1.1. Законом України "Про сільськогосподарський перепис" визначено, що загальний сільськогосподарський перепис проводиться один раз на десять років і підставою для його проведення є рішення Кабінету Міністрів України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 року № 944-р "Про проведення Першого всеукраїнського загального сільськогосподарського перепису" встановлено проведення Першого всеукраїнського загального сільськогосподарського перепису з 1 по 25 липня 2014 року, а пробного сільськогосподарського перепису - в період з 1 по 25 липня 2012 року в Баштанському районі Миколаївської області. Проект програми загального сільськогосподарського перепису, методи його проведення та інструментарій, основні організаційні заходи опрацьовуються в міру потреби під час проведення пробного перепису.

1.2. Форму № 2-перепис "Переписний лист домогосподарства" (далі - форма № 2-перепис) заповнює обліковець на такі об’єкти перепису у сільській місцевості та в міських поселеннях:

домогосподарства, члени яких мають земельні ділянки;

домогосподарства, члени яких утримують сільськогосподарських тварин;

домогосподарства, члени яких займаються розведенням і виловом риби, інших водних біоресурсів;

домогосподарства, члени яких мають сільськогосподарську техніку.

1.3. Форму № 2-перепис заповнюють зі слів респондента безоплатно без їх документального підтвердження. При виникненні труднощів при наданні відповіді на те чи інше запитання опитуваний за власним бажанням може звірити свої відповіді з відповідними документами.

1.4. Уся інформація, занесена до форми № 2-перепис, відповідно до Законів України "Про державну статистику" та "Про сільськогосподарський перепис" є конфіденційною інформацією, не підлягає розголошенню і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді.

2.1. Завдання обліковця полягає в тому, щоб охопити пробним переписом (далі - перепис) усі об’єкти сільськогосподарського перепису, які знаходяться на території лічильної дільниці, отримати повні та достовірні відповіді на всі запитання форми № 2-перепис.

Для забезпечення збереження переписної інформації обліковець має зберігати заповнені переписні документи у приміщенні інспекторської дільниці.

При відвідуванні домогосподарства обліковець має розповісти про правову основу пробного перепису, наголосити на важливості відповідей на запитання переписного листа та відповідальності працівників перепису за збереження отриманих відомостей від розголошення.

2.2. Функції обліковця

Загальні положення:

вивчення цієї Інструкції, інших інструктивних і нормативних документів, необхідних для проведення пробного перепису;

виконання вказівок і розпоряджень інспектора та завідувача переписної дільниці;

забезпечення збереження переписних документів і нерозголошення інформації, отриманої при збиранні відомостей про об’єкти перепису.

Основною роботою, яку виконує обліковець, є:

проведення попереднього обходу всіх об’єктів перепису, проведення перепису на своїй лічильній дільниці шляхом відвідування кожного домогосподарства, опитування респондентів і заповнення переписних листів, інших документів, проведення контрольного обходу та здавання переписних матеріалів інспектору;

заповнення таблиць Записної книжки обліковця , підрахунок підсумків отриманих даних, заповнення супровідних документів, заповнення Зведеної відомості по лічильній дільниці.

2.3. Календар перепису

Обліковець залучається до виконання переписних робіт на 30 календарних днів на умовах договору підряду.

Робочий час обліковця розподіляють так:

з 24 по 26 червня пройти навчання;

29 та 30 червня провести попередні обходи об’єктів перепису на своїй лічильній дільниці;

з 1 по 19 липня провести опитування сільськогосподарських виробників на своїй дільниці;

з 20 по 25 липня взяти участь у проведенні повторних та вибіркових контрольних обходів об’єктів перепису на своїй лічильній дільниці разом з інспектором, а в разі необхідності - і на інших лічильних дільницях, які входять до складу його інспекторської дільниці;

з 26 по 28 липня здати всі переписні документи, інший інструментарій перепису, канцелярське приладдя та посвідчення обліковця інспектору.

Обліковець зобов’язаний щодня за встановленим інспектором часом з’являтися на інспекторську дільницю, пред’являти для перегляду та перевірки інспектору заповнені переписні документи, виправляти помилкові та неповні записи, а в разі необхідності - відвідувати домогосподарства повторно, повідомляти інформацію щодо кількості переписаних об’єктів та загальної площі земельних ділянок у них на цей день.

2.4. Навчання обліковців

Навчання обліковців проводить завідувач переписної дільниці та його заступник під контролем працівників управління статистики у районі протягом трьох днів. Навчання проводять із використанням інструктивних матеріалів. Водночас проводять практичні заняття з проведення опитування, пробного заповнення переписних документів з подальшим аналізом помилок і роз’ясненням усіх питань, що виникають.

Після завершення навчання кожний обліковець має пройти тестування. За умови отримання позитивного результату з тестування обліковець отримує посвідчення працівника пробного сільськогосподарського перепису, цю Інструкцію, Записну книжку обліковця, попередньо заповнену інспектором (таблиці 1 і 2), та список користувачів земельних ділянок, що проживають на території його лічильної дільниці, але їх земельні ділянки знаходяться на території інших сільських, міських і селищних рад району (області). Обліковець отримує також схематичний план (карту) його лічильної дільниці, інформаційні листівки, які він буде залишати при проведенні обходу об’єктів перепису для тих, кого не застав удома.

Необхідно пам’ятати, що посвідчення дійсне лише за наявності паспорта. Тому протягом усього періоду роботи обліковець повинен мати при собі одночасно з посвідченням паспорт і в разі необхідності пред’являти його.

2.5. Проведення попереднього обходу

Напередодні початку перепису обліковець має ознайомитись із межами своєї лічильної дільниці спочатку з інспектором і обліковцями сусідніх лічильних дільниць; потім продовжити самостійно обхід усіх домогосподарств, які знаходяться на території лічильної дільниці, дізнатись, як краще добиратися до них. Під час обходу населенню слід роз'яснити мету та завдання перепису, уточнити з респондентами дату проведення опитування, вивірити дані щодо респондентів, зафіксувати зміни та доповнення стосовно нових об’єктів, які з’явилися напередодні перепису. Інформацію щодо попереднього обходу щодня обліковець передає інспектору.

На основі зібраної інформації обліковець складає для себе маршрут проведення перепису, заповнює Календарний план-графік опитування респондентів пробного перепису з 1 по 25 липня 2012 року, який розміщений після таблиці 2 у Записній книжці обліковця .

По кожній лічильній дільниці у завідувача переписної дільниці та інспектора має бути складений співробітниками органів внутрішніх справ району список домогосподарств (приміщень), у яких можуть мешкати потенційно небезпечні особи. Такі приміщення обліковець мусить відвідувати лише у супроводі дільничного уповноваженого міліції чи іншого працівника районного відділу внутрішніх справ, працівника місцевої ради чи разом з інспектором (залежно від ступеня небезпеки).

Контакти з представниками міліції необхідно здійснювати лише через інспектора та завідувача переписної дільниці.

Для унеможливлення виникнення небезпеки й отримання своєчасної допомоги слід кожного дня повідомляти інспектора або завідувача переписної дільниці про свій щоденний маршрут під час попереднього обходу.

Обліковець має обійти всі об’єкти перепису своєї лічильної дільниці, вивірити у Записній книжці обліковця дані таблиці 2, заповнені інспектором, заповнити графу 5 цієї таблиці (дата попереднього обходу) та внести у графу 6 дату проведення перепису, погоджену з респондентами.

Якщо під час попереднього обходу будуть виявлені нові об’єкти перепису, то їх слід записати у таблицю 2 після останнього запису, зробленого інспектором, і повідомити про це інспектора. У разі виявлення ліквідованих об’єктів або помилково внесених необхідно зробити відповідну відмітку у графі 7 "Примітка" таблиці 2 і повідомити про це інспектора для прийняття остаточного рішення щодо цих об’єктів перепису.

При проведенні попереднього обходу обліковець уточнює адреси та в разі необхідності вносить зміни. При цьому слід указати в графі 7 Записної книжки обліковця причину такої зміни.

2.6. Проведення опитування

У перший день перепису обліковець на початку робочого дня отримує від інспектора портфель із переписними матеріалами. У портфелі є тверда підкладка, яку обліковець повинен використовувати при заповненні переписних листів. Протягом 15 днів він обходить кожне домогосподарство своєї лічильної дільниці, вказане у таблиці 2 Записної книжки обліковця . Немає необхідності носити з собою всі отримані від інспектора переписні документи. Слід покласти у портфель переписні документи, необхідні для одного-двох днів роботи, а інші документи зберігати на інспекторській дільниці у відведеному інспектором місці.

Якщо в ході перепису будуть додатково виявлені нові об’єкти перепису (які не вдалося виявити під час попереднього обходу), то їх заносить інспектор (після ретельної перевірки списків об’єктів перепису) у таблицю 2 Записної книжки обліковця після останнього записаного об’єкта та в таблицю 3 того дня, коли було проведено перепис, при цьому слід зробити відповідні відмітки в графі "Примітка".

У кожному домогосподарстві обліковець перед початком перепису має відрекомендуватися, пред’явити свої документи (посвідчення тимчасового переписного працівника та паспорт - на вимогу респондента) та поінформувати опитуваного про те, що:

пробний перепис є державним заходом, який проводять відповідно до Закону України "Про сільськогосподарський перепис" та рішення Кабінету Міністрів України;

інформацію в переписний лист заносять лише зі слів опитуваного;

первинні дані сільськогосподарського перепису не мають права вимагати органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, інші юридичні особи, об’єднання громадян та інші особи з метою використання їх для прийняття рішень стосовно конкретного респондента. Первинні дані сільськогосподарського перепису не можуть бути підставою для оподаткування респондентів;

усі дані пробного перепису будуть використані лише у вигляді зведених таблиць, а набутий досвід у ході його проведення - для успішного проведення загального сільськогосподарського перепису.

Не дозволяється об’єднувати обов’язки обліковця сільськогосподарського перепису з особистою політичною, релігійною чи громадською діяльністю. У разі втручання несанкціонованих сторонніх осіб у роботу обліковця необхідно негайно повідомити про це інспектора чи завідувача переписного відділу.

Успішна робота обліковця залежить від способу проведення опитування.

Жодна модель не може підходити до всіх ситуацій, з якими може зіткнутись обліковець. Необхідно пристосуватися до різноманітних реакцій опитуваного. Крім наявності здорового глузду, терпіння і такту, обліковцю необхідно бути ввічливим і вдумливим. Перепис необхідно розпочинати з привітання та пояснення мети візиту, наявності законодавчого та нормативного підґрунтя цього заходу та обов’язково показати своє посвідчення. Наприклад, можна розпочати опитування так:

"Доброго дня (ранок, вечір). Я, Сидоренко Галина, призначена Державною службою статистики України проводити пробний сільськогосподарський перепис у цьому населеному пункті. Відповідно до Закону України "Про сільськогосподарський перепис" усі респонденти сільськогосподарського перепису зобов’язані безоплатно, за встановленою формою надавати повну та достовірну інформацію відповідно до переліку запитань, передбачених програмою перепису. Я була б вам дуже вдячна, якщо б ви надали мені інформацію, необхідну для заповнення переписного листа. Вся отримана від вас інформація є конфіденційною і буде використана лише для отримання зведених даних у знеособленому вигляді для статистичних цілей".

Після завершення опитування необхідно подякувати респонденту за співробітництво.

Перепис бажано проводити з головою домогосподарства. У разі відсутності голови опитувати необхідно найбільш відповідального й обізнаного члена домогосподарства (наприклад, дружину (чоловіка), інших дорослих членів). Не слід опитувати неповнолітніх дітей.

Якщо респондент відмовляється надавати відомості, необхідно спробувати переконати його в необхідності узяти участь у переписі, домовитися щодо повторного відвідування домогосподарства у зручний для опитуваного час. При цьому необхідно зробити відповідну відмітку у графі 7 "Примітка" таблиці 2 Записної книжки обліковця.

Якщо у домогосподарстві не вдалося нікого застати вдома, то необхідно залишити у поштовій скриньці або на іншому видному місці листівку з інформацією про перепис, про час свого наступного відвідування з проханням бути у цей час удома.

Про всі випадки, коли обліковець не зміг потрапити в домогосподарство або якщо люди відмовляються від участі у переписі, необхідно повідомляти інспектору.

У кожному домогосподарстві обліковець дістає з портфеля переписні документи і заповнює їх відповідно до цієї Інструкції. Необхідно дотримуватися послідовності заповнення переписного листа. Категорично забороняється змінювати формулювання запитань переписного листа. Усі запитання необхідно задавати так, як вони написані в переписному листі, і в такій самій послідовності; запитання не слід пропускати та залишати незаповненими, якщо на них мають бути отримані відповіді. Усі відповіді на запитання необхідно вносити у переписні листи безпосередньо під час опитування в присутності респондентів.

Після завершення опитування (або в кінці дня) необхідно заповнити дані щодо цього об’єкта перепису в таблиці 3 "Журнал обліковця в період проведення пробного перепису" Записної книжки обліковця. При проведенні перепису щодня підбивають підсумки за день, а також зростаючий підсумок з початку перепису. Цю інформацію передають інспектору за встановленим графіком.

3.1. Переписний лист за формою № 2-перепис є машинним носієм інформації, який використовують для автоматизованого оброблення. У зв’язку з цим слід дотримуватися певних правил.

3.2. При заповненні переписних документів від обліковця вимагається уважність і акуратність. Для якісного виконання роботи обліковцю необхідно дотримуватися таких правил:

використовувати лише переписні документи, отримані на переписній дільниці;

заповнювати переписні документи лише чорною гелевою ручкою, яку видав інспектор;

заповнювати переписні листи олівцем, а також іншим чорнилом заборонено;

якщо ручка не дозволяє якісно заповнювати переписні документи (гелеве чорнило не надходить або інтенсивно витікає з ручки), необхідно її замінити на інспекторській дільниці;

при заповненні переписних листів необхідно використовувати спеціальну підкладку, яка міститься у переписному портфелі, щоб не допустити продавлення паперу при заповненні переписних документів;

забороняється використовувати як підкладку стопку заповнених і незаповнених переписних листів;

переписні документи необхідно заповнювати уважно, щоб унеможливити виправлення записаних цифр та міток;

поля з межами у вигляді кольорової рамки (поля) заповнюють цифрами;

поля з квадратними рамками чорного кольору (мітки), розміром не більше 1 см-2, перекреслюють. Їх необхідно заповнювати лише у відведених межах;

написання цифр і проставляння міток слід виконувати згідно з наведеними зразками на верхній частині кожного переписного документа.

3.3. Дуже важливо для подальшого оброблення переписних листів дотримуватися зразків написання цифр і міток. Переписні листи, які мають велику кількість виправлень (більше 50 % від усіх полів для заповнення) та заповнені з відступом від цих правил, обліковець мусить переписати при здаванні матеріалів інспектору після закінчення перепису.

3.4. Якщо для запису відповіді відведено два або три знаки, а значення, яке необхідно внести до цієї зони, складається з одного або двох знаків, то проставляти попереду нулі не слід.

3.5. Категорично забороняється при заповненні полів:

обводити декілька разів у полі слова, цифри та мітки;

писати слова, цифри та мітки поза межами відведених для них полів; при цьому як нижнє, так верхнє продовження цифр і букв не повинні виходити за рамки поля і, тим паче, заходити на інше поле. Неакуратно зроблений запис може потрапити на мітки у сусідніх зонах, що призведе до помилкового зчитування інформації при її введенні (скануванні);

утворювати розриви лінії при написанні цифр;

застосовувати декоративні елементи при написанні цифр (петлі, завитки тощо).

3.6. Якщо необхідно зробити виправлення заповненої у переписному документі цифри, то слід:

перекреслити декілька разів цифру, яку необхідно виправити, відповідно до зразка на бланку (при перекреслюванні має бути заповнена вся площа поля);

записати на вільному місці (поза межами поля) нову цифру (краще зверху над тією, що виправляється). Як виняток, допускається вписувати виправлення справа чи зліва від виправленої цифри (якщо це дозволяє значність фактичного показника). Забороняється вписувати цифри справа, знизу, зліва, якщо є можливість записати виправлення зверху.

3.7. Виправлення мітки здійснюється так:

мітку, яку помилково проставили, перекреслити декілька разів (при перекреслюванні необхідно заповнити всю площу поля - заштрихувати);

проставити мітку в необхідне поле.

3.8. Використання засобів (рідини) для коригування з метою внесення виправлень у переписні листи категорично заборонено. Не слід використовувати скріпки, степлери та різні затискувачі для скріплення переписних листів.

3.9. На кожному переписному бланку є "резервна зона" для міток і цифр. Цю зону не заповнюють, крім додаткових вказівок органу державної статистики.

3.10. Переписні бланки слід охороняти від плям, згинів, переломів тощо.

4.1. Відвідувати домогосподарство необхідно лише з портфелем обліковця, а не з великою господарською сумкою, що може насторожити мешканців домогосподарства.

4.2. При відвідуванні домогосподарства обліковець має бути просто й акуратно одягнений. Залежно від погоди необхідно достатньо тепло одягатись. Не слід одягати дуже яскраві та дорогі речі та коштовності, брати із собою велику кількість грошей. Усі ці речі необхідно залишити вдома.

4.3. Обліковець повинен бути на роботі ввічливим, коректним і терплячим. Приймаючи рішення бути обліковцем необхідно розуміти, що під час перепису можна зустріти людей з різними характерами та настроєм. І тому перед обліковцем постане завдання - знайти засіб комунікації з усіма респондентами та виконати свою роботу вчасно.

4.4. Певна тактика поведінки обліковця дозволить установити доброзичливий комунікативний контакт із респондентом під час проведення опитування. З цією метою:

слід запам’ятати, як звати респондента (якщо він захоче назвати своє ім’я) і під час опитування звертатися до нього по імені та по батькові, тому що кожній людині чути своє ім’я приємно і водночас це засвідчує повагу до людини з боку співрозмовника;

необхідно стояти обличчям до співрозмовника, при цьому рухи тіла повинні бути направлені в його сторону, а не від нього;

не варто робити висновків лише по одному із яких-небудь сигналів поведінки співрозмовника, треба почекати, коли про його емоційний стан "скажуть" також інші сигнали;

поведінка, слова та вираз обличчя обліковця мають бути нейтральними, тобто не повинні натякати на збентеження, здивування, невдоволення, схвалення чи осуд стосовно відповідей, поведінки респондента або інших членів домогосподарства, які присутні при проведенні перепису;

поведінка обліковця при спілкуванні повинна бути впевненою (без напруги); під час розмови необхідно бути ввічливим та не занадто наполегливим; слід дотримуватися ділового стилю розмови, витримувати правильну дистанцію з респондентом (без фамільярності, але і без зайвої офіційності), у доречні моменти (коли співрозмовник не здається стурбованим або збентеженим) слід посміхатися;

необхідно сприяти спілкуванню, демонструвати респондентові зацікавленість його відповідями. Під час проведення опитування важливо не тільки те, що питають у респондента, але й те, як це робиться. Дуже важливо показати респондентові, що його відповіді уважно вислуховуються, для підтвердження цього відповіді респондента слід повторювати вголос або використовувати такі фрази: "Я вас слухаю", "Будь ласка, продовжуйте";

інтонація голосу обліковця при опитуванні має бути нейтральною, з доброзичливістю до респондента, тому що абсолютно однаковий текст можна подати різною інтонацією голосу, висловлюючи тим самим певне ставлення до запитання або відповідей респондента - позитивне чи негативне, зневажливе, скептичне, іронічне тощо, і це може вплинути на відповіді респондента;

текст запитання та варіанти відповідей обліковцю слід зачитувати повільно та чітко, тому що респондент буде сприймати їх на слух, і якщо темп опитування буде швидким, то респондент або погано, або зовсім не зрозуміє запитання;

уточнювати надто загальну або незрозумілу відповідь респондента слід у момент опитування за допомогою таких фраз: "Не могли б ви пояснити детальніше ?", "Я не зовсім зрозуміла(в) вашу відповідь. Будь ласка, уточніть її", при цьому зоровий контакт також може підказати респондентові необхідність надання більш повної інформації. Однак слід мати на увазі, що співрозмовник сприймає прямий погляд як вторгнення у його особисте життя, тому необхідно дивитися в обличчя респондентові, але не в очі співрозмовника, а поряд, наприклад, на його перенісся;

якщо обліковець відчуває певні труднощі із записом надто швидких відповідей респондента, він може попросити його повторити свою відповідь або надалі відповідати повільніше, використовуючи такі фрази: "Будь ласка, повторіть вашу відповідь", "Будь ласка, дозвольте мені записати цю відповідь", "Будь ласка, відповідайте повільніше";

якщо респондент починає відхилятися від теми опитування, то обліковцю слід делікатно повернутися до неї за допомогою таких фраз: "На жаль, час опитування обмежений, ми повернемося до цієї теми пізніше, а зараз, будь ласка, послухайте наступне запитання" або "Маємо ще декілька запитань. Ось одне з них";

після зачитування респондентові запитання або варіанта відповіді, йому необхідно дати певний час на роздуми - витримати паузу, яку, однак, не слід затягувати. У випадку вагання респондента з відповіддю обліковцю слід підтримати та підбадьорити його за допомогою таких фраз: "Це цікава інформація", "Ваша думка дуже важлива, продовжуйте, будь ласка";

у тому випадку, коли респондент захоче довідатися про думку обліковця щодо проблем, яких стосуються запитання пробного перепису, то обліковцю потрібно уникати висловлювання власної думки, але робити це слід тактовно, наприклад, за допомогою такої фрази: "Відповідно до правил опитування враховується лише ваша особиста відповідь".

4.5. Для встановлення комунікативного контакту та правильної побудови спілкування з респондентами буде корисною для обліковця зазначена нижче інформація.

4.5.1. Про емоційний стан людини багато чого може розповісти міміка (вираз) її обличчя. Зазвичай емоції асоціюються з мімікою так:

подив - підняті брови, широко розплющені очі, опущені вниз куточки губ і відкритий рот;

страх - підняті та зведені брови, широко розплющені очі, куточки губ опущені та трохи розтягнуті в сторони (може бути відкритий рот);

гнів - опущені брови, вигнуті зморшки на чолі, прищулені очі, зімкнуті губи та стиснуті зуби;

відраза - опущені брови, зморщений ніс і випнута нижня губа (або піднята і зімкнута з верхньою губою);

сумнів - зведені брови, погаслі очі та злегка опущені куточки губ;

щастя - спокійні очі, підняті й розтягнуті в сторони куточки губ.

4.5.2. Серед усіх жестів людини можна виділити жести відкритості, підозрілості та скритності, захисту, міркування й оцінки, сумніву та невпевненості, самовпевненості, несхвалення, готовності закінчити розмову, агресивності:

жест відкритості - щирість і добродушний настрій: може виражатися жестом руки або двома вбік слухача (при цьому долоня або долоні на мить опиняються повернутою догори);

жести підозрілості та скритності - недовіра, сумнів у правоті співрозмовника, а також бажання приховати інформацію: можуть виражатися потиранням чола, скроні або підборіддя, хованням кистей рук (наприклад, у кишені), відведенням погляду вбік;

жести захисту - відчуття небезпеки або загрози для себе: можуть виражатися схрещенням на грудях рук, холодним поглядом і ледь примруженими очима, штучною посмішкою, почісуванням вуха (цей жест може також означати, що співрозмовник щось вислухав і хоче висловити свою думку);

жести міркування й оцінки - стан задумливості і прагнення знайти рішення проблеми: можуть виражатися задумливим виразом обличчя (при цьому рука спирається на щоки), пощипуванням перенісся, почухуванням підборіддя (цей жест зазвичай супроводжується злегка примруженими очима), піднесенням руки до обличчя, спираючись підборіддям на долоню (при цьому вказівний палець витягнутий уздовж щоки, а інші пальці - нижче рота);

жести сумніву та невпевненості: можуть виражатися почісуванням вказівним пальцем руки місця під мочкою вуха або бічної частини шиї, качанням корпуса тіла, потиранням вказівним пальцем носа (ці жести також можуть супроводжувати виклад неправдивої інформації);

жести самовпевненості: можуть виражатися закладанням рук за голову, за спину із захопленням одного із зап'ясть (останній жест відрізняється від жесту "руки за спиною в замок", який свідчить, що людина засмучена);

жест несхвалення: може виражатися збиранням неіснуючих ворсинок з одягу;

жести готовності закінчити розмову: можуть виражатися подачею корпуса вперед (при цьому руки лежать на колінах або тримаються за краї стільця) або потиранням очей;

жести агресивності - попередження, що ситуація починає виходити з-під контролю: можуть виражатися постукуванням ребром вказівного пальця по столу, потиранням пальцями однієї руки суглобів кулака другої руки.

4.5.3. Під час розмови бажано стежити за позою співрозмовника, яка може засвідчувати таке:

зробив крок назустріч, намагаючись скоротити дистанцію, - очевидно, можна очікувати на отримання правдивої інформації;

підняті плечі - він напружений, підняті плечі й опущена голова - замкнутий або невпевнений;

опущені плечі - він розслаблений, а опущені плечі й піднята голова - зацікавлений (зацікавлений у розмові співрозмовник може також схилити набік голову, а незацікавлений - відвернутися);

низько опущена голова - можливо, у цей час він переживає депресію;

різкий рух головою вбік або підняття голови з одночасним випрямленням корпуса тіла і схрещуванням рук на грудях - відчування ним дискомфорту від розмови;

переминання з ноги на ногу - він нервує, а якщо, сидячи на стільці, совається - його щось турбує;

стиснуті кулаки, витягнута шия, корпус тіла нахилений уперед - він сердиться або засмучений;

пальці тарабанять по столу або сильно щось стискають - він відчуває внутрішню напругу або нетерпіння;

зчеплені у піднятому положенні руки (при цьому лікті лежать на столі) - він негативно ставиться до теми розмови.

4.5.4. Багато значить погляд людини, оскільки очі - один із наймогутніших інструментів спілкування. При діловому спілкуванні очі ніби "бігають" між очима співрозмовника. При цьому погляд повинен зустрічатися з поглядом партнера близько 60-70 % від усього часу спілкування, а найоптимальніша тривалість прямого погляду не більше 10 секунд. Якщо той, хто говорить, періодично дивиться в очі слухачеві та відводить їх убік - це означає, що він ще не закінчив говорити. У кінці своєї розмови партнер, як правило, дивиться прямо в очі співрозмовнику, ніби повідомляючи, що він усе сказав. Важливо знати такі характеристики візуального контакту:

відведення погляду вбік, погляди крадькома, скоса чи, навпаки, зухвало прямі - ознака готовності до конфлікту;

моргання очима - подив, переляк;

широко розплющені очі у поєднанні з посмішкою - привітність, задоволення;

відсутній, пустий погляд - утома, нудьга.

4.5.5. Якщо людина посміхається, то по її очах можна зрозуміти, наскільки вона відверта. Щира посмішка оживляє все обличчя, особливо очі. А якщо в посмішці беруть участь тільки губи (при цьому навколо очей не з'являються зморшки та нічого не змінюється у ділянці чола), імовірно, що людині зовсім невесело і ця посмішка оманлива.

4.5.6. Найважливішим приладом, який показує, що думає людина і як вона себе відчуває, є голос. Оскільки голос і емоції тісно пов'язані, не дивно, що коли людина незадоволена, у її голосі автоматично відчуваються безнадійність, роздратування або засмучення, і, навпаки, коли вона щаслива, то розмовляє бадьоро й жваво. Тон голосу передає гнів, радість, сумнів тощо, а інтонація голосу - певне ставлення до співрозмовника (позитивне чи негативне, зневажливе, скептичне, іронічне).

4.6. Після завершення опитування обліковець повинен подякувати кожному респонденту за участь у переписі. Таким чином, ще раз підкреслити важливість і значимість його участі у переписі.

4.7. Вирішення важких ситуацій та поради щодо збереження особистої безпеки

На випадок виникнення нештатних ситуацій завжди необхідно мати при собі номер телефону найближчого відділення міліції або інспекторської чи переписної дільниці.

Якщо члени якогось домогосподарства не захочуть впустити обліковця до себе, необхідно умовити сусідів, яких уже опитали, звернутися з проханням до своїх сусідів поспілкуватися з обліковцем (так знімаються побоювання щодо особи, яка намагається проникнути в домогосподарство). У кожному домогосподарстві ви повинні відрекомендуватися, пояснити мету Вашого візиту, пред’явити посвідчення обліковця та, якщо знадобиться, і паспорт, а потім розпочинати опитування.

Слід намагатися не розмовляти з респондентом на сторонні теми, не сперечатися і не конфліктувати з респондентом. Також необхідно намагатися не реагувати на випади або ображення з боку респондента, а натомість зняти напругу в спілкуванні. Якщо не вдається це зробити, то слід вибачитися за турбування, ввічливо попрощатися та зайти іншого дня, мотивуючи це тим, що перепис є обов’язковою загальнодержавною акцією і участь в ньому є обов’язком для кожного домогосподарства, що є власником, користувачем або орендатором земельних угідь, що використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, або має сільськогосподарських тварин.

Під час проведення пробного перепису обліковцю можуть трапитися різні критичні ситуації, які можуть становити загрозу його безпеці. Узявши на озброєння наведені нижче поради, можна уникнути деяких таких ситуацій під час відвідування домогосподарств.

У темну пору варто уникати відвідування домогосподарств, які проживають у неблагополучних районах. При виході з будинку і при вході в темне приміщення варто дати можливість очам звикнути до темряви, звернути увагу на сходинки і нерівність ґрунту, використовувати ліхтарик. Необхідно йти вулицею впевнено, дотримуватися добре освітлених місць, пожвавлених основних доріг, уникати алей, смітників, безлюдних місць і місць, обсаджених чагарниками. Слід поглядом окидати всю територію та тримати під контролем події, які відбуваються навколо. У вуличні конфлікти не втручатися. За підозри переслідування потрібно зайти в магазин або лікарню, привернути увагу перехожих, зайти на подвір’я будь-якого домогосподарства тощо.

Для збереження особистої безпеки не слід ігнорувати присутність на вулиці або в приміщенні домогосподарства собак. При зустрічі із собакою потрібно спостерігати за його ймовірною реакцією:

стоїть спокійно або посувається назад - він, імовірно, розглядає людину як домінуючого загарбника і не буде нападати;

виляє хвостом - імовірно, він налаштований дружелюбно і не буде нападати;

фиркає, високо тримає хвіст, гарчить і пильно дивиться на людину - варто бути напоготові;

скалить зуби - безпечніше буде відходити назад повільно, не повертаючись до нього спиною.

Не можна бігти повз собаку, показувати страх перед ним, пильно дивитися на нього (такий погляд сприймається як погроза, виклик і може спровокувати атаку). Бажано, залишаючись спокійним, йти повільно та говорити з ним твердим і спокійним голосом. При наближенні собаки слід зупинитися і дати себе обнюхати, при погрозі - повільно, обличчям до нього, відходити. Командами "Фу!", "Сидіти!", "Лежати!" можна спробувати зупинити напад собаки (можливо, знайома команда змусить його підкоритися).

Якщо собака вільно гуляє у дворі домогосподарства, то варто спробувати привернути увагу його господаря. Якщо поведінка собаки завдає клопіт у приміщенні домогосподарства, то слід попросити господаря відвести його в іншу кімнату.

Не слід здійснювати вчинки, які дратують людей і можуть стати причиною їх негативного ставлення до обліковця. До таких вчинків належать:

тривале натискання на дверний дзвінок;

звучний стукіт чи тривале постукування у вікно або двері;

зазирання у приміщення через вікно або двері;

тривале стояння на ґанку будинку;

занадто близьке перебування до дверей, які відчиняються;

вхід у квартиру (двір), не зачиняючи за собою двері (хвіртку);

вхід у помешкання, не витираючи взуття.

Щоб запобігти критичній ситуації біля приміщення домогосподарства, не варто входити у під’їзд або в ліфт із підозрілою людиною, а в сільській місцевості - проходити у двір без господарів. Після стуку або дзвінка в двері краще відійти від них на два кроки назад, при цьому слід залишатися напроти дверей, що відчиняються. Якщо респондент налаштований вороже, агресивно, то необхідно якнайдалі відійти від дверей, а в разі образ або погроз негайно піти. Відчувши небезпеку при запрошенні зайти у приміщення, необхідно, за можливості, провести опитування, не заходячи до нього, або піти. Не слід опитувати нетверезого респондента та респондента з психічними захворюваннями.

Якщо дорослі відсутні вдома, а запрошення на вхід у приміщення будинку отримано від підлітка або дитини, то потрібно вибачитися, попередити про наступний візит і піти.

У приміщенні домогосподарства бажано делікатно довідатися про присутність інших членів домогосподарства, сісти якнайближче до вхідних дверей і так, щоб ніхто не міг підійти ззаду. Крім того, слід звернути увагу на розташування предметів, які можуть стати причиною падіння чи перешкодити швидкому виходу з приміщення (наприклад, дитячі іграшки), а також на наявність гострих предметів, що відкрито лежать (в’язальні спиці, ножі, ножиці). Якщо респондент запросив сісти, доцільно вибрати стілець із твердим покриттям або сісти на краєчок м’якого крісла (що дозволить, при необхідності, швидко встати на ноги). Не слід перебувати у місцях, де вихід може бути заблокований. Бажано тримати респондента в полі свого зору. Якщо респондент несподівано роздратувався, необхідно залишатися спокійним, не доторкуватися до нього, не дратуючись і не підвищуючи голос, слід спробувати нейтралізувати ворожість респондента, в усьому з ним погоджуватись і виявляти розуміння і співчуття, при необхідності пообіцяти допомогу. Якщо ситуація набуває загрозливого характеру, то, не повертаючись до вороже налаштованого респондента спиною, поступово проходити до виходу, уникаючи опинитися в темному місці або обмеженому просторі. У випадку нападу варто застосувати засоби самозахисту.

У деяких ситуаціях респондент (зокрема літня людина) може звернутися з проханням про надання допомоги у домашньому господарстві. Посилаючись на графік роботи, слід чемно відмовити.

Попередити виникнення конфліктної ситуації допоможуть такі поради:

найкращий спосіб припинити конфлікт - це спокійно зустріти гнів співрозмовника, у цьому випадку, можливо, його гнів поволі стихне та зав'яжеться розмова;

залагодити конфлікт значно простіше на його початку, поки взаємних претензій не нагромадилося занадто багато;

вислуховувати свого співрозмовника слід уважно та до кінця;

якщо спілкування з конкретним респондентом викликає негативні емоції, необхідно стримувати роздратування. Тактовність і ввічливість сприяють ліквідації нервової напруги;

не можна давати респондентові негативних оцінок (якщо він заслуговує на це): при необхідності слід говорити не про нього самого, а про почуття, які відчуваються при спілкуванні з ним, пропонуючи тим самим скоригувати свою поведінку;

важливо передбачати небезпеку, за можливості уникати її, а при необхідності - діяти.

При виникненні стресової ситуації не варто замикатися у собі. Для психологічної розрядки й відновлення фізичних сил удома слід висловити вголос свої хвилювання (можливо, вони зменшаться) і трохи розслабитися.

Від роботи обліковця значною мірою залежить якість проведення перепису. Тому обліковець має поставитися до роботи максимально відповідально та використати у своїй роботі нижче наведену інформацію. Ці рекомендації також допоможуть обліковцю при спілкуванні з респондентами пробного перепису.

При виникненні найменших труднощів обліковцю повинні допомогти інспектор, завідувач переписної дільниці та працівники територіального органу державної статистики, представники органів місцевого самоврядування та органу внутрішніх справ. Так забезпечують безпечні умови та правопорядок при проведенні перепису.

Однак, незважаючи на всі ці заходи, кожний обліковець має знати загальні правила поведінки у виняткових випадках: при виникненні "важких" ситуацій, які утруднюють збирання відомостей, а можливо, й можуть загрожувати здоров’ю та безпеці самого обліковця.

Дії обліковця у таких ситуаціях:

5.1. Перед тим, як приступити до опитування, обліковець записує (у верхньому правому кутку бланка) лише на першій сторінці статистичний код об’єкта, який необхідно взяти з таблиці 2 Записної книжки обліковця. На інших непарних сторінках переписного листа статистичний код заповнює інспектор при перевірці якості заповнення переписного листа.

Потім обліковець записує номери переписної, інспекторської та лічильної дільниць, які вказані на титульній сторінці Записної книжки обліковця . Номер портфеля проставляти не слід - він проставляється в управлінні статистики у районі при комплектуванні матеріалів пробного перепису перед надходженням їх на дільницю оброблення.

5.2. Форму № 2-перепис заповнюють зі слів голови домогосподарства або будь-якого іншого дорослого члена домогосподарства методом опитування.

5.3. Унесення будь-яких змін або виправлень у переписний лист без уточнення респондентом забороняється.

5.4. Якщо члени домогосподарства мають земельні ділянки різного цільового призначення (для ведення особистого селянського (підсобного) господарства, є членами колективних садівничих і городницьких товариств, а також мають землі для індивідуального садівництва та городництва), то обліковець заповнює переписний лист за формою № 2-перепис тільки щодо земель, які виділені для ведення особистого селянського (підсобного) господарства. На земельні ділянки колективних садівничих і городницьких товариств заповнюють переписний лист за формою № 3-перепис .

5.5. Якщо обліковець під час обходу упевнився, що об’єкт перепису, записаний у таблиці 2 Записної книжки обліковця, був помилково внесений або на момент перепису змінився його користувач, то необхідно зробити відповідний запис у графі 7 цієї таблиці. Якщо земельну ділянку ніхто не обробляє, то необхідно вказати про це також у графі 7 таблиці 2, наприклад: "Земельна ділянка не обробляється (нежилий будинок)". Крім того, під час перепису необхідно проставити відомості щодо загальної площі земельної ділянки (земельних ділянок), яка не використовується, у запитаннях 1.3 (рядок 01) та 2.1 (рядок 001) на підставі даних таблиці 2 Записної книжки обліковця, а також проставити мітку 2 у запитанні 9.2 розділу 9 форми № 2-перепис.

5.6. При відмові респондента надавати відповіді на всі запитання переписного листа необхідно зробити відповідну відмітку в запитанні 9.3 (мітка 5) переписного листа та проставити відомості про землекористування у запитаннях 1.3 та 2.1.

5.7. Для ув’язки запитань переписного листа передбачена навігація, яка дозволяє здійснити перехід від одного запитання до наступного. Якщо перехід не позначений, необхідно вказувати відповіді на наступне за порядком запитання.

Обліковцю необхідно заповнити реквізити щодо адреси проживання голови домогосподарства.

1.1. Кількість осіб, що мешкають у домогосподарстві

Необхідно вказати у відведених полях (01-03) загальну кількість членів домогосподарства, у тому числі жінок і чоловіків (а в полях 11-35 - їх розподіл за віком та статтю), які постійно або сезонно спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життєдіяльності, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких із цих стосунків, або перебувати і в тих, і в інших стосунках.

1.2. Наявність у домогосподарстві земельних ділянок (уключаючи взяті в оренду, але без зданих в оренду)

Інформацію щодо наявності землі у домогосподарстві визначають за відповідями голови або іншого дорослого члена домогосподарств, який може точно відповісти на запитання.

Якщо домогосподарство має земельні ділянки будь-якого цільового призначення незалежно від їх місцезнаходження, слід проставити мітку "Так"; якщо не має таких ділянок, то проставити мітку "Ні".

При отриманні відповідей на всі запитання щодо наявності та фактичного використання землі слід дотримуватися таких методологічних підходів:

а) інформація повинна характеризувати всі землі, які фактично знаходились у користуванні (на праві власності, за договорами оренди або на інших підставах) домогосподарства протягом року, незалежно від їх документального оформлення;

б) наявність (площу) земельних ділянок слід навести з урахуванням ділянок, узятих в оренду, але за мінусом ділянок, які були здані домогосподарством в оренду іншим домогосподарствам чи юридичним особам;

в) загальна кількість (площа) земельних ділянок домогосподарства складається з ділянок землі, отриманих кожним з його членів, оскільки згідно з чинним законодавством земля надається окремому громадянину, а не домогосподарству. Якщо в межах одного населеного пункту домогосподарство (його окремі члени) має 2 та більше земельних ділянок з окремими житловими будинками та паї, то інформацію по всіх таких земельних ділянках необхідно узагальнити в одному переписному листі.

1.3. Загальні відомості про земельні ділянки

1.3.А. Загальна площа землі й підстави користування земельними ділянками (уключаючи взяті в оренду, але без зданих в оренду; розташованих як у межах, так і за межами проживання домогосподарства)

Усі показники у цьому запитанні заповнюють у гектарах з двома знаками після коми. Таблицю переведення площ у різні одиниці вимірювання наведено в пункті 2.1 розділу 2 цієї Інструкції.

У графі 1 наводять загальну площу земельних ділянок, яка знаходиться у власності та користуванні домогосподарства, як у межах місцевої ради місця проживання, так і поза її межами. Тут ураховують землі, які використовують для вирощування сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, під закритий ґрунт (парники, теплиці); обслуговування сільського господарства (виробничі будівлі й двори, господарські шляхи, прогони); випасання худоби; землі, вкриті лісом та чагарниками, тощо.

Якщо домогосподарство не використовує земельні ділянки, які знаходяться на території інших місцевих рад, то площа земельних ділянок, наведена у цій графі у рядку 01, повинна дорівнювати площі, яка вказана у рядку 001 запитання 2.1. Якщо домогосподарство такі ділянки використовує, рядок 01 цього запитання буде дорівнювати сумі рядка 001 запитання 2.1 і рядка 01 розділу 5 за всіма територіально відокремленими виробництвами.

Сільськогосподарські угіддя (графа 2) - земельні ділянки, які систематично використовують для отримання сільськогосподарської продукції. До складу сільськогосподарських угідь входять рілля/орні землі (включаючи пари), перелоги, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища.

Якщо домогосподарство не використовує земельні ділянки, які знаходяться на території інших місцевих рад, площа земельних ділянок, наведена у графі 2 рядка 01, повинна дорівнювати чи бути більше суми площ, які вказані у рядках 002 і 114 (більше за рахунок перелогів) запитання 2.1. Якщо домогосподарство такі ділянки використовує, то графа 2 рядка 1 цього запитання буде дорівнювати сумі рядків 002 і 114 запитання 2.1 і сумі рядків 02 і 15 розділу 5 за усіма територіально відокремленими земельними ділянками.

Рілля/орні землі (графа 3) - землі, які систематично обробляють і використовують під посіви сільськогосподарських культур, уключаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари, площі під парниками й теплицями. До ділянок ріллі не належать сіножаті та пасовища, які розорані з метою їх докорінного поліпшення й постійно використовують під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовують під посіви. Площа ріллі, наведена у цій графі у рядку 01, повинна дорівнювати площі, яка вказана у рядку 002 запитання 2.1, якщо домогосподарство не має земельних ділянок, які знаходяться на території інших місцевих рад, та дорівнювати сумі рядка 002 запитання 2.1 і рядка 02 розділу 5 за всіма територіально відокремленими виробництвами, якщо такі ділянки використовують.

Як підстави користування землею зазначають:

користування на праві власності (рядок 02): ведення діяльності на земельних ділянках, на які згідно з чинним законодавством набуте право володіння;

користування на умовах оренди (рядок 03): діяльність на землі, яку взяв об'єкт перепису в оренду та за яку він сплачує фіксовану орендну плату, узгоджену між сторонами раніше (готівкою, в натурі чи будь-яким іншим чином), та на користування якою між сторонами укладено договір оренди або існує інша домовленість;

користування на інших підставах (рядок 04): діяльність на земельних ділянках, на які власник має право завдяки своїй посаді (лісник, священик, учитель тощо) або які виділені, наприклад, як спільна територія для випасу худоби, розподілені між особами згідно з певним розміром площі, а також несанкціоноване (без документального оформлення) користування землею.

1.3.Б. Строки оренди земельних ділянок

(заповнюють за наявності відповіді за позицією 3 у пункті 1.3.А)

Необхідно проставити одну (якщо земельна ділянка або ділянки взяті на однаковий строк оренди) або 2-3 мітки, якщо в оренді знаходиться не одна земельна ділянка, а декілька і строки їх оренди різні.

1.4. Кількість територіально відокремлених домоволодінь і земельних ділянок, розташованих єдиним масивом (уключаючи земельні частки-паї, узяті в оренду)

У рядку 1 необхідно вказати кількість територіально відокремлених домоволодінь, земельних ділянок, земельних часток-паїв, городів тощо, які знаходяться в користуванні домогосподарства, як у межах ради, де проживає домогосподарство, так і поза її межами; у рядку 2 - кількість тих з них, які знаходяться за межами ради (сільської, селищної чи міської) місця проживання домогосподарства. Щодо кожної територіально відокремленої ділянки за межами місцевої ради заповнюється розділ 5.

1.5. Наявність земельних ділянок із цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства"

Мітку "Так" проставляють, якщо домогосподарство має земельну(і) ділянку(и), яка згідно із Земельним кодексом України виділялася для ведення особистого селянського господарства або з цільовим призначенням "для ведення особистого підсобного господарства".

Якщо цю ділянку (ділянки) протягом року фактично використовувало домогосподарство за призначенням, то в запитанні 1.5.1 проставляють мітку "Так"; якщо вона використовується для інших цілей, то проставляють мітку "Ні".

1.6. Наявність сільськогосподарських тварин

Якщо домогосподарство утримує сільськогосподарських тварин (у межах місцевої ради місця проживання та/або поза її межами), то необхідно проставити мітку "Так", а якщо не має худоби та птиці, то проставляють мітку "Ні".

1.7. Призначення сільськогосподарського виробництва

Залежно від призначення необхідно проставити одну з трьох міток (1, 2, 3).

Якщо домогосподарство займається сільськогосподарським виробництвом переважно для продажу (мітка 3), то необхідно вказати "місце продажу" (мітки 31-34) та "напрям продажу" (мітки 35-38).

1.8. Участь в об’єднанні (спілці, товаристві) виробників сільськогосподарської продукції

Якщо домогосподарство або хто-небудь із його членів беруть участь в об’єднанні (спілці, товаристві) виробників сільськогосподарської продукції, то проставляється одна або декілька міток.

1.9. Отримання коштів державної підтримки з розвитку рослинництва і тваринництва протягом останніх 12 місяців

Якщо домогосподарство отримувало кошти державної підтримки для розвитку рослинництва та тваринництва за період з 1 липня 2011 року по 30 червня 2012 року, то необхідно проставити мітку "Так"; якщо не отримувало, проставляють мітку "Ні".

1.10. Користування кредитами банків, наданими для потреб сільського господарства протягом останніх 12 місяців

Якщо для розвитку сільського господарства домогосподарство користувалося кредитами банків, проставляють мітку "Так", а якщо не користувалося, то проставляють мітку "Ні".

У цьому розділі відображають інформацію про площі земельних ділянок і багаторічних насаджень лише в межах місцевої ради місця проживання домогосподарства. Характеристику територіально відокремлених земельних ділянок, розташованих поза межами місцевої ради місця проживання, наводять при відповіді на запитання розділу 5 переписного листа.

При наданні відповіді на запитання необхідно врахувати методологічні підходи щодо обліку землі, які викладено в пункті 1.2.

2.1. Площа землі станом на 1 липня 2012 року, гектарів

Інформацію щодо використання землі домогосподарством і площ посіву під окремими сільськогосподарськими культурами визначають за відповідями голови або іншого дорослого члена домогосподарства, який може точно відповісти на запитання. Якщо респондент не може надати відповідь щодо площ посіву під окремими культурами, то обліковцю разом з респондентом за можливості та його попередньою згодою слід провести обмір площ посівів під окремими культурами.

Усі показники посівних площ проставляють у гектарах з точністю, визначеною переписним листом. Для переведення соток у гектари необхідно пам’ятати, що 1 га дорівнює 100 соткам. Наприклад, якщо респондент зазначає, що під картоплею в домогосподарстві зайнято 23 сотки, то в гектарах це буде 0,23 га.

Для правильного визначення площ за культурами слід користуватися таблицею 1 переводу площ у різні одиниці вимірювання:

При заповненні інформації щодо розмірів окремих видів площ слід мати на увазі, що позиції, виділені кольором, є балансовими (рядки 001-004, 025, 051, 070, 073, 081, 095, 096, 114 і 118) і їх заповнює безпосередньо обліковець шляхом підсумовування рядків.

Дані рядка 001 дорівнюють сумі рядків 002, 114, 118 і характеризують загальну площу землі, що знаходиться у власності та фактичному користуванні домогосподарства. Вона включає ріллю/орні землі, багаторічні насадження та інші землі (без урахування площ під грибами).

Як площу ріллі/орних земель (рядок 002) обліковують посівну площу сільськогосподарських культур під урожай звітного року (2012 р.), площі під квітково-декоративними культурами, їхньою розсадою та іншим посадковим матеріалом, землю під паром, теплицями та парниками. Дані рядка 002 обліковець отримує шляхом сумування площ, зазначених у рядках 003, 087, 093, 094 і 095, та за мінусом рядка 124 (площа культур, посіяних у міжряддях садів).

Сума рядків 004, 025, 050, 051, 070, 073 і 081 характеризує загальну площу сільськогосподарських культур, зайняту посівами під урожай поточного року (рядок 003).

При отриманні відповідей щодо розмірів посівних площ необхідно враховувати таке:

1. Фактичні розміри посіву наводять за їх первинним призначенням, тобто без урахування подальшого господарського використання (на зерно, на зелений корм, на сіно тощо). Повторний рахунок посівних площ не допускається.

2. При наявності в домогосподарстві змішаних посівів площу необхідно врахувати за основною культурою, яка переважає в посіві (наприклад, серед площі під картоплею висаджено буряки, кріп - необхідно враховувати всю площу під картоплею).

3. Посіви у міжряддях садів уключають у посівну площу відповідної культури.

4. У загальну посівну площу не включають:

площі повторних, проміжних, підпокривних посівів;

площі загиблих озимих;

площі самосіву (падалиця): площі, на яких посів у поточному році не був здійснений, а наявність сходів зумовлена проростанням культур, які не були зібрані у попередніх роках;

посіви у міжряддях просапних культур (крім посівів у міжряддях садів);

посіви, які призначені на зелене добриво (сидеральні посіви).

5. У площі насінників сільськогосподарських культур ураховують площу, на якій навесні були посаджені маточні корені для одержання у звітному році насіння відповідної культури; у площі маточників - площу, на якій весною було проведено посів культур насінням для одержання у звітному році маточних коренів.

При заповненні показників щодо площ посіву за видами сільськогосподарських культур у відповідних полях переписного листа за вказаними назвами записують дані щодо тих культур, під які здійснені посіви у поточному році. Якщо домогосподарством посіяні культури, не передбачені переписним листом, їх необхідно вписати сумарно, як інші культури, за відповідною групою.

При заповненні даних щодо розмірів посівних площ за групами та видами сільськогосподарських культур слід дотримуватися таких правил.

У рядку 004 обліковцю необхідно підраховувати площі зернових і зернобобових культур, продукцію з яких використовують для отримання зерна злакових, бобових культур і зернової кукурудзи (у повній стиглості). Дані рядка 004 дорівнюють сумі рядків 005, 007 та з 009 до 021.

Не включають у площу посіву зернових і зернобобових культур посіви кукурудзи для консервування або використання її у свіжому вигляді на стадії молочної, молочно-воскової стиглості; посіви овочевих сортів гороху (зеленого горошку) для збирання стручків у зеленому вигляді та на насіннєві потреби (обліковують у площі овочів); посіви зернових і зернобобових культур на зелений корм, сіно, силос, сінаж та випасання, посіви вики та викових сумішей на сіно (обліковують у кормових культурах).

Площі під озимими культурами (зерновими: пшеницею, тритікале, ячменем та житом, а також ріпаком озимим) наводять за виключенням площ під загиблими озимими посівами, тобто проставляють площі озимих, що збереглися до кінця сівби ярих культур. Посіяні з осені попереднього року площі інших культур, крім перелічених (наприклад, гірчиці, соняшнику, овочів тощо), ураховують у складі ярих посівів поточного року.

Якщо загиблі в осінньо-зимовий період посіви озимих культур (уключаючи загиблі озимі весною, під якими збереглися підсіяні трави) були пересіяні ярими культурами, то в переписному листі у відповідних рядках відображають площі тих ярих культур, якими було здійснено пересів (у розмірі фактичного пересіву).

Також у складі ярих культур відображають площі озимих культур, які використані на зелений корм або силос, а також пересіяні ярими до закінчення весняної сівби у звітному році. Посіви озимих культур, які використані на зелений корм, силос або випасання, вважають проміжними посівами й у загальній посівній площі не обліковують.

Непересіяні площі зернових і зернобобових культур, які загинули у літній період від засухи, вимокання (навіть при використанні їх на випасання, сіно, зелений корм і силос), не переводять у групу кормових культур, а обліковують у складі зернових культур.

У рядках 011 і 012 посіви тритікале (гібрид пшениці та жита) озимого та ярого наводять окремо від площ пшениці.

Посіви сорго на зерно, солома якого використана на віники, відображають у групі зернових культур у рядку 019. Разом із сорго у зерновій групі обліковують сориз - харчове зернове сорго, яке використовують для виготовлення крупи. Посіви сорго на віники, яке збирають у стадії молочно-воскової стиглості, ураховують у площі інших технічних культур.

У складі інших зернових культур (рядок 020) за сумою наводять площу, яка була зайнята зерносумішшю (пшениця, жито, ячмінь, тритікале), полбою, іншими зерновими культурами, не передбаченими переписним листом.

У складі зернобобових культур (рядок 021) ураховують посіви гороху, квасолі, сочевиці, кормових бобів, вики та викової суміші (з перевагою вики), люпину на зерно, середели, чини, машу, інших культур цієї групи. У рядках 022-024 із загальної площі зернобобових культур слід виділити площі посіву гороху, квасолі та люпину на зерно кормового (солодкого).

У рядку 025 відображають загальну площу технічних культур. Дані рядка 025 дорівнюють сумі рядків з 026 до 040, 048 і 049.

У рядку 026 відображають усю площу під посівами цукрових буряків, продукція з яких призначена як для здавання на переробні підприємства, так і використання на годівлю худоби, без урахування площі маточних цукрових буряків і висадків (показують у рядку 082).

У посівах соняшнику на зерно (рядок 027) ураховують разом посіви поточного року і площі посіву під зиму. Площі соняшнику на силос показують у кормових культурах.

У рядку 036 наводять загальну площу посіву льону-довгунцю незалежно від мети його подальшого господарського використання (насіння, волокно тощо).

У рядку 037 проставляють площі посіву конопель (південні та середньоросійські).

Для тютюну (рядок 038) і махорки (рядок 039) записують усю площу, зайняту під культурами, незалежно від її подальшого використання (продаж переробним підприємствам, використано в домогосподарстві тощо).

У рядках 040-047 указують площі під ефіроолійними культурами (як поточного, так і попередніх років). У складі ефіроолійних культур ураховують аніс, васильки, герань, коріандр, лаванду, м'яту, троянду, шавлію, фенхель, однорічні пагони лавра, розмарин тощо.

До площі, зайнятої під лікарськими культурами (рядок 048), уключають як посіви поточного року, так і посіви минулих років (багаторічні лікарські рослини). Тут ураховують посівні площі культурних лікарських рослин (блекота, безсмертник, валеріана, мак (коробочки), м'ята, нагідки, обліпиха, собача кропива, ревінь, ромашка, череда, шипшина, насіння гарбузів тощо), продукцію від вирощування яких використовують для виготовлення лікарських засобів, незалежно від того, яка частина (листя, трава, насіння, квіти, плоди, стебла, коріння тощо) рослин є лікарською сировиною. Дикорослі лікарські рослини у цьому рядку не обліковують.

У рядку 049 відображають посівні площі перили, канатника, лялеманції, чуфи, люфи, черсаку, фацелії та інших технічних культур, не врахованих у переписному листі. Редьку олійну враховують також у цьому рядку.

У рядку 050 необхідно вказати разом площу весняної та літньої посадки картоплі. Зібрані на площі висадки літньої картоплі ранні овочі (редиска, зелені культури) вважають проміжними посівами й у загальній посівній площі не обліковують.

Загальну площу овочевих культур відкритого ґрунту обліковець визначає у рядку 051 як суму рядків 052 і з 055 до 069.

Посівну площу овочів відображають незалежно від способу їхньої посадки (посіву), але без урахування посіву (посадки) овочів на насіннєві потреби, які необхідно врахувати у рядках 083-084.

Якщо передбачається часткове використання однорічних овочевих культур на насіння, їх площі ураховують у відповідній овочевій культурі.

Посіви овочів на тимчасово закритому ґрунті (під плівкою) також обліковують у рядку 051.

У складі овочевих культур відкритого ґрунту враховують як площі під основними овочами (капуста всіх видів, огірки, помідори, морква столова, буряки столові, цибуля на ріпку, часник, зелений горошок), так і площі посіву під усіма іншими овочевими культурами (гарбузи столові, баклажани, перець солодкий і гіркий, цибуля зелена, зелені овочі (ревінь, щавель, кріп, петрушка тощо), інші коренеплоди овочеві (селера коренева, редька, редиска, ріпа, хрін, петрушка коренева, пастернак, топінамбур, батат, бруква); інші бобові овочі (горох та квасоля в стручках, недозрілі боби); інші овочеві культури (салат-латук, патисони, кукурудза цукрова тощо).

Площі, зайняті під окремими видами овочів, проставляють у рядках 052-068. У рядку 069 наводять площі, які були зайняті під іншими овочами, не переліченими у переписному листі.

У рядках 071 і 072 необхідно вказати площі, які зайняті під кавунами та динями. Загальну площу продовольчого баштану (рядок 070) визначає обліковець як суму рядків 071 і 072. Площі насінників баштанних культур (рядок 085) показують окремо від продовольчого баштану.

Площу посіву всіх кормових культур (073) обліковець отримує шляхом сумування рядків з 074 до 080.

До площі кормових коренеплодів (рядок 074) необхідно віднести посіви кормових буряків, моркви, капусти, брукви, турнепсу та інших, крім цукрових буряків на годівлю худоби (ураховують у технічних культурах).

Окремо від продовольчих культур, у рядку 075 наводять дані щодо площ кормових баштанних (кормовий гарбуз, кормовий кавун та кормові кабачки).

Площі, зайняті насінниками, висадками насінників та маточників кормових коренеплодів, проставляють у рядку 086.

У рядку 076 обліковують площі, з яких посіви кукурудзи (у молочно-восковій, восковій стиглості) були використані на силос, зелений корм і сінаж.

У рядку 077 показують посіви всіх однорічних трав, уключаючи ярі зернові та зернобобові культури (крім кукурудзи), на сіно, зелений корм, сінаж, для одержання гранул і брикетів та посіви озимих на зелений корм, для одержання гранул і брикетів. У площі однорічних трав ураховують також посіви таких культур (якщо їх використовують на зелений корм або насіння): перко - гібрид китайської капусти і ріпаку; тифон - гібрид китайської капусти і турнепсу; амарант - однорічна кормова культура; пелюшка - різновидність гороху польового (осипаючого); редька олійна - для одержання зеленої маси (для насінницьких потреб - у рядку 086). У площу однорічних трав не включають посіви на зерно вики та викових сумішей, люпину кормового (солодкого) та гіркого, середели та сорго, які ураховують у площі зернових та зернобобових культур, а також кукурудзи на зелений корм і силос, люпину на силос, кормових бобів на силос, люпину та інших посівів на зелене добриво.

У площі посіву багаторічних трав, окремо за бобовими (рядок 078) та злаковими (рядок 079), відображають разом посіви поточного та попередніх років, які використовують на сіно, зелений корм, випасання і силос тощо. До складу багаторічних бобових трав відносять люцерну, еспарцет, конюшину; до багаторічних злакових - кострицю лучну і червону, тимофіївку лучну, грястицю збірну, пирій сизий, стоколос безостий, тонконіг лучний і болотний, очеретянку звичайну тощо.

Площі посіву та висадки культур, урожай з яких повністю буде використано для одержання насіння та іншого посадкового матеріалу, наводять у рядках 082-086. У рядку 083 ураховують посіви цибулі та часнику на насіння; посіви овочевих сортів гороху (зеленого горошку); площі, засаджені маточними коренями рослин (моркви, буряків тощо), цибулинами, качанами тощо; посіви дворічних культур для одержання маточників та посіви однорічних овочів (огірків, помідорів, редису) тощо. Загальну площу насінників, висадків насінників та маточників (рядок 081) визначає обліковець як суму рядків 082, 083, 085, 086.

У рядках 087-092 проставляють площу відкритого ґрунту лише суцільних масивів (плантацій), яка зайнята під квітковими та декоративними культурами, їхньою розсадою й іншим посадковим матеріалом (без урахування ефіроолійних, лікарських рослин тощо). Окремі рослини, а також рослини, посіяні/посаджені на насадженнях інших культур, уздовж парканів, у цьому показнику не враховують.

У площі квітково-декоративних культур (рядок 087) відображають плантації, які зайняті під рослинами (дерева, кущі, багаторічні та однорічні трави) зеленими або з квітками (включаючи кімнатні декоративні рослини), придатними/використаними для складання букетів, озеленення житлових приміщень і громадських будівель, інших декоративних цілей, а також для реалізації.

Із загальної площі квітково-декоративних культур у рядку 088 виділяють площу, квіти і бутони з якої передбачалися/були використані на зріз, у тому числі за видами наведених у переписному листі основних квіткових культур (рядки 089-092).

У рядку 093 проставляють площу, зайняту під квітковою розсадою, іншим посадковим матеріалом квітів і декоративних культур (квітковими цибулинами, бульбами, кореневими бульбами, бульбоцибулинами, іншим садивним матеріалом) незалежно від мети їхнього подальшого господарського використання: для реалізації, використання у власному домогосподарстві, як маточники для отримання насіння тощо.

Квітково-декоративні рослини, квіти у горщиках, які вирощуються у закритому ґрунті, обліковують відповідно до вищенаведеної методології у рядках 107-113.

Посіви сільськогосподарських культур у міжряддях садів уключають до площі посіву відповідної культури, а також виділяють окремо в рядку 124.

У площу земель під паром (рядок 094) уключають чисті пари, виорані восени минулого року під посів озимих культур у поточному році; кулісні чисті пари, на яких були посіяні високостеблові культури з метою затримання зимою снігу та боротьби з ерозією ґрунту; сидеральні пари, на яких було посіяно люпин та інші бобові культури на зелене добриво; ранні пари, тобто чисті пари, обробка яких почалася весною в рік парування. Не включають площу зайнятих парів (крім сидеральних); переорювання парів; чорних парів, піднятих восени минулого року, але фактично використаних під посів ярих культур у поточному році; площі, вперше виорані у поточному році на цілинних і перелогових землях.

У рядках 095-113 відображають фізичну площу закритого ґрунту (площа теплиць і парників усіх видів) для вирощування овочевих культур, розсади овочів, ягід, квітів, декоративних культур тощо. Тут ураховують площі опалювальних та неопалювальних стаціонарних теплиць, які накриті склом або плівкою, а також стаціонарних парників під склом або плівкою, утепленого ґрунту і посівів під плівкою. Площа споруд закритого ґрунту, яка використана під посів (посадку) для другого і наступних оборотів, у показник загальної фізичної площі не включається.

Посіви овочів на тимчасово закритому ґрунті обліковують у складі овочів відкритого ґрунту. Загальну площу закритого ґрунту (рядок 095) визначає обліковець як суму рядків 096, 105, 106, 107 і 113.

У рядку 114 обліковець визначає загальну площу багаторічних насаджень у домогосподарстві як суму рядків з 115 до 117, які включають площу сіножатей та пасовищ (культурних і природних), багаторічних культур (сади, ягідники, виноградники, тутівники, хмільники, розплідники, маточні насадження тощо).

У рядку 115 наводять загальну площу сіножатей (сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння) та культурних пасовищ (сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби). Площу природних пасовищ, уключаючи гірських, зазначають у рядку 116.

У рядку 117 показують площу суцільних масивів (плантацій) багаторічних культур, які використовують для отримання врожаю плодово-ягідних, технічних культур (хміль), а також площу розплідників, маточних насаджень цих культур, без урахування площ під деревами (кущами), що ростуть окремо. Площа, зазначена в цьому рядку, повинна дорівнювати площі багаторічних культур у запитанні 2.2 (рядок 01 графа 1).

Площу інших земель, які знаходяться у володінні та користуванні домогосподарства, обліковець визначає у рядку 118 як суму рядків 119, 120, 121 та 122. Цей показник уключає площі сільськогосподарських земель, які не були використані протягом року (рядок 119), ураховуючи перелоги (орні землі, які раніше орали, а згодом більше року, починаючи з осені, не використовували для засіву сільськогосподарських культур і не готують під пар); землі, вкриті лісом та чагарниками (рядок 120); площі природних та штучних водойм (рядок 121), решту земель (під будівлями, подвір'ями, дорогами, водоймищами, кар'єрами, скелями, неродючі ділянки тощо) (рядок 122).

У рядку 123 зазначають площу поверхонь, на яких вирощують гриби в будівлях, у підвалах, печерах та келіях, які використовують або будуть використовувати хоча б один раз протягом 12-місячного періоду. Якщо поверхню використовують більше ніж один раз, її площу все одно записують тільки один раз.

2.2. Основні характеристики багаторічних культур

Роздiл заповнюють за наявності відповіді у рядку 117 запитання 2.1: площа, зазначена у рядку 117, повинна дорівнювати площі багаторічних культур, яку проставляють у графі 1 рядка 01 запитання 2.2. У рядку 01 обліковцю необхідно також підраховувати загальну площу всіх багаторічних насаджень, які використовують для отримання врожаю плодово-ягідних, технічних культур (хміль), а також розплідників, маточних насаджень, саджанців цих культур, яка повинна дорівнювати сумі рядків 02, 06, 13, 17, 22, 23, з 28 до 33.

При отриманні відповідей щодо площ і кількості багаторічних насаджень необхідно враховувати таке:

1. Перепису підлягають культурні плодово-ягідні насадження в садах, як повноцінні, так і ті, що потребують ремонту та відновлення. Сади, які призначені для викорчовування, але на момент перепису не викорчувані, зріджені насадження (незалежно від ступеня зрідження) також ураховують при проведенні перепису.

2. Якщо у домогосподарстві поряд з основними деревами росте поросль кісточкових дерев, то необхідно враховувати лише основні дерева.

3. При наявності у міжряддях садів ягідних насаджень, їхню площу враховують окремо.

4. Не включають до загальної площі багаторічних насаджень та ягідних культур ті площі, на яких загинули всі насадження, а також дикорослі плодово-ягідні насадження, навіть якщо вони ростуть поряд із культурними насадженнями.

Розміри площ під багаторічними насадженнями проставляють у гектарах із чотирма знаками після коми; кількість дерев (кущів) - у фізичних одиницях (у цілих числах).

Площу, кількість плодових дерев і кущів проставляють зі слів голови домогосподарства або іншого дорослого члена господарства. Якщо виникають труднощі при наданні відповіді на це запитання, слід зробити обмір ділянки, на якій ростуть багаторічні культури, та порахувати їх.

У графі 1 проставляють загальну площу суцільних масивів (плантацій) плодових насаджень, ягідників, виноградників, інших видів багаторічних насаджень, які передбачені переписним листом, незалежно від їхнього віку, з якої у графі 2 виділяють площу насаджень у плодоносному віці.

У графі 3 наводять дані щодо кількості дерев і кущів, які вирощуються відповідно на площах, зазначених у графах 1 і 2.

При визначенні плодоносного віку багаторічних культур необхідно знати, що:

дерева зерняткових, кісточкових, горіхоплідних видів уважають такими, що вступили у плодоносний вік на третій-четвертий рік після появи перших плодів; кущі ягідників (аґрусу, смородини, малини, ожини) - на третій рік після посадки їх саджанцями; суниці та полуниці - на другий; виноград - на п’ятий рік;

насадження, які досягли плодоносного віку, враховують у плодоносному віці незалежно від того, чи був отриманий з них урожай.

Дерева і кущі, які ростуть не суцільним масивом (плантацією), а вздовж земельної ділянки в один ряд, або ж узагалі безсистемно (поодинокі), перераховують окремо та показують у графі 4 у штуках (без зазначення площі під ними).

Якщо площа саду зайнята насадженнями виключно одного виду (тільки зернятковими або тільки кісточковими), то розмір цієї площі записують у відповідному рядку.

Площу ягідників, суниць, полуниць та інших плодово-ягідних насаджень, посаджених у міжряддях саду, визначають та виділяють окремо загалом у рядку 34 та рядках 35, 36.

За умов садіння кущів у міжряддях саду в один ряд (аґрус, смородина, малина ожина тощо) площу визначають з урахуванням ширини ряду розміром 2,5 метра, помноживши її на довжину ряду.

Якщо в міжряддях саду ягідні кущі посаджені декількома рядами, то ширину ділянки, зайнятої кущами, визначають, вимірявши відстань між крайніми рядами з додаванням до цього однієї відстані між рядами. Помноживши визначену ширину на довжину ряду, визначають площу насаджень.

Розмір ділянок під суницею та полуницею в міжряддях садів визначають окремо за фактично зайнятою площею з урахуванням ширини та довжини грядки.

При переведенні тієї чи іншої кількості рослин окремої рядкової посадки на площу плодово-ягідних насаджень (коли респондент не може точно надати відповідь) обліковцю слід скористатися нижченаведеною таблицею 2: