Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства і надає наступні відповіді.

Відповідно до звернення Товариство є платником акцизного податку з реалізації пального. Основним видом його діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Також Товариство здійснює ввезення на митну територію України нафтопродуктів. При транспортуванні підакцизного пального покупцям виникають втрати пального, на обсяги якого Товариство складає акцизні накладні з типом причини "5" згідно положень наказу Міністерства фінансів України від 25.02.2016 р. N 218 щодо порядку складання акцизних накладних.

При цьому, Товариство зазначає, що сукупний обсяг реалізованого та списаного пального не перевищує обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок.

Відповідно до абзацу б) п. 216.3 ст. 216 Кодексу податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 р. N 1066 "Про визнання деяких актів Української РСР такими, що втратили чинність, та актів Союзу РСР такими, що не застосовуються на території України" постанова Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26 березня 1986 року N 40 "Про затвердження норм природного убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні" віднесена до переліку нормативно-правових актів СРСР, що не застосовуються на території України.