1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Індивідуальна податкова консультація


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
27.06.2017 N 856/П/99-99-13-01-03-14/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист який надійшов з Міністерства фінансів України щодо уникнення подвійного оподаткування доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності з джерел із Королівства Швеція та у межах своїх повноважень повідомляє.
Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Кодексу доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі. При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених Кодексом (п. 13.2 ст. 13 Кодексу).
Статтею 3 Кодексу передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень (далі - Конвенція), яка ратифікована Верховною Радою України 23.04.96 р. ( Закон України від 23 квітня 1996 року N 135/96-ВР) і є чинною в українсько-швецьких відносинах з 04.06.96 р. і застосовуються "до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав" (ст. 1 Конвенції).
Відповідно до ст. 2 Конвенції її положення "поширюється на податки на доходи і зростання капіталу, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративного підрозділу, або місцевої влади незалежно від способу їх стягнення" (п. 1 Конвенції).
Податками на доход вважаються усі податки, що стягуються з загальної суми доходу або з елементів доходу, включаючи податки на приріст від відчуження рухомого або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати і платні, сплачуваних підприємством, так само як і податки на підвищення вартості капіталу (п. 2 ст. 2 Конвенції).
Відповідно до п. 3 ст. 2 Конвенції "податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:
a) в Україні:
(іі) прибутковий податок з громадян;
b) у Швеції:
(іі) спеціальний прибутковий податок для нерезидентів".
Згідно з п. 5 ст. 2 Конвенції "ця Конвенція застосовується також до будь- яких ідентичних або подібних по суті податків, які стягуються після підписання цієї Конвенції, на додаток або замість існуючих податків, що згадуються в пункті 3".
Статтею 4 Конвенції встановлено критерії щодо визначення резиденції (податкового статусу) осіб, на яких поширюються положення Конвенції, зокрема фізичних осіб.
Таким чином, відповідні положення Конвенції поширюються на доходи, які виплачуються юридичною особою - резидентом Швеції на користь фізичної особи - резидента України, незалежно від його способу його оподаткування в Україні.

................
Перейти до повного тексту