1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Індивідуальна податкова консультація


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
24.09.2018 N 4133/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Про оподаткування ПДВ
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операції з постачання послуг мобільного зв’язку згідно з договором комісії, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).
Відповідно до частини першої статті 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно зі статтею 1013 ЦКУ у комісіонера постачанням послуг вважається також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду) від комітента.
Відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, а також нагляд, контроль та відповідальність за порушення законодавства у такій сфері регулюється Законом України від 02 березня 2015 року N 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" (далі - Закон N 222).
Пунктом 8 статті 7 Закону N 222 визначено, що ліцензуванню підлягає діяльність, зокрема у сфері телекомунікацій з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 18 листопада 2003 року N 1280-IV "Про телекомунікації" (далі - Закон N 1280).
Відносини, що виникають у сфері телекомунікацій, регулюються Законом України від 18 листопада 2003 року N 1280-IV "Про телекомунікації" (далі - Закон N 1280).
Телекомунікаційна послуга (послуга) - це продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій (пункт 1 статті 1 Закону N 1280).
Суб'єкти ринку телекомунікацій - оператори, провайдери телекомунікацій, споживачі телекомунікаційних послуг, виробники та/або постачальники технічних засобів телекомунікацій (пункт 1 статті 1 Закону N 1280).
Органом державного регулювання у сфері телекомунікацій є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі - НКРЗІ) (пункт 1 статті 17 Закону N 1280).
Діяльність у сфері надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку підлягає ліцензуванню та здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій (пункт 1 і підпункт 3 пункту 7 статті 42 Закону N 1280).
Отже, ліцензії на надання послуг у сфері телекомунікацій надаються суб’єктам господарювання, які є операторами або провайдерами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Під постачанням товарів згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.
При цьому товари - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

................
Перейти до повного тексту