| 23.05.2008 N 969 |
| Голова Національної ради Відповідальний секретар | В.Шевченко В.Лясовський |
| Чинна редакція |
Редакція з урахуванням запропонованих змін |
| Закон України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" | Закон України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" |
|
Стаття 13. Наглядові повноваження Національної ради Національна рада здійснює: нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів; нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки вітчизняного продукту у їх програмах (передачах) та щодо вживання мов при здійсненні телерадіомовлення; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо частки іноземних інвестицій у їх статутному фонді; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; офіційний моніторинг телерадіопрограм. |
Стаття 13. Наглядові повноваження Національної ради Національна рада здійснює: нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів; нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки вітчизняного продукту у їх програмах (передачах) та щодо вживання мов при здійсненні телерадіомовлення; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо частки іноземних інвестицій у їх статутному фонді; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; офіційний моніторинг телерадіопрограм. Для виконання наглядових повноважень Національна рада здійснює офіційний моніторинг телерадіопрограм та/чи здійснює перевірки ліцензіатів. Працівники Національної ради при здійсненні своїх повноважень мають право безперешкодно заходити в приміщення ліцензіатів, а в разі перешкоди - невідкладно залучати правоохоронні органи. Порядок проведення перевірок ліцензіатів здійснюється відповідно до Інструкції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги України , яка затверджується Національною радою. |
|
Стаття 15. Повноваження Національної ради щодо організації та перспектив розвитку телерадіомовлення Повноваженнями Національної ради щодо організації та перспектив розвитку телерадіомовлення є: участь у розробці і реалізації державної політики у сфері телерадіомовлення; розробка і затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору ; здійснення аналізу стану телерадіомовлення в Україні; прийняття рішень про створення та розвиток каналів мовлення, мереж мовлення, телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу; визначення порядку технічної розробки багатоканальних телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу, та порядку проведення конкурсів на технічну розробку, обслуговування та експлуатацію таких телемереж; замовлення розробки висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення; сприяння включенню телерадіоорганізацій України до світового інформаційного простору і здійсненню їх діяльності відповідно до міжнародних стандартів; узагальнення практики застосування законодавства у сфері телерадіомовлення, участь у розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері; здійснення співробітництва з питань телебачення і радіомовлення з міжнародними організаціями, з органами державної влади та неурядовими організаціями інших країн; визначення порядку документування, формування, обліку та зберігання телерадіоорганізаціями копій (записів) програм і передач, що виходять в ефір, формування тимчасового архіву та архівного фонду телерадіоорганізацій відповідно до законодавства України; створення та утримання державного архіву телебачення і радіомовлення України у порядку, встановленому законом. |
Стаття 15. Повноваження Національної ради щодо організації та перспектив розвитку телерадіомовлення Повноваженнями Національної ради щодо організації та перспектив розвитку телерадіомовлення є: участь у розробці і реалізації державної політики у сфері телерадіомовлення; розробка і затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору ; здійснення аналізу стану телерадіомовлення в Україні; прийняття рішень про створення та розвиток каналів мовлення, мереж мовлення, телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу; визначення порядку технічної розробки багатоканальних телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу, та порядку проведення конкурсів на технічну розробку, обслуговування та експлуатацію таких телемереж; замовлення розробки висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для телерадіомовлення; сприяння включенню телерадіоорганізацій України до світового інформаційного простору і здійсненню їх діяльності відповідно до міжнародних стандартів; узагальнення практики застосування законодавства у сфері телерадіомовлення, участь у розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері; здійснення співробітництва з питань телебачення і радіомовлення з міжнародними організаціями, з органами державної влади та неурядовими організаціями інших країн; визначення порядку документування, формування, обліку та зберігання телерадіоорганізаціями копій (записів) програм і передач, що виходять в ефір, формування тимчасового архіву та архівного фонду телерадіоорганізацій відповідно до законодавства України; створення та утримання державного архіву телебачення і радіомовлення України у порядку встановленому законом. |
|
Стаття 22. Забезпечення прав телеглядачів і радіослухачів 5. Національна рада має право виступати засновником (співзасновником) друкованих засобів масової інформації. |
Стаття 22. Забезпечення прав телеглядачів і радіослухачів 5. Національна рада має право виступати засновником (співзасновником) друкованих засобів масової інформації. 6. "Вісник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення" є офіційним виданням, в якому оприлюднюються рішення Національної ради та інша інформація щодо діяльності Національної ради. |
|
Стаття 25. Фінансове забезпечення Національної ради 1. Діяльність Національної ради фінансується з Державного бюджету України. При цьому в Державному бюджеті України у видатках Національної ради передбачаються видатки за окремими бюджетними програмами на: управління у сфері телебачення і радіомовлення; офіційний моніторинг телерадіопрограм; розробку та реалізацію Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору , впровадження нових технологій і проведення досліджень щодо користування радіочастотним ресурсом для цілей телерадіомовлення; розробку висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення, необхідних для створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж; утримання державного архіву телебачення і радіомовлення України. |
Стаття 25. Фінансове забезпечення Національної ради 1. Діяльність Національної ради фінансується з Державного бюджету України. При цьому в Державному бюджеті України у видатках Національної ради передбачаються видатки за окремими бюджетними програмами на: управління у сфері телебачення і радіомовлення; офіційний моніторинг телерадіопрограм; розробку та реалізацію Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору , впровадження нових технологій і проведення досліджень щодо користування радіочастотним ресурсом для цілей телерадіомовлення; розробку висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для телерадіомовлення, необхідного для створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж; утримання державного архіву телебачення і радіомовлення України. |
| Закон України "Про телебачення і радіомовлення" | Закон України "Про телебачення і радіомовлення" |
|
Стаття 1. Визначення термінів 1. Для цілей цього Закону вживаються такі терміни: аудіовізуальний твір - частина телерадіопрограми, яка є об'єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними чи звуковими засобами та яка є результатом спільної діяльності авторів, виконавців та виробників; національний аудіовізуальний продукт - програми, фільми, аудіовізуальні твори, вироблені фізичними або юридичними особами України; програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення; |
Стаття 1. Визначення термінів 1. Для цілей цього Закону вживаються такі терміни: абонент - споживач програмної (інформаційної) послуги, який отримує програмну (інформаційну) послугу на підставі угоди з ліцензіатом, укладеної відповідно до чинного законодавства; адаптація змісту призначених для ретрансляції програм - форма пристосування змісту програм правовласників (виробників), які не підпадають під юрисдикцію країни, що входить до Європейського Союзу або країни, яка ратифікувалаЄвропейську конвенцію про транскордонне телебачення , і призначені для ретрансляції на території України, до чинного вітчизняного законодавства та приведення їх у відповідність до внутрішньодержавних правових стандартів; анонс - попереднє оголошення про фільм, передачу тощо; аудіовізуальний продукт (твір)- частина телерадіопрограми, яка є об'єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними чи звуковими засобами та яка є результатом спільної діяльності авторів, виконавців та виробників; види жанрів - жанровий розподіл програм та передач; види фільмів - розподіл фільмів за жанрами; дистриб'ютор - юридична або фізична особа, що має статус незалежного посередника, який здійснює покупку майнових прав на програми та/чи передачі суб'єкта господарювання з метою їх подальшої передачі іншому суб'єкту господарювання; іноземний аудіовізуальний продукт (аудіовізуальна продукція іноземного виробництва) - програми, передачі, фільми, аудіовізуальні твори, вироблені громадянином іноземної держави та/чи юридичною особою, яка створена в порядку та діє відповідно до законодавства іноземної держави; жанри - риси, притаманні аудіовізуальним творам, вибудованим на основі однакових закономірностей; інформаційно-аналітична передача - повідомлення простої первісної інформації, фактів, фіксування їх у різних формах, не вдаючись до поглибленого аналізу (інформаційна); повідомлення важливих політичних та суспільних явищ (подій), що відбулися за певний проміжок часу (аналітична); канал конвертації - номер каналу та відповідна смуга частот згідно з міжнародним частотним планом телевізійних каналів стандарту D/K OIRT, який після перетворення (конвертації) частоти ефірного або супутникового сигналу з телепрограмою гарантує передачу (ретрансляцію) в багатоканальній кабельній телемережі цієї ж однієї телепрограми в стандарті аналогового телебачення звичайної чіткості; культурно-мистецька передача - повідомлення інформації про літературу, музику, танці, театр, кіно, архітектуру, скульптуру, декоративне мистецтво та інші різновиди діяльності людини, об'єднані в якості художньо-образних форм пізнання світу; ліцензування провайдерів програмної послуги - видача, продовження, переоформлення, анулювання ліцензій провайдера програмної послуги, внесення змін до ліцензій провайдера програмної послуги, видача дублікатів ліцензій провайдера програмної послуги, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов і умов ліцензії, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов і умов ліцензії, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері телебачення і радіомовлення; мовлення (кабельне) - мовлення з використанням ресурсу багатоканальної телемережі (мереж кабельного мовлення) в межах території розташування цієї багатоканальної кабельної телемережі (мереж кабельного мовлення); національний аудіовізуальний продукт (продукт вітчизняного виробництва) - програми, передачі, фільми, аудіовізуальні твори, вироблені громадянином (громадянами) України та/чи юридичною особою (особами) України, яка (які) створена (створені) відповідно до законодавства; науково-просвітницька передача- повідомлення інформації на історичні теми, з питань культури, економіки тощо; публіцистична передача - повідомлення інформації, у якій висвітлюються актуальні соціально-політичні та інші проблеми сучасності; програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), анонсів, фільмів, реклами тощо, яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення; ресурс багатоканальної телемережі - наявна в багатоканальній кабельній телемережі пропускна спроможність (смуга частот або кількість каналів конвертації, символьна швидкість) кабельних ліній з металевими жилами, оптичними волокнами, підсилювачів, перетворювачів сигналу, розподільчого та іншого спеціального обладнання, яка використовується для трансляції програм мовлення (кабельного) та/або ретрансляції телерадіопрограм; розважальна передача - повідомлення інформації гумористичного характеру; телемагазин - форма дистанційної торгівлі з розповсюдженням телеканалами безпосередніх пропозицій споживачам (телеглядачам) для доставки їм додому за оплату товарів чи послуг (у тому числі нерухомого майна); фільм - аудіовізуальний твір, виготовлений у художній, хронікально-документальній, науково-популярній, учбовій (навчальній), анімаційній, телевізійній або іншій формі на основі творчого задуму; складається із зображень, зафіксованих на кіноплівці чи інших видах носіїв, поєднаних у тематичне ціле послідовно зв'язаними між собою кадрами і призначений для сприйняття за допомогою відповідних технічних пристроїв. |
|
Стаття 3. Законодавство про телебачення і радіомовлення 1. Законодавство України про телебачення і радіомовлення складається з Конституції України , Закону України "Про інформацію" , цього Закону, законів України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" , "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" , "Про телекомунікації" ,"Про радіочастотний ресурс України" , міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. |
Стаття 3. Законодавство про телебачення і радіомовлення 1. Законодавство України про телебачення і радіомовлення складається з Конституції України , Закону України "Про інформацію" , цього Закону, законів України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" , "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" , "Про телекомунікації" ,"Про радіочастотний ресурс України" , "Про рекламу" , міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. |
|
Стаття 9. Захист інтересів держави та національного телерадіовиробництва 1. У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт або музичні твори українських авторів чи виконавців. |
Стаття 9. Захист інтересів держави та національного телерадіовиробництва 1. У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт або музичні твори українських авторів чи виконавців, в тому числі, у проміжках часу між 07:00 та 23:00. |
|
Стаття 10. Вживання мов в інформаційній діяльності телерадіоорганізацій 2. Мовлення на певні регіони може здійснюватися також мовою національних меншин, що компактно проживають на даній території. 3. Якщо мова оригіналу (або дублювання) фільму та/чи іншої програми (передачі) не є українською, такі фільми та/чи програми (передачі) транслюються за умови звукового дублювання їх державною мовою. 4. Для загальнонаціонального мовлення частка ефірного часу, коли мовлення ведеться українською мовою, має становити не менше 75 відсотків загального обсягу добового мовлення. |
Стаття 10. Вживання мов в інформаційній діяльності телерадіоорганізацій 2. Мовлення на певні регіони може здійснюватися регіональною мовою або мовою меншин, в межах територій, на яких такі мови використовуються. 3. Вилучити. 4. Вилучити. |
|
Стаття 12. Заснування телерадіоорганізацій та вимоги до їх установчих і статутних документів 2. В Україні забороняється заснування телерадіоорганізацій: органами державної влади та органами місцевого самоврядування, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати телерадіоорганізації; юридичними особами, статутні документи яких не передбачають можливість створення телерадіоорганізацій; іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства; політичними партіями, профспілковими, релігійними організаціями та юридичними особами, яких вони заснували; громадянами, які за вироком суду відбувають покарання у місцях позбавлення волі або визнані судом недієздатними. 3. Участь іноземних фізичних та/чи юридичних осіб у статутному фонді телерадіоорганізацій регулюєтьсяГосподарським кодексом України . |
Стаття 12. Заснування телерадіоорганізацій та вимоги до їх установчих і статутних документів 2. В Україні забороняється заснування телерадіоорганізацій: органами державної влади та органами місцевого самоврядування, якщо рішення про їх створення не передбачає повноважень засновувати телерадіоорганізації; юридичними особами, статутні документи яких не передбачають можливість створення телерадіоорганізацій; іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства; політичними партіями, профспілковими, релігійними організаціями та юридичними особами, яких вони заснували; громадянами, які за вироком суду відбувають покарання у місцях позбавлення волі або визнані судом недієздатними. 3. Не можуть бути засновниками та/чи учасниками (власниками) суб'єктів інформаційної діяльності іноземні фізичні та/чи юридичні особи, частки яких до статутного фонду суб'єктів інформаційної діяльності перевищують 30%. |
|
Стаття 22. Створення і розвиток каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж 2. На підставі рішення про створення каналу мовлення, мережі мовлення або багатоканальної телемережі, яка передбачає використання радіочастотного ресурсу України, Національна рада звертається до органів радіочастотного планування з поданням про розробку висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення в порядку, визначеному Законом України "Про радіочастотний ресурс України" , і після надання цих висновків оголошує відповідний конкурс (конкурси) на отримання ліцензії (ліцензій) на мовлення. 11. Кошти на розробку висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення, необхідних для передбаченого Планом розвитку створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та багатоканальних телемереж, передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком у видатках Національної ради. |
Стаття 22. Створення і розвиток каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж 2. На підставі рішення про створення каналу мовлення, мережі мовлення або багатоканальної телемережі, яка передбачає використання радіочастотного ресурсу України Національна рада звертається до органів радіочастотного планування з поданням про розробку висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для телерадіомовлення в порядку визначеному Законом України"Про радіочастотний ресурс України" , і після надання цих висновків оголошує відповідний конкурс (конкурси) на отримання ліцензії (ліцензій) на мовлення. 11. Кошти на розробку висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для телерадіомовлення, необхідного для передбаченого Планом розвитку створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та багатоканальних телемереж, передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком у видатках Національної ради. |
|
Стаття 23. Ліцензування мовлення 3. Залежно від організаційно-технологічних особливостей розповсюдження програм Національна рада видає ліцензії на такі види мовлення: супутникове; ефірне; кабельне; проводове; багатоканальне. 4. Залежно від території розповсюдження програм визначається територіальна категорія мовлення та територіальна категорія каналу мовлення або багатоканальної телемережі: загальнонаціональне мовлення - мовлення не менше, ніж на дві третини населення кожної з областей України; регіональне мовлення - мовлення на регіон (область, декілька суміжних областей), але менше, ніж на половину областей України; місцеве мовлення - мовлення на один чи кілька суміжних населених пунктів, яке охоплює не більше половини території області; закордонне мовлення - мовлення на територію поза межами державного кордону України. 8. Без конкурсів здійснюється видача ліцензій на: супутникове мовлення; кабельне мовлення; проводове мовлення; ефірне мовлення на каналі мовлення багатоканальної ефірної телемережі у випадку, передбаченому частиною дев'ятою статті 22 цього Закону. 9. Ліцензія на мовлення, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом дозволів на їх експлуатацію. |
Стаття 23. Ліцензування мовлення 3. Залежно від організаційно-технологічних особливостей розповсюдження програм Національна рада видає ліцензії на: супутникове мовлення; ефірне мовлення; кабельне мовлення; проводове мовлення; багатоканальне мовлення. Залежно від способу передачі (прийняття) аудіовізуальної інформації існують такі види мовлення: телевізійне; звукове; телетекст; RDS (Radio Data System) тощо. 4. Залежно від території розповсюдження програм визначається територіальна категорія мовлення та територіальна категорія каналу мовлення або багатоканальної телемережі: загальнонаціональне мовлення - мовлення не менше, ніж на дві третини населення кожної з областей України; регіональне мовлення - мовлення на регіон (область, декілька суміжних областей), але менше, ніж на половину областей України; місцеве мовлення - мовлення на один чи кілька суміжних населених пунктів, яке охоплює не більше половини території області; закордонне мовлення - мовлення на територію поза межами державного кордону України; територія розташування (прийому) багатоканальної мережі. 8. Без конкурсів здійснюється видача: ліцензій на супутникове мовлення; ліцензій на кабельне мовлення; ліцензій на проводове мовлення; ліцензій на ефірне мовлення на каналі мовлення багатоканальної ефірної телемережі у випадку, передбаченому частиною дев'ятою статті 22 цього Закону; ліцензій провайдера програмної послуги. 9. Ліцензія на мовлення та/чи провайдера програмної послуги, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом дозволів на їх експлуатацію. |
|
Стаття 24. Заява про видачу (продовження) ліцензії на мовлення 1. Юридична особа (суб'єкт господарювання), яка має на меті отримати (продовжити) ліцензію на мовлення, подає до Національної ради заяву про видачу (продовження) ліцензії за встановленою формою. 2. У заяві повинні міститися такі дані: а) відомості про засновника (засновників) та власника (власників) телерадіоорганізації (для юридичних осіб - назва, юридична адреса, банківські реквізити, а для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса) і відомості про розподіл часток статутного фонду; для акціонерного товариства - повний список акціонерів, які володіють пакетами акцій більш як по 5 відсотків; б) відомості про особовий склад керівних та наглядових органів телерадіоорганізації: керівник організації, склад ради директорів, склад наглядової ради тощо (для кожної з осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса); в) назва організації, її юридична адреса, банківські реквізити, контактні телефони та інші вихідні дані (логотип, позивні, емблема тощо); г) вид мовлення відповідно до вимог статті 23 цього Закону; ґ) передбачувана територія розповсюдження програм відповідно до вимог статті 23 цього Закону; д) порядок розгляду заяви - за конкурсом на отримання ліцензії або на позаконкурсних засадах відповідно до вимог статей 22 і 25 цього Закону та рішення Національної ради; е) характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі: для наземного ефірного та мережного мовлення - частота (частоти), місцезнаходження та потужність передавача (передавачів), територія впевненого прийому сигналу; для супутникового мовлення - відомості про параметри супутникового каналу мовлення та територію охоплення; для мовлення в багатоканальних телемережах та багатоканального мовлення - оператор телекомунікацій, що здійснює обслуговування і експлуатацію телемережі, місцезнаходження головної станції багатоканальної мережі, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної мережі, територія розташування (прийому) багатоканальної мережі; є) періодичність, час, обсяги та сітка мовлення; ж) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі; з) кількість домогосподарств на передбачуваній території розповсюдження програм. 3. Телерадіоорганізація до заяви про видачу (продовження) ліцензії додає: копії затверджених у встановленому порядку установчих та статутних документів телерадіоорганізації як суб'єкта господарювання; копію свідоцтва про реєстрацію телерадіоорганізації як суб'єкта інформаційної діяльності (в разі наявності); орієнтовний штатний розклад телерадіоорганізації; програмну концепцію мовлення відповідно до вимог статті 28 цього Закону. 5. Для забезпечення дотримання визначених законодавством антимонопольних обмежень та обмежень стосовно частки іноземних власників у статутному фонді телерадіоорганізації Національна рада має право: додатково запитати і отримати від телерадіоорганізації інформацію щодо розподілу часток статутних фондів юридичних осіб, які є її засновниками або власниками, зокрема акціонерами; запитати висновок органів Антимонопольного комітету України щодо монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції в інформаційній сфері. |
Стаття 24. Заява про видачу (продовження) ліцензії на мовлення та/чи провайдера програмної послуги 1. Юридична особа (суб'єкт господарювання), яка має на меті отримати (продовжити) ліцензію на мовлення та/чи провайдера програмної послуги, подає до Національної ради заяву про видачу (продовження) ліцензії за встановленою формою. 2. У заяві повинні міститися такі дані: а) відомості про засновника (засновників) та власника (власників) телерадіоорганізації та/чи суб'єкта господарювання (для юридичних осіб - назва, юридична адреса, банківські реквізити, а для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса) і відомості про розподіл часток статутного фонду; для акціонерного товариства - повний список акціонерів, які володіють пакетами акцій більш як по 5 відсотків; б) відомості про особовий склад керівних та наглядових органів телерадіоорганізації та/чи суб'єкта господарювання: керівник організації, склад ради директорів, склад наглядової ради тощо (для кожної з осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса); в) назва організації, її юридична адреса, банківські реквізити, контактні телефони та інші вихідні дані (логотип, позивні, емблема тощо); г) вид мовлення (інформаційної діяльності) відповідно до вимог статті 23 цього Закону; ґ) передбачувана територія розповсюдження програм відповідно до вимог статті 23 цього Закону; д) порядок розгляду заяви - за конкурсом на отримання ліцензії або на позаконкурсних засадах відповідно до вимог статей 22 і 25 цього Закону та рішення Національної ради; е) характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі: для наземного ефірного та мережного мовлення - частота (частоти), місцезнаходження та потужність передавача (передавачів), територія впевненого прийому сигналу; для супутникового мовлення - відомості про параметри супутникового каналу мовлення та територію охоплення; для мовлення в багатоканальних телемережах та багатоканального мовлення - оператор телекомунікацій, що здійснює обслуговування і експлуатацію телемережі, місцезнаходження головної станції багатоканальної мережі, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної мережі територія розташування (прийому) багатоканальної мережі; є) періодичність, час, обсяги та сітка мовлення; ж) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі; з) кількість домогосподарств на передбачуваній території розповсюдження програм. 3. Телерадіоорганізація та/чи суб'єкт господарювання до заяви про видачу (продовження) ліцензії додає: копії затверджених у встановленому порядку установчих та статутних документів телерадіоорганізації як суб'єкта господарювання; копію свідоцтва про реєстрацію телерадіоорганізації як суб'єкта інформаційної діяльності (в разі наявності); орієнтовний штатний розклад телерадіоорганізації; програмну концепцію мовлення відповідно до вимог статті 28 цього Закону. інші документи, які підтверджують дані, визначені частиною 2 цієї статті. Перелік цих документів визначається Національною радою. Суб'єкт господарювання на додаток до цих документів подає: загальну концепцію пакетування (перелік) програм, придбаних для ретрансляції; документи, які підтверджують придбання та право на розповсюдження (ретрансляцію) програм іншого мовника. 5. Для забезпечення дотримання визначених законодавством антимонопольних обмежень та обмежень стосовно частки іноземних власників у статутному фонді заявника Національна рада має право: додатково запитати і отримати від заявника інформацію щодо розподілу часток статутних фондів юридичних осіб, які є її засновниками або власниками, зокрема акціонерами; запитати висновок органів Антимонопольного комітету України щодо монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції в інформаційній сфері. |
|
Стаття 25. Конкурс на отримання ліцензії на мовлення 10. Наявність заяви лише одного претендента не дає підстав для продовження граничного терміну прийому заяв, відкладення проведення конкурсу на певний строк, зміни конкурсних умов, припинення проведення конкурсу. |
Стаття 25. Конкурс на отримання ліцензії на мовлення 10. Наявність заяви лише одного претендента не дає підстав для продовження граничного терміну прийому заяв, відкладення проведення конкурсу на певний строк, зміни конкурсних умов, припинення проведення конкурсу та для визначення цього претендента переможцем конкурсного відбору. |
|
Стаття 28. Програмна концепція мовлення телерадіоорганізації 2. Програмна концепція мовлення телерадіоорганізації визначає: частку програм власного виробництва; мінімальну частку національного аудіовізуального продукту; максимальну частку аудіовізуальної продукції іноземного виробництва; максимальні обсяги ретрансляції та орієнтовний перелік (за жанрами) програм та передач, які передбачається ретранслювати; жанровий розподіл програм та передач. 4. Ліцензіати (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07.00 та 23.00 повинні дотримуватися таких пропорцій між українськими та іноземними програмами: програми європейського виробництва повинні становити не менше 80 відсотків, у тому числі не менше 50 відсотків - програми українського виробництва; у радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення. 8. Ліцензіат зобов'язаний дотримуватися визначеної програмної концепції мовлення. |
Стаття 28. Програмна концепція мовлення телерадіоорганізації 2. Програмна концепція мовлення телерадіоорганізації визначає: частку власного продукту телерадіоорганізацій; мінімальну частку національного аудіовізуального продукту; максимальну частку аудіовізуальної продукції іноземного виробництва; максимальні обсяги ретрансляції та орієнтовний перелік (за жанрами) програм та передач, які передбачається ретранслювати; жанровий розподіл програм та передач. 4. Ліцензіати (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07.00 та 23.00 повинні дотримуватися таких пропорцій між національним аудіовізуальним продуктом та іноземним аудіовізуальним продуктом: іноземний аудіовізуальний продукт має становити не менше 80 відсотків, у тому числі не менше 50 відсотків - національний аудіовізуальний продукт; у радіопрограмах національний аудіопродукт має становити не менше 50 відсотків загального добового обсягу мовлення. 8. Ліцензіат зобов'язаний дотримуватися визначеної програмної концепції мовлення. За порушення визначеної ліцензією програмної концепції мовлення Національна рада застосовує санкції відповідно до цього Закону. |
|
Стаття 29. Залишення заяви про видачу ліцензії на мовлення без розгляду 1. Заява про видачу ліцензії на мовлення залишається без розгляду, якщо: а) заяву подано (підписано) особою, яка не має на це повноважень; б) заяву подано з порушеннями вимог статті 24 цього Закону; в) раніше видано ліцензію телерадіоорганізації з тією ж назвою і на тій же території мовлення. 4. Якщо причини, що були підставою для залишення заяви без розгляду, було усунуто до завершення терміну подачі заяв для участі у конкурсі на отримання ліцензій, телерадіоорганізація допускається до участі в конкурсі. |
Стаття 29. Залишення заяви про видачу ліцензії на мовлення та провайдера програмної послуги без розгляду 1. Заява про видачу ліцензії на мовлення залишається без розгляду, якщо: а) заяву подано (підписано) особою, яка не має на це повноважень; б) заяву подано з порушеннями вимог статті 24 цього Закону; в) раніше видано ліцензію телерадіоорганізації та/чи провайдеру програмної послуги з тією ж назвою і на тій же території мовлення. 4. Якщо причини, що були підставою для залишення заяви без розгляду, було усунуто до завершення терміну подачі заяв для участі у конкурсі на отримання ліцензій, телерадіоорганізація та/чи провайдер програмної послуги допускається до участі в конкурсі. |
|
Стаття 30. Відмова у видачі ліцензії на мовлення 1. При проведенні конкурсу на видачу ліцензії на мовлення підставою для відмови у видачі ліцензії є перемога іншого заявника за результатами конкурсного відбору. 3. Рішення про відмову у видачі ліцензії на мовлення приймається Національною радою за результатами розгляду заяви і протягом п'яти робочих днів після протокольного оформлення цього рішення надсилається заявникові у письмовій формі із зазначенням підстав відмови. |
Стаття 30. Відмова у видачі ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги 1. При проведенні конкурсу на видачу ліцензії на мовлення підставою для відмови у видачі ліцензії є перемога іншого заявника за результатами конкурсного відбору. Наявність заяви лише одного претендента не дає підстав для визначення цього претендента переможцем конкурсного відбору. 3. Рішення про відмову у видачі ліцензії на мовлення та/чи ліцензії провайдера програмної послуги приймається Національною радою за результатами розгляду заяви і протягом п'яти робочих днів після протокольного оформлення цього рішення надсилається заявникові у письмовій формі із зазначенням підстав відмови. |
|
Стаття 31. Плата за видачу, продовження, переоформлення та видачу дубліката ліцензії на мовлення 1. За видачу і продовження строку дії ліцензій на мовлення телерадіоорганізації сплачують ліцензійний збір. 4. За переоформлення ліцензії на мовлення або видачу дубліката ліцензії на мовлення справляється плата в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 5. За переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення справляється плата в розмірі ліцензійного збору, передбаченого за видачу відповідної ліцензії на багатоканальне мовлення. |
Стаття 31. Плата за видачу, продовження, переоформлення та видачу дубліката ліцензії на мовлення та/чи провайдера програмної послуги 1. За видачу і продовження строку дії ліцензій на мовлення та/чи провайдера програмної послуги телерадіоорганізації сплачують ліцензійний збір. 4. За переоформлення ліцензії на мовлення та/чи провайдера програмної послуги або видачу дубліката ліцензії на мовлення та/чи провайдера програмної послуги справляється плата в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 5. За переоформлення ліцензії на мовлення та/чи провайдера програмної послуги у зв'язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення справляється плата в розмірі ліцензійного збору, передбаченого за видачу відповідної ліцензії на багатоканальне мовлення. |
|
Стаття 32. Видача ліцензії на мовлення 2. При позаконкурсному розгляді заяви про видачу ліцензії на мовлення Національна рада приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії відповідно до вимог статті 30 цього Закону. 3. Ліцензія на мовлення видається заявнику на підставі рішення Національної ради про видачу ліцензії не пізніше ніж у десятиденний термін після внесення ним ліцензійного збору, що підтверджується відповідним документом органу Державного казначейства України. У разі, якщо Національна рада прийняла рішення про інший порядок сплати ліцензійного збору, ліцензія видається заявнику не пізніше ніж у тридцятиденний термін після прийняття рішення про видачу ліцензії на мовлення. |
Стаття 32. Видача ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги 2. При позаконкурсному розгляді заяви про видачу ліцензії на мовлення та/або провайдера програмної послуги Національна рада приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії відповідно до вимог статті 30 цього Закону. 3. Ліцензія на мовлення та/або провайдера програмної послуги видається заявнику на підставі рішення Національної ради про видачу ліцензії не пізніше ніж у десятиденний термін після внесення ним ліцензійного збору що підтверджується відповідним документом органу Державного казначейства України. У разі, якщо Національна рада прийняла рішення про інший порядок сплати ліцензійного збору, ліцензія видається заявнику не пізніше, ніж у тридцятиденний термін після прийняття рішення про видачу ліцензії на мовлення та/або провайдера програмної послуги. |
|
Стаття 33. Продовження строку дії ліцензії на мовлення 3. Заява про продовження строку дії ліцензії на мовлення розглядається і рішення щодо неї приймається не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії ліцензії. 5. При розгляді заяви та прийнятті рішення про продовження дії ліцензії на мовлення Національна рада не може змінювати умови ліцензії, крім випадків, коли: по закінченні строку дії ліцензії відбувається перехід від аналогового до цифрового мовлення в порядку, визначеному статтею 22 цього Закону; необхідність зміни технічних характеристик мовлення зумовлена внесенням відповідних змін доНаціональної таблиці розподілу смуг радіочастот України та/або Плану використання радіочастотного ресурсу України ; умови ліцензії не відповідають вимогам закону; зміни умов ліцензії запропоновані ліцензіатом і підтримані Національною радою. 6. Ліцензія на мовлення з продовженим строком дії вручається ліцензіату Національною радою не раніше ніж в останній робочий день строку дії попередньої ліцензії за умови сплати ліцензійного збору відповідно до вимог статті 30 цього Закону. 7. Національна рада може прийняти рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення лише за умови, якщо: а) ліцензіат подав заяву на продовження строку дії ліцензії пізніше, ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії; б) протягом дії ліцензії ліцензіат порушував умови ліцензії та вимоги чинного законодавства. Ці порушення повинні бути підтверджені рішеннями та санкціями Національної ради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або відповідними судовими рішеннями; в) ліцензіат не відповідає вимогам статті 9 або частини другої статті 12 цього Закону. 8. Відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення можна оскаржити до суду у тримісячний термін. 9. Організація, якій відмовлено у продовженні строку дії ліцензії на мовлення, не позбавляється права подавати заяви про видачу ліцензії і брати участь у конкурсах на отримання ліцензії на загальних підставах відповідно до вимог цього Закону. |
Стаття 33. Продовження строку дії ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги 3. Заява про продовження строку дії ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги розглядається і рішення щодо неї приймається не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії ліцензії. 5. При розгляді заяви та прийнятті рішення про продовження дії ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги Національна рада не може змінювати умови ліцензії, крім випадків, коли: по закінченні строку дії ліцензії відбувається перехід від аналогового до цифрового мовлення в порядку, визначеному статтею 22 цього Закону; необхідність зміни технічних характеристик мовлення зумовлена внесенням відповідних змін до Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України та/абоПлану використання радіочастотного ресурсу України умови ліцензії не відповідають вимогам закону; зміни умов ліцензії запропоновані ліцензіатом і підтримані Національною радою. 6. Ліцензія на мовлення та/або провайдера програмної послуги з продовженим строком дії вручається ліцензіату Національною радою не раніше, ніж в останній робочий день строку дії попередньої ліцензії за умови сплати ліцензійного збору відповідно до вимог статті 30 цього Закону. 7. Національна рада може прийняти рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги лише за умови, якщо: а) ліцензіат подав заяву на продовження строку дії ліцензії пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії; б) протягом дії ліцензії ліцензіат порушував умови ліцензії та вимоги чинного законодавства. Ці порушення повинні бути підтверджені рішеннями та санкціями Національної ради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або відповідними судовими рішеннями; в) ліцензіат не відповідає вимогам статті 9 або частини другої статті 12 цього Закону. 8. Відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги можна оскаржити до суду у тримісячний термін. 9. Організація, якій відмовлено у продовженні строку дії ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги, не позбавляється права подавати заяви про видачу ліцензії і брати участь у конкурсах на отримання ліцензії на загальних підставах відповідно до вимог цього Закону. |
|
Стаття 34. Видача дубліката ліцензії на мовлення 1. У разі втрати чи пошкодження ліцензії телерадіоорганізація зобов'язана звернутися до Національної ради із заявою про видачу дубліката ліцензії за встановленою Національною радою формою. Пошкоджена ліцензія додається до заяви. Приймаючи заяву про видачу дубліката ліцензії на мовлення, Національна рада реєструє її та видає ліцензіату довідку про її реєстрацію. 2. Національна рада розглядає заяву про видачу дубліката ліцензії на мовлення і приймає рішення про видачу дубліката ліцензії протягом 10 днів з дня реєстрації заяви. Протягом п'яти днів після прийняття рішення про видачу дубліката ліцензії на мовлення Національна рада письмово повідомляє про це заявника і видає йому дублікат ліцензії на мовлення. 3. До отримання дубліката ліцензії на мовлення діяльність телерадіоорганізації здійснюється на підставі виданої Національною радою довідки про реєстрацію заяви про видачу дубліката ліцензії на мовлення. |
Стаття 34. Видача дубліката ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги 1. У разі втрати чи пошкодження ліцензії ліцензіат зобов'язаний звернутися до Національної ради із заявою про видачу дубліката ліцензії за встановленою Національною радою формою. Пошкоджена ліцензія додається до заяви. Приймаючи заяву про видачу дубліката ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги, Національна рада реєструє її та видає ліцензіату довідку про її реєстрацію. 2. Національна рада розглядає заяву про видачу дубліката ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги і приймає рішення про видачу дубліката ліцензії протягом 10 днів з дня реєстрації заяви. Протягом п'яти днів після прийняття рішення про видачу дубліката ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги Національна рада письмово повідомляє про це заявника і видає йому дублікат ліцензії на мовлення. 3. До отримання дубліката ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги діяльність ліцензіата здійснюється на підставі виданої Національною радою довідки про реєстрацію заяви про видачу дубліката ліцензії на мовлення. |
|
Стаття 35. Переоформлення ліцензії на мовлення 3. Підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути: а) організаційні зміни статусу та умов діяльності ліцензіата; б) наміри ліцензіата змінити організаційні чи технічні характеристики мовлення та внести відповідні зміни до умов ліцензії; в) необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв'язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення. 4. При виникненні підстав для переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата він зобов'язаний протягом 10 робочих днів подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії та відповідні документи або їх нотаріально засвідчені копії, які підтверджують зазначені зміни. 5. Національна рада розглядає заяву і приймає рішення про переоформлення ліцензії на мовлення протягом 10 робочих днів з дати надходження заяви. 6. Національна рада відмовляє у переоформленні ліцензії на мовлення і розпочинає дії стосовно анулювання ліцензії на мовлення, якщо зміни у складі засновників (співзасновників) та/або власників (співвласників) суперечать вимогам статей 8, 12 цього Закону. 11. Переоформлена ліцензія на мовлення видається ліцензіату не пізніше, ніж через 10 днів після прийняття Національною радою відповідного рішення за умови внесення ним сплати за переоформлення ліцензії відповідно до вимог статті 31 цього Закону. 12. Строк дії переоформленої ліцензії на мовлення не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлювалася. 13. У разі переоформлення ліцензії на мовлення Національна рада приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до Державного реєстру телерадіоорганізацій України . |
Стаття 35. Переоформлення ліцензії на мовлення та/ чи ліцензії провайдера програмної послуги 3. Підставами для переоформлення ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги можуть бути: а) організаційні зміни статусу та умов діяльності ліцензіата; б) наміри ліцензіата змінити організаційні чи технічні характеристики мовлення та внести відповідні зміни до умов ліцензії; в) необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв'язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення. 4. При виникненні підстав для переоформлення ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата він зобов'язаний протягом 10 робочих днів подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії та відповідні документи або їх нотаріально засвідчені копії, які підтверджують зазначені зміни. 5. Національна рада розглядає заяву і приймає рішення про переоформлення ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги протягом 10 робочих днів з дати надходження заяви. 6. Національна рада відмовляє у переоформленні ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги і розпочинає дії стосовно анулювання ліцензії на мовлення якщо зміни у складі засновників (співзасновників) та/або власників (співвласників) суперечать вимогам статей 8, 12 цього Закону. 11. Переоформлена ліцензія на мовлення та/або ліцензія провайдера програмної послуги видається ліцензіату не пізніше ніж через 10 днів після прийняття Національною радою відповідного рішення за умови внесення ним сплати за переоформлення ліцензії відповідно до вимог статті 31 цього Закону. 12. Строк дії переоформленої ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлювалася. 13. У разі переоформлення ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги Національна рада приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до Державного реєстру телерадіоорганізацій України . |
|
Стаття 37. Анулювання ліцензії на мовлення 1. Анулювання ліцензії на мовлення здійснюється Національною радою у випадках, передбачених цим Законом. 2. Національна рада анулює ліцензію на мовлення на підставі: а) клопотання ліцензіата про анулювання ліцензії; б) рішення про скасування державної реєстрації ліцензіата; в) несплати ліцензіатом ліцензійного збору у строки, встановлені відповідно до вимог цього Закону; г) відсутності передбаченого ліцензією мовлення протягом року від дня видачі ліцензії; ґ) рішення суду про втрату чинності ліцензії на мовлення. 5. Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі: а) факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі - неліцензіату з метою проведення нею інформаційної діяльності; б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; в) факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог; г) факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України; д) факту невідповідності ліцензіата визначеним статтею 12 цього Закону вимогам щодо заснування телерадіоорганізацій, обмеження частки власності іноземних фізичних та юридичних осіб в акціонерному або статутному фонді телерадіоорганізації, а також до установчих і статутних документів телерадіоорганізації. 6. Виконання рішення суду про анулювання ліцензії на мовлення здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог законодавства. |
Стаття 37. Анулювання ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги 1. Анулювання ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги здійснюється Національною радою у випадках, передбачених цим Законом. 2. Національна рада анулює ліцензію на мовлення та ліцензію провайдера програмної послуги на підставі: а) клопотання ліцензіата про анулювання ліцензії; б) рішення про скасування державної реєстрації ліцензіата; в) несплати ліцензіатом ліцензійного збору у строки, встановлені відповідно до вимог цього Закону; г) відсутності передбаченого ліцензією мовлення протягом року від дня видачі ліцензії; ґ) рішення суду про втрату чинності ліцензії на мовлення; д) факту передачі ліцензіатом ліцензії іншій юридичній або фізичній особі - неліцензіату з метою проведення нею інформаційної діяльності; е) факту несвоєчасного подання ліцензіатом заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; є) факту невиконання ліцензіатом рішень, розпоряджень, повідомлень Національної ради про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог та/або повідомлень представника Національної ради про порушення ліцензіатами законодавства та/або ліцензійних умов і умов ліцензії; ж) факту порушення ліцензіатом законодавства про суспільну мораль; з) факту порушення ліцензіатом законодавства про рекламу; и) факту порушення ліцензіатом законодавства про мову; і) факту відмови ліцензіатом або уповноваженою ним особою у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України; й) факту невідповідності ліцензіата визначеним статтею 12 цього Закону вимог щодо заснування телерадіоорганізацій обмеження частки власності іноземних фізичних та юридичних осіб в акціонерному або статутному фонді телерадіоорганізацій, а також до установчих і статутних документів телерадіоорганізацій; к) факту порушення ліцензіатом законодавства про вибори; л) інших випадків, передбачених цим Законом та чинним законодавством. 5. Вилучити. 6. Виконання рішення Національної ради про анулювання ліцензії на мовлення та/або ліцензії провайдера програмної послуги здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог законодавства. |
|
Стаття 38. Державна реєстрація та ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України 1. Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на мовлення, підлягають державній реєстрації як суб'єкти інформаційної діяльності. |
Стаття 38. Державна реєстрація та ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги України 1. Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на мовлення та/чи ліцензію провайдера програмної послуги, підлягають державній реєстрації як суб'єкти інформаційної діяльності. |
|
Стаття 40. Ліцензування провайдерів програмної послуги 2. Ліцензування діяльності (мовлення) кабельного телебачення і радіомовлення здійснюється за реєстраційним принципом. Ліцензія видається без конкурсу на підставі заяви на термін 10 років. |
Стаття 40. Ліцензування провайдерів програмної послуги 2. Ліцензування діяльності (мовлення) кабельного телебачення і радіомовлення здійснюється за реєстраційним принципом. Ліцензія видається без конкурсу на підставі заяви на термін 10 років. Після закінчення строку дії ліцензія провайдера програмної послуги втрачає чинність, за винятком випадків, коли вчасно подана ліцензіатом заява про продовження дії ліцензії не була розглянута Національною радою у визначені цим Законом строки. У цих випадках ліцензія залишається чинною до прийняття Національною радою рішення про продовження дії ліцензії або про відмову у продовженні дії ліцензії відповідно до вимог цього Закону. |
|
Стаття 59. Обов'язки телерадіоорганізації 1. Телерадіоорганізація зобов'язана: |
Стаття 59. Обов'язки ліцензіатів 1. Ліцензіати зобов'язані: |
|
Стаття 72. Санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення 1. Санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради. 6. Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення. 10. Розміри штрафів встановлюються Національною радою за погодженням з Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог законодавства. 12. Якщо порушення не були усунені після попередження та стягнення штрафу, Національна рада подає до суду справу про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або справу про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги. |
Стаття 72. Санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення 1. Санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням Національної ради. 6. Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на мовлення або ліцензії провайдера програмної послуги. 10. Розміри штрафів встановлюються рішенням Національної ради, але не більше 25% ліцензійного збору, сплаченого за отримання відповідної ліцензії на мовлення, або ліцензії провайдера програмної послуги. Сума штрафу зараховується на рахунок позабюджетного державного фонду Національної ради. 12. Якщо порушення не були усунені після попередження та стягнення штрафу, Національна рада анулює ліцензію на мовлення телерадіоорганізації або ліцензію провайдера програмної послуги. 13. Рішення про анулювання ліцензії на мовлення або ліцензії провайдера програмної послуги може бути оскаржене в судовому порядку. |
| Закон України "Про рекламу" | Закон України "Про рекламу" |
|
Стаття 13. Реклама на телебаченні і радіо 5. Трансляція концертно-видовищних програм, передач може перериватися рекламою за умови, що між рекламними вставками програма, передача триває не менше 30 хвилин. Реклама під час трансляції спортивних програм, передач розміщується в перервах між їх частинами. Під час трансляції кіно- і телефільмів реклама розміщується перед початком фільму та/або після закінчення фільму. Трансляція кіно- і телефільмів, за умови їх тривалості до 42 хвилин, не може перериватися рекламою або будь-яким редакційним, авторським чи інформаційним матеріалом (включаючи анонси програм, передач). Трансляція кіно- і телефільмів, за умови їх тривалості від 42 до 70 хвилин, може перериватися рекламою або будь-яким редакційним, авторським чи інформаційним матеріалом (включаючи анонси програм, передач) один раз, за умови їх тривалості від 70 до 90 хвилин - два рази. Трансляція кіно- і телефільмів тривалістю понад 90 хвилин може перериватися рекламою або будь-яким редакційним, авторським чи інформаційним матеріалом (включаючи анонси програм, передач) кожні 30 хвилин за умови, що після останньої перерви фільм продовжується не менше 20 хвилин включно. |
Стаття 13. Реклама на телебаченні і радіо 5. Трансляція концертно-видовищних програм, передач може перериватися рекламою за умови, що між рекламними вставками програма, передача триває не менше 30 хвилин. Реклама під час трансляції спортивних програм, передач розміщується в перервах між їх частинами. Під час трансляції кіно- і телефільмів реклама розміщується перед початком фільму та/або після закінчення фільму. Трансляція кіно- і телефільмів, за умови їх тривалості до 42 хвилин, не може перериватися рекламою або будь-яким редакційним, авторським чи інформаційним матеріалом (включаючи анонси програм, передач). Трансляція кіно- і телефільмів, за умови їх тривалості від 42 до 70 хвилин, може перериватися рекламою або будь-яким редакційним, авторським чи інформаційним матеріалом (включаючи анонси програм, передач) один раз, за умови їх тривалості від 70 до 90 хвилин - два рази. Трансляція кіно- і телефільмів тривалістю понад 90 хвилин може перериватися рекламою або будь-яким редакційним, авторським чи інформаційним матеріалом (включаючи анонси програм, передач) кожні 30 хвилин за умови, що після останньої перерви фільм продовжується не менше 20 хвилин включно. Початком фільму вважається перший кадр зображувального або звукового ряду незалежно від того, чи це титри, зображення чи фонограма. Кінцем фільму вважається останній кадр зображувального або звукового ряду, включаючи титри і знак охорони авторського права. |
| Закон України "Про радіочастотний ресурс України" | Закон України "Про радіочастотний ресурс України" |
|
Стаття 24. Повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення: 1) надає пропозиції доНаціональної таблиці розподілу смуг радіочастот України і Плану використання радіочастотного ресурсу України та бере участь у розробці цих документів з урахуванням потреб телерадіомовлення; 2) погоджує проект Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України та Плану використання радіочастотного ресурсу України відповідно до вимог цього Закону; 3) визначає відповідно до законодавства про радіочастотний ресурс України користувачів радіочастотного ресурсу України у смугах радіочастот, виділених для каналів мовлення, мереж мовлення; 4) замовляє розробку висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення. |
Стаття 24. Повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення: 1) надає пропозиції доНаціональної таблиці розподілу смуг радіочастот України і Плану використання радіочастотного ресурсу України та бере участь у розробці цих документів з урахуванням потреб телерадіомовлення; 2) погоджує проект Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України та Плану використання радіочастотного ресурсу України відповідно до вимог цього Закону; 3) визначає відповідно до законодавства про радіочастотний ресурс України користувачів радіочастотного ресурсу України у смугах радіочастот, виділених для каналів мовлення, мереж мовлення; 4) замовляє розробку висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для телерадіомовлення. |
|
Стаття 50. Особливості використання радіочастотного ресурсу України для потреб телерадіомовлення 3. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення замовляє розробку висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення. |
Стаття 50. Особливості використання радіочастотного ресурсу України для потреб телерадіомовлення 3. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення замовляє розробку висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для телерадіомовлення. |
| Начальник юридичного управління | М.Пушкаренко |