- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 лютого 2011 р.
за N 175/18913
Про затвердження Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале та Інструкції щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів
Відповідно до статей
9 та
22 Закону України
"Про зерно та ринок зерна в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2009
N 1294 "Про затвердження Порядку видачі сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки"
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Інструкцію з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале (додається).
1.2. Інструкцію щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів (
додається) .
2. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку (Поєдинок М.С.) у п'ятиденний термін подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Тригубенка С.М.
Перший заступник Міністра ПОГОДЖЕНО: Голова Державної служби технічного регулювання України - заступник Голови комісії з реорганізації Держспоживстандарту України Голова ліквідаційної комісії Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва | М.Д.Безуглий С.М.Орєхов Г.Яцишина |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної
політики та продовольства
України
04.02.2011 N 10
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 лютого 2011 р.
за N 175/18913
ІНСТРУКЦІЯ
з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале
I. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція визначає технологію виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале борошномельними підприємствами.
1.2. За біологічними і технологічними характеристиками зерно тритикале є гібридом пшениці та жита.
1.3. Для виробництва борошна використовують зерно тритикале першого та другого класів згідно з ДСТУ 4762:2007 "Тритикале. Технічні умови".
1.4. Фізичні властивості товарного зерна тритикале, вирощеного в Україні, характеризують за такими показниками: натура - 630-750 кг/куб.м; маса 1000 зерен - 36,70-49,93 г; загальна склоподібність - 39-81%; крупність - залишки на ситах з отворами: розміром 3,0 х 20 мм - 5,94-43,35%; розміром 2,5 х 20 мм - 3,56-14,02%; розміром 2,0 х 20 мм - 0-8,09%; розміром 1,7 х 20 мм - 0-2,4%.
1.5. Хімічний склад основних речовин тритикале, %: протеїн - 10-18; крохмаль - 59-65; клітковина - 2,66-3,18; жир - 1,79-2,19; цукор - 3,29-4,85; зола - 1,69-2,35.
1.6. Заготівля, очищення, сушіння, активне вентилювання, захист зерна тритикале від шкідників зерна, приймання, зберігання і відпуск здійснюються борошномельними підприємствами відповідно до Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004
N 228, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2004 за N 835/9434, "Правил организации и ведения технологического процесса на элеваторах и хлебоприемных предприятиях", затверджених наказом Мінзаготівель СРСР від 25.03.83 N 251.
II. Асортимент продукції
2.1. Із зерна тритикале на борошномельних підприємствах виробляють борошно хлібопекарське:
першого ґатунку;
другого ґатунку;
обойне.
2.2. При підготовці зерна до помелу виділяють:
побічні продукти - висівки та відходи кормові I і II категорій;
відходи некормові III категорії.
III. Види помелів та норми виходу продукції
3.1. Базові показники якості зерна тритикале, при помелі якого одержують базисні норми виходів продукції, такі: вологість (середньозважена) - 14,5%; зольність, %: при сортових помелах - 1,85; при обойному помелі - 1,97; натура - 680 г/л; вміст зернової домішки - 1%, вміст сміттєвої домішки - 1%, у тому числі шкідливої - 0,1%, загальна склоподібність при сортових помелах - 40%.
3.2. Види хлібопекарських помелів тритикале і норми виходу продукції наведено в додатку 1.
3.3. Розрахунковий вихід продукції визначає виробнича (технологічна) лабораторія борошномельного підприємства на основі встановленого базисного виходу та показників фактичної якості перероблюваного зерна і нормативів надбавок і знижок згідно з Правилами організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах, затверджених наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 20.02.98 N 83 (далі - Правила). Додержання борошномельними підприємствами норм виходу борошна є обов'язковим.
IV. Технологічний процес підготовки і переробки зерна тритикале на борошно
4.1. Технологічний процес підготовки і переробки зерна тритикале на борошно здійснюється у такій послідовності:
приймання, розміщення і зберігання зерна;
передача і підготовка зерна до помелу;
переробка підготовленого зерна тритикале на хлібопекарське сортове та обойне борошно;
пакування, маркування, зберігання і відпуск споживачам борошна, побічних продуктів та відходів.
4.2. Зерно, що направляється із зерносховища в зерноочисне відділення борошномельного підприємства, повинно мати такі показники якості:
оптимальна вихідна вологість при сортових помелах - до 14,5%, обойному помелі - на рівні, який забезпечує одержання борошна стандартної вологості;
вміст зерен пшениці - не більше 5,0%;
вміст сміттєвої домішки - не більше 2% (при доробці в елеваторі - не більше 1%), в тому числі:
зіпсованих зерен - не більше 0,5%;
шкідливої домішки - не більше 0,3%;
в числі шкідливої домішки вміст сажки і ріжок, окремо або разом, не повинен перевищувати 0,05%, а гірчака і в'язеля (окремо або разом) - 0,05% із загальної норми 0,1%;
вміст фузаріозних зерен - не більше 0,5%;
вміст зернової домішки - не більше 7%, в тому числі пророслих зерен - не більше 3,0% (за аналізом до очищення).
4.3. Зерно на переробку постачається доброякісне, не пошкоджене самозігріванням та сушінням, без затхлого, солодового та інших сторонніх запахів.
4.4. Підготовка зерна до помелу здійснюється в такій послідовності:
приймання зерна за масою із зерносховища у силоси (бункери) для неочищеного зерна;
зважування зерна на автоматичних вагах;
формування помельної суміші тритикале;
видалення (перше) металомагнітної домішки на магнітних сепараторах;
підігрівання зерна в холодну пору року в спеціальних апаратах;
сепарування (перше) зерна в повітряно-ситових сепараторах;
видалення мінеральної домішки в каменевідбірниках;
видалення коротких домішок у кукілевідбірниках;
видалення довгастих домішок у вівсюговідбірниках, концентраторах;
видалення (друге) металомагнітної домішки в магнітних сепараторах;
обробка (перша) в оббивальних або лущильних машинах;
видалення легких домішок в аспіраторах;
холодне кондиціювання зерна - зволожування в апаратах і відволожування у силосах (бункерах);
обробка (друга) в оббивальних машинах або ентолейтерах-знезаражувачах;
сепарування (друге) в повітряно-ситових сепараторах;
видалення (третє) металомагнітної домішки в магнітних сепараторах;
зволожування і відволожування зерна перед I драною системою;
дозування на автоматичних вагах або дозаторах перед I драною системою.
4.5. Параметри зерноочисних машин необхідно підбирати з урахуванням вмісту і складу домішок у партії зерна, яке переробляють. У сепараторах установлюються сита з полотен з розміром отворів: сортувального - 4,0 мм х 20 мм, підсівного - діаметром 2,0 мм. У трієрах-кукілевідбірниках робочі органи повинні мати діаметр чарунок 4-5 мм при первинній обробці і 3-4 мм - на контролі; у трієрах-вівсюговідбірниках - 8-10 і 9-11 мм відповідно.
Суха обробка поверхні зерна тритикале проводиться в оббивальних машинах з абразивним або металевим сітчастим циліндром. При цьому зольність зерна повинна знижуватися на 0,02-0,04%, а кількість битих зерен збільшуватися не більше ніж на 1-2%.
4.6. Гранично допустимий вміст домішок у зерні, що направляється на І драну систему, %:
зерен пшениці - 4,0
зернової домішки - 5,0
зокрема пророслих зерен - 3,0
сміттєвої домішки (всього) - 0,4
зокрема куколю - 0,1
шкідливої домішки (всього) - 0,05
зокрема:
гірчака повзучого і в'язеля
різнокольорового (разом) - 0,04
насіння геліотропа опушеноплідного
і триходесми сивої - не допускається
мінеральної домішки - не допускається
фузаріозних зерен - 0,3.
Кількість пророслих зерен встановлюють за результатами аналізу зерна до очищення.
4.7. Масова частка білка в перерахунку на суху речовину зерна тритикале має бути не менше ніж 10%, а число падання - не менше ніж 100 с.
4.8. Кондиціювання зерна проводять шляхом зволожування водою, яка має температуру 30-40 град.С, або водяною парою з подальшим відволожуванням його в засіках за такими режимами:
для односортного помелу з виходом борошна першого ґатунку 70%:
вологість зерна - 15,5-16,0%;
тривалість відволожування - 7-8 год.;
для односортного помелу з виходом борошна другого ґатунку - 87%:
вологість зерна холодного кондиціювання - 14,5-15,5%;
тривалість відволожування - 3-5 год.;
вологість зерна при обробці парою - 14,5-15,5%;
тиск пари - 0,10-0,15 МПа;
експозиція пропарювання - 30-40 с;
тривалість відволожування - 2-3 год.;
для двосортного помелу з виходом борошна першого і другого ґатунків 80%:
вологість зерна холодного кондиціювання - 15,5-16,0%;
тривалість відволожування - 8-9 год.;
вологість зерна при обробці парою - 14,0-15,0%;
тиск пари - 0,10-0,15 МПа;
експозиція пропарювання - 25-30 с;
тривалість відволожування - 3-4 год.
4.9. Для всіх помелів незалежно від способу кондиціювання зерно перед І драною системою зволожують на 0,5% і відволожують протягом 20 хв.
При обойному помелі кондиціювання зерна не є обов'язковим.
4.10. Обойний помел тритикале здійснюють на вальцьових верстатах і розсійниках для обойного помелу жита. Параметри вальцьових верстатів, режими подрібнення, розподіл вальцьової лінії і просіювальної поверхні по системах обойного помелу, сітки дротяні для сит розсійників вибирають відповідно до Правил.
З метою інтенсифікації процесу помелу і збільшення вмісту в борошні дрібних фракцій можливе застосування бичових вимелювальних машин для обробки продуктів після вальцьових верстатів; при цьому схід з бичових машин направляють на вальцьовий верстат наступної системи, прохід - у розсійник даної системи з такими середніми питомими навантаженнями:
на вальцьову лінію - не більше 300 кг/см/добу,
................Перейти до повного тексту