Відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України та Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, з метою своєчасного визначення засудженим до позбавлення волі виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та обмеження волі, зі слідчих ізоляторів до установ виконання покарань, встановлення порядку їх переведення у випадках, визначених законом.

1. Затвердити Порядок визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі та їх переведення, що додається.

2. Затвердити Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання, що додається.

3. Департаменту публічного права (Кравченко Л.М.) подати цей наказ для проведення державної реєстрації відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Чернишова Д.В.

1. Цей Порядок встановлює механізм визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання.

2. Вид колонії засудженим до позбавлення волі та/або місце відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, визначаються на підставі Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів України.

3. Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, їх переведення з однієї установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) до іншої установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) здійснюються відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України та цього Порядку.

4. У цьому Порядку терміни вжито в таких значеннях:

близькі родичі та члени сім’ї — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

Департамент — Департамент з питань виконання кримінальних покарань;

дільниця виправного центру — дільниця, що може утворюватися на період дії воєнного стану, який охоплює воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, у виправних колоніях мінімального і середнього рівнів безпеки з метою забезпечення життя та здоров’я засуджених до обмеження волі;

запит на наряд — документ, в якому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи (осіб), засудженої(их) до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, що підлягає(ють) направленню до установи виконання покарань (сектору), та інша інформація про засудженого, необхідна для визначення виду установи виконання покарань та місця відбування покарання;

зона діяльності міжрегіонального управління — адміністративно-територіальні одиниці, на територію яких поширюються повноваження відповідного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції;

міжрегіональна комісія — колегіальний орган, що утворюється в міжрегіональному управлінні, який в межах компетенції визначає засудженим до позбавлення волі вид установи виконання покарань, місце відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, здійснює направлення і переведення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі в межах зони діяльності міжрегіонального управління;

міжрегіональне управління — міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (функції міжрегіонального управління щодо установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Автономної Республіки Крим, Київської області, міст Києва та Севастополя здійснює Департамент);

наряд — документ, що готується в межах компетенції підрозділом з контролю за виконанням судових рішень Департаменту або міжрегіонального управління за результатами засідання центральної або міжрегіональної комісії для направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, до установи виконання покарань (сектору) або їх переведення для відбування покарання з однієї установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) до іншої установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору);

педагогічна рада — постійно діючий колегіальний орган виховної колонії, який розглядає матеріали та приймає рішення про переведення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, з виховної колонії до виправної колонії та залишення таких засуджених для подальшого відбування покарання у виховній колонії у порядку, установленому статтями 147, 148 Кримінально-виконавчого кодексу України. У разі створення у виправній колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або середнього рівня безпеки сектору для відбування покарання засудженими неповнолітніми адміністрація виправної колонії забезпечує діяльність педагогічної ради відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України та цього Порядку;

підрозділ з контролю за виконанням судових рішень — структурний підрозділ Департаменту, міжрегіональних управлінь, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, який здійснює контроль за виконанням вироків судів та інших судових рішень;

подання — документ, що готується установою виконання покарань з метою переведення особи (осіб), засудженої(их) до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, для відбування покарання з однієї установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) до іншої установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України та цього Порядку;

протокол засідання комісії — документ, у якому фіксуються перебіг та результати проведення засідання міжрегіональної або центральної комісії, прийняті рішення за результатами обговорення винесених на розгляд питань;

сектор — сектор відповідного рівня безпеки, що створюється на території виправної колонії або слідчого ізолятора відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України. У виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та середнього рівня безпеки можуть створюватися сектори для відбування покарання засудженими неповнолітніми;

слідчий ізолятор — установа, призначена для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, а також відбування покарання засудженими, яких залишено для роботи з господарського обслуговування. У період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років після його припинення чи скасування у слідчих ізоляторах можуть створюватися сектори максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі;

спостережна комісія — орган, діяльність якого здійснюється відповідно до Положення про спостережні комісії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2004 року № 429 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2022 року № 1314);

установа виконання покарань — кримінально-виконавча установа (виправний центр, виправна колонія), спеціальна виховна установа (виховна колонія), слідчі ізолятори у випадках, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України;

центральна комісія — колегіальний орган, що утворюється в Департаменті, який в межах компетенції розглядає скарги на рішення міжрегіональних комісій, визначає засудженим до позбавлення волі вид установи виконання покарань, місце відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, здійснює їх направлення і переведення для відбування покарання до установ (дільниць виправних центрів, секторів), коли вирішення таких питань виходить за межі повноважень міжрегіональної комісії, а також виконує функції міжрегіональної комісії щодо установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Автономної Республіки Крим, Київської області, міст Києва та Севастополя.

1. Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах відкритого типу (виправних центрах) або дільницях виправних центрів, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження.

2. Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засуджених.

Засуджені до позбавлення волі, передані в Україну для відбування покарання, а також засуджені до позбавлення волі, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, відбувають строк покарання у виправних чи виховних колоніях, перелік яких визначається Міністерством юстиції України.

3. До виправних колоній (секторів) мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання направляються:

засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності;

засуджені вперше за нетяжкі злочини, крім осіб:

які злісно порушували вимоги режиму у місцях попереднього ув’язнення;

які не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, туберкульозу із бактеріовиділенням, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії;

яких засуджено за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі.

4. До виправних колоній (секторів) мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання направляються:

чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за нетяжкі злочини;

жінки, засуджені за нетяжкі злочини, тяжкі та особливо тяжкі злочини.

5. До виправних колоній (секторів) середнього рівня безпеки направляються:

1) жінки:

засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;

яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування;

яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк за правилами, передбаченими статтею 82 Кримінального кодексу України;

2) чоловіки:

вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини;

які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;

засуджені за вчинення умисного нетяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі.

6. До виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки направляються чоловіки:

засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;

яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі;

яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування;

яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк за правилами, передбаченими статтею 82 Кримінального кодексу України;

засуджені за умисні особливо тяжкі злочини, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;

засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі;

засуджені за вчинення злочину, передбаченого частиною п’ятою статті 255, статтями 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.

7. До виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки з відбуванням покарання у звичайних жилих приміщеннях направляються чоловіки:

яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування;

яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк за правилами, передбаченими статтею 82 Кримінального кодексу України;

засуджені за умисні особливо тяжкі злочини, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;

які раніше двічі в будь-якій послідовності були засуджені до позбавлення волі за такі злочини: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження; захоплення заручників; зґвалтування; розбій, вчинений при обтяжуючих обставинах; вимагання, вчинене при обтяжуючих обставинах; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань; викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; посягання на життя представника іноземної держави і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі.

8. До виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки з відбуванням покарання у приміщеннях камерного типу направляються чоловіки:

засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі;

яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі;

засуджені за умисні особливо тяжкі злочини, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;

засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі;

засуджені за вчинення злочину, передбаченого частиною п’ятою статті 255, статтями 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України;

які раніше були засуджені до позбавлення волі за будь-який з таких злочинів: проти основ національної безпеки України; умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників; зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, малолітньої чи малолітнього; розбій, вчинений організованою групою або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; вимагання, вчинене організованою групою або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі.

9. Неповнолітні особи, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, направляються із слідчих ізоляторів до виховних колоній (секторів).

10. Особи, які вчинили кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці і до набрання вироком законної сили досягли повноліття, направляються до виправних колоній (секторів) мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.

11. Особа визнається такою, що раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі, у разі, якщо вона раніше була засуджена та відбувала покарання у виді позбавлення волі.

1. Направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, до установ виконання покарань (секторів) здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі (додаток 1), на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору) (додаток 2).

2. Без нарядів із слідчих ізоляторів до установ виконання покарань (секторів) направляються:

засуджені неповнолітні чоловічої та жіночої статі — до відповідної виховної колонії (сектору);

засуджені до позбавлення волі на певний строк чоловіки, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах,— до державної установи "Менська виправна колонія (№ 91)";

уперше засуджені до позбавлення волі вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років,— до державної установи "Кам’янська виправна колонія (№ 34)";

неодноразово засуджені до позбавлення волі вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років,— до державної установи "Надержинщинська виправна колонія (№ 65)".

3. За нарядами, виданими в межах компетенції міжрегіональним управлінням, на підставі рішення міжрегіональної комісії направляються:

до виправних колоній (секторів), які знаходяться у межах зони діяльності міжрегіонального управління,— особи, засуджені до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі;

до виправних центрів (дільниць виправних центрів), які знаходяться у межах зони діяльності міжрегіонального управління,— особи, засуджені до обмеження волі, у порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, на підставі відповідного рішення суду.

4. Запит на наряд та матеріали, необхідні для розгляду питань, визначених пунктом 3 цього розділу, готує підрозділ з контролю за виконанням судових рішень слідчого ізолятора. Протягом двох днів з дня надходження із суду до слідчого ізолятора розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, підрозділ з контролю за виконанням судових рішень слідчого ізолятора направляє запит на наряд на розгляд міжрегіональної комісії. Запит на наряд підписують керівник цього підрозділу та начальник слідчого ізолятора (особи, які виконують їх обов’язки).

5. За нарядами, виданими Департаментом в межах компетенції, на підставі рішення центральної комісії направляються:

особи, засуджені до позбавлення волі на певний строк, обмеження волі та довічного позбавлення волі, розмістити яких немає змоги через відсутність у зоні діяльності міжрегіонального управління колонії відповідного виду (сектору), виправного центру (дільниці виправного центру);

особи, які до засудження постійно проживали за межами адміністративно-територіальної одиниці, де вони вчинили кримінальне правопорушення, якщо ця адміністративно-територіальна одиниця знаходиться за межами зони діяльності міжрегіонального управління;

особи, які мають постійні соціальні зв’язки з близькими родичами за межами зони діяльності міжрегіонального управління;

військовополонені, засуджені до позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі.

6. Запит на наряд та матеріали, необхідні для розгляду питань, визначених пунктом 5 цього розділу, готує підрозділ з контролю за виконанням судових рішень міжрегіонального управління. Запит на наряд, який підписують керівник цього підрозділу, заступник керівника міжрегіонального управління (особи, які виконують їх обов’язки), направляється до Департаменту не пізніше наступного дня після дати прийняття рішення міжрегіональною комісією. До запиту на наряд додається копія протоколу засідання міжрегіональної комісії.

7. Наряди готують підрозділи з контролю за виконанням судових рішень міжрегіонального управління чи Департаменту на підставі відповідних рішень, зазначених у протоколах засідань міжрегіональної або центральної комісій, з дотриманням строків, передбачених статтею 87 Кримінально-виконавчого кодексу України.

8. Наряд, підготовлений підрозділом з контролю за виконанням судових рішень міжрегіонального управління, підписують керівник цього підрозділу та заступник керівника міжрегіонального управління (особи, які виконують їх обов’язки). Копія наряду надсилається до підрозділу з контролю за виконанням судових рішень Департаменту для контролю за законністю прийнятого рішення.

У разі виявлення підрозділом з контролю за виконанням судових рішень Департаменту порушень у рішенні міжрегіональної комісії керівник Департаменту скасовує ці рішення та надає доручення відповідному міжрегіональному управлінню повторно розглянути питання про направлення засуджених, стосовно яких виявлені порушення, на засіданні міжрегіональної комісії.

9. Наряд, підготовлений підрозділом з контролю за виконанням судових рішень Департаменту, підписують керівник цього підрозділу та заступник керівника Департаменту (особи, які виконують їх обов’язки), після чого наряд надсилається ініціатору запиту на наряд, а копія наряду — до міжрегіонального управління.

10. Направлення для відбування покарання військовополонених, засуджених до позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі, до таборів для тримання військовополонених здійснюється відповідно до пунктів 1, 6, 7, 9 цього розділу.

Запит на наряд та матеріали, необхідні для розгляду питання про направлення для відбування покарання військовополонених, засуджених до позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі, направляється адміністрацією табору для тримання військовополонених на розгляд центральної комісії.