Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення про отримання податкової консультації щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Заявник повідомив, що він зареєстрований у встановленому порядку фізичною особою - підприємцем.

Основними видами підприємницької діяльності є вирощування сільськогосподарської продукції (зернових, бобових і технічних культур), а також допоміжна діяльність у рослинництві, зокрема, здійснення передпосівної підготовки полів, сівби, оброблення та боротьби із шкідниками сільськогосподарських культур, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки.

Для здійснення підприємницької діяльності використовує майно. У власності та на правах оренди перебувають земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції. Для зберігання вирощеної продукції та сільськогосподарської техніки використовує належні на праві власності складські приміщення (зерносховища та склади).

Посилаючись у запиті на норми Кодексу та судову практику Верховного суду України, заявник просить надати податкову консультацію щодо практичного застосування норм підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, а саме: чи звільняються від оподаткування (не є об’єктом) будівлі, споруди, які перебувають у власності фізичних осіб, що належать до категорії сільськогосподарських товаровиробників у значенні, наведеному Законами України "Про сільськогосподарський перепис" та "Про державну підтримку сільського господарства в Україні", і які призначені та використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності фізичної особи - підприємця.

З урахуванням зазначеного, Державна фіскальна служба України повідомляє таке.

Згідно з підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Визначення "сільськогосподарський товаровиробник", яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, застосовується виключно для цілей глави розділу XIV Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", що прямо визначено таким пунктом і до зазначених правовідносин щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дане визначення не застосовується, оскільки не відноситься до розділу XII "Податок на майно".

Згідно з пунктом 3 статті 5 Кодексу, інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.