- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
31 серпня 2012 р.
№ 1469/21781
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства
№ 1968 від 15.11.2023 )
Про затвердження Ветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об’єктів) з виробництва продуктів бджільництва
Відповідно до частини другої
статті 5 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", підпункту 7.86 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого
Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 500, та з метою забезпечення здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за діяльністю потужностей (об’єктів) щодо виробництва продуктів бджільництва НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Ветеринарно-санітарні вимоги для потужностей (об’єктів) з виробництва продуктів бджільництва, що додаються.
2. Департаменту тваринництва (Гетя А.А.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Сеня О.В.
4. Цей наказ набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування.
ПОГОДЖЕНО: Віце-прем'єр-міністр України - Міністр охорони здоров'я України Голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Голова Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва |
Р. Богатирьова В.М. Горжеєв М.Ю. Бродський |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики
та продовольства України
08.08.2012 № 491
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
31 серпня 2012 р.
№ 1469/21781
ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ВИМОГИ
для потужностей (об’єктів) з виробництва продуктів бджільництва
І. Загальні вимоги
1.1. Ці Ветеринарно-санітарні вимоги встановлюють ветеринарно-санітарні правила щодо утримання й експлуатації потужностей (об’єктів), приймання, переробки, зберігання та транспортування продуктів бджільництва.
1.3. Ці Ветеринарно-санітарні вимоги є обов’язковими для:
операторів потужностей (об’єктів) з виробництва продуктів бджільництва;
державних інспекторів ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд.
1.4. У цих Ветеринарно-санітарних вимогах терміни вживаються в таких значеннях:
безпечні продукти бджільництва - продукти, які не створюють шкідливого впливу на здоров’я людини безпосередньо чи опосередковано за умови їх виробництва та обігу з дотриманням вимог санітарних заходів та споживання (використання) за призначенням;
гомогенізація меду - процес переробки меду та інших продуктів бджільництва, що забезпечує отримання рівномірної (однорідної) суміші;
декристалізація меду (розпускання меду) - перетворення меду з кристалічного стану в рідкий (сироподібний), що проводиться шляхом нагрівання меду до температури не більше 40 - 42-0С;
змішування (купажування) меду - змішування меду монофлорного або різних сортів визрілого натурального меду для покращення його товарного вигляду, смаку та запаху;
мед бджолиний (мед натуральний) - продукт перероблення медоносними бджолами нектару або паді;
мед монофлорний (квітковий) - мед, вироблений бджолами з нектару переважно одного виду рослин;
потужність (об’єкт) з виробництва продуктів бджільництва - територія, споруда, приміщення, будівля, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, що використовуються у виробництві або обігу об’єктів санітарних заходів;
продукти бджільництва - продукти, одержані завдяки збиральним і фізіологічним властивостям бджіл (мед, віск, обніжжя бджолине (пилок квітковий), перга, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута, трутневий гомогенат), а також самі бджоли;
показники якості продуктів бджільництва - комплекс ознак і властивостей, притаманних продуктам бджільництва, що визначають їх харчову цінність і споживчі властивості та дають можливість ідентифікувати;
промислова переробка (промпереробка) - ряд технологічних операцій, у результаті яких із продуктів бджільництва (сировини) отримують харчові та технологічні продукти відповідно до нормативно-правових актів;
тара зворотна - тара, яку після приймання продуктів бджільництва повертають постачальнику (фляги, бідони, діжки тощо);
тара споживча - герметично закрита тара, що реалізується разом з продуктами (скляні банки; банки, коробки, пакети тощо з полімерних матеріалів, харчового алюмінію і нержавіючої сталі та інші, використання яких дозволено для прямого контакту з харчовими продуктами).
ІІ. Загальні ветеринарно-санітарні вимоги до території, виробничих, допоміжних та побутових приміщень
2.1. Територія потужності (об’єкта) повинна бути огороджена.
2.2. Під’їзні шляхи, дороги, доріжки для пішоходів, розвантажувальні майданчики повинні бути забезпечені твердим рівним покриттям, легкодоступним для миття та дезінфекції, з водостоком, який забезпечує відведення атмосферних, талих вод та вод від змиву майданчиків у каналізацію й очисні споруди.
2.3. Територія потужності (об’єкта) повинна бути озеленена, та, як правило, не допускається висаджування дерев та кущів, які при цвітінні виділяють пух, волокнисте або пухнасте насіння, що призводить до забруднення обладнання та продуктів.
2.4. Територія потужності (об’єкта) має бути чистою. Протягом дня її потрібно чистити від забруднення, а взимку - від снігу та льоду. У теплу пору року територію та зелені насадження необхідно поливати не рідше одного разу на добу.
2.5. На території потужності (об’єкта) шляхи переміщення сировини не повинні перехрещуватися з шляхами переміщення готових продуктів, відходів, допоміжних матеріалів.
2.6. Потужності (об’єкти) працюють у режимі підприємств закритого типу. Категорично забороняється вхід сторонніх осіб у виробничі зони, а також в’їзд будь-якого виду транспорту, не пов’язаного з обслуговуванням потужності (об’єкта). Будівництво тимчасових будівель і споруд на території виробничої зони діючої потужності (об’єкта) не дозволяється.
2.7. Тара, будівельні та інші господарські матеріали повинні бути захищені від атмосферних опадів, пилу тощо.
2.8. Для збирання та зберігання відходів і сміття, на асфальтованих або бетонних майданчиках, площа яких повинна перевищувати площу сміттєвого бачка в три рази, повинні бути встановлені водонепроникні контейнери (бачки) з кришками, що щільно закриваються. Майданчики мають бути огороджені з трьох сторін та бути під покриттям. Бачки повинні бути розташовані від виробничих та складських приміщень на відстані не менше 25 метрів.
2.9. Контейнери, що використовуються для небезпечних речовин, повинні бути відповідним чином позначені (марковані), а також має бути передбачено їх закриття, щоб уникнути забруднення харчових продуктів.
2.10. Видалення сміття із контейнерів проводять у міру їх заповнення не більше ніж на 2/3 об’єму, але не рідше одного разу на три дні. Контейнери та майданчик після прибирання потрібно мити та дезінфікувати. Для миття переносних сміттєзбірників повинні бути обладнані майданчики або приміщення з гарячою та холодною водою, забезпечені краном із змішувачем, шлангом та обладнані трапом для видалення змивних вод.
2.11. Видалення відходів і сміття із сміттєзбірників проводиться спеціальним транспортом, використання якого для перевезення продуктів бджільництва забороняється.
2.12. Потужності (об’єкти) з виробництва продуктів бджільництва повинні мати такі підрозділи (приміщення):
приміщення для миття (підготовки) тари зворотної;
ділянку для приймання сировини;
приміщення для зберігання сировини;
приміщення для миття (підготовки) тари споживчої;
камери декристалізації (розігріву) меду;
приміщення для переливання, змішування та фасування продуктів бджільництва;
приміщення для зберігання готових продуктів;
ділянку для зберігання тари (зворотної та споживчої);
виробничу лабораторію;
приміщення для приготування дезінфекційних розчинів та склад для зберігання деззасобів;
допоміжні та побутові приміщення.
2.13. Розташування виробничих приміщень, ділянок, відділень, допоміжних складських приміщень на потужностях (об’єктах) повинно забезпечувати поточність технологічних процесів, що виключають перетинання потоків сировини та готових продуктів, а також забезпечувати можливість проведення миття, прибирання та дезінфекції тощо.
2.14. Поверхні стін, перегородок та підлоги мають бути виготовлені з нетоксичних та водостійких матеріалів, що дають можливість проведення вологого прибирання та дезінфекції.
2.15. Стіни, стеля і перегородки повинні мати гладку поверхню до такої висоти, яка необхідна для виконання окремих видів робіт. Панелі виробничих приміщень на висоту не менше 1,8 м мають бути обличковані кахлем або пофарбовані. Для обличкування і обробки стін можна також використовувати інші матеріали, дозволені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
2.16. Для збереження від пошкоджень обличкування і фарбування стін, колон, дверних отворів необхідно облаштовувати відбійні куточки і обмежувачі на підлозі. Місця з відбитою штукатуркою підлягають негайному штукатуренню з подальшим біленням або фарбуванням.
2.17. Білення і фарбування стелі та стін мають проводитися не рідше одного разу на рік. Крім того, стелі, стіни, кути у разі наявності на них брудних плям, вогкості, кіптяви тощо біляться та фарбуються в міру забруднення. При появі плісняви у приміщеннях їх потрібно негайно чистити та фарбувати із застосуванням фунгіцидних засобів.
2.18. Підлоги в усіх виробничих, складських та допоміжних приміщеннях мають бути міцними, з вологовідштовхувального (не притягувати вологу) та хімічно стійкого матеріалу з гладкою, без щілин, зручною для очищення та миття поверхнею, що забезпечує достатній стік води. Також підлоги повинні бути устатковані відповідними ухилами від робочих місць до стічних жолобів, які мають бути зручними для очищення.
2.19. Усі обличковані або пофарбовані стіни періодично (у міру забруднення), але не рідше одного разу на тиждень повинні митися та піддаватися дезінфекції.
2.20. Стеля і підвісна арматура повинні бути оброблені так, щоб зменшити накопичення конденсату, бруду, ріст небажаної плісняви і відпадання частинок конструкції.
2.21. Вікна та інші отвори повинні бути збудовані таким чином, щоб запобігати накопиченню бруду. Вікна, що відкриваються назовні, за потреби повинні бути обладнані захисними сітками від комах, що легко знімаються для чищення та миття. Якщо відкриті вікна можуть призвести до забруднення, вони повинні бути закритими під час виробництва.
2.22. Розбите скло у вікнах необхідно негайно замінювати цілим.
2.23. Двері повинні мати гладку та водостійку поверхню, легко чиститися, а за потреби - дезінфікуватися.
2.24. Виробничі приміщення з приймання та попередньої обробки сировини повинні бути відокремлені від виробничих приміщень з виготовлення готових продуктів з метою запобігання перехресному забрудненню.
2.25. Виробничі, складські, допоміжні приміщення при вході повинні бути обладнані пристроями для чищення взуття та дезінфекційними килимками.
2.26. Ділянка для приймання сировини та приміщення для зберігання продуктів бджільництва мають бути відокремлені, відповідати вимогам до складських приміщень та забезпечувати умови зберігання сировини (температура, вологість, відсутність сторонніх запахів та предметів тощо).
2.27. Камери розігріву меду та приміщення, в яких за допомогою теплоносіїв підтримується температура 42-48-0С (але не вище 50-0С), повинні бути відокремлені і утримуватись у чистоті та періодично підлягати миттю і дезінфекції.
2.28. Для контролю за температурними режимами в камерах мають бути розташовані відповідні прилади в оправі, яка захищає їх від механічних пошкоджень.
2.29. Приміщення для переливання, змішування та фасування продуктів бджільництва, ділянка для зберігання готових продуктів і тари мають бути відокремлені одне від одного. Приміщення потрібно дезінфікувати не рідше одного разу на півріччя та під час перерв за відсутності в них продуктів.
2.30. У виробничих приміщеннях повинні бути встановлені змішувач і крани з розрахунку один кран на 500 кв. м площі. Умивальники для миття рук потрібно обладнувати безконтактними змішувачами холодної та гарячої води, милом, щітками, електрорушниками або рушниками разового використання. Умивальники повинні бути розташовані в кожному виробничому приміщенні біля входу, а також у місцях, зручних для користування ними, на відстані не більше 15 м від робочого місця. З метою забезпечення персоналу питною водою повинні бути обладнані спеціальні місця.
2.31. Виробнича лабораторія повинна бути відокремленим приміщенням та відповідати чинним вимогам законодавства.
2.32. Побутові приміщення потрібно обладнувати відповідно до санпропускників, чинних будівельних та санітарних норм. До них належать: гардеробні для одягу (верхнього, домашнього та робочого), душові кімнати, туалети, кімната для приймання їжі (їдальня) тощо.
2.33. Стіни в душових кімнатах повинні бути обличковані кахельною плиткою на всю висоту, а у санітарних вузлах - на висоту 2 м, вище - до несучих конструкцій та в гардеробах - стіни фарбують. Стелі в душових кімнатах потрібно фарбувати масляною або вологостійкою фарбою, а в решті приміщень білити вапном. Стелі також можуть бути виготовлені з матеріалів, дозволених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, підлогу слід викладати керамічною плиткою.
2.34. Особистий одяг зберігається окремо від робочого та санітарного, у свою чергу робочий та санітарний чистий одяг - окремо від брудного в індивідуальних шафах, взуття - на стелажах. Брудний робочий та санітарний одяг - у ємностях з маркуванням "Для прання".
2.35. Туалети не повинні мати прямого входу з виробничих приміщень і мають бути обладнані змивними бачками з педальними спускачами. Шлюзові кімнати перед туалетами потрібно обладнувати вішалками для санітарного одягу, безконтактними змішувачами холодної та гарячої води, рукомийниками для миття рук та дозаторами для дезінфекційних засобів. Тут також мають бути мийні та дезінфекційні засоби, електрорушники або рушники разового використання.
2.36. Суворо забороняється використовувати побутові приміщення для інших потреб.
2.37. Складські приміщення для зберігання сировини, готових продуктів, тари, допоміжних матеріалів повинні мати цілі стелі та підлогу, бути чистими й регулярно прибиратися. Білення стін і стелі має проводитися не рідше одного разу на рік.
2.38. Усі приміщення повинні бути непроникними для гризунів.
IІІ. Ветеринарно-санітарні вимоги до водопостачання та каналізації
3.1. Потужності (об’єкти) для виробничих і технологічних потреб повинні постійно забезпечуватися питною водою, яка має відповідати встановленим санітарним нормам.
3.2. Потужності (об’єкти) повинні мати схеми водопровідної та каналізаційної мережі і надавати їх на вимогу органів, що здійснюють державний контроль та нагляд, а також резервуари (ємності) для добового запасу чистої води, вироблені з дозволених матеріалів відповідно до чинного законодавства. Обмін води в резервуарі повинен забезпечуватись у строк не більше ніж 48 годин.
3.3. Водопроводи технічної та питної води повинні бути відокремлені один від одного, пофарбовані фарбами різних кольорів. Точки забору води повинні мати написи: "Вода питна", "Вода технічна". Не допускається з’єднувати між собою обидві системи водопостачання.
3.4. Керівники або власники потужностей (об’єктів) повинні забезпечувати перевірку якості води щодо відповідності встановленим законодавством вимогам.
3.5. Відпрацьована стічна вода з виробничих та побутових приміщень відводиться до міської (селищної) каналізації або потужності (об’єкти) повинні мати очисні споруди згідно з встановленими законодавством вимогами.
3.6. Забороняється скидати відпрацьовані виробничі та господарсько-побутові стічні води без відповідного очищення у відкриті водойми.
ІV. Ветеринарно-санітарні вимоги до освітлення, опалення та вентиляції
4.1. Приміщення мають бути достатньо забезпечені природним або штучним освітленням, що дозволяє виконувати відповідні технологічні процеси.
4.2. Освітлювальні прилади повинні мати захисні решітки, плафони, які запобігають випадінню ламп розжарювання, скла з метою недопущення потрапляння осколків у харчові продукти. Вони також мають бути чистими та в разі потреби - піддаватися миттю в міру їх забруднення.
4.3. У разі зміни в призначенні виробничого приміщення, а також при перенесенні або заміні одного устаткування іншим освітлювальні прилади повинні бути відповідним чином переобладнані і пристосовані до нових умов без відхилення від норм освітлення.
4.4. Забороняється розташовувати світильники безпосередньо над відкритим устаткуванням.
4.5. Спостереження за станом і експлуатацією освітлювальних приладів покладається на відповідальних осіб. На потужності (об’єкті) необхідно вести у відповідних журналах записи щодо обліку заміни не придатних для використання розбитих ламп розжарювання, плафонів та інших предметів.
4.6. Системи вентиляції та опалювання повинні відповідати чинним санітарним вимогам.
4.7. У приміщеннях потужності (об’єкта) повинні бути належні та достатні засоби природної або механічної вентиляції, а також має бути забезпечено недопущення будь-якого потоку повітря із забрудненої зони до чистої.
4.8. Системи вентиляції повинні бути сконструйовані таким чином, щоб дозволити безперешкодний доступ до фільтрів та інших частин, які мають чиститися або замінюватися.
4.9. Прилади опалення з рівною поверхнею встановлюються таким чином, щоб їх можна було легко оглянути, почистити та відремонтувати. Категорично забороняється використовувати прилади системи опалення виробничих приміщень для сушіння одягу та взуття.
V. Ветеринарно-санітарні вимоги до технологічного обладнання, інвентарю
5.1. Потужності (об’єкти) з виробництва продуктів бджільництва повинні мати відповідне обладнання для виконання технологічних процесів, зокрема:
ємності для збору (переливання) меду з тари постачальників;
фільтри для фільтрування меду;
ємність для змішування меду монофлорного або купажування;
ємності для підготовки до фасування перги, прополісу тощо;
обладнання для розливу меду у споживчу тару.
5.2. Технологічне обладнання, прилади, інвентар, інструменти, що контактують з харчовими продуктами, повинні бути виготовлені з матеріалів, що дозволені для контакту з харчовими продуктами відповідно до чинного законодавства, та підтримуватися у такому належному стані та умовах, щоб зменшити ризик забруднення, ефективно очищуватися, дезінфікуватися.
5.3. Обладнання, прилади, інвентар, інструменти, де це необхідно, повинні мати належні вимірювальні засоби для контролю за їх роботою.
5.4. Обладнання повинно розташовуватися так, щоб:
можна було забезпечити його належне технічне обслуговування і очищення;
................Перейти до повного тексту