Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ; Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 № 59; Національних положень (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі (НП(С)БО); Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб'єкта державного сектора, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11; Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2013 № 1203, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.2014 № 161/24938,

1. Затвердити Положення про облікову політику Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Положення), що додається.

2. Директору Департаменту бюджетного фінансування та звітності - головному бухгалтеру Пержинській С.Л. забезпечити дотримання норм та виконання вимог цього Положення.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міненерговугілля від 04.12.2015 № 780 "Про затвердження Положення про облікову політику Міністерства енергетики та вугільної промисловості України".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його підписання та застосовується з 01.01.2018.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Цим Положенням визнаються принципи та методи оцінки і процедури, які використовуються Міненерговугілля для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової і бюджетної звітності, визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , які не визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один їх варіант, а також терміни корисного використання груп основних засобів і нематеріальних активів.

2. В цьому Положенні вживаються терміни, визначені у національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актах з бухгалтерського обліку в державному секторі.

3. Обрана та затверджена цим Положенням облікова політика застосовується постійно.

Зміни до облікової політики вносяться лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, та обов'язково обґрунтовуються і розкриваються у фінансовій звітності.

4. Господарські операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише з огляду на їх юридичну форму.

5. При веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності проводиться узагальнення всіх господарських операцій, бухгалтерський облік ведеться відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

6. Оформлення та подання первинних документів здійснюються у відповідності до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704.

Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то складається такий первинний документ, який би містив обов'язкові реквізити, передбачені законодавством.

7. Відображення в бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті здійснюється на підставі наказу Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372 "Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 р. № 426/25203.

8. Доходи та витрати в бухгалтерському обліку класифікуються як такі, що отримані чи проведені від обмінних операцій та необмінних операцій та відображаються в фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів. Для визначення фінансового результату звітного періоду доходи звітного періоду порівнюються з витратами, що були проведені для отримання цих доходів.

9. Доходами від обмінних операцій визнаються:

1) бюджетні асигнування, отримані згідно з кошторисом;

2) доходи від надання послуг (виконання робіт): плата за послуги, що надаються Міністерством згідно із законодавством;

3) інші доходи від обмінних операцій, зокрема:

надходження від реалізації майна (крім нерухомого та за винятком тих надходжень від продажу, ліквідації або зміни у вартості, отримання яких регулюють НП(с)БОДС 121, НП(с)БОДС 122, НП(с)БОДС133, НП(с)БОДС134, НП(с)БОДС128, НП(с)БОДС123 та НП(с)БОДС 127;

курсові різниці.

10. Доходами від необмінних операцій визнаються трансферти (у т. ч. в натуральній формі) у вигляді:

грантів та дарунків від благодійників і міжнародних фінансових організацій;

зобов'язань, що не підлягають погашенню.

11. Витратами за обмінними операціями визнаються витрати на:

1) оплату праці (заробітна плата);

2) відрахування на соціальні заходи;

3) матеріальні витрати (використання предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю тощо);

4) амортизацію;

5) інші витрати за обмінними операціями, зокрема:

курсові різниці;

витрати, пов'язані з реалізацією активів;

уцінку активів;

втрати від зменшення корисності активів тощо.

За необмінними операціями визнаються інші витрати, такі як:

списання дебіторської заборгованості.

12. Витрати визнають витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

13. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, визнають витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

14. Не визнають витратами:

1) попередню (авансову) оплату запасів, робіт, послуг;

2) витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до НП(с)БОДС.

15. Фінансова звітність містить всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що ухвалюються на її основі.

Суттєвість окремих господарських операцій та об'єктів обліку визначається керівництвом Міністерства, якщо інше не передбачене положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Поріг суттєвості окремих видів, доходів, витрат і відображення переоцінки або зменшення корисності об'єктів обліку встановлюється у розмірі 0,5 відсотка від суми надходжень на провадження діяльності апарату Міністерства.

16. Щодо історичної (фактичної) собівартості активів пріоритетною вважається їх оцінка, яка формується на підставі витрат на придбання.

Активи та зобов'язання Міненерговугілля оцінюються з огляду на припущення, що його діяльність буде тривати далі.

17. Одиницею бухгалтерського обліку запасів згідно Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202 "Про затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за № 1019/18314, визнається їх найменування. Зарахування запасів на баланс міністерства здійснюється за первісною вартістю.

18. Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності на дату балансу, в т. ч. у разі зміни мети утримання запасів, за первісною вартістю.

19. Транспортно-заготівельні витрати включаються до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких витрат.

Якщо транспортно-заготівельні витрати пов'язані із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума узагальнюється за окремими групами запасів на окремому субрахунку або аналітичному рахунку та щомісячно розподіляються між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

20. Для оцінки запасів при їх вибутті застосовується метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

21. Витрати від зменшення та вигоди від відновлення корисності об'єктів основних засобів і нематеріальних активів та їх переоцінка визначається один раз на рік під час проведення їх інвентаризації.

Витрати від зменшення та вигоди від відновлення корисності об'єктів інвестиційної нерухомості визначаються один раз на рік під час проведення їх інвентаризації.

22. Амортизація вартості об'єктів основних засобів, нематеріальних активів та інвестиційної нерухомості нараховуються на річну дату балансу не пізніше 31 грудня звітного року. При цьому застосовують строки:

корисного використання основних засобів, визначених у додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб'єкта державного сектору , затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11 (далі - Методрекомендації № 11);

очікуваної експлуатації нематеріальних активів, визначених у додатку 2 до Методрекомендацій № 11 .

23. Основними критеріями щодо розмежування об'єктів основних засобів, які належать до інвестиційної нерухомості, за наявності ознак операційної нерухомості є:

1) зміна характеру використання нерухомості, що засвідчується:

підготовка частини операційної нерухомості для використання як інвестиційної нерухомості, що полягає у виділенні з об'єкта основних засобів його частини, яку Міненерговугілля утримуватиме з метою одержання орендної плати;

припинення її використання як операційної нерухомості;

надання її в операційну оренду іншій стороні, що забезпечить ймовірність отримання Міністерством в майбутньому від його використання економічної вигоди або потенціалу корисності;

переведення до інвестиційної нерухомості частини об'єкта основних засобів, виділеної з операційної нерухомості, та її обліком як окремого інвентарного об'єкта на окремому аналітичному рахунку, відкритому до субрахунку 1010 "Інвестиційна нерухомість";

2) можливість визначення первісної вартості інвестиційної нерухомості;

3) можливість відчуження окремо (або окремого надання у фінансову оренду згідно з договором) частини об'єкта основних засобів, виділеної із операційної нерухомості та переведеної до інвестиційної нерухомості.

Якщо частини об'єкта основних засобів не можуть бути відчужені окремо (або окремого надані у фінансову оренду згідно з договором), то цей об'єкт основних засобів за умови його використання переважно з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу визнається інвестиційною нерухомістю.

24. Балансова вартість фінансових активів переглядається щодо можливого зменшення або відновлення корисності на кожну дату балансу під час проведення їх інвентаризації.

25. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів, який визнається як:

закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;

інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється суб'єктом державного сектору.

26. Об'єкти основних засобів та нематеріальних активів на дату балансу не переоцінюються. Індексація балансової вартості об'єктів житлового фонду здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.96 № 1024 "Про порядок індексації вартості об'єктів житлового фонду".

27. До малоцінних необоротних матеріальних активів включаються предмети виробничого призначення вартістю до 6000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість; господарський інвентар вартістю до 6000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість; інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 6000 гривень включно без податку на додану вартість.

28. Первісна вартість основних засобів, отриманих від суб'єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів, за якою основні засоби обліковувались у суб'єкта державного сектору, що їх передав, та з наведенням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації.

Основні засоби передаються разом з первинними документами (чи їх копіями), або обліковими регістрами (чи їх копіями), або іншими документами, в яких зазначено вартість придбання (створення) основних засобів.

У разі якщо відсутня достовірна інформація щодо первісної вартості основних засобів, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства.

29. Ліквідаційна вартість об'єктів, що обліковуються на балансі міністерства, дорівнює нулю.

Амортизація основних засобів та нематеріальних активів нараховується виходячи з Типових строків корисного використання основних засобів та нематеріальних активів, які встановлені в додатках 1 та 2 до Методрекомендацій.

Нарахування амортизації на основні засоби та нематеріальні активи проводиться 1 раз на рік перед складанням річної фінансової звітності.

30. Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується у першому місяці передачі у використання необоротних активів у розмірі 50 відсотків його первісної вартості та решта 50 відсотків первісної вартості - у місяці їх вилучення з активів.

Переоцінка таких необоротних матеріальних активів, які перебувають у використанні (експлуатації), не проводиться.

Амортизація, нарахована у розмірі 100 % первісної вартості об'єкта основних засобів, що придатний для подальшої експлуатації, не може бути підставою для його списання.

31. Для забезпечення належної роботи працівниками апарату Міністерства можуть використовуватися особисті речі на підставі заяви працівника з погоджувальною візою заступника Міністра та після укладання договору відповідального зберігання матеріальних цінностей з правом користування та актом приймання-передачі.

32. Нематеріальний актив визнається активом, якщо його можна ідентифікувати (може бути виділений чи відокремлений від інших активів) та існує ймовірність отримання міністерством економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та/або якщо він має потенціал корисності і його вартість може бути достовірна визначена.

33. Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробок, визнається за умов, якщо міністерство має:

намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

можливість отримання майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності від реалізації або використання нематеріального активу;

інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних із розробкою нематеріального активу.

34. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться окремо за кожним об'єктом.

35. Зарахування на баланс і використання придбаних (створених) об'єктів нематеріальних активів здійснюється на підставі відповідного первинного документа. При цьому в первинному документі зазначаються назви документів, згідно з якими такий об'єкт нематеріальних активів вводиться в господарський оборот, зокрема патент, свідоцтво, ліцензійний договір, договір про створення за замовленням і використання об'єктів права інтелектуальної власності, договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності тощо.

На облік у складі нематеріальних активів беруться придбані права на володіння, користування та розпорядження об'єктом нематеріальних активів після відчуження їх (прав) від колишніх власників та визначення його вартості.

36. Об'єктом амортизації нематеріальних активів є вартість, яка амортизується, що складається з первісної або переоціненої вартості нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість об'єктів нематеріальних активів прирівнюється до нуля.

Амортизація нематеріальних активів нараховується із застосуванням прямолінійного методу, відповідно до якого річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта нематеріальних активів.

Нарахування амортизації об'єкта нематеріальних активів (крім права користування земельного ділянкою) здійснюється протягом строку корисного використання, який встановлюється при його зарахуванні на баланс. У разі якщо строк корисного використання не визнаний, об'єкти нематеріальних активів не амортизуються.

37. Для деталізації інформації в аналітичному обліку про кошти, грошові документи, розрахунки, інші доходи та витрати, доходи та витрати майбутніх періодів, витрати на амортизацію та матеріальні цінності, а також з метою забезпечення складання фінансової та бюджетної звітності згідно з вимогами законодавства аналітичні рахунки відкриваються у розрізі кодів бюджетної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фондами й видами коштів спеціального фонду).

38. Відкриття аналітичних рахунків здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI (далі - БК), Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2013 № 1203, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 25.01.2014 № 161/24938, нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні, та спрямоване на деталізацію інформації в аналітичному обліку про кошти, грошові документи, розрахунки, інші доходи та витрати, доходи та витрати майбутніх періодів (у т. ч. в іноземній валюті), витрати на амортизацію та матеріальні цінності з метою забезпечення складання фінансової та бюджетної звітності згідно з вимогами законодавства у розрізі кодів бюджетної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фондами й видами коштів спеціального фонду).