Відповідно до статті 7 Повітряного кодексу України та з метою реалізації повноважень Міністерства оборони України щодо нормативно-правового регулювання метрологічного забезпечення державної авіації України і встановлення порядку метрологічного забезпечення державної авіації України

1. Затвердити Правила метрологічного забезпечення державної авіації України, що додаються.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ці Правила розроблені відповідно до вимог Повітряного кодексу України , Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" і визначають завдання, порядок організації і здійснення метрологічного забезпечення державної авіації України.

1.2. Дія цих Правил поширюється на Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, органи внутрішніх справ, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади з питань цивільного захисту, органи охорони державного кордону України, що використовують державні повітряні судна (далі - суб’єкти державної авіації), з метою виконання функцій із забезпечення національної безпеки і оборони держави та захисту населення.

1.3. Метрологічна діяльність суб’єктів державної авіації організовується їх метрологічними службами.

Координація роботи метрологічних служб суб’єктів державної авіації здійснюється Міністерством оборони України через його метрологічну службу. При метрологічній службі утворюється технічна рада, до складу якої входять керівники метрологічних служб суб’єктів державної авіації та представники спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

1.4. Метрологічні служби суб’єктів державної авіації здійснюють свою діяльність згідно з положеннями про них, які розробляються відповідно до Типового положення про метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, органів управління об’єднань підприємств, підприємств та організацій , затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 лютого 2005 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 2005 року за № 307/10587 (із змінами).

1.5. Метрологічна діяльність суб’єктів державної авіації здійснюється шляхом проведення комплексу заходів із метрологічного забезпечення державної авіації.

Комплекс заходів із метрологічного забезпечення державної авіації є складовою частиною забезпечення безпеки польотів.

Метрологічне забезпечення державної авіації здійснюється на науковій, нормативній та технічній основах.

Науковою основою метрологічного забезпечення державної авіації є метрологія, у тому числі її окремий авіаційний напрям (авіаційна метрологія), який враховує специфіку метрологічної діяльності в державній авіації.

Нормативну основу метрологічного забезпечення державної авіації становлять нормативні документи, що визначають зміст і організацію виконання робіт, спрямованих на єдність вимірювань у державній авіації.

Технічну основу метрологічного забезпечення державної авіації складає вимірювальна техніка державної авіації.

1.6. У цих Правилах наведені терміни вживаються в таких значеннях:

авіаційна метрологія - розділ метрології, який займається забезпеченням єдності вимірювань в авіації і спрямований на забезпечення безпеки польотів;

вимірювальна техніка державної авіації - вимірювальна техніка, яка дозволена до застосування у державній авіації, складає технічну основу її метрологічного забезпечення. До складу вимірювальної техніки входять засоби вимірювальної техніки, пересувні лабораторії вимірювальної техніки, допоміжне повірочне та калібрувальне обладнання;

експлуатація вимірювальної техніки державної авіації - стадія життєвого циклу вимірювальної техніки державної авіації з моменту прийняття її від підприємства-виробника (постачальника) до її списання (зняття з експлуатації);

зберігання вимірювальної техніки державної авіації - перебування її у спеціально відведеному місці у працездатному стані з метою забезпечення належного збереження протягом встановленого строку;

метрологічна лабораторія - військова частина, установа, організація чи їх окремий підрозділ суб’єкта державної авіації, що здійснює повірку (калібрування) засобів вимірювальної техніки та виконує інші види робіт із метрологічного забезпечення державної авіації і має на оснащенні вихідні (робочі) еталони;

метрологічне забезпечення державної авіації - комплекс заходів, спрямованих на досягнення єдності вимірювань та достовірності контролю параметрів об’єктів вимірювань державної авіації;

метрологічні характеристики - характеристики засобів вимірювальної техніки, які нормуються для визначення результату вимірювання та його похибок;

об’єкт вимірювань державної авіації - матеріальний об’єкт, що використовується в державній авіації, авіаційний персонал і навколишнє середовище, параметри чи властивості яких підлягають вимірюванню;

повірочна схема - нормативний документ, що регламентує метрологічну підпорядкованість засобів вимірювальної техніки, які беруть участь у передаванні одиниці фізичної величини від еталона до інших засобів вимірювальної техніки зі встановленням методів і похибок передавання;

ремонт засобів вимірювальної техніки - комплекс операцій з відновлення їх справності чи працездатності, доведення технічних параметрів до встановлених норм, відновлення ресурсу виробів або їх складових частин;

технічне обслуговування вимірювальної техніки державної авіації - комплекс операцій або операція підтримання справності чи працездатності вимірювальної техніки державної авіації під час її експлуатації;

транспортування вимірювальної техніки державної авіації - її підготовка, перевезення чи переміщення в заданих умовах з використанням транспортних засобів із забезпеченням збереження та комплектності.

Терміни "вихідний еталон", "робочий еталон", "метрологія", "метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки", "метрологічна діяльність", "єдність вимірювань", "засіб вимірювальної техніки", "повірка засобів вимірювальної техніки", "калібрування засобів вимірювальної техніки" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про метрологію та метрологічну діяльність" .

Терміни "державна авіація", "авіаційний персонал", "державне повітряне судно", "об’єкти авіаційної діяльності", "аеродром", "аеродром державної авіації", "аеродром спільного використання", "безпека польотів" вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України .

2.1. Організація метрологічного забезпечення державної авіації - комплекс організаційних заходів, який включає:

заходи з планування та звітності;

організацію роботи метрологічних служб, метрологічних лабораторій та авіаційного персоналу, який залучається до експлуатації вимірювальної техніки державної авіації;

проведення цільових днів метрології;

метрологічний нагляд.

2.2. Основними завданнями метрологічного забезпечення державної авіації є:

розроблення і розвиток організаційних, наукових, нормативних і технічних основ метрологічного забезпечення державної авіації, удосконалення системи метрологічного забезпечення державної авіації;

досягнення високої ефективності застосування і безпеки польотів державних повітряних суден (далі - ДПС);

організація і виконання робіт, спрямованих на забезпечення єдності вимірювань у державній авіації, утримання парку вихідних (робочих) еталонів метрологічних лабораторій у постійній готовності до застосування;

забезпечення повноти метрологічного обслуговування об’єктів вимірювань державної авіації під час виконання заходів їх технічного обслуговування, забезпечення достовірності контролю їх параметрів;

проведення метрологічної експертизи документації техніки державної авіації на всіх етапах її життєвого циклу;

метрологічне забезпечення випробувань зразків техніки державної авіації;

розробка нормативних документів із метрологічного забезпечення державної авіації;

проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт із метрологічного забезпечення державної авіації;

забезпечення метрологічних лабораторій, об’єктів авіаційної діяльності необхідною (штатною, табельною) вимірювальною технікою державної авіації, організація її правильної експлуатації;

проведення підготовки і перепідготовки, підвищення кваліфікації фахівців з метрологічного забезпечення державної авіації;

реалізація ефективної взаємодії метрологічних служб та метрологічних лабораторій, які здійснюють метрологічне забезпечення державної авіації;

інформаційна робота з питань метрологічного забезпечення державної авіації;

організація і проведення метрологічного нагляду в державній авіації.

2.3. Під час виконання завдань метрологічного забезпечення державної авіації особлива увага приділяється забезпеченню необхідної точності i достовірності вимірювань параметрів:

технічного стану ДПС, у тому числі параметрів засобів життєзабезпечення та рятування їх екіпажів;

польоту ДПС i параметрів систем, призначених для визначення їх льотно-технічних характеристик;

технічних засобів бойового управління, управління повітряним рухом та засобів навігаційного забезпечення ДПС;

засобів аеродромно-технічного забезпечення польотів;

технічних засобів, які характеризують стан метеорологічної обстановки в районах польотів;

технічних засобів медичного призначення, які характеризують стан здоров’я та працездатність екіпажів ДПС, авіаційного персоналу, який несе бойове чергування, а також авіаційного персоналу, який забезпечує підготовку об’єктів авіаційної діяльності до застосування.

2.4. Метрологічне забезпечення державної авіації здійснюється силами метрологічних служб формувань, з’єднань, військових частин, організацій, установ, навчальних закладів, підприємств суб’єктів державної авіації (далі - військові частини (установи)), метрологічних лабораторій та авіаційного персоналу, який залучається до експлуатації вимірювальної техніки державної авіації та контролю параметрів об’єктів вимірювань державної авіації, як правило, за територіальним принципом.

Територіальний принцип реалізується шляхом закріплення військових частин (установ) визначеного регіону за відповідними метрологічними лабораторіями.

2.5. Метрологічне забезпечення державної авіації здійснюється відповідно до річних та поточних планів проведення заходів із метрологічного забезпечення (планів підготовки) метрологічних служб суб’єктів державної авіації та підпорядкованих їм метрологічних служб, планів виробничої діяльності метрологічних лабораторій.

Рекомендовані форми документів із планування заходів метрологічного забезпечення державної авіації наведені в додатку 1 до цих Правил.

2.6. Для підтримання вимірювальної техніки державної авіації в постійній готовності до застосування з авіаційним персоналом військових частин (установ) організовуються і проводяться цільові дні метрології.

Цільові дні метрології проводяться двічі на рік перед проведенням робіт із технічного обслуговування об’єктів авіаційної діяльності.

2.7. План цільового дня метрології розробляється начальником метрологічної служби військової частини (установи) спільно з керівниками підрозділів та служб, авіаційний персонал яких залучається до експлуатації вимірювальної техніки державної авіації і метрологічного обслуговування об’єктів вимірювань державної авіації. Для контролю за виконанням заходів цільового дня метрології наказом командира (керівника) військової частини (установи) призначається комісія.

2.8. План цільового дня метрології передбачає проведення таких основних заходів:

перевірка обліку і наявності засобів вимірювальної техніки;

аналіз укомплектованості підрозділів та служб засобами вимірювальної техніки, подання заявок на їх постачання;

контрольний огляд засобів вимірювальної техніки, перевірка ведення їх експлуатаційної документації;

проведення теоретичних і практичних занять із питань метрологічного забезпечення державної авіації.

2.9. За результатами проведення цільового дня метрології комісією складається акт, який затверджується командиром (керівником) військової частини (установи), і проводиться підбиття підсумків. За всіма виявленими недоліками приймаються рішення щодо їх усунення.

Узагальнені результати цільових днів метрології і пропозиції з їх проведення відображаються у звітах, які подаються за підпорядкованістю до метрологічних служб суб’єктів державної авіації.

3.1. Експлуатація вимірювальної техніки державної авіації включає її постачання, застосування за призначенням, технічне обслуговування, метрологічну атестацію, повірку (калібрування), ремонт, зберігання, транспортування, облік та списання.

Ефективна експлуатація вимірювальної техніки державної авіації досягається:

організацією своєчасного постачання, забезпеченням правильного ведення обліку та експлуатаційної документації;

дотриманням правил зберігання, транспортування, технічного обслуговування та застосування за призначенням;

своєчасним проведенням ремонту;

дотриманням заходів безпеки;

здійсненням ефективного метрологічного контролю і нагляду;

якісним плануванням та реалізацією заходів із метрологічного забезпечення.

3.2. До складу вимірювальної техніки державної авіації входять:

засоби вимірювальної техніки загального призначення;

спеціальні (сервісні) засоби вимірювальної техніки авіації;

пересувні лабораторії вимірювальної техніки;

допоміжне повірочне (калібрувальне) обладнання.

3.3. Особливістю вимірювальної техніки державної авіації є значна номенклатура спеціальних (сервісних) засобів вимірювальної техніки авіації.

Спеціальні (сервісні) засоби вимірювальної техніки авіації поділяються на такі основні групи:

робочі еталони;

спеціальні засоби вимірювальної техніки до авіаційного обладнання;

спеціальні засоби вимірювальної техніки радіоелектронного обладнання (навігаційного, радіолокаційного, техніки зв’язку, систем розпізнавання);

спеціальні засоби вимірювальної техніки контролю автоматизованих бортових систем управління;

спеціальні засоби вимірювальної техніки контролю параметрів систем керування озброєнням;

спеціальні засоби вимірювальної техніки контролю параметрів озброєння;

спеціальні засоби вимірювальної техніки контролю параметрів літака та двигуна;

спеціальні засоби вимірювальної техніки неруйнівного контролю (дефектоскопи);

спеціальні засоби вимірювальної техніки контролю параметрів наземного радіоелектронного обладнання (навігаційного, радіолокаційного, техніки зв’язку, систем розпізнавання, систем посадки).

Залежно від будови і призначення спеціальні (сервісні) засоби вимірювальної техніки авіації поділяються на контрольно-перевірну апаратуру, пульти наземної перевірки, прилади та пульти перевірки, експлуатаційно-ремонтні пульти, імітатори, пульти-імітатори, перевірні установки, прилади (блоки, пульти) контролю, вимірювачі параметрів, індикатори, тестери, калібратори, спеціальні генератори.

3.4. До пересувних лабораторій вимірювальної техніки належать мобільні комплекси технічних засобів, що забезпечують проведення повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки, а також виконання робіт із метрологічного обслуговування об’єктів авіаційної діяльності в польових умовах та на аеродромах.

3.5. До допоміжного повірочного (калібрувального) обладнання належать обладнання (установки, джерела живлення), інструмент і приладдя, призначені для застосування під час повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки.

3.6. У державній авіації застосовуються тільки справні і дозволені до експлуатації і комплектування об’єктів авіаційної діяльності засоби вимірювальної техніки, які своєчасно пройшли метрологічну атестацію, повірку (калібрування).

Допускається застосування вимірювальної техніки цивільної авіації (у разі використання державною авіацією аеродромів спільного використання (спільного базування)), якщо це не суперечить вимогам щодо експлуатації і безпеки польотів ДПС. При цьому повірка (калібрування) засобів вимірювальної техніки цивільної авіації проводиться органами державної метрологічної служби України або метрологічними лабораторіями, уповноваженими (атестованими) у державній метрологічній системі України.

3.7. Застосування в державній авіації неповірених (некаліброваних) і непридатних засобів вимірювальної техніки категорично забороняється. Некалібровані (неповірені) та непридатні засоби вимірювальної техніки підлягають негайному вилученню з експлуатації.

До неповірених (некаліброваних) належать засоби вимірювальної техніки:

з вичерпаними строками повірки (калібрування);

з порушеними закріплювальними таврами, не опломбовані;

які не мають документації (формулярів чи паспортів, свідоцтв про повірку (калібрування), графіків, таблиць), пристроїв, запасного інструменту і приладдя, необхідних для проведення вимірювань цими засобами вимірювальної техніки;

з відсутніми відмітками (записами) про повірку (калібрування) у формулярах чи паспортах;

покази яких викликають сумнів авіаційного персоналу або фахівців метрологічних лабораторій.

До непридатних належать засоби вимірювальної техніки, якщо вони під час повірки (калібрування) були забраковані і на них було оформлено Сповіщення про непридатність до застосування (додаток 2).

3.8. Метрологічна атестація, повірка, калібрування засобів вимірювальної техніки здійснюються метрологічними лабораторіями в порядку, визначеному розділом ІV цих Правил.

3.9. Постачання, приймання, облік та списання вимірювальної техніки державної авіації здійснюється згідно з наказами керівників суб’єктів державної авіації.

3.10. Засоби вимірювальної техніки вважаються введеними в експлуатацію з моменту одержання їх підрозділом військової частини (установи), метрологічною лабораторією. Під час введення засобів вимірювальної техніки в експлуатацію здійснюється їх закріплення за відповідальними особами і робляться відповідні записи у формулярі (паспорті).

3.11. Засоби вимірювальної техніки використовуються тільки за призначенням і утримуються в постійній готовності до застосування, за винятком випадків їх зберігання.

3.12. Під час експлуатації засоби вимірювальної техніки не підлягають калібруванню, якщо вони застосовуються для контролю параметрів об’єктів вимірювань державної авіації без оцінювання їх значень із нормованою точністю (індикаторні засоби вимірювальної техніки) чи використовуються виключно у навчальних цілях (навчальні засоби вимірювальної техніки). У формулярах (паспортах) таких засобів вимірювальної техніки робиться запис "Навчальний (індикаторний), калібруванню не підлягає", завірений підписом начальника метрологічної служби і печаткою військової частини (установи). На такі засоби вимірювальної техніки в місці розташування калібрувального тавра наносяться відповідні знаки "Н" чи "І". Відносити засоби вимірювальної техніки до навчальних чи індикаторних та затверджувати їх списки мають право командири (керівники) військових частин (установ).

3.13. Для проведення вимірювань одиниць фізичних величин на об’єктах вимірювань державної авіації авіаційний персонал військових частин (установ) використовує засоби вимірювальної техніки згідно з нормативними документами щодо експлуатації об’єктів авіаційної діяльності або методиками вимірювань.

За узгодженням із метрологічними службами суб’єктів державної авіації допускається застосування інших засобів вимірювальної техніки з аналогічними чи більш досконалими метрологічними характеристиками.

Якщо конкретні засоби вимірювальної техніки не визначені, то їх вибір проводиться з урахуванням необхідної точності і умов проведення вимірювань.

Підключення і відключення засобів вимірювальної техніки авіаційним персоналом від об’єкта вимірювань державної авіації здійснюються згідно з вимогами інструкцій з експлуатації засобів вимірювальної техніки та (або) об’єкта вимірювань державної авіації.

3.14. Для передавання одиниць фізичних величин у метрологічних лабораторіях використовуються пересувні лабораторії вимірювальної техніки, необхідні вихідні (робочі) еталони, допоміжне повірочне (калібрувальне) обладнання.

3.15. Технічне обслуговування вимірювальної техніки державної авіації здійснюється за планово-попереджувальним принципом і поділяється на контрольний огляд (далі - КО), технічне обслуговування № 1 (далі - ТО-1) та технічне обслуговування № 2 (далі - ТО-2).

3.16. Технічне обслуговування вимірювальної техніки державної авіації проводиться з метою:

визначення її придатності до застосування за призначенням;

забезпечення постійної готовності до роботи;

попередження виникнення відмов та несправностей під час застосування, зберігання і транспортування, у тому числі попередження відхилення метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки за межі допустимих значень;

збільшення строків служби;

виявлення і усунення відмов, несправностей та причин їх виникнення.

3.17. КО засобів вимірювальної техніки проводиться авіаційним персоналом військових частин (установ), особовим складом метрологічних лабораторій перед початком робіт, занять, під час підготовки до маршу, транспортування та після них.

КО включає: зовнішній огляд (перевірка відсутності механічних пошкоджень, цілості шкал, захисного скла, закріплювальних тавр, надійності кріплення органів управління, відсутності люфтів, цілості ізоляційних покриттів, справності з’єднувальних дротів і кабелів живлення); очищення від пилу і забруднень зовнішніх поверхонь; перевірка можливості встановлення нуля покажчиків, легкості переміщення ручок настройки, чіткості фіксації перемикачів і відповідності покажчиків з відмітками на шкалах, стан написів; перевірка функціонування згідно з інструкцією з експлуатації (технічним описом); усунення виявлених недоліків.

3.18. ТО-1 проводиться один раз на рік або під час закладання засобів вимірювальної техніки на короткочасне зберігання. Якщо строк повірки (калібрування) становить 1 рік і менше, ТО-1 на засобах вимірювальної техніки не проводиться, а виконується тільки ТО-2.

ТО-1 включає заходи, які передбачено КО, а також відновлення за необхідності лакофарбового покриття, перевірку стану і комплектності ЗIП, очищення контактних поверхонь і змащування різьби рознімачів, перевірку правильності ведення експлуатаційної документації, усунення виявлених недоліків.

3.19. ТО-2 проводиться з періодичністю повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки і поєднується з нею (ним) або під час закладання та зняття з тривалого зберігання.

ТО-2 включає заходи, які передбачено ТО-1, у повному обсязі, а також періодичну повірку (калібрування) засобів вимірювальної техніки, консервацію (розконсервацію), перевірку стану експлуатаційної документації і відмітку про проведені роботи. Повірка (калібрування) засобів вимірювальної техніки виконується силами метрологічних лабораторій, решта заходів - закріпленим за ними авіаційним персоналом та спеціалістами метрологічних лабораторій.

3.20. Під час тривалого зберігання засобів вимірювальної техніки щороку здійснюється технічне обслуговування в обсязі ТО-1. Роботи з технічного обслуговування організовуються особами, відповідальними за зберігання засобів вимірювальної техніки. Додатково до заходів ТО-1 здійснюється перевірка стану упаковки, кольору речовини, що є індикатором вологості, стану обліку та умов зберігання.

3.21. Технічне обслуговування пересувних лабораторій вимірювальної техніки метрологічних лабораторій проводиться відповідно до інструкцій з їх експлуатації, на базових шасі, на яких вони змонтовані.

3.22. Результати проведення ТО-1, ТО-2 оформляються записами у відповідному розділі формуляра (паспорта) із зазначенням дати проведення і підписом особи, яка проводила технічне обслуговування.

3.23. Несправні (забраковані) чи пошкоджені засоби вимірювальної техніки підлягають ремонту.

3.24. Залежно від технічного стану засобу вимірювальної техніки ремонт може бути:

поточним;

середнім;

капітальним.

Вид ремонту (його обсяг, доцільність) уточнюється після дефектації та діагностування засобів вимірювальної техніки.

3.25. Поточний та (або) середній ремонти засобів вимірювальної техніки здійснюються в метрологічних лабораторіях їх ремонтними підрозділами (штатними або позаштатними), які мають підготовлених спеціалістів, необхідне обладнання, ремонтний фонд та документацію.

Метрологічні лабораторії повинні бути атестовані на право проведення ремонту засобів вимірювальної техніки згідно з Правилами уповноваження та атестації на здійснення метрологічної діяльності у сфері оборони , затвердженими наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2009 року № 674, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 27 січня 2010 року за № 94/17389 (далі - Правила уповноваження та атестації).

3.26. За неможливості відновлення засобів вимірювальної техніки в закріплених за територіальним принципом метрологічних лабораторіях за погодженням із відповідною метрологічною службою дозволяється проводити ремонт засобів вимірювальної техніки на ремонтних підприємствах (в організаціях) або в територіальних органах державної метрологічної служби України.

3.27. Несправні чи пошкоджені засоби вимірювальної техніки не підлягають ремонту у разі, якщо він неможливий або недоцільний. Такі засоби вимірювальної техніки підлягають списанню.

Ремонт неможливий, коли будова засобу вимірювальної техніки не передбачає його розбирання, заміни несправних складових частин та (або) усунення несправності (дефекту) неможливе.

Ремонт недоцільний, коли для відновлення засобу вимірювальної техніки необхідні значні матеріальні і часові витрати і в наявності є справні або більш сучасні аналогічні засоби вимірювальної техніки.

3.28. Доставка засобів вимірювальної техніки в ремонт здійснюється силами і засобами відповідних військових частин (установ).

Перед здаванням у ремонт засоби вимірювальної техніки повинні бути очищені від пилу та бруду, укомплектовані штатним інструментом та приладдям, експлуатаційною документацією, упаковані відповідно до встановлених технічних вимог.

Після проведення ремонту засоби вимірювальної техніки повертаються в тій самій комплектності, у якій вони надійшли в ремонт.

Недоукомплектовані засоби вимірювальної техніки в ремонт не приймаються до проведення їх доукомплектування.

Якщо засоби вимірювальної техніки, які здаються в ремонт, мають порушення відбитків закріплювальних тавр (не опломбовані), здійснюється перевірка їх технічного стану і комплектності. За результатами перевірки засобів вимірювальної техніки приймається рішення щодо приймання їх у ремонт або повернення.

3.29. Про проведення ремонту будь-якої складності у відповідному розділі формуляра (паспорта) на засіб вимірювальної техніки робиться запис, який засвідчується печаткою ремонтного підприємства (організації) чи відбитком тавра для документів метрологічної лабораторії.

3.30. Після проведення ремонту засоби вимірювальної техніки підлягають повірці (калібруванню) в обсязі первинної(го) у метрологічних лабораторіях або територіальних органах державної метрологічної служби України. Дозволяється після проведення поточного ремонту, пов’язаного з регулюванням чи заміною елементів, які не впливають на метрологічні характеристики, здійснювати повірку (калібрування) в обсязі періодичної(го).

Експлуатація засобів вимірювальної техніки після ремонту без проведення повірки (калібрування) забороняється.

3.31. У метрологічних лабораторіях на засоби вимірювальної техніки, які неможливо відновити, оформлюється Сповіщення про непридатність до застосування. Невідновлені засоби вимірювальної техніки повертаються військовим частинам (установам) для прийняття рішення щодо відправлення їх на ремонтні підприємства (організації) чи списання.

3.32. Зберігання вимірювальної техніки державної авіації поділяється на короткочасне (до 1 року) i тривале (більше 1 року).

3.33. На короткочасне зберігання закладаються засоби вимірювальної техніки, призначені для видачі в експлуатацію протягом найближчих 12 місяців, а також засоби вимірювальної техніки обмінного фонду. Під час закладання засобів вимірювальної техніки на короткочасне зберігання проводиться їх технічне обслуговування в обсязі ТО-1 відповідно до вимог цих Правил. Повірка (калібрування) засобів вимірювальної техніки, що перебувають на короткочасному зберіганні, проводиться в строки, установлені для засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації.

3.34. На тривале зберігання закладаються засоби вимірювальної техніки, використання якої не передбачається протягом найближчого року. Під час закладання засобів вимірювальної техніки на тривале зберігання проводиться їх повірка (калібрування) та технічне обслуговування в обсязі ТО-2. За можливості засоби вимірювальної техніки поміщуються в повітронепроникну оболонку з використанням вологопоглинальних речовин та пакуються відповідно до вимог експлуатаційної документації.

3.35. Засоби вимірювальної техніки, що входять до комплектів техніки державної авіації, які перебувають на тривалому зберіганні, підлягають калібруванню тільки під час закладання чи зняття цієї техніки зі зберігання. Під час переконсервації техніки державної авіації калібрування штатних засобів вимірювальної техніки здійснюється у разі, якщо мали місце порушення умов зберігання чи виникають сумніви у збереженні їх технічних характеристик.

У разі зберігання техніки державної авіації на відкритих майданчиках дозволяється знімати засоби вимірювальної техніки і зберігати в опалюваних приміщеннях. У цих випадках на місцях зберігання засобів вимірювальної техніки вивішують ярлик із зазначенням типу і номера виробів техніки державної авіації, з яких вони зняті.

3.36. На зберігання дозволяється закладати тільки справні, повірені (відкалібровані) засоби вимірювальної техніки, повністю укомплектовані експлуатаційною документацією та індивідуальними комплектами запасних частин, інструменту, приладдя (далі - ЗIП).

Закладання на зберігання та зняття зі зберігання засобів вимірювальної техніки оформлюються Актом закладання вимірювальної техніки на тривале зберігання (зняття з тривалого зберігання) за формою, наведеною в додатку 3 до цих Правил, з відмітками в паспортах (формулярах).

3.37. Під час введення засобів вимірювальної техніки в експлуатацію після зберігання (у тому числі і тієї, що входить до комплектів техніки державної авіації) вони підлягають повірці (калібруванню), якщо на момент видачі до найближчого строку чергової повірки (калібрування), визначеного для умов експлуатації, залишилося менше 3 місяців.

3.38. Постановка пересувних лабораторій вимірювальної техніки метрологічних лабораторій на короткочасне та тривале зберігання проводиться відповідно до інструкцій з їх експлуатації, на базових шасі, на яких вони змонтовані.

3.39. Засоби вимірювальної техніки повинні зберігатися в умовах, указаних в експлуатаційних документах, і розташовуватися окремо від інших видів майна.

Загальними нормальними умовами зберігання засобів вимірювальної техніки вважається температура від +10° до +35°С, відносна вологість не більше 80%. Добові коливання температури не повинні перевищувати 5°С. Для контролю температури і вологості у приміщеннях повинні бути встановлені відповідні засоби вимірювальної техніки.

Протягом гарантійного строку засоби вимірювальної техніки повинні зберігатися в тарі підприємства-виробника.

Під час зберігання в неопалюваних приміщеннях засоби вимірювальної техніки повинні бути законсервовані та упаковані у вологонепроникні оболонки з використанням вологопоглинальних речовин.

Зберігання засобів вимірювальної техніки на відкритих майданчиках або під навісом категорично забороняється.

3.40. На складах та у сховищах засоби вимірювальної техніки розміщують на стелажах або в шафах, які повинні відповідати таким вимогам:

бути міцними;

проходи між стелажами (шафами) повинні забезпечувати вільне переміщення засобів вимірювальної техніки, що зберігаються, і вільний доступ до них;

відстань між стелажами і зовнішніми стінами приміщення повинна бути не менше 0,6 м, а між стелажами і опалювальними приладами - не менше 1,5 м;

нижні полиці стелажів повинні бути на 0,2 м вище рівня підлоги, а відстань від верхніх полиць стелажів до стелі повинна бути не менше 0,8 м;

поверхня полиць і шаф повинна бути гладкою;

матеріал для стелажів і шаф повинен бути сухим, несмолистим та антистатичним;

до стелажів, полиць і шаф на встановлених місцях прикріплюються ярлики за формами, установленими керівними документами щодо обліку майна на складах та у сховищах.

3.41. Під час зберігання категорично забороняється перекидати і кантувати ящики із засобами вимірювальної техніки, а також тримати в одному з ними приміщенні заповнені електролітом акумулятори, кислоти, луги і матеріали, що виділяють хімічно активні пари і гази; продукти харчування і речовини, схильні до гниття і виділення вологи; легкозаймисті рідини, промаслене ганчір’я і вогненебезпечні матеріали. Забороняється розміщувати засоби вимірювальної техніки біля вікон, що пропускають прямі сонячні промені.

Під час розміщення на стелажах важчі і громіздкіші засоби вимірювальної техніки укладають на нижні полиці. Неупаковані засоби вимірювальної техніки дозволяється укладати тільки в один ряд, а упаковані в дерев’яних ящиках можна укладати в декілька рядів за умови забезпечення їх збереження.

Якщо конструкцією засобів вимірювальної техніки передбачено їх встановлення один на одний, дозволяється укладати їх у декілька рядів, але не більше трьох. У всіх випадках встановлення засобів вимірювальної техніки на стелажах або в шафах повинно відповідати вимогам, указаним в експлуатаційних документах, у нормальному робочому положенні.

3.42. Зберігання засобів вимірювальної техніки організовується, як правило, за видами вимірювань. Під час зберігання їх слід групувати за типами і класами точності, а одного типу і класу точності - за категоріями.

Несправні засоби вимірювальної техніки зберігаються на окремих стелажах або у шафах, на яких повинен бути напис "Несправні засоби вимірювальної техніки".

Засоби вимірювальної техніки, які складаються з декількох блоків, розміщують комплектно.

Навчальні засоби вимірювальної техніки зберігаються на окремих стелажах або в шафах, на яких повинен бути напис "Навчальні засоби вимірювальної техніки".

На сталевих стелажах і біля масивних залізних і сталевих предметів забороняється розміщувати засоби вимірювальної техніки з постійними магнітами або з намагніченими елементами.

Електровимірювальні засоби вимірювальної техніки, що мають аретири, зберігаються зааретованими, у приладів магнітоелектричної системи слід замкнути вхідні виводи.

Штуцери манометрів (крім робочих еталонів, манометрів спеціального призначення, кисневих та інших) перед зберіганням змащують мастилом ПВК, обертають пергаментним папером або вологостійкою плівкою. Штуцери робочих еталонів тиску, манометрів спеціального призначення перед закладенням на зберігання закривають типовими заглушками або обертають чистим пергаментним папером (вологостійкою плівкою).

Змащувати штуцери манометрів спеціального призначення категорично забороняється.

Манометри для вимірювання тиску спеціальних середовищ (кисню, водню, ацетилену тощо) повинні зберігатись окремо від манометрів загального призначення. Кисневі манометри повинні бути знежирені і зберігатися в умовах, що виключають можливість забруднення їх мастилом.

Засоби вимірювальної техніки, які містять джерела іонізуючих випромінювань, а також ртутне наповнення, повинні зберігатися з дотриманням вимог експлуатаційних документів в умовах, що забезпечують виконання заходів безпеки.

Джерела живлення (сухі елементи, батареї) виймають із засобів вимірювальної техніки, обгортають пергаментним папером або вологонепроникною плівкою і зберігають поруч. Після закінчення строку придатності сухих елементів і батарей вони підлягають заміні на нові. Акумулятори, які входять у комплект засобів вимірювальної техніки, зберігають в окремих сховищах. Дозволяється зберігати разом із засобами вимірювальної техніки не залиті електролітом срібно-цинкові акумулятори.

3.43. У процесі зберігання законсервовані засоби вимірювальної техніки підлягають переконсервації:

після закінчення строку консервації або під час переконсервації техніки державної авіації, до складу якої вони входять;

у разі порушення умов зберігання;

у разі зміни кольору речовини, що є індикатором вологості.

3.44. Під час зберігання законсервовані пересувні лабораторії вимірювальної техніки підлягають переконсервації через кожні 5 років.

3.45. Для недопущення зриву робіт з обслуговування ДПС у військових частинах (установах) створюються обмінні фонди - спеціально створені запаси засобів вимірювальної техніки, які призначені для обміну засобів вимірювальної техніки, що входять до складу об’єктів вимірювань державної авіації, на період проведення їх калібрування чи ремонту, якщо тривалість їх вилучення з місць експлуатації перевищує припустимі строки.

Обмінні фонди повинні утримуватися в стані, що забезпечує їх постійну готовність до застосування.

Створення обмінних фондів, визначення номенклатури та кількості засобів вимірювальної техніки здійснюються за рішенням начальника метрологічної служби військової частини (установи) на підставі даних, поданих командирами (керівниками) підрозділів та начальниками служб військової частини (установи). Кількість засобів вимірювальної техніки обмінного фонду, як правило, визначається в межах 5-15% кількості кожного типу, що перебувають в експлуатації.

Відповідальні за зберігання обмінних фондів визначаються наказом командира (керівника) військової частини (установи) за поданням начальника метрологічної служби.

3.46. Транспортування вимірювальної техніки державної авіації здійснюється автомобільним, залізничним, повітряним, морським та річним транспортом.

3.47. Транспортування засобів вимірювальної техніки здійснюється у штатній упаковці. Під час транспортування засобів вимірювальної техніки необхідно керуватися вимогами експлуатаційної документації.

Транспортування засобів вимірювальної техніки, що входять до складу об’єктів вимірювань державної авіації, здійснюється на їх штатних місцях.

3.48. Під час підготовки до транспортування засобів вимірювальної техніки, які не входять до складу об’єктів вимірювань державної авіації, необхідно вжити таких заходів для забезпечення їх справного стану:

завернути гвинти, що фіксують змінні блоки засобів вимірювальної техніки;

укласти прилади, ЗIП, експлуатаційну документацію в пакувальний ящик у відведене для них місце;

помістити пакувальний ящик у транспортну тару (за відсутності штатної транспортної тари допускається використовувати іншу тару, яка надійно захищає засоби вимірювальної техніки від ударних навантажень і небажаних кліматичних впливів);

з метою захисту від вологи в пакувальний ящик помістити вологопоглинальний матеріал (силікагель);

простір між стінками пакувального ящика і транспортною тарою заповнити амортизаційним матеріалом (стружкою, гофрованим картоном);

надійно закріпити транспортну тару для унеможливлення переміщення.

Для транспортування повітряним транспортом засоби вимірювальної техніки рекомендується розміщувати в герметичних відсіках транспортного засобу.

3.49. Під час транспортування вихідних (робочих) еталонів метрологічних лабораторій залучаються додаткові засоби, що забезпечують їх збереження і справність (спеціальні ящики для транспортування, що мають внутрішні амортизатори, обладнані транспортні засоби).

3.50. Підготовка засобів вимірювальної техніки до транспортування покладається на посадових осіб метрологічних лабораторій та авіаційний персонал, які відповідають за їх експлуатацію.

3.51. Для відображення даних про технічний стан засобів вимірювальної техніки (категорія, напрацювання, відмітки про повірку (калібрування), ремонт, зберігання), закріплення і рух під час експлуатації здійснюється ведення їх експлуатаційної документації. В експлуатаційній документації відображаються зміни на підставі бюлетенів підприємств-виробників та інструкцій метрологічних служб.

За своєчасне і правильне ведення експлуатаційної документації відповідають посадові особи, за якими закріплені засоби вимірювальної техніки.

3.52. Номенклатура та зміст експлуатаційної документації на засоби вимірювальної техніки визначаються підприємствами-виробниками вимірювальної техніки на підставі державних (міждержавних) стандартів.

У комплект експлуатаційних документів на засіб вимірювальної техніки входять:

паспорт або формуляр;

технічний опис та (або) інструкція (керівництво) з експлуатації;

альбоми схем (можуть бути додатками до технічного опису та (або) інструкції (керівництва) з експлуатації);

методика повірки або калібрування (може бути розділом до технічного опису та (або) інструкції (керівництва) з експлуатації).

На деяких засобах вимірювальної техніки замість паспорта або формуляра може бути етикетка.

На засоби вимірювальної техніки без паспорта або формуляра заводиться дублікат паспорта або формуляра.

3.53. Під час ведення експлуатаційної документації засобів вимірювальної техніки дотримуються таких правил:

записи здійснюються кульковою ручкою синього або чорного кольору чітко і охайно;

підчищення записів не дозволяється;

виправлення повинні бути оговорені і завірені підписом начальника відповідної служби та гербовою печаткою військової частини (установи);

у міру використання аркушів окремих розділів дозволяється додавати додаткові аркуші за встановленою для них формою. Запис про додані аркуші робиться в розділі "Особливі відмітки" і завіряється підписом начальника відповідної служби, наприклад: "У розділ "Відомості про ремонт" після сторінки 8 додано сторінку 8а.";

у разі внесення змін на підставі бюлетенів підприємств-виробників та інструкцій метрологічних служб робляться записи або вклейки у відповідні розділи. Про внесення вказаних змін відмітки робляться в аркушах змін (як правило - останні сторінки експлуатаційних документів).

3.54. Веденню підлягають такі розділи паспорта або формуляра (їх дубліката) засобу вимірювальної техніки:

відомості про рух і закріплення під час експлуатації;

результати періодичної повірки або калібрування;

облік технічного обслуговування;

облік роботи;

облік несправностей під час експлуатації;

відомості про зберігання;

відомості про заміну складових частин;

відомості про ремонт;

відомості про рекламації;

відомості про консервацію (розконсервацію);

відомості про результати перевірки інспектуючими особами;

особливі відмітки.

4.1. Метрологічна атестація, повірка (калібрування) засобів вимірювальної техніки проводяться в метрологічних лабораторіях.

Для проведення зазначених робіт метрологічні лабораторії повинні бути уповноважені (атестовані) згідно з Правилами уповноваження та атестації .

4.2. Метрологічна атестація, повірка (калібрування) засобів вимірювальної техніки проводяться в порядку, викладеному в нормативній документації (далі - НД), яка визначається Переліком нормативної документації з метрологічної атестації, повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки (далі - Перелік НД).

Порядок розробки і затвердження Переліків НД викладений в розділі X цих Правил.

До НД з метрологічної атестації, повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки належать: державні (міждержавні) стандарти, методики, інструкції, методики повірки або калібрування, викладені у відповідних розділах (документах) експлуатаційної документації на засіб вимірювальної техніки.

Коли НД не вказана у Переліку НД, повірка (калібрування) засобів вимірювальної техніки здійснюється згідно з методикою повірки (калібрування), викладеною у відповідному розділі (документі) експлуатаційної документації на засіб вимірювальної техніки.

4.3. Періодичність повірки (калібрування) (міжповірочний та міжкалібрувальний інтервали) засобів вимірювальної техніки, їх номенклатура визначаються переліками засобів вимірювальної техніки, що підлягають повірці (калібруванню), які встановлюється метрологічними службами суб’єктів державної авіації.

Засоби вимірювальної техніки, які не ввійшли в зазначені переліки, підлягають повірці (калібруванню) з періодичністю, вказаною в експлуатаційній документації.

4.4. Періодичній (періодичному) повірці (калібруванню) не підлягають засоби вимірювальної техніки, які визначені навчальними або індикаторними, знаходяться на тривалому зберіганні та ті, для яких не встановлений міжповірочний (міжкалібрувальний) інтервал (підлягають повірці (калібруванню) після випуску з виробництва або після ремонту).

4.5. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки проводиться для встановлення їх метрологічних характеристик відповідно до розрядів, класів точності.

Розряди та класи точності засобів вимірювальної техніки визначаються державними повірочними схемами, локальними повірочними схемами та військовими метрологічними схемами.

Повірці підлягають вихідні (робочі) еталони метрологічних лабораторій. Під час проведення повірки засобів вимірювальної техніки визначаються їх похибки і встановлюється придатність їх до застосування як відповідних еталонів.

Калібруванню підлягають засоби вимірювальної техніки, які застосовуються для вимірювань параметрів об’єктів вимірювань державної авіації.

4.6. Повірка (калібрування) засобу вимірювальної техніки може бути:

первинною(им) - виконується вперше після виготовлення засобів вимірювальної техніки або після ремонту;

періодичною(им) - виконується під час експлуатації через встановлений міжповірочний (міжкалібрувальний) інтервал;

скороченою(им) - виконується за скороченою програмою. Порядок калібрування за скороченою програмою викладений в пункті 4.10 цього розділу;

позачерговою(им) - виконується до строку чергової періодичної повірки (чергового періодичного калібрування).

4.7. Позачерговій (позачерговому) повірці (калібруванню) засоби вимірювальної техніки підлягають:

у разі пошкодження нанесених калібрувальних тавр, пломб, відбитків закріплювальних тавр;

у разі втрати документів, які підтверджують факт повірки (калібрування);

після регулювання засобу вимірювальної техніки з його розбиранням;

після проведення ремонту засобу вимірювальної техніки (проводиться в обсязі первинної повірки (первинного калібрування));

після ремонту зразка техніки державної авіації, на якому вони встановлені, незалежно від дати їх останнього калібрування;

перед закладанням на тривале зберігання;

у разі зміни порядку застосування засобів вимірювальної техніки (об’єкта вимірювань державної авіації), які проходили калібрування за скороченою програмою;

у всіх випадках, коли невідома дата останньої повірки (калібрування) або є сумнів у правильності показів засобу вимірювальної техніки.

4.8. Під час проведення метрологічної атестації або повірки засобів вимірювальної техніки ведуться протоколи на методи і засоби метрологічної атестації або повірки.

Під час калібрування засобів вимірювальної техніки протоколи ведуться у випадках, коли це передбачено НД на методи і засоби калібрування або необхідно проведення розрахунків поправок (коефіцієнтів, значень метрологічних характеристик).

4.9. Оформлення результатів метрологічної атестації, повірки (калібрування) здійснюється згідно з вимогами НД на методи і засоби метрологічної атестації, повірки (калібрування) конкретних засобів вимірювальної техніки.

При позитивних результатах зазначених робіт:

для вихідних (робочих) еталонів та засобів вимірювальної техніки, під час застосування яких необхідні поправки, коефіцієнти, значення метрологічних характеристик, - оформлюється Свідоцтво про повірку робочого еталона (калібрування засобу вимірювальної техніки) за формою, наведеною в додатку 4 до цих Правил;

у відповідному розділі формуляра (паспорта) робиться запис (відмітка) "Прилад повірений (відкалібрований). Придатний" із зазначенням дати і підписом виконавця робіт;

здійснюється нанесення калібрувальних тавр.

При негативних результатах:

оформлюється сповіщення про непридатність до застосування із вказанням причин несправності і відповідним висновком щодо подальшого використання засобу вимірювальної техніки (ремонт або списання);

у відповідному розділі формуляра (паспорта) робиться запис (відмітка) "Брак. Підлягає ремонту" із зазначенням дати і підписом виконавця робіт;

гасяться калібрувальні тавра в порядку, визначеному в НД на методи і засоби повірки (калібрування).

Свідоцтво про повірку робочого еталона (калібрування засобу вимірювальної техніки), сповіщення про непридатність до застосування та записи у відповідних розділах формуляра (паспорта) засвідчуються відбитком каучукового тавра з номером Свідоцтва про уповноваження (атестацію) метрологічної лабораторії.

За правильність оформлення результатів метрологічної атестації, повірки (калібрування) відповідають особи, які безпосередньо проводили метрологічну атестацію, повірку (калібрування).

4.10. У разі коли засоби вимірювальної техніки під час вимірювань на об’єктах вимірювань державної авіації використовуються не на всіх діапазонах (межах, відмітках, секторах, параметрах) вимірювань або для вимірювання не всіх одиниць фізичних величин, їх калібрування дозволяється проводити за скороченою програмою.

У разі калібрування засобів вимірювальної техніки за скороченою програмою здійснюється контроль метрологічних характеристик тільки в тих діапазонах (межах, відмітках, секторах, параметрах) і тільки в тих одиницях фізичних величин, на яких вони застосовуються.

Можливість калібрування за скороченою програмою встановлюється метрологічною службою, іншими службами та авіаційним персоналом військової частини (установи). Дані про такі засоби вимірювальної техніки вносяться до Переліку засобів вимірювальної техніки, які підлягають калібруванню за скороченою програмою (додаток 5). Розгляд, погодження і затвердження переліків здійснюється метрологічними службами суб’єктів державної авіації. Затверджені переліки розсилаються в необхідній кількості у військові частини (установи) та метрологічні лабораторії.

4.11. За підготовку і своєчасність подання засобів вимірювальної техніки на метрологічну атестацію, повірку (калібрування) відповідає авіаційний персонал військових частин (установ), особовий склад метрологічних лабораторій, який відповідає за їх експлуатацію.

Зняття щитових (вмонтованих) засобів вимірювальної техніки із об’єктів вимірювань державної авіації та установка їх після калібрування проводяться закріпленим авіаційним персоналом.

4.12. Перевезення (транспортування) засобів вимірювальної техніки на повірку (калібрування) до метрологічних лабораторій або до місць роботи виїзних метрологічних груп і в зворотному напрямі проводиться силами та засобами власників засобів вимірювальної техніки.

Засоби вимірювальної техніки, що приймаються на метрологічну атестацію, повірку (калібрування) та ремонт, повинні бути очищені від бруду і пилу та укомплектовані всім необхідним для проведення зазначених робіт (формулярами (паспортами), технічними описами, інструкціями з експлуатації, схемами, градуювальними таблицями та іншою експлуатаційною документацією, ЗІП, кабелями).

4.13. Приймання засобів вимірювальної техніки на метрологічну атестацію, повірку (калібрування) чи ремонт, а також видача їх після проведення вказаних робіт здійснюються в метрологічній лабораторії з оформленням Приймально-здавальної відомості на засоби вимірювальної техніки, які прийнято на повірку, калібрування, ремонт від військової частини (установи) (додаток 6), у двох примірниках. Перший примірник залишається у справі метрологічної лабораторії, другий - у представника військової частини (установи) для отримання засобів вимірювальної техніки після завершення робіт.

Несправні засоби вимірювальної техніки на повірку (калібрування) не приймаються, а оформляються в ремонт (якщо метрологічна лабораторія його здійснює).

4.14. Засоби вимірювальної техніки, призначені для використання в системах, де застосовуються кисень, отруйні рідини та гази, підлягають знежиренню чи нейтралізації в порядку, установленому в експлуатаційній документації. Власник засобів вимірювальної техніки разом з ними подає Довідку про знежирення (нейтралізацію) засобів вимірювальної техніки, які використовуються у спеціальних середовищах (додаток 7).

4.15. Вихідні (робочі) еталони та засоби вимірювальної техніки, які потребують під час застосування використання поправок чи інших додаткових даних, на повірку (калібрування) подаються зі свідоцтвом про повірку робочого еталона (калібрування засобу вимірювальної техніки), оформленим під час попередньої повірки (попереднього калібрування).

5.1. З метою підтримання необхідного рівня готовності державної авіації до застосування та економії витрат на доставку вимірювальної техніки державної авіації на повірку (калібрування) та ремонт до метрологічних лабораторій в місцях дислокації військових частин (установ) організовується робота виїзних метрологічних груп (далі - ВМГ).

5.2. На ВМГ покладається виконання таких основних задач:

повірка (калібрування) засобів вимірювальної техніки;

поточний ремонт засобів вимірювальної техніки;

метрологічний нагляд у військових частинах (установах), що обслуговуються;

метрологічне обслуговування спеціальної контрольно-перевірної апаратури державної авіації (далі - КПА ДА);

надання допомоги військовим частинам (установам) із питань метрологічного забезпечення державної авіації.

5.3. Планування і організація роботи ВМГ здійснюються керівниками метрологічних служб суб’єктів державної авіації, начальниками метрологічних лабораторій на підставі заявок військових частин (установ) та аналізу результатів роботи ВМГ у минулому році.

5.4. На час роботи в місцях дислокації військових частин (установ) наказом командира (керівника), якому підпорядкована метрологічна лабораторія, призначаються старший ВМГ, її особовий склад, визначаються пересувні лабораторії вимірювальної техніки, що залучаються.

Старший ВМГ призначається з числа командирів (керівників) підрозділів метрологічної лабораторії або з числа найбільш підготовлених спеціалістів.

Залежно від обсягів та номенклатури вимірювальної техніки, що підлягає повірці (калібруванню) і ремонту, КПА ДА, що підлягає метрологічному обслуговуванню, до складу ВМГ включається необхідна кількість фахівців з повірки (калібрування) і ремонту, метрологічного обслуговування, водіїв.

5.5. Організація робіт здійснюється відповідно до плану-завдання ВМГ, що розробляється головним інженером метрологічної лабораторії та затверджується її начальником. У плані-завданні виїзної метрологічної групи зазначаються маршрут руху ВМГ, гарнізони (населені пункти), військові частини (установи), заплановані до метрологічного забезпечення, місця і порядок дозаправки пальним, відповідальні за організацію роботи ВМГ у військових частинах (установах), строки виконання робіт, порядок зв’язку.

Перед виїздом з урахуванням обсягу і характеру запланованих робіт пересувні лабораторії вимірювальної техніки доукомплектовуються необхідними робочими еталонами, допоміжним повірочним (калібрувальним) обладнанням, ЗIП та НД на методи і засоби повірки (калібрування).

5.6. Старший ВМГ зобов’язаний прийняти вимірювальну техніку і майно, що залучається на час роботи ВМГ, документацію ВМГ, НД на методи і засоби повірки (калібрування) та калібрувальні тавра з оформленням відповідного акта.

Перелік основної документації, яка використовується ВМГ на виїзді, наведений в додатку 8 до цих Правил.

Старший ВМГ відповідає за підготовку ВМГ до роботи, якість і повноту виконання покладених завдань, правильну експлуатацію і зберігання дорученої техніки та майна, додержання вимог безпеки, стан дисципліни, правильне ведення і оформлення документації, створення нормальних побутових умов для особового складу ВМГ.

5.7. Після прибуття до військової частини (установи) старший ВМГ доповідає її командиру (керівнику) про своє службове завдання. Спільно з начальником метрологічної служби військової частини (установи) він розробляє План роботи виїзної метрологічної групи (додаток 9), який після затвердження доводиться всім посадовим особам військової частини (установи), які залучаються до проведення запланованих заходів.

У Плані роботи виїзної метрологічної групи зазначаються:

місця і час роботи ВМГ;

черговість подання підрозділами (авіаційним персоналом) засобів вимірювальної техніки на повірку (калібрування) і ремонт, спеціальної КПА ДА для метрологічного обслуговування;

посадові особи, відповідальні за підготовку засобів вимірювальної техніки до здачі на повірку (калібрування) і в ремонт (у тому числі і тих, що змонтовані на об’єктах вимірювань державної авіації), спеціальної КПА ДА до метрологічного обслуговування;

посадові особи, відповідальні за приймання і видачу засобів вимірювальної техніки.

5.8. Командири (керівники) військових частин (установ) та їх заступники зобов’язані створювати особовому складу ВМГ всі необхідні умови для виконання робіт та життєдіяльності (виділяти необхідні виробничі, службові та житлові приміщення, автомобільний транспорт для доставки засобів вимірювальної техніки, забезпечувати необхідними витратними матеріалами, заправлення і енергоживлення пересувних лабораторій вимірювальної техніки та їх охорону, ставити особовий склад на продовольче забезпечення).

5.9. З метою якісної організації роботи ВМГ начальник метрологічної служби військової частини (установи) зобов’язаний:

до приїзду ВМГ по каналах зв’язку уточнити строк її прибуття, сповістити командира (керівника) військової частини (установи) та його заступників, командирів (керівників) підрозділів, начальників служб;

підготувати умови для розміщення і розгортання ВМГ, організувати збір максимальної кількості засобів вимірювальної техніки, які потребують повірки (калібрування) чи ремонту, поруч із місцем запланованого розгортання пересувних лабораторій вимірювальної техніки або робочих місць ВМГ;

забезпечити необхідні умови для роботи ВМГ, постійно вести облік засобів вимірювальної техніки, що надходять до ВМГ та повертаються до підрозділів, вживати заходів для повного і своєчасного подання їх на повірку (калібрування) та ремонт;

контролювати оформлення результатів робіт, надавати необхідну допомогу ВМГ у разі необхідності відновлення засобів вимірювальної техніки;

після завершення роботи ВМГ проконтролювати повернення засобів вимірювальної техніки, оформити необхідну документацію, вжити заходів для своєчасного оформлення документів для ремонту засобів вимірювальної техніки або списання, організувати підготовку та відправку заявок на доукомплектування засобів вимірювальної техніки замість непридатних, відновлення яких неможливе або недоцільне.

5.10. Після закінчення роботи старшим ВМГ складається Акт-довідка про проведення метрологічних робіт за формою, наведеною в додатку 10 до цих Правил (далі - Акт-довідка), у трьох примірниках. Перший примірник Акта-довідки залишається у військовій частині (установі), яку обслуговувала ВМГ, другий направляється начальником метрологічної служби військової частини (установи) за підпорядкованістю, третій залишається у старшого ВМГ для звітності за проведену роботу.

Зміст Акта-довідки і результати роботи ВМГ доповідаються командиру (керівнику) військової частини (установи) та після повернення - начальнику метрологічної лабораторії, від якої відряджена ВМГ.

У разі неякісного виконання покладених завдань, порушень військової дисципліни особовим складом ВМГ командир (керівник) військової частини (установи) викладає встановлені факти та зауваження на зворотному боці Акта-довідки.

5.11. Після повернення ВМГ старший ВМГ зобов’язаний:

доповісти начальнику метрологічної лабораторії про результати роботи ВМГ;

повернути посадовим особам метрологічної лабораторії у придатному стані техніку і майно, отримане на час роботи ВМГ;

здати головному інженеру метрологічної лабораторії для перевірки всю оформлену документацію ВМГ, калібрувальні тавра, доповісти про результати застосування робочих еталонів та допоміжного повірочного (калібрувального) обладнання, виявлені в них несправності, що виникли в ході метрологічних робіт, а також про найбільш характерні причини бракування засобів вимірювальної техніки військових частин (установ);

організувати подання особовим складом ВМГ звітності про відрядження до стройової частини та фінансового органу.

У разі виявлення порушень дисципліни, правил і заходів безпеки, порядку проведення метрологічних робіт особовим складом ВМГ старший ВМГ про їх обставини і винних осіб доповідає рапортом начальнику метрологічної лабораторії.

5.12. З метою забезпечення безпеки польотів для проведення метрологічного забезпечення метеорологічних засобів вимірювальної техніки (барометрів) від метрологічних лабораторій до метеослужб військових частин (установ) направляються ВМГ у складі двох фахівців. Старшим такої ВМГ призначається фахівець, який є найбільш підготовленим за даним напрямком метрологічних робіт. Виїзна метрологічна група комплектується переносним робочим еталоном. Планування роботи вказаних ВМГ здійснюється окремо.

6.1. До спеціальної КПА ДА належать станції та технічні позиції перевірки ракет до керованого (некерованого) авіаційного озброєння, контрольно-перевірна апаратура еталонних літаків, які призначені для визначення технічної готовності авіаційного озброєння, наземної і бортової апаратури систем посадки ДПС.

Робота з метрологічного обслуговування такої КПА ДА безпосередньо пов’язана із забезпеченням безпеки польотів і високої ефективності застосування ДПС.

Для контролю параметрів, настроювання і ремонту КПА ДА додатково до штатних залучаються засоби вимірювальної техніки та фахівці метрологічних лабораторій, які володіють навичками проведення складних та високоточних вимірювань.

6.2. За результатами метрологічного обслуговування КПА ДА визначається її справність та готовність до застосування (готова, обмежено готова, не готова):

готова - стан, який відповідає всім вимогам НД, параметри апаратури, визначені за результатами метрологічного обслуговування, відповідають вимогам НД. Ця КПА ДА допускається до експлуатації без обмежень;

обмежено готова - стан, коли апаратура технічно справна (за результатами контролю функціонування), але не проведено чергове метрологічне обслуговування, її експлуатація заборонена;

не готова - стан, коли апаратура не здатна виконувати хоча б одну з потрібних функцій або параметри КПА ДА, визначені за результатами метрологічного обслуговування, не відповідають вимогам НД. Надалі КПА ДА без проведення відповідного ремонту метрологічному обслуговуванню не підлягає, її експлуатація заборонена.

Оформлення результатів метрологічного обслуговування КПА ДА здійснюється відповідно до вимог експлуатаційних і нормативних документів з їх метрологічного обслуговування.

6.3. Роботи із метрологічного обслуговування КПА ДА здійснюються силами ВМГ з обов’язковим залученням авіаційного персоналу, що експлуатує КПА ДА, із застосуванням пересувних лабораторій вимірювальної техніки безпосередньо в місцях дислокації військових частин (установ) згідно з відповідним планом закріплення спеціальної контрольно-перевірної апаратури за метрологічними лабораторіями.

Начальники метрологічних служб військових частин (установ) здійснюють контроль за своєчасністю і повнотою метрологічного обслуговування КПА ДА та якістю проведення робіт.

6.4. Метрологічні лабораторії, які залучаються до метрологічного обслуговування КПА ДА, повинні бути атестовані на право виконання зазначених робіт згідно з Правилами уповноваження та атестації .

До виконання метрологічного обслуговування КПА ДА допускається особовий склад метрологічних лабораторій, який пройшов відповідну підготовку і має допуск (документи) на право самостійного проведення робіт.

Підготовка КПА ДА до робіт із метрологічного обслуговування покладається на авіаційний персонал, який відповідає за її експлуатацію.

6.5. Залежно від схемно-конструктивного виконання КПА ДА та технічних можливостей їх метрологічне обслуговування може проводитися комплектно чи поелементно.

Комплектне метрологічне обслуговування КПА ДА полягає у визначенні метрологічних характеристик вимірювального каналу в цілому.

Поелементне метрологічне обслуговування полягає в контролі окремих елементів КПА ДА, які мають нормовані метрологічні характеристики.

Результати поелементного метрологічного обслуговування КПА ДА вважаються позитивними, якщо всі її елементи визначені придатними до експлуатації.

6.6. При комплектному метрологічному обслуговуванні результати проведення метрологічного обслуговування оформлюються на КПА ДА в цілому, а при поелементному - на кожний елемент окремо.

На зразки КПА ДА, які повністю відповідають вимогам НД, у формулярах (паспортах) робляться записи про позитивні результати метрологічного обслуговування, які засвідчуються калібрувальними таврами, та оформлюється Свідоцтво про метрологічне обслуговування (додаток 11).

6.7. Результати роботи ВМГ з метрологічного обслуговування КПА ДА оформляються Актом-довідкою і доводяться командиру (керівнику) військової частини (установи).

7.1. До проведення робіт із метрологічного забезпечення державної авіації допускаються:

визначений авіаційний персонал військових частин (установ);

особовий склад метрологічних лабораторій.

7.2. До самостійного виконання вимірювань параметрів об’єктів вимірювань державної авіації допускається авіаційний персонал військових частин (установ), який вивчив:

вимоги НД з організації та проведення метрологічного забезпечення державної авіації (у частині, що стосується);

порядок експлуатації закріплених засобів вимірювальної техніки, допоміжного обладнання, пристосувань;

порядок проведення вимірювань параметрів об’єктів вимірювань державної авіації;

основи побудови об’єктів вимірювань державної авіації;

вимоги безпеки і охорони праці під час проведення робіт із метрологічного забезпечення державної авіації;

здав відповідні заліки.

7.3. Підготовка особового складу метрологічних лабораторій та авіаційного персоналу військових частин (установ) до самостійної роботи проводиться згідно з планом вводу в стрій, який розробляється відповідним командиром (керівником) підрозділу для окремої посадової особи і затверджується начальником метрологічної лабораторії або командиром (керівником) військової частини (установи). Строк підготовки посадових осіб до самостійної роботи не повинен перевищувати один місяць.

7.4. Підготовка особового складу метрологічних лабораторій та авіаційного персоналу військових частин (установ) здійснюється згідно з діючими курсами бойової підготовки та навчальними програмами.

Основною формою підготовки є самостійна підготовка.

Набуття особовим складом метрологічних лабораторій та авіаційним персоналом практичних навичок здійснюється під час роботи з навчальними засобами вимірювальної техніки або під контролем командира (керівника) підрозділу чи досвідченого фахівця на штатних робочих місцях.

7.5. До проведення робіт із метрологічного забезпечення державної авіації допускаються спеціалісти метрологічних лабораторій, яким присвоєно кваліфікацію "метролог", "старший метролог", або ті, що мають довідку метролога.

Кваліфікація "метролог" присвоюється особам, які склали кваліфікаційні іспити на спеціаліста за відповідним видом вимірювань або напрямом робіт із метрологічного забезпечення. Таким особам видається посвідчення метролога.

Довідка метролога видається особам, які склали кваліфікаційні іспити і мають практичні навички з метрологічної атестації, повірки (калібрування) чи ремонту обмеженої номенклатури вимірювальної техніки.

Посвідчення метролога наведено у додатку 12 до цих Правил, довідка метролога наведена в додатку 13 до цих Правил.

7.6. Кваліфікація "метролог" присвоюється за такими основними видами вимірювань або напрямами робіт із метрологічного забезпечення:

повірка (калібрування) (або ремонт) засобів вимірювальної техніки радіотехнічних величин;

повірка (калібрування) (або ремонт) засобів вимірювальної техніки електричних та магнітних величин;

повірка (калібрування) (або ремонт) засобів вимірювальної техніки теплотехнічних величин;

повірка (калібрування) (або ремонт) засобів вимірювальної техніки механічних величин;

повірка (калібрування) (або ремонт) медичних засобів вимірювальної техніки;

метрологічний нагляд;

метрологічна експертиза документації.

За іншими напрямами метрологічних робіт видаються довідки метролога.

7.7. Приймання кваліфікаційних іспитів здійснюється кваліфікаційними комісіями метрологічних лабораторій, які призначаються щороку. Склад кваліфікаційних комісій визначається метрологічними службами суб’єктів державної авіації.

У комісії повинно бути не менше трьох фахівців-метрологів. До складу комісії входять фахівці-метрологи з числа найбільш підготовлених. У складі комісії обов’язково повинен бути фахівець з того напряму метрологічних робіт, за яким проводяться іспити. За його відсутності дозволяється залучати до прийому іспитів фахівців інших метрологічних служб та метрологічних лабораторій, представників територіальних органів державної метрологічної служби України за погодженням з їх керівниками.

Під час іспитів перевіряються теоретичні знання і практичне виконання робіт із метрологічної атестації, повірки (калібрування) чи ремонту засобів вимірювальної техніки, метрологічного обслуговування КПА ДА.

Залік (перевірка знань) з правил і заходів безпеки під час метрологічних робіт складається одночасно з кваліфікаційними іспитами.

7.8. За результатами іспитів і засідання кваліфікаційної комісії оформлюється Протокол засідання кваліфікаційної комісії з прийому іспитів у фахівців метрологічної служби (далі - Протокол) за формою, наведеною в додатку 14 до цих Правил, який у двох примірниках надсилається на затвердження і реєстрацію начальнику метрологічної служби за підпорядкованістю. У разі позитивного результату другий зареєстрований примірник Протоколу разом з документами на право проведення метрологічних робіт повертається до метрологічної лабораторії.

7.9. На підставі отриманих документів про присвоєння кваліфікації "метролог" чи довідки метролога видається наказ про допуск фахівця до самостійної роботи у визначеному документами обсязі.

7.10. Робота кваліфікаційних комісій здійснюється на основі Плану роботи кваліфікаційної комісії метрологічної лабораторії на рік (додаток 15), який розробляється в підготовчий період (перед черговим навчальним роком) одним із членів кваліфікаційної комісії (як правило, головним інженером метрологічної лабораторії) і затверджується начальником метрологічної лабораторії. План роботи кваліфікаційної комісії метрологічної лабораторії на рік складається з розділу загальних заходів і розділу завдань особовому складу метрологічної лабораторії. Поставлені завдання доводяться особовому складу під підпис.

Підготовка фахівців-метрологів у першу чергу спрямована на забезпечення відповідності діяльності метрологічної лабораторії критеріям уповноваження (атестації) і задоволення потреб військових частин (установ) у повірці (калібруванні) та ремонті їх засобів вимірювальної техніки.

7.11. До проведення робіт із повірки (калібрування) і ремонту спеціальних засобів вимірювальної техніки авіації, метрологічного обслуговування КПА ДА спеціалісти метрологічних лабораторій допускаються після вивчення особливостей цих робіт і здачі кваліфікаційного іспиту за визначеною номенклатурою. За результатами кваліфікаційного іспиту видаються довідки метролога за такими напрямами робіт із метрологічного забезпечення:

калібрування (ремонт) спеціальних засобів вимірювальної техніки до радіоелектронного обладнання (наземного і бортового навігаційного, радіолокаційного, техніки зв’язку, систем розпізнавання, систем посадки);

калібрування (ремонт) спеціальних засобів вимірювальної техніки до авіаційного обладнання, контролю автоматизованих бортових систем управління;

калібрування (ремонт) спеціальних засобів вимірювальної техніки контролю параметрів систем керування озброєнням та параметрів озброєння;

калібрування (ремонт) спеціальних засобів вимірювальної техніки параметрів літака та двигуна;

калібрування (ремонт) спеціальних засобів вимірювальної техніки неруйнівного контролю;

метрологічне обслуговування КПА ДА (вказується тип КПА ДА).

8.1. Особовий склад метрологічних лабораторій та авіаційний персонал військових частин (установ) повинні знати і суворо дотримуватися вимог безпеки і охорони праці під час робіт із метрологічного забезпечення державної авіації.

Жодна причина, у тому числі умови роботи, складність і терміновість її виконання, не можуть бути причиною порушення правил та заходів безпеки.

До основних вимог безпеки і охорони праці під час робіт із метрологічного забезпечення державної авіації належать, зокрема, вимоги з електробезпеки та пожежної безпеки.

8.2. Особовий склад метрологічних лабораторій та авіаційний персонал військових частин (установ) допускаються до самостійного виконання робіт тільки після вивчення правил і заходів безпеки під час робіт і здачі відповідного заліку (перевірки знань) відповідно до наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15 "Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (зі змінами) (далі - НПАОП 0.00-4.12-05), та наказів керівників суб’єктів державної авіації, які регламентують організацію роботи з охорони праці, допуску до самостійного виконання робіт та організацію виконання разових робіт.

8.3. Для проведення робіт із метрологічного забезпечення державної авіації особовий склад метрологічних лабораторій та авіаційний персонал військових частин (установ) повинні мати відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки.

8.4. Для попередження порушення правил та заходів безпеки, виключення виробничого травматизму з особовим складом метрологічних лабораторій та авіаційним персоналом військових частин (установ) проводяться інструктажі з питань охорони праці, які за характером і часом проведення поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться з усіма посадовими особами, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади. Вступний інструктаж проводиться інженером з охорони праці військової частини (установи), метрологічної лабораторії. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, наведеному у додатку 5 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого НПАОП 0.00-4.12-05 ).

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремою посадовою особою або групою осіб, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом питань первинного інструктажу. Повторний інструктаж проводиться в такі строки:

на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться (на робочому місці або в кабінеті інженера з охорони праці) у разі:

введення в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також внесення змін до них;

зміни технологічного процесу та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

порушень особовим складом вимог з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж;

перерви в роботі виконавця робіт більше ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

Цільовий інструктаж проводиться під час:

ліквідації аварії або стихійного лиха;

проведення робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремою посадовою особою або з групою посадових осіб. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці особою, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів посадова особа, яка проводила інструктаж, робить запис у Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, наведеному у додатку 6 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого НПАОП 0.00-4.12-05 .

8.5. Обладнання і розташування робочих місць для проведення робіт із метрологічного забезпечення державної авіації повинні забезпечувати безпечні умови праці. Для цього проводиться атестація робочих місць щодо відповідності вимогам з охорони праці. Результати атестації оформлюються паспортом атестації і доводяться особовому складу метрологічних лабораторій та авіаційному персоналу, допущеному до експлуатації робочих місць, під підпис. Паспорт атестації постійно знаходиться на робочому місці.

Окрім паспорта атестації, на робочих місцях обов’язково знаходяться інструкції з охорони праці та пожежної безпеки, а також необхідні захисні засоби, плакати, засоби гасіння пожежі, інструменти і приладдя, що забезпечують безпеку робіт. Усі захисні засоби повинні бути враховані, справні і своєчасно перевірені. Інструкції з охорони праці вивішуються у зручній для читання зоні робочого місця або видаються працівникам під особистий підпис. Контрольний примірник інструкції зберігається у службі охорони праці військової частини (установи), метрологічної лабораторії.

З метою своєчасного надання першої невідкладної медичної допомоги постраждалим у виробничих приміщеннях під час проведення робіт повинно перебувати не менше двох осіб.

8.6. Для дотримання вимог електробезпеки обладнання робочих місць (лабораторні столи, стільці, вихідні (робочі) еталони, засоби вимірювальної техніки, засоби ремонту, допоміжне повірочне (калібрувальне) обладнання та інші засоби, що мають струмоведучі частини) повинне бути надійно заземлене. Для цього виробничі приміщення обладнуються контурами заземлення. Опір заземлення не повинен перевищувати 4 Ом. Кожен елемент робочих місць, що заземлюється, треба під’єднувати до заземлення окремим дротом. Дроти заземлення виконують так, щоб була можливість їх зовнішнього огляду.

8.7. До роботи із засобами вимірювальної техніки, які мають на вихідних пристроях напругу понад 1000 В, допускаються особи з кваліфікаційною групою не нижче IV. Зазначені роботи проводяться у присутності не менше двох осіб із кваліфікаційною групою не нижче III. Під час приєднання таких засобів вимірювальної техніки повинні використовуватися тільки високовольтні дроти, перед приєднанням до електромережі засоби вимірювальної техніки треба надійно заземлити. Після закінчення робіт або в разі заміни приладів на робочому місці необхідно вимкнути з розеток кабелі електроживлення.

При виконанні робіт на засобах вимірювальної техніки без вимикання електроживлення (наприклад, вимірювання режимів роботи елементів схеми під час виконання ремонтних робіт) роботи необхідно проводити однією рукою, перебуваючи на діелектричному килимку чи на ізольованій підставці.