Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель" та пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197,

1. Затвердити Методику визначення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель, що додається.

2. Департаменту з питань проектування об’єктів будівництва, технічного регулювання та науково-технічного розвитку (О. Рябова) разом з Юридичним департаментом (О. Чепелюк) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Л. Парцхаладзе.

1. Ця Методика встановлює механізм визначення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель з метою встановлення оптимального рівня мінімальних вимог до енергоефективності.

2. Терміни, що використовуються у цій Методиці, вживаються у таких значеннях:

витрати на викиди парникових газів - грошова оцінка екологічної шкоди, спричиненої викидами СО2, пов’язаними зі споживанням енергії в будівлях;

відновна вартість - інвестиції для заміни будівельного елементу з урахуванням розрахункового строку служби будівлі;

динаміка цін - зміни з часом цін на енергію, оплату праці персоналу, товари, технічне обслуговування та додаткові витрати, що можуть відрізнятися від рівня інфляції;

дисконтовані загальні витрати - загальні витрати з урахуванням коефіцієнта дисконтування;

енергія з відновлюваних джерел - енергія з відновлюваних невикопних джерел енергії, а саме енергія сонячна, вітрова, аеротермальна, геотермальна, гідротермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів;

еталонна будівля - будівля, яка відображає типову геометрію та системи будівлі, типові енергетичні характеристики огороджувальних конструкцій теплоізоляційної оболонки, інженерних систем будівлі, типову функціональність та типову структуру витрат з урахуванням характерних кліматичних умов та географічного розташування;

загальні витрати - сума поточного значення всіх витрат, включаючи початкові інвестиційні витрати, суму поточних витрат та відновної вартості (вказується на початковий рік), а також витрати на утилізацію, а для розрахунку на макроекономічному рівні також додаткові витрати на викиди парникових газів;

заходи з підвищення енергоефективності - комплекс заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності та/або заходів, що базуються на відновлюваних джерелах енергії, що застосовуються до еталонної будівлі;

кінцева вартість будівлі - сума залишкових вартостей будівлі та її елементів наприкінці розрахункового строку служби будівлі;

клас системи управління/регулювання - оцінений рівень впливу автоматизації будівель і технічного управління будівлею за енергоспоживанням будівлі;

коефіцієнт дисконтування - мультиплікативне число, яке використовується для перетворення грошового потоку, розрахованого щодо розрахункового строку служби будівлі, в його еквівалентне значення в початковій точці. Коефіцієнт дисконтування виводиться зі ставки дисконтування;

ліквідаційні витрати - витрати на заміну чи демонтаж елемента будівлі у зв’язку з впровадженням заходів підвищення енергоефективності;

початковий рік - рік, на якому базується будь-який розрахунок та з якого визначається період розрахунку;

річні витрати - сума сплачених за певний рік поточних і періодичних витрат або відновної вартості;

розрахунковий строк служби будівлі - період часу, щодо якого проводяться розрахунки;

ставка дисконтування - певна величина для порівняння вартості грошей у різний час, представлена в реальному вираженні.

Інші терміни, використані у цій Методиці, вживаються у значеннях, визначених у Законах України "Про енергетичну ефективність будівель", "Про регулювання містобудівної діяльності".

1. Процедура визначення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель та їх елементів включає такі етапи:

визначення еталонних будівель;

визначення заходів з підвищення енергоефективності, що оцінюються для еталонних будівель;

оцінку показників енергетичної ефективності для еталонних будівель із застосуванням визначених заходів з підвищення енергоефективності;

розрахунок дисконтованих загальних витрат протягом розрахункового строку служби будівлі.

2. Економічна доцільність різних рівнів мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель оцінюється шляхом обчислення витрат на заходи з підвищення енергоефективності протягом розрахункового строку служби будівлі.

3. Економічно доцільний рівень енергоефективності встановлюється за результатами аналізу витрат і вигод за умови перевищення рівня вигод над рівнем витрат. Економічна доцільність різних рівнів мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель оцінюється шляхом обчислення загальних витрат на заходи з підвищення енергоефективності протягом розрахункового строку служби будівлі.

Різниця між рівнем мінімальних вимог до енергоефективності та економічно доцільним рівнем може становити не більше ніж на 15 %.

4. Під час визначення економічно доцільного рівня енергоефективності враховуються:

розрахунковий строк служби будівлі та/або її елемента;

витрати на енергоносії, продукцію, системи;

технічне обслуговування, витрати на експлуатацію і оплату праці персоналу;

динаміка цін на енергоносії для планування витрат на паливо, що використовується для енергопостачання в будівлі;

ставка дисконтування, яка буде використовуватися як для макроекономічних, так і для фінансових розрахунків.

5. Економічно доцільний рівень енергетичної ефективності визначається шляхом проведення фінансового та макроекономічного розрахунків, за результатами чого визначаються обґрунтування встановлення мінімальних вимог до енергоефективності.

6. Для оцінки надійності прийнятих вхідних даних під час обчислення економічно доцільного рівня енергоефективності проводиться аналіз чутливості результатів розрахунків та прогнозу щодо витрат з прийнятими припущеннями та прогнозами щодо, зокрема, динаміки цін на енергію, змін ставки дисконтування, застосування інноваційних технологій та їх впливу на динаміку цін на енергію.

7. Для врахування відхилення річної ставки дисконтування, а також річних відхилень динаміки цін для будь-яких витрат, що розглядаються у складі річних витрат, проводяться динамічні розрахунки згідно з ДСТУ Б EN 15459-1:2017 "Енергетична ефективність будівель. Процедура економічного оцінювання енергетичних систем будівлі. Частина 1. Процедури розрахунку. Модуль М1-14" (EN 15459-1:2017, IDT) (далі - ДСТУ Б EN 15459-1:2017).

8. На основі результатів розрахунків економічно доцільного рівня енергоефективності встановлюються або переглядаються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель.

9. Під час розрахунку економічно доцільного рівня енергоефективності має забезпечуватись технологічна нейтральність та конкуренція заходів з підвищення енергоефективності протягом розрахункового строку служби будівлі або її елемента.