На виконання статей 9, 28 Закону України "Про правові засади цивільного захисту", вимог постанов Кабінету Міністрів України від 10.05.94 N 299 "Про затвердження Положення про Цивільну оборону України", від 05.05.97 N 409 "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж", від 02.11.2006 N 1539 "Про затвердження Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи", з метою забезпечення належної експлуатації захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), удосконалення порядку та змісту виконання робіт щодо обстеження їх технічного стану

1. Затвердити Правила обстеження технічного стану захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), що додаються.

2. Департаменту цивільного захисту та Управлінню правового забезпечення МНС забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Антонця В.М. та заступника Міністра регіонального розвитку та будівництва України Ісаєнка Д.В.

1.1. Правила розроблено на виконання статей 9, 28 Закону України "Про правові засади цивільного захисту", вимог постанов Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 409 "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж", від 10.05.94 N 299 "Про затвердження Положення про Цивільну оборону України", від 02.11.2006 N 1539 "Про затвердження Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи".

1.2. Ці Правила визначають порядок та зміст виконання робіт щодо обстеження технічного стану захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) (далі - захисні споруди), які завершені будівництвом (реконструйовані або пристосовані), оцінки їх технічного стану, а також документування результатів обстеження.

Ці Правила не поширюються на роботи щодо обстеження та оцінки технічного стану захисних споруд військових частин Збройних Сил України, а також запасних пунктів управління центральних та місцевих органів виконавчої влади.

1.3. Роботи з обстеження технічного стану захисних споруд виконуються спеціалізованими організаціями (далі - Виконавець), які:

мають ліцензію на виконання робіт з обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж (визначення параметрів і характеристик матеріалів і конструкцій із застосуванням спеціального устаткування, приладів та апаратури на об'єктах і в лабораторіях) за кодом 4.03.00 (далі - Ліцензія на виконання робіт з обстеження) згідно з Переліком робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, визначеним у додатку до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 27.01.2009 N 47, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11.03.2009 за N 226/16242 (далі - Перелік робіт провадження господарської діяльності у будівництві);

відповідають вимогам, викладеним у Положенні про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності й безпечної експлуатації, затвердженому наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 425/2865 (далі - Положення про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації).

Організації, які залучаються до виконання робіт з обстеження технічного стану захисних споруд на субпідрядних засадах, для виконання спеціальних обстежень (вишукування, дослідження, випробування тощо) повинні мати ліцензію на виконання цих спеціальних робіт за відповідним кодом згідно з Переліком робіт провадження господарської діяльності у будівництві.

1.4. Обстеження технічного стану захисних споруд здійснюється з метою визначення придатності (або непридатності) їх до подальшої експлуатації, а також отримання даних, необхідних для розроблення проекту реконструкції захисних споруд відповідно до вимог Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 N 253 (далі - Порядок використання захисних споруд цивільного захисту).

Обстеження технічного стану захисної споруди виконуються за ініціативою її власника або його уповноваженого представника чи балансоутримувача (далі - Замовник).

Обстеження виконуються щодо всієї захисної споруди або її окремих конструктивних елементів та інженерно-технічних систем чи обладнання.

1.5. Проведення обстеження технічного стану захисних споруд призначається на вимогу МНС та його територіальних органів управління у таких випадках:

при виявленні ознак аварійного стану окремих конструкцій або частин захисної споруди;

після виникнення надзвичайних ситуацій (стихійне лихо, техногенні аварії, пожежі тощо), які вплинули на технічний стан захисних споруд.

1.6. При виконанні робіт з обстеження захисних споруд, які вбудовані у виробничі та складські будівлі, слід керуватися вимогами Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (далі - Правила обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель та споруд), інших нормативних документів у галузі будівництва, що діють в Україні.

1.7. Терміни та поняття, які використовуються у цих Правилах, вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про основи містобудування", "Про Цивільну оборону України", "Про планування і забудову територій", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про правові засади цивільного захисту", ДБН А.2.2-3 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 20.01.2004 N 8, ДБН В.1.2-4 "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)", затверджених наказом Мінбуду України від 04.08.2006 N 274, ДБН В.2.2-5 "Захисні споруди цивільної оборони", затверджених наказом Держкоммістобудування України від 08.07.97 N 106 (далі - ДБН В.2.2-5), а також у Правилах обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель та споруд.

2.1. Обстеження захисної споруди здійснюється на договірних засадах між Замовником та Виконавцем.

Технічне завдання на проведення обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій, інженерного обладнання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) оформлюється за формою, наведеною у додатку 1.

2.2. При обстеженнях захисних споруд використовується документація:

Паспорт сховища (протирадіаційного укриття), оформлений відповідно до Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом МНС від 09.10.2006 N 653, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.11.2006 за N 1180/13054 (далі - Інструкція щодо утримання захисних споруд);

проектна документація на будівництво (реконструкцію) захисної споруди (або будівлі, в яку вона вбудована);

документація на проведення капітального та поточних ремонтів (відомості про них).

Якщо відсутні ті чи інші креслення або документація, можливе їх відновлення Замовником шляхом копіювання, обмірів та іншими обґрунтованими способами.

2.3. У разі відсутності документації на захисну споруду при організації обстежень захисної споруди Замовник разом з Виконавцем можуть вживати заходів щодо її розширення та поглиблення за рахунок отримання копій архівних документів з проектних, підрядних та інших організацій.

Для підтвердження факту виникнення форс-мажорних обставин (катастрофічні повені, урагани, землетруси, техногенні аварії тощо) Замовник вживає заходів щодо отримання задокументованих даних про них та їх безпосередній вплив на захисну споруду, які видаються уповноваженими органами виконавчої влади відповідно до вимог чинного законодавства.

Відомості, які неможливо отримати за допомогою документів, можна отримувати шляхом опитування експлуатаційного персоналу, а також шляхом додаткових розрахунків, обстеження та вишукування.

2.4. Визначення технічного стану захисних споруд здійснюється методом поєднання результатів обстежувальних, розрахункових та аналітичних процедур, перелік і повнота яких у кожному конкретному випадку уточнюються Виконавцем.

2.5. При розробленні програми візуальних та інструментальних обстежень встановлюється такий обсяг і порядок обстежувальних процедур, при якому за мінімального обсягу обстежувальної роботи (особливо інструментальних обстежень і лабораторних визначень) можна отримати максимально повну інформацію про несправності, дефекти та пошкодження захисної споруди.

2.6. Обстеження захисних споруд проводяться у три етапи:

2.6.1. Попереднє обстеження захисних споруд, яке містить:

збір та аналіз технічної документації;

загальний візуальний огляд з оцінкою планувальних та об'ємно-конструктивних рішень захисної споруди, стану її конструкцій та обладнання з метою виявлення найбільш зношених, пошкоджених, а також аварійних конструкцій та обладнання;

складання програми детальних і спеціальних обстежень та технічного завдання на виконання робіт.

2.6.2. Детальне обстеження захисних споруд, яке виконується із застосуванням візуальних та інструментальних методів, передбачає:

уточнення способом обміру площ приміщень, перерізів елементів, конструктивних схем навантажень, визначення інструментальними методами фактичних фізико-механічних характеристик матеріалів (міцність, водонасиченість, щільність, теплопровідність тощо);

виявлення, обмір, ескізування дефектів та пошкоджень конструкцій (зміщення в плані, осідання, крени, прогини тощо);

визначення розмірів деформацій швів та стиків, ширини розкриття та глибини тріщин, фактичних перерізів арматури, товщини захисного шару бетону;

аналіз результатів попередніх та детальних обстежень захисних споруд.

2.6.3. Спеціальні обстеження захисних споруд, які містять:

уточнення даних інженерно-геологічних, інженерно-геодезичних та інших вишукувань;

тривалі, у тому числі геодезичні, спостереження та вимірювання деформацій, осідань, кренів тощо;

натурні випробування роботи окремих конструкцій та систем захисної споруди;

проведення хімічного аналізу матеріалу будівельних конструкцій, середовища;

інші складні вишукування, випробування та дослідницькі роботи, необхідні для визначення технічного стану конструкцій захисної споруди.

2.7. Спеціальні обстеження захисних споруд проводять у випадках, коли даних попередніх і детальних обстежень недостатньо для прийняття обґрунтованого рішення про технічний стан, функціональну придатність і надійність захисної споруди.

За конкретних умов залежно від стану захисної споруди деякі етапи обстежень захисної споруди можуть не проводитись.

1.1. Захисна споруда має відповідати нормативним вимогам щодо розміщення, передбаченим ДБН В.2.2-5. Аналізуються зміни об'ємно-планувальних та конструктивних рішень, що сталися за період експлуатації, і їх вплив на захисну споруду в цілому або на її окремі конструкції чи системи обладнання.

1.2. Уточнюються на відповідність нормативним вимогам та паспортним даним місткість та об'єм захисної споруди, наявність основних та допоміжних приміщень, кількість входів та аварійних виходів, їх захисні пристрої (ворота, двері, ставні) та противибухове устаткування.

1.3. Встановлюється фактичний режим вентиляції (повітропостачання), його складові й основне обладнання, перевіряється їх відповідність нормативним вимогам та паспортним даним.

1.4. Уточнюється наявність зовнішніх мереж водопроводу, каналізації, опалення, систем електропостачання захисної споруди.

1.5. Збираються дані про проведені капітальні ремонти, перепланування, зміну експлуатації захисної споруди у звичайному режимі, їх вплив на об'ємно-конструктивні рішення та показники захисту.

2.1. Перевірні розрахунки показників захисту несучих конструкцій виконуються у разі:

невідповідності чи відхилення існуючих конструкцій від запроектованих чи типових рішень;

зниження за отриманими результатами інструментальних обстежень міцності матеріалу порівняно з передбаченою проектом;

зменшення перерізу робочої арматури чи втрати нею міцнісних характеристик або невідповідності застосованої арматури проектній;

зміни розрахункових навантажень унаслідок надбудови чи додаткових навантажень або зміни конструкції, зміни рівня ґрунтових вод;

необхідності встановлення облікового показника захисту (для об'єктів, пристосованих під захисну споруду).

2.2. Перевірний розрахунок виконується для конструкцій покриття (перекриття) та стін. Перевірний розрахунок несучої здатності фундаментів виконується, якщо нижче від рівня підошви фундаментів поблизу захисної споруди улаштовано котлован.

У разі надбудови над захисною спорудою перевірний розрахунок (за його відсутності) слід виконувати для колон, ригелів, стін, фундаментів. В обов'язковому порядку проводяться розрахунки стійкості несучих та огороджувальних конструктивних елементів споруди до дії максимально допустимих постійних і тимчасових навантажень, включаючи їх поєднання, у тому числі до впливу ударної хвилі.

Якщо відсутні повні дані для виконання перевірного розрахунку, виконуються роботи із розкриття конструкцій для встановлення їх перерізу, армування, фізико-механічних характеристик матеріалів. Результати робіт оформлюються актами розкриття, які є додатком до розрахунку.

2.3. Перевірний розрахунок показників протирадіаційного захисту захисних споруд виконується згідно з розділом 6 ДБН В.2.2-5 у разі:

зміни огороджувальних конструкцій захисної споруди (перерізу, матеріалу);

улаштування додаткових прорізів у зовнішніх огороджувальних конструкціях;

наявності конструктивних та планувальних змін цокольних та перших поверхів, у яких розміщені напівзаглиблені захисні споруди;

зменшення товщини обвалування захисної споруди чи товщини ґрунтової засипки покриття;

необхідності встановлення фактичного (облікового) показника протирадіаційного захисту, у тому числі для пристосування підвальних приміщень будівель (споруд) для укриття населення.

2.4. Якщо перевірним розрахунком встановлено, що захисні властивості огороджувальних конструкцій знижені, надаються рекомендації щодо їх відновлення або ж обґрунтовані пропозиції щодо зміни класу (групи) захисної споруди.

3.1. Обстеженню захисної споруди підлягають усі несучі конструкції та усі зовнішні огороджувальні конструкції захисної споруди у зоні герметизації (фундаменти, колони, стіни, ригелі, покриття (перекриття), підлоги) та поза нею (входи (виходи), тунелі, шахти, оголовки тощо).

3.2. Візуальному огляду підлягають:

основи і фундаменти - у зонах зволоження ґрунтів особливо агресивними рідинами; у зонах дії вібрацій, ударних навантажень, привантажень; при спорудженні важких прибудов; при улаштуванні поблизу захисної споруди котлованів; при невпорядкованому водовідведенні чи водозниженні;

колони - у найбільш напружених зонах стику з фундаментом, поблизу консолей, у стиках збірних колон по висоті, поблизу підлоги, де можливе потрапляння агресивної рідини або механічне пошкодження транспортом чи навантажувально-розвантажувальними засобами, у вузлах стикування з ригелями покриттів;

ригелі та плити покриття - у зоні дії максимальних згинальних моментів, поперечних сил, передачі зосереджених зусиль, дії вібраційних та ударних навантажень, агресивних рідин, газів, пилу, у місцях стикування;

покриття - у місцях підвищеного зволоження та пошкоджень з боку приміщень, у місцях наскрізних протікань через покриття, для безбалочних покриттів - у місцях примикань фігурних плит між собою та до капітелей колон;

стіни - у місцях підвищеного зволоження з циклом заморожування та відтанення у стиках панелей стін, у примиканнях до підлоги та покриття і місцях стику монолітних ділянок стін зі збірними конструкціями.

3.3. До найбільш характерних дефектів і пошкоджень конструкцій, які виявляються при візуальному огляді, належать:

дефекти, які пов'язані з недоліками проекту (невідповідність розрахункової схеми дійсним умовам, відхилення від норм проектування);

дефекти застосованих конструкцій, виробів, деталей, які допущені на заводах-виробниках чи безпосередньо на будівельному майданчику;

дефекти, допущені при монтажі конструкцій та зведенні споруди;

механічні пошкодження через порушення умов експлуатації;

пошкодження від не передбачених проектом статичних, динамічних, температурних впливів;

пошкодження від зовнішніх агресивних впливів робочого та навколишнього середовища.

3.4. Для повної діагностики технічного стану захисної споруди доцільно паралельно з натурними обстеженнями та лабораторними визначеннями планувати та здійснювати також такі діагностичні процедури:

аналіз і виявлення змін основних проектних, розрахункових передумов для захисних споруд у цілому та їх окремих частин і конструкцій, які виникли за період експлуатації об'єкта;

аналіз дефектів та пошкоджень, змін характеристик матеріалів, ґрунтів основ;

коригування розрахункових моделей елементів, конструкцій, основ у зв'язку з наявністю дефектів та пошкоджень, зміною характеристик матеріалів та ґрунтів;

перевірні розрахунки елементів, конструкцій, основ за скоригованими розрахунковими моделями та з урахуванням змін, які виникли у проектних та розрахункових передумовах за час експлуатації;

оцінку технічного стану елементів, конструкцій, основ відповідно до розроблених критеріїв;

оцінку технічного стану захисної споруди в цілому залежно від технічного стану її елементів, конструкцій, основ.

3.5. Аналіз та виявлення змін основних проектних і розрахункових передумов, які виникли за період експлуатації, виконуються шляхом порівняння таких проектних (нормованих) і фактичних (на момент обстеження) показників та їх параметрів:

функціонального призначення захисної споруди;

використання захисної споруди у мирний час;

особливостей та параметрів розрахункових ситуацій;

ступеня агресивності природного та виробничого середовищ;

інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов.

3.6. При перевірних розрахунках ураховуються ті розрахункові ситуації, які можуть реально мати місце у залишковий строк служби конструкції. При цьому у кожній розрахунковій ситуації уточнюються:

розрахункові схеми конструкцій та основ;

види навантажень;

значення коефіцієнтів умов праці, коефіцієнтів поєднання навантажень та коефіцієнтів надійності;

перелік граничних станів, які слід розглядати в цій розрахунковій ситуації.

3.7. Перевірні розрахунки несучих конструкцій, основ виконуються відповідно до ГОСТ 27751-88 "Надежность строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету" та норм проектування, що діють на момент виконання обстежень.

Використання при перевірних розрахунках норм проектування, за якими проектувались захисні споруди, але на час обстежень були відмінені, допускається тільки за наявності письмової згоди організації, яка розробила нові норми.

3.8. Ступінь агресивності природного та виробничого середовища визначається:

для ґрунтових вод - за ДБН А.2.1-1 "Інженерні вишукування для будівництва", затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 05.02.2008 N 56, та СНиП 2.03.11-85 "Защита строительных конструкций от коррозии";

для повітряного середовища - за СНиП 2.03.11-85 "Защита строительных конструкций от коррозии".

3.9. Зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов майданчика захисної споруди визначаються згідно з вимогами ДБН А.2.1-1 "Інженерні вишукування для будівництва", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 05.02.2008 N 56.

3.10. Аналіз дефектів і пошкоджень та їх вплив на несучу здатність та довговічність конструкцій та основ виконуються з урахуванням особливостей різних типів конструкцій. При цьому рекомендується використовувати такі групи дефектів та пошкоджень:

дефекти нормування, проектування, будівництва та недоробки;

пошкодження: механічні руйнування, механічні зношування, корозійні зношування (атмосферна корозія, хімічна корозія), деформації та переміщення (прогини, кутові деформації, осідання, крени).

3.11. Фізико-механічні характеристики матеріалу несучих та огороджувальних конструкцій захисних споруд визначаються:

за допомогою стандартних неруйнівних методів (ультразвукових - відповідно до ГОСТ 17624-87 "Бетоны. Ультразвуковой метод определения прочности", механічних - за ГОСТ 22690-88 "Бетоны. Определение прочности механическими методами неразрушающего контроля");

шляхом вилучення зразків матеріалів для виконання стандартних лабораторних випробувань за ГОСТ 28570-90 "Бетоны. Методы определения прочности по образцам, отобранным из конструкций".

Кількість визначень характеристик міцності матеріалів рекомендується призначати з урахуванням стану конструкцій. При цьому забезпеченість нормативних значень характеристик міцності матеріалів повинна бути не менше ніж 0,95.

При проведенні контролю якості матеріалів потрібно керуватися вимогами державних стандартів, що регламентують відповідні методи.

Вилучення зразків матеріалів виконується з другорядних та ненапружених частин елементів захисної споруди. Місця у конструкціях, з яких вилучені зразки, повинні бути надійно полагоджені, а за потреби - підсилені.

3.12. Відхилення просторового положення несучих та огороджувальних конструкцій та їх розрахункових розмірів визначається методами, що викладені у СНиП 3.01.03-84 "Геодезические работы в строительстве". Стан опорних вузлів та з'єднань визначають шляхом вимірювань, візуальних оглядів або експертних оцінок.

Ступінь зменшення перерізів несучих та огороджувальних конструкцій захисної споруди визначається шляхом безпосередніх вимірювань площі їх поперечних перерізів у найбільш дефектних або пошкоджених, а також у найбільш напружених місцях. При цьому шари матеріалів, які уражені корозією, до уваги не беруться.

3.13. Шляхом спільного аналізу дефектів та пошкоджень, а також результатів перевірних розрахунків визначається технічний стан окремих конструкцій. За несучою здатністю та експлуатаційними властивостями конструкції рекомендується відносити до одного з таких станів (категорій):

стан конструкції I - нормальний. Конструкція має розрахункові показники захисту у межах нормативних вимог. Відсутні дефекти та пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність або довговічність;

стан конструкції II - задовільний. За несучою здатністю та умовами експлуатації відповідає стану I. Мають місце дефекти та пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції. Потрібні заходи щодо захисту конструкції;

стан конструкції III - не придатний для нормальної експлуатації. Конструкція не витримує розрахункових навантажень або має дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження її несучої здатності. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити її підсилення;

стан конструкції IV - аварійний. Те саме, що і за станом конструкції III. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати розрахункову надійність конструкції, особливо якщо можливий "крихкий" характер руйнування.

3.14. Захисна споруда у цілому зараховується до однієї із категорій залежно від стану несучих та огороджувальних конструкцій:

технічний стан захисної споруди нормальний (I категорія). У споруді відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкції II (задовільний), III (не придатний для нормальної експлуатації) та IV (аварійний);

технічний стан захисної споруди задовільний (II категорія). У споруді відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкції III (не придатний для нормальної експлуатації) та IV (аварійний);

технічний стан захисної споруди не придатний для нормальної експлуатації (III категорія). У споруді відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкції IV (аварійний);

технічний стан захисної споруди аварійний (IV категорія). У споруді є несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкції IV (аварійний).

4.1. Обстеження систем вентиляції передбачає обстеження стану всіх функціональних складових систем повітропостачання: повітрозаборів, противибухових пристроїв, протипилових фільтрів, фільтрів-поглиначів, вентиляторів, регулювальних пристроїв, а також, за наявності, засобів регенерації, повітроохолоджувачів та фільтрів очищення від окису вуглецю.

4.2. У фільтровентиляційному приміщенні повинні бути експлуатаційна схема вентиляційних систем, журнал експлуатації фільтровентиляційного обладнання, журнал результатів оглядів і контрольних перевірок фільтрів-поглиначів, приладів регенерації та підпору повітря. Ця документація є вихідною для обстеження та дає можливість визначати режими вентиляції, їх припливні та витяжні системи, обладнання. При обстеженні обладнання слід керуватись документами заводів-виробників (паспортами).

4.3. При обстеженні фільтровентиляційного приміщення визначаються наявність, кількість та потужність вентиляторів, їх стан, перевірка роботи у ручному режимі (для електроручних вентиляторів), відповідність їх даних паспорту та нормативам для даної захисної споруди, стан гнучких вставок з'єднань вентиляторів з повітроводами, наявність та зовнішній стан витратомірів повітря. Також визначаються на відповідність нормативам відстані між обладнанням фільтровентиляційного приміщення.

4.4. Протипилові фільтри та передфільтри обстежуються на наявність корозії металевих деталей та правильність їх під'єднання, а також цілісність металевих сіток.

4.5. Обстеження фільтрів-поглиначів здійснюється в обсягах їх технічного огляду, передбаченого Інструкцією щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час.

4.6. Герметичні клапани обстежуються безпосередньо на можливість їх закривання та відкривання, наявність корозії на них та наявність люків-вставок для їх огляду і очищення, наявність герметичного клапана на повітроводі, який з'єднує між собою повітрозабори чистої вентиляції та фільтровентиляції. За наявності у захисній споруді аварійного джерела електропостачання (далі - ДЕС) гермоклапани можуть бути обладнані електроприводом, стан якого перевіряється практичним запуском.

4.7. Для здійснення контролю за величиною підпору повітря фільтровентиляційне приміщення повинно бути обладнане тягонапороміром з під'єднаною трубкою з газовим краном, виведеною за зону герметизації.

4.8. Стан повітроводів усередині приміщення після герметичних клапанів та фільтрів визначається шляхом візуального огляду на наявність корозії різного ступеня та стану люків на них (відкривання, закривання). Довжина повітроводів виміряється від вентилятора до найбільш віддаленого вентиляційного отвору (не більше 30 м - для систем вентиляції з електроручними вентиляторами і не більше 50 м - для систем з промисловими вентиляторами).

4.9. Обстеження противибухових пристроїв проводиться візуально на правильність їх встановлення (нахил пластин униз), цілісність, ступінь ураження корозією. Також повинна бути перевірена їх відповідність даним, указаним у Паспорті сховища (протирадіаційного укриття), і відповідність нормативам (номінальні витрати повітря, куб.м/год). Крім того, необхідно провести заміри розширювальної камери з метою визначення відповідності її об'єму нормативному.

4.10. При обстеженні повітрозаборів чистої вентиляції та фільтровентиляції визначаються фактична відстань їх від викидів витяжних систем (має бути не ближче ніж 10 м) та захищеність. Витяжна вентиляція (самопливна чи примусова) повинна обстежуватись на наявність герметичних клапанів на виході із захисної споруди, наявність її у санвузлах та фекальному приямку, а також у приміщеннях для зберігання продуктів харчування і балонів з киснем та приміщенні ДЕС (за наявності).

4.11. Клапани надмірного тиску оглядаються на їх цілісність, ураження корозією та перевіряються шляхом механічного натискання.

4.12. Приміщення ДЕС обстежується на наявність примусово-витяжної вентиляції для роботи при I та II режимах вентиляції захисної споруди, розрахованої на видалення тепла та газоподібних шкідливих речовин, які виділяються у приміщення дизель-генератором, а також на постачання дизеля повітрям для горіння палива.

4.13. За можливості проводиться випробування усіх систем вентиляції та її складових з визначенням ступеня герметизації споруди (відповідно до вимог Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час) .

4.14. Для прийняття рішення про необхідність заміни, ремонту чи списання обладнання систем повітрозабезпечення (вентиляторів, фільтрів-поглиначів, протипилових фільтрів, герметичних клапанів та їх елетроприводів, противибухових пристроїв, клапанів надмірного тиску) визначається фактичний час його встановлення і експлуатації згідно з даними Паспорта сховища (протирадіаційного укриття), даними журналів та актів перевірок, даними про проведення ремонтів захисної споруди.

4.15. Обстеження систем водопостачання, каналізації та опалення включає:

ознайомлення з експлуатаційними схемами водопостачання, каналізації та опалення;

перевірку наявності запірної арматури на кожному із вводів трубопроводів водопостачання і опалення;

обстеження технічного стану трубопроводів водопостачання та опалення, їх антикорозійного покриття та ступеня ураження корозією (в окремих випадках з метою визначення товщини стінки після ураження трубопроводів корозією можуть бути вирізані зразки трубопроводів у місцях найбільшого їх ураження для визначення потреби у їх заміні);

перевірку стану запірної арматури (кранів, засувок і вентилів) на трубопроводах водопостачання та опалення;

перевірку наявності та стану ємностей для запасу питної і технічної води, їх обладнання водопокажчиками, люками для очищення та фарбування і водорозбірними кранами, визначення відповідності об'єму ємностей та кількості водорозбірних кранів нормативній потребі;

перевірку наявності засувок на випусках каналізації та технічного стану труб каналізації;

перевірку наявності та стану санітарно-технічних приладів у санітарно-технічних приміщеннях та відповідність їх кількості нормативній;

перевірку наявності, стану приймального та аварійного резервуарів для прийому каналізаційних стоків, стану фекальних насосів;

перевірку наявності тепло- та пароізоляції на трубопроводах водопостачання та ємностях для запасу питної води за умови, що вони проточні.

За можливості проводиться випробування систем водопостачання та каналізації без заповнення водою проточних ємностей запасу води (відповідно до вимог Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час) .

4.16. Обстеження електропостачання, електрообладнання та пристроїв зв'язку захисної споруди включає визначення:

прийнятої системи електропостачання, її відповідності проектним та паспортним даним, наявності експлуатаційної документації;

відповідності ДЕС нормативним вимогам;

наявності та стану дизель-агрегату (марка, потужність, система охолодження), усіх його технологічних трубопроводів та обладнання, електрообладнання і автоматики;

стану фундаментів, інших будівельних та захисних конструкцій у приміщенні ДЕС та зовні захисної споруди;

відповідності відстані між обладнанням та будівельними конструкціями у приміщенні ДЕС нормативам;

відповідності встановлення вихлопного трубопроводу від дизель-агрегату (наявність термостійкої засувки, теплоізоляції та нахилу у бік дизеля і пристрою для випуску конденсату);

наявності розподільного пристрою на вводі в захисну споруду кабелю електропостачання;

наявності окремого розподільного щита електроосвітлення;

відповідності застосованих освітлювальних приладів нормативам за умови їх використання у мирний час;

наявності заземлення усіх металевих частин електроустановок згідно з правилами улаштування електроустановок;

відповідності розміщення електрощитової (ізольованість від ДЕС та наявність входу з приміщення для розміщення населення, яке переховується);

наявності телефонного зв'язку з пунктом управління підприємства чи району і гучномовців, підключених до міської та місцевої радіотрансляційних мереж.

4.17. У кожному випадку уточнюється стан зовнішніх інженерних мереж.

5.1. Під час обстеження спеціальних захисних конструкцій прорізів (ворота, двері, ставні) встановлюються:

наявність та відповідність проектним і паспортним даним кожної захисної конструкції;

конструктивна монолітність улаштованої дверної коробки чи рами в огороджувальній конструкції споруди;

наявність чи відсутність перекосу (визначається легкістю закривання полотна, щільністю його примикання по периметру коробки);

цілісність конструкції на наявність усіх складових механізмів: ручок з клиновими або сегментними запорами чи накидних гвинтових запорів, що закриваються шляхом повороту ручки або закручування накидного запору.

При обстеженні захисних та захисно-герметичних відкатних воріт додатково обстежується стан їх роликових опор, деталей та вузлів їх кріплення між собою та до капітальних конструкцій захисної споруди.

5.2. Спеціальні механізми задраювання ручні чи з електроприводом, обладнані штурвалом або спеціальною ручкою, оглядаються та перевіряються у процесі роботи.

5.3. Усі металеві конструкції обстежуються на наявність антикорозійного покриття. Визначається ступінь корозійного ураження металу, зношення окремих деталей та вузлів.

5.4. На усіх конструкціях захищених прорізів перевіряється наявність гумового ущільнювача, його суцільність, ступінь еластичності.

5.5. Надійність функціонування конструкцій захищених прорізів визначається шляхом їх поелементного суцільного обстеження. Окремо документується їх стан. Такі обстеження можуть виконуватись окремо.

6.1. Гідроізоляція захисної споруди обстежується на виявлення ознак її порушення у вигляді підтоплення приміщень, наскрізних протікань зовнішніх огороджувальних конструкцій, наявність місцевих чи точкових замокань конструкцій.