Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо питань формування доходів, витрат, резервів та підтвердження операцій первинними документами та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо питання 1.

Подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючих органів здійснюється відповідно до вимог Кодексу з урахуванням Законів України від 22 травня 2003 року N 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" (зі змінами), від 22 травня 2003 року N 852-IV "Про електронний цифровий підпис" та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 р. N 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за N 320/1501, на підставі договорів про визнання електронних документів.

Платники податків для формування електронних документів самостійно на власний розсуд можуть обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Додатково інформуємо, що на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці "Електронна звітність" розміщено Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності" (sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist).

Прийняття та обробка "Єдиним вікном подання електронної звітності" електронних документів (податкової звітності, податкових накладних та інших документів) здійснюється з використанням електронно-цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів відповідно до вимого чинного законодавства.

Щодо питань 2 - 5.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 розділу П Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно зі ст. 9 Закону N 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону N 996).