Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила охорони праці під час експлуатації хвостових і шламових господарств гірничорудних і нерудних підприємств, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при експлуатації хвостових і шламових господарств гірничорудних і нерудних підприємств, затверджені Державним комітетом СРСР з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і з гірничого нагляду 22 грудня 1987 року.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність, пов'язану з експлуатацією хвостових і шламових господарств гірничорудних і нерудних підприємств.

1.2. Ці Правила не поширюються на суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з експлуатацією споруд систем очищення стічних вод, систем транспортування і укладання зневоднених хвостів, хвостосховищ і шламосховищ з дамбами мерзлого типу.

1.3. Ці Правила встановлюють вимоги охорони праці під час експлуатації хвостових і шламових господарств гірничорудних і нерудних підприємств (далі - хвостові і шламові господарства).

1.4. Ці Правила є обов'язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи під час експлуатації хвостових і шламових господарств.

2.1. Терміни та визначення понять у цих Правилах вживаються в таких значеннях:

аварійна ємність - ємність, яка призначена для приймання пульпи при короткочасному виході з ладу основної системи гідротранспортування пульпи;

буферна ємність - ємність, призначена для постійного прийому низькоконсистентної пульпи із збагачувального підрозділу з подальшим перекачуванням її в хвостосховище земснарядами;

відстійний ставок - водоймище у хвостосховищі або шламонакопичувачі (інколи біля накопичувача), призначене для освітлення і накопичення технічної води, яка забирається водозабірними спорудами системи оборотного водопостачання;

вторинний відстійник - ставок, призначений для доосвітлення води, що скидається з відстійного ставка або згущувачів;

гідротранспортування - технологічний процес переміщення часток твердих відходів з потоком води;

дамба обвалування (вторинна дамба) - дамба, що відсипається з хвостів, шламів, привезеного ґрунту по зовнішньому контуру упорної призми для огородження ярусів намиву;

дамба розділяюча - дамба, що розділяє хвостосховище або шламонакопичувач на окремі частини (відсіки, секції, карти намивання);

дамба первинна - огороджувальна споруда, що зводиться до початку заповнення хвостосховища або шламонакопичувача;

зумпф - ємність для приймання і розподілення пульпи біля ґрунтового насоса;

карта намивання - ділянка намивного хвостосховища, на якій виконується намивання упорної призми;

консервація хвостосховища або шламонакопичувача - комплекс заходів, який забезпечує довготривале безпечне зберігання хвостів (шламів) у хвостосховищі або шламонакопичувачі після його заповнення або зміни строку експлуатації з різних причин;

концентрація пульпи - відношення в одиниці об'єму пульпи ваги твердих відходів до ваги пульпи;

небезпечна зона - частина місцевості, розташована біля низового укосу греблі або дамби, затоплення якої може мати катастрофічні наслідки;

обезводнення - видалення з водонасичених хвостів води до вологості, що дає змогу проводити їх розробку сухорийною технікою і транспортування механічним транспортом;

пляж - зона відкладання хвостів, розташована між огороджувальною дамбою і урізом води;

пульпа - суміш твердих відходів (хвостів, шламів) з водою;

пульповипуск - пристрій для випуску пульпи з пульпопроводу;

пульпопроводи - напірні, напірно-самопливні або самопливні трубопроводи, по яких транспортується пульпа;

пульпопроводи магістральні - пульпопроводи, по яких пульпа транспортується до хвостосховища або шламонакопичувача;

пульпопроводи розподільні - пульпопроводи, що прокладаються у межах хвостосховища або шламонакопичувача;

рівень води у хвостосховищі або шламонакопичувачі - відмітка дзеркала води у відстійному ставку;

система оборотного водопостачання - комплекс споруд, устаткування, водогонів для подачі на підприємство технологічної води (для повторного використання);

система очищення стічних вод - комплекс споруд і устаткування для знешкодження і видалення шкідливих речовин, що містяться в промислових стоках;

темна пора доби - частина доби від заходу сонця до сходу сонця відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306;

устаткування хвостових і шламових господарств - пульпопроводи, установки та обладнання пульпонасосних станцій, технічні засоби, що застосовуються при експлуатації, аваріях і ремонтних роботах на хвостових і шламових господарствах;

фронт намивання - загальна ширина потоку пульпи, що розтікається на карті намивання з одночасно працюючих випусків;

хвости - відходи збагачення корисних копалин, які складаються з породи з включенням корисних компонентів, що не можуть бути вилучені при прийнятій технології збагачення;

хвостове господарство - комплекс систем (споруд, трубопроводів, комунікацій) для транспортування та складування хвостів і оборотного водопостачання підприємств;

хвостосховище - природна або штучна створена ємність для складування хвостів, які переміщуються з місць їх утворення переважно гідравлічним способом, і для освітлення води;

шлам - дисперсні тверді неорганічні відходи, які отримано в результаті технологічних процесів на металургійних, хімічних та інших виробництвах і які в суміші з водою мають текучу властивість;

шламове господарство - комплекс спеціальних гідротехнічних споруд та устаткування, які призначені для накопичення та тимчасового зберігання шламів;

шламонакопичувач - відкрита земельна ємність великих розмірів, призначена для накопичення та тимчасового зберігання шламів;

щільність часток пульпи - відношення маси сухих хвостів або шламів (за винятком маси води) до об'єму твердої частини хвостів або шламів, т/м-3;

ярус намивання - шар хвостів (шламів), які намиті з одного положення розподільних пульпопроводів.

2.2. Позначення та скорочення:

ГТС - гідротехнічні споруди;

ГДК - граничнодопустимі концентрації;

ГДС - граничнодопустимі стоки;

ДБН - державні будівельні норми України;

ІТП - інженерно-технічні працівники;

КВА - контрольно-вимірювальна апаратура;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПЗР - планово-запобіжні ремонти;

ПЛАС - план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

ПНС - пульпонасосні станції;

ПОР - проект організації робіт;

СЗЗ - санітарно-захисна зона;

СОВ - система оборотного водопостачання.

3.1. Укладання хвостів необхідно проводити відповідно до щорічного плану намивання і заповнення хвостосховища, розробленого на підставі проекту будівництва або реконструкції хвостосховища та затвердженого роботодавцем.

3.2. Майданчик для влаштування хвостосховищ, санітарно-захисні та охоронні зони, а також чистота вод, що скидаються у відкриті водоймища, і чистота повітряного басейну в районі розташування хвостових і шламових господарств повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів. Виробничі та побутові приміщення, проїзди, проходи, зв'язок, сигналізація та освітлення повинні відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку.

3.3. Механізми та устаткування хвостових і шламових господарств повинні бути справними, обладнаними справними гальмами, сигнальними та захисними пристроями від перевантажень, КВА відповідно до технічних умов їх експлуатації.

3.4. До об'єктів хвостових і шламових господарств: будівель, споруд, устаткування необхідно забезпечити під'їзд автотранспорту без перешкод у будь-яку пору року. Проходи до устаткування, яке розташоване всередині будівель, повинні бути вільними, незахаращеними, достатніми для безпечного ведення поточних та ремонтних робіт.

3.5. Хвостові і шламові господарства повинні мати технічні засоби зв'язку та сигналізації.

3.6. В операторському пункті хвостових і шламових господарств на панелі управління необхідно передбачити пристрої сигналізації аварійного відключення агрегатів насосних станцій, що працюють в автоматичному режимі без працівників.

3.7. Об'єкти хвостових і шламових господарств, що потребують цілодобового обслуговування, повинні мати стаціонарне електроосвітлення.

На випадок вимкнення електропостачання працівників, які працюють у темну пору доби, необхідно забезпечувати акумуляторними світильниками. Освітлення виробничих і адміністративно-побутових приміщень повинно відповідати вимогам чинних державних будівельних норм.

3.8. Пересування працівників, які виконують роботи у хвостових і шламових господарствах, необхідно здійснювати за призначеними для цього проходами, сходами і майданчиками. Пересування працівників по пульпопроводах забороняється. На дільниці хвостових і шламових господарств повинні бути схеми руху працівників, транспорту та під'їзних шляхів, затверджені уповноваженими посадовими особами, призначеними роботодавцем.

Роботодавець повинен забезпечити безпечну експлуатацію електроустаткування відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

3.9. Ремонт споруд, мереж і устаткування необхідно проводити за щорічними графіками ПЗР цих споруд, мереж і устаткування, які складені на підставі проекту хвостосховища та затверджені роботодавцем.

3.10. Роботодавець розробляє та затверджує інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

3.11. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників повинні проводитися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

3.12. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва повинен розробити та затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці, відповідно до вимог Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-2.01-05).

Працівники та посадові особи, які не пройшли навчання і перевірку знань з охорони праці у встановленому порядку, до виконання робіт не допускаються.

3.13. Роботодавець організовує проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

3.14. Забороняється залучення жінок до робіт відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками здійснюються з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

3.15. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми здійснюються з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

3.16. Всі роботи з підвищеною небезпекою повинні виконуватися тільки за письмовим нарядом. Перелік посадових осіб та працівників, які мають право видавати наряди, повинен затверджуватися наказом роботодавця.

3.17. При виконанні робіт на хвостових і шламових господарствах технологічні процеси та устаткування, які шкідливо впливають на здоров'я працівників, повинні відповідати нормам "Санитарных правил организации технологических процессов и гигиенических требований к производственному оборудованию СП 1042-73", затверджених Головним санітарним лікарем СРСР від 04 квітня 1973 року № 1042-73 (СП 1042-73).

3.18. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, установленим Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99).

3.19. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, установлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39.

3.20. Параметри мікроклімату в межах робочої зони повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99).

3.21. Напруженість електромагнітного поля промислової частоти не повинна перевищувати значень, визначених Державними санітарними нормами і правилами при роботі з джерелами електромагнітних полів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002).

3.22. Вміст шкідливих хімічних речовин в повітрі робочої зони працівників не повинен перевищувати значень, встановлених в "Общих санитарно-гигиенических требованиях к воздуху рабочей зоны" (ГОСТ ССБТ.12.1.005-88), "Предельно-допустимых концентрациях (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны" (СН 4617-88).

3.23. Роботодавець повинен забезпечити працівників засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).

3.24. Працівники, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією хвостових і шламових господарств, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гірничодобувної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 серпня 2008 року № 184, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2008 року за № 832/15523 (далі - НПАОП 0.00-3.10-08).

3.25. Роботодавець повинен розробити і затвердити ПЛАС відповідно до вимог Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" .

3.26. Роботодавець організовує проведення розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

3.27. На хвостових і шламових господарствах контрольний огляд ГТС проводиться не рідше ніж два рази на рік відповідними працівниками, які входять до складу комісії, що створена за рішенням роботодавця.

Контрольні огляди проводяться навесні перед паводком з метою перевірки стану готовності ГТС до безпечної експлуатації в паводковий період та восени з метою перевірки стану та підготовки ГТС до безпечної експлуатації в осінньо-зимовий період.

1.1. Для безпечної експлуатації системи гідротранспорту хвостів необхідно здійснювати регулярний контроль за основними технологічними параметрами, передбаченими проектом хвостосховища:

визначення характеристик пульпи, що транспортується;

визначення і аналіз параметрів режиму роботи системи;

своєчасність виконання профілактичних заходів із запобігання порушенням у роботі системи (профілактика зносу, замулювання, гідроударів);

виконання планів планово-попереджувальних ремонтів споруд і устаткування.

1.2. Скидання із збагачувальних фабрик об'ємів пульпи, що перевищують пропускну спроможність системи і можуть призводити до постійних технологічних переливів в аварійну ємність, не допускається.

2.1. У приміщенні ПНС необхідно вивішувати затверджену роботодавцем спільну схему насосного, енергетичного та іншого устаткування станції, трубопроводів та їх перемикань із зазначенням стаціонарних номерів всіх агрегатів і запірно-регулюючої арматури на підставі проекту хвостосховища.

2.2. На стінах у межах ремонтних майданчиків необхідно вивішувати схеми строповки, які складені відповідними працівниками та затверджені роботодавцем, основного устаткування і вантажів, які передбачені умовами експлуатації ПНС.

2.3. Рухомі частини ґрунтових і водяних насосів, електродвигунів, машин та іншого устаткування мають бути огороджені.

2.4. Необхідно щодня перевіряти справність сигналізації для оповіщення про аварійне відключення насосів, переповнення хвостових і дренажних зумпфів і лотків відповідним працівникам ПНС, на яких покладено виконання цих функцій наказом роботодавця.

2.5. Ґрунтовий насос запускається у разі, якщо справне устаткування та не проводяться ремонтні роботи на трасі пульпопроводу.

2.6. Після монтажу та капітального ремонту гідромеханічне устаткування перед пуском в експлуатацію необхідно випробувати на міцність і герметичність методом гідравлічних випробувань.

2.7. Дренажна система ПНС (лотки, зумпфи, дренажні колектори, аварійний випуск) повинна мати доступ для огляду і очищення та утримуватися в робочому стані. Скупчення в ній сторонніх предметів і твердих осадів забороняється.

2.8. У ПНС необхідно забезпечувати подачу води для промивки всмоктуючих патрубків і пульпопроводів.

2.9. Електродвигуни дренажних і аварійних насосів необхідно забезпечувати основним та резервним живленням.

2.10. Пульпонасосні станції повинні забезпечувати подачу пульпи з розрахунковими параметрами витрат, гранулометричного складу, консистенції на кожному із встановлених в них ґрунтових насосів.

2.11. Розміщення устаткування і розводка інженерних мереж у ПНС повинні бути виконані таким чином, щоб розрив напірних водоводів і пульпопроводів не впливав на роботу електродвигунів ґрунтових насосів і щитів управління.

2.12. Звукова та світлова сигналізація про аварійне відключення насосів, переповнення хвостових і дренажних лотків і зумпфів, підтоплення насосної, зняття напруги повинна утримуватись в належному технічному стані.

2.13. Телефони диспетчерського зв'язку, які встановлені в ПНС і насосних станція водопостачання в приміщеннях оперативного контролю та управління, повинні бути зблоковані із засобами оповіщення, що встановлені в машинних залах.

2.14. У разі відключення електроенергії система освітлення приміщень і території ПНС повинна негайно підключатися до аварійного джерела електропостачання.

3.1. Аварійні і буферні ємності і їх устаткування повинні знаходитися в справному технічному стані, а рівень заповнення їх водою і хвостами не перевищувати мінімального рівня, що передбачений проектом хвостосховища.

3.2. Скидання в аварійну ємність частини витрати пульпи, що надходить до ПНС, забороняється.

3.3. ПНС повинні мати мобільний зв'язок з земснарядами, що працюють у хвостовому господарстві.

3.4. Під час застосування у хвостових і шламових господарствах плавучих земснарядів необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 березня 2010 року № 61, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 червня 2010 року за № 356/17651 (далі - НПАОП 0.00-1.24-10).

3.5. Забороняється встановлювати зворотні клапани і протиударні засоби на земснарядах і плавучих пульпопроводах.

4.1. Траса пульпопроводів повинна бути доступною для обслуговування працівниками із застосуванням автотранспортної спеціалізованої техніки.

4.2. На трубах і лотках пульпопроводів повинен бути нанесений пікетаж траси відповідно до проекту хвостосховища.

4.3. Використання резервного пульпопроводу не за призначенням забороняється. Необхідно щомісяця перевіряти справність резервного пульпопроводу та можливість його експлуатації з урахуванням технологічних, кліматичних та інших чинників, що склалися на момент перевірки, згідно з технічною документацією на експлуатацію пульпопроводів.

4.4. Випуски для спорожнення пульпопроводів по трасі та їх запірна арматура повинні бути справними, а ємність для прийому пульпи під час спорожнення пульпопроводів - мати вільний об'єм, визначений проектною документацією, затвердженою в установленому порядку.

4.5. Самоточні пульпопроводи (лотки), які відводять згущену пульпу від згущувачів в пульпонасосну станцію, повинні мати ухили, що виключають їх зашламованість і запресовку.

4.6. Проходи, пристрої для вентиляції, аварійне освітлення, монтажні люки в перекритті та підйомно-транспортні засоби для проведення ремонту і заміни пульпопроводів, які розташовані в підземних камерах та галереях, повинні підлягати періодичному огляду і підтримуватися у справному стані.

4.7. Під час експлуатації пульпопроводів необхідно:

здійснювати контроль за тиском в пульпопроводах і, у разі його підвищення понад номінальне значення, негайно виявляти і усувати причини такого перевищення;

у зимову пору року контролювати температуру пульпи на виході зі збагачувальної фабрики;

не допускати перевищення в лотках заданого в проекті рівня потоку пульпи;

періодично контролювати ступінь зносу стінок пульпопроводів і стан футерування, своєчасно здійснювати поворот труб, їх ремонт або заміну;

вживати заходів із запобігання протіканню пульпи з пульпопроводів;

регулярно очищати від снігу, льоду, наносів естакади пульпопроводів, не допускати обмерзання пульпопроводів на естакадах; восени і весною перед таненням снігу очищати водопропускні труби під насипами по трасі пульпопроводів, кювети і нагірні канави;

своєчасно проводити ремонт полотна траси і рихтування пульпопроводів у місцях деформації основи, а також ремонт доріг і під'їздів до пульпопроводів;

не допускати замулювання пульпопроводів і утворення крижаних пробок;

не рідше ніж один раз на рік проводити ревізію трубопровідної арматури, протиударних засобів і зворотних клапанів;

стежити за станом компенсаторів і нерухомих опор по трасі пульпопроводів, у разі необхідності їх ремонтувати.

4.8. Під час експлуатації безнапірних пульпопроводів не допускати перевищення рівня потоку пульпи та своєчасно проводити нарощування стінок і ремонт лотків.

4.9. У разі виявлення під пульпопроводами деформацій підмурків (обвали, просідання), які можуть призвести до розриву пульпопроводів, необхідно вживати заходи з їх усунення.

4.10. Під час експлуатації пульпопроводів, що мають трубопровідну арматуру та протиударні пристрої, необхідно:

ремонтувати або замінювати несправні засувки та зворотні клапани;

своєчасно проводити ревізії та ремонт протиударних пристроїв;

не допускати швидкого закриття засувок на кінцевих ділянках.

4.11. Забороняється проводити роботи (зварювання, свердління), пов'язані з ремонтом пульпопроводів і арматури, якщо пульпопроводи та арматура перебувають під тиском.

4.12. Під час включення пульпопроводу в роботу після ремонту працівники, які відповідають за його експлуатацію, повинні оглянути його по всій трасі.

4.13. Розташування експлуатаційних доріг до діючих пульпопроводів повинно забезпечувати можливість виконання монтажних робіт, пов'язаних з перекладанням ділянок пульпопроводів.

4.14. У місцях перетину пульпопроводів з ЛЕП необхідно:

контролювати наявність та справність захисного козирка на пульпопроводі для захисту ЛЕП від короткого замикання струменем пульпи у разі утворення свища або розриву труби;

контролювати наявність та справність сітчастої огорожі над пульпопроводом на випадок обриву електричного дроту та перевіряти її заземлення.

4.15. Система спорожнення пульпопроводів не повинна забруднювати місцевість, поверхневі водоймища і підземні водні джерела.

4.16. У разі відкладення мінеральних осадів необхідно вживати заходи із запобігання заростанню водоводів і запірної арматури.

1.1. Для безпечної експлуатації хвостосховищ і шламосховищ незалежно від їх типу необхідно:

укладати хвости та шлами відповідно до щорічного плану намивання хвостосховища, дотримуватися схеми заповнення, способу випуску пульпи, технології укладання хвостів та інтенсивності намиву, які передбачені проектною документацією, затвердженою в установленому порядку;

підтримувати у хвостосховищах та шламосховищах проектний об'єм води;

проводити щозмінний контроль стану споруд і запобігати перевищенню проектних критеріїв;

своєчасно виконувати ремонтні роботи і заходи з усунення порушень у режимі роботи хвостосховища та його споруд;

своєчасно виконувати відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачені природоохоронні заходи.

1.2. Скидання води з хвостосховища в природні водоймища необхідно здійснювати відповідно до затвердженого дозволу з доданим пакетом проектів ГДС згідно з Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321.