Відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 9 листопада 2005 року № 830 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 лютого 2005 року за № 1420/11700 (зі змінами).

3. Директору Фінансово-економічного департаменту Адміністрації Державної прикордонної служби України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на Фінансово-економічний департамент та управління внутрішнього аудиту Адміністрації Держприкордонслужби.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.

1.1. Службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням начальника органу Державної прикордонної служби України (далі - орган Держприкордонслужби) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби.

1.2. Орган Держприкордонслужби, що відряджає військовослужбовця, зобов’язаний забезпечити його коштами. Аванс відрядженому військовослужбовцю може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

1.3. Якщо військовослужбовець отримав аванс на відрядження (у тому числі й на відрядження за кордон) і не виїхав у відрядження, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси органу Держприкордонслужби зазначені кошти в тих грошових одиницях, в яких було видано аванс.

Сума надміру витрачених коштів, отриманих військовослужбовцем на відрядження або під звіт і не повернутих в установлений строк, оподатковується за ставкою податку, визначеною Податковим кодексом України.

У разі неповернення військовослужбовцем залишку коштів у визначений строк відповідна сума стягується з нього органом Держприкодонслужби в установленому законодавством порядку.

1.4. Начальник органу Держприкордонслужби може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, а саме: витрат на найм житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Зазначені обмеження обумовлюються в наказі начальника органу Держприкордонслужби.

1.5. За наявності кількох видів транспорту, що зв’язує місце постійної служби військовослужбовця з місцем відрядження, або у разі потреби пересування військовослужбовця по території України або держави, до якої його відряджено, начальник органу Держприкордонслужби може запропонувати військовослужбовцю вид транспорту, яким йому слід користуватися. У разі відсутності такої пропозиції військовослужбовець самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.

1.6. Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, пов’язані з проїздом відрядженого військовослужбовця в м’якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом 1-го класу та бізнес-класу, а також витрати на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується військовослужбовець, відшкодовуються в кожному випадку з дозволу начальника органу Держприкордонслужби (Голови Державної прикордонної служби України - у разі відрядження за кордон) згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.

1.7. Після повернення з відрядження до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної служби, військовослужбовець зобов’язаний подати звіт про використання коштів, виданих йому на відрядження. Сума залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, виданих на відрядження, підлягає поверненню військовослужбовцем до каси або зарахуванню на відповідний рахунок органу Держприкордонслужби, що їх видав (у разі відрядження за кордон - у грошових одиницях, в яких було видано аванс).

У разі якщо під час службових відряджень відряджений військовослужбовець отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання коштів, виданих на відрядження, і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження (банківського дня, що наступає за днем прибуття до місця постійної служби).

У разі якщо під час службових відряджень відряджений військовослужбовець застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі та строк подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, не перевищив 10 банківських днів, за наявності поважних причин начальник органу Держприкордонслужби може продовжити такий строк до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Разом із звітом про використання коштів, виданих на відрядження, подаються оформлене посвідчення про відрядження, оригінали документів, що підтверджують вартість зазначених у зв’язку з відрядженням витрат, а саме: проїзні документи, документи про витрати на наймання житлового приміщення, страхові поліси тощо.

Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплата зазначених коштів здійснюється до закінчення третього банківського дня після затвердження звіту про використання коштів, виданих на відрядження.

1.8. Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв'язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави.

1.9. За час відрядження, у тому числі й за час перебування в дорозі, за військовослужбовцем зберігається належне йому за встановленими нормами грошове забезпечення.

1.10. Час перебування в дорозі, за який проводиться виплата добових під час службового відрядження, визначається за чинним розкладом руху залізничного, автомобільного, водного та повітряного транспорту, враховуючи час затримки відрядженого в дорозі через причини, які від нього не залежать, і час на пересадки.

Днем виїзду у відрядження вважається день відправлення літака, поїзда, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної служби відрядженого військовослужбовця, а днем прибуття з відрядження - день прибуття зазначеного транспорту до місця постійної служби.

У разі відправлення транспорту до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 00 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція відправлення поїзда або автобуса, пристань чи аеропорт розташовані поза межами населеного пункту, де проходить службу військовослужбовець, то у строк відрядження зараховується час, потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого до місця постійної служби.

1.11. Якщо військовослужбовець відбуває у відрядження у вихідний день, йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. Якщо наказом про відрядження передбачено повернення військовослужбовця з відрядження у вихідний день, йому може надаватися інший день відпочинку.

1.12. Рішення про продовження строку відрядження начальник органу Держприкордонслужби приймає після прибуття відрядженого військовослужбовця до місця постійної служби на підставі його рапорту, про що видається відповідний наказ.

За час затримки в місці перебування у відрядженні без поважних причин військовослужбовцю не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати.

2.1. Направлення військовослужбовців у службові відрядження може здійснюватися в разі дійсної потреби та забезпечення військовослужбовця авансом на строк відрядження:

Головою Державної прикордонної служби України, його першим заступником або заступником Голови Державної прикордонної служби України - у разі направлення військовослужбовців Державної прикордонної служби України у відрядження в межах України;

начальниками регіональних управлінь Державної прикордонної служби України або першими заступниками начальників регіональних управлінь - начальниками штабів - у разі направлення військовослужбовців підпорядкованих органів Держприкордонслужби у відрядження у межах ділянки відповідальності;

начальником Національної академії Державної прикордонної служби України - у разі направлення слухачів, курсантів на практику, стажування або для підготовки ними дипломних проектів (робіт) (за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби), а також військовослужбовців, у тому числі командирів підрозділів, для керівництва практикою і стажуванням за межами розташування навчального закладу;

начальниками органів Держприкордонслужби - у разі направлення військовослужбовців підпорядкованих підрозділів у відрядження у межах ділянки відповідальності.

2.2. Про направлення військовослужбовців у відрядження видається наказ начальника органу Держприкордонслужби із зазначенням: пункту призначення, найменування органу Держприкордонслужби або назви організації чи установи, куди відряджено військовослужбовця, строку та мети відрядження. Відповідно до завдань, визначених наказом, на військовослужбовця оформляється посвідчення про відрядження.

Орган Держприкордонслужби, що відряджає військовослужбовця, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у журналі реєстрації відряджень.

2.3. Строк службового відрядження в межах України не може перевищувати 30 календарних днів, крім випадків, передбачених абзацами другим, п’ятим, дев’ятим, десятим, сімнадцятим пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів".

У строк службового відрядження враховується час перебування в дорозі.

2.4. Військовослужбовцям, направленим у службові відрядження, за кожний день перебування у відрядженні в межах строків, передбачених пунктом 2.3 цього розділу, виплачуються добові в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

2.5. Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної служби, що зараховуються як два дні.

У разі відрядження військовослужбовця строком на один день або в таку місцевість, звідки він має змогу щодня повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

2.6. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за наявними відмітками у посвідченні про відрядження, засвідченими печаткою про дати вибуття військовослужбовця з місця постійної служби, прибуття його у пункт (пункти) службового відрядження, вибуття з нього (з них) та прибуття до місця постійної служби. Тривалість службового відрядження обчислюється за кількістю днів перебування у відрядженні з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів та часу перебування у дорозі.

Відмітки засвідчуються: в органах Держприкордонслужби - підписом службової особи, на яку наказом (розпорядженням) начальника органу Держприкордонслужби покладено обов’язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.

Якщо військовослужбовця відряджено до кількох населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.

У разі відрядження військовослужбовця з питань оперативної діяльності час перебування його у відрядженні письмово підтверджує начальник органу Держприкордонслужби, який направив його у службове відрядження.

Якщо відмітки про дати вибуття військовослужбовця з місця постійної служби, прибуття його у пункт (пункти) службового відрядження, вибуття з нього (з них) та прибуття до місця постійної служби у посвідченні про відрядження немає, то добові не виплачуються.

У разі відсутності наказу про відрядження добові не виплачуються.

2.7. Факт затримання відрядженого в дорозі через причини, які від нього не залежать, повинен бути засвідчений посадовими особами органів військового сполучення або військовими комендантами гарнізонів, а за їх відсутності - начальниками вокзалів, пристаней, аеропортів.

2.8. У разі тимчасової непрацездатності відрядженого військовослужбовця йому протягом усього часу, поки він не може за станом здоров'я приступити до виконання покладеного на нього службового завдання або повернутися до місця свого постійного проживання, але не більше двох місяців, на загальних підставах виплачуються добові та відшкодовуються витрати на найм житлового приміщення (крім випадків, якщо відряджений військовослужбовець перебуває на стаціонарному лікуванні).

2.9. Військовослужбовцям, які за період перепідготовки (підвищення кваліфікації) або під час виконання службових завдань з охорони державного кордону відповідно до законодавства мають право на харчування за рахунок держави, добові не виплачуються.

Виплата добових, у тому числі й за час перебування в дорозі, та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення не здійснюються військовослужбовцям:

допущеним до тимчасового виконання посад (обов’язків за посадою) в інших органах Держприкордонслужби;

яким за період відрядження здійснюються польові виплати або морське грошове забезпечення;

направленим у відрядження, пов’язані зі вступом на навчання та навчанням у заочних навчальних закладах, заочній ад’юнктурі (крім вищих військових навчальних закладів);

направленим у відрядження, пов’язані зі складанням вступних іспитів в ад’юнктуру при військових навчальних закладах, а також з підготовкою та складанням кандидатських іспитів, написанням і захистом дисертації;

направленим для лікування та/або реабілітації, медичного огляду військово-лікарською комісією, лікарсько-льотною комісією;

за час перебування в розпорядженні відповідних начальників (командирів). У разі направлення таких військовослужбовців у службові відрядження з пунктів перебування у розпорядженні в інші пункти відшкодування витрат на відрядження проводиться на таких самих підставах, що й для військовослужбовців того органу Держприкордонслужби, у якому вони перебувають у розпорядженні.

2.10. Орган Держприкордонслужби за наявності підтвердних документів відшкодовує в межах граничних сум витрати на найм житлового приміщення, витрати відрядженим військовослужбовцям на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат за користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором, та інших витрат.

2.11. Відрядженому військовослужбовцю також відшкодовуються витрати на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат за всі дні проживання. Відшкодування витрат на службові телефонні розмови проводяться в розмірах за погодженням з начальником органу Держприкордонслужби.

2.12. Військовослужбовцю, відрядженому в межах України, відшкодовується плата за бронювання місця у готелі (мотелі) або в інших осіб, які надають послуги з розміщення та проживання, у розмірі не більш як 50 відсотків вартості такого місця за одну добу згідно з поданими підтвердними документами.

2.13. Військовослужбовцям, відрядженим до пункту, звідки є можливість щодня повертатися до місця служби (проживання), але за умовами відрядження зобов’язаним перебувати у зазначених пунктах безперервно, відшкодування витрат на наймання житлового приміщення здійснюється тільки за поданими підтвердними документами у межах установлених законодавством норм.

2.14. Відрядженому військовослужбовцю понад установлені суми компенсації витрат у зв'язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за найм житлового приміщення згідно з підтвердними документами.

2.15. Витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

2.16. Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де проходить службу відряджений військовослужбовець, або місця перебування у відрядженні. Йому також відшкодовуються витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) відповідно до маршруту, погодженого начальником органу Держприкордонслужби, та на орендованому транспорті за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами).

2.17. Витрати на проїзд відшкодовуються за наявності підтвердних документів, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, страхових полісів тощо.

У разі використання електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира.