Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо практичного застосування нових положень податкового законодавства в частині туристичного збору (далі - Збір), керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство, посилаючись на Закон України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) запитує (1) який документ та в якій формі (оригінал, копію, сканкопію) повинен отримати податковий агент від особи, яка розміщується у готелі, щоб підтвердити резидентський статус останньої (резидент/нерезидент) та достовірно визначити форму туризму: внутрішнього чи в'їзного; (2) який документ повинен мати податковий агент для підтвердження розміщення у готелі пільгових категорій осіб, які не являються платниками Збору; (3) чи є підставою для визначення особи неплатником туристичного збору, відповідно до абзацу "а" пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 286 Кодексу, наявність укладеного між податковим агентом і такою особою - резидентом та нерезидентом договору найму/оренди або договору про надання послуг проживання; (4) яким чином і на підставі якого документу особа повинна підтвердити те, що вона постійно проживає у селі, селищі або місті, радами якіх встановлено Збір; (5) хто вважатиметься податковим агентом у разі укладення договору оренди/суборенди між юридичною особою, яка є власником об'єкта розміщення та юридичною особою/фізичною особою - підприємцем, якою фактично здійснюється діяльність з надання послуг тимчасового розміщення; (6) чи правомірна оплата певною юридичною особою (Туроператором) шляхом безготівкового перерахунку на рахунок готелю суми Збору за фізичних осіб, які будуть розмішуватись у готелі на підставі укладених з такою юридичною особою (Туроператором) договорів; (7) чи правомірна оплата суми Збору юридичною особою за фізичних осіб - платників збору на підставі укладених між ними договору доручення/довіреності; (8) що вважається добою тимчасового розміщення при визначенні бази справляння Збору; (9) чи визначається доба тимчасового розміщення фізичної особи у готелі пропорційно фактичному часу перебування особи у готелі при ранньому заїзді чи пізньому виїзді; (10) який порядок повернення надмірно сплачених авансом сум Збору у випадку дострокового залишення готелю фізичною особою; (11) за якою ставкою справлятиметься Збір в період з 01.01.2019 року до моменту прийняття органом місцевого самоврядування рішення про встановлення Збору; (12) який документ має видати податковий агент платнику збору для підтвердження його сплати; (13) чи правомірно справляння податковим агентом (Готелем) туристичного збору платника податку (Гостя) шляхом прийняття готівкових коштів в оплату суми Збору із застосуванням реєстратора розрахункових операцій за окремим фіскальним чеком, наприклад: при здійсненні окремої оплати готельних послуг банківською карткою через системи онлайн бронювання та окремої оплати готівковими коштами суми Збору перед розміщенням під час реєстрації; (14) коли відбувається сплата збору платником збору: при бронюванні чи перед поселенням; (15) яким чином буде здійснюватись повернення помилково та/або надміру сплаченої суми збору виникла у межах одного звітного кварталу і податковим агентом не здійсненні нарахування збору за цей звітний квартал та сплата збору до місцевого бюджету; (16) чи є платниками збору іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку про постійне проживання.

Товариство не повідомило, чи є воно податковим агентом зі справляння Збору.

За даними ІТС "Податковий блок" основним видом діяльності Товариства є "Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення" (клас 55.10 КВЕД-2010). Протягом 2018 року Товариство подавало до контролюючого органу податкову звітність зі Збору як податковий агент.

1. Відповідно до пп. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Кодексу внутрішній туризм для цілей розділу XII Кодексу - переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях. В'їзний туризм для цілей розділу XII Кодексу - прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

У своїй діяльності готелі керуються чинним законодавством України та Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затвердженими наказом Державної туристичної адміністрації від 16.03.2004 р. N 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 квітня 2004 року за N 413/9012 (далі - Правила), які регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення (далі - готелі) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення (готельних послуг) споживачам.

Пунктом 4.1 Правил передбачено, що номер (місце) в готелі надається споживачу при пред'явленні паспорта або іншого документа, який засвідчує особу (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, та віза на право перебування в Україні (якщо інше не передбачено чинними двосторонніми угодами), свідоцтво про народження неповнолітніх, які не досягай 16 років, посвідчення водія, для військових - особове посвідчення або військовий квиток, посвідчення, яке видане за місцем роботи споживача, та ін.), і заповненні анкети встановленого центральним органом виконавчої влади з питань туризму зразка.

Статус резидента та нерезидента в Україні визначається відповідно до положень пп. 14.1.213, пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні, а нерезидент - це фізична особа, яка не є резидентом України.

З метою підтвердження правомірності визначення форми туризму (внутрішній, в'їзний) податковий агент повинен мати копії відповідних документів, що підтверджують належність особи (резидент та нерезидент).

2. З метою визначення осіб, які не є платниками Збору відповідно до пп. 268.2.2. п. 268.2 ст. 268 Кодексу необхідно отримати від особи підтверджуючі документи про віднесення її до певної категорії у вигляді посвідчення, наказу про відрядження, путівки (курсівки) на лікування, оздоровлення, реабілітацію, інші документи в залежності від категорії.

3. Відповідно до пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Кодексу платниками Збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі - Рада), про встановлення Збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.

Платниками Збору не можуть бути особи, які постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір (п. "а" пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Кодексу).

Водночас згідно з п. 4 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року N 297, до послуг з тимчасового розміщення (проживання) не належить розміщення осіб, з якими укладається договір про наймання житла на строк, що перевищує один місяць (для курортів строк визначається місцевими органами виконавчої влади).

Отже, проживання осіб, якими з податковими агентами укладено договір найму/оренди житла на строк, що перевищує один місяць, не відноситься до послуг з тимчасового проживання.

4. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (п. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України від 11.12.2003 р. N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон N 1382) документи, до яких вносяться відомості про місце проживання - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання (ст. 6 Закону N 1382).

Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства є підстави, встановлені Законом України від 22.09.2011 р. N 3773-IV "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

5. У контексті пп. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Кодексу згідно з рішенням Ради податковими агентами можуть бути такі особи:

а) юридичні особи, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи юридичних осіб згідно з пп. 268.7.2 п. 268.7 цієї статті, фізичні особи - підприємці, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 цієї статті;

б) квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. "б" пп. 268.5.1 п. 268.5 цієї статті, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичні особи, які уповноважуються Радою справляти Збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Отже, Кодексом не встановлено вимог щодо наявності у податкового агента - юридичної особи права власності або права користування на місця проживання (ночівлі).

Податковим агентом визнається особа, яка надає послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі).

Повноваження щодо визначення податкових агентів належить сільським, селищним, міським радам (пп. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Кодексу). Перелік податкових агентів та інформація про них розмішуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради.

6, 7. Відповідно пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 286 Кодексу платниками Збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення Ради про встановлення Збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).

Згідно з пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 286 Кодексу платники Збору сплачують суму Збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють Збір за ставками, у місцях справляння Збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної Ради. За один і той самий період перебування платника Збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено Збір, повторне справляння Збору, вже сплаченого таким платником, не допускається.

Форма сплати Збору Кодексом не регулюється.

У податкового агента як суб'єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов'язань зі Збору, зважаючи на норму п. 44.1 ст. 44 Кодексу, має бути підтверджуючий первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту певної суми коштів платником Збору.

Згідно з пунктом 1.3 Правил замовником готельних послуг є фізична або юридична особа, в тому числі суб'єкт туристичної діяльності, яка укладає відповідний договір на надання готельних послуг від імені та на користь споживача та здійснює оплату за цим договором (надає гарантії щодо оплати за цим договором).

Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари, роботи, послуги для власних (побутових) потреб.