Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила охорони праці у цементній промисловості, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в цементній промисловості, затверджені постановою Президії ЦК профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів від 18 грудня 1979 року та Міністерства промисловості будівельних матеріалів СРСР від 20 грудня 1979 року (НПАОП 26.5-1.01-79).

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України в установленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання (далі - підприємства) незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність у цементній промисловості.

1.2. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи, пов’язані з виробництвом цементу.

2.1. Роботодавець створює службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

2.2. Роботодавець розробляє та затверджує інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98). Інструкції на підприємстві мають бути пов’язані з чинним технологічним регламентом підприємства за методичним супроводом та координацією організації.

2.3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників повинні проводитися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

2.4. Роботодавець повинен розробити та затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05), з урахуванням специфіки виробництва, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

Проведення робіт підвищеної небезпеки слід виконувати за нарядами-допусками, оформленими в установленому порядку.

2.5. Вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно- побутових та інших приміщень повинні відповідати Загальним вимогам стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - НПАОП 0.00-7.11-12).

2.6. Роботодавець повинен організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

2.7. Роботодавець повинен за власні кошти організувати проведення медичних оглядів працівників певних категорій, а саме: попередній медичний огляд (під час прийняття на роботу) та періодичні медичні огляди (протягом трудової діяльності), відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

2.8. Забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

2.9. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

2.10. Роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

2.11. Працівники, які виконують роботи з виробництва цементу, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 травня 2009 року за № 424/16440 (НПАОП 0.00-3.07-09), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, зайнятим на підприємствах промисловості будівельних матеріалів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 11 грудня 2007 року № 298, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 грудня 2007 року за № 1410/14677 (НПАОП 26.0-3.01-07).

2.12. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

2.13. Роботодавець забезпечує проведення розслідувань та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року за № 1232.

2.14. Роботодавець повинен забезпечити встановлення знаків безпеки для позначення небезпечних зон відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262 (далі - Технічний регламент знаків безпеки), та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76).

Допускається застосування попереджувальних написів, не передбачених Технічним регламентом знаків безпеки. Попереджувальний знак слід встановлювати у небезпечному місці, а нижче нього розміщувати попереджувальний напис відповідно до конкретних обставин. Оформлення напису допускається відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76, якщо це не суперечить вимогам Технічного регламенту знаків безпеки.

2.15. Ями, колодязі, канави, траншеї, а також місця руху працівників і транспорту повинні мати огородження заввишки не менше 1 м, а в нічний час - додатково освітлені.

У місцях руху та переходу через канави, траншеї повинні бути влаштовані перехідні містки завширшки не менше 1 м, з огородженням з обох боків не менше 1 м, із суцільною обшивкою знизу заввишки не менше 0,14 м, додатковою планкою на висоті 0,5 м від настилу та поручнями. За цими самими розмірами та висотою огородження за периметром повинні виготовлятися виносні майданчики, містки та майданчики для переходу через устаткування або комунікації, а також майданчики для обслуговування устаткування, які в разі розташування у замкнутому просторі повинні мати евакуаційні виходи.

2.16. Постійні та тимчасові огородження або елементи огороджень, що встановлюються на підприємстві на межах небезпечних зон, біля отворів, виносних майданчиків та сходів, необхідно фарбувати відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.

Межі транспортних колій, підходів до евакуаційних і запасних виходів необхідно фарбувати суцільними білими лініями завширшки 230 мм.

2.17. Показники мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати вимогам Сан ітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), та вимогам ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

2.18. У виробничих приміщеннях, де можливе виділення пожежонебезпечних або шкідливих речовин під час виробничого процесу, припливно-витяжна вентиляція повинна працювати постійно та забезпечувати у цих приміщеннях граничнодопустимі концентрації (далі - ГДК) цих речовин згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 та "Общесоюзными санитарно-гигиеническими и санитарно-противоэпидемическими правилами и нормами "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затвердженими Головним державним санітарним лікарем СРСР 26 травня 1988 року № 4617-88 (далі - СН 4617-88).

Забороняється експлуатація технологічного устаткування, робота якого супроводжується виділенням вибухопожежонебезпечних та шкідливих речовин, при непрацюючій системі вентиляції.

2.19. У робочих зонах, де під час роботи працівники можуть піддаватися впливу інтенсивного інфрачервоного випромінювання (випал, сушка), необхідно застосовувати душові, екрани та відповідні пристрої для захисту від теплових випромінювань відповідно до чинних нормативно-правових актів.

2.20. Для зменшення пиловиділення при перевантаженні сипких матеріалів, а також зменшення кількості відсмоктувального повітря і винесення матеріалу в аспіраційну мережу слід виконувати:

пересипання матеріалу через похилі жолоби з мінімально допустимими за умовами транспортування кутами нахилу;

скорочення висоти падіння гравітаційних потоків матеріалу при компонуванні технологічного устаткування;

застосовування пристроїв для гасіння швидкості матеріалу при значній висоті падіння (установлення вантажних затворів, поперечних гальмових пластин на днище жолоба, влаштування ступінчатих жолобів, відбивачів);

напрям виходу матеріалу із жолоба повинен збігатися з напрямом руху конвеєрної стрічки, а швидкість його повинна бути рівною швидкості переміщення стрічки конвеєра.

2.21. Для зменшення пиловиділення і просипу при транспортуванні матеріалу стрічковими конвеєрами слід застосовувати:

завантажувальні пристрої, що обмежують шар матеріалу на стрічці по ширині і висоті;

спеціальні роликоопори, які запобігають сходженню і перекошенню стрічок;

підвищені кути встановлення роликоопор;

мінімально допустиму відстань між осями роликоопор у місці завантаження матеріалу на стрічку, в особливих випадках роликоопори необхідно встановлювати на амортизаторах відповідно до технологічних норм;

очищення холостих гілок конвеєрних стрічок, встановлюючи очисники в зоні дії місцевих відсмоктувачів для запобігання вторинним пиловиділенням при поверненні уловлюваного продукту в технологічний процес.

2.22. Для локалізації пиловиділення необхідно передбачати:

герметизацію і аспірацію устаткування;

зволоження перероблюваних матеріалів, передбачене технологічними нормативами;

відсмоктування повітря з бункерів і влаштування на люках бункерів щільних кришок;

прибирання приміщень аспіраційним методом.

2.23. Устаткування по переробці і транспортуванню сипких матеріалів, яке за технологією виробництва не може підключатися до аспіраційних систем, повинно укриватися суцільними кожухами і герметично з’єднуватися із захисними завантажувальними і розвантажувальними пристроями цього устаткування.

2.24. Питна вода повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747.

2.25. Рівень виробничого шуму, що впливає на працівників, не повинен перевищувати норм, установлених Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), вимогами ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83).

2.26. Робочі місця працівників, які обслуговують дробарки, млини, грохоти та гучне устаткування, повинні бути розміщені у звукоізольованих приміщеннях або відокремлені звукоізольованими перегородками чи екранами.

2.27. Вібраційна безпека повинна забезпечуватися з дотриманням норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99), та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" тільки в питанні гігієнічного нормування в галузі вібрації.

2.28. Відкриті рухомі частини устаткування, які розташовані на висоті до 2,5 м від рівня підлоги, або доступні випадковому дотику, а також відкриті отвори повітроводів і патрубків систем вентиляції повинні бути огороджені. Огородження повинне бути суцільне або сітчасте з розміром чарунок не більше ніж 20 х 20 мм.

2.29. Огородження на підприємстві повинні бути міцними, стійкими до корозії та механічного впливу і перешкоджати доступ працівників до рухомих частин устаткування.

2.30. Знімні, відкидні та розсувні огорожі, а також дверцята, щитки в цих огорожах або корпусах устаткування повинні бути обладнані пристроями, що виключають їх випадкове знімання або відчинення.

2.31. Пуск устаткування, яке розташоване поза зоною видимості з пульту управління, а також при змішаному управлінні (ручному і автоматичному) повинен проводитися після отримання відповідних сигналів від працівників, які підтверджують безпеку його пуску на закріплених за ними робочих місцях.

Робота виробничого устаткування за переліком, затвердженим роботодавцем, повинна контролюватися за допомогою телекомунікаційних систем.

2.32. Не дозволяється пуск виробничого устаткування після монтажу або ремонту без установки огорож, звукової або світлової сигналізації, блокувань, що забезпечують безпеку обслуговування, і без дозволу особи, що відповідає за монтаж або ремонт.

2.33. Зняття та установка деталей і вузлів устаткування масою більше ніж 50 кг повинні проводитися механізованим способом. Для механізації ремонтних і монтажних робіт над приводними, натяжними і кінцевими станціями конвеєрів і елеваторів мають бути передбачені вантажопіднімальні пристрої.

2.34. Проведення на підприємстві ремонтних робіт всередині нагрітого устаткування і споруд (обертових печей, сушильних барабанів, млинів, бункерів, силосів) дозволяється після провітрювання і встановлення температури повітря не вище +40 °С з додержанням режиму праці відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99, розробкою проекту виконання робіт, видачею наряду-допуску і з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання (далі - ЗІЗОД) відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006 "Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги", ГОСТ 12.4.045-87 "ССБТ. Костюмы мужские для защиты от повышенных температур. Технические условия" (далі - ГОСТ 12.4.045-87), ГОСТ 12.4.050-78 "Обувь специальная валяная для защиты от повышенных температур. Технические условия" (далі - ГОСТ 12.4.050-78) на виконання цих робіт.

Ремонтні роботи необхідно виконувати бригадою в кількості не менше трьох працівників. При температурі повітря в середині устаткування і споруд вище ніж +40 °С ремонтні роботи повинні бути регламентовані затвердженою роботодавцем інструкцією з охорони праці.

2.35. Вибір та застосування ЗІЗОД повинні відповідати вимогам Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976 (далі - НПАОП 0.00-1.04-07).

2.36. Сигналізація і зв’язок устаткування автоматизованих ліній повинні забезпечуватися системами сигналізації, що попереджають працівників про пуск. Сигнальні елементи (дзвінки, сирени, лампи) повинні бути захищені від механічних пошкоджень і розміщені так, щоб забезпечувалась надійна чутність і видимість сигналу в зоні роботи працівників, які обслуговують це устаткування.

Робота устаткування при відсутності або несправності наявних сигнальних пристроїв не дозволяється.

2.37. Робочі місця повинні знаходитися поза зоною переміщення вантажів, що транспортуються піднімальними механізмами, і повинні бути обладнані стелажами або шафами для зберігання пристосувань та інструменту.

Складання на робочих місцях і транспортування в цеху дрібних однотипних виробів, деталей, заготовок та відходів виробництва повинно проводитися у непошкодженій тарі.

На устаткуванні, верстатах і механізмах не повинні знаходитися сторонні предмети.

2.38. Граничнодопустимі значення напруженості та густини потоку енергії електромагнітного поля (далі - ЕМП), які генерує обладнання на робочих місцях працівників, а також методи контролю, способи та засоби захисту від впливу ЕМП, повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-2002), і ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля".

2.39. Спуск працівника у колодязь або камеру дозволяється за наявності запобіжного пояса або страхувального каната (мотузки), довжина якого повинна бути на 2 м більше глибини колодязя, та шлангового ізолювального протигаза зі шлангом, що виходить на 2 м вбік від лазу в колодязь. Запобіжні пояси повинні бути випробувані, промарковані та мати бірку із зазначенням наступного терміну випробування.

2.40. При роботі в колодязі або в камері необхідно додержуватись таких заходів:

робота повинна проводитись не менше ніж трьома працівниками, двоє з яких повинні перебувати на поверхні землі та наглядати за тим, хто працює в колодязі або камері;

до спуску працівника в колодязь або камеру необхідно ретельно перевірити в них наявність повітряного середовища з температурою не вище +40 °С, а також шкідливих газів. До повного видалення газів спуск працівника у колодязь або камеру не дозволяється;

працівник, який спустився у колодязь або камеру, повинен бути у відповідних ЗІЗОД відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.04-07.

2.41. Роботи на висоті необхідно виконувати відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

2.42. Роботодавець повинен забезпечити організацію проведення навчання і перевірки знань пожежної безпеки відповідно до чинного законодавства.

2.43. Використання у складі виробничого обладнання радіоізотопних приладів повинно здійснюватись відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 липня 1997 року № 208, введених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62, Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02), та Критеріїв, за якими діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання звільняється від ліцензування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1174.

1.1. Видобуток цементної сировини повинен виконуватися з урахуванням вимог Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 березня 2010 року № 61, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 червня 2010 року за № 356/17651 (НПАОП 0.00-1.24-10), з урахуванням вимог Порядку обліку вибухових матеріалів промислового призначення, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06 липня 2006 року № 424, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2006 року за № 828/12702, та Вимог до працівників, які здійснюють керівництво вибуховими роботами, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 травня 2006 року № 294, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 травня 2006 року за № 620/12494.

1.2. Експлуатація електрообладнання, апаратури і електричних мереж кар’єрів при видобутку сировини повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), та з дотриманням вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

1.3. Для проведення при видобутку сировини очисних і ремонтних робіт, пов’язаних з підняттям вантажів з майданчиків та розміщенням устаткування, повинні бути передбачені відповідні вантажопідіймальні механізми і пристрої.

2.1. При організації і веденні технологічних процесів дрібнення, транспортування, сушки та помелу сировини повинні бути забезпечені:

мікроклімат у робочій зоні виробничих приміщень згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99;

вміст пилу в повітрі робочої зони не більше ніж 6 мг/м-3 згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88;

рівень шуму та еквівалентні рівні шуму на робочих місцях не більше ніж 80 дБА згідно з вимогами пункту 2.25 розділу ІІ цих Правил;

очистка викидів в атмосферу газів та запиленого повітря відповідно до чинних нормативів викидів.

2.2. Вузли перевантажування матеріалів, які перероблюються та пилять, повинні бути обладнані укриттями, приєднаними до аспіраційних систем.

3.1. При організації і веденні технологічного процесу випалу сировинних матеріалів, який забезпечує одержання портландцементного клінкеру, повинні бути забезпечені:

мікроклімат у робочій зоні виробничих приміщень згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99;

вміст пилу в повітрі робочої зони не більше ніж 6 мг/м-3 згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88;

герметичність тракту "обертова піч - димотяг";

розрідження в обертових печах і запічних теплообмінниках;

очистка викидів в атмосферу газів та запиленого повітря відповідно до чинних нормативів викидів.

3.2. На підприємстві повинен бути організований постійний контроль за вибухонебезпечністю газів, які відходять з обертових печей та сушильних установок. Контроль здійснюється автоматичними газоаналізаторами.

При організації і веденні технологічних процесів помелу та транспортування клінкеру і цементу повинні бути забезпечені:

мікроклімат у робочій зоні виробничих приміщень згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99;

вміст пилу в повітрі робочої зони не більше ніж 6 мг/м-3 згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88;

рівень шуму та еквівалентні рівні шуму на робочих місцях не більше 80 дБА згідно з вимогами пункту 2.25 розділу ІІ цих Правил;

очистка викидів в атмосферу газів та запиленого повітря відповідно до вимог чинних нормативів викидів;

захист працівників від впливу шкідливих речовин, які використовують як інтенсифікатори помелу.

5.1. При проведенні робіт з навантажування цементу насипом або в упаковці повинні бути забезпечені:

вимоги ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности";

мікроклімат у робочій зоні виробничих приміщень відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99;

вміст пилу у повітрі робочої зони не більше ніж 6 мг/м-3 згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88.

5.2. При відвантаженні цементу насипом відкриття і закриття люків та встановлення завантажувальних шлангів повинно здійснюватися з майданчика автоцементовоза, розташованого на одному з боків його цистерни, або з майданчика на даху хоппер-цементовоза.

5.3. Працівників, які працюють зверху залізничних вагонів і автоцементовозів, необхідно забезпечити запобіжними поясами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.089-86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия". Кріплення поясів повинно здійснюватися за скоби, якщо вони передбачені виробником устаткування.

5.4. Подача у залізничні вагони упакованого цементу або цементу в завантажувальні шланги при навантажуванні його насипом повинна бути механізована.

5.5. Під час роботи лінії пакетування заборонено:

видаляти мішки з транспортувальних конвеєрів;

ремонтувати деталі й вузли устаткування;

проводити змащення ланцюгів приводів механізмів;

проводити регулювання стрічок і натягування ланцюгів транспортерів;

проводити прибирання розсипів на палетайзері і транспортувальному устаткуванні, а також очищення вузлів і механізмів;

заходити на ділянку між обрізувальним стержнем і плівкою під час роботи аплікатора;

знімати мішки з рівня формування шару вручну при збої пакетування без повної зупинки устаткування;

працювати автонавантажувачем з установки порожніх піддонів на плиту ковзання лінії подачі піддонів і зняття запакетованих піддонів з рольгангу при непрацюючих індукційних петлях;

проводити ревізію підйомника без надійного закріплення візка підйомника запобіжним шкворнем.

У разі виконання робіт, передбачених цим пунктом, слід вимикати електроприводи механізмів і на пульті керування палетайзером вивішувати плакат "Не вмикати - працюють люди!".

1.1. Використання устаткування і експлуатація технологічних ліній повинні здійснюватися відповідно до вимог інструкцій виробника, а також інструкцій з випробування, пуску і його експлуатації, затверджених роботодавцем.

1.2. У приміщеннях керування устаткуванням температура повітря в кабінах повинна бути 18-23 °С, відносна вологість - 60-40 %, рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 65 дБА, вібрація повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83.

Робоче місце в кабінах спостереження й дистанційного керування повинне відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99.

2.1. Дробильні машини повинні бути обладнані системами звукової та світлової сигналізації, що забезпечує двосторонній сигнальний зв’язок майданчиків для обслуговування прийомних і транспортувальних пристроїв з пультом керування (місцем пуску) дробарок.

2.2. Пульти керування дробильних машин повинні розташовуватися в кабінах спостереження й дистанційного управління.

2.3. Для проведення ремонтних робіт приміщення дробильних машин повинно бути обладнано вантажопідйомними механізмами.

2.4. Під час роботи дробильних машин не дозволяється:

проштовхувати й витягати застряглі куски матеріалів, ліквідовувати завали в живильниках та жолобах;

перебувати на корпусі дробарки;

виконувати регулювальні роботи (регулювати ширину вихідної щілини щокової дробарки, відстань між валками валкової дробарки).

2.5. Забороняється експлуатація дробильних машин при відсутності або несправності захисних огороджень і системи сигналізації.

3.1. Вузли вивантаження матеріалу повинні мати укриття, приєднані до аспіраційної системи, що виключають можливість виділення запиленого повітря у виробничі приміщення.

3.2. Прийомні отвори для надходження матеріалу до щокових дробарок повинні мати суцільні металеві бокові огородження заввишки не менше 1 м.

3.3. Клиноремінна передача приводу щокової дробарки повинна бути огороджена.

3.4. Перехідні містки не повинні розташовуватися над прийомними отворами щокової дробарки.

4.1. Вузли завантаження й вивантаження повинні мати укриття, приєднані до аспіраційних систем, що виключають можливість виділення запиленого повітря у виробничі приміщення.

4.2. Прийомні отвори повинні мати знімні огородження.

5.1. Вузли завантаження й вивантаження повинні мати укриття, приєднані до аспіраційних систем, що виключають можливість виділення запиленого повітря у виробничі приміщення.

5.2. Прийомні отвори повинні бути обладнані захисними дашками.

5.3. Система блокування повинна виключати можливість запуску дробарки при відкритій кришці корпусу. Кришки масою більше ніж 50 кг повинні відкриватися й закриватися механізованим способом.

5.4. У системі керування дробильною установкою повинне бути передбачене блокування, що забезпечує увімкнення завантажувальних пристроїв після досягнення ротором молоткової дробарки робочої швидкості обертання.

6.1. Валки дробарки повинні бути обгороджені суцільним металевим кожухом з оглядовими вікнами, які щільно закриваються.

6.2. Валкові дробарки повинні бути обладнані пристроями, що автоматично вимикають привод з подачею звукового сигналу при заклинюванні валків.

Після вимкнення електродвигунів валкової дробарки валки необхідно повернути у зворотний бік і вилучити застряглі куски матеріалу або сторонні предмети, що потрапили між валками.

7.1. Бовтанки повинні бути обладнані системами пускової, звукової й світлової сигналізації (електродзвінки, електролампи, що мигають).

Система сигналізації повинна забезпечувати двосторонній сигнальний зв’язок завантажувального майданчика бункера й прийомного отвору бовтанки з її пультом керування.

7.2. Басейн бовтанки повинен бути закритий зверху суцільним металевим перекриттям.

Басейни бовтанок, розташовані на висоті більше 0,3 м від поверхні підлоги приміщення, повинні бути огороджені по периметру.

7.3. Люки бовтанки, розташовані на перекритті басейну, повинні бути закриті решітками й кришками.

7.4. Шламові канали в приміщенні бовтанок повинні бути перекриті сталевими рифленими листами або бетонними плитами на одному рівні з поверхнею підлоги приміщення.

7.5. Для спуску в басейн повинна бути передбачена переносна драбина, із захватами і фіксаторами для її кріплення в опущеному положенні.

7.6. Проведення очисних і ремонтних робіт повинне виконуватися із застосуванням вантажопідйомних пристроїв.

7.7. Очищення й ремонт бовтанки повинні проводитися після виконання таких заходів безпеки:

подача сировини й води припинена;

матеріал вироблений з басейну бовтанки;

на пускові пристрої й вентилі вивішено заборонний знак безпеки з написом: "Не вмикати - працюють люди!";

електродвигун привода бовтанки відключений від електропостачальної мережі, а запобіжники вийняті з розподільних пристроїв;

муфта привода роз’єднана й на пускові пристрої вивішено заборонний знак безпеки з написом: "Не вмикати - працюють люди!".

7.8. Під час роботи не слід знімати решітки оглядових люків і металеві листи перекриття бовтанки, а також проводити роботи з очищення резервуара, борін і решіток на випускному каналі.

7.9. При завантаженні сировини в басейн бовтанки через прийомний отвір, розташований зовні приміщення, необхідно виконувати такі вимоги:

над місцем завантаження повинен бути влаштований навіс, що захищає працівників від атмосферних опадів;

приймальний отвір бовтанки повинен бути перекритий металевими решітками з розміром чарунок не більше 250х250 мм.

Зі сторони завантаження автомобільним транспортом приймальний отвір повинен мати колесовідбійний брус заввишки не менше:

0,7 м для автотранспорту вантажопідйомністю до 10 т;

1,0 м для автотранспорту вантажопідйомністю більше 10 т;

приймальний отвір бовтанки зі сторін, звідки завантаження не проводиться, повинен огороджуватися.

8.1. Шламові басейни повинні бути обладнані сигналізаторами максимально допустимого рівня шламу.

8.2. Майданчики навколо горизонтальних круглих шламових басейнів повинні бути огороджені по периметру огорожею.

Відстань між сходами рухливого моста й огородженнями майданчика повинна бути не менше ніж 0,8 м.

8.3. Рухливі мости кранових мішалок повинні бути огороджені поручнями.

8.4. Кришки люків, які є в проходах кранових мішалок, повинні розташовуватися на рівні з поверхнею підлоги моста й забезпечуватися замикаючими пристроями. Ключі від люків повинні зберігатися у посадової особи, відповідальної за експлуатацію цього устаткування.

8.5. Ланцюгова передача привода моста повинна бути огороджена суцільним металевим огородженням.

8.6. Проведення ремонтних і очисних робіт горизонтальних шламових басейнів повинно виконуватися із застосуванням вантажопідйомних машин та інших засобів механізації робіт.

8.7. Під час роботи кранових мішалок не дозволяється:

очищувати стінки басейну;

знімати захисні огородження;

робити ремонт і рихтування рейкових шляхів.

8.8. Перед ремонтом кранових мішалок басейн повинен бути звільнений від шламу. Засувки на трубопроводах, що подають шлам, повинні бути закриті, електродвигуни привода мішалки відключені від електропостачальної мережі, запобіжники вийняті з електророзподільних пристроїв. На засувках і пускових пристроях повинен бути вивішений заборонний знак безпеки з написом: "Не вмикати - працюють люди!".

8.9. Забороняється працівникам спускатися в басейн, у якому рівень шламу перевищує 0,5 м.

9.1. Верх силосів повинен бути огороджений по периметру. Нижні і бокові люки силосів повинні бути обладнані майданчиками для обслуговування. Майданчики повинні мати ширину не менше ніж 1 м і огородження по периметру. Огородження повинно мати поручні заввишки не менше 1 м з додатковою планкою на висоті 0,5 м і перекриті по всій поверхні суцільною металевою обшивкою по низу огородження на висоту не менше ніж 0,14 м.

9.2. Опускання у силос повинно проводитися у самопідйомних колисках з використанням засобів захисту від падіння при виконанні робіт на висоті. Допускається застосування колисок, що опускаються за допомогою лебідок, відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

9.3. Перед опусканням колиски у силос повинні бути перевірені:

надійність кріплення лебідки до перекриття силосу;

надійність закріплення каната на барабані лебідок;

справність стального каната, блоків, гальм і приводу лебідки;

міцність настилу і огородження колиски.

9.4. Вхід у силос через нижні або бокові люки дозволяється тільки при виконанні ремонтних робіт. Стіни і перекриття силосу повинні бути заздалегідь очищені від завислого матеріалу.

9.5. Під час роботи у силосі працівникам забороняється:

відкривати кришки нижніх і бокових люків та заходити у силос за наявності в ньому шару матеріалу, який перевищує 0,5 м, козирків і навісів;

сходити з колиски на шар матеріалу, здійснювати обвалення матеріалів підрубкою знизу.

9.6. Роботи щодо огляду, очищення і ремонту, які пов’язані з перебуванням працівників всередині бункерів, повинні проводитися при температурі повітря у бункері не вище 40 °С із додержанням вимог пунктів 2.39, 2.40 розділу II цих Правил.

9.7. Для роботи у бункері повинна бути виділена бригада не менше трьох працівників, два з яких повинні знаходитися у надбункерній частині, а решта (один і більше) повинні працювати у бункері.

Перед опусканням працівників в бункер необхідно:

виключити можливість завантаження бункера матеріалами. Для унеможливлення завантаження матеріалів на автомобільний або залізничний транспорт виставити спостерігача руху транспорту по надбункерному майданчику і увімкнути світлові сигнали або сигнали світлофора, які забороняють завантаження бункера;

закрити шибери завантажувальних жолобів;

звільнити бункер від матеріалу, який у ньому знаходиться;

відключити завантажувальне і розвантажувальне устаткування (конвеєри, живильники, дозатори тощо);

вивісити на пускових пристроях устаткування заборонні знаки безпеки "Не вмикати - працюють люди!".

9.8. Робота у бункері повинна здійснюватися зі спеціальних пристроїв або з підвісних драбин. Працівникам не дозволяється наступати на матеріал, який завис у бункері.

9.9. Бункери повинні бути обладнані пристроями для ліквідації утворюваних склепінь і зависань матеріалів та розбиття на гратах бункерів негабаритних кусків матеріалу.

9.10. Ручне шурування матеріалів, які застрягли у бункерах, допускається через шурувальні люки за допомогою ломів або довгих пік. Біля шурувальних люків повинні передбачатися майданчики.

9.11. Перехід працівника у бункері з одного місця на інше повинен проводитися тільки з відома і під контролем спостерігачів.

Спостерігачі повинні негайно евакуювати працівників з бункера при отриманні від них обумовленого сигналу або коли буде виявлено будь-яку небезпеку для працюючих у бункері.

9.12. Після закінчення робіт та виходу працівників з бункера повинен бути повністю відновлений робочий стан надбункерного майданчика і оновлено подачу напруги до пускових пристроїв завантажувальних та розвантажувальних пристроїв бункера.

9.13. Відкриті отвори бункерів повинні бути перекриті металевими решітками з розміром чарунок, що виключає попадання кусків матеріалу, які можуть спричинити забивання жолобів, установлених транспортувальних і дозувальних пристроїв.

9.14. Бункери, призначені для зберігання курних матеріалів, повинні бути перекриті суцільними укриттями, а завантажувальні люки щільно закриті кришками.

9.15. Подача у бункери курних матеріалів повинна провадитися за допомогою пневматичного герметизованого устаткування. При завантаженні бункерів матеріали повинні надходити по герметизованих жолобах, а отвори, через які завантаження не проводиться, повинні бути закриті. Повинно бути передбачено відсмоктування повітря з бункерів.

9.16 Бункери для зберігання самозаймистих матеріалів повинні бути обладнані відповідними пристроями, які контролюють температуру, і зблоковані з включенням у роботу засобів пожежогасіння.

9.17. У бункерах для зберігання матеріалів, що можуть змерзатися, необхідно передбачати пристрої, які забезпечують можливість нормального розвантаження бункерів (підігрів стінок бункера, застосування механізмів, які їх розпушують, тощо).

10.1. Сушильні барабани повинні бути обладнані газопиловловлюваними установками й працювати під розрідженням газового середовища.

10.2. Сушильні барабани повинні мати систему блокування, що забезпечує такий порядок пуску устаткування: аспіраційна система, розвантажувальний пристрій, сушильний барабан і завантажувальний пристрій.

У випадку зупинки сушильного барабана або розвантажувального пристрою блокування повинно забезпечувати автоматичне відключення устаткування, пуск якого передує пуску сушильного барабана або розвантажувального пристрою. Експлуатація сушильних барабанів при несправній аспіраційній системі забороняється.

10.3. Для попередження про пуск сушильний барабан повинен бути обладнаний звуковою й світловою сигналізацією (електродзвінки й миготливі електролампи). Сигналізація повинна забезпечувати надійну чутність і видимість сигнала на робочих місцях, пов'язаних з обслуговуванням сушильного барабана.

10.4. Корпус сушильного барабана слід огородити, якщо відстань від підлоги до низу корпусу становить не більше ніж 1,8 м. Огородження повинні складатися зі знімних металевих секцій заввишки не менше 1,0 м і розміщуватися на відстані не менше ніж 1,0 м від поверхні сушильного барабана.

10.5. Опорні й упорні ролики повинні бути огороджені суцільними металевими огородженнями.

10.6. Газоходи сушильного барабана необхідно теплоізолювати.

10.7. Сушильні барабани повинні бути обладнані пристроями, що виключають можливість розсипання матеріалу при відборі проб.

10.8. Система автоматики сушильного барабана повинна забезпечити вимкнення подачі палива при падінні розрідження в топці нижче допустимих величин, обумовлених нормами технологічного регламенту підприємства.

10.9. Завантажувальний жолоб сушильного барабана повинен мати ущільнення, що запобігає проникненню топкових газів у приміщення.

Експлуатація сушильних барабанів при проникненні газів через завантажувальні й вивантажувальні пристрої забороняється.

10.10. Видалення золи й шлаку з топки барабана повинно бути механізоване. Ручне видалення шлаку і золи забороняється.

10.11. При застосуванні газоподібного палива експлуатація топок сушильних барабанів повинна проводитися відповідно до Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (НПАОП 0.00-1.20-98).

10.12. У випадку незаймання палива або відриву факела подачу палива необхідно припинити й топку провентилювати.

10.13. Під час розпалу топки перебувати в підземних транспортних галереях, стояти проти оглядових люків, дверцят топок і спостерігати за горінням палива без відповідних засобів індивідуального захисту забороняється.