1.1. Експертна комісія з розгляду випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді (далі - Експертна комісія МОЗ України) є постійно діючим органом, утвореним при Міністерстві охорони здоров’я України з метою детального вивчення та здійснення поглибленого аналізу причин смерті жінок під час вагітності, пологів, а також упродовж 42 днів після пологів та оцінки якості надання медичної допомоги, відповідності клінічним протоколам і нормативам надання акушерсько-гінекологічної допомоги, прийняття остаточного рішення щодо визначення попереджуваності чи непопереджуваності випадку, аналізу відповідності вжитих Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій організаційних заходів, а також вирішення спірних питань.

Експертна комісія розглядає усі випадки смерті жінок від наслідків акушерських дій або з будь-якої причини, які сталися не пізніше 42 діб після пологів.

1.2. У своїй роботі Експертна комісія керується Конституцією України , законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами у сфері охорони здоров’я та в тому числі цим Положенням.

1.3. До складу Експертної комісії МОЗ України входять голова, два заступники голови, секретар, члени комісії.

1.4. Експертну комісію МОЗ України очолює голова, який є заступником Міністра охорони здоров’я України.

1.5. Заступниками голови Експертної комісії МОЗ України призначаються заступник директора Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги - начальник Управління охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення Міністерства охорони здоров’я України та заступник начальника Управління охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення.

1.6. Членами Комісії призначаються провідні спеціалісти в галузі акушерства і гінекології та екстрагенітальної патології Міністерства охорони здоров’я України і Національної академії наук України, головні позаштатні спеціалісти Міністерства охорони здоров’я України з питань акушерства та гінекології, терапії, хірургії, анестезіології, патологічної анатомії, судово-медичної експертизи (за їх згодою).

1.7. Мінімальний кількісний склад Експертної комісії МОЗ України повинен бути 11 осіб.

1.8. Секретарем Експертної комісії МОЗ України призначається головний спеціаліст відділу акушерсько-гінекологічної допомоги Управління охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України.

1.9. У разі відсутності на засіданні голови Експертної комісії МОЗ України його обов'язки виконує заступник голови Експертної комісії.

1.10. У разі відсутності секретаря за рішенням голови Експертної комісії обов'язки секретаря покладаються на іншого члена Експертної комісії.

1.11. До розгляду окремих випадків смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді у разі необхідності можуть залучатися спеціалісти з інших лікарських спеціальностей (за їх згодою), які не входять до складу Експертної комісії.

Залучені до розгляду з метою більш детального аналізу випадку спеціалісти не є членами Експертної комісії та не мають права голосу при винесенні рішення.

2.1. Основним завданням Експертної комісії МОЗ України є проведення експертної оцінки первинної медичної документації випадку смерті жінки під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді, яка передбачає:

оцінку якості надання медичної допомоги відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я;

встановлення причинно-наслідкового зв’язку між смертю жінки та вагітністю, її ускладненням або медичною допомогою, що надавалась у зв’язку з цим;

аналіз відповідності патології, що виникла у жінки, рівню акредитації закладу охорони здоров’я, де надавалася медична допомога;

надання висновку щодо попереджуваності смерті;

перевірку відповідності заповнення форми № 106/о "Лікарське свідоцтво про смерть" , затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;