1.1. Законом України "Про сільськогосподарський перепис" визначено, що загальний сільськогосподарський перепис проводиться один раз на десять років і підставою для його проведення є рішення Кабінету Міністрів України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 року № 944-р "Про проведення Першого всеукраїнського загального сільськогосподарського перепису" встановлено проведення Першого всеукраїнського загального сільськогосподарського перепису з 1 по 25 липня 2014 року, а пробного сільськогосподарського перепису - в період з 1 по 25 липня 2012 року у Баштанському районі Миколаївської області. Проект програми загального сільськогосподарського перепису, методи його проведення та інструментарій, основні організаційні заходи опрацьовуються в міру потреби під час проведення пробного перепису.

1.2. Форму № 3-перепис "Переписний лист домогосподарства, члени якого мають земельну ділянку для колективного/ індивідуального садівництва/ городництва" заповнюють на ділянки членів колективних садівничих та городницьких товариств, а також на ділянки для індивідуального садівництва та городництва, а форму № 4-перепис "Переписний лист об’єднань громадян - колективних садівничих та городницьких товариств" - на об’єднання чи товариство в цілому.

1.3. Форми № 3-перепис та № 4-перепис заповнюють обліковці зі слів респондента безоплатно, без документального підтвердження. У разі виникнення труднощів при наданні відповіді на те чи інше запитання опитуваний за власним бажанням може звірити свої відповіді з відповідними документами, що мають необхідну інформацію.

1.4. Уся інформація, занесена до форм № 3-перепис та № 4-перепис, відповідно до Законів України "Про державну статистику" та "Про сільськогосподарський перепис" є конфіденційною інформацією, не підлягає розголошенню і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді.

2.1. Завдання обліковця полягає в тому, щоб охопити пробним переписом (далі - перепис) усі об’єкти сільськогосподарського перепису, які знаходяться на території лічильної дільниці, отримати повні та достовірні відповіді на всі запитання форм № 3-перепис і № 4-перепис.

Для забезпечення збереження переписної інформації обліковець має зберігати заповнені переписні документи у приміщенні інспекторської дільниці.

При відвідуванні колективних садівничих і городницьких товариств, ділянок для індивідуального садівництва й городництва обліковець має розповісти респондентам про правову основу пробного перепису, наголосити на важливості відповідей на запитання переписного листа та відповідальності працівників перепису за збереження отриманих відомостей від розголошення.

2.2. Функції обліковця

Загальні положення:

вивчення Інструкції щодо заповнення форми № 3-перепис "Переписний лист домогосподарства, члени якого мають земельну ділянку для колективного/індивідуального садівництва/городництва" та форми № 4-перепис "Переписний лист об’єднань громадян - колективних садівничих та городницьких товариств", інших інструктивних і нормативних документів, необхідних для проведення пробного сільськогосподарського перепису 2012 року;

виконання вказівок і розпоряджень інспектора та завідувача переписної дільниці;

забезпечення збереження переписних документів і нерозголошення інформації, отриманої при збиранні відомостей про об’єкти перепису.

Основною роботою, яку виконує обліковець, є:

проведення попереднього обходу всіх об’єктів перепису; проведення перепису на своїй лічильній дільниці шляхом відвідування кожного об’єкта перепису; опитування респондентів та заповнення переписних листів, інших документів; проведення контрольного обходу та здавання переписних матеріалів інспектору;

заповнення таблиць Записної книжки обліковця , підрахунок підсумків отриманих даних, заповнення супровідних документів, заповнення Зведеної відомості по лічильній дільниці.

2.3. Календар перепису

Обліковець залучається до виконання переписних робіт на 30 календарних днів на умовах договору підряду.

Робочий час обліковця розподіляють так:

з 24 по 26 червня пройти навчання;

29 та 30 червня провести попередні обходи об’єктів перепису на своїй лічильній дільниці;

з 1 по 19 липня провести опитування сільськогосподарських виробників на своїй дільниці;

з 20 по 25 липня взяти участь у проведенні повторних та вибіркових контрольних обходів об’єктів перепису на своїй лічильній дільниці разом з інспектором, а в разі необхідності - і на інших лічильних дільницях, які входять до складу його інспекторської дільниці;

26 та 28 липня здати всі переписні документи, інший інструментарій перепису, канцелярське приладдя та посвідчення обліковця інспектору.

Обліковець зобов’язаний щодня за встановленим інспектором часом з’являтися на інспекторську дільницю, пред’являти для перегляду та перевірки інспектору заповнені переписні документи, виправляти помилкові та неповні записи, а в разі необхідності - відвідати об’єкти перепису повторно; повідомляти інформацію щодо кількості переписаних об’єктів та загальної площі земельних ділянок у них на цей день.

2.4. Навчання обліковців

Навчання обліковців проводить завідувач переписної дільниці та його заступник під контролем працівників управління статистики у районі протягом трьох днів. Навчання проводять із використанням інструктивних матеріалів. Водночас проводять практичні заняття з проведення опитування, пробного заповнення переписних документів з подальшим аналізом помилок та роз’ясненням усіх питань, що виникають.

Після завершення навчання кожний обліковець має пройти тестування. За умови отримання позитивного результату з тестування обліковець отримує посвідчення працівника пробного сільськогосподарського перепису, цю Інструкцію, Записну книжку обліковця, попередньо заповнену інспектором (таблиці 1 і 2). Обліковець отримує також схематичний план його лічильної дільниці, інформаційні листівки, які він буде залишати при проведенні обходу об’єктів перепису для тих, кого не застав.

Необхідно пам’ятати, що посвідчення дійсне лише за наявності паспорта. Тому під час всього періоду роботи обліковець повинен мати при собі одночасно з посвідченням паспорт і в разі необхідності пред’являти його.

2.5. Проведення попереднього обходу

Напередодні початку перепису обліковець має ознайомитися з межами своєї лічильної дільниці, а потім продовжити самостійно обхід усіх об’єктів перепису, які знаходяться на території лічильної дільниці, дізнатись, як краще добиратися до них. З цією метою необхідно звернутися до голови садівничого чи городницького товариства, який надасть необхідну інформацію щодо змін, які відбулися в товаристві з моменту складання списків об’єктів пробного перепису. Дані про попередній обхід щодня обліковець передає інспектору.

На основі зібраної інформації обліковець може скласти для себе маршрут проведення перепису, заповнити Календарний план-графік опитування респондентів пробного перепису, який розміщений після таблиці 2 у Записній книжці обліковця .

У голови товариства та в користувачів ділянок необхідно з’ясувати, коли найкраще провести пробний перепис.

Обліковець має обійти всі об’єкти перепису своєї лічильної дільниці, вивірити у Записній книжці обліковця дані таблиці 2, заповнені інспектором, заповнити графу 5 цієї таблиці (дата попереднього обходу) та внести у графу 6 дату проведення перепису, погоджену з респондентами.

Якщо під час попереднього обходу будуть виявлені нові об’єкти перепису, то їх слід записати у таблицю 2 після останнього запису, зробленого інспектором, і повідомити про це інспектора. У разі виявлення ліквідованих об’єктів або помилково внесених необхідно зробити відповідну відмітку в графі 7 "Примітка" таблиці 2 і повідомити про це інспектора для прийняття остаточного рішення щодо цих об’єктів перепису.

При проведенні попереднього обходу обліковець уточнює адреси та в разі необхідності вносить зміни. При цьому слід вказати в графі 7 таблиці 2 Записної книжки обліковця причину такої зміни.

Для унеможливлення виникнення небезпеки та отримання своєчасної допомоги слід кожного дня повідомляти інспектора або завідувача переписної дільниці про свій щоденний маршрут під час попереднього обходу. Крім того, для безпечних умов роботи слід залучати до польових робіт членів правління колективних товариств (у разі їх згоди).

2.6. Проведення опитування

У перший день перепису обліковець на початку робочого дня отримує від інспектора портфель із бланками переписних листів. У портфелі є тверда підкладка під переписний лист, яку обліковець повинен використовувати при заповненні переписних листів.

У перші дні перепису обліковець повинен звернутися до голови товариства або (у разі його відсутності) до кого-небудь із членів правління товариства з метою отримання необхідної інформації для заповнення форми № 4-перепис. Протягом усього періоду пробного перепису обліковець обходить кожний об’єкт перепису, вказаний у таблиці 2 "Записної книжки обліковця", та заповнює переписні листи за формою № 3-перепис.

Немає необхідності носити з собою всі отримані від інспектора переписні документи. Слід покласти у портфель переписну документацію, необхідну для одного-двох днів роботи, а інші документи зберігати на інспекторській дільниці у відведеному інспектором місці.

Обліковець перед початком перепису має відрекомендуватися, показати свої документи (посвідчення тимчасового переписного працівника та паспорт - на вимогу респондента) та поінформувати опитуваного про те, що:

пробний перепис є державним заходом, що проводиться відповідно до Закону України "Про сільськогосподарський перепис" та рішення Уряду України;

інформацію в переписний лист заносять лише зі слів опитуваного;

інформація, яку отримують у результаті перепису, є інформацією з обмеженим доступом. Вона не підлягає розголошенню або поширенню і не повідомляється ні податковому, ні жодному іншому державному органу;

усі дані пробного перепису будуть використовуватися лише у вигляді зведених таблиць, а набутий досвід під час його проведення - для успішного проведення загального сільськогосподарського перепису.

Не дозволяється поєднувати обов’язки обліковця сільськогосподарського перепису з особистою політичною, релігійною чи громадською діяльністю. У разі втручання несанкціонованих осіб у роботу обліковця необхідно негайно повідомити про це інспектора чи завідувача переписного відділу.

Успішна робота обліковця залежить від способу проведення опитування.

Жодна модель не може підходити до всіх ситуацій, з якими може зіткнутися обліковець. Необхідно пристосуватися до різноманітних реакцій опитуваного. Крім наявності здорового глузду, терпіння і такту, обліковцю необхідно бути ввічливим та вдумливим. Перепис необхідно розпочинати так:

"Добрий день (ранок, вечір). Я, Сидоренко Галина, призначена Державною службою статистики України проводити пробний сільськогосподарський перепис у вашому садівничому товаристві. Відповідно до Закону України "Про сільськогосподарський перепис" усі респонденти сільськогосподарського перепису зобов’язані безоплатно, за встановленою формою надавати повну та достовірну інформацію відповідно до переліку запитань, передбачених програмою перепису. Я була б вам дуже вдячна, якщо б ви надали мені інформацію, необхідну для заповнення переписного листа. Вся отримана від вас інформація є конфіденційною і буде використана лише для отримання зведених даних у знеособленому вигляді для статистичних цілей".

Після завершення опитування необхідно подякувати респонденту за співробітництво.

Необхідно перепис проводити з власником (користувачем) цієї ділянки або з ким-небудь із дорослих членів, хто може бути присутній на момент перепису.

Якщо респондент відмовляється надавати відомості, необхідно спробувати переконати його надати необхідну інформацію, домовитися щодо повторного відвідування у зручний для опитуваного час, при цьому необхідно зробити відмітку в графі 7 "Примітка" таблиці 2 Записної книжки обліковця . Необхідно звернутися до голови товариства за допомогою посприяти в отриманні даних по тих ділянках, де неможливо зустрітися з власниками.

Про всі випадки, коли обліковцю не вдалося зустрітися з власниками ділянок, або в разі відмови від участі у переписі необхідно повідомляти інспектору.

Під час перепису обліковець дістає з портфеля переписні документи і заповнює їх відповідно до цієї Інструкції. Необхідно дотримуватися послідовності заповнення переписного листа. Категорично забороняється змінювати формулювання запитань переписного листа. Усі запитання необхідно ставити у тій самій послідовності, як вони написані в переписному листі; запитання не слід пропускати та залишати незаповненими, якщо на них мають бути отримані відповіді. Усі відповіді на запитання необхідно вносити у переписні листи безпосередньо під час опитування у присутності респондентів.

2.7. Після завершення опитування (або в кінці дня) необхідно заповнити дані по всіх об’єктах перепису, які обліковець відвідав протягом дня, у таблиці 3 "Журнал обліковця в період проведення пробного перепису" Записної книжки обліковця. При проведенні пробного перепису щодня в кінці дня підбиваються підсумки за день, а також зростаючим підсумком з початку перепису. Ця інформація передається інспектору за встановленим графіком.

3.1. Переписні листи за формами № 3-перепис та № 4-перепис є машинними носіями інформації, які використовують для автоматизованого оброблення. У зв’язку з цим слід дотримуватися певних правил.

3.2. При заповненні переписних документів від обліковця вимагаються уважність і акуратність. Для якісного виконання роботи обліковцю необхідно дотримуватися таких правил:

використовувати лише переписні документи, отримані на переписній дільниці;

заповнювати переписні документи лише чорною гелевою ручкою, яку видав інспектор;

заповнювати переписні листи олівцем, а також іншим чорнилом заборонено;

якщо ручка не дозволяє якісно заповнювати переписні документи (гелеве чорнило не надходить або інтенсивно витікає з ручки), необхідно її замінити на інспекторській дільниці;

при заповненні переписних листів необхідно використовувати спеціальну підкладку, яка міститься у переписному портфелі, щоб не допустити продавлення паперу при заповненні переписних документів;

забороняється використовувати, як підкладку, стопку заповнених і незаповнених переписних листів;

переписні документи необхідно заповнювати уважно, щоб виправляти записані цифри та мітки якомога рідше;

поля з межами у вигляді кольорової рамки (поля) заповнюють цифрами;

поля з квадратними рамками чорного кольору (мітки), розміром не більше 1 см-2, перекреслюють. Їх необхідно заповнювати лише у відведених межах;

написання цифр і проставляння міток слід виконувати згідно з наведеними зразками на верхній частині кожного переписного документа.

3.3. Дуже важливо для подальшого оброблення переписних листів дотримуватися зразків написання цифр і міток. Переписні листи, які мають велику кількість виправлень (більше 50 % від усіх полів для заповнення) та заповнені з відступом від цих правил, обліковець мусить переписати при здаванні матеріалів інспектору після закінчення перепису.

3.4. Якщо для запису відповіді відведено два або три знаки, а значення, яке необхідно внести до цієї зони, складається з одного або двох знаків, то проставляти попереду нулі не слід.

3.5. Категорично забороняється при заповненні полів:

обводити декілька разів у полі слова, цифри та мітки;

писати слова, цифри та мітки поза межами відведених для них полів; при цьому як нижнє, так верхнє продовження цифр і букв не повинні виходити за рамки поля і, тим паче, заходити на інше поле. Неакуратно зроблений запис може потрапити на мітки у сусідніх зонах, що призведе до помилкового зчитування інформації при її введенні (скануванні);

утворювати розриви лінії при написанні цифр;

застосовувати декоративні елементи при написанні цифр (петлі, завитки тощо).

3.6. Якщо необхідно зробити виправлення заповненої у переписному документі цифри, то слід:

перекреслити декілька раз цифру, яку необхідно виправити, відповідно до зразка на бланку (при перекреслюванні має бути заповнена вся площа поля);

записати на вільному місці (поза межами поля) нову цифру (краще зверху над тією, що виправляється). Як виняток, допускається вписувати виправлення справа чи зліва від виправленої цифри (якщо це дозволяє значність фактичного показника). Забороняється вписувати цифри справа, знизу, зліва, якщо є можливість записати виправлення зверху.

3.7. Виправлення мітки здійснюється так:

мітку, яку помилково проставили, перекреслити декілька разів (при перекреслюванні необхідно заповнити всю площу поля - заштрихувати);

проставити мітку в необхідне поле.

3.8. Використання засобів (рідини) для коригування з метою внесення виправлень у переписні листи категорично заборонено. Не слід використовувати скріпки, степлери та різні затискувачі для скріплення переписних листів.

3.9. На кожному переписному бланку є "резервна зона" для міток і цифр. Цю зону не заповнюють, крім додаткових вказівок органу державної статистики.

3.10. Переписні бланки слід охороняти від плям, згинів, переломів тощо.

4.1. Відвідувати домогосподарство необхідно лише з портфелем обліковця, а не з великою господарською сумкою, що може насторожити мешканців домогосподарства.

4.2. При відвідуванні домогосподарства обліковець має бути просто й акуратно одягнений. Залежно від погоди необхідно достатньо тепло одягатись. Не слід одягати дуже яскраві та дорогі речі та коштовності, брати з собою велику кількість грошей. Усі ці речі необхідно залишити вдома.

4.3. Обліковець повинен бути на роботі ввічливим, коректним і терплячим. Приймаючи рішення бути обліковцем необхідно розуміти, що під час перепису можна зустріти людей з різними характерами та настроєм. І тому перед обліковцем постане завдання - знайти засіб комунікації з усіма респондентами та виконати свою роботу вчасно.

4.4. Певна тактика поведінки обліковця дозволить установити доброзичливий комунікативний контакт із респондентом під час проведення опитування. З цією метою:

слід запам’ятати, як звати респондента (якщо він захоче назвати своє ім’я) і під час опитування звертатися до нього по імені та по батькові, тому що кожній людині чути своє ім’я приємно і водночас це засвідчує повагу до людини з боку співрозмовника;

необхідно стояти обличчям до співрозмовника, при цьому рухи тіла повинні бути направлені в його сторону, а не від нього;

не варто робити висновків лише по одному із яких-небудь сигналів поведінки співрозмовника, треба почекати, коли про його емоційний стан "скажуть" також інші сигнали;

поведінка, слова та вираз обличчя обліковця мають бути нейтральними, тобто не повинні натякати на збентеження, здивування, невдоволення, схвалення чи осуд стосовно відповідей, поведінки респондента або інших членів домогосподарства, які присутні при проведенні перепису;

поведінка обліковця при спілкуванні повинна бути впевненою (без напруги); під час розмови необхідно бути ввічливим та не занадто наполегливим; слід дотримуватися ділового стилю розмови, витримувати правильну дистанцію з респондентом (без фамільярності, але і без зайвої офіційності), у доречні моменти (коли співрозмовник не здається стурбованим або збентеженим) слід посміхатися;

необхідно сприяти спілкуванню, демонструвати респондентові зацікавленість його відповідями. Під час проведення опитування важливо не тільки те, що питають у респондента, але й те, як це робиться. Дуже важливо показати респондентові, що його відповіді уважно вислуховуються, для підтвердження цього відповіді респондента слід повторювати вголос або використовувати такі фрази: "Я вас слухаю", "Будь ласка, продовжуйте";

інтонація голосу обліковця при опитуванні має бути нейтральною, з доброзичливістю до респондента, тому що абсолютно однаковий текст можна подати різною інтонацією голосу, висловлюючи тим самим певне ставлення до запитання або відповідей респондента - позитивне чи негативне, зневажливе, скептичне, іронічне тощо, і це може вплинути на відповіді респондента;

текст запитання та варіанти відповідей обліковцю слід зачитувати повільно та чітко, тому що респондент буде сприймати їх на слух, і якщо темп опитування буде швидким, то респондент або погано, або зовсім не зрозуміє запитання;

уточнювати надто загальну або незрозумілу відповідь респондента слід у момент опитування за допомогою таких фраз: "Не могли б ви пояснити детальніше?", "Я не зовсім зрозуміла(в) вашу відповідь. Будь ласка, уточніть її", при цьому зоровий контакт також може підказати респондентові необхідність надання більш повної інформації. Однак слід мати на увазі, що співрозмовник сприймає прямий погляд як вторгнення у його особисте життя, тому необхідно дивитися в обличчя респондентові, але не в очі співрозмовника, а поряд, наприклад, на його перенісся;

якщо обліковець відчуває певні труднощі із записом надто швидких відповідей респондента, він може попросити його повторити свою відповідь або в подальшому відповідати повільніше, використовуючи такі фрази: "Будь ласка, повторіть вашу відповідь", "Будь ласка, дозвольте мені записати цю відповідь", "Будь ласка, відповідайте повільніше";

якщо респондент починає відхилятися від теми опитування, то обліковцю слід делікатно повернутися до неї за допомогою таких фраз: "На жаль, час опитування обмежений, ми повернемося до цієї теми пізніше, а зараз, будь ласка, послухайте наступне запитання" або "Маємо ще декілька запитань. Ось одне з них";

після зачитування респондентові запитання або варіанта відповіді, йому необхідно дати певний час на роздуми - витримати паузу, яку, однак, не слід затягувати. У випадку вагання респондента з відповіддю обліковцю слід підтримати та підбадьорити його за допомогою таких фраз: "Це цікава інформація", "Ваша думка дуже важлива, продовжуйте, будь ласка";

у тому випадку, коли респондент захоче довідатися про думку обліковця щодо проблем, яких стосуються запитання пробного перепису, то обліковцю потрібно уникати висловлювання власної думки, але робити це слід тактовно, наприклад, за допомогою такої фрази: "Відповідно до правил опитування враховується лише ваша особиста відповідь".

4.5. Для встановлення комунікативного контакту та правильної побудови спілкування з респондентами буде корисною для обліковця зазначена нижче інформація.

4.5.1. Про емоційний стан людини багато чого може розповісти міміка (вираз) її обличчя. Зазвичай емоції асоціюються з мімікою так:

подив - підняті брови, широко розплющені очі, опущені вниз куточки губ і відкритий рот;

страх - підняті та зведені брови, широко розплющені очі, куточки губ опущені та трохи розтягнуті в сторони (може бути відкритий рот);

гнів - опущені брови, вигнуті зморшки на чолі, прищулені очі, зімкнуті губи та стиснуті зуби;

відраза - опущені брови, зморщений ніс і випнута нижня губа (або піднята і зімкнута з верхньою губою);

сумнів - зведені брови, погаслі очі та злегка опущені куточки губ;

щастя - спокійні очі, підняті й розтягнуті в сторони куточки губ.

4.5.2. Серед усіх жестів людини можна виділити жести відкритості, підозрілості та скритності, захисту, міркування й оцінки, сумніву та невпевненості, самовпевненості, несхвалення, готовності закінчити розмову, агресивності:

жест відкритості - щирість і добродушний настрій: може виражатися жестом руки або двома вбік слухача (при цьому долоня або долоні на мить опиняються повернутою догори);

жести підозрілості та скритності - недовіра, сумнів у правоті співрозмовника, а також бажання приховати інформацію: можуть виражатися потиранням чола, скроні або підборіддя, хованням кистей рук (наприклад, у кишені), відведенням погляду вбік;

жести захисту - відчуття небезпеки або загрози для себе: можуть виражатися схрещенням на грудях рук, холодним поглядом і ледь примруженими очима, штучною посмішкою, почісуванням вуха (цей жест може також означати, що співрозмовник щось вислухав і хоче висловити свою думку);

жести міркування й оцінки - стан задумливості і прагнення знайти рішення проблеми: можуть виражатися задумливим виразом обличчя (при цьому рука спирається на щоки), пощипуванням перенісся, почухуванням підборіддя (цей жест зазвичай супроводжується злегка примруженими очима), піднесенням руки до обличчя, спираючись підборіддям на долоню (при цьому вказівний палець витягнутий уздовж щоки, а інші пальці - нижче рота);

жести сумніву та невпевненості: можуть виражатися почісуванням вказівним пальцем руки місця під мочкою вуха або бічної частини шиї, гойданням корпуса тіла, потиранням вказівним пальцем носа (ці жести також можуть супроводжувати виклад неправдивої інформації);

жести самовпевненості: можуть виражатися закладанням рук за голову, за спину із захопленням одного із зап'ясть (останній жест відрізняється від жесту "руки за спиною в замок", який свідчить, що людина засмучена);

жест несхвалення: може виражатися збиранням неіснуючих ворсинок з одягу;

жести готовності закінчити розмову: можуть виражатися подачею корпуса вперед (при цьому руки лежать на колінах або тримаються за краї стільця) або потиранням очей;

жести агресивності - попередження, що ситуація починає виходити з-під контролю: можуть виражатися постукуванням ребром вказівного пальця по столу, потиранням пальцями однієї руки суглобів кулака другої руки.

4.5.3. Під час розмови бажано стежити за позою співрозмовника, яка може засвідчувати таке:

зробив крок назустріч, намагаючись скоротити дистанцію, - очевидно, можна очікувати на отримання правдивої інформації;

підняті плечі - він напружений, підняті плечі й опущена голова - замкнутий або невпевнений;

опущені плечі - він розслаблений, а опущені плечі й піднята голова - зацікавлений (зацікавлений у розмові співрозмовник може також схилити набік голову, а незацікавлений - відвернутися);

низько опущена голова - можливо, у цей час він переживає депресію;

різкий рух головою вбік або підняття голови з одночасним випрямленням корпуса тіла і схрещуванням рук на грудях - відчування ним дискомфорту від розмови;

переминання з ноги на ногу - він нервує, а якщо, сидячи на стільці, совається - його щось турбує;

стиснуті кулаки, витягнута шия, корпус тіла нахилений уперед - він сердиться або засмучений;

пальці тарабанять по столу або сильно щось стискають - він відчуває внутрішню напругу або нетерпіння;

зчеплені у піднятому положенні руки (при цьому лікті лежать на столі) - він негативно ставиться до теми розмови.

4.5.4. Багато значить погляд людини, оскільки очі - один із наймогутніших інструментів спілкування. При діловому спілкуванні очі ніби "бігають" між очима співрозмовника. При цьому погляд повинен зустрічатися з поглядом партнера близько 60-70 % від усього часу спілкування, а найоптимальніша тривалість прямого погляду не більше 10 секунд. Якщо той, хто говорить, періодично дивиться в очі слухачеві та відводить їх убік - це означає, що він ще не закінчив говорити. У кінці своєї розмови партнер, як правило, дивиться прямо в очі співрозмовнику, ніби повідомляючи, що він усе сказав. Важливо знати такі характеристики візуального контакту:

відведення погляду вбік, погляди крадькома, скоса чи, навпаки, зухвало прямі - ознака готовності до конфлікту;

моргання очима - подив, переляк;

широко розплющені очі у поєднанні з посмішкою - привітність, задоволення;

відсутній, пустий погляд - утома, нудьга.

4.5.5. Якщо людина посміхається, то по її очах можна зрозуміти, наскільки вона відверта. Щира посмішка оживляє все обличчя, особливо очі. А якщо в посмішці беруть участь тільки губи (при цьому навколо очей не з'являються зморшки та нічого не змінюється у ділянці чола), імовірно, що людині зовсім невесело і ця посмішка оманлива.

4.5.6. Найважливішою ознакою, яка показує, що думає людина і як вона себе відчуває, є голос. Оскільки голос і емоції тісно пов'язані, не дивно, що коли людина незадоволена, у її голосі автоматично відчуваються безнадійність, роздратування або засмучення, і, навпаки, коли вона щаслива, то розмовляє бадьоро й жваво. Тон голосу передає гнів, радість, сумнів тощо, а інтонація голосу - певне ставлення до співрозмовника (позитивне чи негативне, зневажливе, скептичне, іронічне).

4.6. Після завершення опитування обліковець повинен подякувати кожному респонденту за участь у переписі. Таким чином, ще раз підкреслити важливість і значимість його участі у переписі.

4.7. Вирішення важких ситуацій та поради щодо збереження особистої безпеки

На випадок виникнення нештатних ситуацій завжди необхідно мати при собі номер телефону найближчого відділення міліції або інспекторської чи переписної дільниці.

Якщо члени якогось домогосподарства не захочуть впустити обліковця до себе, необхідно умовити сусідів, яких уже опитали, звернутися з проханням до своїх сусідів поспілкуватися з обліковцем (так знімаються побоювання щодо особи, яка намагається проникнути в домогосподарство). У кожному домогосподарстві ви повинні відрекомендуватися, пояснити мету Вашого візиту, пред’явити посвідчення обліковця та, якщо знадобиться, паспорт, а потім розпочинати опитування.

Слід намагатися не розмовляти з респондентом на сторонні теми, не сперечатися і не конфліктувати з респондентом. Також необхідно намагатися не реагувати на випади або ображення з боку респондента, а натомість зняти напругу в спілкуванні. Якщо не вдається це зробити, то слід вибачитися за турбування, ввічливо попрощатися та зайти іншого дня, мотивуючи це тим, що перепис є обов’язковою загальнодержавною акцією і участь в ньому є обов’язком для кожного домогосподарства, що є власником, користувачем або орендатором земельних угідь, що використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, або має сільськогосподарських тварин.

Під час проведення пробного перепису обліковцю можуть трапитися різні критичні ситуації, які можуть становити загрозу його безпеці. Узявши на озброєння наведені нижче поради, можна уникнути деяких таких ситуацій під час відвідування домогосподарств.

У темну пору варто уникати відвідування домогосподарств, які проживають у неблагополучних районах. При виході з будинку і при вході в темне приміщення варто дати можливість очам звикнути до темряви, звернути увагу на сходинки і нерівність ґрунту, використовувати ліхтарик. Необхідно йти вулицею впевнено, дотримуватися добре освітлених місць, пожвавлених основних доріг, уникати алей, смітників, безлюдних місць і місць, обсаджених чагарниками. Слід поглядом окидати всю територію та тримати під контролем події, які відбуваються навколо. У вуличні конфлікти не втручатися. За підозри переслідування потрібно зайти в магазин або лікарню, привернути увагу перехожих, зайти на подвір’я будь-якого домогосподарства тощо.

Для збереження особистої безпеки не слід ігнорувати присутність на вулиці або в приміщенні домогосподарства собак. При зустрічі з собакою потрібно спостерігати за його ймовірною реакцією:

стоїть спокійно або посувається назад - він, імовірно, розглядає людину як домінуючого загарбника і не буде нападати;

виляє хвостом - імовірно, він налаштований дружелюбно і не буде нападати;

фиркає, високо тримає хвіст, гарчить і пильно дивиться на людину - варто бути напоготові;

скалить зуби - безпечніше буде відходити назад повільно, не повертаючись до нього спиною.

Не можна бігти повз собаку, показувати страх перед ним, пильно дивитися на нього (такий погляд сприймається як погроза, виклик і може спровокувати атаку). Бажано, залишаючись спокійним, йти повільно та говорити з ним твердим і спокійним голосом. При наближенні собаки слід зупинитися і дати себе обнюхати, при погрозі - повільно, обличчям до нього, відходити. Командами "Фу!", "Сидіти!", "Лежати!" можна спробувати зупинити напад собаки (можливо, знайома команда змусить його підкоритися).

Якщо собака вільно гуляє у дворі домогосподарства, то варто спробувати привернути увагу його господаря. Якщо поведінка собаки завдає клопіт у приміщенні домогосподарства, то слід попросити господаря відвести його в іншу кімнату.

Не слід здійснювати вчинки, які дратують людей і можуть стати причиною їх негативного ставлення до обліковця. До таких вчинків належать:

тривале натискання на дверний дзвінок;

звучний стукіт чи тривале постукування у вікно або двері;

зазирання у приміщення через вікно або двері;

тривале стояння на ґанку будинку;

занадто близьке перебування до дверей, які відчиняються;

вхід у квартиру (двір), не зачиняючи за собою двері (хвіртку);

вхід у помешкання, не витираючи взуття.

Щоб запобігти критичній ситуації біля приміщення домогосподарства не варто входити у під’їзд або в ліфт із підозрілою людиною, а в сільській місцевості - проходити у двір без господарів. Після стуку або дзвінка в двері краще відійти від них на два кроки назад, при цьому слід залишатися напроти дверей, що відчиняються. Якщо респондент налаштований вороже, агресивно, то необхідно якнайдалі відійти від дверей, а в разі образ або погроз негайно піти. Відчувши небезпеку при запрошенні зайти у приміщення, необхідно, за можливості, провести опитування, не заходячи до нього, або піти. Не слід опитувати нетверезого респондента та респондента з психічними захворюваннями.

Якщо дорослі відсутні вдома, а запрошення на вхід у приміщення будинку отримано від підлітка або дитини, то потрібно вибачитися, попередити про наступний візит і піти.

У приміщенні домогосподарства бажано делікатно довідатися про присутність інших членів домогосподарства, сісти якнайближче до вхідних дверей і так, щоб ніхто не міг підійти ззаду. Крім того, слід звернути увагу на розташування предметів, які можуть стати причиною падіння чи перешкодити швидкому виходу з приміщення (наприклад, дитячі іграшки), а також на наявність гострих предметів, що відкрито лежать (в’язальні спиці, ножі, ножиці). Якщо респондент запросив сісти, доцільно вибрати стілець із твердим покриттям або сісти на краєчок м’якого крісла (що дозволить, при необхідності, швидко встати на ноги). Не слід перебувати у місцях, де вихід може бути заблокований. Бажано тримати респондента в полі свого зору. Якщо респондент несподівано роздратувався, необхідно залишатися спокійним, не доторкуватися до нього, не дратуючись і не підвищуючи голос, слід спробувати нейтралізувати ворожість респондента, в усьому з ним погоджуватись і виявляти розуміння і співчуття, при необхідності пообіцяти допомогу. Якщо ситуація набуває загрозливого характеру, то, не повертаючись до вороже налаштованого респондента спиною, поступово проходити до виходу, уникаючи опинитися в темному місці або обмеженому просторі. У випадку нападу варто застосувати засоби самозахисту.

У деяких ситуаціях респондент (зокрема літня людина) може звернутися з проханням про надання допомоги у домашньому господарстві. Посилаючись на графік роботи, слід чемно відмовити.

Попередити виникнення конфліктної ситуації допоможуть такі поради:

найкращий спосіб припинити конфлікт - це спокійно зустріти гнів співрозмовника, у цьому випадку, можливо, його гнів поволі стихне та зав'яжеться розмова;

залагодити конфлікт значно простіше на його початку, поки взаємних претензій не нагромадилося занадто багато;

вислуховувати свого співрозмовника слід уважно та до кінця;

якщо спілкування з конкретним респондентом викликає негативні емоції, необхідно стримувати роздратування. Тактовність і ввічливість сприяють ліквідації нервової напруги;

не можна давати респондентові негативних оцінок (якщо він заслуговує на це): при необхідності слід говорити не про нього самого, а про почуття, які відчуваються при спілкуванні з ним, пропонуючи тим самим скоригувати свою поведінку;

важливо передбачати небезпеку, за можливості уникати її, а при необхідності - діяти.

При виникненні стресової ситуації не варто замикатися у собі. Для психологічної розрядки й відновлення фізичних сил удома слід висловити вголос свої хвилювання (можливо, вони зменшаться) і трохи розслабитися.

Від роботи обліковця значною мірою залежить якість проведення перепису. Тому обліковець має поставитися до роботи максимально відповідально та використати у своїй роботі нижче наведену інформацію. Ці рекомендації також допоможуть обліковцю при спілкуванні з респондентами пробного перепису.

При виникненні найменших труднощів обліковцю повинні допомогти інспектор, завідувач переписної дільниці та працівники територіального органу державної статистики, представники органів місцевого самоврядування та органу внутрішніх справ. Так забезпечують безпечні умови та правопорядок при проведенні перепису.

Однак, незважаючи на всі ці заходи, кожний обліковець має знати загальні правила поведінки у виняткових випадках: при виникненні "важких" ситуацій, які утруднюють збирання відомостей, а можливо, й можуть загрожувати здоров’ю та безпеці самого обліковця.

Дії обліковця у таких ситуаціях:

V. Порядок заповнення форм

5.1. Форма № 4-перепис заповнюється зі слів голови товариства або будь-кого із членів правління садівничого чи городницького товариства. А відомості для форми № 3-перепис надають обліковцю члени колективних садівничих та городницьких товариств, власники ділянок для індивідуального садівництва і городництва, які їх використовують.

Унесення будь-яких змін або виправлень у переписні листи без уточнення респондентом забороняється.

5.2. Заповнення форми № 4-перепис "Переписний лист об’єднань громадян-колективних садівничих та городницьких товариств"

5.2.1. Форму № 4-перепис необхідно заповнити в цілому на колективне садівниче чи городницьке товариство за такими розділами та запитаннями:

1.1. Ідентифікаційні відомості та місцезнаходження

Основою для заповнення даних цього запитання є відомості з документів про заснування товариства (статут, реєстраційна картка).

При заповненні місцезнаходження колективного товариства необхідно вказати адресу, за якою воно зареєстроване. Якщо адреса реєстрації (юридична) не збігається з адресою фактичного місцезнаходження, то необхідно вказати також і фактичну адресу товариства, зокрема розміщення землі, наданої колективному товариству.

Необхідно вказати дату, коли вперше було утворене та зареєстроване товариство, незалежно від наступних перереєстрацій.

1.2. Кількість членів і земля колективного товариства

Кількість членів колективного товариства (рядок 01) визначається на підставі актів приватизації земельних ділянок товариства (кількість власників, на яких складені ці акти). Якщо земельні ділянки товариства не приватизовані, кількість членів колективного товариства визначається за кількістю осіб, на яких оформлені книжки членів колективного товариства, чи за іншими правовстановлюючими документами (договори куплі-продажу, обміну, дарування або іншої оборудки, рішення суду щодо визнання права приватної власності на земельну ділянку), а також статутом товариства та рішенням загальних зборів товариства.

Кількість земельних ділянок, які об’єднує колективне товариство (рядок 02), дорівнює кількості земельних ділянок, які були виділені товариству при його заснуванні (згідно зі схематичним планом площі землі, наданої колективному товариству). Земельні ділянки, які були придбані членами однієї сім’ї та об’єднані в одну ділянку, необхідно рахувати за первісною їх кількістю.

До освоєних земельних ділянок (рядок 03) слід віднести ті з них, на яких є посадки плодово-ягідних, овочевих чи декоративних культур, або на яких виконані культуротехнічні заходи (корчування лісу, чагарників, розчистка та планування ділянки, намивання піску, роботи з культивування ґрунту тощо), або побудовані житлові, господарські будівлі. До освоєних ділянок не слід відносити покинуті ділянки, на яких не виконувалися роботи протягом останніх 5 років.

Площа землі, надана колективному товариству (рядок 04), повинна складатись із площ земельних ділянок членів товариства та землі загального користування: дороги між рядами ділянок; відведених площ під електрощитову підстанцію, газорозподільну підстанцію, свердловину для води, водонапірну башту, дитячі майданчики, штучні озера тощо.

Площа земельних ділянок членів товариства (рядок 05) складається з площі земельних ділянок, наведених у рядку 02, а з них площа освоєних дорівнює площі ділянок, указаних у рядку 03.

Площа землі загального користування дорівнює різниці між даними рядків 04 та 05.

Для переведення квадратних метрів та соток у гектари необхідно скористатися нижченаведеною таблицею 1:

1.3. Участь в об’єднанні колективних товариств (кооперативі, спілці)

Рішення щодо участі в об’єднанні місцевих і міжрайонних колективних товариств (асоціації, спілки тощо) ухвалюються загальними зборами таких товариств. Мітка в полі "Так" проставляється у випадку документального підтвердження членства в таких колективних об’єднаннях.

2.1. Наявність та доступ до

Необхідно вказати, чи має колективне товариство доступ до:

1) автомобільних доріг з твердим покриттям, а саме:

які з’єднують з районним центром або з мережею магістральних шляхів сполучення (автомобільною дорогою загального користування, залізничною станцією, пристанню);

доріг усередині товариства. До таких доріг відносять дороги, які знаходяться на балансі колективного товариства і утримуються ним. До доріг із твердим покриттям слід віднести дороги, які мають удосконалене покриття: цементобетонне, асфальтобетонне, з щебеню, гравію, оброблені в’язкими матеріалами; а також покриті лише щебінкою, гравієм та бруківкою;

2) центральної мережі:

якщо товариство має доступ (підключення) до центральних мереж електричного та теплового постачання, водопостачання, газопостачання та каналізації. Товариство вважається також таким, що має доступ до центральних мереж, якщо з якихось причин певний вид благоустрою не діє (ремонт мережі, відключено за несплату наданих послуг, вийшов з ладу пристрій, що підключений до мережі, тощо).

Необхідно мати на увазі, що колективне товариство вважають таким, що має доступ до центральної мережі:

водопостачання, якщо воно має розподільчу мережу водопроводу, до якої надходить вода централізовано з водопроводу, артезіанської свердловини (централізоване водопостачання);

каналізації, якщо будинок має каналізаційне обладнання для стікання господарсько-фекальних вод до вуличної каналізаційної мережі. Будинок, який не обладнано водопроводом, не може вважатися обладнаним каналізацією;

теплового забезпечення, незалежно від джерела теплопостачання: центрального опалення (ТЕЦ, районні котельні);

газопостачання, якщо встановлена підлогова газова плита, яка працює від вуличного мережевого газопроводу;

3) автономних джерел:

якщо колективне товариство має підключення не до всіх центральних мереж надання комунальних послуг або ж у зв’язку з перебійним енергопостачанням (часті відключення), забезпеченням теплом і водою користується автономними джерелами (дизельні електростанції, міні-котельні, свердловини, криниці та власні водозабори) та використовує дублювання цих джерел.

Якщо правління колективного товариства має підведену лінію стаціонарного телефонного зв’язку, а також покриття мобільним зв’язком та використовує факсимільний зв’язок, комп’ютер і має вихід до комп’ютерної комунікаційної мережі (Інтернету), то слід проставити відповідні мітки.

3.1. Кількість часу, який витрачено для заповнення форми

Необхідно вказати, скільки годин і хвилин було витрачено для заповнення переписного листа за формою № 4-перепис.

3.2. Інформація про особу, що надала відповіді

Зважаючи на те, хто надавав відповіді, слід проставити одну з наведених міток.

Після завершення заповнення відповідей на запитання переписного листа за формою № 4-перепис особа, що надала відповіді, має поставити свій підпис, указати номер контактного телефону та дату заповнення форми.

3.3. Участь у переписі

Якщо форма була заповнена, то слід проставити відповідну мітку (01). Якщо цю форму не вдалося заповнити, необхідно проставити одну з вказаних причин (02-08). Якщо жодна з перелічених причин не підходить, то слід указати цю причину.

5.3. Заповнення форми № 3-перепис "Переписний лист домо- господарства, члени якого мають земельну ділянку для колективного/ індивідуального садівництва/ городництва"

5.3.1. Цей переписний лист заповнює обліковець зі слів дорослих членів домогосподарства, членів садівничого чи городницького товариства, які використовують земельні ділянки, за такими розділами та запитаннями:

1.1. Місцезнаходження земельної ділянки

При заповненні даних щодо місцезнаходження земельної ділянки необхідно вказати детальну її адресу: регіон (область, Автономна Республіка Крим), район, міська чи селищна рада, населений пункт, вулиця та номер будинку або земельної ділянки.

1.2. Цільове призначення земельної ділянки

Підставою для проставлення мітки щодо цільового призначення земельної ділянки є відомості з установчих документів товариства.

Крім того, обліковець має вказати назву об’єднання громадян і проставити статистичний код колективного товариства із таблиці 2 (графа 2) Записної книжки обліковця .

1.3. Площа земельної ділянки

При заповнення даних щодо площі земельної ділянки необхідно скористатися таблицею 1 "Переведення площ у різні одиниці вимірювання" для переведення квадратних метрів у сотки та гектарів у сотки.

1.4. Підстави користування земельною ділянкою

Підставою для користування земельною ділянкою є документи, які засвідчують або встановлюють право й умови на землю.

Як підстави користування землею зазначають:

користування на праві власності (мітка 01): ведення діяльності на земельних ділянках, на які згідно з чинним законодавством набуте право володіння;

користування на умовах оренди (мітка 02): діяльність на землі, яку взяв об'єкт перепису в оренду та за яку він сплачує фіксовану орендну плату, узгоджену між сторонами раніше (готівкою, в натурі чи будь-яким іншим чином), та на користування якою між сторонами укладено договір оренди;

користування на інших підставах (мітка 03): діяльність на земельних ділянках, на які власник має право завдяки своїй посаді (охоронець садівничого товариства, який не є членом товариства) або які виділені, наприклад, як спільна територія для випасання худоби, розподілені між особами згідно з певним розміром площі, а також несанкціоноване (без документального оформлення) користування землею.

1.5. Мета використання земельної ділянки

Залежно від того, з якою метою використовується земельна ділянка, проставляється одна з наведених міток (01-06).

Якщо земельна ділянка використовується переважно для сільськогосподарського виробництва або тільки для сільськогосподарського виробництва, то необхідно вказати призначення сільськогосподарського виробництва (вказати одну з міток): лише для особистого споживання (07); переважно для особистого споживання (08); переважно для продажу (09).

1.6. Утримання на земельній ділянці сільськогосподарських тварин

Якщо громадянин, який користується земельною ділянкою, утримує сільськогосподарських тварин, то необхідно проставити мітку "Так" (1), а якщо не утримує - проставляється мітка "Ні" (2).

2.1. Площа землі станом на 1 липня 2012 року

Інформацію щодо використання землі домогосподарством і площ посіву під окремими сільськогосподарськими культурами визначають за відповідями члена товариства або іншого дорослого члена домогосподарства, який може точно відповісти на запитання. Якщо респондент не може надати відповідь щодо площ посіву під окремими культурами, то обліковцю разом з респондентом за можливості та його попередньою згодою слід провести обмір площ посівів під окремими культурами.

Усі показники посівних площ проставляють у сотках з точністю, визначеною переписним листом. Для переведення гектарів, квадратних метрів у сотки необхідно пам’ятати, що 1 сотка дорівнює 0,01 га, а 1 кв. м дорівнює 0,01 сотки. Наприклад, якщо респондент зазначає, що під картоплею в домогосподарстві зайнято 0,23 га, то в сотках це буде 23 сотки, а якщо 23 м2, то - 0, 23 сотки.

Для правильного визначення площ під культурами слід користуватися таблицею 1 переводу площ у необхідні одиниці вимірювання.

При заповненні інформації щодо розмірів окремих видів площ слід мати на увазі, що позиції, виділені кольором, є балансовими (рядки 001-004, 025, 051, 070, 073, 081, 095, 096, 114 і 119) і їх заповнює безпосередньо обліковець шляхом підсумовування рядків.

Дані рядка 001 дорівнюють сумі рядків 002, 114, 119 і характеризують загальну площу землі, що знаходиться у власності та фактичному користуванні членів товариства та осіб, які орендують земельні ділянки товариства або користуються ними на інших умовах. Вона включає ріллю/орні землі, багаторічні насадження та інші землі (без урахування площ під грибами).

Як площу ріллі/орних земель (рядок 002) обліковують посівну площу сільськогосподарських культур під урожай звітного року (2012 р.), площі під квітково-декоративними культурами, їхньою розсадою та іншим посадковим матеріалом, землі під паром, теплицями та парниками. Дані рядка 002 обліковець отримує шляхом сумування площ, зазначених у рядках 003, 087, 093, 094 і 095, та за мінусом площ у міжряддях садів (рядок 123).

Сума рядків 004, 025, 050, 051, 070, 073 і 081 характеризує загальну площу сільськогосподарських культур, зайняту посівами під урожай поточного року (рядок 003).

При отриманні відповідей щодо розмірів посівних площ необхідно враховувати таке:

1) фактичні розміри посіву наводять за їх первинним призначенням, тобто без урахування подальшого використання. Повторний рахунок посівних площ не допускається;

2) при наявності на земельній ділянці змішаних посівів площу необхідно врахувати за основною культурою, яка переважає в посіві (наприклад, серед площі під картоплею висаджено буряки, кріп - необхідно враховувати всю площу під картоплею);

3) посіви у міжряддях саду включають у посівну площу відповідної культури;