- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ
Н А К А З
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 жовтня 2010 р.
за N 981/18276
Про затвердження Інструкції з профілактики та ліквідації стрептококозу птиці
Відповідно до статті
7 Закону України
"Про ветеринарну медицину", Положення про Державний комітет ветеринарної медицини України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2007
N 1075, та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя в птахогосподарствах України
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію з профілактики та ліквідації стрептококозу птиці (далі - Інструкція), що додається.
2. Державному центру ветеринарної медицини птахівництва подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
3. Начальникам головних управлінь ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести цю Інструкцію до відома територіальних органів управління Державного комітету ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за її виконанням.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державного комітету ветеринарної медицини України Горжеєва В.М.
Голова ПОГОДЖЕНО: Перший заступник Міністра охорони здоров'я України - головний державний санітарний лікар України Міністр охорони навколишнього природного середовища України Міністр аграрної політики України Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва | І.Ю.Бісюк С.А.Риженко М.Злочевський М.В.Присяжнюк М.Бродський |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
ветеринарної медицини України
04.10.2010 N 412
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 жовтня 2010 р.
за N 981/18276
ІНСТРУКЦІЯ
з профілактики та ліквідації стрептококозу птиці
I. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція встановлює єдину процедуру проведення профілактичних заходів спеціалістами ветеринарної медицини щодо недопущення захворювання птиці стрептококозом, порядок проведення ветеринарно-санітарних заходів у випадках спалаху хвороби у птахогосподарствах, порядок внутрішньогосподарського використання або подальшої реалізації одержаних яєць, м'ясопродуктів від забою птиці та іншої продукції птахівництва при стрептококовій інфекції та є обов'язковою для виконання у всіх птахогосподарствах незалежно від всіх форм власності і підпорядкування, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, спеціалістами ветеринарної медицини, діяльність яких здійснюється у сфері птахівництва.
1.2. Стрептококоз - інфекційне захворювання птиці, яке проявляється у вигляді гострої септицемії чи ураження локального характеру з гострим або хронічним перебігом, із смертністю від 0,5 до 50 %.
1.3. До стрептококової інфекції сприйнятливі всі види птиці всіх вікових груп. Частіше хворіють кури, курчата, індичата, рідше - качки, фазани та гуси.
Патогенні стрептококи можуть викликати захворювання у людей, а ентеротоксини, які продукує збудник, можуть викликати харчові отруєння (токсикози).
1.4. Збудником хвороби є Streptococcus zooepidemicus (група С), роду Streptococcus родини Streptococcoceae, а також Streptococcus faecalis, Streptococcus faecium, Streptococcus durans, Streptococcus avium.
Стрептококи - це сферичні або овальні клітини, розташовані ланцюжком із 6-8 коків. Факультативні грампозитивні анаероби фарбуються за Романовським-Гімза та різними аніліновими фарбами.
1.5. Патогенні стрептококи продукують екзотоксин (гемотоксин).
Ентеротоксини є термостабільними, не руйнуються при прогріванні до 100 град.C.
1.6. Стрептококи є дуже стійкими до дії фізичних та хімічних факторів. У висушеному стані, особливо з оточуючою білковою оболонкою, зберігають життєздатність при кімнатній температурі протягом кількох місяців. При нагріванні у вологому середовищі до 700 град.С вони гинуть не раніше ніж через годину.
При дії 1-5 % розчину фенолу стрептококи гинуть протягом 15-20 хвилин, 0,5 % розчину лізолу - 15 хвилин.
1.7. Стрептококози зустрічаються у виді ензотичних спалахів, що протікають по типу септицемії і супроводжуються високою смертністю (гостра форма), спорадичних випадків (хронічний перебіг) та як секундарна інфекція.
Гострий перебіг - септицемію в більшості випадків викликає Str. zooepidemicus (група С), хронічні інфекції - Str. faecalis (група D).
Джерелом інфекції є хвора птиця, трупи, факторами передачі інфекції - інфіковані корми тваринного походження, інвентар, обладнання тощо.
Стрептококи передаються частіше оральним та аерогенним шляхами, а також через травмовані шкіряні покриви.
Важливу роль у розповсюдженні інфекції відіграють контаміновані стрептококами інкубаційні яйця. Курчата часто інфікуються у вивідних шафах інкубаторів, що обумовлює розповсюдження хвороби через інфіковані інкубаційні яйця та виникнення хвороби у курчат перших днів життя.
Відмічається сезонність розповсюдження хвороби з переважанням спалахів взимку та навесні.
Виникненню стрептококозу сприяють стрес-фактори та порушення зоогігієнічних умов утримання птиці.
1.8. Патогенез стрептококової інфекції у птиці визначається дією екзотоксину, а також самими бактеріями.
З місць проникнення первинного вогнища збудник хвороби проникає в кров, викликає бактеремію з послідуючою генералізацією процесу і скупченням стрептококів в паренхіматозних органах. Токсичні продукти викликають пошкодження ендотелію судин, гемоліз крові, випотівання трансудату, розвиток інфільтрації та некробіотичні процеси.
Стрептококи частіше викликають секундарні інфекції, які сприяють розвитку обмежених локальних захворювань у дорослої птиці.
1.9. При стрептококовій септицемії дорослої птиці інкубаційний період триває 2-8 днів.
При гострому перебігу хвороби спостерігається депресія, млявість, сонливість, ціаноз гребеня, інколи судороги та паралічі крил, інколи - діарея. У качок, крім того, відмічається запалення суглобів. Респіраторна форма характеризується ринітами, запаленням тканин сережок, міжщелепового простору, синуситами.
Для хронічної форми характерно зниження апетиту, анемічність, виснаження, відсутність яйцекладки, запалення суглобів кінцівок та тканин в області голови. Стрептококовий пододерматит м'якушів ніг клінічно проявляється кульгавістю та некротичним запаленням м'якушів.
Можлива безсимптомна загибель птахів.
1.10. Патолого-анатомічні зміни залежать від форми перебігу хвороби. При гострому стрептококозі спостерігаються серозні чи фібринозні перикардити та перитоніти, інфільтрати та крововиливи на серозних покривах в підшкірній клітковині та м'язах, скупчення кров'яної рідини в черевній порожнині та перикарді. Селезінка та печінка збільшені, можуть утворюватися сіруваті осередки некрозу або краплинні крововиливи. Слизові оболонки та шкіра ціанотичні.
В 1-3 добових курчат реєструють нерозсмоктані та збільшені жовтки, гіперемію та збільшення печінки, селезінки, нирок, запалення кишечнику.
У молодняку старшого віку в підшкірній клітковині грудних м'язів та кінцівок спостерігають желеподібний інфільтрат темного кольору, інколи - краплинні крововиливи. Паренхіматозні органи збільшені та кровонаповнені.
У загиблої птиці відмічають запалення яєчника та яйцеводу ентерококової етіології.
Для респіраторної форми характерне серозно-фібринозне запалення сережок, некроз шкіри ніг та підошви. Легені набряклі, спостерігається катарально-геморагічне запалення тонкого відділу кишечнику, набряк слизової оболонки з множинними крововиливами. При підгострому перебігу захворювання виявляють сальпінгіт і перитоніт.
При хронічному перебігу хвороби відмічають фібринозний артрит, теносиновіт, остеомієліт, сальпінгіт, перитоніт, фібринозний перикардит, некротичний міокардит, а також ендокардит, інфаркти печінки, селезінки та серця. Інколи спостерігаються інфаркти легень, нирок та головного мозку. Інфаркти можуть бути від блідих до геморагічних.
II. Діагностика захворювання птиці на стрептококоз
2.1. Попередній діагноз встановлюють на основі епізоотичних даних, клінічних проявів хвороби, патолого-анатомічних змін, виявлення стрептококів у мазках крові або на мазках - відбитках уражених клапанів серця чи ранах.
Підтверджують діагноз (заключний) результатами бактеріологічних досліджень (виділення збудника, визначення його патогенності).
2.2. Стрептококоз необхідно диференціювати від ряду інших септичних захворювань - стафілококозу, пастерельозу, колібактеріозу, ієрсеніозу, пулорозу, псевдомонозу тощо.
2.3. Для виділення збудника хвороби роблять висіви із патологічного матеріалу (кров із серця, печінки, селезінки, нирок, трубчастих кісток тощо).
Роблять мазки - відбитки, які фарбують за Романовським-Гімза та по Граму. Ізоляцію та ідентифікацію збудника проводять згідно з загальноприйнятими методиками.
2.4. Патогенність виділених культур стрептокока визначають біопробою. При виділенні Str. zooepidemicus з паренхіматозних органів, серця, трубчастої кістки біопроба не обов'язкова. У випадку виділення стрептокока тільки в окремому органі чи іншого виду стрептокока - біопроба обов'язкова. При цьому щойно виділеною культурою заражають білих мишей живою вагою 20-25 г. Дослідну культуру стрептококу вводять внутрішньочеревно в дозі 0,2 мл. Термін спостереження - 5 діб. В позитивному випадку загибель мишей наступає через 24-96 годин.
III. Профілактика захворювання птиці на стрептококоз
3.1. Для профілактики захворювання птиці на стрептококоз керівники та спеціалісти ветеринарної медицини птахогосподарств, зобов'язані дотримуватися вимог, що передбачені Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001
N 53, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756 (далі - Ветеринарно-санітарні правила).
3.2. Керівник (власник) птахогосподарства та спеціалісти ветеринарної медицини організовують захист птахогосподарства від занесення даної інфекції і її розповсюдження у птахогосподарстві, та за його межами.
Для цього необхідно:
................Перейти до повного тексту