Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 року № 944-р "Про проведення Першого всеукраїнського загального сільськогосподарського перепису" та з метою своєчасного і якісного проведення пробного сільськогосподарського перепису в Баштанському районі Миколаївської області

1. Затвердити такі форми бланків переписної документації для проведення пробного сільськогосподарського перепису в Баштанському районі Миколаївської області та інструкції щодо їх заповнення (додаються):

форма № 1-перепис "Переписний лист сільськогосподарського підприємства, фізичної особи - підприємця" ;

форма № 2-перепис "Переписний лист домогосподарства";

форма № 3-перепис "Переписний лист домогосподарства, члени якого мають земельну ділянку для колективного/індивідуального садівництва/городництва";

форма № 4-перепис "Переписний лист об’єднань громадян - колективних садівничих та городницьких товариств" ;

Інструкція щодо заповнення форми № 1-перепис "Переписний лист сільськогосподарського підприємства та фізичної особи - підприємця";

Інструкція щодо заповнення форми № 2-перепис "Переписний лист домогосподарства";

Інструкція щодо заповнення форми № 3-перепис "Переписний лист домогосподарства, члени якого мають земельну ділянку для колективного / індивідуального садівництва / городництва та форми № 4-перепис "Переписний лист об’єднань громадян - колективних садівничих та городницьких товариств".

2. Департаменту макроекономічної політики, стратегічного планування та прогнозування (Олейніков Є.В.) в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної служби статистики України Власенко Н.С.

1.1. Законом України "Про сільськогосподарський перепис" визначено, що загальний сільськогосподарський перепис проводиться один раз на десять років і підставою для його проведення є рішення Кабінету Міністрів України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 року № 944-р "Про проведення Першого всеукраїнського загального сільськогосподарського перепису" встановлено проведення Першого всеукраїнського загального сільськогосподарського перепису з 1 по 25 липня 2014 року, а пробного сільськогосподарського перепису - у період з 1 по 25 липня 2012 року в Баштанському районі Миколаївської області. Проект програми загального сільськогосподарського перепису, методи його проведення та інструментарій, основні організаційні заходи опрацьовуються в міру потреби під час проведення пробного перепису.

1.2. Форму № 1-перепис "Переписний лист сільськогосподарського підприємства, фізичної особи - підприємця" (далі - форма № 1-перепис) заповнюють такі категорії респондентів:

сільськогосподарські підприємства всіх організаційно-правових форм господарювання (уключаючи фермерські господарства), їх відокремлені підрозділи;

несільськогосподарські підприємства, установи й організації, що здійснюють сільськогосподарську діяльність;

фізичні особи-підприємці, що здійснюють сільськогосподарську діяльність.

1.3. Уся інформація, занесена до форми № 1-перепис, відповідно до Законів України "Про статистику" та "Про сільськогосподарський перепис" є конфіденційною інформацією, не підлягає розголошенню і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді.

2.1. Переписний лист за формою № 1-перепис є машинним носієм інформації, який використовується для автоматизованого оброблення. У зв’язку з цим слід дотримуватися певних правил, оскільки від якості його заповнення надалі буде залежати якість оброблення переписних листів і достовірність даних перепису.

2.2. При заповненні переписних листів вимагається уважність і акуратність. Для якісного виконання роботи необхідно дотримуватися таких правил:

для заповнення використовувати лише переписні документи, отримані в органах державної статистики;

не слід використовувати для заповнення ксерокопію переписного листа;

заповнювати переписні документи лише чорною гелевою ручкою;

заповнювати переписні листи олівцем, а також іншими чорнилами заборонено;

якщо ручка не дозволяє якісно заповнювати переписні документи (гелеве чорнило не надходить або інтенсивно витікає з ручки), необхідно її замінити;

переписні документи необхідно заповнювати уважно, щоб уносити виправлення якомога рідше;

відповіді слід записувати на спеціально відведених полях переписних листів;

поля з межами у вигляді кольорової рамки (поля) заповнюються цифрами;

поля з квадратними рамками чорного кольору (мітки), розміром не більше 1 см-2, перекреслюються;

поля необхідно заповнювати суворо у відведених межах;

написання цифр і проставлення міток необхідно виконувати згідно з наведеними зразками на верхній частині переписного документа.

2.3. Переписні листи, які мають велику кількість виправлень (більше 50 % від усіх заповнених даних) та заповнені з відступом від цих правил, сильно забруднені, необхідно переписати на типографські бланки, отримані в органах державної статистики.

2.4. Якщо для запису відповіді відведено два або три знаки, а значення, яке необхідно внести до цієї зони, складається з одного або двох знаків, то проставляти попереду нулі не слід.

2.5. Категорично забороняється при заповненні полів:

обводити декілька разів у полі слова, цифри та мітки;

писати слова, цифри та мітки поза межами відведених для них полів; при цьому як нижнє, так верхнє продовження цифр і букв не повинні виходити за рамки поля і, тим паче, заходити на інше поле. Неакуратно зроблений запис може потрапити на мітки у сусідніх зонах, що призведе до помилкового зчитування інформації при її введенні (скануванні);

утворювати розриви лінії при написанні цифр;

застосовувати декоративні елементи при написанні цифр (петлі, завитки тощо).

2.6. Якщо необхідно зробити виправлення заповненої у переписному документі цифри, то слід:

перекреслити декілька раз цифру, яку необхідно виправити, відповідно до зразка на бланку (при перекреслюванні має бути заповнена вся площа поля);

записати на вільному місці (поза межами поля) нову цифру (краще зверху над тією, що виправляється). Як виняток, допускається вписувати виправлення справа чи зліва від виправленої цифри (якщо це дозволяє значність фактичного показника). Забороняється вписувати цифри справа, знизу, зліва, якщо є можливість записати виправлення зверху.

2.7. Виправлення мітки здійснюється так:

мітку, яку помилково проставили, перекреслити декілька разів (при перекреслюванні необхідно заповнити всю площу поля - заштрихувати);

проставити мітку в необхідне поле.

2.8. Використання засобів (рідини) для коригування з метою внесення виправлень у переписні листи категорично заборонено. Не слід використовувати скріпки, степлери та різні затискувачі для скріплення переписних листів.

2.9. На кожному переписному бланку є "резервна зона" для міток і цифр. Цю зону не заповнюють, крім додаткових вказівок органу державної статистики.

2.10. Переписні бланки слід оберігати від плям, згинів, переломів тощо.

3.1. Форму № 1-перепис для сільськогосподарських підприємств усіх організаційно-правових форм господарювання (уключаючи фермерські господарства), а також несільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що здійснюють сільськогосподарську діяльність (далі - підприємства), заповнюють відповідальні працівники цих підприємств на підставі існуючого первинного та статистичного обліку.

3.2. Для ув’язки запитань переписного листа передбачена навігація, яка дозволяє здійснити перехід від одного запитання до наступного. Якщо перехід не позначений, необхідно відповідати на наступне за порядком запитання.

3.3. У заголовній частині форми № 1-перепис не слід заповнювати такі реквізити:

номери переписної, інспекторської та лічильної дільниць;

статистичний код об’єкта перепису;

номер бланка.

3.4. При заповненні форми № 1-перепис необхідно враховувати таке:

форма № 1-перепис по сільськогосподарських підприємствах, які здійснюють сільськогосподарську діяльність на території 2-х та більше адміністративно-територіальних одиниць, розділи 1; 4; 6; 7; 8 та 9 заповнюють у цілому по підприємству, включаючи дані по всіх відокремлених підрозділах;

розділи 2 та 3 заповнюють лише за однією адміністративно-територіальною одиницею (безпосереднім місцем здійснення сільськогосподарської діяльності), без урахування даних інших територіально відокремлених одиниць;

на територіально відокремлені одиниці заповнюється аркуш-вкладиш до форми № 1-перепис (розділ 5).

При заповненні переписного листа за формою № 1-перепис слід надати інформацію щодо організаційної структури та господарської активності підприємства.

1.1. Правовий статус

Необхідно проставити одну з міток, яка відповідає правовому статусу респондента, та залежно від відповіді перейти до заповнення пунктів 1.2.А, 1.2.Б чи 1.2.В.

1.2. Ідентифікаційні відомості та місцезнаходження

1.2.А. Юридична особа

Юридична особа - організація, створена і зареєстрована в порядку, встановленому законодавством. Розбірливо заповнюється повне найменування юридичної особи, її реквізити: код за ЄДРПОУ, код за КВЕД , код за КОПФГ , місцезнаходження підприємства.

Якщо юридична особа не має відокремлених підрозділів, що здійснюють сільськогосподарську діяльність, то в рядку 4 цього пункту необхідно проставити 0, а якщо є такі підрозділи, то слід указати їх кількість і навести нижче детальну інформацію щодо них. Якщо підприємство має виробничі структурні підрозділи, що здійснюють сільськогосподарську діяльність і розміщені за межами місцезнаходження (в іншому населеному пункті) підприємства, у рядку 5 необхідно вказати кількість таких підрозділів. Крім того, необхідно вказати, хто безпосередньо здійснює управління підприємством: його власник (мітка 6), найманий керівник (мітка 7), інша юридична особа (мітка 8).

1.2.Б. Відокремлений підрозділ юридичної особи

Відокремленим підрозділом юридичної особи є філія або представництво та інші структурні підрозділи юридичної особи, що знаходяться поза її місцезнаходженням і наділені частиною майна, виробляють сільськогосподарську продукцію, виконують роботи й операції, надають послуги від імені юридичної особи-резидента.

Необхідно вказати повне найменування відокремленого підрозділу, його код за ЄДРПОУ, коди за КВЕД і КОПФГ , а також указати місцезнаходження цього підрозділу. Крім того, слід навести код за ЄДРПОУ юридичної особи, до якої входить відокремлений підрозділ, і вказати кількість виробничих структурних підрозділів, що здійснюють сільськогосподарську діяльність і розміщені за межами місцезнаходження підприємства (відокремленого підрозділу), а також проставити одну з міток, які вказують на те, хто саме здійснює оперативне управління відокремленим підрозділом: його власник (мітка 6), найманий керівник (мітка 7), юридична особа (мітка 8).

1.2.В. Фізична особа-підприємець

Фізичною особою-підприємцем є фізична особа, яка зареєстрована в установленому порядку з метою здійснення підприємницької діяльності.

При відповіді на це запитання необхідно вказати код за КВЕД , місце проживання фізичної особи-підприємця та вказати кількість виробничих структурних підрозділів, які здійснюють сільськогосподарську діяльність і розміщені за межами місця проживання фізичної особи-підприємця.

1.3. Загальні відомості про земельні ділянки

У відповіді на цей пункт слід навести дані щодо всіх земельних ділянок, якими користуються юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи та фізична особа-підприємець, розташованих як у межах, так і за межами місцезнаходження підприємства чи місцем проживання фізичної особи-підприємця, станом на 1 липня 2012 року й отримання коштів державної підтримки, користування кредитами для потреб сільського господарства за період з 1 липня 2011 року по 30 червня 2012 року включно.

1.3.А. Площа й підстави користування земельними ділянками

Усі показники у цьому запитанні необхідно заповнити у гектарах з двома знаками після коми. Таблицю 1 переведення площ у різні одиниці вимірювання наведено в пункті 2.1 цієї Інструкції.

У графі 1 наводять загальну площу земельних ділянок, які знаходяться у власності та користуванні підприємства / фізичної особи-підприємця (далі - респондент, об’єкт перепису), розташованих як у межах, так і за межами його місцезнаходження / місця проживання. Тут ураховують землі, які використовують для вирощування сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, під закритий ґрунт (парники, теплиці); обслуговування сільського господарства (виробничі будівлі й двори, господарські шляхи, прогони); випасання худоби; землі, вкриті лісом і чагарниками, тощо.

Якщо респондент не використовує земельні ділянки, які знаходяться на території інших місцевих рад, площа земельних ділянок, наведена у цій графі у рядку 1, повинна дорівнювати площі, яка вказана в рядку 001 пункту 2.1. Якщо такі ділянки використовують, рядок 1 цього пункту буде дорівнювати сумі рядка 001 пункту 2.1 і рядка 01 розділу 5 (аркуш-вкладиш до форми № 1-перепис) за всіма територіально-відокремленими виробництвами.

Сільськогосподарські угіддя (графа 2) - земельні ділянки, які систематично використовують для отримання сільськогосподарської продукції. До складу сільськогосподарських угідь входять: рілля/орні землі (включаючи пари), перелоги, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища.

Якщо респондент не використовує земельні ділянки, які знаходяться на території інших місцевих рад, площа земельних ділянок, наведена у графі 2 рядка 1, повинна дорівнювати чи бути більше суми площ, які вказані у рядках 002 і 114 (більше за рахунок перелогів) пункту 2.1. Якщо такі ділянки використовують, то графа 2 рядка 1 цього пункту буде дорівнювати чи бути більше суми рядків 002 і 114 пункту 2.1 і суми рядків 02 і 15 розділу 5 за всіма територіально відокремленими виробництвами.

Рілля/орні землі (графа 3) - землі, які систематично обробляють і використовують під посіви сільськогосподарських культур, уключаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари, площі під парниками та теплицями. До ділянок ріллі не належать сіножаті та пасовища, які розорані з метою їх докорінного поліпшення й постійно використовують під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовують під посіви. Площа ріллі, наведена в цій графі у рядку 1, повинна дорівнювати площі, яка вказана у рядку 002 пункту 2.1, якщо респондент не має земельних ділянок, які знаходяться на території інших місцевих рад, та дорівнювати сумі рядка 002 пункту 2.1 і рядка 02 розділу 5 за всіма територіально відокремленими виробництвами, якщо такі ділянки використовують.

Як підстави користування землею зазначають:

користування на праві власності (рядок 02): ведення діяльності на земельних ділянках, на які згідно з чинним законодавством набуте право власності;

на праві постійного користування (рядок 03): користування земельними ділянками, які перебувають у державній або комунальній власності, без установлення строку;

користування на умовах оренди (рядок 04): діяльність на землі, яка взята об'єктом перепису на певний строк в оренду та за яку ним сплачується фіксована орендна плата, узгоджена між сторонами раніше (готівкою, у натурі чи будь-яким іншим чином), та на користування якою між сторонами укладено договір оренди;

користування на інших підставах (рядок 05): діяльність на земельних ділянках, на які певні власники мають право завдяки своїй посаді (лісник, священик, учитель тощо) або які виділені, наприклад, як спільна територія для випасу худоби, розподілені між власниками згідно з певним розміром площі, а також несанкціоноване (без документального оформлення) користування землею.

Дані рядка 1 за графою 2 переписного листа за формою № 1-перепис “З неї площа сільськогосподарських угідь” повинні відповідати даним рядка 409 форми № 4-сг “Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20___ року” , затвердженої наказом Держкомстату України від 21 червня 2010 року № 234 , а дані рядка 4 за графою 2 - даним рядка 410 цієї форми.

1.3.Б. Строк оренди земельних ділянок

Необхідно проставити одну (якщо земельна ділянка або ділянки взяті на однаковий строк оренди) або 2-4 мітки, якщо в оренді знаходиться не одна земельна ділянка, а декілька і терміни їх оренди різні.

1.4. Наявність сільськогосподарських тварин

Необхідно проставити одну з міток.

1.5. Отримання коштів державної підтримки з розвитку рослинництва і тваринництва протягом останніх 12 місяців

Якщо респондент отримував кошти державної підтримки за рахунок бюджетних дотацій, то проставляється мітка "Так", а у випадку неотримання - мітка "Ні".

1.6. Користування кредитами банків для потреб сільського господарства протягом останніх 12 місяців

Якщо підприємство, фізична особа-підприємець отримували кредити банків на розвиток сільськогосподарського виробництва за останні 12 місяців, то проставляється мітка "Так", якщо не отримували, то - мітка "Ні".

У цьому розділі відображають інформацію щодо площі земельних ділянок, які використовуються лише у межах місцезнаходження сільськогосподарського підприємства/ місця проживання фізичної особи-підприємця.

При наданні відповіді на запитання необхідно врахувати методологічні підходи щодо обліку землі, які викладено в пункті 1.3 розділу 1 цієї Інструкції.

2.1. Площа землі станом на 1 липня 2012 року, гектарів

Усі показники площ проставляють у гектарах з точністю, визначеною переписним листом. Для переведення соток у гектари необхідно пам’ятати, що 1 га дорівнює 100 соткам. Наприклад, якщо під картоплею зайнято 23 сотки, то в гектарах це буде 0,23 га.

Для правильного визначення площ за культурами слід користуватися даними таблиці 1 переведення площ у різні одиниці вимірювання:

При заповненні інформації щодо розмірів окремих видів площ слід мати на увазі, що позиції, виділені кольором, є балансовими (рядки 001-004, 025, 051, 070, 073, 081, 095, 096, 114 і 118) і їх слід заповнювати шляхом підсумовування відповідних рядків.

Дані рядка 001 дорівнюють сумі рядків 002, 114, 118 і характеризують загальну площу землі, що знаходиться у власності та фактичному користуванні підприємства. Вона включає ріллю/орні землі, багаторічні насадження та інші землі (без урахування площ під грибами).

Як площу ріллі/орних земель (рядок 002) обліковують посівну площу сільськогосподарських культур станом на 1 липня 2012 року, площі під квітково-декоративними культурами, їхньою розсадою та іншим посадковим матеріалом, землю під паром, теплицями та парниками. Дані рядка 002 дорівнюють сумі площ, зазначених у рядках 003, 087, 093, 094 і 095, за мінусом рядка 124.

Сума рядків 004, 025, 050, 051, 070, 073 і 081 характеризує загальну площу сільськогосподарських культур, зайняту посівами під урожай поточного року (рядок 003).

При отриманні відповідей щодо розмірів посівних площ необхідно враховувати таке:

1) фактичні розміри посіву наводять за їх первинним призначенням, тобто без урахування подальшого господарського використання (на зерно, на зелений корм, на сіно тощо). Повторний рахунок посівних площ не допускається;

2) за наявності в господарстві змішаних посівів площу необхідно врахувати за основною культурою, яка переважає в посіві;

3) посіви у міжряддях садів уключають у посівну площу відповідної культури;

4) у загальну посівну площу не включають:

площі повторних, проміжних, підпокривних посівів;

площі загиблих озимих;

площі самосіву (падалиця): площі, на яких посів у поточному році не був здійснений, а наявність сходів зумовлена проростанням культур, які не були зібрані у попередніх роках;

посіви у міжряддях просапних культур (крім посівів у міжряддях садів);

посіви, які призначені на зелене добриво (сидеральні посіви);

5) у площі насінників сільськогосподарських культур ураховують площу, на якій навесні були посаджені маточні корені для одержання у звітному році насіння відповідної культури; у площі маточників - площу, на якій весною було проведено посів культур насінням для одержання у звітному році маточних коренів.

При заповненні показників щодо площ посіву за видами сільськогосподарських культур у відповідних полях переписного листа за вказаними назвами записують дані щодо тих культур, під які здійснені посіви у поточному році. Якщо посіяні культури не передбачені переписним листом, їх необхідно вписати сумарно, як інші культури, за відповідною групою.

При заповненні даних щодо розмірів посівних площ за групами та видами сільськогосподарських культур слід дотримуватися таких правил.

У рядку 004 обліковують площі зернових і зернобобових культур, продукцію з яких використовують для отримання зерна злакових, бобових культур і зернової кукурудзи (у повній стиглості). Дані рядка 004 дорівнюють сумі рядків 005, 007 та з 009 до 021.

Не включають у площу посіву зернових і зернобобових культур посіви кукурудзи для консервування або використання її у свіжому вигляді на стадії молочної, молочно-воскової стиглості; посіви овочевих сортів гороху (зеленого горошку) для збирання стручків у зеленому вигляді та на насіннєві потреби (обліковують у площі овочів); посіви зернових і зернобобових культур на зелений корм, сіно, силос, сінаж і випасання, посіви вики та викових сумішей на сіно (обліковують у кормових культурах).

Площі під озимими культурами (зерновими: пшеницею, тритікале, ячменем і житом, а також ріпаком озимим) наводять за винятком площ під загиблими озимими посівами, тобто проставляють площі озимих, що збереглися до кінця сівби ярих культур. Посіяні з осені попереднього року площі інших культур, крім перелічених (наприклад, гірчиці, соняшнику, овочів тощо), ураховують у складі ярих посівів поточного року.

Якщо загиблі в осінньо-зимовий період посіви озимих культур (уключаючи загиблі озимі весною, під якими збереглися підсіяні трави) були пересіяні ярими культурами, то в переписному листі у відповідних рядках відображають площі тих ярих культур, якими було здійснено пересів (у розмірі фактичного пересіву).

Також у складі ярих культур відображають площі озимих культур, які використані на зелений корм або силос і пересіяні ярими до закінчення весняної сівби у звітному році. Посіви озимих культур, які використані на зелений корм, силос або випас, вважають проміжними посівами й у загальній посівній площі не обліковують.

Непересіяні площі зернових і зернобобових культур, які загинули у літній період від засухи, вимокання (навіть при використанні їх на випас, сіно, зелений корм і силос), не переводять у групу кормових культур, а обліковують у складі зернових культур.

У рядках 011 і 012 посіви тритікале (гібрид пшениці та жита) озимого та ярого наводять окремо від площ пшениці.

Посіви сорго на зерно, солома якого використана на віники, відображають у групі зернових культур у рядку 019. Разом із сорго у зерновій групі обліковують сориз - харчове зернове сорго, яке використовують для виготовлення крупи. Посіви сорго на віники, яке збирають у стадії молочно-воскової стиглості, ураховують у площі інших технічних культур.

У складі інших зернових культур (рядок 020) за сумою наводять площу, яка була зайнята зерносумішшю (пшениця, жито, ячмінь, тритікале), полбою, іншими зерновими культурами, не передбаченими переписним листом.

У складі зернобобових культур (рядок 021) ураховують посіви гороху, квасолі, сочевиці, кормових бобів, вики та викової суміші (з перевагою вики), люпину на зерно, середели, чини, машу, інших культур цієї групи. У рядках 022-024 із загальної площі зернобобових культур слід виділити площі посіву гороху, квасолі та люпину на зерно кормового (солодкого).

У рядку 025 відображають загальну площу технічних культур. Дані рядка 025 дорівнюють сумі рядків 026-040, 048 і 049.

У рядку 026 відображають усю площу під посівами цукрових буряків, продукція з яких призначена як для здавання на переробні підприємства, так і використання на годівлю худоби, без урахування площі маточних цукрових буряків і висадків (показують у рядку 082).

У посівах соняшнику на зерно (рядок 027) ураховують разом посіви поточного року і площі посіву під зиму. Площі соняшнику на силос показують у кормових культурах.

У рядку 036 наводять загальну площу посіву льону-довгунцю, незалежно від мети його подальшого господарського використання (насіння, волокно тощо).

У рядку 037 площі посіву конопель проставляють за сумою (південні та середньоросійські).

Для тютюну (рядок 038) і махорки (рядок 039) записують усю площу, зайняту під культурами, незалежно від її подальшого використання (продаж переробним підприємствам тощо).

У рядках 040-047 указують площі під ефіроолійними культурами (як поточного, так і попередніх років). У складі ефіроолійних культур ураховують аніс, васильки, герань, коріандр, лаванду, м'яту, троянду, шавлію, фенхель, кмин, однорічні пагони лавра, розмарин тощо.

До площі, зайнятої під лікарськими культурами (рядок 048), уключають як посіви поточного року, так і посіви минулих років (багаторічні лікарські рослини). Тут ураховують посівні площі культурних лікарських рослин (блекота, безсмертник, валеріана, мак (коробочки), м'ята, нагідки, обліпиха, собача кропива, ревінь, ромашка, череда, шипшина, насіння гарбузів тощо), продукцію від вирощування яких використовують для виготовлення лікарських засобів, незалежно від того, яка частина (листя, трава, насіння, квіти, плоди, стебла, коріння тощо) рослин є лікарською сировиною. Дикорослі лікарські рослини у цьому рядку не обліковують.

У рядку 049 відображають посівні площі перили, канатника, лялеманції, чуфи, люфи, черсаку, фацелії та інших технічних культур, не врахованих у переписному листі. Редьку олійну враховують також у цьому рядку.

У рядку 050 необхідно вказати разом площу весняної та літньої посадки картоплі. Зібрані на площі висадки літньої картоплі ранні овочі (редиска, зелені культури) вважають проміжними посівами й у загальній посівній площі не обліковують.

Загальну площу овочевих культур відкритого ґрунту обліковець визначає у рядку 051 як суму рядків 052 і з 055 до 069.

Посівну площу овочів відображають незалежно від способу їхньої посадки (посіву), але без урахування посіву (посадки) овочів на насіннєві потреби, які необхідно врахувати у рядках 083-084.

Якщо передбачається часткове використання однорічних овочевих культур на насіння, їх площі ураховують у відповідній овочевій культурі.

Посіви овочів на тимчасово закритому ґрунті (під плівкою) також обліковують у цьому рядку.

У складі овочевих культур відкритого ґрунту враховують як площі під основними овочами (капуста всіх видів, огірки, помідори, морква столова, буряки столові, цибуля на ріпку, часник, зелений горошок), так і площі посіву під усіма іншими овочевими культурами (гарбузи столові, баклажани, перець солодкий і гіркий, цибуля зелена, зелені овочі (ревінь, щавель, кріп, петрушка тощо), інші коренеплоди овочеві (селера коренева, редька, редиска, ріпа, хрін, петрушка коренева, пастернак, топінамбур, батат, бруква); інші бобові овочі (горох і квасоля в стручках, недозрілі боби); інші овочеві культури (салат-латук, патисони, кукурудза цукрова тощо).

Площі, зайняті під окремими видами овочів, проставляють у рядках 052-068. У рядку 069 наводять площі, які були зайняті під іншими овочами, не переліченими у переписному листі.

У рядках 071 і 072 необхідно вказати площі, які зайняті під кавунами та динями. Загальну площу продовольчого баштану (рядок 070) визначають як суму рядків 071 і 072. Площі насінників баштанних культур (рядок 085) показують окремо від продовольчого баштану.

Площу посіву всіх кормових культур (073) отримують шляхом сумування рядків з 074 до 080.

До площі кормових коренеплодів (рядок 074) необхідно віднести посіви кормових буряків, моркви, капусти, брукви, турнепсу та інших, крім цукрових буряків на годівлю худоби (ураховують у технічних культурах).

Окремо від продовольчих культур у рядку 075 наводять дані щодо площ кормових баштанних (кормовий гарбуз, кормовий кавун і кормові кабачки).

Площі, зайняті насінниками, висадками насінників і маточників кормових коренеплодів, проставляють у рядку 086.

У рядку 076 обліковують площі, з яких посіви кукурудзи (у молочно-восковій, восковій стиглості) були використані на силос, зелений корм і сінаж.

У рядку 077 показують посіви всіх однорічних трав, уключаючи ярі зернові та зернобобові культури (крім кукурудзи), на сіно, зелений корм, сінаж, для одержання гранул і брикетів та посіви озимих на зелений корм для одержання гранул і брикетів. У площі однорічних трав ураховують також посіви таких культур (якщо їх використовують на зелений корм або насіння): перко - гібрид китайської капусти і ріпаку; тифон - гібрид китайської капусти і турнепсу; амарант - однорічна кормова культура; пелюшка - різновидність гороху польового (осипаючого); редька олійна - для одержання зеленої маси (для насінницьких потреб - у рядку 086). У площу однорічних трав не включають посіви на зерно вики та викових сумішей, люпину кормового (солодкого) та гіркого, середели та сорго, які ураховують у площі зернових і зернобобових культур, а також кукурудзи на зелений корм і силос, люпину на силос, кормових бобів на силос, люпину та інших посівів на зелене добриво.

У площі посіву багаторічних трав, окремо за бобовими (рядок 078) та злаковими (рядок 079), відображають разом посіви поточного та попередніх років, які використовують на сіно, зелений корм, випасання і силос тощо. До складу багаторічних бобових трав відносять люцерну, еспарцет, конюшину; до багаторічних злакових - кострицю лучну і червону, тимофіївку лучну, грястицю збірну, пирій сизий, стоколос безостий, тонконіг лучний і болотний, очеретянку звичайну тощо.

Площі посіву та висадки культур, урожай з яких повністю буде використано для одержання насіння та іншого посадкового матеріалу, наводять у рядках 082-086. У рядку 083 ураховують посіви цибулі та часнику на насіння; посіви овочевих сортів гороху (зеленого горошку); площі, засаджені маточними коренями рослин (моркви, буряків тощо), цибулинами, качанами тощо; посіви дворічних культур для одержання маточників та посіви однорічних овочів (огірків, помідорів, редису) тощо. Загальну площу насінників, висадків насінників і маточників (рядок 081) визначають як суму рядків 082, 083, 085, 086.

У рядках 087-092 проставляють площу відкритого ґрунту лише суцільних масивів (плантацій), яка зайнята під квітковими і декоративними культурами, їхньою розсадою та іншим посадковим матеріалом (без урахування ефіроолійних, лікарських рослин тощо), які призначені для реалізації. Окремі рослини, а також рослини, посіяні/посаджені на насадженнях інших культур, упродовж парканів, у цьому показнику не враховують.

У площі квітково-декоративних культур (рядок 087) відображають плантації, які зайняті під рослинами (дерева, кущі, багаторічні та однорічні трави) зеленими або з квітками (включаючи кімнатні декоративні рослини), призначеними для реалізації.

Із загальної площі квітково-декоративних культур у рядку 088 виділяють площу, квіти і бутони з якої передбачалися/були використані на зріз, у тому числі за видами наведених у переписному листі основних квіткових культур (рядки 089-092).

У рядку 093 проставляють площу, зайняту під квітковою розсадою, іншим посадковим матеріалом квітів і декоративних культур (квітковими цибулинами, бульбами, кореневими бульбами, бульбоцибулинами, іншим садивним матеріалом) для реалізації.

Квітково-декоративні рослини, квіти у горщиках, які вирощуються в закритому ґрунті, обліковують відповідно до вищенаведеної методології у рядках 107-113.

Посіви сільськогосподарських культур у міжряддях садів уключають до площі посіву відповідної культури, а також виділяють окремо в рядку 124.

У площу земель під паром (рядок 094) уключають чисті пари, виорані восени минулого року під посів озимих культур у поточному році; кулісні чисті пари, на яких були посіяні високостеблові культури з метою затримання зимою снігу та боротьби з ерозією ґрунту; сидеральні пари, на яких було посіяно люпин та інші бобові культури на зелене добриво; ранні пари, тобто чисті пари, обробка яких почалася весною в рік парування. Не включають площу зайнятих парів (крім сидеральних); переорювання парів; чорних парів, піднятих восени минулого року, але фактично використаних під посів ярих культур у поточному році; площі, вперше виорані у поточному році на цілинних і перелогових землях.

У рядках 095-113 відображають фізичну площу закритого ґрунту (площа теплиць і парників усіх видів) для вирощування овочевих культур, розсади овочів, ягід, квітів, декоративних культур тощо. Тут ураховують площі опалювальних і неопалювальних стаціонарних теплиць, які накриті склом або плівкою, а також стаціонарних парників під склом або плівкою, утепленого ґрунту і посівів під плівкою. Площа споруд закритого ґрунту, яка використана під посів (посадку) для другого і наступних оборотів, у показник загальної фізичної площі не включається. Посіви овочів на тимчасово закритому плівкою ґрунті обліковують у складі овочів відкритого ґрунту. Загальну площу закритого ґрунту (рядок 095) визначають як суму рядків 096, 105, 106, 107 і 113.

У рядку 114 вказують загальну площу багаторічних насаджень у господарстві як суму рядків 115, 116 та 117, які включають площу сіножатей і пасовищ (культурних і природних), багаторічних культур (сади, ягідники, виноградники, тутівники, хмільники, маточні насадження, розплідники тощо).

У рядку 115 наводять загальну площу сіножатей (сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння) та культурних пасовищ (сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби). Площу природних пасовищ, у тому числі гірських, зазначають у рядку 116.

У рядку 117 показують площу суцільних масивів (плантацій) багаторічних культур, які використовують для отримання врожаю плодово-ягідних, технічних культур (хміль), а також площу розплідників, маточних насаджень цих культур, без урахування площ під деревами (кущами), що ростуть окремо. Площа, зазначена в цьому рядку, повинна дорівнювати площі багаторічних культур у запитанні 2.2 (рядок 01 графа 1).

Площу інших земель, які знаходяться у володінні та користуванні, визначають у рядку 118 як суму рядків 119, 120, 121 та 122. Цей показник уключає площі сільськогосподарських земель, які не були використані протягом року, ураховуючи перелоги (орні землі, які раніше орали, а згодом більше року, починаючи з осені, не використовували для засіву сільськогосподарських культур і не готують під пар); землі, вкриті лісом та чагарниками; решту земель (під будівлями, подвір'ями, дорогами, водоймищами, кар'єрами, скелями, неродючі ділянки тощо).

У рядку 123 зазначають площу поверхонь, на яких вирощують гриби в будівлях, у підвалах, печерах і келіях, які використовують або будуть використовувати хоча б один раз протягом 12-місячного періоду. Якщо поверхню використовують більше ніж один раз, її площу все одно записують тільки один раз.

2.2. Основні характеристики багаторічних культур

Роздiл заповнюють при наявності відповіді у рядку 117 пункту 2.1: площа, зазначена в рядку 117, повинна дорівнювати площі багаторічних культур, яку проставляють у графі 1 рядка 01 пункту 2.2.

У рядку 01 необхідно підраховувати загальну площу всіх багаторічних насаджень, які використовують для отримання врожаю плодово-ягідних, технічних культур (хміль), а також розплідників, маточних насаджень, саджанців цих культур, яка повинна дорівнювати сумі рядків 02, 06, 13, 17, 22, 23, з 28 до 33.

При наданні відповідей щодо площ і кількості багаторічних насаджень необхідно враховувати таке:

1) перепису підлягають культурні плодово-ягідні насадження в садах як повноцінні, так і ті, що потребують ремонту та відновлення. Сади, які призначені для викорчовування, але на момент перепису не викорчувані, зріджені насадження (незалежно від ступеня зрідження) також ураховують при проведенні перепису;

2) якщо у підприємстві поряд з основними деревами росте поросль кісточкових дерев, то необхідно враховувати лише основні дерева;

3) при наявності у міжряддях садів ягідних насаджень їхню площу враховують окремо;

4) не включають до загальної площі багаторічних насаджень та ягідних культур ті площі, на яких загинули всі насадження, а також дикорослі плодово-ягідні насадження, навіть якщо вони ростуть поряд із культурними насадженнями. Не враховують під час перепису плодові та ягідні насадження, які не мають товарної спрямованості (насадження навколо адміністративних, внутрішньогосподарських і польових доріг, у садозахисних смугах тощо).

Розміри площ під багаторічними насадженнями проставляють у гектарах з чотирма знаками після коми, кількість дерев (кущів) - у фізичних одиницях (у цілих числах).

Якщо виникають труднощі при наданні відповіді на це запитання, слід зробити обмір ділянки, на якій ростуть багаторічні культури, та порахувати їх.

У графі 1 проставляють загальну площу суцільних масивів (плантацій) плодових насаджень, ягідників, виноградників, інших видів багаторічних насаджень, які передбачені переписним листом, незалежно від їхнього віку, з якої у графі 2 виділяють площу насаджень у плодоносному віці.

У графі 3 наводять дані щодо кількості дерев і кущів, які вирощуються відповідно на площах, зазначених у графах 1 і 2.

При визначенні плодоносного віку багаторічних культур необхідно знати, що:

дерева зерняткових, кісточкових, горіхоплідних видів уважають такими, що вступили у плодоносний вік, на третій-четвертий рік після появи перших плодів; кущі ягідників (аґрусу, смородини, малини, ожини) - на третій рік після посадки їх саджанцями; суниці та полуниці - на другий; виноград - на п’ятий рік;

насадження, які досягли плодоносного віку, враховують у плодоносному віці незалежно від того, чи був отриманий з них урожай.

Дерева і кущі, які ростуть не суцільним масивом (плантацією), а вздовж земельної ділянки в один ряд, або ж взагалі безсистемно (поодинокі), перераховують окремо та показують у графі 4 у штуках (без зазначення площі під ними).

Якщо площа саду зайнята насадженнями виключно одного виду (тільки зернятковими або тільки кісточковими), то розмір цієї площі записують у відповідному рядку.

Площу ягідників, суниць, полуниць та інших плодово-ягідних насаджень, посаджених у міжряддях саду, визначають і виділяють окремо загалом у рядку 34 та рядках 35, 36.

За умов садіння кущів у міжряддях саду в один ряд (аґрус, смородина, малина, ожина тощо) площу визначають з урахуванням ширини ряду з розміром 2,5 метра, помноживши її на довжину ряду.

Якщо в міжряддях саду ягідні кущі посаджені декількома рядами, то ширину ділянки, зайнятої кущами, визначають, вимірявши відстань між крайніми рядами з додаванням до цього однієї відстані між рядами. Помноживши визначену ширину на довжину ряду, визначають площу насаджень.

Розмір ділянок під суницею та полуницею в міжряддях садів визначають окремо за фактично зайнятою площею з урахуванням ширини та довжини грядки.

При виникненні труднощів у визначенні площ і кількості плодово-ягідних насаджень слід враховувати:

якщо площа виміряна та визначена для переведення її в кількість рослин, що її займають (коли неможливо точно надати відповідь), слід скористатися нижченаведеною таблицею 2:

Приклад.

У господарстві є сад, в якому росте 30 яблунь і 10 груш. Сад посаджений рядами, відстань між якими дорівнює 3,0 м, а відстань у рядах - 2,0 м. За таблицею 2 знаходимо, що при такій посадці плодових дерев на 100 кв. м може рости 17 дерев. Тобто 30 яблунь будуть рости на площі 176 кв. м = (30 х 100 : 17), а 10 груш займають площу 59 кв. м = (10 х 100 : 17). Отже, площа саду становить 235 кв. м.

Якщо в господарстві на одній ділянці ростуть змішані плодово-ягідні насадження (наприклад, яблуні та вишні), то загальну площу насаджень розподіляють за видами плодово-ягідних насаджень так:

1-й варіант. Кількість дерев кожного виду необхідно поділити на норму посадки цього виду на 100 кв. м згідно з таблицею 2 "Кількість плодово-ягідних насаджень на 100 квадратних метрів при різній віддалі між рядами та насадженнями в рядах". Таке число рослин на 100 кв. м часом не буде повністю дорівнювати фактичній щільності посадки дерев, тому сума обчислених площ під окремими видами плодово-ягідних насаджень може не збігатися із загальною площею ділянки під садом. У таких випадках відповідність площ досягається шляхом збільшення або скорочення обчис-люваної площі під тим видом плодово-ягідних насаджень, який переважає. Інколи доцільно розподіляти цю різницю пропорційно обчисленій площі за кожним видом насаджень, щоб досягти розміру фактичної площі за обміром.

2-й варіант. Кількість рослин кожного виду плодово-ягідних насаджень перемножують на приблизний розмір площі в квадратних метрах, яку займає 1 рослина згідно з таблицею 3 "Розрахунок площі в квадратних метрах, яку займає 1 рослина плодово-ягідних насаджень, при різній відстані між рядами та рослинами у рядах".

Приклад.

У господарстві є змішаний сад зерняткових і кісточкових насаджень площею 2,5 гектара (25000 кв. м). Фактично в саду росте 962 яблуні та 1020 вишневих дерев. Відстань між рядами - 4,0 м, а відстань у рядах між деревами - 3 м. Згідно з приблизним розрахунком площі у квадратних метрах 1 рослина плодово-ягідних насаджень займає 12,5 кв. м (таблиця 3).

Розподіл площі під садами виконується так:

1. Знаходимо площу насаджень за видами, зважаючи на приблизний розрахунок середньої площі, яку займає 1 дерево за нормою:

962 яблуні х 12,5 кв. м = 12 025 кв. м;

1020 вишень х 12,5 кв. м =12 750 кв. м.

2. Визначаємо долю насаджень за видами в загальній площі саду:

яблунь: 12025 х 100 / (12 025 + 12 750) = 48,5 %;

вишень: 12750 х 100 / (12 025 +12 750) = 51,5 %.

3. Визначаємо площу, зайняту плодовими насадженнями, за видами:

25 000 х 48,5 % / 100 = 12 125 кв. м. або 1,21 га - яблуневі насадження;

25 000 х 51,5 % / 100 = 12 875 кв. м. або 1,29 га - вишневі насадження.

При заповненні інформації щодо площ і кількості дерев, кущів за окремими видами багаторічних культур слід зважати на такі особливості.

Загальні дані щодо зерняткових культур (рядок 02) заповнюють як суму рядків з 03 до 05 на підставі даних щодо наявності у підприємстві яблунь (рядок 03), груш (рядок 04) та інших зерняткових дерев (рядок 05).

У рядку 06 підсумовують інформацію щодо кісточкових культур (сума рядків з 07 до 12) після визначення насаджень сливи (рядок 07), вишні (рядок 08), черешні (рядок 09), абрикоса (рядок 10), персика (рядок 11) та інших кісточкових дерев (рядок 12), уключаючи кизил.

За інформацією щодо насаджень волоського горіха (рядок 14), фундука/ліщини (рядок 15), інших горіхоплідних дерев (рядок 16), що ростуть у господарстві, визначають загальну площу та кількість горіхоплідних насаджень (рядок 13).

У рядку 17 проставляють загальну площу та кількість кущів ягідників (крім суниць і полуниць) на спеціально відведених ділянках суцільного масиву (сума рядків з 18 до 21). У складі ягідників ураховують малину й ожину (рядок 18), смородину (рядок 19), аґрус (рядок 20), інші ягідники (аронію - чорноплідну горобину, обліпиху тощо) - за сумою в рядку 21.

Під суницею, полуницею в рядку 22 визначають тільки фактично зайняту ними площу суцільної посадки (за шириною та довжиною грядок), яку встановлюють шляхом обміру (без обліку кількості кущів (вусів).