Відповідно до статті 13 Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк" та з метою удосконалення діяльності спеціальних будинків-інтернатів, інтернатних установ, у складі яких діють спеціальні відділення,

1. Затвердити Типове положення про спеціальний будинок-інтернат , що додається.

2. Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Головному управлінню праці та соціального захисту населення Київської, Управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити до 01.01.2012 затвердження положень про спеціальні будинки-інтернати.

3. Департаменту соціальних послуг (І. Тарабукіна) забезпечити державну реєстрацію цього наказу у Міністерстві юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра відповідно до розподілу обов'язків.

1.1. Спеціальний будинок-інтернат (далі - будинок-інтернат) є соціально-медичною установою, призначеною для постійного проживання звільнених осіб - громадян похилого віку, інвалідів I та II груп (далі - особи), які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового, медичного обслуговування та реабілітаційних послуг.

1.2. Будинок-інтернат утворюється, реорганізовується та ліквідовується за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та міських рад (обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій) за пропозицією Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Головного управління праці та соціального захисту населення Київської, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міських державних адміністрацій та за погодженням з Міністерством соціальної політики України.

1.3. Будинок-інтернат підпорядкований відповідно Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Головному управлінню праці та соціального захисту населення Київської, Управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міських держадміністрацій.

1.4. У своїй діяльності будинок-інтернат керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими нормативно-правовими актами з питань, що регулюють діяльність будинків-інтернатів, а також цим Положенням.

2.1. Основними завданнями будинку-інтернату є забезпечення належних умов для проживання, медичної, соціальної, психологічної реабілітації та надання медичної допомоги особам.

2.2. Мешканці будинку-інтернату забезпечуються відповідно до встановлених норм:

2.2.1. Житловою площею з усіма комунально-побутовими зручностями відповідно до Державних будівельних норм України. "Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення" (ДБН В.2.2-18:2007).

2.2.2. Одягом, взуттям, постільною білизною, засобами особистої гігієни, м'яким і твердим інвентарем та столовим посудом відповідно до встановлених законодавством норм.

2.2.3. Харчуванням, у тому числі і дієтичним, з урахуванням стану здоров'я осіб, які проживають у будинку-інтернаті, відповідно до натуральних добових норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 324 "Про затвердження натуральних добових норм харчування в інтернатних установах, навчальних та санаторних закладах сфери управління Міністерства праці та соціальної політики".

2.2.4. Медикаментами та життєво необхідними ліками відповідно до призначень лікарів.

2.2.5. Цілодобовим медичним обслуговуванням, включно з наданням невідкладної медичної допомоги для госпіталізації особи, консультативною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я, в порядку, встановленому чинним законодавством.

2.2.6. Наданням комплексу реабілітаційних послуг відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.10.2007 № 623 "Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.2007 за № 1197/14464.

2.3. Засобами та умовами для проведення заходів культурно-масової роботи та заняттєвої терапії.

2.4. Адміністрація та весь персонал будинку-інтернату сприяють налагодженню родинних зв'язків та підтримуванню прагнення спілкування осіб з сім'єю та родичами.

2.5. Медичні, педагогічні та соціальні працівники будинку-інтернату здійснюють забезпечення корекційного та психологічно-реабілітаційного процесу осіб.

2.6. При будинку-інтернаті створюється громадська рада, до складу якої входять батьки, опікуни, представники громадських організацій, працівники інтернату.

Громадська рада сприяє забезпеченню захисту прав та інтересів підопічних, налагодженню родинних стосунків, вивчає умови проживання підопічних та подає пропозиції щодо їх поліпшення, одержує необхідну інформацію про дотримання законодавства стосовно соціального захисту людей похилого віку та інвалідів.

3.1. До будинку-інтернату на безоплатній основі приймаються звільнені особи - громадяни похилого віку, інваліди I та II груп, старші 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування та які не мають працездатних дітей або інших родичів, які згідно із законом зобов'язані їх утримувати.

До будинку-інтернату можуть прийматися на платній основі звільнені особи, які мають працездатних дітей або інших родичів, які згідно із законом зобов'язані їх утримувати.

Рішення про направлення до будинку-інтернату звільнених осіб приймається відповідно Міністерством соціальної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міських державних адміністрацій на підставі документів, передбачених пунктом 3.2 цього розділу.

За умови перебування особи у складних життєвих обставинах допускається її влаштування до будинку-інтернату у разі відсутності документів, передбачених у пункті 3.2 цього розділу.

Адміністрація будинку-інтернату спільно з установою, з якої направляється на влаштування особа, сприяє у тримісячний строк оформленню відсутніх документів.

3.2. Влаштування до будинку-інтернату здійснюється згідно з путівкою, виданою особі відповідно Міністерством соціальної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Київської, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міських державних адміністрацій на підставі:

заяви особи, яка виявила бажання проживати в будинку-інтернаті, про прийом до будинку-інтернату;

паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та копії цього документа;

довідки для направлення в будинок-інтернат за формою № 157-3/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.05.2003 № 224 "Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях";

довідки про розмір призначеної пенсії або соціальної допомоги;

довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за формою, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22.07.2003 № 204 "Про затвердження форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.08.2003 за № 709/8030;

довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності за формою № 157-1/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.05.2003 № 224 "Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях" (за наявності інвалідності);

індивідуальної програми реабілітації інваліда (за наявності інвалідності);

довідки про освіту для осіб, які навчалися в закладах освіти (за наявності);

документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платників податків у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків або копії паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платників податків та офіційного повідомлення про це відповідному органу Державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

довідки про звільнення з місць позбавлення волі;

трьох фотокарток розміром 3 х 4 см.

3.3. Особам, які проживають у будинку-інтернаті, державна соціальна допомога і пенсія призначаються та виплачуються відповідно до чинного законодавства.

3.4. При влаштуванні до будинку-інтернату особи проходять санітарно-гігієнічну обробку зі зміною одягу та взуття і розміщуються в приймально-карантинному відділенні на 14 днів для подальшого спостереження, після чого переводяться на постійне місце проживання у відповідні кімнати.

3.5. Розміщення осіб по житлових кімнатах проводиться за рекомендацією лікаря будинку-інтернату з урахуванням індивідуальних особливостей, віку та діагнозу основного захворювання.

3.6. Режим проживання і нагляду за підопічними повинен забезпечувати найбільш сприятливі умови для їх усвідомленого лікування та соціально-трудової реабілітації, не принижувати гідності підопічних, не пригнічувати їх самостійності та суспільно корисної ініціативи.

3.7. Власний одяг та інші особисті речі осіб, які влаштовуються до будинку-інтернату, за бажанням особи повертаються її родичам або іншим особам.

Якщо родичі або інші особи не забирають особистих речей, речі здаються до камери схову будинку-інтернату.

Акт передачі особистих речей на зберігання в камеру схову складається у чотирьох примірниках: один видається родичам або іншим особам, один зберігається в бухгалтерії, один - в особовій справі особи і один - у коморі сестри-господині.

3.8. Адміністрація будинку-інтернату у разі потреби та за бажанням особи приймає на зберігання грошові суми, коштовності та цінні папери осіб, які проживають у будинку-інтернаті, в порядку, встановленому законодавством.

3.9. Переведення осіб до будинку-інтернату іншого профілю, який відповідає стану їх здоров'я, здійснюється за поданням адміністрації будинку-інтернату на підставі медичного висновку та згідно з наказом Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Головного управління праці та соціального захисту населення Київської, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міських державних адміністрацій.

3.10. За заявою родичів та за наявності поважних причин особи можуть бути переведені до будинку-інтернату іншого регіону за узгодженням відповідно між Міністерством соціальної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міських державних адміністрацій (за місцезнаходженням установи, у якій перебуває особа та до якої переводиться) за наявності медичного висновку будинку-інтернату про можливість зміни кліматичних умов.

3.11. Тимчасове вибуття осіб за особистими мотивами здійснюється з дозволу адміністрації будинку-інтернату, який надається з урахуванням висновку лікаря будинку-інтернату про можливість виїзду, за наявності письмової заяви родичів або інших осіб, які погоджуються прийняти особу і зобов'язуються здійснювати необхідний догляд.

З метою збереження родинних зв'язків та можливості повернення у сім'ю відповідно до звернення родичів особи та за її згодою адміністрація будинку-інтернату в індивідуальному порядку може розглядати можливість тимчасового вибуття особи протягом календарного року на термін до шести місяців, не враховуючи вихідні та святкові дні, але не більше ніж на три місяці підряд.