Відповідно до статті 24 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", з метою забезпечення державного регулювання у сфері використання ядерної енергії

1. Затвердити Загальні положення безпеки об'єкта по виробництву ядерного палива, що додаються.

2. Департаменту оцінки безпеки ядерних установок (Шевченко І.А.) забезпечити:

2.1. Подання цього наказу в п'ятиденний термін на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Розсилку цього наказу відповідно до розрахунку розсилки після його тиражування.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Божка С.Г.

1. Ці Загальні положення встановлюють цілі, критерії, принципи та загальні вимоги забезпечення ядерної та радіаційної безпеки під час виготовлення ядерного палива, а також умови безпечної експлуатації об'єкта по виробництву ядерного палива (далі - Об'єкт), основні технічні засоби та організаційні заходи, спрямовані на їх реалізацію, захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища від можливого радіаційного впливу.

2. Загальні положення розроблені на підставі вимог законодавства України, рекомендацій МАГАТЕ (серія видань з безпеки N 110 "Безпека ядерних установок"), Доповіді міжнародної консультативної групи по ядерній безпеці "Глибокоешелонований захист" (INSAG 12), стандарту безпеки МАГАТЕ по захисту людей і навколишнього середовища N NS-R-5 "Безпека об'єктів ядерного паливного циклу. Вимоги з безпеки".

3. Загальні положення обов'язкові для всіх юридичних і фізичних осіб, що здійснюють або планують здійснювати діяльність, пов'язану з розміщенням, проектуванням, будівництвом, уведенням в експлуатацію, експлуатацією та зняттям з експлуатації Об'єкта, а також з конструюванням, виготовленням і постачанням систем і елементів для нього.

4. Обсяг і повнота дотримання критеріїв, принципів і вимог забезпечення безпеки Об'єкта повинні визначатись нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, вимогами Загальних положень, а також інших документів, що регламентують діяльність у сфері використання ядерної енергії.

5. Конкретні проектні рішення щодо дотримання критеріїв, принципів, вимог забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, умов безпечної експлуатації Об'єкта встановлюються в проекті Об'єкта та обґрунтовуються у звіті з аналізу безпеки з урахуванням сучасних науково-технічних досягнень.

6. У Загальних положеннях ужиті такі скорочення:

АСКРС - автоматизована система контролю радіаційного стану;

ДІВ - джерела іонізуючого випромінювання;

ЕО - експлуатуюча організація;

ЗАБ - звіт з аналізу безпеки;

ЗВСЗ - звіт про відповідність вимогам санітарного законодавства;

ЗППБ - звіт з періодичної переоцінки безпеки;

КІРО - комплексне інженерне радіаційне обстеження;

КСЕ - конструкції, системи й елементи;

МАГАТЕ - Міжнародне агентство по атомній енергії;

МРЗ - максимальний розрахунковий землетрус;

ПЗ - проектний землетрус;

ПЗЯ - програма забезпечення якості;

ПНР - передпускові налагоджувальні роботи;

РАВ - радіоактивні відходи;

САС - система аварійної сигналізації;

С(Е) - системи (елементи);

ТВЗ - тепловидільна збірка;

ЯМ - ядерний матеріал;

ЯНД - ядерно-небезпечна ділянка;

ЯНЗ - ядерно-небезпечна зона.

7. У Загальних положеннях терміни та визначення вживаються у таких значеннях:

аварійна ситуація - стан Об'єкта, що характеризується порушенням меж і/або умов безпечної експлуатації, що не перейшов в аварію;

аварія - порушення експлуатації Об'єкта, внаслідок якого стався вихід ЯМ, радіоактивних речовин і/або іонізуючих випромінювань у кількості, що перевищує визначені проектом межі безпечної експлуатації. Аварія характеризується початковою подією, шляхами протікання і наслідками;

активний розлом - тектонічний розлом, по якому за останніх 1 млн років відбулося відносне переміщення блоків, що примикають до земної кори на 0,5 м і більше;

безпека Об'єкта - властивість не перевищувати встановлені межі радіаційного впливу на персонал, населення і навколишнє природне середовище при нормальній експлуатації Об'єкта, порушеннях нормальної експлуатації і проектних аваріях, а також обмежувати радіаційний вплив при запроектних аваріях;

безпечне обладнання - обладнання, конструкція, конструкційні матеріали, геометричні особливості яких виключають можливість виникнення самопідтримувальної ланцюгової реакції поділу за будь-яких врахованих у проекті вихідних подій;

відмови через загальні причини - відмови КСЕ, що виникають унаслідок однієї і тієї самої причини, яка включає помилки персоналу, внутрішні та зовнішні впливи;

група упаковок - сукупність упаковок, яку дозволяється зберігати або транспортувати без обмеження взаємного розміщення упаковок або з обмеженням взаємного розміщення упаковок, яке забезпечується технічними засобами, що входять до складу пакувального комплекту;

забезпечувальні С(Е) безпеки - технологічні С(Е), призначені для постачання систем безпеки енергією, робочим середовищем та створення умов для їх функціонування;

запроектна аварія - аварія, викликана початковими подіями, які не враховуються для проектних аварій, або така, що супроводжується додатковими порівняно з проектними аваріями відмовами систем безпеки або помилками персоналу;

захисні С(Е) безпеки - С(Е), призначені для запобігання або обмеження пошкоджень фізичних бар'єрів, обладнання і трубопроводів, які містять ЯМ або ядерне паливо, ДІВ;

зняття з експлуатації Об'єкта - етап життєвого циклу Об'єкта, який реалізується після припинення виробництва ядерного палива та обумовлений закінченням проектного строку експлуатації або рішенням про дострокове припинення експлуатації;

керівні С(Е) - С(Е), призначені для ініціювання спрацьовування систем безпеки, здійснення контролю та управління ними в процесі виконання заданих функцій;

критичні значення параметрів - значення параметрів системи, що містить ЯМ, при яких ефективний коефіцієнт розмноження дорівнює одиниці;

культура безпеки - набір правил і особливостей діяльності організацій та окремих осіб, який встановлює, що проблемам безпеки ядерної установки як таким, що мають вищий пріоритет, приділяється увага, визначена їх значущістю;

локалізуючі С(Е) безпеки - С(Е), призначені для запобігання або обмеження розповсюдження іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин за передбачені проектом кордони;

межі безпечної експлуатації - установлені в проекті значення параметрів, що характеризують стан С(Е), порушення яких призводять до аварійних ситуацій та можуть призвести до аварії;

об'єкт по виробництву ядерного палива - ядерна установка, призначена для виробництва з гексафториду і/або діоксиду урану ядерного палива (паливних таблеток, тепловиділяючих стрижнів і тепловиділяючих збірок) для атомних станцій;

обладнання з підвищеним коефіцієнтом запасу - обладнання, особливості конструкції якого при роботі з ЯМ забезпечують величину мінімальної критичної маси, що перевищує не менше ніж у 5 разів мінімальну критичну масу для того самого ЯМ, але в системі, що має форму сфери з повним відбивачем, для якого встановлені підвищені коефіцієнти запасу;

пакувальний комплект, призначений для транспортування та/або зберігання ЯМ, - сукупність компонентів упаковки (одна або декілька ємностей, сорбувальні речовини, дистанціювальні конструкції, пристрої для захисту від випромінювань, амортизатори), необхідних для забезпечення відповідності упаковки вимогам ядерної та радіаційної безпеки;

параметри ядерної безпеки - фізичні величини, для яких установлені обмеження з метою забезпечення ядерної безпеки;

помилка персоналу - одинична неправильна дія під час управління обладнанням, одиничний пропуск правильної дії або одинична неправильна дія під час технічного обслуговування й ремонту КСЕ;

порушення нормальної експлуатації - порушення в роботі Об'єкта, внаслідок якого сталося відхилення від установлених експлуатаційних меж і умов, яке не призвело до аварійної ситуації;

принцип одиничної відмови - принцип, відповідно до якого система повинна виконувати задані функції за будь-якої початкової події, яка вимагає роботи цієї системи, а також за відмови одного з активних або пасивних елементів, що мають механічні рухомі частини;

проектна аварія - аварія, для якої проектом визначені вихідні події і кінцеві стани та передбачені системи безпеки або інші технічні засоби, які забезпечують обмеження її наслідків установленими межами;

самопідтримувальна ланцюгова реакція поділу (далі - СЛР) - процес поділу нуклідів, при якому число нейтронів, що утворюються в процесі поділу ядер за будь-який проміжок часу, дорівнює або більше числа нейтронів, що вибувають із системи внаслідок витоку та/або поглинання за цей самий проміжок часу;

системи нейтронно-ізольовані - системи, обладнання яких розділено перегородками, які виключають нейтронну взаємодію, або відстань між цим обладнанням така, що нейтронною взаємодією можна знехтувати;

умови безпечної експлуатації - установлені в проектній і експлуатаційній документації умови щодо кількості, характеристик, стану працездатності, правил технічного обслуговування та ремонту С(Е), важливих для безпеки, за яких забезпечується дотримання меж безпечної експлуатації Об'єкта;

упаковка - пакувальний комплект з розміщеними в ньому ЯМ;

ядерна аварія - аварія, пов'язана з виходом іонізуючого випромінювання за встановлені межі безпечної експлуатації внаслідок виникнення СЛР та викликана пошкодженням обладнання з ЯМ (готової продукції) і/або ядерно-фізичними процесами внаслідок утворення критичної маси під час виготовлення ядерного палива, транспортування і зберігання ЯМ та готової продукції;

ядерно-небезпечна ділянка - виробничий підрозділ (цех, ділянка, сховище), в межах території якого знаходиться одна або декілька ЯНЗ;

Інші терміни вживаються у значеннях, установлених законодавством у сфері використання ядерної енергії.

1. Основною метою безпеки Об'єкта є захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища від негативного радіаційного впливу Об'єкта при введенні в експлуатацію, експлуатації та знятті з експлуатації.

2. ЕО зобов'язана оприлюднити в засобах масової інформації письмову заяву, у якій повинен бути продемонстрований пріоритет безпеки виробництва ядерного палива над його виробничою та економічною метою.

3. В основу технічної політики ЕО покладає контроль та аналіз стану безпеки Об'єкта, принцип постійного підвищення безпеки з урахуванням вітчизняного і закордонного досвіду, рекомендацій МАГАТЕ та результатів науково-технічних досліджень і розробок.

4. ЕО регулярно інформує громадськість про стан безпеки Об'єкта і про діяльність, спрямовану на її забезпечення.

1. Критерії безпеки

1. Об'єкт задовольняє вимогам безпеки, якщо його радіаційний вплив на персонал, населення і навколишнє природне середовище при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та проектних аваріях не призводить до перевищення встановлених лімітів доз опромінення персоналу і населення, а також нормативів викидів і скидів у навколишнє природне середовище.

2. Принципи безпеки

1. Принципи забезпечення безпеки Об'єкта поділяються на фундаментальні і загальні організаційно-технічні.

2. До фундаментальних принципів належать:

а) забезпечення культури безпеки;

б) відповідальність ЕО;

в) державне регулювання безпеки;

г) реалізація стратегії глибокоешелонованого захисту.

3. До загальних організаційно-технічних принципів належать:

а) застосування апробованої інженерно-технічної практики;

б) система управління якістю;

в) оцінка безпеки Об'єкта;

г) урахування людського фактора;

ґ) урахування досвіду експлуатації;

д) відомчий нагляд;

е) забезпечення ядерної безпеки;

є) забезпечення радіаційної безпеки;

ж) забезпечення захищеності.

4. Деталізація і конкретизація вищезазначених принципів та вимог, що випливають з них, здійснюється в нормах, правилах і стандартах з ядерної та радіаційної безпеки.

1. Культура безпеки

1. Особи, що здійснюють проектування, будівництво, експлуатацію і зняття з експлуатації Об'єкта, виготовлення та постачання продукції і послуг, а також оцінку і регулювання безпеки, повинні у своїй діяльності дотримуватись основних елементів культури безпеки:

а) прихильності, яка реалізується демонстрацією пріоритету безпеки над економічними і виробничими цілями, визнанням загальних цілей безпеки на рівні керівництва та персоналу Об'єкта;

б) відповідальності, яка реалізується через встановлення чітких повноважень та обов'язків керівництва та персоналу Об'єкта;

в) мотивації, яка формується шляхом створення системи заохочень і покарань для стимулювання високих показників безпеки;

г) критичної позиції, яка включає критичне і осмислене ставлення до поставлених завдань, якісне ведення документації та своєчасне інформування про свої дії;

ґ) контролю і нагляду, які включають внутрішній контроль та нагляд за виконанням робіт, забезпечення суворо регламентованого та зваженого підходу до виконання робіт, вдосконалення діяльності і процедур, направлених на підвищення рівня культури безпеки;

д) компетентності, яка забезпечується шляхом професійної підготовки персоналу та оцінки його кваліфікації.

2. В ЕО і на Об'єкті розробляється та реалізується програма конкретних дій, спрямованих на становлення і розвиток культури безпеки, яка включає три рівні:

а) технічна політика керівництва Об'єкта в області безпеки;

б) відповідальність та обов'язки керівництва щодо забезпечення безпеки Об'єкта;

в) відповідальність та обов'язки кожного працівника щодо забезпечення безпеки Об'єкта.

3. Персонал повинен усвідомлювати наслідки своєї діяльності для безпеки Об'єкта під час виконання робіт, які йому доручаються.

2. Відповідальність та функції ЕО стосовно забезпечення безпеки

1. Відповідальність ЕО визначається законодавством України. ЕО (ліцензіат) відповідає за радіаційний захист та безпеку Об'єкта незалежно від діяльності та відповідальності постачальників продукції та послуг, а також органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

2. ЕО встановлює та впроваджує політику безпеки персоналу, населення та навколишнього природного середовища відповідно до національних стандартів та надає цим питанням найвищий пріоритет.

3. ЕО встановлює організаційну структуру Об'єкта, призначає в установленому порядку його керівників, визначає їх кваліфікацію, повноваження та обов'язки, забезпечує необхідну та достатню кількість кваліфікованих фахівців.

4. ЕО до початку впровадження будь-якої зміни організаційної структури здійснює аналіз з метою підтвердження відсутності негативного впливу цієї зміни на безпеку Об'єкта.

Організаційна структура ЕО та її зміни, які впливають на безпеку Об'єкта, погоджуються Держатомрегулюванням.

5. ЕО здійснює перегляд програм підготовки персоналу з метою забезпечення виконання цим персоналом нових посадових обов'язків внаслідок зміни організаційної структури, яка впливає на безпеку.

6. ЕО повинна мати достатні фінансові і матеріальні ресурси для виконання покладених на неї функцій.

7. У випадку виникнення ситуації, наслідки якої унеможливлюють подальше провадження діяльності на будь-якому етапі життєвого циклу Об'єкта, ЕО відповідає за безпеку Об'єкта до моменту прийняття у встановленому порядку рішення про дострокове зняття його з експлуатації.

3. Державне регулювання безпеки

1. Відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" державне регулювання безпеки Об'єкта в межах компетенції здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки України (далі - Держатомрегулювання).

2. Держатомрегулювання згідно із законодавством:

а) встановлює критерії, вимоги та умови щодо безпечної експлуатації Об'єкта;

б) видає документи дозвільного характеру;

в) здійснює державний нагляд за дотриманням норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки та умов наданих документів дозвільного характеру, включаючи примусові заходи.

4. Стратегія глибокоешелонованого захисту

1. Безпека Об'єкта забезпечується за рахунок послідовної реалізації стратегії глибокоешелонованого захисту, яка базується на застосуванні системи фізичних бар'єрів на шляху поширення в навколишнє середовище іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин та системи технічних засобів і організаційних заходів щодо захисту фізичних бар'єрів і збереження їх ефективності.

2. Стратегія глибокоешелонованого захисту спрямована на запобігання порушенням нормальної експлуатації та на обмеження потенційних наслідків аварії й запобігання її розвитку.

3. Стратегія глибокоешелонованого захисту реалізується на п'ятьох рівнях.

3.1. Рівень 1. Запобігання порушенням нормальної експлуатації

Основними засобами досягнення цієї мети є:

а) оцінка і вибір майданчика для розміщення Об'єкта відповідно до вимог нормативних документів, у тому числі норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;

б) розробка проекту на основі консервативного підходу з використанням властивостей внутрішньої самозахищеності обладнання;

в) забезпечення необхідної якості КСЕ Об'єкта та робіт, які виконуються;

г) наявність автоматично діючих технічних засобів, які запобігають порушенню умов нормальної експлуатації;

ґ) експлуатація Об'єкта відповідно до вимог норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, регламентів та інструкцій з експлуатації;

д) підтримка в справному стані С(Е), важливих для безпеки, шляхом своєчасного виявлення дефектів, вживання профілактичних заходів, заміни обладнання, що виробило свій ресурс, і організації ефективно діючої системи документування результатів робіт і контролю;

е) підбір, підготовка персоналу і забезпечення необхідного рівня його кваліфікації для дій в умовах нормальної експлуатації та порушень нормальної експлуатації, включаючи аварійні ситуації та аварії;

є) формування та підвищення рівня культури безпеки.

3.2. Рівень 2. Запобігання аварійним ситуаціям

Основними засобами досягнення цієї мети є:

а) своєчасне виявлення та усунення відхилень від нормальної експлуатації;

б) наявність автоматично діючих захистів, блокувань, що запобігають переростанню порушень нормальної експлуатації в аварійні ситуації;

в) розробка та постійна актуалізація процедур управління при порушеннях нормальної експлуатації.

3.3. Рівень 3. Управління проектними аваріями

Основним засобом досягнення цієї мети є наявність систем безпеки, призначених для подолання аварійних ситуацій та проектних аварій, ліквідації їх наслідків і запобігання переростанню проектних аварій в запроектні аварії із забезпеченням функціонування систем безпеки відповідно до проекту.

3.4. Рівень 4. Управління запроектними аваріями

Основними засобами досягнення цієї мети є:

а) запобігання розвитку запроектних аварій та послаблення їх наслідків;

б) наявність і застосування інструкцій щодо управління запроектними аваріями;

в) повернення Об'єкта в контрольований стан, при якому припиняється СЛР і забезпечується утримання ЯМ і радіоактивних речовин у встановлених межах.

3.5. Рівень 5. Аварійна готовність і реагування

На цьому рівні забезпечується:

а) встановлення навколо Об'єкта санітарно-захисної зони та зони спостереження;

б) наявність аварійних планів, планів аварійного реагування на Об'єкті та за його межами.

4. Кількість, призначення та надійність фізичних бар'єрів встановлюються в проекті та обґрунтовуються в ЗАБ.

5. Концепція глибокоешелонованого захисту реалізується на всіх етапах життєвого циклу Об'єкта. Пріоритетною при цьому є стратегія запобігання початковим подіям, особливо для рівнів 1 і 2.

1. Апробована інженерно-технічна практика

1. Технологічні процеси, КСЕ, матеріали, технічні та організаційні рішення, що застосовуються для забезпечення безпеки Об'єкта, повинні бути апробовані досвідом експлуатації. Вони вдосконалюються з урахуванням нових науково-технічних досліджень.

2. КСЕ, технології, процеси, які використовуються під час виготовлення паливних таблеток, паливних стрижнів, ТВЗ, проектуються з дотриманням вимог нормативних документів, у тому числі норм, правил та стандартів з ядерної і радіаційної безпеки.

3. У разі застосування неапробованої конструкції, технології або рішення необхідний рівень їх безпеки повинен підтверджуватись за допомогою досліджень і випробувань.

4. Проектування КСЕ здійснюється на основі консервативних підходів.

2. Система управління якістю

1. ЕО розробляє та вводить в дію систему управління якістю, що охоплює всі види діяльності, які можуть впливати на безпечну експлуатацію Об'єкта.

2. З метою забезпечення дотримання принципів і критеріїв безпеки ЕО на всіх етапах життєвого циклу Об'єкта планується, систематично здійснюється, аналізується та оцінюється функціонування системи управління якістю.

3. Конструкторські та проектні організації, організації науково-технічної підтримки, будівельні, монтажні, ремонтні, налагоджувальні організації, підприємства з виготовлення обладнання, організації, які надають інші послуги для Об'єкта, розробляють і реалізують системи управління якістю.

4. ЕО контролює функціонування систем управління якістю організацій, що виконують роботи та/або надають послуги.

5. Використання розрахункових кодів, програмних засобів для обґрунтування безпеки Об'єкта, а також їх валідація та верифікація здійснюються в рамках системи управління якістю.

6. Вимоги до змісту та конкретні цілі системи управління якістю на всіх етапах життєвого циклу Об'єкта встановлюються відповідними нормативними документами.

3. Оцінка безпеки

1. Протягом всього життєвого циклу Об'єкта ЕО проводить систематичну оцінку безпеки Об'єкта з урахуванням досвіду роботи та додаткової інформації, що має відношення до безпеки, у тому числі і щодо порушень у роботі на подібних ядерних установках.

2. Особлива увага приділяється аналізу функціональної достатності та надійності КСЕ Об'єкта, зовнішнім та внутрішнім подіям, відмовам обладнання та помилкам персоналу, достатності та ефективності технічних засобів та організаційних заходів, спрямованих на запобігання та ліквідацію проектних аварій.

3. При проектуванні Об'єкта розробляється попередній ЗАБ, необхідний для отримання ліцензії Держатомрегулювання на провадження діяльності, пов'язаної з етапом будівництва та введення в експлуатацію Об'єкта. За результатами будівельно-монтажних робіт, передпускових перевірок, випробувань і дослідно-промислової експлуатації розробляється остаточний ЗАБ, який є документом, необхідним для отримання ліцензії Держатомрегулювання на експлуатацію Об'єкта.

4. ЕО зобов'язана періодично (кожні 10 років після початку експлуатації Об'єкта), а також на вимогу Держатомрегулювання здійснювати переоцінку безпеки Об'єкта.

5. За результатами оцінки та періодичної переоцінки безпеки Об'єкта ЕО здійснює необхідні коригувальні та компенсуючі заходи, які спрямовані на дотримання вимог Загальних положень, а також норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.

6. Результати оцінок безпеки Об'єкта, коригувальні та компенсуючі заходи фіксуються в щорічних звітах.

4. Врахування людського фактора

1. При проектуванні Об'єкта особлива увага приділяється заходам, спрямованим на запобігання помилкам виробничого персоналу, а також персоналу, який здійснює ремонтне та технічне обслуговування.

2. З метою виключення та/або пом'якшення наслідків помилок персоналу застосовуються такі організаційні заходи та технічні засоби:

а) робочі місця персоналу проектуються відповідно до вимог правил ергономіки;

б) підбір, якісна підготовка персоналу та постійне підвищення його кваліфікації;

в) оптимальне використання засобів автоматизації керування технологічними процесами;

г) взаємодія "людина-машина" організується таким чином, щоб інформація, що отримується персоналом, легко сприймалась та забезпечувала наявність часу, необхідного для прийняття рішення та відповідних дій;

ґ) використання технічних і програмних засобів, що завчасно виявляють та блокують помилкові дії персоналу;

д) постійне вдосконалення технологічних процесів, виробничих і посадових інструкцій, інструкцій з ліквідації аварій, методів і технічних засобів контролю стану КСЕ;

е) дотримання та постійне підвищення культури безпеки;

є) здійснення відомчого нагляду.

5. Врахування досвіду експлуатації

1. З метою систематичної оцінки роботи ЕО створює систему накопичення, аналізу та використання досвіду роботи.

2. Події, що мають відношення до безпеки, аналізуються та розслідуються ЕО з метою ідентифікації корінних причин їх виникнення, розробки та реалізації заходів щодо їх запобігання. Інформація, отримана в результаті проведення таких аналізів та розслідувань, доводиться до відома персоналу Об'єкта та передається постачальникам, які мають відношення до даного порушення.

3. ЕО оцінює інформацію про досвід роботи інших однотипних ядерних установок з метою врахування корисних висновків.

4. ЕО підтримується зв'язок з організаціями, що брали участь у проектуванні, виготовленні обладнання, науково-дослідними інститутами для отримання за необхідності рекомендацій у разі відмов обладнання або виникненням аномальних подій.

5. Інформація про досвід роботи збирається та зберігається ЕО з метою її використання для управління старінням обладнання, оцінки його залишкового ресурсу.

6. Відомчий нагляд

1. ЕО забезпечує відомчий нагляд.

2. Основними функціями відомчого нагляду є:

а) контроль за станом КСЕ, дотриманням меж і умов безпечної експлуатації, виконанням вимог інструкцій і регламентів, забезпеченням безпечних умов праці персоналу;

б) розробка та реалізація програм і методології відповідних перевірок;

в) інформування керівництва ЕО про виявлені порушення в роботі Об'єкта та його персоналу з метою здійснення невідкладних заходів з їх усунення.

7. Забезпечення ядерної безпеки

1. Ядерна безпека Об'єкта обґрунтовується в проекті.

2. Основними принципами ядерної безпеки при поводженні, зберіганні і транспортуванні ЯМ є:

а) принцип запобігання виникненню СЛР, який забезпечується дотриманням умов запобігання її виникненню;

б) принцип забезпечення збереження ефективності фізичних бар'єрів безпеки ЯМ, який забезпечується унеможливленням нанесення ушкодження паливним стрижням і ТВЗ, контейнерам, чохлам, упаковкам, які призводять до виходу ЯМ за встановлені бар'єри безпеки;

в) принцип запобігання несанкціонованому доступу до ЯМ та їх несанкціонованому використанню, який забезпечується збереженням і унеможливленням несанкціонованого доступу та використання ЯМ.

3. Ядерна безпека при поводженні з ЯМ забезпечується обмеженнями, що накладаються на:

а) геометричну форму та розміри обладнання;

б) масу (кількість) ЯМ;

в) концентрацію ЯМ;

г) масову частку сповільнювачів нейтронів у ЯМ;

ґ) використання гомогенних або гетерогенних поглиначів нейтронів.

4. Розробка технологічних процесів, проектування, будівництво, введення в експлуатацію, експлуатація та зняття з експлуатації Об'єкта здійснюються відповідно до вимог забезпечення ядерної безпеки:

а) застосування консервативного підходу при обґрунтуванні ядерної безпеки;

б) виключення можливості виникнення СЛР як при нормальних умовах, так і при будь-якій вихідній події, що може призвести до проектних аварій (додаток 2);

в) виключення неконтрольованих та/або несанкціонованих випадків переробки, накопичення, переміщення і транспортування ЯМ;

г) виключення можливості потрапляння небезпечної кількості водневмісних речовин в обладнання та приміщення, де згідно з вимогами нормативних документів такої кількості вказаних речовин не повинно бути;

ґ) використання безпечного обладнання з ЯМ, технічних засобів і засобів автоматизації, забезпечення автоматичного керування технологічними процесами (де це можливо та доцільно) та автоматичного контролю параметрів ядерної безпеки;

д) здійснення контролю параметрів ядерної безпеки переважно за допомогою технічних засобів;

е) унеможливлення нейтронної взаємодії під час розміщення різних одиниць обладнання з ЯМ та виключення наявності перешкод на шляхах евакуації з ЯНЗ;

є) обмеження часу перебування персоналу у ЯНЗ;

ж) виключення порушення умов і вимог ядерної безпеки, регламентованих проектно-конструкторською та технологічною документацією (правилами, інструкціями, технологічними регламентами), під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та проектних аварій.

6. Відповідно до проектної документації визначається перелік ЯНЗ та ЯНД.

7. Розташування пункту зберігання ЯМ, обладнання та передбачені проектом технічні заходи при нормальній експлуатації забезпечують виключення потрапляння в нього води та воднемісних рідин.

10. На Об'єкті передбачається САС про виникнення СЛР. Вимоги до проектування, експлуатації та технічних характеристик САС встановлюються нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.

11. Проектом Об'єкта передбачається розділ "Забезпечення ядерної безпеки", що містить:

а) опис та обґрунтування безпеки технологічних операцій з переробки, переміщення ЯМ із зазначенням агрегатного стану, густини, ізотопного, нуклідного і хімічного складу (вмісту) ЯМ;

б) перелік проектної документації, що включає розділи з ядерної безпеки;

в) перелік приміщень, обладнання, сховищ, де можуть перебувати ЯМ;

г) перелік безпечних параметрів;

ґ) перелік значень похибок, з якими виміряються нормовані величини;

д) опис та обґрунтування обраних методів та засобів контролю параметрів та обмежень ядерної безпеки;

е) опис систем (засобів) пожежогасіння;

є) перелік вихідних подій, які можуть призвести до порушень нормальної експлуатації, аварійних ситуацій, проектних аварій (у тому числі виникнення СЛР) та результати оцінки наслідків розглянутих ситуацій (по кожній позиції обладнання), заходи щодо обмеження цих наслідків;

ж) опис САС СЛР.

12. Проектом Об'єкта встановлюються необхідні технічні засоби контролю параметрів ядерної безпеки.

13. Автоматичні засоби контролю параметрів ядерної безпеки атестуються у встановленому порядку і оснащуються пристроями перевірки їх працездатності, а також пристроями зовнішньої сигналізації як про перевищення граничних значень контрольованих параметрів ядерної безпеки, так і про несправність засобів контролю.

14. Не допускається використання для технологічного контролю параметрів ядерної безпеки засобів, які не атестовані для цього.

15. У разі відмови засобів безперервного контролю параметрів, для яких установлені обмеження з ядерної безпеки, а також відмови виконавчих засобів, що забезпечують дотримання встановлених обмежень, технологічний процес та операції повинні бути негайно зупинені.

16. ЕО встановлює кількість та межі зон балансу ЯМ, контрольних точок вимірювань для кожної із зон балансу, а також методи та засоби вимірювань відповідно до вимог норм, правил з ядерної та радіаційної безпеки.

17. ЕО забезпечує дотримання на Об'єкті вимог з ядерної безпеки.

18. Обов'язки та відповідальність посадових осіб в частині забезпечення ядерної безпеки визначаються відповідними положеннями та посадовими інструкціями.

19. Періодично, не рідше одного разу на рік, наказом ЕО призначається внутрішня комісія для перевірки стану ядерної безпеки на Об'єкті, у тому числі для перевірки дотримання вимог Загальних положень. За результатами роботи комісії складається акт, який затверджується ЕО. Копія затвердженого акта направляється до Держатомрегулювання.

20. ЕО періодично проводить незалежні перевірки дотримання на Об'єкті норм, правил і стандартів з безпеки, в тому числі вимог Загальних положень.

8. Забезпечення радіаційної безпеки

1. Радіаційна безпека Об'єкта обґрунтовується в проекті.

2. Основними принципами забезпечення радіаційної безпеки при проектуванні Об'єкта є:

а) принцип неперевищення;

б) принцип виправданості;

в) принцип оптимізації.

3. Радіаційна безпека забезпечується шляхом дотримання меж і умов безпечної експлуатації Об'єкта і реалізацією комплексу технічних і організаційних заходів, спрямованих на виконання вимог санітарних правил і норм радіаційної безпеки.

4. На всіх етапах життєвого циклу Об'єкта забезпечується дотримання вимог:

Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України (ОСПУ), затверджених наказом МОЗ від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832;

Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом МОЗ від 14.07.97 N 208, уведених у дію з 01.01.98 постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62;

Норм радіаційної безпеки України, доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 12.07.2000 N 116.

5. Проектом Об'єкта обґрунтовуються розміри санітарно-захисної зони, зони спостереження та межі проммайданчика Об'єкта. Розміри санітарно-захисної зони та зони спостереження погоджуються з МОЗ.

6. Прийняті в проекті рішення забезпечують мінімізацію можливого впливу іонізуючого випромінювання на персонал та контакту персоналу із радіоактивними і небезпечними речовинами при виконанні виробничих операцій та обслуговуванні обладнання за рахунок застосування методів і засобів радіаційного захисту, дистанційного керування та автоматизації технологічних процесів.

7. Відповідно до вимог нормативних документів проектом передбачається радіаційний контроль в приміщеннях Об'єкта, на майданчику його розміщення, в санітарно-захисній зоні і зоні спостереження.

8. Обсяги, методи та засоби радіаційного моніторингу забезпечують контроль рівнів опромінення, радіаційний моніторинг стану об'єктів навколишнього природного середовища з метою своєчасного виявлення змін та прогнозування радіаційного стану за умов нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та проектних аварій.

9. Об'єкт оснащується АСКРС майданчика Об'єкта, санітарно-захисної зони та зони спостереження. Працездатність АСКРС для нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації та аварій обґрунтовується в проекті Об'єкта.

10. ЕО забезпечує розробку регламентів радіаційного контролю, допустимих викидів та скидів, які затверджуються ЕО і погоджуються Держатомрегулюванням та МОЗ.

11. Забезпечується постійний контроль викидів та скидів радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище.

Не допускаються неконтрольовані викиди та скиди радіоактивних речовин у водні об'єкти, ями, колодязі, шпари, а також у системи господарсько-фекальної та промислово-зливної каналізації.

12. ЕО здійснює аналіз радіоактивних викидів і скидів з метою підтвердження, що радіаційний вплив на населення та дози опромінення не перевищують нормативних меж (лімітів) і підтримуються на мінімальному розумно-досяжному рівні.

13. Проектом Об'єкта передбачається комплекс технічних засобів та організаційних заходів щодо обмеження надходження радіонуклідів в приміщення, запобігання забрудненню повітря та поверхонь робочих приміщень, поверхонь шкіри, одягу та взуття персоналу при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та проектних аваріях.

14. Проектом Об'єкта чітко визначаються:

а) розподіл території проммайданчика, будівель та споруд Об'єкта на:

зону строгого режиму, де можливий вплив на персонал радіаційних чинників;

зону вільного режиму, де вплив на персонал радіаційних чинників практично виключається;

б) категорії приміщень зони строгого режиму:

періодично обслуговувані приміщення - приміщення, в яких умови експлуатації і радіаційний стан під час експлуатації Об'єкта допускають можливість обмеженого в часі перебування персоналу;

обслуговувані приміщення - приміщення, радіаційний стан в яких допускає можливість постійного перебування персоналу протягом всього робочого дня.

ЕО відповідно до зонування території та категорій приміщень Об'єкта встановлює та затверджує санітарно-пропускний режим на Об'єкті, який погоджується Держатомрегулюванням та МОЗ.

15. На Об'єкті реалізується система індивідуального дозиметричного контролю, яка фіксує накопичені індивідуальні дози опромінення персоналу, в тому числі і прикомандированих працівників. Передбачаються заходи запобігання несанкціонованому втручанню в систему збереження результатів індивідуального дозиметричного контролю.

16. Персонал Об'єкта відповідає за дотримання вимог індивідуального дозиметричного контролю.

17. Будь-які роботи в приміщеннях чи в зонах з радіаційною небезпекою виконуються на підставі дозиметричних нарядів та допусків за умови наявності засобів колективного та індивідуального дозиметричного контролю.

18. ЕО забезпечує розробку програм підвищення рівня радіаційної безпеки, які спрямовані на мінімізацію індивідуальних і колективних доз опромінення персоналу.

19. ЕО розробляє та реалізує програму безпечного поводження з рідкими та твердими РАВ. Ця програма повинна охоплювати збір, сортування, обробку, кондиціювання, транспортування та зберігання РАВ на майданчику, а також забезпечувати мінімальний рівень утворення РАВ під час практичної діяльності.

20. Проектом Об'єкта передбачаються пости автоматичного дозиметричного контролю та (за необхідності) пристрої для дезактивації транспортних засобів при виїзді з майданчика Об'єкта.

21. ЕО відповідає за впровадження та ефективну роботу системи обліку, контролю, переміщення та зберігання ЯМ, свіжого палива, радіоактивно-забрудненого обладнання, РАВ, ДІВ.

22. Поверхні приміщень Об'єкта повинні бути гладкими та вкриті слабо сорбуючими матеріалами, стійкими до розчинів для дезактивації. У проекті наводяться методи і засоби як для дезактивації персоналу і обладнання, так і для ліквідації аварійних забруднень приміщень та обладнання, передбачаються відповідні засоби, заходи щодо поводження з будь-якими РАВ, які утворюються при дезактивації.

9. Забезпечення захищеності

1. Захищеність Об'єкта та радіоактивних матеріалів, що знаходяться на Об'єкті, забезпечується виконанням першочергових вимог фізичного захисту згідно з законодавством та дотриманням норм і правил фізичного захисту.

2. Рівень фізичного захисту Об'єкта визначається в установленому законодавством порядку при проектуванні Об'єкта.

3. Система фізичного захисту Об'єкта визначається після вибору місця будівництва Об'єкта, запроваджується з початку будівництва Об'єкта і безперервно функціонує до припинення існування Об'єкта.

4. Проект системи фізичного захисту Об'єкта створюється з урахуванням об'єктової проектної загрози, принципів диференційованого підходу та глибокоешелонованого захисту і містить всі визначені законодавством організаційно-правові заходи.

5. Проект Об'єкта створюється з урахуванням вимог фізичного захисту, в тому числі щодо зон обмеження доступу, входів та в'їздів на Об'єкт.

1. Рішення про розміщення Об'єкта приймається відповідно до законодавства України.