На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (із змінами)

1. Затвердити Інструкцію про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон, що додається.

2. Наказ Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - командуючого Прикордонними військами України від 17 травня 1999 року N 220 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Прикордонних військ України в межах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 7 червня 1999 року за N 359/3652 (із змінами), уважати таким, що втратив чинність.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на фінансово-економічне та контрольно-ревізійне управління Адміністрації Державної прикордонної служби України.

1.1. Службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням начальника (командира) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби.

1.2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрація Державної прикордонної служби України), територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональні управління Державної прикордонної служби України), Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони, органи охорони державного кордону (прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини), розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальні заклади, науково-дослідні установи, підрозділи спеціального призначення та органи забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби), що відряджають військовослужбовця, зобов'язані забезпечити його коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження. Аванс відрядженому військовослужбовцю може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Після повернення з відрядження військовослужбовець зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної служби, подати звіт про використання коштів, виданих на відрядження. Сума залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження, підлягає поверненню військовослужбовцем до каси. Разом із звітом подаються оформлене в установленому порядку посвідчення про відрядження, оригінали документів, що підтверджують вартість зазнаних у зв'язку з відрядженням витрат, а саме: проїзних документів, документів про витрати на наймання житлового приміщення, страхових полісів тощо.

1.3. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження. Тривалість службового відрядження обчислюється за кількістю днів перебування у відрядженні з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів та часу перебування у дорозі.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових провадиться з урахуванням дня вибуття військовослужбовця з місця постійної служби та прибуття до місця постійної служби, що зараховуються як два дні.

1.4. Днем виїзду у відрядження вважається день відправлення літака, поїзда, автобуса або іншого транспортного засобу з пункту постійної служби відрядженого військовослужбовця, а днем прибуття з відрядження - день прибуття зазначеного транспорту в пункт постійної служби.

У разі відправлення транспорту до 24-ї години включно днем від'їзду вважається поточна доба, а з 00 годин і пізніше - наступна доба. Якщо станція відправлення поїзда, пристань або аеропорт розташовані поза межами населеного пункту, де проходить службу військовослужбовець, то до строку відрядження зараховується час, необхідний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого до пункту постійної служби.

1.5. Якщо військовослужбовець відбуває у відрядження у вихідний день, йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

1.6. Час перебування в дорозі, за який провадиться виплата добових під час службового відрядження, визначається за діючим розкладом руху автомобільного, залізничного, водного та повітряного транспорту з урахуванням часу затримки відрядженого в дорозі з причин, що від нього не залежать, та часу на пересадки.

Факт затримання відрядженого в дорозі з причин, що від нього не залежать, повинен бути засвідчений посадовими особами органів військового сполучення або військовими комендантами гарнізонів, а за їх відсутності - начальниками вокзалів, пристаней, аеропортів.

1.7. Направлення військовослужбовців у службові відрядження може здійснюватися в разі дійсної необхідності та за наявності коштів на його забезпечення з дозволу:

Голови Державної прикордонної служби України або першого заступника Голови Державної прикордонної служби України в межах України - у разі направлення військовослужбовців Адміністрації Держприкордонслужби України та інших органів Держприкордонслужби;

начальників регіональних управлінь Державної прикордонної служби України або перших заступників начальників регіональних управлінь - начальників штабів у межах ділянки відповідальності - у разі направлення військовослужбовців підпорядкованих органів Держприкордонслужби;

начальника Національної академії Державної прикордонної служби України - у разі направлення слухачів, курсантів і офіцерів - наукових співробітників науково-дослідних установ Академії на практику, стажування або для підготовки ними дипломних проектів (робіт) (за погодженням з Адміністрацією Державної прикордонної служби України), а також військовослужбовців, у тому числі командирів підрозділів, для керівництва практикою і стажуванням за межами розташування навчального закладу;

начальників (командирів) органів Держприкордонслужби в межах ділянки відповідальності - у разі направлення військовослужбовців підпорядкованих органів Держприкордонслужби.

1.8. Направлення військовослужбовців у відрядження здійснюється посадовими особами, зазначеними в пункті 1.7 цієї Інструкції, та оформляється наказом із зазначенням: пункту призначення, найменування органу Держприкордонслужби або назви організації чи установи, куди відряджено військовослужбовця, строку та мети відрядження.

1.9. Службове відрядження, у тому числі для інспектування, проведення ревізій та перевірок господарської та фінансової діяльності органів Держприкордонслужби, призначається на строк не більше як 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі.

Термін відрядження військовослужбовців, направлених на підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів.

1.10. Витрати на відрядження військовослужбовцям відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені документально (крім добових витрат), військовослужбовцям не відшкодовуються.

1.11. Виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення провадиться за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати вибуття військовослужбовця з місця постійної служби, прибуття його в пункт (пункти) службового відрядження, вибуття з нього (з них) та прибуття до місця постійної служби. Відмітки завіряються: в органах Держприкордонслужби - підписом службової особи, на яку наказом (розпорядженням) начальника (командира) органу Держприкордонслужби покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього, а в установах, на підприємствах і в організаціях та інших органах державної влади - підписом посадової особи, на яку покладено обов'язок ставити відмітки на посвідченнях про відрядження.

Якщо військовослужбовця відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття і день вибуття проставляються в кожному пункті.

У разі відрядження з питань оперативної діяльності, коли військовослужбовець не може зробити відмітки про перебування у пункті відрядження, час перебування його у відрядженні письмово підтверджує начальник (командир) органу Держприкордонслужби за місцем постійної служби військовослужбовця.

Якщо за умовами режиму секретності в посвідченнях про відрядження не зазначається пункт відрядження, то відмітки в них робляться без зазначення пункту відрядження.

1.12. Офіцерам, прапорщикам (мічманам), військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим у службові відрядження в одиночному порядку, за кожен день перебування у відрядженні в межах строків, передбачених пунктом 1.9 цієї Інструкції, та за час перебування в дорозі виплачуються добові в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Якщо відміток про дати вибуття військовослужбовця з місця постійної служби, прибуття його у пункт (пункти) службового відрядження, вибуття з нього (з них) та прибуття до місця постійної служби в посвідченні про відрядження немає, то добові не виплачуються.

1.13. Добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб військовослужбовця) відшкодовуються військовослужбовцю незалежно від статусу населеного пункту.

У разі відрядження військовослужбовця строком на один день або в таку місцевість, звідки він має можливість щодня повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

1.14. У разі тимчасової непрацездатності відрядженого виплата добових провадиться за весь час, протягом якого він за станом здоров'я не міг приступити до виконання службових обов'язків або повернутися до пункту постійної служби, але не більше ніж за один місяць. Тимчасова непрацездатність відрядженого, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до пункту постійної служби повинні бути засвідчені в установленому порядку.

1.15. Норми і порядок виплати добових, визначені цією Інструкцією, не поширюються на військовослужбовців, направлених на спортивні змагання та навчально-тренувальні збори.

1.16. Офіцерам, прапорщикам (мічманам), військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим у службові відрядження у межах України, здійснюється відшкодування витрат на наймання житлового приміщення у пунктах відрядження за фактичними витратами з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни, але не більш як 10 відсотків від норми добових витрат за всі дні проживання), користування телевізором, холодильником, телефоном тощо.

Відшкодування витрат на службові телефонні переговори провадяться в розмірах, погоджених з начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.

Відрядженим військовослужбовцям відшкодовується плата за бронювання місць у готелях у розмірі не більш як 50 відсотків його вартості за добу згідно з поданими виправдними документами.

Витрати на наймання житлового приміщення на час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються в порядку та розмірах, передбачених цим пунктом.

1.17. Відшкодування витрат на наймання житлового приміщення провадиться офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим в інші населені пункти на медичний огляд військово-медичними комісіями в амбулаторному порядку.

1.18. Відшкодування витрат на наймання житлового приміщення провадиться за кожну добу перебування у пункті відрядження з дня прибуття відрядженого до пункту призначення і до дня виїзду з нього, але не більше граничної норми, установленої Кабінетом Міністрів України.

1.19. Військовослужбовцям, відрядженим до пункту, звідки є можливість щодня повертатися до місця служби (проживання), але за умовами відрядження зобов'язаним перебувати у зазначених пунктах безперервно, відшкодування витрат на наймання житлового приміщення здійснюється тільки за поданими документами, що підтверджують ці витрати, у межах установлених законодавством норм.

1.20. Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання в готелях або проїзних документів, оплачуються відрядженими за рахунок добових.

1.21. Військовослужбовцям, відрядженим у межах України, витрати на проїзд до місця відрядження та назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних з придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

Їм також відшкодовуються витрати: на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до (від) станції, пристані, аеропорту, якщо вони перебувають за межами населеного пункту, де проходить службу відряджений.

1.22. За наявності кількох видів транспорту, що зв'язують місце проходження служби з місцем відрядження, посадові особи, зазначені в пункті 1.7 цієї Інструкції, пропонують відрядженому військовослужбовцю вид транспорту, яким йому слід користуватися. За відсутності такої пропозиції військовослужбовець самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.

1.23. Витрати на проїзд у м'якому вагоні, у каютах, що оплачуються за 1-4 групами тарифних ставок на суднах морського флоту, у каютах 1 і 2 категорій на суднах річкового флоту, а також повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу відшкодовуються в кожному окремому випадку з дозволу начальника (командира) згідно з поданими проїзними документами.

1.24. Відрядженому військовослужбовцю також відшкодовуються витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами) відповідно до маршруту, погодженого з особою, яка направила військовослужбовця у відрядження.

Витрати у зв'язку з поверненням відрядженим військовослужбовцем квитка на потяг, літак або інший транспортний засіб можуть бути відшкодовані з дозволу особи, яка направила військовослужбовця у відрядження, лише з поважних причин (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження тощо) за наявності документа, що підтверджує витрати.

1.25. Викладені в цій Інструкції порядок та умови відшкодування витрат на відрядження повністю поширюються на військовослужбовців, які вибули у відрядження у зв'язку з їх викликом до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

При цьому відшкодування витрат на службові відрядження військовослужбовцям провадиться за місцем постійної служби з подальшим відшкодуванням виплачених сум органом, за викликом якого відряджався військовослужбовець.

1.26. Військовослужбовцям, які за період перепідготовки (підвищення кваліфікації) або під час виконання службових завдань з охорони державного кордону відповідно до законодавства мають право на харчування за рахунок держави, добові не виплачуються.

Виплата добових, у тому числі й за час перебування в дорозі, та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення не здійснюються військовослужбовцям:

допущеним у встановленому порядку до тимчасового виконання посад (обов'язків за посадою) в інших органах Держприкордонслужби;

яким за період відрядження здійснюються польові виплати або морське грошове забезпечення;

направленим у відрядження, пов'язані зі вступом на навчання та навчанням у заочних цивільних навчальних закладах, заочній ад'юнктурі;

направленим у відрядження, пов'язані зі складанням вступних іспитів в ад'юнктуру при військових навчальних закладах, а також з підготовкою та складанням кандидатських іспитів, написанням і захистом дисертації;

за час перебування в розпорядженні відповідних начальників (командирів). У разі направлення таких військовослужбовців у службові відрядження з пунктів перебування у розпорядженні в інші пункти відшкодування витрат на відрядження провадиться на таких самих підставах, що й для військовослужбовців того органу Держприкордонслужби, у якому вони перебувають у розпорядженні.