самостійні періоди за часом та райони за місцем настання очікуваних змін.

3. Уточнення (коригування) або розробка нового прогнозу погоди виконується в будь-яких випадках, коли наступний аналіз атмосферних процесів свідчить, що метеорологічні умови будуть відрізнятися від очікуваних раніше. Складання метеорологічним органом (підрозділом) нового прогнозу погоди або його уточнення (коригування) за умов визначеної завчасності є ознакою, що однотипний прогноз, який був розроблений раніше для того самого місця і на той самий період дії (або частини його), автоматично анулюється.

4. Уточнення (коригування) прогнозів або нові прогнози погоди своєчасно доповідаються відповідним посадовим особам в установленому порядку, а також передаються (надсилаються) на адреси, куди були відправлені раніше розроблені прогнози погоди.

1. Метеорологічними органами (підрозділами) розробляються прогнози погоди, які поділяються за призначенням, місцем (повітряним простором) і часом.

2. За призначенням прогнози погоди підрозділяються на прогнози загального користування та спеціального призначення.

3. Прогнози погоди загального користування розробляються по пункту або території для оцінки метеорологічних умов без урахування специфіки завдань, що виконуються СДА України. Вони містять опис очікуваних загальних характеристик погоди (хмарність, опади, атмосферні явища, напрямок та швидкість вітру, мінімальна та максимальна температура повітря) з використанням загальновідомої термінології і встановлених градацій та призначені для широкого кола користувачів.

4. Прогнози погоди спеціального призначення відображають очікувані метеорологічні умови стосовно специфіки завдань, що виконують СДА України, з деталізацією метеорологічних елементів і атмосферних явищ.

5. Метеорологічними підрозділами (органами) розробляються такі прогнози погоди спеціального призначення:

1) авіаційні прогнози погоди, які розробляються для метеорологічного забезпечення зльоту, посадки, польотів у районах (зонах), польотів за маршрутами (перельотами) ПС, що містять опис очікуваних біля поверхні землі і на висотах значень метеорологічних елементів і атмосферних явищ, що впливають на польоти (перельоти) ПС та специфіку виконання польотних завдань;

2) прогнози для оцінки радіаційної та хімічної (біологічної) обстановки, що містять опис очікуваних параметрів вітру та температури біля поверхні землі і на висотах, стану хмарності, характеру опадів, які можуть впливати на місця базування авіаційних частин;

3) попередження про НЯП, що містять опис очікуваних значень метеорологічних елементів та прогнози початку (збереження, посилення), місця розташування, інтенсивності та тривалості цих явищ біля поверхні землі і на висотах;

4) забезпечення стрибків із парашутом, десантування (викидання вантажів), що містять дані про очікувану швидкість і напрямок вітру в шарі від землі до висоти стрибків із парашутом, десантування (викидання вантажів), характеристики видимості, хмарності, опадів і температури;

5) прогнози для забезпечення зльоту, посадки (приземлення) і польоту за маршрутом безпілотних літальних апаратів (далі - БпЛА), що містять опис очікуваних метеорологічних елементів та атмосферних явищ біля поверхні землі і на висоті польоту, які можуть впливати на їх політ та ефективність виконання завдань (розробляються за запитами);

6) прогнози для забезпечення авіаційних робіт з пошуку і рятування, ліквідації наслідків СЯ та виконання інших спеціальних завдань, що містять опис очікуваних метеорологічних елементів, атмосферних явищ на земній та (або) водній поверхні і в повітряному просторі над районом, у межах якого проводяться зазначені вище заходи.

6. Прогнози погоди розробляються в установлені строки і складаються з максимально скорочених повідомлень про очікувані метеорологічні умови в певному місці території та в повітряному просторі над ним протягом певного періоду часу.

7. Прогнози погоди за часом дії поділяються на надкороткострокові, короткострокові, середньострокові, прогнози збільшеної завчасності та довгострокові:

1) надкороткостроковий прогноз погоди, у тому числі оперативний авіаційний прогноз погоди - опис очікуваних метеорологічних умов на строк до 12 годин;

2) короткостроковий прогноз погоди - опис очікуваних метеорологічних умов на строк понад 12 до 72 годин;

3) середньостроковий прогноз погоди - опис очікуваних метеорологічних умов на строк понад 72 до 240 годин;

4) прогноз погоди збільшеної завчасності - опис очікуваних метеорологічних умов на строк понад 10 діб до 30 діб;

5) довгостроковий прогноз погоди - опис очікуваних метеорологічних умов на строк понад 30 діб до 2 років.

8. Надкороткострокові і короткострокові прогнози погоди (із завчасністю до 3 діб) та уточнення до них розробляються всіма метеорологічними органами (підрозділами).

9. Середньострокові прогнози (із завчасністю від 3 до 10 діб) розробляються метеорологічними центрами як орієнтовні прогнози погоди загального користування. Для надання середньострокових прогнозів заінтересованим метеорологічним органам (підрозділам) вони запитуються в метеорологічних центрах не пізніше ніж за добу до початку строку дії. Прогнози погоди із завчасністю більше 10 діб запитуються в Українському гідрометеорологічному центрі через Гідрометеорологічний центр Збройних Сил України.

10. Прогнози погоди за місцем (повітряним простором) поділяються:

1) по аеродрому;

2) по району аеродрому;

3) по району (зонах) польотів ПС;

4) за маршрутами польотів (для позааеродромного польоту) або перельотів ПС;

5) по території базування.

11. Прогноз погоди по аеродрому містить опис очікуваних метеорологічних умов у повітряному просторі над аеродромом і прилеглою до нього місцевістю в радіусі до 8 кілометрів.

12. Прогноз погоди по району аеродрому містить опис очікуваних метеорологічних умов у повітряному просторі над аеродромом і прилеглою до нього місцевістю в радіусі до 15-20 кілометрів.

13. Прогноз погоди по району (зонам) польотів ПС містить опис очікуваних метеорологічних умов у повітряному просторі, що наданий (виділений) для польотів ПС авіаційної частини на льотну зміну.

14. Прогноз погоди для польоту (перельоту) ПС за маршрутом містить опис очікуваних метеорологічних умов у повітряному просторі уздовж маршруту польоту (перельоту) ПС від аеродрому вильоту ПС до аеродрому посадки (призначення).

15. Прогноз погоди по території базування містить опис очікуваних метеорологічних умов у повітряному просторі по території базування визначених авіаційних частин САД України.

16. Формулювання прогнозу погоди повинне бути чітким, стислим і не дозволяти подвійного тлумачення, а зміст будь-якого виду прогнозів найбільш повно характеризувати очікувані метеорологічні умови. Слова "мабуть" і "можливо" в прогнозах не застосовуються.

17. Для усіх прогнозів погоди на початку дається стислий опис синоптичної ситуації, яка обумовлює очікувані метеорологічні умови та їх зміни у прогнозований період.

18. Вимоги метеорологічного забезпечення польотів ПС передбачають надання прогностичної інформації про метеорологічні умови:

1) на аеродромах вильоту, посадки, будь-яких запасних аеродромах та по районах (зонах) польотів;

2) на етапах польотів (перельотів) за маршрутами.

19. Авіаційні прогнози погоди поділяються на прогнози для аеродрому вильоту, для аеродрому посадки, по району (зонах) польотів та маршруту польоту (перельоту).

20. Авіаційний прогноз погоди для аеродрому посадки (вильоту) містить опис очікуваних метеорологічних умов для посадки (вильоту) ПС на (з) даному(ого) аеродромі(у).

21. Авіаційний прогноз погоди по району (зонах) польотів ПС містить опис очікуваних метеорологічних умов по району (зонах) польотів та для посадки за потреби на запасних аеродромах.

22. Авіаційний прогноз по маршруту польоту (перельоту) ПС містить авіаційні прогнози: по аеродрому вильоту, маршруту польоту, аеродрому посадки до часу прильоту ПС, а також по запасних аеродромах по маршруту польоту (перельоту) на весь період польоту (перельоту) ПС за цим маршрутом. Авіаційний прогноз по маршруту польоту (перельоту) ПС розробляється від аеродрому вильоту до аеродрому першої посадки ПС.

23. Авіаційний прогноз погоди по району аеродрому, району (зонах) польотів(у), за маршрутами(ом) польотів(у) (перельотів(у)) ПС розробляється на період, що перевищує тривалість польотів(у) на 1 годину при тривалості польотів(у) до 3 годин і на 2 години при тривалості польотів(у) більше 3 годин.

24. Авіаційні прогнози погоди для аеродрому, по району аеродрому та по району (зонах) польотів ПС розробляються завчасно, але не пізніше ніж за годину до початку періоду дії прогнозу.

25. Під час розробки авіаційних прогнозів погоди прогнозується відповідна орнітологічна обстановка, яка відповідає місцю прогнозу погоди та його періоду (строку). В очікуваній орнітологічній обстановці вказуються прогнозовані місця (райони, маршрути) польотів птахів, їх види, висоти та час доби польотів.

26. Для авіаційних прогнозів погоди із завчасністю до 3 діб установлюється відповідна єдина структура згідно зі структурою, термінологією і градаціями метеорологічних елементів авіаційного прогнозу погоди строком до 3 діб, наведеними в додатку 12 до цих Правил.

27. Вибір градацій метеорологічних елементів, які прогнозуються, слід виконувати таким чином, щоб найбільш імовірне прогностичне значення кожного елемента перебувало всередині відповідної градації.

28. Авіаційні прогнози погоди із завчасністю більше 3 діб розробляються з дотриманням порядку, структури і термінології, прийнятих для прогнозів погоди загального користування, або за потреби авіаційних прогнозів погоди із завчасністю до 3 діб. При цьому вживаються такі терміни та (або) градації:

1) для кількості хмарності: хмарно (7-10 балів), мінлива хмарність (4-7 балів або 6-9 балів), хмарно з проясненнями (очікується зміна кількості хмарності від 8-10 балів до 0-3 балів), малохмарно (0-3 балів), переважно малохмарно (тривалий час очікується 0-3 балів);

2) для висоти нижньої межі хмар: 100-200 метрів, 200-400 метрів, 300-600 метрів, 600-1000 метрів, 1000-1500 метрів, середня (середнього ярусу), верхня (верхнього ярусу);

3) для горизонтальної видимості: 500-1500 метрів, 1-2 кілометри, 2-4 кілометри, 4-10 кілометрів, більше 10 кілометрів;

4) напрямок вітру вказується в межах чверті горизонту: західної чверті, північної чверті, східної чверті, південної чверті. Швидкість вітру прогнозується з інтервалами 5 м/с;

5) температура повітря прогнозується з інтервалами 5 -°C. Для деталізації розподілу температури застосовуються терміни: "підвищення (зниження) температури на … (від … до …) -°С" - при плавній зміні температури від початку до кінця періоду прогнозу, "коливання температури від … до … -°С" - при зміні температури не менше ніж на 5 -°С за добу від низьких (високих) до високих (низьких) температур протягом періоду прогнозу.

Для деталізації градацій в авіаційних прогнозах погоди із завчасністю більше 3 діб за потреби прогнозовані значення метеорологічних елементів зазначаються більш конкретно.

29. Авіаційні прогнози погоди на добу та уточнення до них розробляються щодня незалежно від того, плануються польоти ПС на цей період чи ні:

1) аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) - по району аеродрому;

2) метеорологічними центрами і метеорологічними бюро - згідно із зонами їх відповідальності по території (та акваторії) базування авіаційних частин.

Ці прогнози розробляються в аеродромних метеорологічних органах (підрозділах) та метеорологічними бюро до 17.00, у метеорологічних центрах - до 16.00 на період з 18.00 поточної доби до 18.00 наступної доби (за київським часом), окремо на ніч (з 18.00 до 06.00) та день (з 06.00 до 18.00). Уточнення прогнозу погоди на день (з 06.00 до 18.00) розробляється до 05.00.

30. Метеорологічними органами, крім прогнозів на добу, щодня кожні 6 годин, починаючи з 00 годин (за київським часом), розробляються оперативні авіаційні прогнози погоди:

1) аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) - по району аеродрому;

2) метеорологічними центрами і метеорологічними бюро - згідно із зонами їх відповідальності по території (та акваторії) базування авіаційних частин.

Ці прогнози доводяться до оперативних чергових (чергових) відповідних пунктів управління, а на аеродромах ще й до чергових по прийому та випуску ПС та за наявності чергових сил авіації - старших командирів екіпажів (із видачею бюлетеня погоди на час чергування окремо для дня та ночі).

31. Усі авіаційні прогнози погоди, розроблені в метеорологічних органах (підрозділах), оформлюються текстуально, графічно або у вигляді прогностичних карт (таблиць).

32. Текстуально прогнози погоди записуються (друкуються):

1) авіаційні прогнози погоди на добу та уточнення до них - на синоптичних картах і в щоденники погоди;

2) оперативні авіаційні прогнози погоди на 6 годин - у журналах оперативних прогнозів погоди або в робочому журналі чергового інженера-метеоролога (синоптика);

3) авіаційні прогнози погоди на період польотів на аеродромі (полігоні), по маршрутах повітряних розвідок погоди - у бюлетені погоди та стартовому журналі інженера-метеоролога (синоптика);

4) авіаційні прогнози погоди для чергових сил авіації, перельотів по маршруту (позааеродромного польоту) - у бюлетені погоди та робочому журналі чергового інженера-метеоролога (синоптика);

5) авіаційні прогнози погоди на період 36 годин і більше - у спеціальному або робочому журналі.

Графічні авіаційні прогнози погоди у вигляді вертикальних розрізів очікуваного стану атмосфери оформлюються в бюлетенях і надаються керівникам польотів, командирам екіпажів-розвідників погоди, командирам екіпажів ПС або старшим групи екіпажів ПС, які виконують переліт, старшим чергових екіпажів. Графічна частина авіаційного прогнозу погоди в бюлетені має відповідати змісту текстуальної частини в бюлетені погоди.

Бюлетень погоди друкується у двох примірниках (дозволяється рукописний варіант з використанням копіювального паперу): перший примірник надається відповідній посадовій особі (керівнику польотів на аеродромі, командиру екіпажу ПС тощо), другий - залишається в метеорологічному органі (підрозділі). Час надання, прізвища та підписи тих, хто надав і одержав бюлетень погоди, мають бути чіткими і розбірливими.

33. Авіаційні прогнози погоди установленої форми у вигляді карт погоди та кодованому (текстуальному) вигляді додатково надаються під час виконання перельотів за маршрутом командирам екіпажів ПС або старшим групи екіпажів ПС, які виконують переліт, на їх вимогу при тривалості перельоту 2 години та більше (з фіксацією та підписом командирів екіпажів (членів льотного складу) про їх надання у відповідному журналі (робочому журналі) чергового інженера-метеоролога (синоптика)).

34. Авіаційні прогнози погоди і уточнення (корегування) до них розробляються і передаються в установлених формах і включають:

1) дату, період дії прогнозу погоди;

2) характеристику хмарності (кількість хмарності, її форма, визначені висоти, шари хмарності і параметри шарів хмарності);

3) атмосферні явища, їх інтенсивність, місце розташування;

4) горизонтальну видимість біля землі;

5) напрямок і швидкість вітру біля землі і на визначених висотах;

6) температуру повітря біля землі і за потреби на визначених висотах;

7) очікувані значні зміни одного (декількох) з перерахованих вище метеорологічних елементів протягом періоду дії прогнозу на аеродромі, у районі аеродрому, у районах (зонах) польотів, за маршрутами позааеродромних польотів (перельотів) ПС.

35. Для деталізації прогнозу за часом і місцем використовуються терміни: "вранці", "вдень", "ввечері", "вночі", "від ... до ... годин", "близько (після) ... годин"; "на початку строку (маршруту)", "усередині строку (маршруту)", "у кінці строку (маршруту)", "у першій (другій) половині строку (маршруту)", "часом", "короткочасний", "місцями", "на ділянці від… до …", "у північній (південній, західній, східній) частині району (акваторії)", "у секторі ... на віддаленні ... ".

36. Якщо в прогнозі відсутнє уточнення часу (місця) очікуваного елемента прогнозу (атмосферного явища), вважається, що цей елемент (явище) буде спостерігатися (із перервами або безперервно) більше половини періоду дії прогнозу (на більшій частині маршруту, району (зони) польотів, території базування).

37. Терміни в авіаційних прогнозах погоди використовуються в таких значеннях:

1) "вранці" - для часового періоду з 05.00 до 10.00 (за київським часом);

2) "у першій половині дня" - для часового періоду з 10.00 до 13.00;

3) "усередині дня" - для часового періоду з 12.00 до 15.00;

4) "у другій половині дня" - для часового періоду з 13.00 до 17.00;

5) "ввечері" або "у кінці дня" - для часового періоду з 17.00 до 22.00;

6) "у першій половині ночі" - для часового періоду з 22.00 до 01.00;

7) "у другій половині ночі" - для часового періоду з 01.00 до 05.00;

8) "вдень" - для часового періоду з 06.00 до 18.00;

9) "вночі" - для часового періоду з 18.00 до 06.00;

10) "короткочасний" - використовується в випадках, коли елемент прогнозу (атмосферне явище) очікується один раз або буде повторюватися кілька разів при загальній тривалості не більше однієї третини періоду дії даного прогнозу погоди;

11) "часом" - використовується в випадках, коли очікується, що елемент прогнозу (атмосферне явище) буде повторюватися кілька разів при загальній тривалості не більше половини періоду дії даного прогнозу погоди. У разі використання терміну "часом" до висоти нижньої межі хмар додатково вказується лише 1 градація висоти;

12) "на початку (у кінці) строку (маршруту)" - відповідає четвертій частині від усієї дії прогнозу погоди;

13) "усередині строку (маршруту)" - відповідає половині від усієї дії прогнозу погоди;

14) "місцями" або "в окремих районах" - використовуються у випадках, коли елемент прогнозу (атмосферне явище) очікується на площі менше 30 % від решти території (району (зони)), щодо якої розроблено прогноз погоди. Терміни "місцями" чи "в окремих районах" не застосовуються до відсутності атмосферних явищ, наприклад "місцями без туману".

38. Для деталізації прогнозу по території базування за місцем розподіл території проводиться за адміністративним або географічним принципом на дві або більше частин (східна, північна, західна, південна половини, центральна частина, у гірських районах, у пригірських районах, на узбережжі).

1. З метою забезпечення безпеки польотів (перельотів) ПС та своєчасного вжиття заходів щодо збереження авіаційної техніки, обладнання, об’єктів аеродромів, інших технічних засобів, озброєння та наземних споруд авіаційних (військових) частин (підрозділів) та окремих служб, задіяних у забезпеченні польотів, а також безпеки авіаційного персоналу від впливу НЯП та (або) СЯ в метеорологічних органах (підрозділах) організовується розробка штормових попереджень і штормових оповіщень.

2. Організація розробки штормових попереджень та штормових оповіщень на аеродромах здійснюється згідно з інструкцією зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) (додаток 13), яка щороку розробляється (уточнюється) начальником цього органу (підрозділу) та затверджується командиром авіаційної частини. На аеродромах, де спільно базуються декілька авіаційних частин, складається єдина інструкція, яка підписується відповідними начальниками метеорологічних служб, погоджується з командирами авіаційних частин та затверджується старшим авіаційним начальником.

3. До НЯП на аеродромах зльоту та посадки належать:

1) гроза, купчасто-дощова хмарність, потужно-купчаста хмарність, шквал, град, крижаний дощ (замерзаючі опади), сильне обмерзання (для ПС, не обладнаних пристроями для боротьби з обмерзанням, - обмерзання будь-якої інтенсивності), ожеледь;

2) туман, пилова (піщана) буря, дощ, мряка, сніг, хуртовина, низова хуртовина, серпанок, імла, а також дим будь-якого походження, що викликають погіршення горизонтальної або посадкової видимості нижче найбільшого з відповідних значень мінімумів, установлених для ПС, аеродрому, командира екіпажу, під час виконання польотів, а за відсутності польотів - для відповідних значень експлуатаційних мінімумів аеродрому за типами ПС, які базуються на цьому аеродромі та занесених в інструкцію з виконання польотів на аеродромі;

3) хмари з ВНМХ нижче найбільшого з відповідних значень мінімумів, установлених для ПС, аеродрому, командира екіпажу, під час виконання польотів, а за відсутності польотів - для відповідних значень експлуатаційних мінімумів аеродрому за типами ПС, які базуються на цьому аеродромі та занесені в інструкцію з виконання польотів на аеродромі;

4) вітер біля землі (його бічна, попутна або зустрічна складові щодо напрямків зльоту і посадки), швидкість якого перевищує обмеження, установлені для даного типу ПС;

5) зсув вітру, який перевищує обмеження, що установлені для даного типу ПС;

6) перехід температури повітря через 0 -°С до від’ємних значень, а також високі та низькі значення температури повітря, за яких уводяться обмеження на проведення польотів;

7) критичні значення метеорологічних величин та граничні значення до НЯП, установлені для цього аеродрому та занесені в інструкцію з виконання польотів на аеродромі, у разі яких польоти обмежуються або припиняються;

8) хвилювання моря 4 бали та вище (для польотів ПС з кораблів та амфібійних ПС).

4. До НЯП в районі аеродрому, полігону, у районах (зонах) та на маршрутах польотів (перельотів) ПС належать:

1) потужно-купчаста та (або) купчасто-дощова хмарність, гроза, град, які неможливо обминути;

2) помірне або сильне обмерзання (для ПС, не обладнаних пристроями для боротьби з обмерзанням, - обмерзання будь-якої інтенсивності);

3) сильна бовтанка (турбулентність) та (або) зсув вітру, які перевищують обмеження, установлені для даного типу ПС;

4) сильна електризація ПС;

5) польотна видимість та ВНМХ, значення яких нижче установлених командиру екіпажу ПС для виконання польотного завдання (при пілотуванні за правилами візуального польоту);

6) закриття хмарами, туманом або опадами вершин гір, сопок, перевалів, а також штучних споруд (щогл, труб, телевізійних веж тощо), що перешкоджають виконанню завдання та безпеки польотів.

5. До СЯ у районі аеродрому належать:

1) вітер з максимальною швидкістю більше 25 м/с, у горах - більше 40 м/с;

2) смерч, ураган;

3) сніг інтенсивністю більше 20 міліметрів за 12 годин або менше;

4) дощ, мокрий сніг інтенсивністю більше 50 міліметрів за 12 годин або менше;

5) сильна злива інтенсивністю більше 30 міліметрів за 1 годину;

6) тривалі дощі інтенсивністю більше 100 міліметрів за 1–3 доби;

7) хуртовини, пилові бурі при максимальній швидкості вітру 15 метрів на секунду та більше і тривалістю більше 12 годин;

8) туман при видимості менше 100 метрів і тривалістю більше 12 годин;

9) ожеледь при відкладеннях льоду 20 міліметрів і більше;

10) налипання мокрого снігу (складні відкладення) при відкладеннях 35 міліметрів і більше;

11) град діаметром 20 міліметрів і більше;

12) надзвичайна пожежна небезпека з показником пожежної небезпеки більше 10000 градусів;

13) сильна спека +35 -°С і вище, для південних районів +40 -°С і вище;

14) сильний мороз -35 -°С і нижче, для південних районів -30 -°С і нижче;

15) високі рівні води в річках та водосховищах під час повені, дощових та тало-дощових паводків, заторів, зажорів, форсування рівнів на водосховищах, під час яких виникає загроза підтоплення районів базування авіаційних частин;

16) селі та снігові лавини, що загрожують районам базування авіаційних частин;

17) вітрове хвилювання на водосховищах із висотою хвилі 3 метри і більше, на Азовському морі - 3,5 метра і більше, на Чорному морі - 6 метрів і більше для ПС, які базуються та виконують польоти з кораблів, та амфібійних ПС.

6. Штормові попередження розробляються:

1) в аеродромних метеорологічних органах (підрозділах) по аеродрому, району аеродрому, районах (зонах) польотів, маршрутах польотів (перельотів) ПС - під час польотів (перельотів). За відсутності польотів при очікуванні НЯП на аеродромі (в районі аеродрому), у тому числі таких, що здійснюють небезпечний вплив на ПС на землі, місця стоянки ПС, аеродромне обладнання, споруди, засоби та служби, розробляються штормові попередження по аеродрому (району аеродрому), які своєчасно повідомляються відповідним підрозділам (службам) та посадовим особам;

2) у метеорологічних центрах та метеорологічних бюро - по території базування авіаційних частин у межах зон їх відповідальності.

7. Штормові попередження розробляються з максимально можливою завчасністю в будь-яку годину доби на строк до 6 годин як у період польотів, так і за їх відсутності, незалежно від того, передбачалися або не передбачалися НЯП у раніше розроблених прогнозах погоди.

8. Штормові попередження розробляються завчасно у випадках:

1) виявлення загрози виникнення НЯП, у тому числі тих, які не передбачались у розроблених раніше штормових попередженнях або прогнозах погоди;

2) необхідності уточнення часу виникнення, інтенсивності та тривалості НЯП, які передбачались у раніше розробленому штормовому попередженні;

3) досягнення критичних значень метеорологічних елементів, занесених в інструкцію з виконання польотів на аеродромі, за яких польоти на аеродромі обмежуються або припиняються;

4) досягнення граничних відстаней до НЯП, яке зміщується в бік аеродрому та занесених в інструкцію з виконання польотів на аеродромі, за яких польоти на аеродромі обмежуються або припиняються.

9. Штормове попередження розробляється також у разі збереження раптово виниклого НЯП із зазначенням часу його виникнення, інтенсивності та тривалості.

10. Штормові попередження оформляються на спеціальних бланках та доповідаються в установленому порядку згідно з Правилами виконання польотів державної авіації України та цими Правилами.

11. На бланку штормового попередження вказуються:

1) номер штормового попередження;

2) період дії штормового попередження;

3) чим буде обумовлене НЯП, очікуваний час його виникнення і закінчення, його вид та інтенсивність.

12. Текст штормового попередження складається з дотриманням термінології, градацій метеорологічних величин, які використовуються під час розробки прогнозів погоди до 3 діб. Не допускається неоднозначне тлумачення про час і місце очікуваних НЯП.

13. Бланк штормового попередження друкується у двох примірниках (дозволяється рукописний варіант з використанням копіювального паперу): перший примірник надається відповідній посадовій особі (керівнику польотів, черговому по прийому і випуску ПС тощо), другий - залишається в метеорологічному органі (підрозділі). Час вручення бланка, підписи тих, хто вручив і одержав штормове попередження повинні бути чіткими і розбірливими. Крім того, штормові попередження доповідаються службовим особам відповідно до інструкції зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні метеорологічного органу (підрозділу).

14. В аеродромних метеорологічних органах (підрозділах) бланки штормового попередження надаються під підпис посадовим особам, які визначені інструкцією зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).

15. У метеорологічних органах вищого рівня бланки штормових попереджень вручаються під підпис відповідним старшим оперативним черговим (черговим) пунктів управління або надаються (доповідаються) в установленому порядку.

16. В аеродромних метеорологічних органах (підрозділах), які безпосередньо здійснюють метеорологічне забезпечення польотів ПС на аеродромах, бланки штормових попереджень у період польотів надаються на підпис керівнику польотів, а за відсутності польотів - черговому по прийому і випуску ПС (черговому авіаційному диспетчеру) та доповідаються посадовим особам відповідно до інструкції зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).

17. Бланк штормового попередження надається на підпис із максимально можливою завчасністю, але не пізніше ніж за 30 хвилин до прогнозованого часу виникнення НЯП.

18. У разі відмови прийняти штормове попередження інженер-метеоролог (синоптик), який розробив штормове попередження, доповідає про це своєму безпосередньому начальнику, командиру (начальнику) авіаційної частини, у метеорологічний орган вищого рівня і робить відмітку на бланку штормового попередження.

19. У разі отримання штормового попередження керівник польотів спільно з інженером-метеорологом (синоптиком) оцінює метеорологічну обстановку на своєму і запасних аеродромах, приймає рішення для обмеження або припинення польотів ПС до початку очікуваного НЯП і доповідає свої пропозиції командиру (начальнику) авіаційної частини, який остаточно приймає рішення для обмеження або припинення польотів ПС.

20. Після посадки ПС керівник польотів оцінює час досягнення критичних значень метеорологічних елементів і граничних відстаней до НЯП. Якщо у вказаний на бланку штормового попередження час НЯП не виникло і умови погоди та пропозиції інженера-метеоролога (синоптика) дозволяють зробити висновок про можливість продовження польотів, керівник польотів та командир (начальник) авіаційної частини організовують додаткову радіолокаційну та (або) повітряну дорозвідку погоди і на підставі цих даних приймають рішення щодо подальшого продовження, обмеження або припинення польотів.

21. Якщо за умовами дислокації або з інших причин неможливо особисто вручити бланк штормового попередження, текст штормового попередження доповідається по телефону, засобами гучномовного зв’язку або іншими встановленими засобами. У такому випадку на першому примірнику бланка штормового попередження і в журналі для запису штормових попереджень (робочому журналі) робиться відмітка із зазначенням кому, коли та якими засобами зв’язку доведено штормове попередження.

22. В аеродромних метеорологічних підрозділах (органах) під час метеорологічного забезпечення чергових сил авіації штормове попередження розробляється на період не більше 6 годин. Якщо за умовами погоди очікується збереження НЯП більше цього періоду, то друкується (виписується) новий бланк штормового попередження на збереження цих явищ із завчасністю не менше 30 хвилин до наступного періоду.

23. У разі раптового виникнення НЯП та у випадках, коли штормове попередження розроблене із завчасністю менше 30 хвилин під час польотів ПС, інженер-метеоролог (синоптик) виконує такі дії:

1) у період польотів негайно доповідає керівнику польотів, командиру (начальнику) авіаційної частини та у відповідний метеорологічний орган вищого рівня про виникнення НЯП (із зазначенням часу виникнення, очікуваної інтенсивності і тривалості), а також фактичні умови погоди і прогноз по запасних аеродромах, а за відсутності польотів - черговому по прийому і випуску ПС (черговому авіаційному диспетчеру);

2) друкує (виписує) і надає відповідним посадовим особам бланк штормового попередження із зазначенням часу усної доповіді.

24. Штормові попередження, розроблені в аеродромних метеорологічних органах (підрозділах), доповідаються (передаються) відповідним метеорологічним органам вищого рівня та узгоджуються з ними. Крім того, штормові попередження, розроблені в аеродромних метеорологічних органах (підрозділах), доповідаються (передаються) в інші аеродромні метеорологічні органи в порядку обміну метеорологічною інформацією згідно з інструкцією зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) або на запит по визначених каналах зв’язку.

25. Штормові попередження, які розроблені у метеорологічних органах вищого рівня, передаються у відповідні аеродромні метеорологічні органи (підрозділи). Штормові попередження, отримані від метеорологічного органу вищого рівня, доповідаються посадовим особам відповідно до інструкції зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) незалежно від того, очікує чи ні інженер-метеоролог (синоптик) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) появу (виникнення) НЯП. Про час доповіді, а також про пропозиції, які надані посадовим особам, робиться запис у робочому (стартовому) журналі інженера-метеоролога (синоптика) і доповідається у відповідний метеорологічний орган вищого рівня.

26. У випадках, коли після доповіді, надання бланку (відправлення) розробленого штормового попередження виникнення НЯП, передбачених штормовим попередженням, подальшим станом розвитку атмосферного процесу не підтверджується або НЯП припинилися раніше до закінчення періоду, зазначеного в штормовому попередженні, і повторення ні цих явищ, ні інших НЯП не очікується, інженером-метеорологом (синоптиком) скасовується штормове попередження з обґрунтуванням причин і зазначенням очікуваних умов погоди.

Про скасування штормового попередження доповідається (повідомляється) посадовим особам і на усі адреси, куди воно було передано раніше, та робиться відмітка про це на другому примірнику бланка штормового попередження.

27. Штормові оповіщення аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) подаються (передаються) як повідомлення про:

1) початок, посилення або ослаблення і закінчення НЯП (СЯ) та його інтенсивність;

2) НЯП (СЯ) в районі аеродрому і польотів за даними спостережень командирів екіпажів ПС, які перебувають у повітрі;

3) зниження ВНМХ до значень вдень - 300 метрів і нижче, уночі - 400 метрів і нижче або погіршення значень горизонтальної видимості вдень - 3 кілометри і менше, уночі - 4 кілометри і менше. Повторні оповіщення подаються в разі подальшого зниження ВНМХ через кожні 50 метрів і погіршення горизонтальної видимості через кожні 500 метрів;

4) зниження ВНМХ (вертикальної видимості) або погіршення горизонтальної видимості нижче відповідних значень мінімумів для екіпажів ПС, які плануються до виконання польотів, несуть чергування, а також для яких цей аеродром є запасним;

5) посилення швидкості вітру біля землі більше 10 м/с будь-якого напрямку (повторні оповіщення подаються в разі подальшого посилення швидкості вітру до значень, кратних 5 м/с);

6) початок дощу, мряки, снігу та інших видів опадів незалежно від інтенсивності і видимості в них;

7) виникнення туману із зазначенням видимості в ньому з точністю до 100 метрів;

8) виявлення аеродромними РТЗ осередків гроз і купчасто-дощових хмар, що зміщуються в бік аеродрому (під час проведення РРП);

9) сильне обмерзання і бовтанка (турбулентність) із зазначенням висоти прошарку, в якому вони спостерігаються (за даними екіпажів ПС);

10) перехід температури повітря біля землі через 0 -°С до від’ємних значень;

11) закриття гірських вершин, сопок, перевалів і штучних перешкод хмарами, туманом або опадами;

12) поява (виникнення) туману на морі (водосховищі) на відстані 2 км і менше від берега (корабля) (для польотів ПС на малих та гранично малих висотах над морем, із кораблів або амфібійних ПС.

Аеродромний метеорологічний орган (підрозділ), крім того подає як штормові оповіщення повідомлення про аномальні атмосферні явища.

28. До аномальних атмосферних явищ належать:

1) забарвлені опади або опади іншого незвичного вигляду і властивостей;

2) усі незвичайні частинки, що випадають з атмосфери;

3) незвичайні світлові, акустичні, електромагнітні та інші явища в атмосфері.

У період спостереження аномальних атмосферних явищ реєструються умови погоди.

29. Повідомлення про аномальні атмосферні явища доповідаються інженером-метеорологом (синоптиком) командиру (начальнику) авіаційної частини, оперативному черговому (черговому) відповідного пункту управління та у відповідний метеорологічний орган вищого рівня.

30. Інформацію про СЯ, аномальні атмосферні явища аеродромні метеорологічні органи в п’ятиденний строк після їх закінчення надають у відповідний метеорологічний орган вищого рівня в донесенні, де зазначаються:

1) місце і час виникнення, вид, інтенсивність, характер еволюції і переміщення, інші характерні особливості явища, супутні йому фактори;

2) метеорологічні умови, під час яких виникло явище;

3) характер і ступінь впливу на авіаційну техніку та авіаційний персонал;

4) кому і коли доповідалося про явище.

31. До штормового оповіщення залучаються аеродромні метеорологічні органи, у тому числі метеорологічні стації ЦА та пункти спостереження, розташовані в радіусі 150-200 кілометрів від аеродрому і з якими налагоджена взаємодія щодо обміну метеорологічною інформацією та визначені відповідні канали зв’язку. Аеродромні метеорологічні органи, пункти спостереження, які залучаються до штормового оповіщення, та канали зв’язку з ними визначаються інструкцією зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).