Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло звернення щодо надання роз’яснення з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства при здійсненні договірних відносин, які складаються в межах реалізації проектів міжнародної технічної допомоги (далі – МТД).

Повідомляємо, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 52.5 статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Як зазначено у зверненні, підприємство - резидент України співпрацює з нерезидентом в рамках реалізації проектів МТД на підставі Рамкової Угоди між Урядом України і Урядом Федеративної Республіки Німеччини про консультування і технічне співробітництво від 29.05.1996 (далі – Угода від 29.05.1996).

Статтею 3 Кодексу визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 8 Угоди від 29.05.1996, матеріали, що ввозяться в Україну за дорученням Уряду Федеративної Республіки Німеччина або виконавця для реалізації проектів, звільняються в Україні від ліцензування, сплати всіх видів мита, зборів та інших платежів. Митне оформлення цих матеріалів забезпечується у найкоротші терміни. Це звільнення застосовується також до матеріалів, придбаних в Україні, за заявою виконавця або відрядженого фахівця.

Порядок залучення, використання та моніторингу МТД, в т.ч. порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюються в рамках проектів МТД, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №153 "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги" (далі - Порядок № 153).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 153, донор - іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України; виконавець - будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з донором або уповноваженою донором особою та забезпечує реалізацію проекту (програми).

Проекти (програми) підлягають обов'язковій державній реєстрації. Державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пункти 11 та 12 Порядку № 153). Також, згідно з пунктом 21 Порядку № 153 проекти (програми) підлягають перереєстрації у разі зміни донора, виконавців, реципієнтів, бенефіціара, назви, цілей, змісту, кошторисної вартості, строків виконання проекту (програми).

Слід зазначити, що відповідно до пунктів 33 та 34 Порядку №153, акредитація виконавця (юридичної особи - нерезидента) підтверджується свідоцтвом за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку, яке підписується уповноваженою особою Мінекономрозвитку. Свідоцтво про акредитацію виконавця (юридичної особи - нерезидента) проекту (програми) міжнародної технічної допомоги видається на строк дії договору (контракту) або проекту (програми).

Зазначене свідоцтво є:

- підтвердженням статусу виконавця (юридичної особи - нерезидента) як такого, що забезпечує реалізацію проекту (програми) відповідно до положень міжнародного договору України;

- підставою для звернення в установленому порядку щодо виготовлення спеціальних печаток і штампів виконавця, відкриття відповідних спеціальних рахунків в банках, відомості про які внесено до Державного реєстру банків, що використовуються для впровадження проектів (програм), одержання спеціальних службових карток і номерних знаків транспортних засобів для виконавців та їх іноземних працівників, інших спрямованих на реалізацію проекту (програми) дій, передбачених законодавством.

Державна реєстрація проекту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153. Одночасно з видачею реєстраційної картки проекту (програми) робиться відповідний запис у єдиному реєстрі проектів, що реалізуються в Україні з використанням ресурсів міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги, та розміщується план закупівлі на офіційному сайті Мінекономрозвитку (крім інформації, що становить комерційну таємницю) (пункт 18 Порядку № 153).