Відповідно до статті 24 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" з метою забезпечення державного регулювання у сфері використання ядерної енергії

1. Затвердити Загальні положення безпеки ядерної підкритичної установки, що додаються.

2. Департаменту оцінки безпеки ядерних установок (Шевченко І.А.) забезпечити:

2.1. Подання цього наказу в п'ятиденний термін на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2.2. Розсилку цього наказу відповідно до розрахунку розсилки після його тиражування.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Голови - Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Гашева М.Х.

1. Ці Загальні положення встановлюють критерії і принципи безпеки ядерної підкритичної установки (далі - ЯПУ), вимоги та умови забезпечення ядерної та радіаційної безпеки на всіх етапах життєвого циклу ЯПУ, основні технічні засоби та організаційні заходи, спрямовані на захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища від можливого радіаційного впливу.

2. Ці Загальні положення розроблені відповідно до Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" з урахуванням рекомендацій МАГАТЕ.

3. Ці Загальні положення поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, що здійснюють або планують здійснювати діяльність, пов'язану з розміщенням, проектуванням, будівництвом, введенням в експлуатацію, експлуатацією та зняттям з експлуатації ЯПУ, а також з конструюванням, виготовленням і постачанням систем і елементів для неї.

4. Детальні проектні рішення щодо дотримання критеріїв, принципів, вимог забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, умов безпечної експлуатації ЯПУ встановлюються в проекті ЯПУ та обґрунтовуються у звіті з аналізу безпеки з урахуванням сучасних науково-технічних досягнень.

5. У цих Загальних положеннях скорочення мають такі значення:

АВР - аварійне включення резерву;

АЗ - аварійний захист;

АСКРС - автоматизована система контролю радіаційного стану;

БВ - басейн витримки;

ВО САЗ - виконавчі органи системи аварійного захисту та забезпечення зупинки ЯПУ;

ДІВ - джерела іонізуючого випромінювання;

ЕО - експлуатуюча організація;

ЗАБ - звіт з аналізу безпеки;

ЗВСЗ - звіт про відповідність вимогам санітарного законодавства;

ЗС - зона спостереження;

КІРО - комплексне інженерне радіаційне обстеження;

КСЕ - конструкції, системи й елементи;

МАГАТЕ - Міжнародне агентство з атомної енергії;

МРЗ - максимальний розрахунковий землетрус;

НД - нормативні документи;

НПА - нормативно-правові акти;

ПЗ - проектний землетрус;

ПКЗ - підкритична збірка;

ПНР - передпускові налагоджувальні роботи;

РАВ - радіоактивні відходи;

РМ - радіоактивні матеріали;

САЕ - система аварійного електропостачання;

САС - система аварійної сигналізації;

СВП - системи власних потреб;

С(Е) - системи (елементи);

СЗЗ - санітарно-захисна зона;

СКУ - система контролю та управління;

СЛР - самопідтримувальна ланцюгова реакція поділу;

ТВЗ - тепловидільна збірка;

ЯМ - ядерний матеріал;

ЯПУ - ядерна підкритична установка.

6. У цих Загальних положеннях терміни вживаються у таких значеннях:

аварійна ситуація - стан ЯПУ, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, що не перейшов в аварію;

аварія - порушення експлуатації ЯПУ, за якого стався вихід радіоактивних речовин та/або іонізуючих випромінювань у кількості, що перевищує визначені проектом ЯПУ межі безпечної експлуатації, та характеризується початковою подією, шляхами протікання і наслідками;

аварія запроектна - аварія, викликана початковими подіями, які не враховуються для проектних аварій, або така, що супроводжується додатковими порівняно з проектними аваріями відмовами систем безпеки та/або помилками персоналу;

аварія проектна - аварія, для якої проектом визначені вихідні події, кінцеві стани та передбачені системи безпеки, що забезпечують з урахуванням принципу одиничної відмови системи (каналу системи) безпеки або однієї додаткової помилки персоналу, обмеження її наслідків установленими межами;

аварія ядерна - аварія, пов'язана з пошкодженням твелів ЯПУ, яке перевищує встановлені межі безпечної експлуатації та яка викликана:

порушенням контролю і управління ланцюговою реакцією поділу в активній зоні ЯПУ;

утворенням критичної маси під час перевантаження, транспортування і зберігання твелів ЯПУ;

порушенням тепловідведення від твелів ЯПУ;

активна зона ПКЗ - частина ПКЗ з розміщеними в ній ядерним паливом та іншими елементами, необхідними для підтримки та управління ланцюговою реакцією поділу;

активний розлом - тектонічний розлом, по якому за останній 1 млн. років відбулося відносне переміщення блоків, що примикають до земної кори, на 0,5 м і більше;

безпека ЯПУ - властивість не перевищувати встановлені межі радіаційного впливу на персонал, населення і навколишнє природне середовище при нормальній експлуатації ЯПУ, порушеннях нормальної експлуатації і проектних аваріях, а також обмежувати радіаційний вплив при запроектних аваріях;

відмови через загальні причини - відмови КСЕ, що виникають унаслідок однієї і тієї самої причини, яка включає помилки персоналу, внутрішні та зовнішні впливи;

виконавчі органи системи захисту (ВО САЗ) - пристрій, що в сукупності з засобами впливу на реактивність виконує функцію аварійного захисту та забезпечення необхідної підкритичності під час зупинки ЯПУ;

експлуатація ЯПУ - діяльність, що спрямована на досягнення безпечним способом мети, для якої була побудована ЯПУ, включаючи проведення експериментальних досліджень розмножувального нейтронного середовища або використання як джерела нейтронів з експериментальною метою, пуски, зупинки, випробування, технічне обслуговування, ремонти, перевантаження ядерного палива, інспектування під час експлуатації та іншу пов'язану з цим діяльність;

ефективний коефіцієнт розмноження (Кеф) - відношення числа нейтронів наступного покоління в результаті поділу ядер до числа нейтронів попереднього покоління в усьому об'ємі розмножувального середовища;

забезпечувальні С(Е) безпеки - технологічні С(Е), призначені для постачання систем безпеки енергією, робочим середовищем та створення умов для їх функціонування;

засіб впливу на реактивність - технічні засоби, тверді або рідкі поглиначі, сповільнювачі, відбивачі, зміна положення або концентрації яких в активній зоні чи у відбивачі забезпечує зміну реактивності активної зони;

захисні С(Е) безпеки - С(Е), призначені для запобігання або обмеження пошкоджень фізичних бар'єрів, обладнання і трубопроводів, які містять РМ;

зняття з експлуатації ЯПУ - етап життєвого циклу ЯПУ, який реалізується після звільнення ЯПУ від усіх ядерних матеріалів, закінчення проектного строку експлуатації ЯПУ або прийняття у встановленому порядку рішення щодо припинення її експлуатації;

зовнішнє джерело - пристрій, що генерує нейтрони, який використовується в ЯПУ для її фізичного пуску або в процесі експлуатації ЯПУ для збільшення щільності потоку нейтронів в активній зоні ПКЗ. Зовнішнє джерело нейтронів, реалізоване на нейтроноутворюючій мішені та прискорювачі частинок, не може бути використане під час фізичного пуску;

канал системи - частина системи, що виконує в заданому проектом обсязі функції системи;

керівні С(Е) безпеки - С(Е), призначені для ініціювання спрацьовування систем безпеки, здійснення контролю та управління ними в процесі виконання заданих функцій;

критичні значення параметрів - значення параметрів системи, що містить ЯМ, при яких Кеф дорівнює одиниці;

культура безпеки - набір правил і особливостей діяльності організацій та окремих осіб, який встановлює, що проблемам безпеки ЯПУ як таким, що мають вищий пріоритет, приділяється увага, визначена їх значущістю;

локалізуючі С(Е) безпеки - С(Е), призначені для запобігання або обмеження розповсюдження іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин за передбачені проектом кордони;

максимально можливий ефективний коефіцієнт розмноження нейтронів (Кефмакс) - максимальне значення Кеф, яке може бути реалізоване в цій конструкції ЯПУ за рахунок зміни стану активної зони, хибних рішень персоналу, відмов С(Е) ЯПУ та внаслідок зовнішніх впливів;

межі безпечної експлуатації - установлені в проекті значення параметрів, що характеризують стан С(Е), порушення яких призводять до аварійних ситуацій та можуть призвести до аварії;

нормальна експлуатація - експлуатація ЯПУ у визначених проектом експлуатаційних межах і умовах;

параметри ядерної безпеки - фізичні величини, для яких установлені обмеження з метою забезпечення ядерної безпеки;

ПКЗ - пристрій для експериментального дослідження характеристик і параметрів розмножувального середовища, склад і геометрія якого забезпечують затухання ланцюгової реакції при відсутності сторонніх джерел нейтронів;

помилка персоналу - одинична неправильна дія або одиничний пропуск правильної дії під час управління обладнанням, технічного обслуговування чи ремонту КСЕ;

порушення нормальної експлуатації - порушення в роботі ЯПУ, унаслідок якого сталося відхилення від установлених експлуатаційних меж і умов, яке не призвело до аварійної ситуації;

принцип одиничної відмови - принцип, відповідно до якого система повинна виконувати задані функції за будь-якої початкової події, яка вимагає роботи цієї системи, а також відмови одного з активних або пасивних елементів, що мають механічні рухомі частини;

пункт управління - частина ЯПУ, що розташовується у спеціально передбачених проектом приміщеннях і призначена для централізованого управління технологічними процесами;

ремонт - комплекс операцій з підтримання працездатного стану об'єкта та/або відновлення його ресурсу;

режим тимчасової зупинки - режим експлуатації ЯПУ, що включає проведення на ЯПУ робіт з технічного обслуговування ЯПУ та/або підготовку експериментальних досліджень;

режим тривалої зупинки - режим експлуатації ЯПУ, що включає проведення робіт з метою консервації окремих систем і обладнання та підтримки працездатності ЯПУ протягом часу, коли проведення експериментальних досліджень на ЯПУ не планується;

рівень аварійної готовності - визначений у встановленому порядку ступінь готовності персоналу, керівництва ЯПУ і посадових осіб ЕО, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших органів, які залучаються, а також необхідних технічних засобів для забезпечення дій, направлених на захист персоналу і населення у разі аварії на ЯПУ;

СЛР - процес поділу нуклідів, при якому число нейтронів, що утворюються в процесі поділу ядер за будь-який проміжок часу, дорівнює або більше числа нейтронів, що вибувають із системи внаслідок витоку та/або поглинання за цей самий проміжок часу;

С(Е) безпеки - С(Е), призначені для виконання функцій безпеки та за характером виконуваних ними функцій поділяються на захисні, локалізуючі, забезпечуючі та керівні;

С(Е), важливі для безпеки, - С(Е) безпеки, а також С(Е) нормальної експлуатації, відмови яких з урахуванням відмови активного або пасивного елемента системи безпеки, що має механічні рухомі частини, чи однієї, незалежної від цієї відмови помилки персоналу, можуть призвести до аварії;

С(Е) контролю і управління - С(Е), призначені для контролю і управління системами нормальної експлуатації;

С(Е) нормальної експлуатації - С(Е), призначені для здійснення нормальної експлуатації;

система - сукупність взаємопов'язаних елементів, призначених для виконання заданих функцій;

система управління діяльністю - документація ЕО та практика керування ресурсами (людськими, матеріально-речовими, фінансовими, інформаційними, природними);

старіння - процес погіршення з часом технічних характеристик КСЕ;

строк експлуатації - час, установлений в проекті ЯПУ, протягом якого вона використовується для потреб, передбачених цим проектом;

технічне обслуговування - комплекс операцій з контролю і підтримки працездатного стану КСЕ;

умови безпечної експлуатації - установлені в проектній і експлуатаційній документації умови щодо кількості, характеристик, стану працездатності, правил технічного обслуговування та ремонту С(Е), важливих для безпеки, за яких забезпечується дотримання меж безпечної експлуатації ЯПУ;

управління аварією - дії, спрямовані на запобігання розвитку проектних аварій в запроектні та на обмеження наслідків запроектних аварій;

управління старінням - система технічних і організаційних заходів, що здійснюються з метою запобігання деградації конструкцій, систем (елементів), унаслідок їхнього старіння і зносу, нижче припустимих меж;

система управління діяльністю - документація ЕО та практика керування ресурсами (людськими, матеріально-речовими, фінансовими, інформаційними, природними);

фізичний бар'єр - фізична перешкода, яка запобігає поширенню радіоактивних речовин та/або забезпечує захист від іонізуючого випромінювання;

фізичний пуск ЯПУ - стадія введення ЯПУ в експлуатацію, що включає завантаження ядерного палива, досягнення встановленого в проекті значення Кеф ПКЗ та виконання досліджень з експериментального визначення нейтронно-фізичних характеристик ЯПУ для підтвердження безпеки ЯПУ;

ЯПУ - об'єкт, призначений для поводження з ЯМ та розташований в межах визначеної проектом території, конструкція та технічні характеристики якого унеможливлюють виникнення СЛР за будь-яких умов експлуатації. До ЯПУ належать: ПКЗ, джерела нейтронів, засновані на ПКЗ, керованій лінійним прискорювачем електронів або протонів, та інші установки, конструкція та технічні характеристики яких унеможливлюють виникнення СЛР за будь-яких умов експлуатації.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання", "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання".

1. Основною метою безпеки ЯПУ є захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища від негативного радіаційного впливу цієї установки під час введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації.

2. ЕО зобов'язана оприлюднити в засобах масової інформації письмову заяву, у якій повинен бути продемонстрований пріоритет безпеки експлуатації ЯПУ над виробничою, економічною та науковою метою.

3. В основу технічної політики ЕО покладає контроль та аналіз стану безпеки ЯПУ, принцип постійного підвищення безпеки з урахуванням вітчизняного і закордонного досвіду, рекомендацій МАГАТЕ та результатів науково-технічних досліджень і розробок.

4. ЕО регулярно інформує громадськість про стан безпеки ЯПУ і про діяльність, спрямовану на її забезпечення.

1. ЯПУ задовольняє вимоги безпеки, якщо її радіаційний вплив на персонал, населення і навколишнє природне середовище при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та проектних аваріях не призводить до перевищення встановлених лімітів доз опромінення персоналу і населення, а також допустимого викиду і скиду в навколишнє природне середовище.

2. Критеріями безпеки на всіх етапах життєвого циклу ЯПУ є:

а) імовірність запроектних аварій, що призводять до перевищення рівнів для прийняття рішень щодо евакуації населення, установлених Нормами радіаційної безпеки України (ДГН 6.6.1-6.5.007-98), затвердженими наказом МОЗ України від 14 липня 1997 року № 208, введеними у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62 (далі - НРБУ-97), не повинна перевищувати 10--7 на рік;

б) неперевищення для ЯПУ Кефмакс значення 0,98 під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та проектних аварій;

в) неперевищення для систем зберігання та поводження зі свіжим та відпрацьованим паливом ЯПУ Кефмакс значення 0,95 під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та проектних аварій;

г) підкритичність ЯПУ в усіх режимах зупинки не менше 5%.

3. Допустимі рівні опромінення персоналу і населення, рівні викидів і скидів радіоактивних речовин і їх уміст у навколишньому природному середовищі при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації у випадках аварій визначаються відповідно до НРБУ-97.

1. Принципи забезпечення безпеки ЯПУ поділяються на фундаментальні і загальні організаційно-технічні.

2. До фундаментальних принципів належать:

а) забезпечення культури безпеки;

б) відповідальність ЕО;

в) державне регулювання безпеки;

г) реалізація стратегії глибокоешелонованого захисту.

3. До загальних організаційно-технічних принципів належать:

а) застосування апробованої інженерно-технічної практики;

б) впровадження системи управління діяльністю;

в) оцінка безпеки ЯПУ;

г) урахування людського фактора;

ґ) урахування досвіду експлуатації;

д) внутрішній нагляд;

е) забезпечення ядерної безпеки;

є) забезпечення радіаційної безпеки;

ж) забезпечення захищеності.

4. Деталізація і конкретизація вищезазначених принципів та вимог, що випливають з них, здійснюється в нормах, правилах і стандартах з ядерної та радіаційної безпеки.

1. Особи, які здійснюють проектування, будівництво та введення в експлуатацію, експлуатацію і зняття з експлуатації ЯПУ, виготовлення та постачання продукції і послуг, а також оцінку і регулювання безпеки, повинні у своїй діяльності дотримуватись основних елементів культури безпеки:

а) пріоритету безпеки над економічними, виробничими та науковими цілями, визнанням загальних цілей безпеки на рівні керівництва та персоналу ЯПУ;

б) відповідальності, яка реалізується через установлення чітких повноважень та обов'язків керівництва та персоналу ЯПУ;

в) мотивації, яка формується шляхом створення системи заохочень і покарань для стимулювання високих показників безпеки;

г) критичної позиції, яка включає критичне і осмислене ставлення до поставлених завдань, якісне ведення документації та своєчасне інформування про свої дії;

ґ) контролю і нагляду, які включають внутрішній контроль та нагляд за виконанням робіт, забезпечення суворо регламентованого та зваженого підходу до виконання робіт, удосконалення діяльності і процедур, спрямованих на підвищення рівня культури безпеки;

д) компетентності, яка забезпечується шляхом професійної підготовки персоналу та оцінки його кваліфікації.

2. В ЕО розробляється та реалізується програма конкретних дій, спрямованих на становлення і розвиток культури безпеки, яка включає три рівні:

а) технічна політика керівництва ЯПУ в сфері безпеки;

б) відповідальність та обов'язки керівництва щодо забезпечення безпеки ЯПУ;

в) відповідальність та обов'язки кожного працівника щодо забезпечення безпеки ЯПУ.

3. Персонал повинен усвідомлювати наслідки своєї діяльності для безпеки ЯПУ під час виконання робіт, які йому доручаються.

1. Відповідальність ЕО визначається законом. ЕО (ліцензіат) несе відповідальність за радіаційний і фізичний захист та безпеку ЯПУ незалежно від діяльності та відповідальності постачальників і органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

2. ЕО встановлює та впроваджує політику у сфері безпеки персоналу, населення та навколишнього природного середовища відповідно до норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки та надає цим питанням найвищий пріоритет.

3. ЕО встановлює організаційну структуру ЯПУ, призначає в установленому порядку її керівників, визначає їх кваліфікацію, повноваження та обов'язки, забезпечує необхідну та достатню кількість кваліфікованих фахівців.

4. ЕО до початку впровадження будь-якої зміни організаційної структури здійснює аналіз з метою підтвердження відсутності негативного впливу цієї зміни на безпеку ЯПУ. Організаційна структура ЕО та її зміни, які впливають на безпеку ЯПУ, погоджуються з Держатомрегулюванням України.

5. ЕО здійснює перегляд програм підготовки персоналу з метою забезпечення виконання цим персоналом нових посадових обов'язків унаслідок зміни організаційної структури, яка впливає на безпеку.

6. ЕО повинна мати достатні фінансові і матеріальні ресурси для виконання покладених на неї функцій.

7. У випадку виникнення ситуації, наслідки якої унеможливлюють подальше провадження діяльності на будь-якому етапі життєвого циклу ЯПУ, ЕО відповідає за безпеку ЯПУ до моменту прийняття у встановленому порядку рішення про дострокове зняття його з експлуатації.

1. Відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" державне регулювання безпеки ЯПУ в межах компетенції здійснює Держатомрегулювання України.

2. Держатомрегулювання України згідно із законодавством:

а) встановлює нормативні критерії і вимоги, що визначають умови використання ЯПУ;

б) надає дозволи на здійснення діяльності, пов'язаної з використанням ЯПУ;

в) здійснює нагляд за дотриманням нормативних вимог та умов наданих дозволів організаціями, підприємствами та особами, які використовують ЯПУ, включаючи примусові заходи.

1. Безпека ЯПУ забезпечується за рахунок послідовної реалізації стратегії глибокоешелонованого захисту, що базується на застосуванні системи фізичних бар'єрів на шляху розповсюдження в навколишнє середовище іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин та системи технічних засобів і організаційних заходів щодо захисту фізичних бар'єрів і збереження їх ефективності.

2. Основною метою реалізації стратегії глибокоешелонованого захисту є своєчасне виявлення і усунення факторів, які призводять до порушень нормальної експлуатації, виникнення аварійних ситуацій, а також запобігання їх переростанню в аварії, обмеження і ліквідація наслідків аварій.

3. Стратегія глибокоешелонованого захисту реалізується на п'ятьох рівнях.

3.1. Рівень 1. Запобігання порушенням нормальної експлуатації:

а) оцінка і вибір майданчика для розміщення ЯПУ, установлення та обґрунтування СЗЗ та ЗС відповідно до вимог НПА та НД, у тому числі норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;

б) розробка проекту на основі консервативного підходу з використанням властивостей внутрішньої самозахищеності обладнання;

в) забезпечення необхідної якості КСЕ ЯПУ та робіт, які виконуються;

г) наявність автоматично діючих технічних засобів, які запобігають порушенню умов нормальної експлуатації;

ґ) експлуатація ЯПУ відповідно до вимог НПА та НД, регламентів та інструкцій з експлуатації;

д) підтримка в справному стані С(Е), важливих для безпеки, шляхом своєчасного виявлення дефектів, вживання профілактичних заходів, заміни обладнання, що виробило свій ресурс, і організації ефективно діючої системи документування результатів робіт і контролю;

е) підбір, підготовка персоналу і забезпечення необхідного рівня його кваліфікації для дій в умовах нормальної експлуатації та порушень нормальної експлуатації, включаючи аварійні ситуації та аварії;

є) формування та підвищення рівня культури безпеки.

3.2. Рівень 2. Запобігання аварійним ситуаціям:

а) своєчасне виявлення та усунення відхилень від нормальної експлуатації;

б) наявність автоматично діючих захистів і блокувань, що запобігають переростанню порушень нормальної експлуатації в аварійні ситуації;

в) розробка та постійна актуалізація процедур управління при порушеннях нормальної експлуатації.

3.3. Рівень 3. Управління проектними аваріями - наявність систем безпеки, призначених для подолання аварійних ситуацій та проектних аварій, ліквідації їх наслідків і запобігання переростанню проектних аварій в запроектні аварії із забезпеченням функціонування систем безпеки відповідно до проекту.

3.4. Рівень 4. Управління запроектними аваріями:

а) запобігання розвитку запроектних аварій та послаблення їх наслідків;

б) наявність і застосування інструкцій щодо управління запроектними аваріями;

в) повернення ЯПУ в контрольований стан, при якому припиняється робота зовнішнього джерела, забезпечується тепловідведення від активної зони ПКЗ та утримання ЯМ і радіоактивних речовин у встановлених межах.

3.5. Рівень 5. Аварійна готовність і реагування:

а) установлення навколо ЯПУ СЗЗ та ЗС;

б) наявність аварійних планів та планів аварійного реагування на ЯПУ і за її межами.

4. Кількість, призначення та надійність фізичних бар'єрів установлюються в проекті та обґрунтовуються в ЗАБ.

5. Стратегія глибокоешелонованого захисту реалізується на всіх етапах життєвого циклу ЯПУ. Пріоритетом при цьому є запобігання початковим подіям, особливо для рівнів 1 і 2.

1. Технологічні процеси, КСЕ, матеріали, технічні та організаційні рішення, які застосовуються для забезпечення безпеки ЯПУ, повинні бути апробовані досвідом експлуатації або можливість їх застосування доводиться результатами досліджень та випробувань, а також удосконалюються з урахуванням нових науково-технічних досліджень.

2. Технічні і організаційні рішення, що застосовуються при проектуванні, розробці і виготовленні КСЕ, будівництві, введенні в експлуатацію, експлуатації, знятті з експлуатації ЯПУ, ремонті та модернізації її КСЕ, повинні відповідати вимогам НПА та НД, у тому числі норм, правил та стандартів з ядерної і радіаційної безпеки.

3. Проектування КСЕ здійснюється на основі консервативних підходів.

1. ЕО з метою забезпечення дотримання принципів і критеріїв безпеки на всіх етапах життєвого циклу ЯПУ розробляє, впроваджує систему управління діяльністю, що охоплює всі види діяльності, які можуть впливати на безпечну експлуатацію ЯПУ, та планує, систематично здійснює, аналізує та оцінює функціонування системи управління діяльністю.

2. Конструкторські та проектні організації, організації науково-технічної підтримки, будівельні, монтажні, ремонтні, налагоджувальні організації, підприємства з виготовлення обладнання, організації, які надають інші послуги для ЯПУ, розробляють і впроваджують системи управління діяльністю зі своїх видів діяльності.

3. ЕО контролює функціонування систем управління діяльністю організацій, що виконують роботи та/або надають послуги.

4. Використання розрахункових кодів, програмних засобів для обґрунтування безпеки ЯПУ, а також їх валідація та верифікація здійснюються в рамках системи управління діяльністю.

5. Вимоги до змісту та конкретні цілі системи управління діяльністю на всіх етапах життєвого циклу ЯПУ встановлюються відповідними НПА та НД.

1. ЕО протягом усього життєвого циклу ЯПУ проводить систематичну оцінку безпеки ЯПУ з урахуванням досвіду роботи та додаткової інформації, що стосується безпеки, у тому числі і щодо порушень у роботі на подібних ядерних установках. Результати зазначеної оцінки безпеки оформляються у вигляді ЗАБ та звітів про періодичну переоцінку безпеки.

2. Особлива увага приділяється аналізу функціональної достатності та надійності КСЕ ЯПУ, зовнішнім та внутрішнім подіям, відмовам обладнання та помилкам персоналу, достатності та ефективності технічних засобів та організаційних заходів, спрямованих на запобігання та ліквідацію проектних аварій і обмеження наслідків запроектних аварій.

3. Методологія зазначених аналізів базується як на детерміністичних, так і на імовірнісних підходах. Програмні засоби, які використовуються при проведенні таких аналізів, повинні бути верифіковані і валідовані. Методологія аналізів безпеки удосконалюється на основі новітніх науково-технічних даних.

4. При проектуванні ЯПУ розробляється попередній ЗАБ, необхідний для отримання ліцензії Держатомрегулювання України на провадження діяльності, пов'язаної з етапами будівництва та введення в експлуатацію ЯПУ. За результатами будівельно-монтажних робіт, передпускових перевірок, випробувань і дослідно-промислової експлуатації розробляється остаточний ЗАБ, який є документом, необхідним для отримання ліцензії Держатомрегулювання України на експлуатацію ЯПУ.

5. Примірні структура та зміст ЗАБ наведено в додатку 1 до цих Загальних положень.

6. ЕО зобов'язана періодично (кожні 10 років після початку експлуатації ЯПУ) та на вимогу Держатомрегулювання України у разі істотних змін конструкції установки, а також, коли досвід експлуатації свідчить про недоліки попередньої оцінки, здійснювати переоцінку безпеки ЯПУ.

7. ЕО за результатами оцінки та періодичної переоцінки безпеки ЯПУ здійснює необхідні коригувальні та компенсуючі заходи, які спрямовані на дотримання вимог цих Загальних положень, а також норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.

1. При проектуванні ЯПУ особлива увага приділяється заходам, спрямованим на запобігання помилкам персоналу, у тому числі під час виконання ремонту та технічного обслуговування.

2. З метою унеможливлення та/або пом'якшення наслідків помилок персоналу застосовуються такі організаційні заходи та технічні засоби:

а) проектування робочих місць персоналу відповідно до правил ергономіки;

б) підбір, якісна підготовка персоналу та постійне підвищення його кваліфікації;

в) оптимальне використання засобів автоматизації керування технологічними процесами;

г) організація взаємодії "людина-машина" таким чином, щоб інформація, що отримується персоналом, легко сприймалась, забезпечувала точне визначення поточного стану ЯПУ та наявність часу, необхідного для прийняття рішення та відповідних дій при всіх режимах експлуатації;

ґ) використання технічних і програмних засобів, що завчасно виявляють та блокують помилкові дії персоналу;

д) постійне вдосконалення технологічних процесів, виробничих і посадових інструкцій, інструкцій з ліквідації аварій, методів і технічних засобів контролю за станом КСЕ;

е) дотримання та постійне підвищення культури безпеки;

є) здійснення внутрішнього нагляду.

1. ЕО створює систему накопичення, аналізу та використання досвіду роботи з метою систематичної оцінки ефективності діяльності.

2. Події, що стосуються безпеки, аналізуються та розслідуються ЕО з метою ідентифікації корінних причин їх виникнення, розробки та реалізації заходів щодо їх запобігання. Інформація, отримана в результаті проведення таких аналізів та розслідувань, доводиться до відома персоналу ЯПУ та передається постачальникам, які стосуються цього порушення.

3. ЕО оцінює інформацію про досвід роботи інших подібних ядерних установок з метою врахування корисних висновків.

4. ЕО підтримується зв'язок з організаціями, які брали участь у проектуванні, виготовленні обладнання, науково-дослідними інститутами для отримання за необхідності рекомендацій у разі відмов обладнання або виникнення аномальних подій.

5. Інформація про досвід роботи зберігається ЕО з метою її використання для управління старінням обладнання, оцінки його залишкового ресурсу.

1. ЕО забезпечує внутрішній нагляд.

2. Основними функціями внутрішнього нагляду є:

а) контроль за станом КСЕ, дотриманням меж і умов безпечної експлуатації, виконанням вимог інструкцій і регламентів, забезпеченням безпечних умов праці персоналу;

б) розробка та реалізація програм і методології відповідних перевірок;

в) інформування керівництва ЕО про виявлені порушення в роботі ЯПУ та його персоналу з метою здійснення невідкладних заходів з їх усунення.

1. Ядерна безпека ЯПУ обґрунтовується в проекті ЯПУ.

2. Основними принципами ядерної безпеки на всіх етапах життєвого циклу ЯПУ є:

а) принцип запобігання виникненню СЛР, який забезпечується дотриманням умов, при яких унеможливлюється виникнення СЛР;

б) принцип забезпечення збереження ефективності фізичних бар'єрів безпеки, який забезпечується унеможливленням нанесення ушкодження твелам, корпусу ПКЗ, контурам її охолодження та експериментальним пристроям, що унеможливлює вихід РМ за межі встановлених бар'єрів безпеки;

в) принцип запобігання несанкціонованому доступу до ядерного палива, РМ та їх несанкціонованому використанню, який забезпечується збереженням і унеможливленням несанкціонованого доступу.

3. Ядерна безпека ЯПУ забезпечується системою технічних засобів і організаційних заходів за рахунок:

а) використання властивостей внутрішньої самозахищеності ЯПУ;

б) застосування стратегії глибокоешелонованого захисту;

в) використання систем безпеки, спроектованих на основі принципів одиничної відмови, різноманітності, резервування та фізичного розділення;

г) унеможливлення СЛР як при нормальних умовах, так і при будь-якій події, що може призвести до аварій, орієнтовний перелік яких наведено в додатку 2 до цих Загальних положень;

ґ) дотримання норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, а також дотримання вимог, викладених у проекті ЯПУ;

д) унеможливлення порушень умов і вимог ядерної безпеки, регламентованих проектно-конструкторською, технологічною документацією, НПА та НД;

е) дотримання принципів культури безпеки;

є) використання системи управління діяльністю на всіх етапах життєвого циклу ЯПУ;

ж) забезпечення відповідної кваліфікації персоналу;

з) наявності необхідної експлуатаційно-технічної документації;

и) застосування консервативного підходу при обґрунтуванні ядерної безпеки.

4. У проекті ЯПУ встановлюються та обґрунтовуються:

а) перелік розрахункових кодів з обґрунтуванням їх прийнятності (похибки розрахунку, відповідність діапазону змінам параметрів ЯПУ) для виконання відповідних аналізів безпеки;

б) апаратурно-методичне та метрологічне забезпечення контролю підкритичності ЯПУ в процесі фізичного пуску, перевантаження палива та експлуатації ЯПУ;

в) значення Кеф для всіх станів активної зони, передбачених проектом з оцінкою похибки використаних розрахункових кодів та врахуванням невизначеностей в технологічних параметрах комплектуючих активної зони та відбивача нейтронів ЯПУ та їх відхилень від номінальних значень;

г) значення Кефмакс;

ґ) ефекти реактивності (з урахуванням внесення в активну зону експериментальних пристроїв, уключаючи матеріали для дослідження та відповідного обладнання);

д) ефективність АЗ для забезпечення виконання вимог пункту 2 глави 1 розділу III цих Загальних положень;

е) кінцеві положення покажчиків ВО САЗ;

є) безпека ЯПУ при проектних аваріях;

ж) значення параметрів ЯПУ, при яких керуючою системою нормальної експлуатації формується попереджувальний сигнал;

з) переліки:

технологічних параметрів, що контролюються, та сигналів про стан ЯПУ;

параметрів, що регулюються, та сигналів управління;

блокувань та захистів обладнання із зазначенням умов їх спрацювання;

уставок та умов спрацювання попереджувальної та аварійної сигналізації;

ядерно-небезпечних робіт при експлуатації ЯПУ та заходи щодо забезпечення ядерної безпеки під час їх виконання;

ядерна безпека робіт на ЯПУ;

безпека та умови зберігання відпрацьованого палива.

5. Розташування пункту зберігання свіжого ядерного палива, обладнання та передбачені проектом технічні заходи при нормальній експлуатації забезпечують унеможливлення потрапляння в нього води, водневмісних рідин та інших сповільнюючих нейтрони речовин.

6. Під час виконання оцінки безпеки поводження з відпрацьованим ядерним паливом необхідно враховувати ядерне паливо максимального збагачення в припущенні відсутності його вигорання та наявності умов, що сприяють збільшенню Кеф. Критерії прийнятності сформульовані в пункті 2 глави 1 розділу III цих Загальних положень.

7. Автоматичні засоби контролю параметрів ЯПУ атестуються у встановленому порядку і оснащуються пристроями перевірки їх працездатності, а також пристроями зовнішньої сигналізації як про перевищення граничних значень контрольованих параметрів, так і про несправність засобів контролю.

8. У разі відмови засобів безперервного контролю параметрів, для яких установлені обмеження з ядерної безпеки, а також відмови виконавчих засобів, що забезпечують дотримання встановлених обмежень, ЯПУ повинна бути негайно зупинена.

9. ЕО забезпечує дотримання на ЯПУ вимог з ядерної безпеки.

10. Обов'язки та відповідальність посадових осіб в частині забезпечення ядерної безпеки визначаються відповідними посадовими інструкціями.

11. Періодично, не рідше одного разу на рік, наказом ЕО призначається внутрішня комісія для перевірки стану ядерної безпеки на ЯПУ, у тому числі для перевірки дотримання вимог цих Загальних положень. За результатами роботи комісії складається акт, який затверджується ЕО. Копія затвердженого акта надсилається до Держатомрегулювання України.

12. ЕО періодично проводить незалежні перевірки дотримання на ЯПУ норм, правил і стандартів з безпеки, у тому числі вимог цих Загальних положень.

1. Радіаційна безпека ЯПУ обґрунтовується в проекті.

2. Основними принципами забезпечення радіаційної безпеки при проектуванні ЯПУ є:

а) принцип неперевищення;

б) принцип виправданості;

в) принцип оптимізації.

3. Радіаційна безпека забезпечується шляхом дотримання меж і умов безпечної експлуатації ЯПУ і реалізацією комплексу технічних засобів і організаційних заходів, спрямованих на виконання правил і норм радіаційної безпеки.

4. На всіх етапах життєвого циклу ЯПУ забезпечується дотримання вимог:

Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України (далі - ОСПУ-2005), затверджених наказом МОЗ України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832;

НРБУ-97;

Норм радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 12 липня 2000 року № 116.

5. Проектом ЯПУ встановлюються розміри СЗЗ, ЗС та межі проммайданчика ЯПУ. Розміри СЗЗ та ЗС погоджуються у встановленому законодавством порядку.

6. Прийняті в проекті ЯПУ рішення забезпечують мінімізацію можливого впливу іонізуючого випромінювання на персонал та контакту персоналу із РМ при експлуатації ЯПУ, ремонті та обслуговуванні обладнання за рахунок застосування методів і засобів радіаційного захисту, дистанційного керування та автоматизації технологічних процесів.

7. Відповідно до вимог НПА та НД проектом ЯПУ передбачається радіаційний контроль в приміщеннях ЯПУ, на майданчику його розміщення, в СЗЗ та ЗС.

8. Обсяги, методи та засоби радіаційного моніторингу забезпечують контроль рівнів опромінення, радіаційний моніторинг стану об'єктів навколишнього природного середовища з метою своєчасного виявлення змін та прогнозування радіаційного стану за умов нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та проектних аварій.

9. Майданчик, СЗЗ та ЗС ЯПУ оснащуються АСКРС. Працездатність АСКРС для нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та аварій обґрунтовується в проекті ЯПУ.

10. ЕО забезпечує розробку регламентів радіаційного контролю, допустимих викидів та скидів, які затверджуються ЕО і погоджуються з Держатомрегулюванням України та МОЗ України.

11. Забезпечується постійний контроль викидів та скидів радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище.

12. Не допускаються неконтрольовані викиди та скиди радіоактивних речовин у водні об'єкти, ями, колодязі, шпари, а також у системи господарсько-фекальної та промислово-зливової каналізації.

13. ЕО здійснює аналіз радіоактивних викидів і скидів з метою підтвердження, що радіаційний вплив на населення та дози опромінення не перевищують нормативних меж (лімітів) і підтримуються на мінімальному розумно-досяжному рівні.

14. Проектом ЯПУ передбачається комплекс технічних засобів та організаційних заходів щодо обмеження надходження радіонуклідів у приміщення, запобігання забрудненню повітря та поверхонь робочих приміщень, поверхонь шкіри, одягу та взуття персоналу при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та проектних аваріях.

15. Проектом ЯПУ чітко визначаються:

а) розподіл території проммайданчика, будівель та споруд ЯПУ на:

зону суворого режиму, де можливий вплив на персонал радіаційних чинників;

зону вільного режиму, де вплив на персонал радіаційних чинників практично унеможливлюється;

б) категорії приміщень зони суворого режиму:

періодично обслуговувані приміщення - приміщення, у яких умови експлуатації і радіаційний стан під час експлуатації ЯПУ допускають можливість обмеженого в часі перебування персоналу;

обслуговувані приміщення - приміщення, радіаційний стан у яких допускає можливість постійного перебування персоналу протягом усього робочого дня.

ЕО відповідно до зонування території та категорій приміщень ЯПУ встановлює та затверджує санітарно-пропускний режим на ЯПУ, який погоджується з Держатомрегулюванням України та МОЗ України.

16. Дози опромінення персоналу і населення, рівні викидів і скидів радіоактивних та токсичних речовин у навколишнє природне середовище при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та аваріях не перевищують установлені межі і підтримуються на мінімальному розумно-досяжному рівні за допомогою проектних рішень, у тому числі за рахунок планування приміщень.

17. На ЯПУ реалізується система індивідуального дозиметричного контролю, яка фіксує накопичені індивідуальні дози опромінення персоналу, у тому числі і прикомандированих працівників. Передбачаються заходи запобігання несанкціонованому втручанню в систему збереження результатів індивідуального дозиметричного контролю.

18. Персонал ЯПУ відповідає за дотримання вимог індивідуального дозиметричного контролю.

19. Будь-які роботи в приміщеннях чи в зонах з радіаційною небезпекою виконуються за наявності засобів колективного та індивідуального дозиметричного контролю.

20. ЕО забезпечує розробку програм підвищення рівня радіаційної безпеки, які спрямовані на мінімізацію індивідуальних і колективних доз опромінення персоналу.

21. ЕО розробляє та реалізує програму безпечного поводження з рідкими та твердими РАВ. Ця програма повинна охоплювати збір, сортування, обробку, кондиціювання, транспортування та зберігання РАВ в приміщеннях ЯПУ та на її майданчику, а також забезпечувати мінімальний рівень утворення РАВ під час практичної діяльності.

22. Проектом ЯПУ передбачаються пости автоматичного дозиметричного контролю та (за необхідності) пристрої для дезактивації транспортних засобів при виїзді з майданчика ЯПУ.

23. ЕО відповідає за впровадження та ефективну роботу системи обліку, контролю, переміщення та зберігання РМ та радіоактивно-забрудненого обладнання.

24. Поверхні приміщень ЯПУ, у яких знаходяться РМ, повинні бути гладкими та вкриті слабо сорбуючими матеріалами, стійкими до розчинів для дезактивації. У проекті наводяться методи і засоби як для дезактивації персоналу і обладнання, так і для ліквідації аварійних забруднень приміщень та обладнання, передбачаються відповідні засоби, заходи щодо поводження з будь-якими РАВ, які утворюються при дезактивації.

1. Захищеність ЯПУ та РМ, що на ній знаходяться, забезпечується виконанням першочергових вимог фізичного захисту згідно з законодавством та дотриманням норм і правил фізичного захисту.

2. Рівень фізичного захисту визначається в установленому законодавством порядку при проектуванні ЯПУ.

3. Система фізичного захисту визначається після вибору місця будівництва, запроваджується з початку будівництва і безперервно функціонує до припинення існування ЯПУ.

4. Проект системи фізичного захисту ЯПУ створюється з урахуванням об'єктової проектної загрози, принципів диференційованого підходу та глибокоешелонованого захисту і містить всі визначені законодавством організаційно-правові заходи.

5. Проект ЯПУ створюється з урахуванням вимог фізичного захисту, у тому числі щодо зон обмеження доступу, входів та в'їздів на ЯПУ.

1. Рішення про розміщення ЯПУ приймається відповідно до законодавства України.

2. Майданчик є придатним для розміщення ЯПУ, якщо на всіх етапах життєвого циклу забезпечується його безпечна експлуатація з урахуванням:

а) зовнішніх впливів, які мають чи можуть мати вплив на безпеку ЯПУ, розповсюдження радіоактивних речовин чи опромінення населення, ураховуючи їх зміни на всіх етапах життєвого циклу ядерної установки;

б) існуючого та перспективного екологічного та демографічного стану;

в) можливості реалізації захисних заходів у разі виникнення аварій.

3. Вибір майданчика для розміщення ЯПУ здійснюється в рамках техніко-економічного обґрунтування інвестицій (ТЕО). У ТЕО надається така інформація:

а) обґрунтування необхідності спорудження ЯПУ;

б) обґрунтування вибору майданчика для спорудження ЯПУ на підставі аналізу не менше трьох варіантів майданчиків для його розміщення;

в) технічні та організаційні заходи для забезпечення радіаційної безпеки;

г) оцінка впливу ЯПУ на навколишнє природне середовище.

4. При розробці ТЕО виявляються та враховуються джерела природної та техногенної небезпеки в районі розміщення та на майданчику ЯПУ, частота реалізації яких дорівнює або перевищує 10--6 на рік.

5. Матеріали, які містять обґрунтування безпеки, зміни вимог та лімітів безпеки ЯПУ, підлягають обов'язковій державній експертизі.

6. Для оцінки умов розміщення ЯПУ на передбачуваному майданчику проводяться проектно-пошукові роботи, які включають:

а) збір даних, які стосуються метеорологічних, гідрологічних, геологічних і гідрогеологічних характеристик майданчиків;

б) дані щодо екологічних та демографічних характеристик регіону розташування майданчика ЯПУ (з урахуванням його демографічного росту);

в) оцінку характеристик навколишнього природного середовища, що визначають перенесення і накопичення радіоактивних речовин;

г) виявлення та оцінку в регіоні розміщення ЯПУ процесів, явищ і факторів природного та техногенного походження;

ґ) оцінку шляхів, умов перевезення та зберігання радіоактивних і хімічних матеріалів;

д) виявлені фактори і явища природного та техногенного походження аналізуються та оцінюються.

7. Методи визначення частоти, оцінки інтенсивності зовнішніх впливів, явищ і факторів природного та техногенного походження, виявлених у регіоні розміщення та на майданчику ЯПУ, а також методи та методики розрахунків переносу радіоактивних речовин повинні відповідати сучасному рівню науки та техніки. Програмні засоби, що реалізують ці методи та методики, атестуються для відповідного кола завдань у встановленому порядку.

8. Модель переносу, що використовується для оцінки поширення радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та аваріях, визначається в проекті ЯПУ та обґрунтовується в ЗАБ та ЗВНС.

9. ЕО виконує аналіз екологічних характеристик, які можуть піддаватися шкідливому радіаційному впливу ЯПУ, оцінює зміни природних та техногенних характеристик майданчика для розміщення ЯПУ, які можуть впливати на безпеку ЯПУ при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та проектних аваріях.

10. Не допускається розміщення ЯПУ:

а) на майданчиках, сейсмічність яких при МРЗ перевищує 8 балів (за шкалою сейсмічної інтенсивності Медведєва - Шпонхоєра - Карника MSK-64);

б) на територіях, які підтоплюються або можуть бути підтоплені катастрофічними паводками та повенями;

в) у зонах, де значення градієнтів швидкості поточного руху земної кори перевищує 3х10--6 см/км/рік;

г) безпосередньо на активних тектонічних розломах, а також у зонах потенційно небезпечних обвалів, зсувів і селевих потоків;

ґ) на територіях з активним розвитком процесів деформації русел рік і берегів водойм;

д) над джерелами господарсько-питного водопостачання із затвердженими запасами підземних вод, а також на території розвіданих природних підземних вод, включаючи зону санітарного захисту централізованих водозабірних споруджень;

е) у районах розвитку карстових процесів або на території, де можлива активізація суфізійно-карстових процесів на глибину більше 45 м;

є) на територіях розвіданих природних копалин, над підземними гірськими розробками;

ж) на територіях, які можуть бути затоплені хвилею прориву напірного фронту водоймищ;

з) на територіях природно-заповідного фонду, культурних та історичних місць, а також на інших територіях, де це заборонено законодавством України;

и) поруч з об'єктами, експлуатація яких пов'язана з можливістю виникнення аварій, які супроводжуються викидом у навколишнє природне середовище небезпечних речовин чи падінням важких предметів та які можуть мати вплив на безпеку ЯПУ, у разі неможливості реалізації технічних засобів та організаційних заходів, що компенсують зазначені зовнішні впливи на безпеку ЯПУ.

1. У проекті ЯПУ визначаються С(Е) ЯПУ, важливі для безпеки, із зазначенням основних характеристик та функцій, що ними виконуються.

2. КСЕ, важливі для безпеки ЯПУ, повинні проектуватися з урахуванням механічних, хімічних та інших зовнішніх та внутрішніх впливів, можливих при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та проектних аваріях, а також з урахуванням впливів природного та техногенного походження.

3. Для КСЕ, важливих для безпеки, перелік зовнішніх і внутрішніх впливів, що підлягають врахуванню, та вимоги до обсягу функцій, що повинні виконуватись ними під час та/або після зазначених впливів, установлюються в проекті з урахуванням вимог норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.

4. При проектуванні та конструюванні забезпечується працездатність, надійність та безпека КСЕ протягом всього строку експлуатації з урахуванням умов нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації, аварійних ситуацій, а також під час випробувань на ЯПУ.

5. КСЕ, важливі для безпеки, кваліфікуються на виконання своїх функцій в умовах оточуючого середовища (температура, тиск, вологість, радіація тощо), у тому числі під час проектних аварій і в умовах проектних сейсмічних впливів.

6. Вибір матеріалів для виготовлення КСЕ виконується з урахуванням необхідних фізико-механічних характеристик, технологічності, зварюваності та працездатності в умовах експлуатації протягом строку служби. Під час вибору матеріалів для виготовлення КСЕ, що піддаються опроміненню при експлуатації ЯПУ, враховується ступінь опромінення та властивості матеріалів.

7. При виборі матеріалів, які піддаються опроміненню, повинні бути враховані вплив та ступінь опромінення на властивості матеріалів.

8. С(Е) безпеки проектуються з урахуванням таких принципів:

а) резервування;

б) різноманітності;

в) фізичного розділення;

г) одиничної відмови.

9. При розробці проекту ЯПУ використовується класифікація С(Е), наведена в додатку 3.

10. При проектуванні ЯПУ для запобігання аваріям або пом'якшення їх наслідків слід дотримуватись таких принципів:

а) жодна одинична відмова обладнання, або жодна одинична дія під час технічного обслуговування, або будь-яка одинична дія персоналу не повинні вивести з ладу системи безпеки;

б) фізичне розділення з метою зведення до мінімуму ймовірності відмови обладнання через загальні причини;

в) взаємне резервування С(Е) з метою досягнення їх надійності, яке реалізується застосуванням додаткових С(Е), які функціонують незалежно від стану інших аналогічних С(Е).

11. Проект ЯПУ базується на основі принципу глибокоешелонованого захисту, який ґрунтується на застосуванні декількох рівнів захисту та чисельних бар'єрів, що перешкоджають викиду та скиду радіоактивних речовин. Особлива увага приділяється вихідним подіям, здатним призвести до відмови С(Е) із загальної причини (пожежі, затоплення, землетруси, вибухи, падіння літака).

12. Проект ЯПУ містить:

а) аналіз реакцій С(Е), важливих для безпеки, на можливі відмови в системах керування;

б) аналіз надійності функціонування технічних і програмних засобів і системи в цілому;

в) аналіз стійкості контурів автоматичного керування та регулювання.

13. Проектування С(Е), важливих для безпеки, здійснюється на основі консервативних методів. Слід максимально використовувати пасивні пристрої в системах та елементах безпеки, властивості внутрішньої самозахищеності обладнання ЯПУ.

14. С(Е), важливі для безпеки, проектуються таким чином, щоб існувала можливість їх періодичної перевірки, обслуговування, ремонту та спостереження за ними з метою визначення цілісності і функціональної придатності протягом усього строку експлуатації ЯПУ без заподіяння необґрунтованої шкоди персоналу та зниженню надійності систем.

15. У проекті ЯПУ встановлюється перелік вихідних подій проектних аварій, а також зазначаються показники надійності С(Е), важливих для безпеки.

16. У проекті ЯПУ мають бути наведені та обґрунтовані переліки:

а) контрольованих технологічних параметрів та сигналів про стан ЯПУ;

б) регульованих параметрів та керуючих сигналів;

в) блокувань та захистів устаткування з вказівкою умов їхнього спрацьовування;

г) уставок та умов спрацьовування технологічної сигналізації.

17. У проекті ЯПУ визначаються та обґрунтовуються значення параметрів ЯПУ, при яких формуються сигнали АЗ та технологічної сигналізації.

18. У проектній та експлуатаційній документації для С(Е), важливих для безпеки, передбачаються умови, методи та технічні засоби для проведення:

а) перевірки працездатності систем і елементів;

б) оцінки залишкового ресурсу та заміни обладнання, що відпрацювало свій ресурс;

в) випробування С(Е) на відповідність проектним показникам;

г) перевірки метрологічних характеристик вимірювальних каналів на відповідність проектним вимогам;

ґ) перевірки проходження і послідовності сигналів на вмикання (вимикання) обладнання, у тому числі перехід на аварійні джерела енергопостачання;

д) періодичного або безперервного контролю стану металу і зварних з'єднань обладнання і трубопроводів.

19. Особлива увага приділяється заходам, спрямованим на запобігання помилкам персоналу за рахунок використання технічних засобів підтримки оператора, діагностики і самодіагностики С(Е), важливих для безпеки, оптимального вирішення питання взаємодії "людина-машина" з використанням сучасних інформаційних і цифрових технологій.

20. Проектом ЯПУ встановлюються та обґрунтовуються в ЗАБ:

а) проектний строк експлуатації С(Е), важливих для безпеки, з урахуванням процесів, які призводять до погіршення характеристик (корозія, ерозія, втома, старіння та ін.);

б) межі та умови безпечної експлуатації;

в) переліки блокувань та умови їх спрацьовування;

г) вимоги до проведення робіт з технічного обслуговування, ремонту обладнання, відповідних перевірок і випробувань;

ґ) обмеження у разі неготовності (відмови) С(Е).

21. У проекті ЯПУ передбачаються:

а) технічні засоби та організаційні заходи, спрямовані на запобігання порушенням меж та умов безпечної експлуатації ЯПУ;

б) технічні засоби та організаційні заходи щодо безпечного поводження з ЯМ і радіоактивними речовинами, зберігання реагентів, які використовуються у виробництві, у всіх режимах експлуатації;

в) сховище свіжого ядерного палива, де повністю унеможливлено потрапляння води;

г) сховище відпрацьованого ядерного палива, що відповідає вимогам чинних НПА та НД;

ґ) методи та засоби аналізу складу, кількості та активності твердих і рідких РАВ, що утворюються при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та проектних аваріях, а також методи і засоби контролю умов для безпечного зберігання РАВ;

д) технічні засоби та організаційні заходи для забезпечення обліку та контролю всіх ЯМ, ДІВ та РАВ;

е) запобігання будь-якому несанкціонованому доступу до С(Е), важливих для безпеки, а також до засобів вимірювання, контролю та блокувань;

є) технічні засоби і організаційні заходи для забезпечення фізичного захисту ЯПУ;

ж) засоби зв'язку, у тому числі резервні, для сповіщення і керування при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації, проектних і запроектних аваріях.

22. У проекті ЯПУ аналізуються на хімічну сумісність матеріали, що використовуються.

23. Персонал ЯПУ забезпечується необхідними засобами захисту від шкідливого впливу радіоактивних, токсичних, хімічних елементів та їх сполук.

24. Проектом ЯПУ встановлюються методи, місця, способи та засоби збору, переробки, кондиціонування, зберігання РАВ, а також обладнання для їх транспортування в межах майданчика ЯПУ.

25. Проектування споруд, С(Е) ЯПУ здійснюється з урахуванням подальшої дезактивації, поетапного демонтажу, а також збору, компактування і безпечного зберігання РАВ, які утворюються під час зняття з експлуатації ЯПУ.

26. Ремонт та обслуговування С(Е) здійснюється тільки на зупиненій ЯПУ.

27. Проектом передбачаються необхідні і достатні засоби протипожежного захисту С(Е) контролю і управління, а також захисних, забезпечувальних та керівних С(Е) безпеки ЯПУ, а також засоби виявлення і гасіння пожеж; автоматизований режим роботи систем гасіння пожеж з моменту подачі напруги на обладнання ЯПУ при проведенні передпускових налагоджувальних робіт.

1. Конструкція ЯПУ повинна виключати:

а) непередбачені проектом зміни об'єму конфігурації активної зони та відбивача нейтронів, що призводять до збільшення Кеф;

б) можливість несанкціонованого переміщення її вузлів і деталей;

в) перевищення Кеф значення 0,98 в результаті зменшення витоку нейтронів з активної зони ПКЗ за рахунок наближення до неї технологічного обладнання або персоналу.

2. У проекті ЯПУ повинен бути проведений аналіз реакції конструкції ЯПУ на можливі внутрішні і зовнішні впливи природного або техногенного походження, відмови або несправності КСЕ з метою виявлення можливих порушень меж та/або умов безпечної експлуатації, при цьому визначаються найбільш імовірні та небезпечні відмови та їх можливі наслідки.

3. Проектом ЯПУ передбачається відповідне маркування (розпізнавальні знаки) поглиначів нейтронів та ТВЗ (твелів), що мають різне збагачення та/або нуклідний склад.

4. Проектом передбачається обладнання приміщення сигналізаторами появи води та пристроями для її автоматичного видалення, якщо затоплення приміщення ЯПУ не виключене та призводить до збільшення Кеф.

1. Проектом ЯПУ передбачаються СКУ, які призначені для забезпечення дистанційного та/або автоматичного управління технологічними процесами, обладнанням та ЯПУ в цілому, автоматичного захисту систем, а також контролю за дотриманням меж та умов безпечної експлуатації ЯПУ.

2. Проект СКУ ЯПУ містить:

а) аналіз реакцій С(Е), важливих для безпеки, на можливі відмови в СКУ;

б) аналіз надійності функціонування технічних та програмних засобів та СКУ в цілому;

в) аналіз стійкості контурів автоматичного управління та регулювання (у разі їх наявності).

3. СКУ здійснює збирання, обробку та документування надійної інформації про технологічні параметри ЯПУ та стан КСЕ, надання цієї інформації оперативному персоналу.

4. Програмні засоби, що використовуються в СКУ ЯПУ, повинні бути верифіковані.

5. СКУ забезпечує контроль і управління підкритичністю ЯПУ та включає:

а) систему контролю щільності нейтронного потоку ЯПУ;

б) систему управління прискорювачем заряджених частинок (у випадку використання для управління ЯПУ в якості зовнішнього джерела);

в) систему управління запірною та регулюючою арматурою контурів охолодження ЯПУ;

г) систему технологічної сигналізації та оповіщення;

ґ) пункт управління ЯПУ та інформаційно-обчислювальну систему;

д) систему управління транспортно-технологічними операціями з РМ.

6. Система контролю щільності нейтронного потоку ЯПУ забезпечує контроль щільності та швидкості зміни нейтронного потоку в усьому діапазоні його змін при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та аваріях ЯПУ та оснащується засобами автоматичної перевірки працездатності і попереджувальної сигналізації про несправність.

7. Відмова каналу контролю параметрів нейтронного потоку ЯПУ супроводжується видачею попереджувального сигналу на пункт управління ЯПУ про відмову каналу та реєстрацією відмови.

8. Контроль параметрів нейтронного потоку ЯПУ здійснюється як мінімум двома незалежними каналами з показувальними та реєструючими у часі приладами.

9. У випадку розбивки діапазону контролю щільності та швидкості зміни нейтронного потоку на кілька піддіапазонів передбачається перекриття піддіапазонів не менше ніж однією десятою порядку у відповідних одиницях вимірювання нейтронного потоку та автоматичне переключення піддіапазонів.

10. У проекті передбачаються засоби контролю підкритичності активної зони ПКЗ та методика розрахунку підкритичності з представленням інформації оператору на пункт управління ЯПУ.

11. Конструкція ВО САЗ та системи управління ними повинні унеможливлювати самовільну зміну положення або стану засобів впливу на реактивність у бік її збільшення.

12. У проекті ПКЗ визначаються та обґрунтовуються умови випробувань, заміни та виводу в ремонт ВО САЗ.

13. СКУ повинні унеможливлювати:

а) введення позитивної реактивності зі швидкістю понад 0,07вефф/с;

б) введення позитивної реактивності шляхом переміщення завантажувальних або експериментальних пристроїв, якщо ВО САЗ не взведені (за їх наявності);

в) введення позитивної реактивності засобами впливу на реактивність у разі відсутності електропостачання в ланцюгах покажчиків проміжного положення ВО САЗ, у ланцюгах аварійної і попереджувальної сигналізації, кінцевих вимикачів експериментальних або завантажувальних пристроїв;

г) дистанційне збільшення реактивності одночасно з двох і більше робочих місць, двома і більше особами.

14. СКУ забезпечує для ВО САЗ ефективністю понад 0,7вефф та експериментальних і завантажувальних пристроїв ефективністю понад 0,3вефф крокове введення позитивної реактивності (крокове переміщення) зі швидкістю не більше 0,03вефф/с та величиною кроку не більше 0,3вефф.

15. Крокове переміщення ВО САЗ забезпечує чергування збільшення реактивності і автоматичного припинення збільшення реактивності з подальшою паузою. Кожне крокове переміщення ВО САЗ ініціюється оператором.

16. Система керування прискорювачем заряджених частинок забезпечує:

а) контроль і управління прискорювачем при нормальній експлуатації (уключаючи фізичний пуск) та відключення прискорювача при будь-яких порушеннях нормальної експлуатації та аваріях;

б) управління потужністю вихідного пучка заряджених частинок, частотою та тривалістю електронних імпульсів, управління пучком заряджених частинок відповідно до встановлених проектом ЯПУ вимог.

17. Система управління запірною та регулюючою арматурою контурів охолодження ЯПУ забезпечує:

а) автоматичне та дистанційне управління системами відведенням тепла від ЯПУ при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та аваріях;

б) підтримання водно-хімічного режиму теплоносія відповідно до встановлених у проекті ЯПУ вимог.

18. Система управління запірною та регулюючою арматурою контурів охолодження ЯПУ включає канали контролю технологічних параметрів цих контурів, технологічні захисти та блокування, канали дистанційного управління виконавчими механізмами (засувками, насосами тощо).

19. Транспортно-технологічне обладнання та експериментальні пристрої, що дистанційно управляються, повинні мати кінцеві вимикачі та в разі необхідності покажчики проміжного положення.

20. Система технологічної сигналізації та оповіщення забезпечує формування з виведенням на пункт управління, як мінімум, таких сигналів:

а) вказівні - інформують про основні поточні значення технологічних параметрів ЯПУ, положення ВО САЗ та наявності напруги в ланцюгах електропостачання СКУ;

б) попереджувальні (світлові та звукові) - інформують про відхилення технологічних параметрів ЯПУ від проектних вимог та наближення значень технологічних параметрів до встановлених меж безпечної експлуатації ЯПУ (до уставок спрацьовування АЗ);

в) аварійні (світлові та звукові) - інформують про досягнення та/або порушення меж та умов безпечної експлуатації ЯПУ;

г) звукову індикацію інтенсивності ланцюгової ядерної реакції поділу в активній зоні ЯПУ.

Сигнали звукового індикатора мають бути добре чутні в приміщеннях ЯПУ. Сигнали аварійної сигналізації повинні відрізнятися від сигналів попереджувальної. Проектом ЯПУ повинна передбачатись можливість перевірки працездатності світлової та звукової сигналізації.

21. Не допускається використання для контролю технологічних параметрів ЯПУ засобів, які не атестовані для цього.

22. У разі відмови засобів безперервного контролю параметрів, для яких установлені обмеження з ядерної безпеки, а також відмови виконавчих засобів, що забезпечують дотримання встановлених обмежень, ЯПУ повинна бути негайно зупинена.

23. Проектом ЯПУ передбачаються пункт управління, призначений для централізованого управління технологічними процесами та С(Е) безпеки на ЯПУ. Проектом ЯПУ передбачаються засоби забезпечення живучості пункту управління при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та проектних аваріях.

24. Пункт управління оснащується всіма необхідними засобами відображення інформації про основні параметри технологічного процесу та стан технологічного устаткування.

25. Інформаційно-обчислювальна система максимально забезпечує відображення та зберігання в повному обсязі інформації про технологічний процес, стан технологічного устаткування та СКУ.

26. Пункт управління оснащується засобами ручного управління:

а) технологічним процесом;

б) ВО САЗ, включаючи ініціювання АЗ;

в) відведенням тепла від ЯПУ;

г) прискорювачем заряджених частинок (у разі його використання);

ґ) транспортно-технологічними операціями з ЯМ.

27. Вимоги до складу обладнання та апаратури пункту управління, а також до порядку їх експлуатації і обслуговування встановлюються в проекті ЯПУ.

28. Проектом ЯПУ передбачається створення на пункті управління найбільш сприятливих умов для прийняття оперативним персоналом правильних рішень та зводити до мінімуму можливість його помилок.

29. Проектом ЯПУ передбачається транспортно-технологічна система поводження з РМ з метою безпечного виконання таких основних транспортно-технологічних операцій:

а) завантаження, вивантаження, переміщення ЯМ та ТВЗ, відбивачів та поглиначів нейтронів, касет зі зразками в ПКЗ з використанням перевантажувальної машини;

б) транспортування ЯМ, ТВЗ між ПКЗ та сховищами свіжого або відпрацьованого ядерного палива з використанням крана;

в) транспортування відбивачів та поглиначів нейтронів, касет зі зразками між місцями їхнього розміщення з використанням крана.

Забезпечується можливість виконання транспортно-технологічних операцій в автоматизованому, дистанційному та ручному режимах.

30. При поводженні з ЯМ необхідно дотримуватись вимог "Правил безопасности при хранении и транспортировке ядерного топлива на объектах атомной энергетики" (ПНАЭ Г-14-029-91), затверджених постановою Держпроматомнагляду СРСР від 31 жовтня 1991 року № 12.