Відповідно до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", з метою створення сучасних дієвих умов роботи олійно-жирових підприємств різних форм власності і господарювання, поліпшення обліку й уніфікації оформлення операцій із олійним насінням та продуктами його перероблення та приведення нормативно-правових актів Міністерства аграрної політики та продовольства України до норм чинного законодавства

1. Затвердити зміни до Порядку обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 11 вересня 2009 року N 656, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2009 року за N 1163/17179, що додаються.

2. Департаменту продовольства (Куць О.І.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Сеня О.В.

1. У розділі I:

Пункт 1.3 виключити.

У зв'язку з цим пункти 1.4-1.49 вважати пунктами 1.3-1.48 відповідно.

1.2. Пункти 1.3, 1.4 викласти у такій редакції:

"1.3. Первинний облік на олійно-жирових підприємствах ґрунтується на даних зважування сировини, матеріалів, готової продукції, побічної (супутньої) продукції та відходів виробництва з урахуванням їх якості, що фіксується у первинних документах.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи, створені в електронному вигляді, та порядок електронного документообігу визначаються та застосовуються у бухгалтерському обліку підприємствами всіх форм власності за умови дотримання вимог чинного законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Форми обліку та звітності, що наведені у додатках до цього Порядку, є типовими та можуть доповнюватися та змінюватися відповідно до умов виробництва, технологічного процесу та обладнання, інших умов з дотриманням вимог чинного законодавства.

Облік олійної сировини в бухгалтерському обліку на підприємствах олійно-жирової галузі може проводитись як у фізичній, так і в заліковій вазі.

1.4. Первинний облік у виробничих цехах, складах і лабораторіях відображається в спеціальних книгах обліку, лабораторних і технологічних журналах. Облік може проводитись на паперових носіях та в електронному вигляді згідно з вимогами чинного законодавства. Форми книг обліку у виробничих цехах і складах встановлені цим Порядком. Форми лабораторних і технологічних журналів на паперових носіях або в електронному вигляді визначені чинними нормативними документами. Якщо книги обліку ведуться на паперових носіях, то записи у книгах обліку, лабораторних та технологічних журналах здійснюються тільки чорнилом або кульковими ручками пастою темного кольору.".

1.3. Пункт 1.9 викласти у такій редакції:

"1.9. Контроль за правильністю ведення і своєчасністю записів у технологічних журналах здійснюється інженером зміни та начальником цеху. Факт перевірки, наявність усіх сторінок у технологічних журналах на паперових носіях, зауваження з ведення технологічних журналів зазначаються в журналах за підписом особи, яка здійснила перевірку, із зазначенням дати проведення перевірки, посади, прізвища та ініціалів особи, яка здійснила перевірку. При веденні журналів в електронному вигляді факт перевірки посвідчується формуванням відповідної відмітки у журналі за період, що перевіряється, у вигляді електронного документа з електронним цифровим підписом особи, яка здійснила перевірку.".

1.4. Пункт 1.11 викласти у такій редакції:

"1.11. Первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська звітність, технологічні та лабораторні журнали на паперових носіях та в електронному вигляді зберігаються відповідно до вимог із зберігання архівних документів відповідно до чинного законодавства.".

1.5. Пункт 1.14 викласти у такій редакції:

"1.14. Визначення кількості сировини, матеріалів, готової основної та побічної (супутньої) продукції при прийманні, передачі зі складів до цехів, з цехів до складів і з цеху до цеху повинно проводитись ваговим методом. Облік руху олії дозволяється проводити з використанням масових витратомірів. На підприємстві повинно бути встановлено графік повірки ваговимірювального господарства (ваг). Повірка ваг здійснюється у строки, передбачені нормативною документацією. Результати повірки ваг відмічаються у книзі відважувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги (форма N 2), книзі реєстрації вантажів, що прибули залізницею і водним транспортом (форма N 8), та книзі відважувань (форма N 11) (додатки 2, 8, 12 до цього Порядку) або в журналі обліку засобів вимірювання і в технічних паспортах на ваги. На ваги ставиться клеймо про дату повірки.".

1.6. Абзац другий пункту 1.21 викласти у такій редакції:

"При складанні договорів на поставку сировини перелік якісних показників може включати не тільки показники, що входять у чинні стандарти на дану сировину, але також і ті, які мають важливе значення для ведення технологічного процесу (наприклад, показник "вміст воску" в олії для олійно-жирових підприємств, що переробляють олію).".

1.7. Абзац перший пункту 1.24 викласти у такій редакції:

"1.24. Для перевірки достовірності даних постачальника про якість олійного насіння представник лабораторії підприємства-одержувача відбирає проби відповідно до вимог чинної нормативної документації і виконує контрольні аналізи експресним методом на лабораторних приладах, обумовлених договором на поставку сировини. В разі розбіжностей результатів аналізи випробування проводяться відповідно до вимог чинних нормативних документів (стандартів). При відбиранні проб надається перевага принципу пропорційного відбору проби, при якому з кожної тонни олійної сировини відбирається встановлена нормативними документами кількість сировини.".

1.8. Пункти 1.28, 1.29 викласти у такій редакції:

"1.28. Зважування і відбір проб усієї олійної сировини, що приймається безпосередньо від постачальників, проводяться у присутності представників постачальників. На кожну прийняту партію виписується приймальна квитанція (прибутковий ордер). У квитанції зазначаються вага і якість олійного насіння за даними підприємства-одержувача.

Якщо протягом доби одним постачальником здається декілька партій олійної сировини, однорідних за якістю, визначення якості усієї олійної сировини, що надходить від цього постачальника, можна проводити за середньодобовою пробою.

1.29. Жирова сировина, що надходить від постачальників, приймається за вагою в натурі, враховується в первинних документах за вагою в натурі, встановленою одержувачем, і в жирах (без вологи та нежирових домішок) та оформляється прибутковим ордером приймання жирової сировини (форма N 18) та актом приймання жирової сировини (форма N 18а) (додатки 21, 22 до цього Порядку). Жирову сировину (вітчизняну та імпортовану), що надійшла на підприємство в тарі з трафаретною вагою, дозволяється приймати, враховувати і відпускати на виробництво за вагою, вказаною на трафареті, за умови, якщо тара не пошкоджена і не має течі.".

1.9. Пункт 1.36 викласти у такій редакції:

"1.36. Виробничі звіти складаються на паперових носіях або в електронному вигляді на основі даних лімітно-забірних карток, актів приймання сировини, актів здачі готової основної та побічної (супутньої) продукції і зворотних відходів та інших документів, а також даних лабораторії про якість сировини, основної та побічної (супутньої) продукції тощо. Результати аналізів та інші дані видаються цехам, заводам, складам з лабораторії за підписом начальника (завідувача) лабораторії або уповноваженого працівника лабораторії і оформляються належним чином (темним чорнилом або кульковою ручкою темною пастою з повним найменуванням показників і чітко написаними цифрами) на паперових носіях або в електронному вигляді.

Виробничі звіти після перевірки бухгалтерією перевіряються і підписуються уповноваженою особою і затверджуються керівником підприємства.".

1.10.Пункти 1.38, 1.39 викласти у такій редакції:

"1.38. Залишки сировини, готової основної та побічної (супутньої) продукції, напівфабрикатів у виробництві на кінець місяця (незавершене виробництво), що підлягають інвентаризації, перераховуються у вихідну сировину і враховуються як виробничі запаси.

До незавершеного виробництва належать сировина та продукти, що не пройшли повний цикл виробництва, передбачений технологією: залишки олійного насіння після зважування; напівфабрикати (ядро, м'ятка, місцелла, олія нерафінована, шрот, фуз, макуха пресових цехів або заводів, що переробляються на тому самому підприємстві, тощо) в олійнодобувному цеху (на заводі);

маргаринова емульсія у змішувачах маргаринового цеху (заводу); мило у відстійних ємкостях миловарного цеху (заводу); саломас, олія рафінована в рафінаційному цеху олієзаводу, гідрозаводу олійно-жирового комбінату; залишок гліцерину в гліцериновому цеху; емульсії для кетчупів, гірчиці, хрону та інших соусів.

1.39. Передача олійно-жирової сировини, жирозамінників і жиромістких відходів у виробництво оформлюється лімітно-забірними картками на відпуск сировини у виробництво (форма N 20) (додаток 24 до цього Порядку) (далі - форма N 20) або лімітно-забірними картками відповідно до типової форми з обліку сировини та матеріалів М-8 "Лімітно-забірна картка", затвердженої наказом Міністерства статистики України від 21 червня 1996 року N 193 (далі - типова форма N М-8), або актом приймання складом готової і супутньої продукції та зворотних виробничих відходів (форма N 15) (додаток 16 до цього Порядку) (далі - акт за формою N 15) на паперових носіях або в електронному вигляді.".

1.11. Пункт 1.42 викласти у такій редакції:

"1.42. Реалізація (відвантаження) готової продукції, побічної (супутньої) продукції і відходів, які підлягають реалізації, проводиться олійно-жировими підприємствами на підставі укладених договорів. Оформлення відвантаження проводиться на підставі наказу на відпуск (відвантаження) продукції зі складу (додаток 39 до цього Порядку) з оформленням товарно-транспортних накладних.".

1.12. Абзац шостий пункту 1.48 викласти у такій редакції:

"Передача фузу зі складу на переробку у виробництво оформляється лімітно-забірною карткою або актами за формою N 15 на паперових носіях або в електронному вигляді. Фуз, отриманий при зачищенні цехової апаратури і баків перед зупинкою олієзаводу (цеху) на капітальний ремонт, здається на склад за вагою в натурі і в жирах.".

2. У розділі II:

2.1. Пункти 2.3-2.6 викласти у такій редакції:

"2.3. Приймання від постачальників насіння, доставленого залізничним (водним, автомобільним) транспортом, оформляється актом приймання олійного насіння, що надійшло від постачальників (форма N 9) (додаток 9 до цього Порядку), на паперових носіях або в електронному вигляді. Приймання давальницького насіння безпосередньо від замовників оформляється квитанціями до переробки давальницького олійного насіння і на видачу належної олієпродукції (форма N 5) (додаток 5 до цього Порядку), квитанції оформляються на паперових носіях або в електронному вигляді.

2.4. Насіння, що надійшло, оприбутковується і обліковується за видами, кількістю і якістю у книзі кількісно-якісного обліку за формою N 12. Книга кількісно-якісного обліку за формою N 12 ведеться у паперовому або електронному вигляді матеріально відповідальною особою без розмежування за окремими місцями зберігання.

2.5. У книзі кількісно-якісного обліку за формою N 12 (у паперовому або електронному вигляді) відображається фізична вага олійного насіння, що надійшло до підприємства. Розходження за вагою, що зазначена в накладній залізничної станції, порту, заготівельного пункту, оформляється комерційним актом, що складається залізничною станцією (портом), або актом при перевезенні автомобільним транспортом за підписом супроводжувальної особи і підписом завідувача складу або іншої матеріально відповідальної особи, яка прийняла насіння. Комерційний акт складається в тому випадку, якщо нестача олійного насіння перевищує норму природного убутку при перевезеннях відповідним видом транспорту та граничні розходження у визначенні маси нетто для ваг. Норми граничного розходження у визначенні маси вантажу обумовлені допустимою похибкою, встановленою для автомобільних та залізничних ваг, на яких здійснюється зважування партій олійного насіння.

2.6. Переміщення олійного насіння у межах підприємства оформлюється актом внутрішнього пересування олійного насіння (форма N 10) (додаток 10 до цього Порядку) (далі - акт за формою N 10) на паперових носіях або в електронному вигляді.

Актом за формою N 10 оформляється передача олійного насіння зі складу на виробництво, зі складу в сушарку, з сушарки до виробництва. Якщо на заводі є два або декілька завідувачів сировинними складами, то переміщення олійного насіння зі складів, закріплених за однією матеріально відповідальною особою, в склади, закріплені за іншою матеріально відповідальною особою, оформляється також актом за формою N 10 на паперових носіях або в електронному вигляді.

Акт за формою N 10 на передачу олійного насіння зі складу в сушарку і з сушарки до складу складається в день передачі в двох примірниках - по одному для кожної із сторін.

Акт за формою N 10 на паперових носіях або в електронному вигляді, на передачу олійного насіння на виробництво складається щодня в двох примірниках за підписами завідувача складу (здавальника) і начальника цеху (приймальника). Один примірник цього акта передається начальнику цеху і є основою для складання виробничого звіту (форма N 23) (додаток 27 до цього Порядку), а другий примірник залишається у завідувача складу і передається до бухгалтерії разом із звітом про рух сировини, готової і попутної продукції та зворотних виробничих відходів (форма N 4) (додаток 4 до цього Порядку) (далі - звіт за формою N 4).

На кожний вид олійного насіння складається на паперових носіях або в електронному вигляді окремий акт на основі записів у книзі відважувань (форма N 11) (додаток 12 до цього Порядку) (далі - книга відважувань за формою N 11) і результатів аналізів лабораторії олійно-жирового підприємства.

Відвантаження олійного насіння на інші підприємства оформлюється розпорядженням керівника підприємства і відповідними відвантажувальними документами.".

2.2. У пункті 2.7:

абзаци перший - третій викласти у такій редакції:

"2.7. На підприємствах, що мають самостійні сушильні відділення, начальник відділення або за його дорученням інший робітник приймає і відпускає просушене олійне насіння за фактичною вагою та за якістю, що визначаються лабораторією. Облік руху олійного насіння відображається у книзі кількісно-якісного обліку за формою N 12 сушильного відділення (на паперових носіях або в електронному вигляді).

Результати підробітку олійного насіння на очисних машинах і в сушарках відображаються в звіті про підробіток олійного насіння (форма N 14) (додаток 15 до цього Порядку) (далі - звіт за формою N 14) на паперових носіях або в електронному вигляді.

Списання вологи і сміття внаслідок підробітку олійного насіння і сушіння проводиться відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за N 27/4248, і фіксується у книзі кількісно-якісного обліку за формою N 12 один раз на місяць на підставі звіту за формою N 14 або розрахунку убутку ваги олійного насіння внаслідок зміни вмісту в ньому вологи і сміття (форма N 10а) (додаток 11 до цього Порядку)";

абзац сьомий викласти у такій редакції:

"Списання сміття за ваговим обліком дозволяється тільки на тих підприємствах, які мають змогу окремо зберігати сміття, що зняте при підробітку, зважувати його, систематично вивозити з території підприємства після аналізів лабораторії з оформленням відповідного запису у книзі відважувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги (форма N 2) (додаток 2 до цього Порядку), на паперових носіях або в електронному вигляді за перепустками.".

2.3. Абзац перший пункту 2.8 викласти у такій редакції:

"2.8. Олійне насіння передають на виробництво за фактичною вагою і якістю, що визначається лабораторією підприємства. Якщо підприємство проводить бухгалтерський облік олійної сировини у заліковій вазі, то при передачі цього олійного насіння у виробництво фізична вага перераховується у залікову з урахуванням якісних показників сировини.".

2.4. У пункті 2.11:

абзац перший викласти у такій редакції:

"2.11. У процесі зберігання і підробітку олійного насіння відбувається зміна його якості (тобто зниження вологості і сміттєвих домішок), що спричиняє зміну маси олійного насіння. Убуток маси олійного насіння (за рахунок зниження вологості і сміттєвих домішок) відноситься до технічних (виробничих) втрат і обґрунтовується досягнутим при зберіганні і підробітку поліпшенням його якості. Порядок розрахунку зміни фізичної маси олійного насіння у процесі зберігання і підробітку наведено у цьому пункті та пункті 2.14 цього розділу. Якість олійного насіння, що передається у виробництво, визначає лабораторія підприємства, за даними якої робиться відповідний запис у книзі кількісно-якісного обліку за формою N 12 на паперових носіях або в електронному вигляді. Убуток олійного насіння за рахунок природного убутку при зберіганні розраховується за діючими нормами. Порядок розрахунку природного убутку олійного насіння наведено у пункті 2.13 цього розділу.";

абзац четвертий підпункту 7 викласти у такій редакції:

"Списання убутку фізичної ваги олійного насіння внаслідок зменшення вологості і сміттєвої домішки, а також нестача олійного насіння при зберіганні на складі внаслідок природного убутку без проведення інвентаризації і перевірки її результатів забороняється.".

2.5. Пункт 2.19 викласти у такій редакції:

"2.19. Для обліку продукції (включаючи побічну (супутню) продукцію і відходи) на олієзаводі (у цеху) ведеться книга відважувань за формою N 11 на паперових носіях або в електронному вигляді. На основі записів у ній щодня складається акт за формою N 15 на паперових носіях або в електронному вигляді, який є основним документом для бухгалтерського і складського обліку.".

2.6. Абзац перший пункту 2.20 викласти у такій редакції:

"2.20. Склад готової продукції приймає олію за вагою, видами і ґатунками. Облік олії ведеться в книзі обліку готової і попутної продукції, жирової сировини й зворотних виробничих відходів (форма N 21) (додаток 25 до цього Порядку) на паперових носіях або в електронному вигляді за вагою в натурі і в жирах. Зберігання виробленої олії з різними кислотними числами, що відповідають різним ґатункам, здійснюється окремо.".

2.7. У пункті 2.21:

абзац перший викласти у такій редакції:

"2.21. Якщо облік випуску шроту (макухи), лушпиння ведеться ваговим способом, здані на склад шрот (макуха), лушпиння враховуються у книзі кількісно-якісного обліку за формою N 12 на паперових носіях або в електронному вигляді, за кожним видом за вагою в натурі і за вологістю.";

абзац четвертий викласти у такій редакції:

"При інвентаризації і зачищенні складів шроту (макухи), лушпиння зміна ваги за рахунок зміни вмісту вологи визначається так само, як і для олійного насіння і відображається в книзі кількісно-якісного обліку за формою N 12 на паперових носіях або в електронному вигляді.".

2.8. Пункти 2.22, 2.23 викласти у такій редакції:

"2.22. Оформлення здавання складу лушпиння, що отримано у виробництві, проводиться раз на місяць з оформленням акта за формою N 15 на паперових носіях або в електронному вигляді на підставі записів у книгах відважувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги (форма N 2) (додаток 2 до цього Порядку) та в книгах відважувань (форма N 11) (додаток 12 до цього Порядку) на паперових носіях або в електронному вигляді або на основі розрахунку. Вага лушпиння розрахунковим шляхом визначається начальником олієдобувного цеху (олієзаводу) за результатами випробувань лабораторії, перевіряється начальником планово-виробничого відділу і затверджується головним інженером підприємства.

2.23. При щомісячній інвентаризації на заводі (у цеху) залишок напівфабрикатів (ядро, м'ятка, фуз, місцелла, олія, макуха пресового заводу, що передається на екстракцію на тому самому підприємстві) зважується або визначається об'ємним методом і перераховується на вихідну сировину. Перерахунок робиться на основі даних лабораторії про вміст олії у напівфабрикатах і в насінні.

Розрахунок ведеться за формулою

де Х кількість олійного насіння (напівфабрикат у перерахунку на насіння), кг;

а - вага напівфабрикату, кг;

б - вміст олії у напівфабрикаті, %;

в - середньозважена олійність насіння, що передається у виробництво, при фактичній вологості і засміченості, за звітний період, %.

Обчислена за формулою (10) кількість олійного насіння в залишку незавершеного виробництва приймається в розрахунок при визначенні кількості переробленого у виробництві олійного насіння.

Для спрощення обліку незавершеного виробництва (місцелла, шрот) екстракційного цеху можливо провести перерахунок залишків напівзнежиреного та знежиреного шроту в пресову макуху. Для цього розраховується робочий обсяг технологічного обладнання, який містить в собі напівзнежирений та знежирений шрот (проміжні бункери, екстрактор, тостер тощо). Після цього визначається об'ємним методом кількість пресової макухи та робиться перерахунок макухи на вихідну сировину.

У додатку 45 до цього Порядку наведено приклад перерахунку незавершеного виробництва у вихідну сировину. ".

2.9. У пункті 2.24:

абзац перший викласти у такій редакції:

"2.24. Виробничий звіт олієзаводу (форма N 23) (додаток 27 до цього Порядку) (далі - звіт за формою N 23) складається на паперових носіях або в електронному вигляді на основі документів за надходженням олійного насіння на виробництво і за здаванням готової основної та побічної (супутньої) продукції на склад або на подальшу переробку, акта інвентаризації сировини, незавершеного виробництва, напівфабрикатів, готової і попутної продукції, зворотних виробничих відходів (форма N 17) (додаток 19 до цього Порядку), даних лабораторних аналізів, обліку залишків незавершеного виробництва.";

абзаци п'ятий, шостий викласти у такій редакції:

"Величина загальних втрат олії у відсотках (Х) визначається як різниця між виходом продукції і вмістом олії в насінні за балансом. Втрати олії у шроті (макусі), лушпинні визначаються за формулою

де М - олійність шроту (макухи) або лушпиння, у % до ваги;

К - кількість отриманого шроту (макухи) або лушпиння, у % до ваги насіння, або кількість отриманого лушпиння, у % до ваги поданого на виробництво насіння, за винятком залишку цілого насіння в незавершеному виробництві.

Невраховані втрати олії визначаються як різниця між вмістом олії в насінні, виходом олії і втратами у шроті (макусі) і лушпинні. Втрати олії з фосфатидним концентратом не входять до загальних втрат олії.".

3. У розділі III:

3.1. Пункт 3.1 викласти у такій редакції:

"3.1. Нерафінована олія для гідратації передається за вагою і оформляється за формою N 20 на паперових носіях або в електронному вигляді або типовою формою N М-8, або актами за формою N 15 на паперових носіях або в електронному вигляді на основі записів у книзі відважувань за формою N 11.";

3.2. Пункт 3.5 викласти у такій редакції:

"3.5. Якщо цех (дільниця) гідратації олії є самостійною одиницею, то після закінчення місяця цей цех (дільниця) складає виробничий звіт з гідратації олії (форма N 23а) (додаток 28 до цього Порядку) на паперових носіях або в електронному вигляді. Початковими даними для складання цього звіту є лімітно-забірні картки, акти про здачу готової продукції, акти інвентаризації гідратованої олії. Готовою продукцією вважається олія гідратована, яка здана за вагою на склад. Під час процесу гідратації отримують побічний (супутній) продукт - гідратаційний осад, який здають на склад або передають до інших цехів для подальшої переробки за вагою в натурі і в жирах (без вологи) або з якого з подальшим виділенням вологи під вакуумом отримують побічний (супутній) продукт - фосфатидний концентрат (харчовий і кормовий), який здають на склад за вагою в натурі і в жирах (без вологи)." .

4. У розділі IV:

4.1. Пункт 4.1 викласти у такій редакції:

"4.1. Передача олії на рафінацію оформляється за формою N 20, або типовою формою N М-8, або актами за формою N 15 на паперових носіях або в електронному вигляді за вагою в натурі і в жирах (без вологи). Передача рафінованої олії з цеху рафінації для подальшої переробки в інші цехи заводу оформляється лімітно-забірною карткою або актом за формою N 15, відпуск на сторону - через склад готової продукції.".

4.2. Пункти 4.3, 4.4 викласти у такій редакції:

"4.3. Виробничі відходи враховуються за вагою в натурі та в жирах, а технічні (виробничі) втрати жирів (жири у відбільній глині, у фільтраційному порошку тощо) - тільки в жирах. Здавання зворотних виробничих відходів на склад оформляється актом за формою N 15 на паперових носіях або в електронному вигляді.

4.4. Передача побічної (супутньої) продукції, а також виробничих відходів, які підлягають реалізації за нормативною документацією, на подальшу переробку (дистиляцію, миловаріння тощо) оформляється лімітно-забірною карткою за формою N 20, або типовою формою N М-8, або актами за формою N 15 на паперових носіях або в електронному вигляді.".

4.3. Абзац другий пункту 4.6 викласти у такій редакції:

"Цех рафінації на олієзаводі (що є самостійною одиницею), продукція якого включається до складу готової продукції, також складає окремий виробничий звіт з рафінації олій та жирів (форма N 24) (додаток 30 до цього Порядку) (далі - звіт за формою N 24) на паперових носіях або в електронному вигляді.".

4.4. Пункт 4.7 доповнити новим абзацом такого змісту:

"Витрати допоміжних матеріалів на рафінацію олії визначаються на підставі залишків на початок і кінець місяця, надходжень за місяць і відповідно до даних про фактичне виробництво рафінованої олії.".

4.5. Розділ IV доповнити пунктом 4.8 такого змісту:

"4.8 Витрати допоміжних матеріалів на рафінацію олії не повинні перевищувати діючі норми витрат.".

5. Розділ V викласти у такій редакції:

"V. ОБЛІК ВИРОБНИЦТВА ФАСОВАНОЇ ОЛІЇ

5.1. При фасуванні олії передача її із складу до цеху фасування проводиться за вагою і оформляється лімітно-забірною карткою за формою N 20, або типовою формою N М-8, або актами за формою N 15 на паперових носіях або в електронному вигляді.

5.2. Витрати допоміжних матеріалів і тари оформлюються накладною-вимогою за типовою формою N М-11 або лімітно-забірною карткою за формою N 20 на паперових носіях або в електронному вигляді.

5.3. Здавання готової продукції з виробництва на склад оформлюється актом за формою N 15 на паперових носіях або в електронному вигляді.

5.4. Витрати допоміжних матеріалів і тари на фасування олії не повинні перевищувати діючі норми витрат.

5.5. Щомісяця начальник цеху (дільниці) складає виробничий звіт з фасування олії (форма N 23б) (додаток 29 до цього Порядку) з долученням до нього актів за формою N 15, лімітно-забірних карток за формою N 20 або за типовою формою N М-8 і накладних-вимог на відпуск допоміжних матеріалів і тари за типовою формою N М-11 на паперових носіях або в електронному вигляді.".

6. У розділі VI:

6.1. Пункт 6.2 доповнити словами "на паперових носіях або в електронному вигляді.".

6.2. У пункті 6.3:

абзац перший доповнити словами "на паперових носіях або в електронному вигляді.";

абзац третій після слів та цифр "за формою N 21" доповнити словами "на паперових носіях або в електронному вигляді.".

6.3. Пункт 6.5 доповнити словами "на паперових носіях або в електронному вигляді."

6.4. Абзац перший пункту 6.6 викласти у такій редакції:

"6.6. Щомісяця керівник гідрозаводу (цеху) подає до бухгалтерії звіт за формою N 25 на паперових носіях або в електронному вигляді з долученням до звіту актів за формою N 15 і лімітно-забірних карток за формою N 20 або типовою формою N М-8 на паперових носіях або в електронному вигляді.".