Розглянувши, в межах повноважень, проєкт Закону України "Про саморегулювання господарської та професійної діяльності", надісланий листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.10.2019 № 3621-01/42516-03, відповідно до пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,

1. Погодити проєкт Закону України "Про саморегулювання господарської та професійної діяльності" із зауваженнями, що додаються.

2. Департаменту державного регулювання та методології нагляду на ринках фінансових послуг забезпечити повідомлення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про прийняте рішення.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Залєтова О. М.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, розглянула проект Закону України "Про саморегулювання господарської та професійної діяльності" (далі - проект Закону), надісланий листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.10.2019 № 3621-01/42516-03, та інформує.

Ринок небанківських фінансових послуг за своєю природою суттєво відрізняється від інших видів господарської діяльності. Характерною особливістю даного ринку, як і загалом ринку фінансових послуг, є акумулювання вільних заощаджень населення. Тому політика державного регулювання господарської діяльності у сфері надання небанківських фінансових послуг, у першу чергу, має бути спрямована на захист прав споживачів таких послуг, збереження та обачливе інвестування залучених активів, стабільний розвиток ринку та недопущення кризових явищ на ньому.

Підтримуючи принцип створення єдиної комплексної законодавчої основи саморегулювання в Україні, реалізація якого повинна супроводжуватися гнучким переходом до нового регулювання, що передбачає, зокрема, перегляд законодавства у сфері саморегулювання, як це зазначено у розділі "Шляхи і способи розв'язання проблем" Концепції реформування інституту саморегулювання в Україні, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 308-р (далі - Концепція), який знайшов практичне відображення у проекті Закону, слід зазначити таке.

Проектом Закону не закріплено на законодавчому рівні базових принципів (прав та обов'язків) господарської або професійної діяльності, визначених органами державної влади. Таке закріплення сприятиме правовій визначеності і наданню гарантії дотримання прав громадян та юридичних осіб, як це зазначено у Стратегії реформування державного управління України на 2016 - 2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 474-р.

Такий механізм, запропонований проектом Закону, фактично передбачає суміщення функцій об'єкта (суб'єкт господарювання та/або саморегулівна організація) та суб'єкта (орган державної влади, що здійснює контроль) державного управління.

Зазначене свідчить про здійснення саморегулівною організацією, як об'єднанням учасників ринку, фактичного контролю за таким ринком у якості суб'єкта державного управління, що суперечить статусу саморегулівної організації, як об'єкта державного регулювання.

У розділі "Шляхи і способи розв'язання проблем" Концепції, зазначено, що загальні засади саморегулювання господарської та професійної діяльності, правові та організаційні засади утворення та діяльності саморегулівних організацій необхідно визначити окремим законом. Спеціальними законами у різних сферах господарської та/або професійної діяльності може бути визначено особливості регулювання суспільних відносин щодо утворення та діяльності саморегулівних організацій у цих сферах.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон), який регулює відносини у сфері надання фінансових послуг, об'єднання фінансових установ набуває статусу саморегулівної організації після внесення запису про неї до відповідного реєстру, який ведеться державними органами з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг у межах їх компетенції.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону встановлено, що саморегулівна організація - це неприбуткове об'єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринків фінансових послуг та якому делегуються відповідними державними органами, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг. Законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг можуть бути передбачені додаткові повноваження, які можуть делегуватися саморегулівним організаціям.

Також норми щодо створення саморегулівних організацій фінансових установ та делегування Нацкомфінпослуг окремих повноважень саморегулівним організаціям фінансових установ передбачені законами України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про кредитні спілки" та "Про організацію формування та обігу кредитних історій".

На відміну від вищезазначених спеціальних законів, Законом України "Про страхування" не передбачено делегування додаткових повноважень саморегулівним організаціям страховиків. Разом із тим, відповідні норми передбачені статтею 16 Закону.

У Концепції саморегулівні організації пропонується поділяти за предметом регулювання на організації господарського саморегулювання та організації професійного саморегулювання.

Також у Концепції зазначено, що можливість делегування повноважень саморегулівній організації передбачається спеціальними законами. Законодавством можуть бути визначені спеціальні критерії для саморегулівної організації, якій можуть бути делеговані функції з регулювання господарської або професійної діяльності.

Законом передбачено можливість делегування саморегулівній організації виключно питань у сфері професійної діяльності щодо розроблення і правил поведінки на ринках фінансових послуг та сертифікації фахівців.

До спеціальних критеріїв можна віднести необхідність об'єднанню фінансових установ набути статусу саморегулівної організації після внесення запису про неї до відповідного реєстру, який ведеться державними органами з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг у межах їх компетенції та отримати рішення про делегування відповідними державними органами повноважень щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг.

Зазначене питання саморегулювання на ринку фінансових послуг також врегульовано підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070, Нацкомфінпослуг здійснює реєстрацію саморегулівних організацій учасників ринків фінансових послуг.

Також, відповідно до абзацу сьомого підпункту 9 пункту 4 Положення Нацкомфінпослуг веде Реєстр саморегулівних організацій учасників ринків фінансових послуг.

Порядок ведення Реєстру саморегулівних організацій учасників ринків фінансових послуг визначений Положенням про реєстр саморегулівних організацій фінансових установ, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.07.2005 № 4380, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.08.2005 за № 885/11165.

Відповідно до зазначених вище законів Нацкомфінпослуг на сьогодні затверджені такі нормативно-правові акти щодо делегування окремих повноважень саморегулівним організаціям фінансових установ:

Положення про делегування саморегулівній організації адміністраторів недержавних пенсійних фондів окремих повноважень, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 12.04.2007 № 7153, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.06.2007 за № 609/13876;

Положення про делегування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, окремих повноважень одній із всеукраїнських асоціацій кредитних спілок, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.10.2006 № 6280, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.11.2006 за № 1186/13060;