Відповідно до статей 8 та 24 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" , підпункту 7 пункту 4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 363, у рамках гармонізації законодавства України із законодавством ЄС, з референтними рівнями безпеки Західноєвропейської асоціації ядерних регуляторів (WENRА) та рекомендаціями МАГАТЕ, з метою вдосконалення норм та правил щодо регулювання ядерної та радіаційної безпеки

1. Внести зміни до Вимог до внутрішнього та зовнішнього кризових центрів АЕС, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 16 січня 2004 року № 2, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31 січня 2004 року за № 136/8735, виклавши їх в новій редакції, що додаються.

2. Департаменту з питань безпеки ядерних установок (Столярчук Б.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Директора департаменту з питань безпеки ядерних установок - заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Столярчука Б.В.

1. Ці Вимоги встановлюються до функцій, режимів експлуатації, місць розташування, термінів активізації, оснащення, систем зв'язку та передачі даних, реєстрації, збереження та захисту інформації, надійності систем та обладнання кризових центрів АЕС.

2. Ці Вимоги є обов'язковими для експлуатуючих організацій (операторів) АЕС на всіх етапах життєвого циклу ядерних установок до повного видалення ядерного палива з майданчика АЕС.

3. Експлуатуюча організація забезпечує з кризовими центрами АЕС управління механізмами ефективного реагування на події, що вимагають захисних заходів на майданчику АЕС та за його межами для відновлення контролю над надзвичайною ситуацією, запобігання та пом’якшення її наслідків, включаючи події, пов’язані із комбінацією небезпек, а також події за участю декількох або всіх ядерних установок та інших потенційно небезпечних об’єктів на майданчику АЕС і зовнішніх впливів на нього.

4. Експлуатуюча організація забезпечує стандартизацію, уніфікацію технічних та організаційних рішень при проектуванні та експлуатації кризових центрів АЕС шляхом розробки типових проектів, регламентів експлуатації, стандартів, інших документів в межах системи управління експлуатуючої організації відповідно до Вимог до системи управління діяльністю експлуатуючої організації (оператора), затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 02 березня 2012 року № 51, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21 березня 2012 року за № 431/20744 (із змінами).

5. Технічне обслуговування приміщень, обладнання, систем та устаткувань кризових центрів АЕС, забезпечення їх готовності на випадок надзвичайної ситуації та надійності функціонування здійснюються відповідно до встановлених експлуатуючою організацією процедур, що включають періодичну перевірку та заходи з інвентаризації, поповнення/поновлення запасів аварійних комплектів, проведення випробувань, калібрувань, тестувань обладнання, систем та устаткування кризових центрів АЕС для підтвердження впевненості у тому, що передбачені аварійними планами організаційні, технічні і матеріальні ресурси є доступними, достатніми та працездатними для забезпечення виконання функцій кризового реагування.

6. Терміни та обсяги робіт із приведення у відповідність до цих Вимог кризових центрів АЕС, які експлуатуються, будуються, модернізуються або проектуються, встановлює та обґрунтовує експлуатуюча організація за погодженням з Державною інспекцією ядерного регулювання України.

7. У цих Вимогах терміни вживаються в таких значеннях:

класи аварійних подій, що застосовуються експлуатуючою організацією для установок І категорії радіаційної небезпеки за класифікацією МАГАТЕ:

попередження про небезпеку (аварійна готовність);

аварійна ситуація на установці (промислова аварія);

аварійна ситуація на території майданчику (аварія на майданчику)

загальна аварійна ситуація (комунальна аварія);

інші події, у тому числі на ядерних установках за межами країни, які не потребують оголошення класу події, однак викликають підвищену увагу населення та ЗМІ або свідчать про зниження рівня безпеки АЕС;

класифікація надзвичайних ситуацій - система розподілу подій, що сталися або можуть статися, за типами та класами, кожний з яких одночасно визначає: стан АЕС, ступінь серйозності НС (події) та рівень протиаварійних дій, які необхідно здійснити для швидкого та скоординованого реагування на загрозу виникнення або виникнення НС будь-якої природи;

коефіцієнт готовності - показник того, що системи та обладнання кризових центрів АЕС будуть у працездатному стані в довільний момент часу, крім планованих періодів, протягом яких застосування їх за призначенням не передбачається (одночасно характеризує властивості працездатності й придатності до ремонту);

кризовий центр АЕС - об’єкт інфраструктури в системі аварійної готовності та реагування експлуатуючої організації, що включає комплекс спеціально обладнаних приміщень, устаткування, інформаційних та комутаційних систем і призначений для управління реагуванням на ядерні та радіаційні аварії, інші НС на майданчику АЕС та у межах її санітарно-захисної зони, координації взаємодії із зовнішніми організаціями і забезпечення радіаційного захисту персоналу;

середній час відновлення - середній час, за який відбувається відновлення функціонування обладнання і систем після їх відмови.

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" , Кодексі цивільного захисту України та інших актах законодавства.

8. У цих Вимогах вживаються скорочення, що мають такі значення:

АЕС - атомна електрична станція;

АСКРО - автоматизована система контролю радіаційної обстановки;

БЩК - блоковий щит керування;

ЕО - експлуатуюча організація (оператор);

ЄДСЦЗ - Єдина державна система цивільного захисту населення;

ЗАБ - звіт з аналізу безпеки;

ЗМІ - засоби масової інформації;

ЗС - зона спостереження;

ІКЦ - Інформаційно-кризовий центр Держатомрегулювання;

КАДО - комплекс оперативного аналізу дозиметричної обстановки в районі розташування АЕС;

КАРМ - керівник аварійними роботами на майданчику;

КЦ - кризовий центр;

МАГАТЕ - Міжнародне агентство з атомної енергії;

НЗС - начальник зміни АЕС;

НС - надзвичайна ситуація;

ПТК - програмно-технічний комплекс;

РБ - радіаційна безпека;

РОДОС - онлайн-система підтримки прийняття рішень в режимі реального часу ("Real-time On-line DecisiOn Support system" - RODOS)

РЩК - резервний щит керування;

САР - система аварійної готовності і реагування;

СЗЗ - санітарно-захисна зона;

СПД - система передачі даних;

ЦТП - центр технічної підтримки;

ЦЩК - центральний щит керування.

1. За місцем розташування КЦ АЕС поділяються на внутрішні, що розміщуються на майданчику АЕС, та зовнішні, які можуть розміщуватись у ЗС АЕС або за її межами.

2. За обсягом функцій та послідовністю активізації КЦ АЕС поділяються на основні та резервні. Внутрішній КЦ АЕС є основним, зовнішній КЦ АЕС створюється як резервний.

На етапі зняття з експлуатації АЕС, після визнання ядерних установок, з яких повністю видалено ядерне паливо, об’єктами по поводженню з радіоактивними відходами ЕО визначає і підтримує у працездатному стані один з КЦ АЕС, доки на майданчику станції знаходиться відпрацьоване ядерне паливо або установки по поводженню з ним.

3. КЦ АЕС проектуються, будуються та функціонують на засадах дублювання, резервування, надійності обладнання та систем, підтримуються у постійній придатності для виконання передбачених цими Вимогами функцій як об’єкти інфраструктури управління та інформаційного забезпечення САР ЕО на ядерні та радіаційні аварії, інші НС на АЕС, з метою відновлення контролю над ядерною установкою, обмеження радіаційного випливу та наслідків аварії на персонал, населення та навколишнє природне середовище, забезпечення післяаварійного моніторингу, документування аварійних подій та управління ліквідацією їх наслідків.

4. В режимі нормальної експлуатації у КЦ АЕС забезпечуються:

функціонування системи збору, обробки, документування, зберігання, відображення та передачі даних технологічних параметрів АЕС (СПД);

підтримка в працездатному стані приміщень, споруд, систем життєзабезпечення, оповіщення та зв'язку;

періодична перевірка (тестування) зв’язку з КЦ ЕО та ІКЦ;

наявність в достатній кількості та у стані, придатному для застосування за призначенням, аварійного комплекту (витратних матеріалів системи регенерації/фільтрації повітря, питної та технічної води, паливно-мастильних матеріалів для резервного електроживлення, контрольно-вимірювальних приладів, у тому числі для індивідуального дозиметричного контролю в умовах аварійного опромінення, засобів індивідуального захисту, препаратів стабільного йоду для штабу КАРМ та персоналу КЦ АЕС, засобів невідкладної медичної допомоги, дезактивації та санітарної обробки, інструментів та пристроїв, інших аварійно-технічних засобів);

теоретична та практична підготовка персоналу АЕС до аварійної готовності та реагування;

організація та проведення протиаварійних тренувань на АЕС та забезпечення участі персоналу АЕС у спільних навчально-тренувальних заходах ЕО;

підтримка в актуалізованому стані та зберігання комплекту аварійно-технічної документації у паперовому та електронному вигляді.

5. В режимі аварійної готовності додатково до функцій, визначених у пункті 4 цього розділу, з КЦ АЕС здійснюються:

підготовка та розгортання штабу КАРМ;

підтримка експлуатаційного персоналу АЕС з керування аварією;

оцінка масштабу і прогнозування шляхів перебігу та наслідків аварійної ситуації, аварії або іншої НС на АЕС.

6. В умовах аварії промислової та/або аварії на майданчику АЕС додатково до функцій, визначених у пунктах 4 та 5 цього розділу, з КЦ АЕС забезпечуються:

керівництво роботами з відновлення контролю над ядерною установкою;

оцінка обсягів та складу викидів і скидів радіоактивних речовин, шляхів їх поширення;

аналіз результатів контролю та прогнозування радіаційної обстановки;

керування аварійними групами і бригадами, що діють на майданчику АЕС та у її СЗЗ;

взаємодія з КЦ ЕО та ІКЦ;

керування матеріально-технічним забезпеченням протиаварійних робіт, заходами щодо радіаційного захисту персоналу, пошуково-рятувальними роботами та наданням невідкладної допомоги і проведенням медичного контролю аварійного персоналу;

інформування місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і ЗМІ щодо ризиків поширення забруднення та шляхів опромінення населення, що мешкає в секторі можливого радіаційного впливу за результатами оцінок та прогнозів розвитку радіаційної обстановки на АЕС;

надання рекомендацій щодо застосування запобіжних заходів радіаційного захисту для персоналу та населення;

надання періодичних повідомлень для ЗМІ.

7. В умовах загальної аварійної ситуації (комунальної аварії) на АЕС додатково до функцій, визначених у пунктах 4, 5 та 6 цього розділу, з КЦ АЕС забезпечуються:

управління силами та засобами реагування на майданчику АЕС та у її СЗЗ;

інформування місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо результатів оцінок та прогнозів радіаційної обстановки і рівнів опромінення населення в секторі аварійного впливу;

надання рекомендацій керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо запровадження невідкладних контрзаходів із захисту населення у секторі аварійного впливу;

взаємодія з формуваннями територіальних та функціональних підсистем ЄДСЦЗ, що прибувають для надання допомоги АЕС;

періодичне інформування ЗМІ про перебіг подій.

8. Для реалізації функції підтримки персоналу БЩК та експлуатаційного персоналу АЕС щодо керування аварією формується окремий ЦТП, який може розміщуватись і працювати у приміщеннях КЦ АЕС, в інших спеціально обладнаних приміщеннях АЕС або дистанційно за умови забезпечення достатнього рівня радіаційного захисту персоналу ЦТП та надійності систем обладнання і зв’язку з БЩК та КЦ АЕС.

9. Зовнішній КЦ АЕС призначений для реалізації функцій, наведених у пунктах 4-8 цього розділу, в умовах розвитку аварій, інших НС, під час яких інженерні засоби захисту та системи життєзабезпечення внутрішнього КЦ АЕС не зможуть забезпечувати тривалий час прийнятний рівень безпеки та радіаційного захисту персоналу, або якщо виконання функцій управління реагуванням з внутрішнього КЦ АЕС буде неможливим з інших технічних причин.

10. За рішенням КАРМ до зовнішнього КЦ АЕС можуть бути передані окремі управлінські або інформаційні функції при збереженні виконання внутрішнім КЦ АЕС функцій з відновлення контролю над ядерною установкою та ліквідації радіаційних наслідків аварії на майданчику АЕС.

1. Внутрішній КЦ АЕС та ЦТП розміщуються на майданчику АЕС відповідно до проекту АЕС або проектів її модернізації.

2. Зовнішній КЦ АЕС розміщується поза межами майданчика АЕС, у ЗС або за її межами, у спеціальній споруді або відповідним чином обладнаному і захищеному приміщенні, придатному для виконання функцій, визначених у пунктах 4-9 розділу ІІ цих Вимог, у такий спосіб, щоб з нього забезпечувалась керованість процесами кризового реагування на майданчику АЕС в умовах порушення інфраструктури у безпосередній близькості до АЕС внаслідок малоймовірних внутрішніх подій, зовнішніх впливів та/або їх комбінації.

3. Вибором місць розміщення КЦ АЕС, технічними та організаційними рішеннями, прийнятими на етапі проектування, забезпечується дотримання таких основних умов безпеки:

неперевищення для персоналу КЦ АЕС рівнів опромінення, що встановлені регламентами першої групи для персоналу категорії А;

збереження придатності КЦ АЕС для розміщення та роботи необхідного управлінського та аварійного персоналу з можливістю виконання функцій, передбачених аварійним планом АЕС, в умовах важкої аварії до припинення її активної фази і відновлення контролю над установкою, а також у процесі ліквідації наслідків, у тому числі екстремальних природних подій, властивих для району розміщення АЕС;

підтвердження сейсмостійкості споруд та обладнання КЦ АЕС в умовах максимального розрахункового землетрусу;

захищеність КЦ АЕС як командного пункту управління, у тому числі подіями, пов’язаними із фізичною ядерною безпекою.

4. ЕО обґрунтовує відповідність проектів КЦ АЕС цим Вимогам з урахуванням оцінки радіаційних наслідків запроектних, у тому числі важких, аварій, які наводяться в ЗАБ, перевіряються та підтверджуються відповідними розрахунками при переоцінці безпеки.

5. ЕО створює КЦ ЕО для управління НС загальнодержавного рівня у разі їх виникнення на АЕС або загрози їх поширення на майданчики АЕС, координації допомоги на рівні ЕО, оцінки і прогнозу розвитку аварійної ситуації та її наслідків і надання рекомендацій органам державної влади та органам місцевого самоврядування щодо запровадження невідкладних, короткострокових та довгострокових заходів радіаційного захисту населення, об’єктів навколишнього природного середовища і майна, у тому числі із застосуванням автоматизованих систем підтримки прийняття рішень у режимі реального часу (КАДО, РОДОС тощо).

6. На випадки порушення інфраструктури або неможливості здійснення функцій управління з основного КЦ ЕО створюється резервний КЦ ЕО за межами міської агломерації.

1. Внутрішній КЦ АЕС активізується за рішенням генерального директора АЕС або посадової особи, яка його заміщує у встановленому порядку, на підставі оперативної оцінки масштабу НС та загрози для АЕС у разі її виникнення.

За уточненими даними щодо масштабу загрози та/або у разі стабілізації ситуації таке рішення може бути ними скасоване.

2. Зовнішній КЦ АЕС активізується у разі виникнення умов, наведених у пунктах 9 та 10 розділу ІІ цих Вимог, за рішенням КАРМ.

3. ЦТП активізується для всіх класів аварійних подій, що застосовуються ЕО для установок І категорії радіаційної небезпеки за класифікацією МАГАТЕ.

4. КЦ АЕС вважається активізованим за умови готовності систем і обладнання КЦ забезпечувати виконання функцій, наведених у пунктах 5-8 розділу ІІ цих Вимог, та після прибуття до нього персоналу, що визначений аварійним планом АЕС.

5. Процедури перевірки готовності систем та обладнання при активізації КЦ АЕС визначаються аварійними планами АЕС, а також відповідними регламентами та інструкціями ЕО.

6. На вимогу ЕО внутрішній КЦ АЕС та/або ЦТП можуть бути активізовані для надання допомоги іншим АЕС у разі виникнення на них аварій або під час протиаварійних тренувань та навчань.

7. При оголошенні загальної аварійної ситуації (комунальної аварії) на АЕС в обов’язковому порядку активізуються КЦ ЕО та ІКЦ.

8. Граничні терміни активізації ЦТП, КЦ АЕС, КЦ ЕО та ІКЦ після класифікації НС та прийняття відповідного рішення наведені в таблиці.

9. Відповідність режимів функціонування КЦ АЕС режимам САР ЕО та ЄДСЦЗ наведено у додатку до цих Вимог.

1. Електропостачання приймачів електричної енергії КЦ АЕС здійснюється відповідно до вимог, що встановлені для електроприймачів першої категорії з виділенням особливої групи.

До особливої групи електроприймачів відносяться:

обладнання системи збору, обробки, документування, збереження, відображення і передачі даних, що розташоване в КЦ АЕС;

обладнання системи зв'язку;

обладнання системи відеоконференцзв'язку;

обладнання системи вентиляції;

апаратура моніторингу виробничого середовища;

аварійне освітлення;

апаратура системи післяаварійного моніторингу - ПАМС.

2. Особлива група електроприймачів першої категорії забезпечується електроенергією від двох незалежних взаємно зарезервованих джерел живлення і додатково від третього незалежного джерела живлення (агрегат безперервного живлення з акумуляторними батареями, дизель-генератор та інші).

Перерва в електропостачанні приймачів електричної енергії при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення допускається тільки на час автоматичного відновлення живлення.

3. Постачання повітря у приміщення КЦ АЕС передбачається не менше ніж у двох режимах: чистої вентиляції та вентиляції з фільтрацією аерозолів, радіоактивних газів та йодів. При другому режимі підпір тиску повітря має становити не менше 50 Па.

4. Під час усіх режимів функціонування у приміщеннях КЦ АЕС проводиться моніторинг виробничого середовища за такими параметрами: температура та вологість повітря, його склад та вміст кисню, об'ємна активність радіоактивних газів і аерозолів, потужність дози зовнішнього опромінення, рівень забруднення радіоактивними речовинами поверхонь обладнання та приміщень.

5. На вході до КЦ АЕС облаштовуються пункт радіаційного контролю та санпропускник.

6. Індивідуальний дозиметричний контроль персоналу КЦ АЕС в умовах аварійного опромінення проводиться з використанням індивідуальних аварійних (прямопоказувальних) дозиметрів. Реєстрація і зберігання результатів контролю аварійного опромінення здійснюються за встановленою ЕО процедурою.

7. КЦ АЕС забезпечуються технічним водопостачанням для санітарних потреб та дезактивації, а також резервним запасом питної води із розрахунку мінімальних потреб персоналу КЦ АЕС протягом доби.

8. На час активізації КЦ АЕС в його приміщеннях підтримуються оптимальні умови мікроклімату та освітлення, що встановлені для робіт операторського типу, пов'язаних з нервово-емоційним напруженням.