1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Індивідуальна податкова консультація


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
21.07.2017 N 1309/О/99-99-13-01-03-14/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою на підставі укладеного з іншою фізичною особою договору позики коштів (у національній чи іноземній валюті) у вигляді відсотків та за рішенням суду - компенсації індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, і в межах компетенції повідомляє таке.
Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України. Відповідно до положень ч. 2 ст. 192 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок та правила використання іноземної валюти на території України встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет N 15-93), Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30.05.2007 р. N 200 (далі - Постанова N 200) та іншими документами.
Так, пп. "г" п. 4 ст. 5 Декрету N 15-93 передбачено, що потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України операції з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. При цьому використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) - це використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов’язань або оплати товарів, що придбаваються (п. 1.4 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року N 483).
Відповідно до п. 6.2 Постанови N 200 фізичні особи - резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу лише у випадках, передбачених пп. "а", "в" та "е" п. 6.1 Постанови N 200, до яких не відноситься надання іноземної валюти у позику іншій фізичній особі.
Згідно зі ст. 4 Закону України від 12 липня 2001 року N 2664 "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відноситься до фінансових послуг, що регулюються Конституцією України, зазначеним Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, є платниками податку на доходи фізичних осіб (далі - податок).

................
Перейти до повного тексту