Відповідно до статей 7, 8, 84 Повітряного кодексу України, пункту 6 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 N 401, додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944), з метою вдосконалення порядку і правил проведення розслідувань авіаційних подій та інцидентів з повітряними суднами авіації Збройних Сил України

1. Затвердити Правила розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, що додаються.

2. Скасувати наказ Міністра оборони України від 20.11.95 N 303 "Про введення в дію Положення про порядок класифікації, розслідування авіаційних подій та подання донесень про них у Збройних Силах України".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.

1.1. Правила розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України (далі - Правила) регулюють діяльність у сфері розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України.

Ці Правила розроблені відповідно до чинного законодавства та з урахуванням положень додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944).

Правила визначають завдання, кваліфікаційні вимоги, обов'язки осіб, які проводять розслідування авіаційних подій та інцидентів з повітряними суднами авіації Збройних Сил України, встановлюють порядок проведення зазначених розслідувань, а також порядок розроблення рекомендацій та заходів щодо запобігання їм.

Правила є обов'язковими для виконання всіма посадовими особами суб'єктів авіаційної діяльності авіації Збройних Сил України.

1.2. Перевірку виконання цих Правил здійснює Головна інспекція Міністерства оборони України під час планових та позапланових інспекційних заходів.

Під час проведення інспекційних заходів інспектори Головної інспекції Міністерства оборони України припиняють подальшу експлуатацію повітряних суден авіації Збройних Сил України, аеродромів та їх обладнання, засобів забезпечення та управління польотами на аеродромах (полігонах, пунктах управління авіації), якщо:

незадовільний їх технічний стан;

виявлені порушення правил їх експлуатації.

Крім того, інспектори Головної інспекції Міністерства оборони України усувають від виконання обов'язків авіаційний персонал, якщо виявлені порушення встановлених правил його допуску.

1.3. Скорочення, які застосовуються в цих Правилах:

АЗУ - авіаційні засоби ураження;

АП - авіаційна подія;

АРП - авіаційне ремонтне підприємство;

АС - авіаційна система;

АТ - авіаційна техніка;

ВЗЗП - відмови засобів забезпечення польотів, не пов'язані з діями особового складу частин (підрозділів) забезпечення;

ВЗФ - вплив зовнішніх факторів, які не прогнозуються (не контролюються);

ВПНВ - відмова авіаційної техніки, причина якої не встановлена;

ГКП - група керівництва польотами;

ЗПС - злітно-посадкова смуга;

ІАС - інженерно-авіаційна служба;

КВН - конструктивно-виробничі недоліки;

КЛЕ - керівництво з льотної експлуатації;

ЛВС - льотно-випробувальна станція;

МЗС - Міністерство закордонних справ України;

МВС - Міністерство внутрішніх справ України;

МНС - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

НПП - недостатня професійна підготовка льотного складу;

НПРГ - наземна пошуково-рятувальна група;

НР - недоліки ремонту на авіаційному ремонтному підприємстві;

НВ - причина не встановлена;

ОК - об'єктивний контроль;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ПАТЗ - порушення в аеродромно-технічному забезпеченні польотів;

ПІАЗ - порушення в інженерно-авіаційному забезпеченні польотів;

ПКрП - порушення в керівництві польотами та управлінні повітряним рухом;

ПММ - пально-мастильні матеріали;

ПМетЗ - порушення в метеорологічному та орнітологічному забезпеченні польотів;

ПМедЗ - порушення в медичному забезпеченні польотів;

ПОП - порушення в організації польотів;

ППЗ - порушення польотного завдання;

ПРТЗ - порушення в радіотехнічному забезпеченні польотів;

ПС - повітряне судно;

ПУА - пункт управління авіації;

РДЦ ОПР - районний диспетчерський центр обслуговування повітряного руху;

РЛС - радіолокаційна станція;

РПДГ - рятувальна парашутно-десантна група;

РТЗ - радіотехнічне забезпечення;

СІ - серйозний інцидент;

ACCID - авіаційна подія;

INCID - інцидент;

UTC - всесвітній скоординований час.

2.1. Під час експлуатації ПС можуть мати місце АП, інциденти, надзвичайні події, пошкодження ПС на землі, воді та кораблі.

АП поділяються на катастрофи і аварії.

СІ та інциденти класифікуються залежно від їх причин та ступеня небезпеки. Для них характерні такі ознаки:

виникнення значних шкідливих впливів на екіпаж або пасажирів;

значне підвищення робочого навантаження на екіпаж;

втрата працездатності екіпажу в польоті;

значні погіршення льотних і технічних характеристик, ускладнення в управлінні ПС.

Класифікатор подій, які належать до інцидентів, наведено в додатку 1 до цих Правил.

Усі АП й інциденти з ПС авіації Збройних Сил України підлягають обов'язковому розслідуванню згідно з цими Правилами.

У разі приховування АП, або інциденту, або фактів, що мають до них відношення, невчасного повідомлення, несанкціонованого розповсюдження інформації про хід розслідування і вірогідні причини, за свідомо неправильну класифікацію і визначення причин, руйнування або знищення бортових та наземних засобів ОК, інших матеріалів, які мають відношення до АП або інциденту, посадові особи суб'єктів авіаційної діяльності відповідають згідно з чинним законодавством.

2.2. У цих Правилах терміни мають таке визначення:

Аварія - АП без людських жертв, що призвела до серйозного пошкодження (ПС отримало такі пошкодження, що відновити його неможливо або це не доцільно, оскільки вартість відновлення перевищує вартість капітального ремонту) чи руйнування ПС або серйозних тілесних ушкоджень пасажирів або членів екіпажу та третіх осіб.

До аварій не належать:

для літаків (у тому числі і безпілотних) - випадки відмов або пошкодження двигунів, коли пошкоджений сам двигун, його капоти або допоміжні агрегати, пошкоджені повітряні гвинти, закінцівки крила, антени, пневматики, гальмівні пристрої, обтічники або коли в обшивці є невеликі вм'ятини або пробоїни (при цьому вартість відновлення не перевищує вартості капітального ремонту);

для вертольотів - випадки відмов або пошкодження двигунів, коли пошкоджений сам двигун, його капоти або допоміжні агрегати, є руйнування або пошкодження елементів несучих і рульових гвинтів, редуктора, обшивки, руйнування трансмісії, якщо вони не призвели до пошкодження або руйнування силових елементів фюзеляжу або балок (при цьому вартість відновлення не перевищує вартості капітального ремонту).

Авіаційна безпека - комплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси, призначені для захисту авіації від актів незаконного втручання в її діяльність.

Авіаційна діяльність - діяльність, пов'язана з використанням повітряного простору із застосуванням ПС.

Авіаційна подія - подія, пов'язана з використанням ПС, яка сталася з моменту, коли будь-яка особа піднялася на борт для здійснення польоту, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, залишили ПС (для безпілотних ПС - з моменту, коли особовий склад стартової обслуги зайняв робочі місця з наміром здійснити запуск безпілотного ПС, до моменту, коли безпілотне ПС здійснило посадку), під час якої:

будь-яка особа отримала тілесні ушкодження з настанням смерті або серйозні тілесні ушкодження внаслідок перебування на ПС, безпосереднього контакту з будь-якою частиною ПС, у тому числі частинами, які відокремилися від ПС, безпосереднього впливу струменя газів реактивного двигуна, крім випадків, коли ушкодження отримані внаслідок природних явищ, невиконання загальноприйнятих заходів безпеки або завдані самому собі чи заподіяні іншою особою;

ПС отримало пошкодження чи руйнування конструкції, яке призвело до порушення міцності конструкції, погіршення технічних чи льотних характеристик ПС, та потребує ремонту або заміни пошкодженого елемента, крім випадків відмови чи пошкодження двигуна, коли пошкоджений лише сам двигун, його капоти чи допоміжні агрегати або коли пошкоджені лише повітряні гвинти, закінцівки крила, антени, пневматики, гальмівні пристрої або коли в обшивці утворилися невеликі вм'ятини чи пробоїни (при цьому вартість відновлення не перевищує вартості капітального ремонту);

ПС пропадає безвісти чи опиняється в такому місці, де доступ до нього неможливий.

До АП не належать:

бойові втрати (зруйнування ПС, загибель людей, які перебували на борту ПС, у результаті бойових дій);

події, коли загибель під час польоту людей, які перебували на борту ПС, не пов'язана з його зруйнуванням, порушенням функціонування його систем або дією зовнішніх геофізичних факторів;

зруйнування ПС, у тому числі і загибель людей, які перебували на його борту, у разі угону, несанкціонованого польоту або терористичного акту;

загибель людей, які не перебували на борту ПС;

пошкодження ПС на землі (палубі корабля), які до цієї події не належать, але стали її наслідком;

пошкодження ПС або загибель авіаційного персоналу в процесі експлуатації АТ на землі (палубі корабля);

втрата придатного до експлуатації ПС у разі неможливості виконання посадки на палубу корабля у відкритому морі внаслідок її зайнятості під час аварійних ситуацій та відсутності в районі плавання інших авіанесучих кораблів.

Авіаційна система - сукупність спільно діючих у навколишньому середовищі екіпажів, ПС, сил і засобів управління та забезпечення польотів, об'єднаних структурно та функціонально в інтересах виконання польотів.

Авіаційна техніка - це пілотовані та безпілотні ПС, двигуни ПС, обладнання ПС (знімне та стаціонарно встановлене на борту ПС), АЗУ, тренажери.

Авіаційний персонал - особи, які мають спеціальну підготовку за професійною ознакою, отримали свідоцтво (ліцензію) або призначені на посади в авіації Збройних Сил України, допущені до виконання певних функцій у складі екіпажу ПС або інших обов'язків у сфері авіації.

Аеродромне диспетчерське обслуговування - диспетчерське обслуговування аеродромного руху.

Акт незаконного втручання - протиправні дії, пов'язані з посяганням на безпечну діяльність авіації Збройних Сил України, внаслідок яких сталися нещасні випадки з авіаційним персоналом, що експлуатує (обслуговує) ПС, засоби управління, забезпечення польотів на аеродромах, майнові збитки, захоплення чи викрадення ПС, або такі, що створюють ситуацію для таких наслідків.

Аеродромний рух - увесь рух у зоні маневрування аеродрому, а також польоти всіх ПС, які входять в аеродромне коло польотів, виходять з нього або перебувають у його межах.

Безпека польотів - стан АС, при якому ризик заподіяння шкоди особам або майну, які перебувають на ПС, не перевищує прийнятного рівня та підтримується на цьому або на більш низькому рівні шляхом безперервного процесу виявлення джерел небезпеки, їх усунення та контролю за факторами ризику.

Безпілотне повітряне судно - ПС, призначене для виконання польоту без пілота на борту, керування польотом якого і контроль за ним здійснюються за допомогою спеціальної станції, що розташована поза ПС.

Бортові засоби об'єктивного контролю - будь-який самописний прилад, який встановлюється на борту ПС для записування, накопичення і зберігання інформації про працездатність АТ, дії екіпажу і використовується для відповідного контролю, а також як додаткове джерело інформації під час розслідування АП або інциденту.

Втрачене ПС - таке ПС, коли:

відбулося його повне руйнування;

його місцеперебування (його уламків) не встановлене і його офіційні пошуки припинені;

евакуація з місця його вимушеної посадки неможлива або недоцільна незалежно від отриманих ним пошкоджень;

відновлення неможливе або економічно недоцільне.

Рішення про припинення пошуків ПС, доцільність відновлення ПС, що отримало пошкодження, ухвалює Міністр оборони України за поданням голови комісії з розслідування.

Голова комісії - особа, якій доручені організація і проведення розслідування АП, а також контроль за його ходом і виконаними заходами.

Держава місця події - держава, на території якої відбулись АП або інцидент.

Диспетчерське обслуговування повітряного руху (управління повітряним рухом) - обслуговування, що здійснюється з метою:

запобігання зіткненню між ПС;

запобігання зіткненню ПС з перешкодами в зоні маневрування;

прискорення та підтримки впорядкованого потоку повітряного руху.

Диспетчерське обслуговування підходу - диспетчерське обслуговування контрольованих польотів ПС, що прибувають або вилітають.

Забезпечення безпеки польотів - діяльність, що здійснюється відповідними організаціями й авіаційним персоналом та спрямована на виключення випадків завдання шкоди здоров'ю або загрози життю людей, майну фізичних чи юридичних осіб, державному майну.

Експерт (фахівець, спеціаліст) - особа, яка має відповідну кваліфікацію і залучається до розслідування АП або СІ, проводить науково-технічні експертизи і надає консультації членам комісії з розслідування.

Експерти підпорядковуються голові комісії протягом всього терміну проведення розслідування.

Інцидент - подія, що пов'язана з використанням ПС, крім АП, впливає або може вплинути на безпеку польоту та сталася з моменту, коли будь-яка особа піднялася на борт для здійснення польоту, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, залишили ПС (для безпілотних ПС - з моменту, коли особовий склад стартової обслуги зайняв робочі місця з наміром здійснити запуск безпілотного ПС, до моменту, коли безпілотне ПС здійснило посадку).

Катастрофа - АП, що призвела до загибелі або зникнення безвісти когось із членів екіпажу, пасажирів або третіх осіб, а також у разі отримання ними тілесних ушкоджень із настанням смерті під час:

перебування на ПС;

безпосереднього зіткнення з будь-якою частиною ПС, включаючи частини, які відокремилися від зазначеного ПС;

безпосередньої дії струменя газів реактивного двигуна;

зникнення безвісти ПС, якщо був припинений його офіційний пошук і не було встановлено місцезнаходження елементів його конструкції;

аварійної евакуації з ПС.

Компоненти та обладнання - будь-який вимірювальний прилад, устаткування, механізм, деталь, вузол, агрегат, складова частина або допоміжний пристрій, включаючи апаратуру зв'язку, встановлені або приєднані до ПС, у тому числі частини планера ПС, двигуна чи повітряного гвинта, що використовуються або призначені для використання під час експлуатації або управління ПС.

Консультативний повітряний простір - частина неконтрольованого повітряного простору або встановленого маршруту, в межах якого забезпечується консультативне обслуговування повітряного руху.

Контрольований політ - будь-який політ, який виконується за наявності диспетчерського дозволу.

Максимальна маса - максимальна сертифікована злітна маса ПС.

Надзвичайна подія - подія, яка пов'язана з використанням ПС, але не належить до АП, а також пов'язана з технічним обслуговуванням, ремонтом, зберіганням та транспортуванням, що призвело до:

загибелі або серйозного тілесного ушкодження, отриманого будь-якою особою під час її перебування на борту ПС або поблизу ПС унаслідок необережних або навмисних дій самого потерпілого чи інших осіб, не пов'язаних з порушенням функціонування ПС та його систем;

загибелі або серйозного тілесного ушкодження, отриманого будь-якою особою, яка безпідставно або без відповідних документів самовільно проникла в заборонену зону;

загибелі або серйозного тілесного ушкодження, отриманого будь-якою особою, яка перебувала на борту ПС, унаслідок впливу зовнішнього середовища після вимушеної посадки ПС за межами аеродрому;

загибелі, тілесного ушкодження з настанням смерті або серйозного тілесного ушкодження, отриманого будь-якою особою, яка перебувала поза межами ПС, унаслідок безпосереднього контакту з ПС або з його елементами;

руйнування або серйозного пошкодження ПС на землі, порушення міцності його конструкції або погіршення льотно-технічних характеристик у результаті впливу зовнішнього середовища або порушення технології обслуговування, правил зберігання та транспортування;

захоплення (викрадення) або спроби захоплення (викрадення) ПС, що перебувало на землі чи в польоті, та інших актів незаконного втручання в діяльність авіації.

Небезпечний (несприятливий) фактор - потенційна причина, поява якої під час організації польотів може призвести до виникнення і розвитку особливої ситуації і як наслідок до АП.

Об'єктивний контроль - система заходів, спрямованих на комплексне використання всіх засобів в інтересах удосконалення методики та якості навчання особового складу, підвищення безпеки польотів, надійності АТ та прогнозування її технічного стану.

Обслуговування повітряного руху - загальний термін, що визначає у відповідних випадках польотно-інформаційне, консультативне, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).

Особлива ситуація - ситуація, що виникає в польоті внаслідок дії небезпечного фактора.

Пасажир - особа (за винятком членів екіпажу та додаткових спеціалістів на борту ПС), яку перевозить ПС.

Повітряне судно - будь-який апарат (у тому числі і безпілотний), що підтримується в атмосфері шляхом його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі.

Повітряний рух - усі ПС, що перебувають у польоті або рухаються у зоні маневрування аеродрому.

Польовий етап розслідування - період з початку роботи комісії з розслідування на місці АП до моменту, коли роботи на місці події закінчені.

Пошкодження ПС на землі, воді та кораблі - подія, пов'язана з обслуговуванням, зберіганням і транспортуванням ПС на землі, воді та кораблі, під час якої ПС отримало пошкодження без втрати міцності його силових елементів і погіршення льотно-технічних характеристик, усунення яких можливе в експлуатаційних умовах.

Причина авіаційної події або інциденту - сукупність взаємопов'язаних чинників, які безпосередньо зумовили АП або інцидент.

Пункт управління авіації - командні пункти, пункти наведення авіації, корабельні пункти управління і наведення авіації, пункти управління груп бойового управління, пункти управління авіаційних навідників.

Район аеродрому - частина повітряного простору над аеродромом та прилеглої до нього місцевості у встановлених межах у горизонтальній площині - у радіусі не більше 30 км від центру аеродрому, у вертикальній площині - від земної поверхні до висоти, яка на 300 м більша висоти польоту по колу.

Район відповідальності за проведення пошуково-рятувальних робіт - місцевість і повітряний простір над нею, у межах яких суб'єкт авіаційної діяльності відповідає за проведення пошуково-рятувальних робіт.

Районне диспетчерське обслуговування - диспетчерське обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах.

Районний диспетчерський центр - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах, що перебувають під його контролем.

Рекомендації із забезпечення безпеки польотів - пропозиції, зроблені на основі інформації, отриманої під час розслідування, з метою запобігання АП і інцидентам у майбутньому.

Розслідування АП (інцидентів) - процес, що включає:

збирання, аналіз інформації про АП або інцидент;

оцінку організації польотів (прийняття рішення на польоти, постановка завдань, планування польотів, підготовка до польотів);

встановлення обставин виникнення та динаміки розвитку особливої ситуації;

оцінку підготовки та дій екіпажу, осіб групи керівництва польотами, інженерно-технічного складу, персоналу служб забезпечення польотів, працездатності АТ, засобів забезпечення та управління польотами;

виявлення факторів, що обумовили АП або інцидент, аналіз причинно-наслідкових зв'язків;

виявлення небезпечних факторів функціонування АС, встановлення причини (причин) їх виникнення;

проведення досліджень, експертиз і експериментів;

узагальнення й аналіз отриманих даних;

розроблення рекомендацій щодо запобігання виникненню АП з аналогічних причин у майбутньому;

проведення розбору АП.

Серйозний інцидент - інцидент, обставини якого свідчать про те, що була ймовірність виникнення АП, або під час якого травмовані член екіпажу, пасажир чи третя особа або ПС зазнало пошкодження.

Серйозне тілесне ушкодження - тілесне ушкодження, отримане членом екіпажу, пасажиром чи третьою особою під час АП або інциденту, яке:

вимагає госпіталізації особи більше ніж на 48 годин протягом 7 діб з моменту АП;

призвело до перелому будь-якої кістки (за винятком простих переломів пальців рук, ніг або носа);

пов'язане з розривами тканин, що призводять до сильної кровотечі, ушкодження нервів, м'язів або сухожиль, ушкодження будь-якого внутрішнього органу;

пов'язане з отриманням опіків другого і третього ступенів або опіків понад 5% поверхні тіла;

пов'язане з підтвердженим фактом дії токсичних речовин або радіації.

Суб'єкт авіаційної діяльності - органи військового управління, військові частини Збройних Сил України, які здійснюють експлуатацію, ремонт і сертифікацію ПС, виконання і забезпечення польотів, управління повітряним рухом, підготовку авіаційного персоналу; установи, організації і підприємства Міністерства оборони України, які здійснюють експлуатацію, ремонт, розробку, виробництво і випробування ПС та використовують повітряний простір України.

Тілесні ушкодження з настанням смерті - випадки отримання тілесних ушкоджень, у результаті яких протягом 30 діб з моменту АП настала смерть.

Уповноважений представник - особа, призначена державою для участі в розслідуванні, що проводиться іноземною державою на своїй сухопутній (морській) території або на сухопутній (морській) території іноземної держави.

Член комісії (радник) - особа, призначена для надання допомоги голові комісії з розслідування АП (уповноваженому представнику).

3.1. Головною метою розслідування АП є встановлення її справжньої причини (причин) та розроблення ефективних заходів щодо запобігання виникненню подібних АП і виявлених небезпечних факторів у майбутньому.

Розслідуванням не визначається ступінь чиєїсь вини або відповідальності.

Розслідування проводиться за принципом багатовекторності і передбачає виявлення відхилень від нормального функціонування АС, оцінку впливу цих відхилень на благополучне завершення польоту ПС.

Процес розслідування не передбачає захист інтересів сторін учасників АП, при цьому члени комісії повинні мати службову непричетність до суб'єкта авіаційної діяльності, де сталася АП.

3.2. Комісія, яка проводить розслідування АП, - незалежна у його проведенні. Принципами роботи комісії з розслідування є абсолютна об'єктивність і неупередженість.

Розслідування АП з ПС авіації Збройних Сил України, у тому числі з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземних держав (за згодою уповноважених органів держави місця події), проводиться комісією, персональний склад якої визначається наказом Міністра оборони України за поданням Головного інспектора Міністерства оборони України.

Пропозиції стосовно персонального складу комісії з розслідування АП узгоджуються з начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України.

До складу комісії призначаються особи, які мають практичний досвід роботи в авіації льотчиками (штурманами), фахівцями інженерно-авіаційної служби, обслуговування повітряного руху та видів забезпечення польотів авіації, а також досвід роботи в органах військового управління, інших установах і організаціях, пов'язаних з авіаційною діяльністю.

Крім того, при розслідуванні АП з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземних держав голова комісії з розслідування, уповноважений представник, начальник штабу комісії, а також голови підкомісій та окремих робочих груп, що не входять до складу підкомісій, повинні мати відповідний сертифікат на право займатися розслідуванням АП та інцидентів.

До складу комісії можуть призначатися представники установ, визначені для наукового забезпечення безпеки польотів авіації Збройних Сил України, а також АРП.

У разі отримання інформації про намір проведення розслідування АП з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземної держави уповноваженими органами держави місця події рішенням Міністра оборони України призначаються уповноважений представник, його радники і експерти (фахівці, спеціалісти) з числа:

фахівців безпеки польотів авіації Головної інспекції Міністерства оборони України;

посадових осіб органів військового управління авіації виду Збройних Сил України (за належністю ПС), суб'єкта авіаційної діяльності, з ПС якого сталася АП;

науково-дослідних закладів, АРП, які належать до сфери діяльності Міністерства оборони України.

3.3. Формами доведення інформації про встановлення факту АП є:

первинна інформація;

первинне повідомлення;

первинне донесення;

наступне донесення.

3.3.1. Первинна інформація - будь-які відомості (сигнали, повідомлення) про факт АП, які надійшли будь-якими каналами від осіб ГКП (фахівців підрозділів ОПР, ПУА), які здійснюють безпосереднє керівництво польотом ПС, місцевих органів виконавчої влади, очевидців, закладів охорони здоров'я та інших.

Усі командири (начальники) суб'єктів авіаційної діяльності зобов'язані забезпечити негайне проходження сигналів і повідомлень про встановлення факту АП, від кого б вони не надходили. Інформація про АП передається з використанням усіх наявних засобів зв'язку.

Під час проходження повідомлення (сигналу) про ПС, що зазнає чи зазнало лиха, у разі втрати радіозв'язку з екіпажем, який перебуває в польоті, зникнення відмітки від ПС на пристроях відображення радіолокаційної інформації наземних засобів контролю повітряного простору особи ГКП (фахівці підрозділу ОПР, ПУА), які здійснюють безпосереднє керівництво польотом ПС:

оповіщають командира (начальника), оперативного чергового командного пункту суб'єкта авіаційної діяльності (на державних підприємствах - начальника ЛВС), відповідний РДЦ ОПР;

приводять у підвищений ступінь готовності пошуково-рятувальні сили і засоби суб'єкта авіаційної діяльності.

Оперативний черговий командного пункту суб'єкта авіаційної діяльності (на державних підприємствах - начальник ЛВС):

фіксує джерело первинної інформації про АП і час її надходження;

оповіщає про факт АП оперативного чергового Центру управління пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації Збройних Сил України, командування військових частин, що дислокуються в межах району польотів, про тип, імовірне місцеперебування літака, прізвище командира екіпажу, наявність на його борту пасажирів та їх кількість.

Особи ГКП (фахівці підрозділу ОПР, ПУА), оперативні чергові командних пунктів (на державних підприємствах - начальники ЛВС) відповідають за достовірність і своєчасність надання первинної інформації.

3.3.2. Первинне повідомлення - усна доповідь, що передається негайно під час встановлення факту АП з використанням найоперативнішого каналу зв'язку за формою:

дата, місцевий час отримання первинної інформації;

дійсне та умовне найменування суб'єкта авіаційної діяльності, виду Збройних Сил України, аеродром базування;

характер АП (катастрофа чи аварія);

тип ПС, його реєстраційний номер, колір і розпізнавальні знаки, місцеперебування або остання доповідь про місцеперебування і яким чином воно визначалося;

кількість на борту ПС пасажирів, членів екіпажу, наявність, характер і маса вантажу, наявність небезпечного вантажу;

наявність у пасажирів і членів екіпажу аварійно-рятувального майна та спорядження;

заходи, які вжито для забезпечення пошуку та надання допомоги потерпілим;

інші достовірні дані, відомі на момент надання первинного повідомлення;

дата і час надання первинного повідомлення;

посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка надає первинне повідомлення.

Командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності (або призначена ним особа) надає первинне повідомлення:

його прямим начальникам за підпорядкованістю;

оперативному черговому командного пункту (центру) за підпорядкованістю;

черговому заступнику начальника Головного командного центру Збройних Сил України;

Головному інспектору Міністерства оборони України.

Крім того, командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності (або призначена ним особа) відповідно до чинного законодавства повідомляє підрозділи МВС та МНС за місцем дислокації суб'єкта авіаційної діяльності.

Оперативним черговим командного центру виду Збройних Сил України інформація про АП доводиться оперативними черговими підпорядкованих командних пунктів з'єднань, суб'єктів авіаційної діяльності та командних центрів інших видів Збройних Сил України. Ця інформація записується в журнал обліку оперативної інформації про АП і СІ й доводиться відповідним командирам та начальникам.

Командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності відповідає за достовірність і своєчасність подання первинного повідомлення.

Первинне повідомлення Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України здійснюється командувачем виду Збройних Сил України (за належністю ПС) із застосуванням каналів оперативного зв'язку.

3.3.3. Первинне донесення - письмова доповідь, що передається телеграфом протягом двох годин після надання первинного повідомлення за формою:

ACCID;

дата, місцевий час отримання первинної інформації;

дійсне та умовне найменування суб'єкта авіаційної діяльності, виду Збройних Сил України, аеродром базування;

характер АП (катастрофа чи аварія);

тип ПС, його реєстраційний номер, колір і розпізнавальні знаки, місцеперебування або остання доповідь про місцеперебування і яким чином воно визначалося, положення ПС щодо географічного пункту (широта і довгота);

фізико-географічна характеристика району АП, а також інформація про труднощі з доступом до місця АП або особливі вимоги, що стосуються прибуття до нього;

підрозділ ОПР (ПУА), який здійснював керівництво ПС у момент АП, час сеансу зв'язку й використана частота;

наявність на борту ПС пасажирів, членів екіпажу, їх кількість та стан, наявність, характер і маса вантажів, ступінь пошкодження ПС;

наслідки події (кількість загиблих, кількість осіб, які отримали серйозні тілесні ушкодження, кількість постраждалих на землі);

наявність у пасажирів і членів екіпажу аварійно-рятувального майна та спорядження;

заходи, яких вжито для забезпечення пошуку та надання допомоги потерпілим;

відомості про екіпаж ПС (посада, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, класна кваліфікація, коли і ким наданий допуск до польотів при встановлених метеорологічних умовах, загальний наліт, у тому числі на ПС даного типу (з них - командиром ПС));

номер вправи, зміст польотного завдання, етап польоту, аеродром вильоту, призначення та інше залежно від обставин;

метеорологічні умови в період, що передував моменту АП (чим була обумовлена погода, швидкість і напрямок вітру біля землі, кількість, форма і висота хмар, видимість, наявність небезпечних явищ);

інші достовірні дані, відомі на момент подання первинного донесення;

дата і час подання первинного донесення;

посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка подає первинне донесення.

Командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності подає первинне донесення:

його прямим начальникам за підпорядкованістю;

оперативному черговому командного пункту (центру) за підпорядкованістю;

черговому заступнику начальника Головного командного центру Збройних Сил України;

Головному інспектору Міністерства оборони України.

Командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності відповідає за достовірність і своєчасність подання первинного донесення. Відсутність будь-яких із перелічених відомостей не повинна затримувати передачу зазначеної інформації. Первинне донесення не повинно містити припущення про обставини та причини АП.

Командувач виду Збройних Сил України (за належністю ПС) подає первинне донесення Міністру оборони України, начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, у якому зазначає обставини, наслідки АП та заходи, що вживаються.

3.3.4. Наступне донесення - доповідь, що подається головою комісії з розслідування АП у письмовій формі Міністру оборони України через три доби після прибуття на місце АП за формою:

дата, час, місце і характер АП, тип ПС;

дійсне та умовне найменування суб'єкта авіаційної діяльності, виду Збройних Сил України;

короткий опис відомих на час подання донесення обставин АП;

факти, встановлені комісією під час розслідування стосовно екіпажу та ПС (працездатності його систем та двигунів);

пропозиції щодо необхідності проведення термінових профілактичних заходів;

дата і час подання наступного донесення;

посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка подає наступне донесення.

3.4. Оповіщення інших міністерств, відомств, установ, підприємств та організацій про факт АП та залучення їх фахівців для участі у розслідуванні проводиться за рішенням Міністра оборони України.

3.5. Первинне повідомлення про АП з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземної держави передається командиром (начальником) суб'єкта авіаційної діяльності в державі місця події його прямим начальникам та оперативному черговому командного пункту (центру) за підпорядкованістю негайно при встановленні факту АП за допомогою найзручнішого і найшвидшого засобу зв'язку. Первинне повідомлення подається за формою, наведеною в підпункті 3.3.2 цих Правил.

Первинне донесення про АП з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземної держави подається за формою:

ACCID;

дата і час (місцевий час, час UTC) отримання первинної інформації;

дійсне та умовне найменування суб'єкта авіаційної діяльності, аеродром базування;

характер АП (катастрофа чи аварія);

тип ПС, його реєстраційний номер, місцеперебування або остання доповідь про місцеперебування і яким чином воно визначалося, положення ПС щодо географічного пункту (широта і довгота);

фізико-географічна характеристика району АП, а також інформація про труднощі з доступом до місця АП або особливі вимоги, що стосуються прибуття до нього;

підрозділ ОПР (ПУА), який здійснював керівництво ПС у момент АП, час сеансу зв'язку і використана частота;

наявність на борту ПС пасажирів, членів екіпажу, їх кількість та стан, наявність, характер і маса вантажів, ступінь пошкодження ПС;

наявність у пасажирів і членів екіпажу аварійно-рятувального майна та спорядження;

заходи, яких вжито для забезпечення пошуку та надання допомоги потерпілим;

наслідки АП (кількість загиблих, кількість осіб, які отримали серйозні тілесні ушкодження, кількість постраждалих на землі);

відомості про екіпаж ПС (посада, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, класна кваліфікація, коли і ким наданий допуск до польотів при встановлених метеорологічних умовах, загальний наліт, у тому числі на ПС даного типу (з них - командиром ПС));

номер вправи, зміст польотного завдання, етап польоту, аеродром вильоту, призначення та інше залежно від обставин;

метеорологічні умови в період, що передував моменту АП (чим була обумовлена погода, швидкість і напрямок вітру біля землі, кількість, форма і висота хмар, видимість, наявність небезпечних явищ);

інші достовірні дані, відомі на момент подання первинного донесення;

інформація про те, чи буде держава місця події проводити розслідування та в якому обсязі, чи вона має намір передати його Україні або іншій державі;

інформація про засоби і канали зв'язку для здійснення контакту з уповноваженим органом розслідування держави місця події;

дата і час подання первинного донесення;

посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка подає первинне донесення.

3.6. У разі отримання інформації про намір проведення розслідування АП державою місця події органом військового управління авіації виду Збройних Сил України (за належністю ПС) готується і направляється уповноваженому органу держави місця АП (через МЗС) лист з інформацією про:

підтвердження про отримане повідомлення;

екіпаж ПС;

уповноваженого представника України, а також його радників (експертів, фахівців, спеціалістів) із зазначенням прізвищ і посад, очікуваної дати прибуття на місце АП або до штаб-квартири уповноваженого органу держави місця події.

3.7. Розслідування повинно проводитися в стислі терміни (до 30 діб для розслідування аварії, до 60 діб для розслідування катастроф, до 90 діб для розслідування АП з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземних держав), без урахування термінів на проведення спеціальних досліджень.

Якщо для встановлення причин АП необхідне проведення спеціальних досліджень, то термін їх проведення та остаточний термін завершення розслідування визначаються Міністром оборони України.

Спеціальні дослідження проводяться в науково-дослідних закладах, на державних підприємствах, які належать до сфери управління Міністерства оборони України.

3.8. Організація і забезпечення об'єктивного розслідування АП покладається на комісію з розслідування АП.

Датою початку роботи комісії вважається дата АП, закінчення - дата підписання акта розслідування.

У період проведення польового етапу розслідування всі учасники повинні дотримуватися встановлених заходів безпеки, зазначених у додатку 2 до цих Правил.

З моменту прибуття комісії з розслідування на місце АП голова комісії відповідає за всі дії її членів.

3.9. Зіткнення двох або більше ПС розслідується як одна АП, а класифікується для кожного ПС залежно від наслідків. За наслідками розслідування оформляються акти на кожне ПС.

3.10. Командуванням суб'єктів авіаційної діяльності розробляється інструкція щодо первинних дій посадових осіб у разі виникнення АП, яка щорічно уточнюється.

З моменту встановлення факту АП і до прибуття членів комісії з розслідування на місце АП командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності (за належністю ПС або в районі відповідальності за проведення пошуково-рятувальних робіт якого сталася АП) відповідає за проведення первинних дій.

Головне завдання осіб, які першими прибули до місця АП, полягає в порятунку та наданні своєчасної допомоги особам, які постраждали, а також в охороні майна ПС та його уламків.

Розкривати та прослуховувати наземні і бортові засоби ОК, а також розшифровувати їх записи до прибуття комісії з розслідування АП забороняється.

У разі одержання повідомлення від осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), які здійснюють безпосереднє керівництво польотом ПС, про те, що ПС зазнає чи зазнало лиха, втрати радіозв'язку з екіпажем, який перебуває в польоті, зникнення відмітки від ПС на пристроях відображення радіолокаційної інформації наземних засобів контролю повітряного простору командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності, якому належить аварійне ПС (в районі відповідальності за проведення пошуково-рятувальних робіт якого сталася АП), зобов'язаний організувати:

проведення пошуково-рятувальних робіт в обсязі вимог Інструкції з виконання польотів у районі аеродрому;

надання первинного повідомлення і первинного донесення;

проведення медичного огляду осіб, які здійснювали безпосереднє керівництво польотом ПС та проводили передпольотну підготовку ПС;

надання письмових пояснень особами, які займалися підготовкою екіпажу та ПС до польоту, управлінням і забезпеченням польотів;

інструктаж осіб, що здійснюють охорону місця АП.

Крім того, командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності зобов'язаний забезпечити вилучення і збереження (опечатування):

льотної, технічної, методичної та іншої документації, яка стосується організації, управління і забезпечення польотів на аеродромі чи полігоні;

документації з метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів;

льотних та медичних книжок командира, членів екіпажу, осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), які брали участь у безпосередньому керівництві польотом ПС;

робочих журналів (а також зошитів підготовки до польотів) осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА) і групи забезпечення польотів, робочих зошитів підготовки до польотів членів екіпажу;

формулярів та журналів підготовки ПС, журналів обліку параметрів ПС під час виконання регламентних робіт, документації на пальне, мастила, спеціальні рідини та гази;

матеріалів останньої перевірки бортових засобів ОК;

апаратних і машинних журналів РЛС, засобів зв'язку і РТЗ польотів;

акти і протоколи проведених льотних перевірок РЛС, засобів зв'язку і РТЗ польотів;

усіх матеріалів і засобів ОК (у тому числі засобів ОК робочих місць осіб ГКП, підрозділу ОПР, ПУА), інструменту, контрольно-перевірочної апаратури, засобів наземного забезпечення польотів, які використовувалися під час підготовки ПС до польоту (або під час усунення несправності безпосередньо перед польотом).

До прибуття комісії з розслідування командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності зобов'язаний вжити заходів з охорони уламків ПС, які передбачають:

захист населення від впливу небезпечних речовин, які можуть містити уламки ПС, що зазнало АП, та вантажі (у тому числі небезпечні);

недопущення переміщення уламків ПС, його компонентів та обладнання (включаючи вантажі, обладнання, конструктивні частини ПС);

охорону майна, яке належало особам, загиблим унаслідок АП (включаючи особисті речі), або які перебували на місці, де сталася АП;

організацію фото- та відеозйомки місця АП, зйомки кроків та інші заходи для подальшого документування первинних даних про АП;

запобігання несанкціонованому доступу до місця АП сторонніх осіб;

забезпечення захисту і збереження всіх слідів, залишених ПС на землі;

охорону, пломбування та доставку бортових засобів ОК до місця обробки.

Особи, що здійснюють охорону місця АП, повинні чітко уявляти та належним чином виконувати свої обов'язки.

У разі наявності відомостей щодо перебування на борту ПС небезпечних вантажів охорону розміщують на безпечній відстані від уламків, при цьому потенційно небезпечна зона позначається особливо, позначки зберігаються до відповідної експертної оцінки ступеня небезпеки.

Якщо уламки ПС перебувають у воді, то визначається найбільш імовірне місце зіткнення ПС з водою, яке позначається буйками.

У разі вимушеної посадки ПС за межами аеродрому командир екіпажу разом з членами екіпажу забезпечує евакуацію пасажирів (за їх наявності) відповідно до вимог КЛЕ даного типу ПС.

До прибуття пошуково-рятувальної групи командир екіпажу, якщо за станом здоров'я він має змогу:

забезпечує недоторканність пультів керування в кабіні, носіїв інформації, бортових засобів ОК, вантажу та інших предметів, що знаходяться на борту ПС;

вживає необхідних заходів щодо охорони озброєння, військової техніки, а також документації до них, яка містить інформацію, що становить державну таємницю (конфіденційну інформацію, що є власністю держави), запобігає несанкціонованому доступу до них сторонніх осіб;

не допускає зливу ПММ та інших рідин;

закриває і пломбує двері, люки, капоти;

організовує охорону ПС і місця АП;

вживає всіх можливих заходів, щоб якомога швидше повідомити про факт АП командування суб'єкта авіаційної діяльності або місцевий орган виконавчої влади.

Якщо командир екіпажу за станом здоров'я не може виконувати свої обов'язки, то інші члени екіпажу зобов'язані виконати зазначені вимоги.

Командир екіпажу та посадові особи інженерно-технічного складу, які виконують обслуговування ПС, персонально відповідають за збереження бортових засобів ОК та зобов'язані вжити всіх заходів для їх збереження.

3.11. До складу комісії з розслідування АП призначаються голова комісії з розслідування АП, начальник штабу і члени комісії.

Голова комісії організовує і контролює всі етапи розслідування АП, координує дії всіх учасників розслідування. Вказівки голови комісії з питань, пов'язаних з розслідуванням АП, є обов'язковими для виконання всіма посадовими особами, що беруть участь у розслідуванні АП і забезпечують роботу комісії.

Рішення з основних методичних та організаційних питань приймаються комісією, при цьому голова комісії має право остаточного рішення. Член комісії, який не згоден з прийнятим рішенням, повинен викласти свою особисту думку письмово та додати її до матеріалів розслідування.

Після прибуття на місце АП голова комісії з розслідування:

проводить організаційне засідання (за потреби проводиться фіксація засідання технічними засобами), на якому доводить наказ про призначення членів комісії, розглядає план роботи комісії з розслідування АП, заслуховує посадових осіб про обставини АП, а також первинні дії на місці АП і виконану роботу;

створює підкомісії та окремі робочі групи і призначає їх керівників;

визначає основні напрями робіт у період польового етапу розслідування;

проводить перевірку виконання заходів із забезпечення охорони місця АП.

За письмовим запитом голови комісії з розслідування керівники суб'єктів авіаційної діяльності направляють в його розпорядження фахівців, кандидатури яких заздалегідь узгоджуються, на термін, необхідний для виконання робіт у відповідних підкомісіях і робочих групах.

Крім того, за поданням начальника Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби (Укравіапошук) та погодженням кандидатур з Головним інспектором Міністерства оборони України, до складу робочих груп включаються фахівці Укравіапошуку.

На час роботи комісії з розслідування АП з числа її членів, а також фахівців, направлених у розпорядження голови комісії, створюються підкомісії (льотна, інженерно-технічна, адміністративна), а також залежно від обсягу роботи окремі робочі групи та робочі групи у складі підкомісій. Обов'язки учасників розслідування АП зазначені в додатку 3 до цих Правил, перелік їх спорядження - у додатку 4 до цих Правил.

Склад підкомісій і робочих груп затверджує голова комісії з розслідування АП.

Проект плану роботи комісії з розслідування АП розробляє начальник штабу комісії. План затверджується головою комісії після його розгляду на організаційному засіданні.

План повинен передбачати основні напрями діяльності комісії, послідовність виконання робіт, досліджень, а також відповідальних за проведення робіт і терміни їх виконання. План роботи комісії деталізується в планах підкомісій і робочих груп.

Плани роботи підкомісій, окремих робочих груп затверджуються головою комісії з розслідування АП, плани роботи робочих груп, які входять до складу підкомісій, затверджуються головами підкомісій.

План роботи комісії, плани підкомісій і робочих груп коригуються і доповнюються під час розслідування залежно від отриманих фактичних даних.

Усі засідання комісії з розслідування АП оформляються протоколами (додаток 5 до цих Правил). Протоколи підписуються головою та начальником штабу комісії.

Результати проведених робіт у підкомісіях та окремих робочих групах оформляються звітами, які розглядаються на засіданнях комісії з розслідування, затверджуються її головою і додаються до акта розслідування.

Результати проведених робіт у робочих групах, що входять до складу підкомісій, оформляються звітами, які затверджуються головами підкомісій і додаються до звітів підкомісій.

До затвердження плану роботи комісії з розслідування АП забороняється здійснювати роботи на місці АП, за винятком проведення аварійно-рятувальних робіт, зовнішнього огляду, фіксації слідів, що можуть зникнути, вилучення бортових засобів ОК.

Дослідження компонентів та обладнання ПС, експерименти на місці роботи комісії з розслідування АП проводяться за планами, які затверджуються головою комісії і додаються до матеріалів розслідування.

Дії членів комісії, підкомісій і робочих груп, спрямовані на збирання доказових матеріалів (вилучення і передачу на збереження записів бортових та наземних засобів ОК та інше), а також пов'язані з похованням або кремацією загиблих, носять кримінально-процесуальний характер, і повинні проводитися з відома органів, що проводять досудове слідство.

Усі доказові елементи ПС, його компонентів та обладнання, технічної документації зберігаються до одержання письмового дозволу на їх знищення від органів, що проводять досудове слідство.

Для вирішення конкретних завдань у спеціальних галузях науки і техніки до розслідування можуть залучатися експерти (фахівці, спеціалісти).

Експерт (фахівець, спеціаліст) відповідно до плану роботи комісії одержує письмове завдання від голови комісії або підкомісії з переліком питань, що потребують вирішення.

Результати роботи оформляються як висновки експерта (експертів), спеціаліста (спеціалістів), що обговорюються на засіданні комісії (підкомісії, робочої групи). Під час обговорення перед експертом (фахівцем, спеціалістом) можуть бути поставлені додаткові питання, відповіді на які оформляються як доповнення до експертного висновку (висновку фахівця, спеціаліста). Експертний висновок додається до матеріалів розслідування.

Акт розслідування АП (додаток 6 до цих Правил) складається з урахуванням матеріалів роботи підкомісій, робочих груп, результатів досліджень і експертиз, а також іншої наявної в розпорядженні комісії інформації. Акт розслідування АП є підсумковим документом роботи комісії, який містить висновки та інформацію про АП.

Проект акта подається головою комісії на обговорення членам комісії. У разі виникнення розбіжностей за змістом акт оформлюється в редакції, запропонованій головою комісії. Член комісії, не згодний зі змістом акта, зобов'язаний підписати його із зазначенням особливої думки в письмовому вигляді. В особливій думці вказуються обґрунтовані конкретні мотиви незгоди, а також запропоновані формулювання. Особлива думка розглядається на засіданні членами комісії. У протоколі зазначаються висновок голови комісії щодо особливої думки та причини її відхилення під час формування остаточної редакції акта. Якщо в результаті розгляду особлива думка не була врахована в акті, то член комісії, що виклав її, підписує акт із зазначенням: "З особливою думкою".

Аналогічного порядку необхідно дотримуватися під час розгляду і підписання звітів підкомісій та окремих робочих груп. У будь-якому разі особлива думка залишається як додаток до акта, звіту підкомісії, окремої робочої групи.

За наявності розбіжностей у визначенні причин АП між представниками заінтересованих міністерств і відомств голова комісії може порушити клопотання перед Міністром оборони України про створення експертної міжвідомчої комісії для проведення додаткових досліджень.

Після одержання висновку про результати досліджень, надходження висновків науково-дослідних закладів про результати дослідження аварійної техніки (її компонентів та обладнання) голова комісії робить висновок про причину АП з урахуванням отриманих відомостей, матеріалів роботи комісії та особливих думок її членів і підписує акт.

Одночасно з актом голова комісії підписує перелік документів, що додаються до матеріалів розслідування. Кожний примірник акта підписується головою і всіма членами комісії.

Акт розслідування разом з висновками про причини АП подається на розгляд та затвердження Міністру оборони України не пізніше встановлених термінів, відведених на розслідування, або в термін, визначений у зв'язку з продовженням терміну розслідування.

Матеріали розслідування АП оформляються у справу (додаток 7 до цих Правил) і є документами постійного зберігання. Перший примірник матеріалів розслідування обліковується і зберігається в діловодстві суб'єкта авіаційної діяльності (у районі відповідальності за проведення пошуково-рятувальних робіт якого сталася АП або (та) якому належить аварійне ПС).

Копіювання, засвідчення копій та розсилання (публікація) затверджених матеріалів здійснюються начальником штабу комісії. Копії матеріалів розслідування АП (акт з додатками до нього, інші документи, відомості, матеріали, отримані під час розслідування) у 10-денний термін з моменту затвердження направляються:

Головному інспектору Міністерства оборони України;

командувачу виду Збройних Сил України (за належністю ПС);

розробнику ПС (у разі відмов функціональних систем ПС вітчизняного виробництва).

Якщо за фактом АП порушена кримінальна справа, то матеріали розслідування направляються до органу, що проводить досудове слідство (на його письмовий запит), без включення відомостей про командира (членів) екіпажу, осіб ГКП, фахівців підрозділів ОПР, ПУА, а також підрозділів забезпечення польотів, інженерно-технічного складу, командира (начальника) суб'єкта авіаційної діяльності, порушень і недоліків, виявлених під час розслідування АП.

Крім того, акт розслідування без включення перелічених відомостей може направлятися міністерствам і організаціям, що брали участь у розслідуванні (на їх письмовий запит та за рішенням Міністра оборони України).

3.12. Головою льотної підкомісії призначається особа, яка має льотну освіту.

Завданнями льотної підкомісії є:

встановлення рівня фахової підготовки екіпажу, якості ОПР і організації забезпечення польоту з урахуванням впливу всіх наявних факторів;

оцінка правильності дій екіпажу і посадових осіб у процесі виникнення і розвитку АП з урахуванням записів бортових і наземних засобів ОК;

аналіз траєкторії польоту ПС, особливо в момент виникнення та розвитку особливої ситуації;

виявлення відхилень (помилок, порушень, неправильних дій) від вимог встановлених правил і процедур з організації, підготовки, виконання, керівництва і забезпечення польотів;

визначення стану здоров'я, працездатності та психофізіологічних особливостей діяльності членів екіпажу, впливу цих факторів на виникнення, розвиток особливої ситуації та наслідки АП;

вивчення забезпеченості осіб ГКП, фахівців підрозділу ОПР (ПУА) радіотехнічними засобами контролю та управління польотами, оцінка стану та порядку використання цих засобів зазначеними особами;

дешифрування знімків екранів наземних РЛС, магнітофонних записів радіообміну та переговорів у наземних радіомережах управління польотами (дешифрування магнітофонних записів на дротових магнітних носіях виконується після їх перезапису на магнітні стрічки або цифрові носії інформації);

вивчення стану метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів, визначення фактичних метеорологічних умов, оцінка їх впливу на виникнення, розвиток особливої ситуації та наслідки АП;

оцінка виконання функціональних обов'язків з питань забезпечення безпеки польотів керівництвом суб'єкта авіаційної діяльності;

розробка моделі причинно-наслідкових зв'язків АП;

підготовка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків та запобігання повторенню аналогічних АП.

Залежно від обставин АП льотна підкомісія може складатися з таких основних робочих груп:

льотна;

ОПР, радіолокаційного забезпечення, зв'язку та РТЗ польотів;

метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів;

авіаційної медицини.

Склад робочих груп та їх кількість визначає голова льотної підкомісії за узгодженням з головою комісії з розслідування.

За результатами роботи льотна підкомісія складає звіт (додаток 8 до цих Правил), у якому на підставі узагальнення та аналізу матеріалів робочих груп робить висновки про правильність дій екіпажу, осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА) та групи забезпечення польотів, а за наявності відхилень - про їх причини, а також вносить рекомендації щодо усунення недоліків, виявлених під час розслідування АП.

3.12.1. Льотна група вивчає, аналізує та визначає:

рівень фахової підготовки членів екіпажу;

натренованість екіпажу за видами льотної підготовки, у тому числі видом льотної підготовки, за яким виконувалося польотне завдання;

наявність відхилень у підготовці екіпажу до польотів, допуску до польотів, формуванні екіпажу;

регулярність і якість контролю за підготовкою екіпажу безпосередніми і прямими начальниками у процесі його попередньої підготовки, характерні помилки і відхилення, що мали місце у членів екіпажу раніше, індивідуальні особливості в техніці пілотування і експлуатації ПС;

якість підготовки екіпажу до даного польоту;

стан дисципліни членів екіпажу, випадки порушення дисципліни, що мали місце раніше;

відхилення в діях екіпажу під час підготовки до даного польоту та в процесі його виконання;

наявність особливостей і факторів, що могли сприяти помилковим діям членів екіпажу;

наявність відхилень у документації, що регламентує підготовку екіпажу, організацію та виконання польотів;

якість ведення особистої польотної документації членів екіпажу;

результати дешифрування записів бортових і наземних засобів ОК (магнітофонів, фоторегістраторів тощо);

результати опитування членів екіпажу, свідків, очевидців АП, а також посадових осіб, що готували екіпаж до польотів, у тому числі і до даного польоту;

відомості, що характеризують якість виконання польотів екіпажем у минулому (результати дешифрування записів бортових і наземних засобів ОК, журнали розборів тощо);

стан організації льотної роботи суб'єкта авіаційної діяльності, де трапилась АП;

документацію, що регламентує організацію підготовки та виконання даного виду польотів;

особливості і фактори, що могли негативно вплинути на роботу екіпажу в польоті;

результати спеціальних досліджень;

іншу документацію, що визначає організацію, підготовку та виконання польоту.

За результатами роботи льотна група складає звіт, у якому вказуються:

завдання на політ та повнота виконуваного завдання;

відомості про кожного члена екіпажу;

всі виявлені під час роботи відхилення в підготовці та допуску екіпажу до польоту, організації польоту з боку керівного складу суб'єкта авіаційної діяльності;

опис дій екіпажу під час виникнення і розвитку особливої ситуації (на підставі записів бортових і наземних засобів ОК, свідчень екіпажу і свідків, а також іншої інформації) із зазначенням усіх відхилень;

результати перевірки документації, що регламентувала підготовку екіпажу, організацію і виконання польотів, із зазначенням виявлених відхилень;

відомості про рівень фахової підготовки членів екіпажу з урахуванням правильності їх дій у даній ситуації;

аналіз можливих причин неправильних дій екіпажу.

До звіту льотної групи додаються:

акти про вилучення і передачу особистої польотної документації;

службові характеристики на членів екіпажу;

звіти про дослідження, що проводилися робочою групою;

письмові пояснення командира (членів) екіпажу, безпосередніх та прямих начальників командира екіпажу ПС (протоколи їх опитування за рішенням голови комісії з розслідування).

Льотна група постійно взаємодіє з групою розрахунку й аналізу, групою опитування, використовує у своїй роботі інформацію інших робочих груп комісії з розслідування.

3.12.2. Група ОПР, радіолокаційного забезпечення, зв'язку та РТЗ польотів вивчає, аналізує та встановлює:

якість ОПР цього польоту;

рівень підготовки осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), підрозділу зв'язку і РТЗ польотів, підрозділу, який забезпечує ПУА радіолокаційною інформацією;

якість проведеної підготовки щодо керівництва і забезпечення польотів;

рівень взаємодії з підрозділами ОПР інших установ, які забезпечували цей політ;

інтенсивність завантаження осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА);

наявність і стан засобів радіолокації, зв'язку та РТЗ польотів, правильність їх використання під час забезпечення польоту;

факти запуску в районі АП безпілотних ПС та виконання стрільб;

відповідність розміщення засобів радіолокації, зв'язку і РТЗ польотів відомостям, зазначеним у документах аеронавігаційної інформації, інструкції з виконання польотів у районі аеродрому (посадкового майданчика);

відповідність розміщення засобів радіолокації та зв'язку на робочих місцях ГКП, ПУА вимогам щодо обладнання зазначених робочих місць;

наявність довідкової інформації про роботу засобів радіолокації, зв'язку та РТЗ польотів на робочих місцях ГКП, ПУА;

дотримання особами ГКП (фахівцями підрозділу ОПР, ПУА) правил ведення радіозв'язку та фразеології радіообміну;

забезпечення цього польоту запасними аеродромами;

наявність відхилень ПС від заданого маршруту.

За результатами роботи група ОПР, радіолокаційного забезпечення, зв'язку та РТЗ польотів складає звіт, у якому вказуються:

відомості про осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), фахівців підрозділу зв'язку та РТЗ польотів, підрозділу, який забезпечує ПУА радіолокаційною інформацією, якщо в їх діях виявлені відхилення;

усі виявлені відхилення в підготовці та допуску до самостійної роботи фахівців перелічених підрозділів;

загальна характеристика якості ОПР, радіолокаційного забезпечення, зв'язку та РТЗ польотів, якість обладнання робочих місць ГКП, ПУА із зазначенням усіх відхилень від вимог встановлених правил і процедур;

опис дій осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), які вплинули на розвиток особливої ситуації;

аналіз причин неправильних дій осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), які вплинули на розвиток особливої ситуації.

До звіту групи ОПР, радіолокаційного забезпечення, зв'язку та РТЗ польотів додаються:

витяги з книжок осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), які містять відомості про кількість виконаних практичних вправ за весь період проходження військової служби, у поточному році, про проведення перевірок у практичному керівництві польотами та складання висновків за їх результатами, а також щодо порядку відновлення втрачених навичок та досягнутого рівня підготовки;

письмові пояснення фахівців підрозділів ОПР (протоколи їх опитування за рішенням голови комісії з розслідування).

3.12.3. Група метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів вивчає, аналізує та встановлює:

метеорологічні умови по маршруту польоту, на основних та запасних аеродромах;

наявність у членів екіпажу та осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА) необхідної метеорологічної інформації, а також її достовірність;

факти запуску шарів-зондів, орнітологічну обстановку в районі АП (за потреби);

прогнозовані і фактичні метеорологічні умови в районі АП (за потреби - на основному та запасних аеродромах) у період розвитку особливої ситуації;

відповідність метеорологічного забезпечення польотів суб'єкта авіаційної діяльності вимогам встановлених правил і процедур;

орнітологічну обстановку в районі польотів та в районі АП.

За результатами роботи група метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів складає звіт, у якому наводяться:

загальна характеристика організації і стану метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів;

прогнозовані і фактичні метеорологічні та орнітологічні умови в районі АП;

виявлені недоліки в метеорологічному та орнітологічному забезпеченні польотів.

До звіту групи метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів додаються письмові пояснення фахівців підрозділу метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів (протоколи їх опитування за рішенням голови комісії з розслідування).

3.12.4. Група авіаційної медицини організовує (за участю представників органів, що проводять досудове слідство):

пошук осіб, що загинули, та їх евакуацію з місця АП;

проведення судово-медичних, медико-трасологічних експертиз та інших спеціальних досліджень решток загиблих членів екіпажу (пасажирів);

ідентифікацію решток загиблих членів екіпажу (пасажирів), які перебували на борту ПС, вносить пропозиції про їх кремацію (за потреби).

Група авіаційної медицини аналізує:

результати токсикологічного дослідження на алкоголь, карбоксигемоглобін (карбоксиміоглобін), інші токсичні речовини, лікарські засоби;

емоційний стан членів екіпажу в польоті за даними радіообміну і спеціальних досліджень біологічного матеріалу (біохімічних, морфологічних, інших), наявність стресового стану і його впливу на правильність і своєчасність дій членів екіпажу.

Група авіаційної медицини визначає:

психофізіологічний стан, працездатність членів екіпажу (за потреби - осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів), характер їх дій (на підставі оцінки індивідуальних психологічних особливостей членів екіпажу, їх загального фізичного розвитку, морально-психологічного стану за останній місяць (сімейні і службові конфлікти, зловживання алкоголем, лікарськими і наркотичними засобами, палінням тощо));

стан психологічного і фізичного здоров'я членів екіпажу (на підставі щоквартальних і щорічних медичних оглядів, історій хвороб за останні три роки, результатів передпольотного медичного контролю);

відповідність відпочинку і харчування протягом попередніх трьох діб вимогам встановлених правил і процедур;

своєчасність використання щорічних відпусток, вихідних днів;

льотну завантаженість напередодні та в день польотів, а також протягом попереднього місяця;

вплив конструктивних особливостей кабіни ПС, умов польоту, засобів захисту і порятунку на стан здоров'я екіпажу та умови його діяльності.

За результатами роботи група авіаційної медицини складає звіт, який містить відомості про кожного члена екіпажу (осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів) щодо:

результатів проходження річних і квартальних оглядів за попередні два роки (наявність відхилень, обмежень тощо) з урахуванням звернень до інших лікувальних закладів;

наявності випадків усунення від польотів (управління і забезпечення польотів) за результатами передпольотних медичних оглядів;

індивідуальних фізичних і психофізіологічних особливостей;

наявності попередніх захворювань і травм;

своєчасності використання щорічних відпусток і вихідних днів, відповідності відпочинку, сну і харчування за попередні три доби вимогам встановлених правил і процедур;

результатів патолого-анатомічних, токсикологічних та інших спеціальних досліджень;

наявності стресового стану, раптового захворювання в польоті;

оцінки можливостей впливу стану здоров'я, психофізіологічного стану та індивідуальних особливостей на працездатність і характер дій.

Також до звіту додається стисла характеристика побутових умов кожного члена екіпажу (осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів).

Окрім цього, у звіті зазначаються:

розташування тіл загиблих членів екіпажу (пасажирів);

виявлені в процесі розслідування недоліки в медичному забезпеченні польотів, якість укомплектованості спеціальної медичної укладки для відбору та консервації біоматеріалів при розслідуванні АП (додаток 9 до цих Правил);

виявлені відхилення конструкції ПС, спецодягу, засобів захисту і порятунку, що вплинули на працездатність екіпажу або стали причиною отриманих травм.

До звіту групи авіаційної медицини додаються:

акт про положення тіл загиблих членів екіпажу (пасажирів);

довідка про огляд членів екіпажу (осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів) на наявність ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння;

акти судово-медичних, медико-трасологічних експертиз та інших досліджень загиблих членів екіпажу;

довідка про режим праці і відпочинку членів екіпажу (осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів);

витяги з медичних книжок командира (членів) екіпажу (осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів);

медичні характеристики командира (членів) екіпажу (осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів);

відомості про загальний наліт командира (членів) екіпажу за попередні дванадцять місяців;

витяг з журналу обліку результатів передпольотного медичного огляду чи індивідуальної карти.

Група авіаційної медицини постійно взаємодіє з медичною групою адміністративної підкомісії.

3.13. Завданнями інженерно-технічної підкомісії є:

організація ідентифікації, збору, евакуації та охорони озброєння, військової техніки, а також документації до них, які містять інформацію, що становить державну таємницю (конфіденційну інформацію, що є власністю держави), а також решти озброєння, боєприпасів, АЗУ, радіоактивних приладів (блоків, агрегатів);

дослідження стану АТ з метою оцінки її працездатності в польоті;

вивчення та оцінка умов і правил експлуатації АТ, якості її технічного обслуговування та ремонту;

визначення рівня підготовки льотного та інженерно-технічного складу, знання ними конструкції АТ, правил її експлуатації та заходів безпеки, встановлення його впливу на виникнення АП;

виявлення можливих недоліків в конструкції АТ, технології її виготовлення, ремонті, обслуговуванні, визначення їх впливу на виникнення АП;

дешифрування записів бортових засобів ОК;

оцінка стану аеродромно-технічного забезпечення польотів, визначення його впливу на виникнення АП;

підготовка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків та унеможливлення їх повторення;

розробка моделі причинно-наслідкових зв'язків АП.

Інженерно-технічна підкомісія складається з таких робочих груп:

аналізу умов та правил експлуатації, технічного обслуговування, ремонту АТ;

дослідження планера та систем ПС;

дослідження силових установок ПС;

дослідження озброєння, авіаційного та радіоелектронного обладнання;

обробки та дешифрування записів бортових засобів ОК;

аеродромно-технічного забезпечення польотів та інші.

Склад робочих груп та їх кількість визначає голова інженерно-технічної підкомісії за узгодженням з головою комісії з розслідування.

Інженерно-технічна підкомісія за результатами роботи складає звіт (додаток 10 до цих Правил), у якому на підставі узагальнення й аналізу звітів робочих груп робить висновки про працездатність систем ПС, а за наявності відмов - про їх послідовність, взаємовпливи і причини, а також дає оцінку організації та якості експлуатації і ремонту ПС.

3.13.1. Група аналізу умов та правил експлуатації, технічного обслуговування, ремонту АТ вивчає, аналізує та встановлює:

своєчасність, повноту, якість виконання видів робіт (підготовка до польотів, періодичні роботи, регламентні роботи, цільові огляди та перевірки, підготовка до сезонної експлуатації, роботи під час зберігання, військового ремонту, роботи за бюлетенями, технічними розпорядженнями та вказівками), у тому числі зауваження екіпажу про працездатність систем ПС у процесі його експлуатації;

повторні або небезпечні дефекти, виявлені в процесі експлуатації ПС, причини повторення дефектів, методи та ефективність їх усунення;

умови експлуатації і збереження ПС, рівень фахової підготовки інженерно-технічного складу, який його обслуговує;

повноту та якість контролю за обслуговуванням ПС з боку керівного інженерно-технічного складу;

наявність і стан інструменту та технічних засобів, які застосовуються під час обслуговування ПС;

якість ведення пономерної документації на ПС, наявність необхідної нормативно-технічної, експлуатаційної та ремонтної документації;

фактичний стан організації та забезпечення технічної експлуатації ПС;

відомості з організації підготовки і допуску льотного та інженерно-технічного складу до експлуатації АТ;

наявність документів щодо льотної придатності ПС;

кількість і якість заправлених ПММ (для визначення якості відбираються проби заправлених у ПС ПММ на місці АП із пересувних заправників ПММ або із стаціонарної системи заправлення).

У визначенні місць відбору на місці АП і в самому відборі обов'язкова участь спеціаліста служби ПММ. У всіх випадках проби ПММ повинні відбиратися в посуд, який готується службою ПММ. Відбір проб ПММ і спеціальних рідин оформлюється актом (додаток 11 до цих Правил) у двох примірниках, при цьому один примірник додається до матеріалів розслідування, другий з відібраними пробами направляється на дослідження.

За результатами роботи групи аналізу умов та правил експлуатації, технічного обслуговування, ремонту авіаційної техніки складається звіт, у якому:

наводяться відомості про аварійне ПС;

наводяться відомості про якість технічного обслуговування та ремонту;

наводяться відомості про рівень фахової підготовки інженерно-технічного складу, який безпосередньо обслуговував ПС, з визначенням відхилень, які мали місце під час його підготовки та допуску до самостійної роботи;

оцінюються організація і забезпечення технічного обслуговування ПС з визначенням виявлених відхилень від вимог встановлених правил і процедур технічної експлуатації;

вказуються всі виявлені під час розслідування відхилення, допущені інженерно-технічним складом суб'єкта авіаційної діяльності у процесі технічного обслуговування АТ;

оцінюються повнота і якість ремонту ПС (згідно з ремонтною документацією);

вказуються кількість і якість ПММ, які були на борту ПС перед вильотом;

наводиться перелік усіх відмов і несправностей систем і агрегатів, виявлених раніше, з оцінкою способів їх усунення (якщо під час розслідування АП виявлено відмови систем і агрегатів ПС);

вказується загальна оцінка якості експлуатації ПС.

До звіту групи аналізу умов та правил експлуатації, технічного обслуговування, ремонту АТ додаються:

вимоги щодо заправки ПС ПММ;

акти відбору проб ПММ;

аналізи ПММ (спецрідин і газів за потреби);

довідка про рівень підготовки та наявність допусків до самостійної роботи фахівців ІАС;

письмові пояснення фахівців ІАС (протоколи їх опитування за рішенням голови комісії з розслідування).

3.13.2. Групи дослідження планера та систем ПС, дослідження силових установок ПС, дослідження озброєння, авіаційного та радіоелектронного обладнання, обробки та дешифрування записів бортових засобів ОК, аеродромно-технічного забезпечення польотів (з урахуванням специфіки кожної) вивчають:

стан ПС після АП з метою виявлення можливих відмов і встановлення їх причин або підтвердження працездатності систем ПС у процесі виникнення і розвитку особливої ситуації;

місце АП, просторове розташування ПС і його конфігурацію в момент зіткнення із землею;

схему (кроки) місця АП;

стан елементів конструкції, систем і агрегатів ПС з метою виявлення ознак їх відмов або непрацездатності;

результати дешифрування записів бортових засобів ОК;

результати опитування членів екіпажу, свідків, очевидців АП.

Крім того:

оглядають елементи конструкції ПС, здійснюють пошук відсутніх елементів конструкції (за потреби);

беруть участь у проведенні спеціальних досліджень, аналізів та обговоренні їх результатів;

проводять на місці доступні дослідження і випробування агрегатів і систем ПС, відбирають елементи конструкції для відправлення на лабораторні дослідження;

оформлюють документацію на обладнання та компоненти, що відправляються на дослідження;

відбирають проби ПММ для аналізу, відправляють їх на дослідження та аналізують отримані результати;

описують та фотографують системи та агрегати ПС із зазначенням характерних рис;

обробляють носії та дешифрують записи бортових засобів ОК;

виконують натурну викладку елементів конструкції ПС (за потреби);

узагальнюють та аналізують результати досліджень компонентів і обладнання ПС, у тому числі проведених раніше за аналогічними випадками;

здійснюють пошук і вилучення бортових засобів ОК і радіоактивних приладів (блоків, агрегатів);

встановлюють наявність, причини і наслідки пожежі або вибуху, дають оцінку роботи систем гасіння пожеж.

За результатами роботи груп дослідження планера та систем ПС, дослідження силових установок ПС, дослідження озброєння, авіаційного та радіоелектронного обладнання, обробки та дешифрування записів бортових засобів ОК, аеродромно-технічного забезпечення польотів складаються звіти, у яких наводяться:

детальний опис стану елементів конструкції ПС, систем і агрегатів з визначенням ознак відмови або працездатності;

опис характеру і послідовності руйнування ПС;

результати спеціальних досліджень з визначенням працездатності або причин відмов систем ПС, які проводилися як на місці АП, так і в лабораторних умовах;

опис ознак пожежі, місця і часу її виникнення (за потреби);

аналіз записів бортових засобів ОК;

аналіз отриманих результатів з наведенням доказів працездатності систем ПС або наявності відмов;

режими роботи двигунів, найважливіших систем і агрегатів, положення органів керування, механізації і шасі в момент АП (у разі наявності відмов систем зазначаються час і характер відмов, їх взаємозв'язок і послідовність, а також причини відмов).

До звітів груп дослідження планера та систем ПС, дослідження силових установок ПС, дослідження озброєння, авіаційного та радіоелектронного обладнання, обробки та дешифрування записів бортових засобів ОК, аеродромно-технічного забезпечення польотів додаються:

фотографії елементів конструкції ПС з поясненнями;

акти, протоколи за результатами огляду, перевірки, розбирання, дослідження агрегатів систем ПС;

звіти за результатами дослідження об'єктів ПС (якщо були призначені).

До звіту групи авіаційного і радіоелектронного обладнання, окрім того, додається акт про виявлення і передачу радіоактивних пристроїв ПС (оформлюється встановленим порядком).

3.14. Завданням адміністративної підкомісії є:

організація пошуку місця падіння, уламків та деталей ПС, рятування та надання медичної допомоги постраждалим, їх евакуація;

встановлення величини та характеру завантаження ПС, відхилень від норм завантаження, центрівки, закріплення вантажу;

виявлення наявності на борту ПС небезпечних вантажів з характеристикою їх властивостей;

фотографування місця АП;

огляд засобів аварійного покидання літака, встановлення причини їх неспрацювання;

організація охорони ПС, оточення місця падіння ПС;

встановлення траєкторії польоту ПС, характеру його поведінки в повітрі, наявності пожежі на ПС, вибуху ПС, зіткнення зі зграєю птахів;

доставка продуктів харчування, одягу, взуття, організація розташування та відпочинку членів комісії;

евакуація деталей ПС з місця АП;

визначення матеріального збитку від втрати ПС та пошкоджень на землі;

ліквідація наслідків АП;

вжиття заходів щодо надання допомоги постраждалим та їх родичам, задоволення заявлених претензій;

розробка схем, таблиць, номограм;

підготовка засідань комісії з розслідування АП та ведення протоколів;

підготовка матеріалів акта розслідування;

розробка матеріалів розбору АП.

Адміністративна підкомісія складається з таких робочих груп:

дослідження засобів аварійного покидання ПС;

забезпечення;

визначення матеріального збитку від АП;

вантажно-пасажирська;

група сприяння постраждалим та їх родичам;

медична група (при кількості загиблих більше трьох осіб).

Склад робочих груп та їх кількість визначає голова адміністративної підкомісії за узгодженням з головою комісії з розслідування.

За результатами роботи адміністративної підкомісії складається звіт (додаток 12 до цих Правил), до якого додаються:

Список пасажирів та інших осіб, загиблих під час АП (додаток 13 до цих Правил);

Список пасажирів та інших осіб, що отримали тілесні ушкодження під час АП (додаток 14 до цих Правил);

Акт про документи, цінності і гроші, виявлені на місці АП (додаток 15 до цих Правил);

Опис окремих особистих речей пасажирів, знайдених на місці АП (додаток 16 до цих Правил);

Акт про припинення робіт на місці авіаційної події (додаток 17 до цих Правил).

3.14.1. Група дослідження засобів аварійного покидання ПС:

оглядає засоби аварійного покидання ПС;

встановлює первинну причину несправності засобів аварійного покидання.

3.14.2. Група забезпечення:

організовує охорону ПС та навколишньої території;

доставляє продукти харчування, одягу, взуття;

організовує розташування та відпочинок членів комісії;

організовує евакуацію деталей ПС з місця АП;

організовує ліквідацію наслідків АП.

3.14.3. Група визначення матеріального збитку від АП:

визначає розміри матеріального збитку від втрати ПС;

визначає розміри матеріального збитку від пошкоджень на землі.

3.14.4. Вантажно-пасажирська група:

встановлює фактичну кількість пасажирів, вантажу та їх відповідність оформленим документам;

організовує розшук родичів постраждалих та їх повідомлення про АП;

ідентифікує пасажирів та інших осіб, які загинули або отримали тілесні ушкодження;

визначає місця розміщення пасажирів на борту ПС;

визначає правильність розміщення вантажу та відхилення від норм центрівки (розташування);

виявляє заборонений до перевезення вантаж.

3.14.5. Група сприяння постраждалим та їх родичам:

забезпечує заходи щодо організації поховань (кремації) загиблих;

організовує отримання родичами постраждалих в органах виконавчої влади необхідних документів у зв'язку із загибеллю або травмуванням членів екіпажу, пасажирів чи третіх осіб;

надає консультації родичам потерпілих щодо задоволення претензій та вирішує інші питання, пов'язані з цією АП;

видає вантаж, пошту, багаж, особисті речі, цінності та документи пасажирів, знищує рештки вантажу, які стали непридатними (з дозволу органів, що проводять досудове слідство).

3.14.6. Крім заходів, передбачених підпунктом 3.12.4 цих Правил, медична група:

визначає вплив особливостей конструкції ПС, умов польоту, засобів і методів рятування, пов'язаних з АП, на виживання пасажирів, характер отриманих травм;

оцінює стан здоров'я пасажирів, які постраждали під час АП, визначає місця їх госпіталізації, прогноз лікування;

визначає завдання на санобробку місця АП.

3.14.7. За результатами роботи кожної робочої групи складається звіт, у якому наводяться:

фактичний обсяг виконаних робіт;

перелік вжитих заходів та їх результати;

детальний опис усіх відомостей, що стосуються АП, а також, за потреби, інших відомостей, що вплинули на виникнення АП;

усі виявлені недоліки та відхилення від нормального функціонування АС.

До звіту додаються документи, схеми, сигналограми, фото-, відео-, аудіо- та інші матеріали. До звіту медичної групи додаються схема розташування пасажирів на борту ПС із зазначенням тяжкості та причин отриманих травм, а також перелік робіт, проведених під час прибирання та санобробки місця АП.

3.15. Завданнями групи опитування посадових осіб, свідків і очевидців АП є:

виявлення свідків і очевидців АП;

проведення опитування посадових осіб, свідків і очевидців АП (за потреби проводиться фіксація опитування технічними засобами), що оформляється протоколом (додаток 18 до цих Правил);

узагальнення й аналіз результатів опитування;

встановлення місцеперебування свідків і очевидців;

встановлення траєкторії польоту ПС, характеру його поведінки в повітрі, наявності пожежі на ПС, вибуху ПС, зіткнення зі зграєю птахів.

За результатами роботи групи опитування посадових осіб, свідків і очевидців АП складається звіт (додаток 19 до цих Правил).

3.16. Завданнями групи зі створення схеми (кроків) місця АП є:

визначення координат місця АП, його місця розташування щодо найближчих географічних пунктів, висоти над рівнем моря, характеристик місцевості;

встановлення місця першого зіткнення ПС із земною поверхнею і перешкодами, зони розкидання елементів конструкції;

проведення маркування елементів конструкції та прив'язки їх розташування на місцевості;

проведення огляду, фіксації й аналізу слідів, залишених на місцевості при падінні ПС;

виконання фотографування місця АП і характерних слідів на місцевості;

створення (за потреби) розтину профілю місцевості за напрямком польоту ПС;

визначення розташування ПС у просторі і напрямку його польоту в процесі падіння (магнітний курс, кути крену і нахилу траєкторії) та в момент зіткнення із землею (перешкодами).

За результатами роботи групи зі створення схеми (кроків) місця АП складається звіт (додаток 20 до цих Правил).

Крім того, розробляється схема місця АП, у якій наводяться такі дані:

координати місця АП, розташування його щодо найближчих географічних пунктів з орієнтацією схеми за сторонами світу, атмосферний тиск і висота над рівнем моря, напрямок, швидкість вітру і температура повітря біля землі і на висотах у момент АП;

характерні сліди, залишені ПС після зіткнення із землею (перешкодами);

розташування уламків ПС на місцевості, їх перелік із зазначенням координат в обраній системі відліку;

розташування слідів пожежі на землі, слідів пального, мастил тощо;

параметри, що визначають положення ПС у просторі та напрямок його польоту в момент зіткнення із землею (перешкодами);

штучні та природні перешкоди в районі АП з визначенням висоти цих перешкод;

розташування споруд льотного поля (ЗПС, руліжні доріжки, вогні тощо), якщо АП відбулася на аеродромі;

профіль і характер місцевості за напрямком польоту ПС, інші характерні ознаки, що свідчать про характер зіткнення ПС із землею (перешкодами) і його руйнування.

До схеми додаються загальні фотографії місця АП із зазначенням точки і напрямку фотографування.

Під час визначення місця удару об водну поверхню за уламками, що плавають, та тими, що осіли на дно, слід враховувати структуру течій на шляху занурення уламків, рельєф дна. Після вилучення бортових засобів ОК з морської (солоної) води необхідно їх зберігати в прісній воді доти, доки вони не будуть передані відповідальному фахівцю.

3.17. Завданнями групи пошукових і аварійно-рятувальних робіт є:

встановлення часу отримання інформації про АП (хто і коли оголосив аварійну стадію та відповідний ступінь готовності пошуково-рятувальних сил і засобів, час доведення сигналів оповіщення до відома екіпажів пошуково-рятувальних ПС, аварійно-рятувальних підрозділів, взаємодіючих міністерств, відомств та організацій), часу вильоту екіпажів пошуково-рятувальних ПС і РПДГ, виходу НПРГ, їх складу, порядку виконання пошукових робіт, часу початку пошуку, виявлення і прибуття на місце АП аварійно-рятувальних команд, початку проведення і закінчення аварійно-рятувальних робіт, часу оточення й організації охорони місця АП, кількості особового складу, рятувальних підрозділів, які залучаються до проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт, типів технічних засобів і майна, що використовувалося при цьому;

аналіз ефективності і правильності дій екіпажів ПС, підрозділів РПДГ та НПРГ, а також інших засобів, що залучалися до виконання пошуково-рятувальних робіт;

аналіз рівня підготовки фахівців, які залучалися до планування, координації та виконання пошуково-рятувальних робіт;

аналіз стану пошуково-рятувального забезпечення польотів суб'єкта авіаційної діяльності (за належністю ПС або в районі відповідальності за проведення пошуково-рятувальних робіт якого сталася АП).

За результатами роботи групи пошукових і аварійно-рятувальних робіт складається звіт (додаток 21 до цих Правил).

3.18. Завданнями групи розрахунку й аналізу є:

виявлення, вилучення і доставка бортових і наземних засобів ОК у лабораторію для їх дешифрування, з оформленням відповідного акта (додаток 22 до цих Правил);

збирання, опрацювання, відновлення й аналіз польотної інформації, накопиченої бортовими засобами ОК;

розроблення (за потреби) програми проведення досліджень, обльотів (з використанням спеціалістів робочих груп і підкомісій);

вивчення матеріалів льотних випробувань і аналіз досвіду експлуатації даного типу ПС;

відпрацювання розширеного аналізу розвитку особливої ситуації і виникнення АП (з урахуванням впливу людського фактора), на підставі якого готуються висновки і рекомендації.

У процесі збирання, опрацювання і відновлення тієї інформації, яка не реєструється або незадовільно зареєстрована бортовими засобами ОК, група розрахунку й аналізу:

здійснює дешифрування та аналіз записів бортових і наземних засобів ОК, фотознімків пристроїв відображення радіолокаційної інформації наземних засобів контролю повітряного простору (екранів РЛС, радіолокаційних систем посадки), матеріалів радіолокаційної проводки ПС із синхронізацією їх за часом і зазначенням якості реєстрації;

складає перелік необхідних характеристик ПС (характеристик міцності, аеродинамічних систем автоматичного керування, інших систем тощо) з урахуванням впливу зовнішнього середовища на місці АП для визначення відсутніх параметрів;

розробляє методику і виконує необхідні розрахунки відсутніх параметрів;

виконує необхідні аеродинамічні розрахунки з оцінкою льотних характеристик, характеристик сталості і керованості;

визначає розрахунковими методами масу і центрівку ПС у момент АП;

визначає траєкторію польоту ПС на ділянці виникнення і розвитку особливої ситуації з нанесенням на неї переговорів і зафіксованих сигналів;

розробляє (за потреби) програму проведення спеціальних досліджень, технічне завдання на проведення цих досліджень;

бере участь у дослідженнях компонентів ПС;

виявляє відхилення в пілотуванні і роботі функціональних систем ПС.

За результатами роботи групи розрахунку й аналізу складається звіт (додаток 23 до цих Правил).

3.19. Права уповноваженого представника, його радників (експертів, спеціалістів), які призначаються для участі в розслідуванні АП з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземної держави, визначаються цими Правилами та додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

Усі питання, які виникають під час розслідування, вирішуються уповноваженим представником через представників уповноваженого органу розслідування держави місця події.

Уповноважений представник і його радники (експерти, фахівці, спеціалісти) надають державі місця події всю наявну в них інформацію, що стосується АП, та не мають права розповсюджувати інформацію про хід і результати розслідування без згоди уповноваженого органу розслідування держави місця події.

Уповноважений представник і його радники (експерти, спеціалісти) розглядають проект акта розслідування АП, наданий уповноваженим органом розслідування держави місця події, і в разі незгоди зі змістом акта або висновками про причини АП надають зауваження. У зауваженнях вказуються конкретні мотиви незгоди з їх обґрунтуванням, а також запропоновані формулювання.

За результатами роботи уповноважений представник за участю радників (експертів, фахівців, спеціалістів) складає довідку-доповідь Міністру оборони України з висновками про причини АП та рекомендаціями щодо підвищення рівня безпеки польотів.

Після розгляду довідки-доповіді Міністром оборони України та затвердження висновків про причини АП і рекомендацій щодо підвищення рівня безпеки польотів зазначена інформація направляється:

Головному інспектору Міністерства оборони України;

командувачу виду Збройних Сил України (за належністю ПС);

до науково-дослідних закладів і організацій, а також АРП, що належать до сфери управління Міністерства оборони України.

Оформлення виїзду фахівців, які беруть участь у розслідуванні АП з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземної держави, здійснюється в установленому порядку відповідними підрозділами органів військового управління видів Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України або Міністерства оборони України.

Якщо держава місця події протягом 30 діб не подає попередній звіт, то орган військового управління авіації виду Збройних Сил України (за належністю ПС) встановленим порядком направляє відповідний запит до уповноваженого органу держави місця події. Якщо протягом 45 діб після направлення запиту попередній звіт або інформація про хід розслідування не отримані, орган військового управління авіації виду Збройних Сил України (за належністю ПС) готує і направляє відповідний запит уряду держави місця події.

Якщо держава місця події делегує проведення розслідування АП Україні, то таке розслідування проводиться згідно з вимогами цих Правил з дотриманням стандартів та рекомендацій додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

3.20. У процесі розслідування визначаються об'єкти, які потребують проведення аналітичних, лабораторних та інших досліджень або випробувань.

Підставою для проведення спеціальних досліджень є технічне завдання комісії з розслідування АП, в якому докладно вказується мета проведення досліджень. До технічного завдання додається довідка з детальною інформацією щодо:

обставин АП;

дати встановлення об'єкта на ПС;

загального часу напрацювання об'єкта на ПС;

загального часу напрацювання об'єкта на ПС після останнього ремонту та технічного обслуговування;

попередніх недоліків (відмов);

будь-яких інших відомостей, які допоможуть з'ясувати, яким чином і чому відбулася відмова виробу або компонента.

Дослідження АТ можуть проводитися в спеціально підготовленому місці з виставленням (за потреби) аналогічного ПС або в науково-дослідних організаціях, на підприємствах розробника (виробника), АРП. Вибір організації (підприємства) залежить від характеру спеціальних досліджень і типу випробувань об'єктів, систем.

Комісія повинна отримати письмове підтвердження можливості виконання технічного завдання щодо проведення необхідних досліджень (випробувань) від обраного підприємства (організації).

Дослідження АТ як на підприємстві (в організації), так і на місці АП проводиться за участю представників заінтересованих сторін та членів комісії з розслідування АП, які розробляли технічне завдання.

За потреби для проведення спеціальних досліджень можуть залучатися підприємства - співвиконавці досліджень.

Деталі АТ, які мають ознаки зіткнення з птахами, та залишки птахів направляються до Центру судових експертиз Міністерства оборони України або його структурних підрозділів.

Декодування і дешифрування записів бортових засобів ОК проводяться в науково-дослідних закладах Міністерства оборони України.

Об'єкти, які підлягають дослідженню, направляються на адресу підприємства-виконавця не пізніше 15 діб з моменту ухвалення рішення про дослідження. Терміни проведення досліджень окремих виробів і агрегатів не повинні перевищувати 45 діб, а досліджень двигунів - 60 діб.

У разі отримання об'єкта для проведення досліджень підприємство-виконавець визначає дату початку досліджень і повідомляє про це голову комісії з розслідування. Термін початку досліджень не повинен перевищувати п'яти діб з моменту одержання об'єкта дослідження.

За результатами досліджень складається звіт. Звіт підписується фахівцями, які брали участь у дослідженнях, затверджується керівником підприємства-виконавця і надсилається голові комісії з розслідування.

Об'єкти, що пройшли дослідження, після затвердження акта розслідування повертаються до суб'єкта авіаційної діяльності (за належністю ПС). Знищення (утилізація) об'єктів здійснюється встановленим порядком.

3.21. Забезпечення діяльності членів комісії з розслідування організовується командиром (начальником) суб'єкта авіаційної діяльності, з ПС якого сталася АП, або командиром (начальником) суб'єкта авіаційної діяльності, у районі відповідальності за проведення пошуково-рятувальних робіт якого сталася АП.

Дослідження і випробування, пов'язані з розслідуванням АП, які проводяться науково-дослідними установами, АРП, що входять у сферу управління Міністерства оборони України, фінансуються за рахунок коштів, передбачених на утримання відповідної АТ.

3.22. Після завершення розслідування АП головою комісії або особою, яка ним уповноважена, проводиться розбір з представниками всіх заінтересованих сторін. Метою розбору є доведення до відома особового складу обставин, причин АП, факторів, які цьому сприяли, а також рекомендацій із запобігання АП та підвищення рівня безпеки польотів. Як правило, розбір проводиться відкрито. Розбір може бути закритим, якщо розглядаються матеріали, не призначені для відкритої публікації.

Голова комісії визначає час проведення розбору, місце його проведення та інформує членів комісії, а також усіх заінтересованих осіб.

На розборі заслуховується акт розслідування із запропонованими рекомендаціями із запобігання АП та підвищення рівня безпеки польотів.

Рекомендації розробляються членами комісії (уповноваженим представником, його радниками, експертами, фахівцями, спеціалістами) на підставі аналізу інформації, отриманої під час розслідування за такими напрямами:

визначення фактичних та потенційних ризиків для безпеки польотів;

удосконалення системи роботи суб'єктів авіаційної діяльності і їх структурних підрозділів із забезпечення безпеки польотів;

зміцнення дисципліни особового складу;

підвищення рівня фахової підготовки льотного складу, осіб ГКП, фахівців підрозділів ОПР (ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів, інженерно-технічного складу;

удосконалення правил технічної і льотної експлуатації ПС;

удосконалення організації і управління повітряним рухом, наземного забезпечення польотів;

створення нових або вдосконалення існуючих засобів забезпечення безпеки польотів;

доповнення та уточнення інструктивних і нормативно-правових актів;

проведення інших заходів, що випливають з матеріалів розслідування.

Під час розробки рекомендацій враховуються виявлені відхилення у функціонуванні АС, включаючи ті, що безпосередньо не плинули на виникнення і розвиток ситуації в даному польоті, але містили певну загрозу безпеці польотів у цілому.

На будь-якому етапі розслідування (за потреби) членами комісії розробляються термінові заходи щодо запобігання аналогічним АП, які реалізуються в наказах (директивах) Міністра оборони України (його заступників).

Учасники розбору можуть подавати в письмовому вигляді свої пропозиції та рекомендації, що випливають з результатів розслідування та спрямовані на підвищення рівня безпеки польотів.

На підставі рекомендацій комісії у 20-денний строк після затвердження акта розслідування АП органами військового управління авіації виду Збройних Сил України (за належністю ПС) розробляється план заходів із запобігання АП та підвищення рівня безпеки польотів.

Відповідальним за організацію розробки та виконання заходів, пов'язаних з конструктивно-виробничими недоліками або ремонтом АТ, є Державний науково-дослідний інститут авіації.

Відповідальними за організацію розробки та виконання заходів, пов'язаних з порушенням авіаційним персоналом правил експлуатації АТ, є органи військового управління авіації виду Збройних Сил України (за належністю ПС). Загальну координацію робіт здійснює Головна інспекція Міністерства оборони України.

У 3-денний термін після затвердження план заходів із запобігання АП та підвищення рівня безпеки польотів направляється до Головної інспекції Міністерства оборони України та доводиться до виконавців.

У встановлені терміни визначені виконавці подають письмове донесення про стан реалізації рекомендацій посадовій особі, яка затвердила документ, і Головному інспектору Міністерства оборони України.

За неможливості реалізації рекомендацій у визначені терміни, але не пізніше ніж за 7 діб до закінчення встановленого планом терміну виконання, виконавці подають письмове донесення про причини невиконання.

3.23. У разі встановлення фактів порушень порядку і правил розслідування АП, що безпосередньо вплинули на його результати та висновки, на підставі надходження мотивованих пропозицій про перегляд результатів розслідування із зазначенням проблем, не розглянутих комісією з розслідування обґрунтувань необхідності розгляду цих проблем, пропозицій з проведення додаткових досліджень і експериментів, а також пропозицій щодо складу експертної комісії рішенням Міністра оборони України висновки про причини АП можуть бути переглянуті.

Для перегляду висновку про причини АП створюється експертна комісія, персональний склад якої визначається наказом Міністра оборони України за поданням Головного інспектора Міністерства оборони України з урахуванням наданих заінтересованими сторонами пропозицій стосовно її персонального складу.

Експертна комісія проводить додаткові дослідження нових обставин і фактів та на підставі отриманих результатів готує експертний висновок про причини АП, який подається на розгляд та затвердження Міністру оборони України і долучається до матеріалів розслідування.

У разі перегляду висновків розслідування АП після затвердження акта доведення результатів додаткового розслідування здійснюється в порядку, визначеному в підпункті 3.11 цих Правил.

Закінчене розслідування АП може бути поновлене в разі надходження нових відомостей щодо обставин та причин АП.

Рішення про поновлення розслідування приймається Міністром оборони України на прохання заінтересованих сторін або фізичних осіб і тільки за результатами надходження нових доказів.

Заява про перегляд результатів розслідування подається на ім'я Міністра оборони України в письмовому вигляді і повинна містити:

нові причини (фактори) виникнення АП, які раніше не розглядалися;

документи і результати досліджень, якщо вони є та обґрунтовують заново поставлене питання;

роз'яснення причин, чому питання не було порушене раніше під час роботи комісії з розслідування.

3.24. У процесі розслідування (до затвердження акта розслідування АП) розповсюдження інформації обмежується тільки фактичними даними про обставини АП.

Не підлягають публікації та оголошенню в засобах масової інформації:

будь-які заяви осіб, отримані в процесі розслідування;

інформація, добровільно надана особами, які опитуються в процесі розслідування АП;

конфіденційні відомості, які стосуються учасників АП;

думки, які висловлюються під час аналізу інформації записів бортових і наземних засобів ОК.

Ці відомості долучаються до акта розслідування АП або матеріалів до нього тільки в тому разі, якщо вони мають безпосередній зв'язок з АП.

Уся інформація щодо обставин та причин АП використовується для проведення профілактичних заходів, спрямованих на підвищення безпеки польотів. За будь-яких обставин ця інформація не може бути надана або обговорюватися з не уповноваженими на це особами, щоб не зашкодити процесу розслідування.

Інформація про результати розслідування АП доводиться до відома юридичних осіб та громадян України за рішенням Міністра оборони України після завершення розслідування.

Уповноважені представники та їх радники (експерти, фахівці, спеціалісти), які беруть участь у розслідуванні АП на території держави місця події, надають засобам масової інформації або громадськості доступ до відомостей, отриманих під час проведення розслідування, тільки за наявності чітко вираженої згоди на це уповноваженого органу держави місця події.

4.1. Розслідування СІ з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземних держав проводиться комісією, персональний склад якої визначається наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України за поданням командувача виду Збройних Сил України (за належністю ПС). До складу комісії можуть призначатися представники Головної інспекції Міністерства оборони України, установ, визначених для наукового забезпечення безпеки польотів авіації Збройних Сил України, а також АРП. Пропозиції стосовно персонального складу комісії з розслідування узгоджуються з Головним інспектором Міністерства оборони України.

Розслідування інших СІ проводиться комісією, персональний склад якої визначається наказом командувача виду Збройних Сил України (за належністю ПС).

Рішенням Головного інспектора Міністерства оборони України фахівцями безпеки польотів авіації Головної інспекції Міністерства оборони України може здійснюватися нагляд за порядком проведення розслідування СІ.

Розслідування інших інцидентів проводиться комісією, склад якої визначається наказом відповідного командира (начальника) суб'єкта авіаційної діяльності залежно від характеру небезпечного фактора, обставин та професійного напряму інциденту.

Посадові особи суб'єктів авіаційної діяльності повинні створювати систему донесень і надання даних про інциденти та небезпечні відхилення у функціонуванні АС, яка не повинна бути орієнтована на застосування покарання та передбачає захист джерел інформації.

4.2. Для своєчасного і якісного розслідування інцидентів визначаються такі процедури:

виявлення інцидентів;

повідомлення (надання доповіді);

організація роботи комісії з розслідування.

4.2.1. Виявлення та облік інциденту є заходом для запобігання АП і має на меті підвищення рівня безпеки польотів. Тому це не повинно заважати подальшому виконанню польотів, тільки якщо не стався СІ.

У разі виявлення СІ командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності або керівник вищого органу військового управління може своїм рішенням зупинити польоти до встановлення причин і проведення профілактичних заходів.

Вихідними даними для виявлення інцидентів (небезпечних факторів) є:

доповіді членів екіпажу, інструкторів (осіб, які перевіряють), осіб ГКП, фахівців підрозділів ОПР (ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів (записи в їх обліково-звітній документації) про порушення та помилкові дії, відмови АТ, засобів наземного забезпечення польотів, а також про вплив на ПС зовнішніх небезпечних факторів;

зауваження командирів, начальників, осіб інспекторського складу, які здійснюють контроль за організацією, проведенням польотів та роботою стосовно забезпечення безпеки польотів;

матеріали ОК (записи бортових і наземних засобів ОК, кіно- та відеозйомки, апаратури розвідки та інших технічних засобів накопичення та збереження інформації);

дані бортової та технічної документації;

результати огляду АТ;

свідчення очевидців;

добровільні (анонімні) повідомлення особового складу, які беруть (брали) участь у польотах.

Добровільні (анонімні) повідомлення призначені для одержання інформації про небезпечні фактори, порушення та недоліки в льотній роботі, відмови АТ, порушення по видах забезпечення польотів. Добровільні (анонімні) повідомлення можуть робити будь-які бажаючі посадові особи.

Добровільні (анонімні) повідомлення про інцидент направляються на адреси:

Україна, 04119, місто Київ-119, вулиця Дегтярівська, 28-а, головному інспектору безпеки польотів авіації Збройних Сил України Головної інспекції Міністерства оборони України;

Україна, 327006, місто Миколаїв-6, військова частина А2488, дослідний відділ безпеки польотів.

4.2.2. Командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності (або призначена ним особа) після закінчення польотів і проведення попереднього розбору усно повідомляє його прямих начальників та оперативного чергового командного центру виду Збройних Сил України за підпорядкованістю про всі виявлені інциденти.

Оперативним черговим командного центру виду Збройних Сил України інформація про СІ доводиться до оперативних чергових підпорядкованих командних пунктів з'єднань, суб'єктів авіаційної діяльності та командних центрів інших видів Збройних Сил України. Дана інформація записується в журнал обліку оперативної інформації про АП і СІ і доводиться відповідним командирам та начальникам.

Крім того, інформація про СІ доводиться головному інспектору безпеки польотів авіації Збройних Сил України Головної інспекції Міністерства оборони України за формою:

дата, місцевий час;

характер інциденту згідно з класифікатором;

найважливіша інформація (тип ПС, час доби, метеорологічні умови, аеродром вильоту та призначення, зміст польотного завдання, відомі обставини, дані про АТ (у разі якщо інцидент пов'язаний з її відмовою));

дата і час подання повідомлення;

посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка подає повідомлення.

Повідомлення про СІ з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземної держави надається командиром (начальником) суб'єкта авіаційної діяльності протягом доби за допомогою найзручнішого і найшвидшого засобу зв'язку його прямим начальникам, оперативному черговому командного центру виду Збройних Сил України за підпорядкованістю, а також головному інспектору безпеки польотів авіації Збройних Сил України Головної інспекції Міністерства оборони України за формою:

INCID;

дата і час (місцевий час, час UTC);

характер інциденту згідно з класифікатором;

дійсне та умовне найменування суб'єкта авіаційної діяльності, виду Збройних Сил України, аеродром базування;

тип ПС, його реєстраційний номер та ступінь пошкодження;

відомості про екіпаж ПС (посада, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, класна кваліфікація, загальний наліт, у тому числі на ПС даного типу (з них - командиром ПС));

номер вправи, зміст польотного завдання, етап польоту, аеродром вильоту, призначення та інше залежно від обставин;

метеорологічні умови в період часу, близького до моменту СІ (чим була обумовлена погода, швидкість і напрямок вітру біля землі, кількість, форма і висота хмар, видимість, наявність небезпечних явищ);

опис відомих обставин, наслідки, інша достовірна інформація, відома на момент надання повідомлення;

дата і час надання повідомлення;

посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка надає повідомлення.

Протягом п'яти діб після закінчення розслідування СІ командиром (начальником) суб'єкта авіаційної діяльності подається донесення (письмова доповідь) його прямим начальникам за підпорядкованістю, командиру військової частини А2488 (місто Миколаїв), а також Головному інспектору Міністерства оборони України за формою:

INCID;

дата, місцевий час;

характер інциденту згідно з класифікатором;

дійсне та умовне найменування суб'єкта авіаційної діяльності, виду Збройних Сил України, аеродром базування;

тип ПС, його реєстраційний номер та ступінь пошкодження, заводський номер та дата виготовлення ПС (двигунів), напрацювання з початку експлуатації, кількість ремонтів, дата і місце останнього ремонту і напрацювання після нього;

відомості про екіпаж ПС (посада, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, класна кваліфікація, коли і ким наданий допуск до польотів при встановлених метеорологічних умовах, загальний наліт, у тому числі на ПС даного типу (з них - командиром ПС));

номер вправи, зміст польотного завдання, етап польоту, аеродром вильоту, призначення та інше залежно від обставин;

метеорологічні умови в період часу, близького до моменту СІ (чим була обумовлена погода, швидкість і напрямок вітру біля землі, кількість, форма і висота хмар, видимість, наявність небезпечних явищ);

опис відомих обставин, наслідки, інша достовірна інформація, відома на момент подання донесення;

дії льотчика (екіпажу) і осіб ГКП, фахівців підрозділу ОПР (ПУА);

факти, встановлені під час розслідування, та причини інциденту;

пропозиції щодо необхідності проведення профілактичних заходів;

дата і час подання донесення;

посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка подає донесення.

4.2.3. Під час розслідування інцидентів підкомісії і робочі групи не утворюються. За рішенням голови комісії до роботи комісії можуть залучатися необхідні експерти (фахівці, спеціалісти).

Строк розслідування інцидентів не повинен перевищувати 10 діб (20 діб - для СІ) і визначається від дати видання наказу про призначення комісії з розслідування до дати затвердження звіту (акта) за результатами розслідування.

За потреби продовження терміну розслідування інцидентів голова комісії подає письмове повідомлення на ім'я посадової особи, яка призначила комісію, з обґрунтуванням причин продовження. Про прийняте рішення посадова особа, яка призначила комісію, протягом доби інформує голову комісії з розслідування.

Завдання з розслідування інцидентів полягає в тому, щоб визначити:

що сталося (факти та обставини);

чому сталося (причини);

наслідки.

У процесі розслідування необхідно:

проаналізувати умови та обставини інциденту;

визначити причини;

зробити висновки з аналізу скоєного;

провести аналіз статистичних даних обліку інцидентів у суб'єкті авіаційної діяльності;

відпрацювати рекомендації із запобігання повторенню подібних інцидентів (виникненню небезпечних факторів);

перевірити повноту та якість виконання заходів, які планувалися раніше;

провести розбір інциденту.

До розслідування залучаються фахівці, які мають високу кваліфікацію та достатній досвід роботи.

Не може бути призначена головою комісії особа, яка не має льотної освіти.

Обов'язки голови комісії з розслідування інцидентів такі самі, як і під час розслідування АП.

Організацію і контроль усіх етапів розслідування здійснює голова комісії. Робота комісії проводиться відповідно до затвердженого плану.

Голова комісії за потреби вилучає бортову документацію ПС та особисту документацію членів екіпажу, осіб ГКП, фахівців підрозділів ОПР (ПУА), підрозділів забезпечення польотів і забезпечує її збереження до закінчення розслідування.

Комісія вивчає:

рапорти (доповіді) всіх посадових осіб, які мають зв'язок з даним інцидентом, або його свідків;

рапорти (доповіді) безпосередніх командирів (начальників), які здійснюють підготовку та контроль готовності особового складу, АТ та засобів забезпечення польотів;

записи бортових і наземних засобів ОК;

метеорологічні умови;

рівень підготовки та натренованість льотчика (екіпажу) під час виконання польотного завдання;

дані медичного огляду безпосередніх учасників інциденту, їх матеріально-побутові умови, дотримання передпольотного режиму відпочинку та їх психофізіологічний стан.

У результаті аналізу всіх даних комісією встановлюються:

обставини виникнення інциденту;

причини інциденту на основі виявлення та аналізу всіх небезпечних факторів;

суть помилкових дій та порушень особового складу, відмов АТ та засобів наземного забезпечення польотів;

правильність дій учасників інциденту;

заходи, які необхідно вжити для запобігання повторенню аналогічних інцидентів;

порядок виконання заходів з усунення небезпечних факторів (причин інциденту) або уникнення їх.

На основі причинно-наслідкового аналізу всіх факторів, які призвели до виникнення небезпечної ситуації, у кожному інциденті визначаються його причини: головна, та, що сприяла, безпосередня.

За результатами розслідування СІ складається акт (додаток 24 до цих Правил). Акт підписується головою і всіма членами комісії, а також (у разі пошкодження ПС) особою, відповідальною за відновлення ПС. Член комісії, який не згодний з висновками акта, зобов'язаний підписати його з поміткою "З особливою думкою". Особлива думка викладається в письмовій формі з визначенням обґрунтованих мотивів незгоди. Цей документ долучається до матеріалів розслідування.

До акта додаються:

матеріали дешифрування записів бортових і наземних засобів ОК;

копії завдання на політ і документи, що до нього додаються;

результати досліджень (у разі їх проведення);

технічний акт (у разі відмов функціональних систем ПС);

пояснювальні записки причетних до інциденту осіб;

копія наказу про призначення комісії;

інші документи за рішенням голови комісії.

Голова комісії призначає члена комісії, відповідального за збір матеріалів розслідування та їх остаточне оформлення і брошурування.

Матеріали розслідування всіх інцидентів повинні бути зброшуровані, аркуші пронумеровані, складено опис документів у справі.

Якщо внаслідок СІ сталося пошкодження ПС, до складу комісії включається особа, яка відповідає за усунення пошкодження. Для визначення можливості відновлення пошкоджених силових елементів до складу комісії включаються представники АРП. У такому випадку комісією з розслідування робиться висновок про можливість та вартість відновлення. За результатами розслідування такого СІ складаються два примірники акта, які зберігаються в діловодстві суб'єкта авіаційної діяльності та діловодстві органу військового управління авіації виду Збройних Сил України (за належністю ПС) протягом п'яти років.

Про результати розслідування інциденту (СІ) голова комісії доповідає особі, яка призначила комісію з розслідування інциденту.

Остаточне рішення про класифікацію інциденту (СІ) приймається посадовою особою, яка призначила комісію, під час розгляду матеріалів розслідування (затвердження акта розслідування).

4.3. Після закінчення розслідування інциденту командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності (голова комісії розслідування СІ) проводить розбір, під час якого визначає послідовність виконання заходів із забезпечення безпеки польотів, а також заходи з контролю за їх виконанням.

До розбору залучається льотний склад, особи ГКП, фахівці підрозділів ОПР (ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів, інженерно-технічний склад.

Основними документами для проведення розбору є:

матеріали (акт) розслідування;

схема інциденту;

доповідь голови комісії, до якої включаються рекомендації із забезпечення безпеки польотів.

Висновки з матеріалів розбору інциденту (СІ), рекомендації та заходи, спрямовані на усунення небезпечних факторів, включаються до аналізу стану безпеки польотів за місяць (рік).

Висновки, зроблені після закінчення розслідування інциденту, реалізуються негайно і доводяться у вигляді вказівок (рекомендацій) для усунення виявлених небезпечних факторів, порушень та помилкових дій, а також можуть включатися до місячних планів забезпечення безпеки польотів та програми запобігання АП та інцидентам. Вказівки (рекомендації) повинні бути спрямовані на усунення всіх виявлених причин та унеможливлення їх повторення.

За результатами розслідування СІ на основі затвердженого акта розслідування та рекомендацій комісії розробляється план заходів щодо запобігання аналогічним інцидентам. Допускається розроблення об'єднаного плану заходів по декількох СІ.

Відповідальним за організацію розробки заходів є командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності.

Під час розроблення заходів враховуються всі виявлені відхилення у функціонуванні АС, у тому числі і ті, які безпосередньо не вплинули на виникнення та розвиток ситуації під час даного польоту, але становили загрозу безпеці польотів у цілому.

Облік АП та інцидентів є основою аналізу стану безпеки польотів. Він здійснюється з метою збору, класифікації та збереження інформації, що стосується предмета аналізу.

Аналіз АП та інцидентів включає дослідження стану і тенденцій аварійності в авіації Збройних Сил України та відпрацювання профілактичних заходів.

Головними завданнями роботи щодо обліку, аналізу АП та інцидентів є:

вивчення факторів ризику і джерел небезпеки, що призвели до АП (інциденту);

відпрацювання рекомендацій щодо запобігання їх повторюванню;

доведення рекомендацій до осіб, які відповідають за зменшення або усунення факторів ризику і джерел небезпеки;

оцінка ефективності профілактичних заходів.

Система обліку, аналізу АП та інцидентів повинна забезпечувати:

системний підхід до обліку, аналізу АП та інцидентів;

всебічність та об'єктивність аналізу;

оперативність інформування про результати аналізу АП та інцидентів;

збереження результатів аналізу в зручному для використання форматі.

Відповідальність за повноту та об'єктивність обліку АП та інцидентів несуть командири (начальники) суб'єктів авіаційної діяльності, керівники органів військового управління авіації, яким зазначені суб'єкти підпорядковані.

Узагальнений облік всіх АП та інцидентів (крім надзвичайних подій, пошкоджень ПС на землі, воді, кораблі) ведеться в Головній інспекції Міністерства оборони України, органах військового управління авіації видів Збройних Сил України, а також в установах, визначених для наукового забезпечення безпеки польотів авіації Збройних Сил України.

У всіх випадках АП та інциденти обліковуються за суб'єктом авіаційної діяльності (за належністю ПС).

Поряд з цим:

якщо АП (СІ, інцидент) сталася з вини членів екіпажу ПС, при цьому вони підпорядковані командирам (начальникам) різних суб'єктів авіаційної діяльності, рішення про те, за ким обліковувати цю подію, приймає посадова особа, що призначила комісію з розслідування, за поданням голови комісії;

якщо під час випробувальних польотів, ознайомлювального польоту на АРП, а також під час перельоту до місця базування (до першої посадки) з ПС сталася АП (СІ, інцидент), подія обліковується за АРП.

Для обліку АП та інцидентів використовуються спеціальні журнали та інформаційно-аналітичні системи.

З метою оперативного реагування на виявлені небезпечні фактори, вжиття необхідних заходів із запобігання аналогічним АП в органах військового управління, які мають у підпорядкуванні суб'єкти авіаційної діяльності, суб'єктах авіаційної діяльності ведеться Журнал обліку оперативної інформації про АП і СІ (додаток 25 до цих Правил).

Основним документом обліку АП є Журнал обліку АП (додаток 26 до цих Правил). Журнал обліку АП ведеться в усіх суб'єктах авіаційної діяльності та органах військового управління авіації видів Збройних Сил України, яким вони підпорядковані.

Облік інцидентів ведеться в суб'єктах авіаційної діяльності, де вони сталися, органах військового управління авіації видів Збройних Сил України, яким вони підпорядковані, а також установах, визначених для наукового забезпечення безпеки польотів авіації.

Первинний облік інцидентів за льотну зміну повинен здійснюватися посадовими особами суб'єкта авіаційної діяльності (керівником польотів, начальником штабу, старшим інженером польотів, начальниками служб, командирами ескадрилій, командирами частин (підрозділів) забезпечення) у відповідних журналах.

Командири (начальники) суб'єктів авіаційної діяльності відповідають за повноту та об'єктивність обліку інцидентів.

На кожний інцидент оформляються два примірники Картки обліку інциденту (додаток 27 до цих Правил) , одна з яких до 15 та 30 числа кожного місяця надсилається у військову частину А2488 (місто Миколаїв), а друга залишається в діловодстві суб'єкта авіаційної діяльності. Крім того, за допомогою мережі передачі даних Картка обліку інциденту та службові відомості надсилаються адміністратору автоматизованої інформаційно-довідкової системи безпеки польотів "Промінь-А".

На кожний інцидент, безпосередньою причиною якого є відмова АТ, крім Картки обліку інциденту, оформляється картка обліку відмови АТ встановленого зразка, яка направляється до військової частини А0156 (місто Феодосія).

Для оперативного обліку доповідей про інциденти, які надходять по лінії командних пунктів, оперативними черговими командних пунктів суб'єктів авіаційної діяльності ведеться Журнал обліку доповідей про інциденти (додаток 28 до цих Правил), який заповнюється при надходженні доповіді від посадових осіб суб'єктів авіаційної діяльності.

В авіаційній ескадрильї (окремій авіаційній ескадрильї, окремому авіазагоні, ЛВС АРП) відомості про інциденти, порушення та помилкові дії льотчиків (екіпажів) заносяться до Журналу обліку інцидентів, порушень та помилкових дій особового складу (додаток 29 до цих Правил). Відповідальний за ведення обліку - заступник командира (начальник ЛВС).

У суб'єктах авіаційної діяльності відомості про інциденти заносяться в Журнал обліку інцидентів (додаток 30 до цих Правил). Відповідальний за ведення обліку - заступник командира (начальника) суб'єкта авіаційної діяльності.

У Журналі обліку інцидентів, порушень та недоліків у частинах (підрозділах) забезпечення (додаток 31 до цих Правил) обліковуються:

усі інциденти, виявлені під час забезпечення польотів;

порушення та недоліки особового складу цих підрозділів у забезпеченні польотів.

Відповідальний за облік - командир частини (підрозділу) забезпечення.

У відділах і службах з'єднань, видів Збройних Сил України обліковуються виявлені інциденти, які відносяться до зазначених відділів і служб з видів забезпечення польотів. Відповідальні за облік - відповідні начальники відділів і служб.

Загальний облік інцидентів ведеться в органах військового управління авіації видів Збройних Сил України.

Для накопичення матеріалів, предметного вивчення обставин, причин АП та СІ у суб'єктах авіаційної діяльності розробляється ілюстрований альбом, а також відпрацьовується набір схем для проведення занять з безпеки польотів та самостійної підготовки льотного складу. Відповідальний за ведення альбому та розробку схем - заступник командира (начальника) суб'єкта авіаційної діяльності.

В альбомі на кожній схемі відображаються:

службова частина (дата, метеорологічні умови, тип ПС, відомості про екіпаж ПС);

динаміка розвитку особливої ситуації з коротким текстуальним викладенням обставин АП (інциденту), підтверджених матеріалами ОК та необхідними розрахунками;

причини АП (інциденту);

рекомендації щодо правильних дій;

рекомендації щодо запобігання АП (інциденту).

Перевірка повноти обліку та правильності класифікації інцидентів здійснюється:

керівниками органів військового управління авіації видів Збройних Сил України або особами за їх дорученням - у кожному з'єднанні, суб'єкті авіаційної діяльності один раз на рік;

командирами з'єднань, у підпорядкуванні яких є суб'єкти авіаційної діяльності, - у кожному суб'єкті авіаційної діяльності два рази на рік;

командирами (начальниками) суб'єктів авіаційної діяльності - у кожному підрозділі два рази на рік.

Результати перевірки, повноти обліку та правильності класифікації інцидентів, а також вказівки щодо усунення виявлених недоліків записуються у відповідний журнал.

З метою підвищення ефективності профілактичної роботи щодо запобігання АП та інцидентам, своєчасного інформування про виявлені небезпечні фактори розробляються:

щотижневі довідки-доповіді про стан безпеки польотів в авіації Збройних Сил України;

щомісячні експрес-бюлетені;

річний аналіз стану безпеки польотів авіації Збройних Сил України.

Щочетверга керівники органів військового управління авіації видів Збройних Сил України подають інформацію у Головну інспекцію Міністерства оборони України про стан безпеки польотів у підпорядкованих суб'єктах авіаційної діяльності та обліковані інциденти (СІ).

Щомісяця до 5 числа місяця, наступного за звітним, керівники органів військового управління авіації Сухопутних військ Збройних Сил України та Військово-Морських Сил Збройних Сил України, ЛВС АРП подають письмову інформацію про стан безпеки польотів, обліковані АП, інциденти (СІ), підсумки роботи із запобігання АП та інцидентам у відділ безпеки польотів Командування Повітряних Сил Збройних Сил України.

Командуванням Повітряних Сил Збройних Сил України щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, розробляється експрес-бюлетень, який надсилається всім заінтересованим сторонам.

Щорічно до 30 листопада органами військового управління авіації видів Збройних Сил України в Головну інспекцію Міністерства оборони України подається інформація в письмовому вигляді про стан аварійності ПС та результати роботи з запобігання АП та інцидентам у підпорядкованих суб'єктах авіаційної діяльності. На підставі поданої інформації Головною інспекцією Міністерства оборони України розробляється річний аналіз стану безпеки польотів в авіації Збройних Сил України, який доводиться до органів військового управління авіації видів Збройних Сил України, а також з'єднань і суб'єктів авіаційної діяльності.

I. Класифікатор СІ

1.1. Небезпечні зближення ПС, які потребують виконання маневру для запобігання зіткненню.

1.2. Зіткнення (дотик) двох або декількох ПС у польоті.

1.3. Зіткнення або загроза зіткнення (дотику) ПС з наземними (надводними) перешкодами в польоті.

1.4. Загроза зіткнення з наземними (надводними) перешкодами, якої вдалося уникнути виконанням маневру за допомогою системи попередження небезпечного зближення із землею.

1.5. Пошкодження ПС АЗУ (компонентами, обладнанням, компонентами бойових частин).

1.6. Несанкціоноване або позаполігонне застосування АЗУ.

1.7. Виведення ПС на режим звалювання, втрата керованості ПС.

1.8. Втрата екіпажем ПС просторового орієнтування.

1.9. Втрата екіпажем ПС орієнтування в польоті.

1.10. Попадання ПС у небезпечні явища погоди. Ураження ПС атмосферним електричним розрядом.

1.11. Вимушена посадка поза аеродромом (майданчиком для посадки вертольотів).

1.12. Порушення норм завантаження ПС. Зсув вантажу в польоті. Перевезення заборонених вантажів, руйнування герметичної тари (упаковки) під час перевезення небезпечних вантажів.

1.13. Зліт (посадка) при невідповідній установці механізації крила.

1.14. Перервані зльоти із закритої або зайнятої ЗПС.

1.15. Зльоти із закритої або зайнятої ЗПС з мінімальною відстанню від перешкоди (перешкод).

1.16. Посадка на закриту або зайняту ЗПС.

1.17. Непередбачений випуск гальмівного парашута в польоті.

1.18. Перевищення експлуатаційних обмежень, унаслідок чого виникли деформації конструкції ПС, його компонентів та обладнання.

1.19. Зниження (часткова втрата) працездатності членів екіпажу в польоті.

1.20. Розгерметизація кабіни ПС (пасажирського салону) в польоті, а також ситуації, при яких виникла потреба використання аварійного кисню членами екіпажу або пасажирами.

1.21. Відокремлення в польоті дверей, ілюмінаторів, блістерів, люків, гермотрапів, капотів, обтічників або інших частин ПС або їх відкриття, якщо це не передбачено польотним завданням.

1.22. Пожежа на борту ПС та випадки появи диму в кабіні екіпажу, пасажирському салоні, вантажних відсіках або пожежа двигуна (двигунів), навіть якщо такі пожежі погашені.

1.23. Витікання пального в польоті.

1.24. Відмова двигуна (двигунів), а також його (їх) виключення в польоті, які не передбачені польотним завданням.

1.25. Випадки руйнування конструкції ПС або руйнування елементів конструкції двигуна (двигунів), що не класифікуються як катастрофи і аварії.

1.26. Пошкодження лопатей компресора двигуна (двигунів) більше за допустимі межі.

1.27. Відмова систем керування ПС у польоті.

1.28. Руйнування (зрив) ліхтаря кабіни членів екіпажу в польоті.

1.29. Поява неприпустимих тріщин на силових елементах планера, передньому (боковому та відкидних частин) склі, відрив елементів конструкції в польоті.

1.30. Невипускання однієї або більше стійок шасі основним способом. Непередбачений (помилковий) випуск або прибирання шасі, якщо це вийшло за межі експлуатаційних обмежень ПС.

1.31. Посадка поза межами ЗПС (посадкового майданчика), викочування за її (його) межі під час зльоту або виконання посадки.

1.32. Порушення встановлених правил ешелонування, недотримання безпечної висоти польоту, мінімуму зльоту (посадки).

1.33. Відмови систем та обладнання ПС, засобів керівництва і забезпечення польотів, які призвели до ситуації (за даних умов польоту), яка випадково не закінчилася АП.

1.34. Мінімальний залишок пального, що потребує оголошення командиром ПС аварійних обставин.

1.35. Виліт у неповному складі екіпажу, якщо це не передбачено КЛЕ.

1.36. Випуск обледенілого ПС у політ, що призвело до зриву польотного завдання (вимушеної посадки).

1.37. Заправлення ПС некондиційними ПММ, рідинами та газами.

1.38. Прийом і випуск ПС з непідготовленої ЗПС аеродрому (майданчика).

1.39. Зіткнення ПС з птахом (птахами), яке призвело до пошкодження ПС або до дострокового зняття з експлуатації двигуна (двигунів).

1.40. Явна неспроможність досягти необхідних характеристик під час розбігу при зльоті або на початковому етапі набирання висоти.

1.41. Інші події, які не ввійшли до переліку, але призвели до виникнення складної ситуації або спричинили шкоду здоров'ю членів екіпажу (пасажирів) і за результатами розслідування та аналізу можуть класифікуватися як СІ.

II. Класифікатор інцидентів залежно від головних причин

2.1. Перша група. Інциденти, пов'язані з неправильними (помилковими) діями, порушеннями особового складу

2.1.1. Порушення в організації польотів (ПОП):

порушення під час планування польотів;

порушення в методиці льотної підготовки;

порушення нормативів допуску до польотів, випуск у політ непідготовлених льотчиків (екіпажів, груп);

порушення під час формування екіпажів, груп;

недостатній контроль та аналіз виконання польотів;

порушення під час організації керівництва польотами;

порушення нормативів допуску, допуск до керівництва польотами непідготовлених осіб;

порушення під час постановки завдань на польоти (політ), постановка непосильного завдання.

Основні небезпечні фактори (обставини), які призводять до ПОП:

перевищення встановлених максимальних норм нальоту та польотів, неграмотне комплексування вправ;

порушення послідовності проходження вправ, встановлених курсами бойової підготовки та відповідними програмами;

форсування проходження програм, скорочення контрольних (вивізних) польотів, не передбачених курсами бойової підготовки та відповідними програмами;

незадовільна підготовка льотчика (екіпажу) до польотів, наслідком якої стало невиконання польотного завдання або яка призвела до виникнення небезпечної ситуації в польоті;

планування або випуск у політ нештатних груп, екіпажів з порушенням наказу про закріплення інструкторів за льотним складом, а також з порушеннями порядку надання допусків до польотів;

виконання польотів без дозволу підрозділів ОПР;

випуск у політ непідготовлених льотчиків (екіпажів);

неправильний розрахунок та видача даних з навігаційних програм, застосування АЗУ і засобів зв'язку та РТЗ польотів льотному та інженерно-технічному складу;

недотримання вимог встановлених правил і процедур, що регламентують організацію, керівництво, виконання та забезпечення польотів.

2.1.2. Порушення в керівництві польотами та управлінні повітряним рухом (ПКрП):

порушення вимог документів, що регламентують керівництво (управління) польотами;

порушення планової таблиці польотів;

нехтування умовами польоту, випуск у політ (дозвіл виконати політ) за метеорологічних умов, які не відповідають завданню або рівню підготовки льотчика (екіпажу, групи);

необґрунтована зміна особами ГКП, фахівцями підрозділу ОПР (ПУА) порядку дій льотчика (екіпажу, групи);

недоліки в керівництві діями осіб ГКП, фахівців підрозділу ОПР (ПУА);

недостатня професійна підготовка осіб ГКП, фахівців підрозділу ОПР (ПУА);

незадовільна взаємодія між особами ГКП, фахівцями підрозділу ОПР (ПУА);

недостатній контроль за повітряним простором у зоні відповідальності, за обстановкою на льотному полі аеродрому;

недостатня підготовка осіб ГКП, фахівців підрозділу ОПР (ПУА) до дій в особливих випадках у польоті.

Основні небезпечні фактори (обставини), які призводять до ПКрП:

подача команди на виконання завдання екіпажу, місце якого визначено помилково;

видача екіпажу неправильної інформації про місце, висоту польоту ПС;

невидача екіпажу інформації про небезпечне зближення ПС;

видача екіпажу неправильної інформації про умови заходу на посадку;

втрата управління екіпажем;

неграмотні дії осіб ГКП, фахівців підрозділу ОПР (ПУА) у разі виникнення особливих випадків у польоті.

2.1.3. Порушення польотного завдання (ППЗ):

недисциплінованість льотчика (командира екіпажу);

недисциплінованість члена екіпажу;

недисциплінованість ведучого групи.

Основні небезпечні фактори (обставини), які призводять до ППЗ:

зміна заданої висоти польоту без дозволу (без доповіді) ГКП, підрозділу ОПР (ПУА);

порушення параметрів та послідовності виконання польотного завдання;

виліт екіпажу без передпольотного медичного контролю, виконання польоту у хворобливому стані;

виконання польоту екіпажем без спеціального спорядження, яке відповідає умовам польоту (при несправному спорядженні);

виконання польоту з неоформленими польотними документами;

навмисне порушення екіпажем КЛЕ, а також Інструкції з виконання польотів у районі аеродрому (полігона);

несанкціоноване виконання атаки повітряної (наземної) цілі.

2.1.4. Недостатня професійна підготовка льотного складу (НПП):

недостатня підготовка з техніки пілотування;

недостатня підготовка з навігації;

недостатня підготовка з бойового застосування;

неграмотна експлуатація авіаційної техніки в польоті;

недостатня підготовка льотчика як інструктора;

недостатня злагодженість у діях членів екіпажу;

недостатня підготовка ведучих при управлінні групами;

недостатня злітаність групи;

недостатня підготовка до дій в особливих випадках.

Основні небезпечні фактори (обставини), які призводять до інцидентів через НПП:

припинення зльоту;

спроба виконати зліт (посадку) з невідповідною стріловидністю та положенням механізації крила;

приземлення з перевантаженням, яке більше максимально допустимого для певного типу ПС;

торкання ЗПС хвостовою п'ятою;

схід (викочування) із ЗПС на розбігу (пробігу), приземлення поза ЗПС;

перевищення експлуатаційних обмежень ПС;

потрапляння в супутній слід;

відхилення від зони або лінії заданого шляху на відстань, яка перевищує передбачену заходами безпеки (Інструкцією з виконання польотів);

порушення встановленого безпечного параметра бойового (польотного) порядку ПС;

втрата ведучого ПС при польоті в зімкнутому бойовому порядку (строю);

не передбачене завданням зближення ПС (груп), яке виключає окреме спостереження за ними на екранах РЛС;

потрапляння в зону ураження (розльоту осколків) АЗУ, виведення з атаки на висоті, меншій нормативної;

вихід з атаки повітряної цілі на дальності, меншій визначеної;

порушення обмежень застосування АЗУ;

виконання атаки повітряної (наземної) цілі без розпізнавання;

неграмотна робота з арматурою в кабіні ПС, наслідком якої стало припинення польотного завдання;

відхід на друге коло з висоти, яка менша припустимої і передбаченої керівництвом з льотної експлуатації ПС;

посадка із залишком палива, який не забезпечує виконання повторного заходу на посадку (політ на найближчий запасний аеродром, площадку).

2.1.5. Порушення в аеродромно-технічному забезпеченні польотів (ПАТЗ):

порушення встановлених правил та порядку аеродромно-технічного забезпечення польотів;

недостатня професійна підготовка осіб аеродромно-технічного підрозділу (частини), які беруть участь у забезпеченні польотів;

недоліки у взаємодії з іншими службами.

Основні небезпечні фактори (обставини), які призводять до ПАТЗ:

заправка (подача на заправку) некондиційних ПММ та газів;

неякісна підготовка до польотів ЗПС та руліжних доріжок, яка призвела до проколу або розриву пневматиків коліс ПС під час розбігу, пробігу або руління;

відмова аеродромного гальмівного пристрою в процесі виконання польотів;

наявність перешкод на ЗПС (бокових або кінцевих смугах безпеки) під час руління ПС для зльоту або заходу на посадку;

порушення правил руху на аеродромі спецавтотранспортом у період проведення польотів;

подача на польоти непідготовлених засобів аеродромно-технічного забезпечення польотів;

осліплення льотчика (члена екіпажу) ПС світлом фар автомобільного або спеціального транспорту на руліжних доріжках та поблизу ЗПС*.

2.1.6. Порушення в радіотехнічному забезпеченні польотів (ПРТЗ):

видача екіпажу неправильних даних про місцеперебування ПС;

відсутність доповіді від оператора, який працює за екраном РЛС, про зближення двох ПС на дальність, меншу нормативної;

втрата управління екіпажем. Втрата радіозв'язку в польоті;

припинення видачі радіолокаційної інформації на час, який перевищує встановлений норматив;

припинення видачі радіолокаційної інформації під час наведення та атаки повітряної цілі;

видача обслугою РЛС (автоматизованих систем управління) екіпажу ПС завідомо неправдивої інформації про політ (азимут, дальність, висота);

використання для забезпечення польотів засобів РТЗ польотів, РЛС, на яких не виконана льотна перевірка;

несанкціоноване створення перешкод у каналах управління, що спричинило труднощі в керівництві польотами більше ніж на чотири хвилини;

пропуск сигналу "ТРИВОГА" або затримка видачі сигналу "ЛИХО" більше ніж на дві хвилини;

вихід (виїзд) на ЗПС і смугу безпеки в процесі польотів (перельотів) людей або транспортних засобів підрозділів (частин) зв'язку та РТЗ без дозволу керівника польотів.

Основні небезпечні фактори (обставини), які призводять до ПРТЗ:

припинення видачі радіолокаційної інформації;

вихід з ладу засобів РТЗ під час польотів;

несвоєчасне перемикання засобів зв'язку, РТЗ польотів, РЛС на дублюючі, перехід джерел електроживлення на резервні в разі відмови основних;

видача екіпажу неправильних даних про місце ПС.

2.1.7. Порушення в метеорологічному та орнітологічному забезпеченні польотів (ПМетЗ):

порушення встановлених правил та порядку метеорологічного забезпечення польотів;

порушення встановлених правил та порядку орнітологічного забезпечення польотів;

недостатня професійна підготовка посадових осіб метеослужби, які беруть участь у забезпеченні польотів.

Основні небезпечні фактори (обставини), які призводять до ПМетЗ:

несвоєчасна розробка та подання ГКП, підрозділу ОПР (ПУА) штормового попередження;

порушення порядку та строків передачі ГКП, підрозділу ОПР (ПУА) або екіпажу інформації про небезпечні явища погоди;

попадання екіпажу в не передбачені прогнозом метеорологічні умови, до польотів в яких він не підготовлений;

несвоєчасна видача ГКП, підрозділу ОПР (ПУА) та екіпажам інформації про орнітологічну обстановку, що ускладнюється.

2.1.8. Порушення в медичному забезпеченні польотів (ПМедЗ):

випуск у політ льотчика (членів екіпажу) у хворобливому стані;

погіршення самопочуття льотчика (членів екіпажу) у польоті;

погіршення самопочуття осіб ГКП, фахівців підрозділу ОПР (ПУА).

Основні небезпечні фактори (обставини), які призводять до ПМедЗ:

порушення екіпажем режиму передпольотного відпочинку;

порушення екіпажем нормативів стартового часу;

вживання членами екіпажу в польоті або перед польотом алкогольних напоїв або наркотичних засобів.

2.1.9. Порушення в інженерно-авіаційному забезпеченні польотів (ПІАЗ):

порушення під час підготовки АТ до польотів;

порушення під час підготовки до застосування АЗУ;

порушення під час виконання регламентних робіт, військового ремонту та доробок АТ, які проводяться силами фахівців інженерно-авіаційної служби суб'єктів авіаційної діяльності;

недостатній аналіз працездатності АТ, випуск у політ ПС з неусуненою несправністю;

неврахування недостатньої експлуатаційної технологічності АТ під час її підготовки до польотів;

недостатня професійна підготовка інженерно-технічного складу.

Основні небезпечні фактори (обставини), які призводять до ПІАЗ:

випуск ПС у політ з незавершеним технічним обслуговуванням;

випуск ПС у політ (продовження польоту ПС) з несправностями (у разі виникнення несправностей), які не входять до переліку дозволених.

2.2. Друга група. Відмови АТ, а також інші причини, не пов'язані з діями особового складу суб'єктів авіаційної діяльності

2.2.1. Конструктивно-виробничі недоліки (КВН):

незадовільні аеродинамічні характеристики;

ергономічні недоліки АТ;

низька надійність;

недоліки експлуатаційної технологічності АТ;

незадовільна захищеність АТ від впливу зовнішнього середовища;

недоліки документів, які регламентують технічну експлуатацію АТ;

недоліки технології ремонту;

неякісне виготовлення АЗУ;

виробничі дефекти АТ;

порушення та недоліки під час ремонту АТ на АРП;

порушення під час проведення доробок АТ представниками АРП.

Основні небезпечні фактори (обставини), які призводять до КВН, - усі відмови АТ в польоті, які призвели до припинення виконання польотного завдання згідно з вимогами КЛЕ.

2.2.2. Недоліки ремонту на АРП (НР):

порушення в організації ремонту;

порушення технології ремонту;

неврахування ремонтної технологічності АТ;

низька кваліфікація спеціалістів, які виконують ремонт.

2.2.3. Відмова АТ, причина якої не встановлена (ВПНВ):

відмова, найбільш імовірно пов'язана з конструктивно-виробничими недоліками;

відмова, найбільш імовірно пов'язана з недоліками ремонту;

відмова, найбільш імовірно пов'язана з недоліками в підготовці АТ до польоту;

відмова, найбільш імовірно пов'язана з порушеннями в експлуатації АТ у польоті;

відмова, найбільш імовірно пов'язана з дією зовнішніх факторів.

2.3. Третя група. Інші причини

2.3.1. Відмови засобів забезпечення польотів, не пов'язані з діями особового складу частин (підрозділів) забезпечення (ВЗЗП):

відмова засобів наземного забезпечення польотів;

відмова засобів зв'язку та РТЗ польотів, РЛС на час більше ніж:

для короткохвильових і ультракороткохвильових радіостанцій, привідних радіостанцій і маркерних радіомаяків, автоматичних ультракороткохвильових радіопеленгаторів, світлообладнання - чотири хвилини;

для радіолокаційних систем посадки, радіотехнічних систем ближньої навігації, РЛС, рухомих радіовисотомірів, РЛС метрового діапазону - вісім хвилин;

для РЛС дециметрового, сантиметрового діапазону - п'ять хвилин.

будь-які порушення в роботі засобів зв'язку та РТЗ, засобів радіолокаційного забезпечення польотів, що унеможливлюють одержання сигналів "ТРИВОГА", "ЛИХО", більше ніж на дві хвилини;

відмова апаратури розпізнавання та активної відповіді на РЛС під час польотів більше ніж на вісім хвилин;

втрата радіозв'язку в польоті через відмову короткохвильових і ультракороткохвильових радіостанцій більше ніж на одну хвилину;

ергономічні недоліки засобів наземного забезпечення польотів, засобів зв'язку та РТЗ, засобів радіолокаційного забезпечення польотів.

2.3.2. Вплив зовнішніх факторів, які не прогнозуються (не контролюються) (ВЗФ):

зіткнення з птахами;

зіткнення з чужорідними тілами в атмосфері;

розряд атмосферної електрики при польоті поза зоною грозової діяльності;

турбулентність, зсув вітру, струменеві течії.

2.3.3. Причина не встановлена (НВ):

причина, найбільш імовірно пов'язана з помилковими діями екіпажу;

причина, найбільш імовірно пов'язана з відмовою АТ;

причина, найбільш імовірно пов'язана з впливом зовнішніх факторів.

Перед початком польового етапу розслідування головою комісії проводиться інструктаж членів комісії стосовно всіх відомих і потенційних небезпек. Для проведення інструктажу залучаються фахівці МНС.

Якщо АП трапилася в межах населеного пункту, небезпеку становлять пошкоджені лінії електропостачання, пожежонебезпечні рідини і гази, а також будівлі, що втратили структурну цілісність у результаті пожежі або падіння ПС.

Протягом усього періоду підвищеної небезпеки засоби пожежогасіння тримаються напоготові, забороняється палити в зоні, що охороняється.

У разі якщо паливні баки ПС не пошкоджені, пальне зливається. У разі великого витоку пального організовується спостереження за будь-якою діяльністю, яка може призвести до займання.

Використання радіо- і електроустаткування, а також аварійно-рятувальної техніки забороняється до усунення небезпеки виникнення пожежі.

Обов'язково перевіряється наявність на борту ПС небезпечних вантажів (матеріалів, рідин). До них належать боєприпаси, радіоактивні речовини, вибухові речовини, корозійні рідини, рідкі або тверді отруйні речовини, бактеріологічні культури, ізобаричні контейнери*, сигнальні ракети, акумулятори.

Видалення радіоактивних матеріалів здійснюється кваліфікованими фахівцями. Огляд уламків ПС проводиться після заміру рівня радіації і оголошення місця АП безпечним. Під час огляду уламків ПС використовуються захисний одяг і відповідне устаткування. У разі розповсюдження радіоактивних матеріалів усі учасники польового етапу розслідування проходять перевірку, дезактивацію і (за необхідності) медичний огляд.

Катапультні крісла, боєприпаси системи озброєння, піротехніка бойових та навчально-бойових ПС знешкоджуються кваліфікованими фахівцями.

Крім того, небезпеку становлять пневматики, повітряні гвинти, акумуляторні батареї, пальне, інші рідини й гази ПС.

Пневматики можуть бути пошкоджені під час удару або жорсткої посадки та в будь-який час вибухнути.

Забороняється розбирати вузол повітряного гвинта в необладнаному місці через небезпеку травмування під час руйнації його пружинного з'єднання.

Акумуляторні батареї видаляються з місця робіт через небезпеку виникнення пожежі. Крім того, акумуляторна кислота є активною шкідливою речовиною.

Рідини і гази можуть займатися або вибухати. Вдихання парів пального або безпосередній контакт пального із шкірою є шкідливими.

Водночас існує небезпека зараження речовинами, що мають біологічну природу, в тому числі патогенами, що є в крові (вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), вірус гепатиту B тощо). Джерела біологічної небезпеки можуть бути в кабіні екіпажу і пасажирській кабіні, а також на землі в тих місцях, де лежали тіла загиблих або постраждалих.

1. Голова комісії з розслідування відповідає за об'єктивне встановлення причин АП (СІ), ґрунтовність прийнятих ним рішень і запропонованих рекомендацій із запобігання АП (СІ) та підвищення рівня безпеки польотів. У разі відсутності голови комісії з розслідування АП начальник штабу комісії виконує його функції та відповідає за їх виконання.

Крім обов'язків, визначених у пункті 3.11 та підпункті 4.2.3 цих Правил, голова комісії зобов'язаний:

оглянути місце АП (ПС, з яким трапився СІ), вжити заходів щодо зберігання доказових матеріалів;

проінструктувати членів комісії щодо заходів безпеки під час польового етапу розслідування;

визначити порядок і місце проведення дешифрування записів бортових і наземних засобів ОК;

подати особі, яка призначила комісію з розслідування АП, наступне донесення;

забезпечити координацію спільних дій усіх осіб, які беруть участь у розслідуванні;

проводити засідання комісії з розслідування для вирішення основних організаційних, методичних та практичних питань;

негайно доповідати особі, яка призначила комісію з розслідування, про всі факти втручання в роботу комісії та спробу тиску на її членів з боку заінтересованих сторін;

організувати підготовку звітних матеріалів;

провести розбір обставин і причин АП (СІ);

приймати рішення з усіх організаційних, методичних і практичних питань;

давати розпорядження та вказівки всім учасникам розслідування, а також іншим посадовим особам суб'єктів авіаційної діяльності з питань розслідування АП (СІ);

залучати для участі в розслідуванні будь-які технічні засоби, авіаційно-технічну літаючу лабораторію, експертів і фахівців науково-дослідних організацій;

рекомендувати проведення термінових профілактичних заходів із запобігання АП (СІ) та підвищення рівня безпеки польотів;

доручати проведення випробувань та досліджень, необхідних для встановлення причин АП (СІ), обґрунтування і розроблення рекомендацій із запобігання АП (СІ) та підвищення рівня безпеки польотів;

направляти на випробування та дослідження матеріали, окремі деталі, агрегати й елементи конструкції ПС;

рекомендувати усувати від виконання обов'язків осіб, дії яких сприяли АП (СІ);

усувати від участі в розслідуванні осіб (за винятком членів комісії), які порушують встановлені правила та процедури розслідування АП (СІ).

2. Начальник штабу комісії підпорядковується голові комісії з розслідування. Начальник штабу відповідає за організацію матеріально-технічного забезпечення комісії, якісне та своєчасне оформлення і розсилку матеріалів з розслідування.

Начальник штабу комісії зобов'язаний:

організовувати роботу членів комісії стосовно оформлення матеріалів розслідування, а також повертати на доопрацювання неякісно оформлені матеріали;

готувати засідання комісії та вести протоколи;

інструктувати голів підкомісій (старших робочих груп) щодо оформлення відповідних документів та матеріалів;

надавати допомогу членам комісії, підкомісій (робочих груп) та експертам щодо підготовки звітних документів;

здійснювати контроль за своєчасним поданням звітних матеріалів;

комплектувати та оформляти для розсилки матеріали розслідування.

3. Голова підкомісії (старший робочої групи) зобов'язаний:

визначити основні напрями роботи підкомісії (робочої групи);

подати пропозиції щодо складу підкомісії (робочої групи);

проводити засідання підкомісії (наради робочої групи), обговорювати на них результати розслідування;

відпрацювати пропозиції щодо дослідження об'єктів АТ та інших матеріалів;

забезпечити повноту та об'єктивність розслідування, а також відпрацювання звіту підкомісії (робочої групи);

брати участь у засіданнях комісії з розслідування;

надавати фахівцям, експертам, включеним до складу підкомісії (робочої групи), розпорядження та вимагати їх неухильного виконання;

опитувати свідків, будь-яких осіб, що є або можуть бути причетними до АП, а також посадових осіб суб'єктів авіаційної діяльності;

залучати фахівців для проведення експертиз;

ознайомлюватися з матеріалами розслідування.

4. Члени комісії (радники) беруть участь у засіданнях комісії з розслідування, всебічно, повно і об'єктивно проводять розслідування, узгоджуючи всі свої дії з головою комісії (підкомісії).

Члени комісії (радники) зобов'язані:

ознайомлюватися з матеріалами розслідування;

вносити пропозиції щодо поліпшення роботи комісії;

вносити пропозиції щодо участі в розслідуванні спеціалістів та експертів, отримувати необхідні матеріали, а також замовляти дослідження вузлів і деталей ПС із зазначенням мети дослідження, а також з інших питань, пов'язаних з розслідуванням;

висловлювати свою думку на засіданнях комісії з розслідування, вимагати уточнення викладених у протоколах формулювань.

5. Експерт зобов'язаний:

проводити повне й об'єктивне дослідження речових доказів, матеріалів і документів;

давати письмовий висновок з відповідним його оформленням;

виконувати розпорядження голови комісії (підкомісії) з питань розслідування АП;

ознайомлюватися з речовими доказами, матеріалами і документами, необхідними для відпрацювання експертного висновку;

вносити пропозиції про проведення розрахунків, моделювання, стендових і льотних випробувань, а також про направлення на дослідження вузлів і деталей ПС, інших речових доказів з визначенням мети дослідження.

6. Уповноважений представник зобов'язаний:

відвідувати місце АП;

оглядати ПС, його частини, компоненти та обладнання;

одержувати протоколи опитування свідків, очевидців АП і пропонувати тематику їх опитувань;

одержувати документи, брати участь у дешифруванні записів бортових і наземних засобів ОК;

брати участь у дослідженнях агрегатів, технічних консультаціях і випробуваннях;

брати участь у нарадах і обговоренні всіх аспектів, що стосуються розслідування АП, робити заяви з питань розслідування АП.

7. Крім зазначеного, члени комісії з розслідування АП зобов'язані:

обстежувати ПС, його складові частини, майно, яке є на борту ПС, а також засоби та об'єкти забезпечення польотів;

доручати організаціям незалежно від їх організаційно-правової форми проведення досліджень і робіт, пов'язаних із розслідуванням АП;

опитувати свідків АП, осіб, які мають або можуть мати до неї причетність;

вивчати всі питання розробки, випробувань, виробництва, експлуатації і ремонту аварійного ПС, підготовки авіаційного персоналу;

проводити дослідження психофізіологічного стану членів екіпажу аварійного ПС та інших причетних до АП осіб.

Одяг учасника розслідування повинен забезпечити захист з урахуванням можливих умов роботи та погодних умов. Запас захисного спорядження учасників розслідування (одноразові костюми, панчохи, чоботи, рукавички з латексу, робочі рукавички, захисна маска, захисні окуляри), а також обладнання, необхідного для проведення польового етапу розслідування, створюється командирами (начальниками) суб'єктів авіаційної діяльності*.

В обладнання, необхідне для проведення польового етапу розслідування, включається таке:

магнітний компас, транспортир, циркуль, рулетка довжиною не менше 20 м, 30-сантиметрова лінійка, котушка з мотузкою (50-300 м), ярлики і прив'язні бирки, папір (у тому числі міліметровий);

зошити у водонепроникних обкладинках і робочі теки із затискачами, ручки, олівці, фломастери, розмічальна незмивна крейда, стійкі маркери;

водонепроникний кишеньковий ліхтар із запасними батарейками і лампочками;

магніт, універсальний ніж, збільшувальне скло (десятикратне);

запас питної води;

70%-й розчин спирту, суміш звичайного відбілювача з водою в співвідношенні один до десяти для дезінфекції засобів індивідуального захисту;

комплекти інструментів для взяття проб антистатичних контейнерів (для компонентів електронного устаткування) і стерильних пляшок (для проб пального, мастила і рідин, а також для проб патологічної рідини і тканин);

оглядові дзеркала, сифони, пластикові мішки (різного розміру) і пластикові листи, клейка стрічка;

аптечки першої медичної допомоги;

бінокль з компасом і далекомірним пристроєм;

модель літака;

магнітофон, запасні касети і батарейки;

фотографічне устаткування;

портативні засоби місцевого зв'язку (портативні радіостанції), відеокамера;

комплект копіювальної техніки;

комплект оргтехніки, факс;

пакети для відходів, що становлять біологічну небезпеку, червоного або помаранчевого кольору з написом "Біологічна небезпека".