На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.08.2011 № 790 "Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2011 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу", відповідно до статей 14, 15, 16 та 17 Закону України "Про карантин рослин"

1. Затвердити Положення щодо здійснення аналізу ризиків для розробки та/або перегляду фітосанітарних заходів, що додається.

2. Департаменту землеробства (Демидов О.А.) подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Сеня О.В.

1.1. Це Положення визначає умови проведення аналізу ризиків для розробки та/або перегляду фітосанітарних заходів.

1.2. Проведення аналізу ризику здійснюється на підставі Міжнародної конвенції про захист рослин (далі - МКЗР), стандартів Європейської і Середземноморської організації захисту рослин (далі - ЄОКЗР) та на основі Міжнародних стандартів з фітосанітарних заходів (№ 2 "Структура аналізу фітосанітарного ризику", № 11 "Аналіз фітосанітарного ризику для карантинних шкідників, зокрема аналіз ризику для навколишнього середовища та ризику, що завдається живими модифікованими організмами", № 21 "Аналіз фітосанітарного ризику для регульованих некарантинних шкідників") (далі - МСФЗ) та цього Положення.

1.3. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

аналіз ризиків, пов'язаний із переглядом, - аналіз ризиків для потенційних регульованих шкідливих організмів, який здійснюється у випадку необхідності перегляду фітосанітарних правил згідно з чинним законодавством України;

аналіз ризиків, пов'язаний із садивним та насіннєвим матеріалом, - аналіз ризиків для визначення регульованого некарантинного шкідливого організму, рослини, призначеної для садіння і висівання, що може бути шляхом перенесення шкідливих організмів;

аналіз ризиків, пов'язаний із шкідливим організмом, - аналіз ризиків для потенційних регульованих шкідливих організмів, який здійснюється після ідентифікації шкідливого організму, що може вимагати застосування фітосанітарних заходів;

аналіз ризиків, пов'язаний зі шляхом загрози від шкідливого організму, - аналіз ризиків для потенційних регульованих шкідливих організмів, який здійснюється після ідентифікації шляху загрози від шкідливого організму (далі - аналіз ризиків, пов'язаний зі шляхом проникнення);

відповідний рівень фітосанітарного захисту - рівень захисту, який зменшує ризик занесення/проникнення шкідливого організму на територію країни до низького прийнятного рівня ризику;

господарі (рослини-господарі, рослини-живителі) - рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти регулювання, які використовує шкідливий організм для харчування, проживання, захисту від ворогів, а також як засіб пересування;

зона аналізу ризиків - чітко визначена зона у державі, для якої проводиться аналіз ризиків шкідливого організму;

зона ризику - зона, в якій екологічні фактори сприяють укоріненню шкідливого організму, чия присутність у зоні призведе до значних економічних втрат;

категоризація - це процес визначення та віднесення шкідливого організму до категорії карантинних організмів, регульованих некарантинних шкідливих організмів чи до іншої категорії шкідливих організмів;

організм - біологічна одиниця, здатна до розмноження або самовідтворення у природному стані;

переносник, в тому числі резерватор, - засоби та/або шляхи (організм, транспортний засіб, рослина або продукт рослинного походження) для переміщення (передачі) патогену;

прийнятний рівень ризику - рівень ризику від шкідливого організму, який є прийнятним для забезпечення відповідного рівня фітосанітарного захисту;

проникнення - переміщення шкідливого організму в зону, де він ще не є присутнім або має обмежене поширення і знаходиться у процесі моніторингу;

товар - рослини, продукти рослинного походження або інший об’єкт регулювання, який переміщується для міжнародної або внутрішньої торгівлі чи з іншою метою;

шлях проникнення - будь-який спосіб, за допомогою якого відбувається проникнення або поширення шкідливого організму.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про карантин рослин".

1.4. Аналіз ризиків повинен проводитися для конкретної зони аналізу ризиків.

1.5. Метою проведення аналізу ризиків у межах визначеної зони є:

а) віднесення шкідливих організмів до карантинних організмів або регульованих некарантинних шкідливих організмів;

б) визначення інтенсивності фітосанітарних заходів, що будуть застосовуватися до таких шкідливих організмів, якщо відсутні відповідні міжнародні стандарти, настанови та рекомендації щодо проведення фітосанітарних заходів або якщо доступні міжнародні стандарти, настанови та рекомендації не є достатніми для забезпечення прийнятного рівня фітосанітарного захисту для України.

1.6. Метою проведення аналізу ризиків щодо потенційного карантинного організму є:

а) визначення проблемних шкідливих організмів та/або шляхів проникнення та оцінка їх небезпеки;

б) визначення зони ризику;

в) визначення варіантів управління ризиками (у разі необхідності).

1.7. Метою проведення аналізу ризиків щодо потенційного регульованого некарантинного шкідливого організму є:

а) визначення шкідливих організмів, пов’язаних з рослинами, призначеними для садіння і висівання, й оцінка ризиків, пов’язаних з такими організмами;

б) визначення варіантів управління ризиками (у разі необхідності).

1.8. Для проведення аналізу ризиків щодо потенційних карантинних організмів зона аналізу ризиків повинна бути чітко визначена. Це може бути зона у межах країни або її частини або зона в межах декількох країн.

1.9. Під час проведення аналізу ризиків щодо потенційних регульованих некарантинних шкідливих організмів зона аналізу ризиків повинна бути чітко визначена. Така зона може займати територію всієї країни або її частини. Зона аналізу ризиків повинна збігатися із зоною, для якої застосовуються або плануються до застосування відповідні фітосанітарні заходи стосовно локалізації та ліквідації попередньо класифікованих або потенційних регульованих некарантинних шкідливих організмів.

1.10. Аналіз ризиків складається з таких етапів:

а) підготовчий етап (ініціювання аналізу ризиків);

б) оцінка ризику, який становить потенційний регульований шкідливий організм;

в) оцінка варіантів управління ризиками.

2.1. Ініціювання аналізу ризиків щодо потенційних регульованих шкідливих організмів здійснюється шляхом:

а) аналізу ризиків, пов'язаного зі шляхом проникнення;

б) аналізу ризиків, пов'язаного із садивним та насіннєвим матеріалом;

в) аналізу ризиків, пов'язаного із шкідливим організмом;

г) аналізу ризиків, пов'язаного з переглядом.

2.2. Аналіз ризиків, пов'язаний зі шляхом проникнення, повинен проводитись у таких випадках:

а) отримання запиту на видачу карантинного дозволу на імпорт або транзит через територію України об'єктів регулювання, що раніше не ввозились, включаючи рослини, отримані за допомогою використання сучасних біотехнологій, або об’єктів регулювання з країн, з яких раніше не здійснювався імпорт цих об’єктів;

б) отримання запиту на видачу карантинного дозволу на імпорт нового виду рослин з метою розмноження та/або наукових досліджень;

в) визначення іншого шляху проникнення потенційного карантинного організму (відходи, пакувальний матеріал і поштові перевезення).

2.3. Аналіз ризиків, пов'язаний із садивним та насіннєвим матеріалом, повинен проводитись у таких випадках:

а) необхідність регулювання нового виду рослин для садіння і висівання;

б) виявлення змін у вразливості або стійкості рослин для садіння і висівання до потенційного регульованого некарантинного шкідливого організму.

2.4. Аналіз ризиків, пов'язаний із шкідливим організмом, повинен проводитись у таких випадках:

а) виникнення надзвичайної ситуації через встановлення підтвердженого зараження або спалаху нового шкідливого організму у межах зони аналізу ризиків;

б) виникнення надзвичайної ситуації, коли в імпортованому об’єкті регулювання знаходиться новий шкідливий організм;

в) визначення нового ризику від шкідливого організму за допомогою наукових досліджень;

г) занесення шкідливого організму до зони;

ґ) надходження інформації про шкоду, що може спричиняти шкідливий організм в іншій зоні, крім зони походження;

д) неодноразове виявлення шкідливого організму в імпортованих партіях об’єктів регулювання в результаті їхнього огляду та фітосанітарної експертизи;

е) запит на отримання карантинного дозволу на імпорт організму з метою біологічного контролю, наукових досліджень або для інших цілей;

є) зміни у поширенні або частоті виявлення шкідливого організму; зміни у статусі шкідливих організмів (наприклад, карантинний організм набув широкого поширення або більше не регулюється як карантинний організм); присутність нового шкідливого організму, який не підлягає регулюванню як карантинний організм, - для потенційного регульованого некарантинного шкідливого організму;

ж) виявлення організму, що слугує засобом перенесення шкідливих організмів.

2.5. Аналіз ризиків, пов'язаний із переглядом, повинен застосовуватися в таких випадках:

а) якщо фітосанітарний захід, прийнятий за надзвичайних обставин, проводиться впродовж шести місяців;

б) отримання нової підтвердженої інформації щодо статусу шкідливих організмів у країні - імпортері об'єктів регулювання, які є вразливими до шкідливих організмів або можуть їх переносити;

в) зміни статусу шкідливих організмів в Україні, що вимагає внесення змін до фітосанітарних правил та/або фітосанітарних процедур, що застосовуються до конкретного шкідливого організму;

г) розгляду фітосанітарних заходів стосовно локалізації та ліквідації шкідливих організмів, включаючи інтенсивність заходів, що застосовуються до шкідливого організму, з метою уникнення неприйнятного економічного впливу зазначених регульованих некарантинних шкідливих організмів на рослини, призначені для садіння і висівання в зоні аналізу ризиків;

ґ) розширення фітосанітарних вимог до імпорту насіннєвого та посадкового матеріалу, які вже є регульованими в зоні аналізу ризиків;

д) якщо країна - імпортер об’єктів регулювання подає обґрунтований запит на перегляд чинних фітосанітарних заходів;

е) неузгодженості позицій між державами щодо фітосанітарних заходів.

2.6. Система отримання даних з ЄОКЗР повинна використовуватися як основне джерело інформації для виявлення шкідливих організмів, рослин, які виступають їхніми господарями, їхнього поширення в іноземних країнах, відомих шляхів та об’єктів. Дані щодо зафіксованих випадків виявлення шкідливих організмів в об’єктах регулювання, що ввозяться в Україну, можуть також використовуватись як інформаційне джерело.

2.7. У випадку потенційного регульованого некарантинного шкідливого організму щодо шкідливого організму необхідно використовувати інформацію ЄОКЗР, відповідні міжнародні стандарти, настанови та рекомендації, а також дані Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

3.1. Оцінювання ризику, який становить потенційний регульований шкідливий організм, складається з таких взаємопов’язаних етапів:

а) категоризація шкідливих організмів;

б) для потенційного карантинного організму - оцінка вірогідності занесення та поширення шкідливих організмів;

в) для потенційного регульованого некарантинного шкідливого організму - оцінка рослин, призначених для садіння і висівання, як основного джерела зараження шкідливими організмами;

г) оцінка потенційних економічних наслідків, включаючи вплив на навколишнє середовище.

3.2. Оцінка ризиків може бути якісною або кількісною залежно від доступності даних та технічної складності процесу, необхідних для забезпечення відповідного рівня фітосанітарного захисту.

3.3. Метою процесу категоризації є визначення потреби класифікації шкідливого організму як карантинного організму.

3.4. У випадку оцінки ризиків, пов’язаної зі шляхом, численні шкідливі організми можуть бути ідентифіковані як такі, що здатні до перенесення або передачі за допомогою одного типу/виду товару. У таких випадках будь-який ідентифікований шкідливий організм потрібно категоризувати або як шкідливий організм, що не становить загрози, або як потенційний чи відомий карантинний організм.

3.5. Процес категоризації шкідливих організмів складається з таких етапів:

а) визначення шкідливого(их) організму(ів);

б) у випадку потенційного регульованого некарантинного шкідливого організму - ідентифікація рослини-господаря, частини рослини, що вважається зараженою, та передбачуваного використання, зв'язок між шкідливим організмом та рослинами, призначеними для садіння та висівання, та його вплив на передбачуване використання рослин;

в) визначення присутності ідентифікованого(их) шкідливого(их) організму(ів) на території України, включаючи (у разі його/їх присутності) його(їх) поширення;

г) регуляторний статус;

ґ) у випадку потенційного карантинного організму - потенціал акліматизації та поширення в зоні аналізу ризиків;

д) прогнозовані економічні наслідки (включаючи наслідки для навколишнього середовища) в зоні аналізу ризиків.

3.6. Якщо ідентифікований(і) шкідливий(і) організм(и) присутній(і) на території України і цей(і) шкідливий(і) організм(и) не потребує(ють) застосування відповідних фітосанітарних заходів, оцінка ризиків не повинна продовжуватися.

3.7. Якщо було визначено, що ідентифікований(і) шкідливий(і) організм(и) присутній(і) на території України та потребує(ють) застосування відповідних фітосанітарних заходів, однак не існує або існує незначна можливість акліматизації та поширення шкідливого(их) організму(ів) в зоні аналізу ризиків, оцінка ризиків не повинна продовжуватися.

3.8. Якщо ідентифікований(і) шкідливий(і) організм(и) може(уть) стати карантинним(и) організмом(ами) або інформації для повної категоризації ідентифікованого(их) шкідливого(их) організму(ів) недостатньо, процес оцінки ризиків повинен продовжуватися.

3.9. Імовірність занесення шкідливого організму до зони аналізу ризиків залежить від шляхів, за допомогою яких шкідливий організм може проникнути до зони та акліматизуватись в ній.

3.10. У випадку аналізу ризиків, пов’язаного зі шляхом проникнення, імовірність проникнення шкідливого організму повинна оцінюватися стосовно ідентифікованого шляху проникнення. Імовірність проникнення шкідливого організму для аналізу ризиків, пов’язаного з певним шкідливим організмом або переглядом, повинна оцінюватися стосовно всіх потенційних шляхів.

3.11. Загальна імовірність занесення може виражатися кількісно, якісно або порівняно до імовірності занесення за результатами аналізу ризиків інших шкідливих організмів, залежно від того, що найбільш підходить для даних і методів, які використовувалися для визначення ймовірностей.

3.12. Для того, щоб визначити імовірність проникнення потенційного карантинного організму, потрібно:

а) у випадку аналізу ризиків, пов’язаного зі шкідливим організмом, - ідентифікувати можливі шляхи проникнення;

б) оцінити вірогідність зв’язку потенційного карантинного організму з вихідним шляхом проникнення;

в) оцінити вірогідність виживання потенційного карантинного організму впродовж транспортування або зберігання.

3.13. При ідентифікації шляхів проникнення повинні враховуватись географічне поширення, спектр рослин-господарів шкідливого організму та дані щодо проникнення шкідливого організму у минулому.

3.14. Імовірність зв’язку потенційного карантинного організму з вихідним шляхом необхідно оцінювати на основі таких даних:

а) домінування шкідливого організму на території, з якої він походить;

б) поширення шкідливого організму впродовж життєвого циклу в середовищі, пов’язаному з товарами, контейнерами та транспортними засобами;

в) об’єм та частота переміщень шкідливого організму на шляху розповсюдження;

г) пора року, у якій здійснюється перевезення;

ґ) заходи впливу на шкідливі організми (фітосанітарні, агротехнічні та інші заходи, що застосовуються до них на території країни походження: застосування препаратів для захисту рослин, переробка, відбраковування, прополювання, сортування тощо).

3.15. Імовірність виживання потенційного шкідливого організму в процесі транспортування або зберігання необхідно оцінювати на основі таких даних:

а) швидкість та умови транспортування, а також тривалість життєвого циклу шкідливого організму в порівнянні з тривалістю перевезень і зберігання;

б) вплив транспортування або зберігання на тривалість життєвого циклу;

в) перевага чисельності шкідливого організму на конкретних видах вантажів під час здійснення їх транспортування та зберігання;

г) процедури, що застосовуються до вантажів у країні походження, країні призначення або впродовж транспортування чи зберігання (рефрижерація тощо).

3.16. Імовірність виживання шкідливого організму при застосуванні інших процедур, визначених відповідними фітосанітарними заходами (зокрема огляд вантажів, що проводиться від місця походження до кінцевого пункту призначення вантажу), потрібно оцінити в аспекті ефективності зазначених заходів до потенційного карантинного організму.

3.17. Імовірність потрапляння потенційного карантинного організму на придатного господаря слід оцінювати на основі таких даних:

а) механізми поширення від шляху перенесення на придатного господаря;

б) кількість пунктів призначення для імпортованого товару у зоні аналізу ризиків;

в) близькість розміщення пунктів проникнення, транзиту та місць призначення до придатних господарів;

г) пора року, під час якої відбувається імпорт чи транзит товару;

ґ) ризик, пов'язаний із цільовим призначенням товару, який є вищим для садивного/насіннєвого матеріалу та нижчим для товару, який призначено для переробки або прямого споживання;

д) ризики від побічних продуктів і відходів.

3.18. Для оцінки імовірності акліматизації потенційного карантинного організму необхідно отримати надійну інформацію щодо його біології (життєвий цикл, спектр господарів, життєздатність) з територій, де зустрічається шкідливий організм.

Приклади факторів, які враховуються для оцінки імовірності акліматизації потенційного карантинного організму:

а) наявність, кількість і поширення господарів у зоні аналізу ризиків;

б) відповідність навколишнього середовища у зоні аналізу ризиків;

в) дотримання агротехнічних заходів та контрольні заходи;

г) можливість адаптації шкідливого організму;

ґ) репродуктивна стратегія шкідливого організму;

д) метод виживання шкідливого організму.

3.19. Крім факторів, зазначених у пункті 3.18 цього розділу, необхідно враховувати дані попереднього досвіду боротьби з подібними шкідливими організмами.

3.20. Для оцінювання доступності придатних господарів, альтернативних господарів і переносників у зоні аналізу ризиків потрібно враховувати такі фактори:

а) чи є господар та альтернативні господарі присутніми, їхня кількість та поширення;

б) чи зустрічаються господарі та альтернативні господарі у достатній географічній близькості для завершення життєвого циклу шкідливого організму;

в) чи існують інші види рослин, які можуть виявитися придатними господарями за умови відсутності звичайних видів господарів;

г) чи є переносник (якщо він необхідний для поширення шкідливого організму) вже присутнім у зоні аналізу ризиків або чи існує імовірність його занесення;

ґ) чи зустрічаються інші види переносників в зоні аналізу ризиків.

3.21. Для оцінювання придатності навколишнього середовища у зоні аналізу ризиків шкідливого організму потрібно враховувати різні впливи навколишнього середовища на шкідливий організм, його господаря та переносників, а також екологічні фактори, що є вирішальними для розвитку шкідливого організму, його господаря та переносника, якщо такий є. Відповідні фактори включають: придатність клімату; придатність ґрунту; конкуренцію серед господарів; наявність захищених середовищ (теплиць тощо) і як це може вплинути на здатність до акліматизації; здатність шкідливого організму, господарів та переносників, якщо такі є, до виживання протягом несприятливих кліматичних періодів та до завершення свого життєвого циклу.