Відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок (методику) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

1.1. Цей Порядок встановлює механізм визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП):

1) за порушення ліцензіатами законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов;

2) за зловживання на оптовому енергетичному ринку;

3) за інші порушення на оптовому енергетичному ринку (неоприлюднення інсайдерської інформації, оприлюднення інсайдерської інформації з порушенням встановлених вимог, здійснення операцій щодо оптових енергетичних продуктів без реєстрації як учасника оптового енергетичного ринку).

Розмір штрафів визначається НКРЕКП з урахуванням вимог законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання" та "Про природні монополії".

1.2. Дія цього Порядку поширюється:

1) в частині розрахунку розміру штрафів за порушення ліцензіатами законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов згідно з розділом II цього Порядку - на ліцензіатів НКРЕКП, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ліцензіати);

2) у частині розрахунку розміру штрафів за зловживання та інші порушення на оптових енергетичних ринках згідно з розділами III та IV цього Порядку - на учасників оптового енергетичного ринку та осіб, які мають бути зареєстровані як учасники оптового енергетичного ринку.

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

додаткова вигода (потенційна вигода) - додатковий та/або потенційний дохід або вигода в іншій формі, які порушник спромігся чи мав намір отримати та/або збитки чи витрати, яких він спромігся чи мав намір уникнути внаслідок вчинення порушення, безпосередньо чи опосередковано;

звітний рік - період діяльності суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, який дорівнює календарному року (проміжок часу з 01 січня по 31 грудня);

індивідуальне пом’якшення - зменшення підсумкового розміру штрафу з урахуванням факту усунення порушення після його виявлення НКРЕКП та початку розгляду питання щодо відповідальності за його вчинення;

інші порушення на оптовому енергетичному ринку - неоприлюднення інсайдерської інформації, оприлюднення інсайдерської інформації з порушенням встановлених вимог, здійснення операцій щодо оптових енергетичних продуктів без реєстрації як учасника оптового енергетичного ринку.

підсумковий розмір штрафу - остаточно визначений розмір штрафу, розрахований у межах граничних розмірів штрафу, передбачених чинним законодавством.

Інші терміни вживаються в цьому Порядку у значеннях, наведених у законах України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про ринок природного газу", "Про ринок електричної енергії", "Про теплопостачання", Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 червня 2018 року № 428.

1.4. Перед винесенням на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, питання про накладення штрафу (штрафів) за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов або за порушення законодавства щодо запобігання зловживанням та/або інших порушень на оптових енергетичних ринках відповідальний структурний підрозділ НКРЕКП розраховує розмір штрафу за кожне окреме вчинене порушення відповідно до розділів II - IV цього Порядку.

1.5. Цей Порядок не застосовується при прийнятті НКРЕКП рішення про застосування інших, крім штрафу, видів санкцій, передбачених чинним законодавством (застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень, зупинення дії ліцензії, припинення дії (анулювання) ліцензії, адміністративні стягнення до посадових осіб суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг).

1.6. При визначенні розміру штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов відповідно до розділу II цього Порядку, при визначенні розміру штрафів за зловживання на оптовому енергетичному ринку відповідно до розділу III цього Порядку, а також при визначенні розміру штрафів за інші порушення на оптовому енергетичному ринку відповідно до розділу IV цього Порядку НКРЕКП, зокрема, керується принципами пропорційності покарання та порушення, ефективності, розумності та недискримінаційності.

2.1.1. Розрахунок штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов складається з таких етапів:

1) визначення початкового розміру штрафу, що включає:

застосування критеріїв оцінки серйозності та характеру порушення;

розрахунок завданої ліцензіатом шкоди, та/або отриманої додаткової вигоди, внаслідок порушення (у разі можливості встановлення такої шкоди або додаткової вигоди);

2) коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості порушення;

3) коригування розміру штрафу з урахуванням пом’якшуючих та/або обтяжуючих обставин;

4) коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень та забезпечення пропорційності покарання та порушення;

5) визначення підсумкового розміру штрафу та коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та мінімальної межі штрафу;

6) застосування індивідуальних пом’якшень.

2.1.2. У разі безпідставної відмови ліцензіата у проведенні перевірки, що є порушенням ліцензійних умов та/або законодавства у відповідній сфері, та/або у разі повторного ненадання завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу НКРЕКП може застосовуватися санкція у вигляді накладення штрафу за вчинення такого порушення у максимальному розмірі, встановленому законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання".

2.2. Визначення початкового розміру штрафу

2.2.1. Початковий розмір штрафу за відповідне порушення визначається шляхом застосування до фактичних обставин порушення визначених цим розділом критеріїв оцінки серйозності та характеру порушення, яким присвоєна кількість балів залежно від серйозності впливу таких критеріїв, а також коефіцієнту завданої шкоди або додаткової вигоди.

2.2.2. За результатами оцінки кожного з критеріїв серйозності та характеру порушення визначається певна кількість балів для відповідного порушення за цим критерієм.

2.2.3. Значення балів, що присвоєні відповідним критеріям, підсумовуються, і отримана сума балів становить оцінку серйозності та характеру порушення.

2.2.4. Початковий розмір штрафу розраховується на основі оцінки серйозності та характеру порушення за формулою

2.2.5. З метою оцінки серйозності та характеру порушення застосовуються критерії, наведені у пунктах 2.2.6-2.2.11 цієї глави, із застосуванням відповідних балів ваги кожного з критеріїв.

2.2.6. Для оцінки серйозності та характеру порушення застосовуються такі критерії:

1) критерії щодо суб’єкта господарювання, який порушив законодавство та/або ліцензійні умови:

тип ліцензіата;

величина ліцензіата;

2) критерії, що безпосередньо стосуються вчиненого порушення:

предмет порушення;

тип постраждалої сторони;

масштаб впливу порушення.

2.2.7. За критерієм "тип ліцензіата" визначаються:

1) інфраструктурні ліцензіати (3 бали), а саме, ліцензіати НКРЕКП, що провадять діяльність з:

транспортування природного газу;

розподілу природного газу;

передачі електричної енергії;

розподілу електричної енергії (в тому числі малими системами розподілу);

централізованого водопостачання, централізованого водовідведення в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами;

виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках теплової енергії (в тих випадках, коли такий виробник не має конкурентів на території провадження своєї діяльності);

здійснення функцій оператора ринку;

здійснення функцій гарантованого покупця;

зберігання (закачування, відбору) природного газу;

надання послуг установки LNG.

транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

2) неінфраструктурні ліцензіати (2 бали), а саме, ліцензіати, що провадять діяльність з:

виробництва електричної енергії;

зберігання енергії;

агрегації;

постачання електричної енергії споживачу;

перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності);

постачання природного газу;

виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках теплової енергії (в тих випадках, коли такий виробник має конкурентів на території здійснення своєї діяльності).

Тип ліцензіата НКРЕКП визначається відповідно до тієї діяльності, яку ліцензіат НКРЕКП провадить, зокрема, на підставі отриманих ним ліцензій, і загалом є сталою категорією протягом періоду такої ліцензованої діяльності.

Тип ліцензіата НКРЕКП може змінюватись у разі зміни виду діяльності, наприклад, внаслідок отримання ліцензії на інший вид діяльності чи зупинення дії / припинення дії (анулювання) поточної ліцензії.

2.2.8. За критерієм "величина ліцензіата" визначаються:

великі ліцензіати (6 балів);

середні ліцензіати (4 бали);

малі ліцензіати (2 бали).

Детальна класифікація за критерієм "величина ліцензіата" визначається відповідно до додатка 1 до цього Порядку.

2.2.9. За критерієм "предмет порушення" визначаються такі види порушень:

1) порушення щодо організаційних питань ліцензованої діяльності:

порушення кадрових вимог до провадження господарської діяльності (2 бали);

порушення щодо подання звітності, вид, порядок, строки та форма подання якої визначені нормативно-правовими НКРЕКП та відповідними ліцензійними умовами (2 бали);

порушення щодо засобів провадження ліцензованої діяльності (3 бали);

порушення щодо питань відокремлення та незалежності (3 бали);

інші порушення щодо організаційних питань ліцензованої діяльності (2 бали);

2) порушення щодо виконання рішень, прийнятих за результатами перевірок (3 бали);

3) порушення щодо поводження з інформацією (ненадання та/або умисне надання недостовірної інформації, на законну вимогу НКРЕКП) (3 бали);

4) порушення в частині провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у період зупинення дії ліцензії (3 бали);

5) порушення законодавства/правил/технічних норм, встановлених режимів роботи ліцензованої діяльності (3 бали);

6) порушення щодо строків подання на розгляд, виконання інвестиційних програм, планів розвитку та оновлення основних фондів (3 бали);

7) порушення щодо тарифів/цін/плати за послуги, цільового використання коштів, передбачених в тарифі (3 бали);

8) порушення щодо надання послуг та/або взаємодії зі споживачами/ ліцензіатами/третіми сторонами (3 бали);

9) порушення щодо укладання/дотримання договорів/актів (2 бали);

10) порушення законодавства щодо виконання спеціальних обов’язків (1 бал);

11) порушення щодо виконання нормативно-правових актів, рішень інших органів державної влади та інші порушення, дослідження яких, належить до компетенції НКРЕКП (2 бали).

У разі, якщо оцінюване порушення одночасно підпадає під декілька видів порушень та неможливо визначити вид, що має найбільш тісний зв’язок із порушенням, для цілей оцінки серйозності та характеру буде застосовуватись вид порушення із найбільшою кількістю балів (з тих видів, що підлягають застосуванню до оцінюваного порушення).

2.2.10. Сторонами, постраждалими від порушення, можуть бути:

ліцензіати НКРЕКП, учасники ринків;

споживачі, замовники послуг;

держава (у тому числі в особі органів державної влади), органи місцевого самоврядування.

Кожен з цих типів постраждалих сторін окремо оцінюється в 2 бали. У разі наявності декількох постраждалих від порушення сторін сума балів підсумовується (максимально до 6 балів). У разі відсутності постраждалої сторони, критерії "тип постраждалої сторони" та "масштаб впливу порушення" оцінюються в 0 балів.

2.2.11. За критерієм "масштаб впливу порушення" визначаються порушення, що впливають на:

від 1 до 10 ліцензіатів, учасників ринку, споживачів, замовників послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування (1 бал);

від 10 (включно) до 99 ліцензіатів, учасників ринку, споживачів, замовників послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування (2 бали);

100 та більше ліцензіатів, учасників ринку, споживачів, замовників послуг, органів державної влади, органів місцевого самоврядування (3 бали).

2.2.12. Значення балів, що присвоєні відповідним критеріям, наведеним у пунктах 2.2.7 - 2.2.11 цієї глави, підсумовуються і отримана сума балів становить оцінку серйозності та характеру порушення та визначає такі величини відсотків від максимального розміру штрафу, передбаченого чинним законодавством, що застосовуються для цілей формули 1.

2.2.13. НКРЕКП припиняє розрахунок розміру штрафів та застосовує санкцію у вигляді застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень, якщо сума оцінки серйозності та характеру порушення, розрахована відповідно до пункту 2.2.12 цієї глави, не перевищує 11.

Положення цього пункту не застосовується:

до порушення, визначеного підпунктом 2 пункту 2.2.9 цієї глави;

у разі виявлення за результатами однієї перевірки більше трьох різних порушень законодавства та/або ліцензійних умов за критерієм "предмет порушення";

за наявності постраждалої сторони та шкоди, завданої споживачам, замовникам послуг, ліцензіатам, державі, та/або додатково отриманої вигоди у розмірі від 1 000 001 грн, завданої/отриманої ліцензіатом внаслідок вчинення порушення.

2.2.14. У разі наявності шкоди, завданої споживачам, замовникам послуг, ліцензіатам, державі та/або додаткової вигоди, отриманої ліцензіатом внаслідок вчинення порушення, та можливості їх визначення, НКРЕКП для цілей обрахунку початкового розміру штрафу застосовує такі коефіцієнти

У разі відсутності шкоди/отриманої додаткової вигоди від заподіяного порушення або неможливості її обрахунку величина коефіцієнту дорівнює 1. Розрахунок шкоди чи додаткової вигоди здійснюється згідно з алгоритмом, наведеним у додатку 2 до цього Порядку.

Не вважається отриманням додаткової вигоди суми надлишково отриманого або недоотриманого доходу (суми економії/перевитрати коштів) від здійснення відповідної ліцензованої діяльності, що визначаються відповідно до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428, в рамках перевірки дотримання ліцензіатами структур відповідних тарифів та виконання інвестиційних програм, у разі якщо НКРЕКП за результатами перевірки має намір прийняти рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) для відповідного ліцензіата, зокрема зменшити діючий тариф, вилучивши зі структури тарифу кошти за недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконання (недовиконання) інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми.

Якщо порушення, що розглядається НКРЕКП, кваліфікується через застосування норм декількох нормативно-правових актів, але за суттю є однією (єдиною) дією (бездіяльністю), таке порушення має розглядатися як одне (єдине) порушення.

2.3. Коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості порушення

2.3.1. У разі якщо під час здійснення заходів державного контролю за дотриманням ліцензіатами законодавства та/або ліцензійних умов НКРЕКП виявить порушення, що тривало/триває протягом певного періоду (строку), НКРЕКП застосовує коригування початкового розміру штрафу, розрахованого відповідно до пункту 2.2.4 глави 2.2 цього розділу, з урахуванням тривалості порушення. Коригування здійснюється за формулою

2.3.2. Кількість календарних днів, впродовж яких тривало/триває порушення, визначається від моменту фактичного початку дій/бездіяльності, що становлять порушення вимог чинного законодавства у сферах енергетики та/або комунальних послуг та/або відповідних ліцензійних умов, та до:

1) моменту фактичного припинення дій/бездіяльності, що становлять порушення, або

2) моменту виявлення порушення, що триває, під час здійснення заходу державного контролю за дотриманням ліцензіатами законодавства та/або ліцензійних умов.

2.3.3. Максимальний відсоток коригування з урахуванням тривалості порушення не може перевищувати 50% від початкового розміру штрафу, розрахованого відповідно до пункту 2.2.4 глави 2.2 цього розділу.

2.4. Коригування розміру штрафу з урахуванням пом’якшуючих та/або обтяжуючих обставин

2.4.1. За наявності пом’якшуючих та/або обтяжуючих обставин, НКРЕКП під час розрахунку штрафу за порушення коригує (зменшує або збільшує) розмір штрафу, скоригований (у разі потреби) відповідно до пункту 2.3.1 глави 2.3 цього розділу.

2.4.2. Коригування розміру штрафу, з урахуванням пом’якшуючих та/або обтяжуючих обставин здійснюється за формулою

2.4.3. НКРЕКП визначає розміри коефіцієнтів (коригуючих відсотків) для пом’якшуючих та обтяжуючих обставин для кожного окремого порушення в кожному конкретному випадку, залежно від наявності/відсутності відповідних обставин чи комбінації відповідних обставин.

2.4.4. Максимальний відсоток коефіцієнта (коригуючого відсотка) за пом’якшуючі обставини вчиненого порушення не може перевищувати 50%.

2.4.5. Максимальний відсоток коефіцієнта (коригуючого відсотка) за обтяжуючі обставини вчиненого порушення не може перевищувати 50%.

2.4.6. Пом’якшуючими обставинами вчиненого порушення є:

1) поведінка порушника, спрямована на зменшення негативних наслідків порушення (коригуючий відсоток 30%);

2) негайне припинення порушення після його виявлення (коригуючий відсоток 20%);

3) сприяння виявленню порушення НКРЕКП (коригуючий відсоток 10%).

2.4.7. Обтяжуючими обставинами вчиненого порушення є:

1) поведінка порушника, спрямована на приховування порушення та його негативних наслідків (коригуючий відсоток 30%);

2) поведінка порушника, спрямована на продовження вчинення порушення після того, як НКРЕКП стало відомо про вчинення такого порушення (коригуючий відсоток 20%);

3) повторне вчинення порушення (коригуючий відсоток 10%).

2.5. Коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень та забезпечення пропорційності покарання та порушення

2.5.1. З метою дотримання принципу пропорційності під час визначення розміру штрафу за порушення НКРЕКП має право здійснити:

1) збільшення розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 2.2 - 2.4 цього розділу, до 100% у разі його неспівмірності з вчиненим порушенням.

Неспівмірність розрахованого розміру штрафу із вчиненим порушенням визначається в кожному окремому випадку правопорушення, що відповідає принципу розумності, який полягає, серед іншого, у врахуванні всіх фактичних обставин кожного окремого порушення. Для порушень, щодо яких можливо визначити розмір завданої шкоди/отриманої вигоди, критерій неспівмірності може становити перевищення розміру розрахованої шкоди/вигоди більше ніж у 20 разів за розмір розрахованого штрафу. Для порушень, щодо яких неможливо визначити розмір завданої шкоди/отриманої вигоди, критерій неспівмірності визначається на основі фактичних обставин кожного окремого порушення;

2) зменшення (у виняткових випадках) розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 2.2 - 2.4 цього розділу, до 80% у разі, якщо сплата повного розміру штрафу обґрунтовано є неможливою або призведе до тяжкого фінансового стану та подальшої неплатоспроможності порушника, або розмір такого розрахованого штрафу не співвідноситься з важкістю правопорушення/ступенем завданої шкоди.

Зменшення до 100% може бути застосовано у разі вчинення порушення з причин, незалежних від ліцензіата, через збройну агресію російської федерації проти України, з вини третьої сторони, зокрема через невиконання іншими сторонами своїх зобов’язань перед ліцензіатом. У такому випадку, доведення таких обставин та надання документів, що підтверджують вчинення ліцензіатом усіх можливих дій, спрямованих на недопущення відповідного порушення, вирішення існуючої проблеми, є обов’язковим. Такими документами можуть вважатися:

рішення суду, що набрало законної сили, прийняте на користь ліцензіата;

рішення, прийняте за результатом досудового врегулювання спору;

акти звірок взаємних розрахунків, акти зарахування зустрічних однорідних вимог, договори реструктуризації заборгованості, правочини, первинні та інші документи, що підтверджують наявність заборгованості третьої сторони перед ліцензіатом.

Крім того, НКРЕКП застосовує зменшення розміру штрафу у разі якщо порушення та наслідки порушення були повністю усунуті порушником:

до прийняття рішення про проведення відповідної перевірки (зменшення на 100%);

до останнього дня строку проведення відповідної перевірки (зменшення на 50%);

до початку розгляду питання щодо відповідальності ліцензіата на засіданні НКРЕКП (зменшення на 30%).";

2.5.2. Під час коригування розміру штрафу відповідно до положень пункту 2.5.1 цієї глави, НКРЕКП враховує величину ліцензіата, його фінансове становище на момент вчинення порушення та за попередні фінансові роки, загальну кількість порушень (у тому числі кількість однотипних правопорушень), вчинених порушником за період, що перевіряється, а також розмір завданої шкоди та/або додаткової вигоди, отриманої внаслідок вчиненого порушення (у разі встановлення такої додаткової вигоди чи шкоди).

2.5.3. Для забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень (дотримання принципу ефективності санкцій) НКРЕКП має право здійснити збільшення розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 2.2 - 2.4 цього розділу, до 50% у разі, якщо НКРЕКП має підстави вважати, що розрахований розмір штрафу не втримає порушника від допущення відповідних порушень у майбутньому. Такими підставами можуть бути, зокрема, матеріальне становище порушника, розмір очікуваної вигоди від порушення, вчинення подібних порушень у минулому.

2.6. Визначення підсумкового розміру штрафу, коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та мінімальної межі штрафу

2.6.1. Підсумковим розміром штрафу за правопорушення є штраф, розрахований та скоригований відповідно до глав 2.2 - 2.5 цього розділу.

2.6.2. Підсумковий розмір штрафу не може перевищувати максимальні розміри штрафів за правопорушення, передбачені чинним законодавством України, зокрема, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про природні монополії".

2.6.3. У випадку, якщо підсумковий розмір штрафу, розрахований та скоригований відповідно до глав 2.2 - 2.5 цього розділу, перевищує максимальний розмір штрафу, передбачений чинним законодавством України, НКРЕКП коригує підсумковий розмір штрафу до розміру, що не перевищує максимального штрафу за правопорушення, передбачене чинним законодавством України.

2.6.4. У випадку, якщо підсумковий розмір штрафу, розрахований та скоригований відповідно до глав 2.2 - 2.5 цього розділу, є нижчим за мінімальний розмір штрафу, передбачений законодавством, НКРЕКП не накладає штраф, а застосовує інші санкції.

2.7. Застосування індивідуальних пом’якшень

2.7.1. Якщо ліцензіат вчиняє дії, спрямовані на усунення порушення після його виявлення, НКРЕКП має право застосувати індивідуальне пом’якшення та додатково зменшити підсумковий розмір штрафу, але не більш ніж на 50% від підсумкового розміру штрафу. Діями ліцензіата, що спрямовані на усунення порушення, можуть бути, зокрема:

1) надання НКРЕКП інформації, що вказує про врегулювання вчиненого порушення або його усунення в найкоротші строки;

2) самостійне відшкодування збитків постраждалим сторонам після виявлення вчиненого порушення, але до прийняття рішення НКРЕКП про застосування санкції у вигляді штрафу;

3) добровільна відмова від додаткової вигоди, отриманої внаслідок порушення, та її повернення всім постраждалим сторонам;

4) активна співпраця порушника з НКРЕКП, зокрема, сприяння з’ясуванню всіх обставин та наслідків порушення.

5) надання НКРЕКП інформації, що вказує на зміни в роботі ліцензіата, спрямовані на недопущення подібних порушень в майбутньому (збільшення кількості працівників, оптимізація процесів та інше) та, за наявності, підтвердження ефективності запроваджених змін.

2.7.2. У випадку, якщо після застосування індивідуальних пом’якшень, сума штрафу за порушення є нижчою за мінімальний розмір штрафу, передбачений законодавством, НКРЕКП не накладає штраф, а застосовує санкцію у вигляді застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень.

3.1. Етапи розрахунку розміру штрафних санкцій за зловживання на оптовому енергетичному ринку

Розрахунок штрафних санкцій за зловживання на оптовому енергетичному ринку складається з таких етапів:

1) визначення початкового розміру штрафу в залежності від характеру, серйозності зловживання та з урахуванням шкоди, завданої суб’єктом розслідування, та/або отриманої ним додаткової вигоди (у разі можливості встановлення такої шкоди або додаткової вигоди);

2) коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості зловживання;

3) коригування розміру штрафу з урахуванням пом’якшуючих та/або обтяжуючих обставин;

4) коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх зловживань та забезпечення пропорційності покарання за зловживання;

5) визначення підсумкового розміру штрафу та коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної межі штрафу.

3.2. Визначення початкового розміру штрафу

3.2.1. Початковий розмір штрафу за відповідне зловживання визначається шляхом застосування до фактичних обставин зловживання визначених цим розділом критеріїв оцінки характеру, серйозності зловживання, а також завданої шкоди або отриманої додаткової вигоди, яким присвоєно відповідний відсоток у залежності від серйозності зловживання.