1. Це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

2. Це Національне положення (стандарт) застосовується суб’єктами державного сектору (далі - суб’єкти державного сектору).

3. Норми цього Національного положення (стандарту) не поширюються на:

незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;

фінансові інструменти;

біологічні активи, пов’язані із сільськогосподарською діяльністю та сільськогосподарською продукцією під час збирання врожаю.

4. Це Національне положення (стандарт) не застосовується до оцінки запасів, утримуваних суб’єктами державного сектору після збирання врожаю, до корисних копалин та мінеральної сировини за умови, що вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

5. Терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, мають таке значення:

балансова вартість активу - вартість активу, за якою він включається до підсумку балансу;

відновлювальна вартість - сучасна собівартість придбання;

запаси - це активи, які:

утримуються для подальшого продажу, безоплатного розподілу передачі за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі звичайної діяльності суб’єкта державного сектору для подальшого споживання;

перебувають у формі сировини чи допоміжних матеріалів для використання у виробництві продукції, при виконанні робіт, наданні послуг або для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта державного сектору;

операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для провадження діяльності і отриманням грошових коштів від продажу виробленої з них продукції (виконаних робіт, наданих послуг) або їх споживанням чи безоплатним розподілом (передачею) для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта державного сектору;

чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності, за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

1. Запаси визнаються активом, якщо вартість запасів можливо достовірно визначити, існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов'язаних з їх використанням, та/або вони мають потенціал корисності.

2. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для забезпечення звичайної діяльності і досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта державного сектору;

готову продукцію або незавершене виробництво. Незавершене виробництво суб’єктів державного сектору, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких ще не визнано доходу;

матеріальні цінності, що придбані (вироблені, отримані) та утримуються суб’єктом державного сектору з метою подальшого розподілу, передачі, продажу, в тому числі вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, підручники й інші матеріали освітніх (навчальних) закладів, запаси озброєння тощо;

активи, що становлять державні матеріальні резерви та запаси (резерви нафтопродуктів, зерна тощо);

малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються не більше одного року або протягом операційного циклу, якщо він більше одного року;

поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Національним положенням (стандартом), а також сільськогосподарську продукцію і продукцію лісового господарства науково-дослідних закладів після її первісного визнання.

3. Одиницею обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

4. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Запаси, на створення та випуск яких держава має виключне право, зокрема поштові марки, бланки цінних паперів тощо, відображаються за первісною вартістю (вартістю їх виготовлення, друкування, чеканення тощо).

Запаси, які утримують з метою безоплатного розподілу, передачі, а також ті, щодо яких не існує активного ринку, відображаються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або відновлювальною вартістю.

5. Первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб, визнається їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених пунктом 8 цього розділу.

Первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб'єктів державного сектору), може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема згідно з відповідними первинними документами, з урахуванням витрат, передбачених пунктом 8 цього розділу.

6. Первісна вартість запасів, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює балансовій вартості запасів суб’єкта державного сектору, що їх передав, на дату здійснення операції з урахуванням витрат, передбачених пунктом 8 цього розділу.

У разі якщо відсутня достовірна інформація щодо первісної вартості запасів, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання.

7. Первісна вартість запасів включає витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, що виникли під час доставки запасів до місця зберігання (використання), і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

8. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких витрат:

суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються суб’єктам державного сектору;

транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати суб’єкта державного сектору на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

9. У разі якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з подальшим коригуванням до первісної вартості.

10. Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами суб’єктів державного сектору, визнається їх виробнича собівартість, яка визначається за відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі.