На виконання доручень Адміністрації Президента України від 05.03.2004 N 22/028919-26 та N 22/028920-26 Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув звернення громадянина Калениченка П.А. від 23.02.2004 і повідомляє наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України від 03.07.96 N 270/96-ВР "Про рекламу" (у редакції Закону України від 03.02.2004 N 1407-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності") застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до чинного законодавства України про мови.

Зазначимо, що нормативно-правовим актом, який на сьогоднішній день регулює відносини щодо застосування та розвитку мови в України, є Закон України від 28.10.89 N 8312-XI "Про мови в Українській РСР" (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 28.02.95 N 75/95-ВР та від 06.03.2003 N 594-IV) .

У статті 35 Закону "Про мови в Українській РСР" визначено, що тексти офіційних оголошень, повідомлень, плакатів, афіш, реклами і т.ін. виконуються українською мовою. Поряд з текстом, викладеним українською мовою, може бути вміщено його переклад іншою мовою.

Отже, на думку Держпідприємництва України, Закон України від 03.07.96 N 270/96-ВР "Про рекламу" не порушує норми Конституції України в частині отримання споживачами необхідної, повної та достовірної інформації про рекламовані товари (роботи, послуги) та їх виробника.