Відповідно до статей 22 та 24 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" , з метою вдосконалення нормативно-правових актів щодо регулювання ядерної та радіаційної безпеки ядерних установок

1. Затвердити Вимоги до ризик-інформованого прийняття рішень з безпеки атомних станцій, що додаються.

2. Департаменту з питань безпеки ядерних установок (Григораш О.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Вимоги встановлюють мету, принципи, критерії та порядок ризик-інформованого прийняття рішень з безпеки атомних станцій.

2. Ці Вимоги розроблені відповідно до Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", Вимог до оцінки безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 22 вересня 2010 року № 124, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2010 року за № 964/18259, з урахуванням стандартів Міжнародного агентства з атомної енергії та рекомендацій міжнародної групи радників з безпеки ядерних установок при Міжнародному агентстві з атомної енергії, підходів Західноєвропейської асоціації регулюючих органів та міжнародного досвіду ризик-інформованого прийняття рішень з безпеки атомних станцій.

3. Ці Вимоги обов’язкові для всіх юридичних і фізичних осіб, які використовують ризик-інформовані підходи під час прийняття рішень щодо діяльності, пов’язаної із розміщенням, проектуванням, будівництвом, введенням в експлуатацію, експлуатацією та зняттям з експлуатації атомних станцій, оцінкою безпеки та регулюванням ядерної і радіаційної безпеки атомних станцій.

4. У цих Вимогах вживаються такі скорочення:

5. У цих Вимогах терміни та визначення застосовуються у таких значеннях:

вкладник - будь-який елемент імовірнісної моделі (подія, стан тощо), який вносить вклад у значення ЧПАЗ/ЧГАВ;

домінантна аварійна послідовність - послідовність станів систем та елементів АС в процесі розвитку аварії, яка має найбільший внесок в ЧПАЗ/ЧГАВ;

значимість за Фусселем-Веселі (FV) - оцінка відносного внеску в загальну частоту важкого пошкодження активної зони всіх аварійних послідовностей, які містять подію, що розглядається;

коефіцієнт підвищення ризику (RAW) - відносне зростання ЧПАЗ/ЧГАВ за припущення відмови конкретного обладнання (системи) (імовірність відмови дорівнює одиниці);

технічна якість імовірнісного аналізу безпеки - технічна коректність даних та методів, використаних при розробці ІАБ.

Інші терміни та визначення вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", Загальних положеннях безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19 листопада 2007 року № 162, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2008 року за № 56/14747 (далі - Загальні положення безпеки АС), та Вимогах до оцінки безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 22 вересня 2010 року № 124, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2010 року за № 964/18259.

1. Метою ризик-інформованого прийняття рішень з безпеки АС є:

підвищення безпеки АС завдяки визначенню та врахуванню факторів, які мають домінуючий вплив на безпеку АС, та реалізації заходів з підвищення безпеки АС;

комплексна всебічна оцінка впливу рішень на безпеку АС з урахуванням результатів оцінок ризику на доповнення до детерміністичних оцінок та досвіду експлуатації;

оптимізація експлуатації АС завдяки зосередженню ресурсів на домінуючих за впливом на безпеку факторах, спорудах, системах і елементах АС;

обґрунтоване зниження надмірного консерватизму та обмежень, які були враховані при розробці проекту АС і обґрунтуванні безпеки.

2. Ризик-інформоване прийняття рішень дає змогу підвищити безпеку та надійність АС, знизити радіаційний вплив на персонал та підвищити ефективність експлуатації АС шляхом:

визначення та усунення проблем безпеки;

вдосконалення та оптимізації технічного обслуговування, ремонту і випробувань споруд, систем та елементів з метою забезпечення їх надійності, достатньої для підтримання досягнутого рівня безпеки;

зосередження уваги на спорудах, системах і елементах, які мають домінуючий вплив на безпеку АС.

3. Ризик-інформоване прийняття рішень відбувається за ініціативою експлуатуючої організації, конструкторських, проектних, будівельних, ремонтних, науково-дослідних та інших організацій, а також Держатомрегулювання. Орієнтовний перелік напрямів практичного використання ризик-інформованих підходів під час прийняття рішень наведено у додатку до цих Вимог.

4. Ризик-інформовані рішення, що впливають на безпеку АС, погоджуються з Держатомрегулюванням.

1. Під час ризик-інформованого прийняття рішень з безпеки АС забезпечується дотримання таких принципів:

принцип 1. Забезпечення реалізації стратегії глибокоешелонованого захисту незалежно від значення ризику;

принцип 2. Використання оцінок ризику як доповнення до детерміністичного аналізу безпеки (оцінки ризику не застосовуються як єдиний критерій для прийняття рішень з безпеки АС);

принцип 3. Дотримання критеріїв безпеки, встановлених в Загальних положеннях з безпеки АС;

принцип 4. Дотримання проектних меж;

принцип 5. Дотримання вимог норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;

принцип 6. Забезпечення технічної якості імовірнісного та детерміністичного аналізу безпеки, що є основою для ризик-інформованого прийняття рішень.

2. Прийняття ризик-інформованих рішень про впровадження модифікації АС, важливої для безпеки, щодо діючих енергоблоків АС дозволяється за умови, що це не призведе до підвищення значення ЧПАЗ і ЧГАВ, що оцінюються, або підвищення значення ЧПАЗ та ЧГАВ, що оцінюються, є незначним (DЧПАЗ<1 x 10--7 на реактор за рік, DЧГАВ<1 x 10--8 на реактор за рік). Водночас впровадження ризик-інформованого прийняття рішень щодо енергоблоків, значення ЧПАЗ яких перевищує 1 x 10--5 на реактор за рік або значення ЧГАВ перевищує 1 x 10--6 на реактор за рік, дозволяється виключно за умови реалізації коригувальних заходів, які належать до тієї самої функції безпеки, що й саме рішення, та забезпечують неперевищення поточних значень ЧПАЗ та ЧГАВ.

Прийняття ризик-інформованих рішень про впровадження модифікації, важливої для безпеки АС, щодо енергоблоків АС, проекти яких на момент набрання чинності цими Вимогами не були затверджені в установленому порядку, дозволяється за умови, що це не призведе до підвищення значення ЧПАЗ і ЧГАВ, що оцінюються, або підвищення значення ЧПАЗ та ЧГАВ, що оцінюються, є незначним (DЧПАЗ<5 x 10--8 на реактор за рік, DЧГАВ<1 x 10--9 на реактор за рік). Водночас впровадження ризик-інформованого прийняття рішень щодо енергоблоків, значення ЧПАЗ яких перевищує 5 x 10--6 на реактор за рік або значення ЧГАВ перевищує 1 x 10--7 на реактор за рік, дозволяється виключно за умови реалізації коригувальних заходів, які належать до тієї самої функції безпеки, що й саме рішення, та забезпечують неперевищення поточних значень ЧПАЗ та ЧГАВ.

3. Для реалізації практичних завдань з використанням ризик-інформованих підходів під час прийняття рішень рекомендовані такі імовірнісні показники:

при оцінці та ранжуванні порушень у роботі АС для детального їх аналізу та розробки відповідних коригувальних заходів обираються ті порушення в роботі АС, за яких умовна імовірність переходу порушення у важку аварію становить 10--3 або більше;