Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист від 25.01.2005 р. щодо окремих питань застосування законодавства з питань оподаткування та в межах своєї компетенції повідомляє таке.

Що стосується єдиного виду звітності, то порядок подання та форми звітності встановлюються спеціальним законодавством окремо за кожним видом платежу. Законом України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) визначено перелік контролюючих органів, які у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. При цьому, кожен з контролюючих органів відповідає за конкретні види платежів. Крім того, при розгляді зазначеного питання слід також враховувати, що за своїм економічним змістом кожен платіж має різне призначення та різне джерело використання в подальшому. Наприклад, податки та збори (обов'язкові платежі) справляються до бюджету та державних цільових фондів, а внески до пенсійного фонду та фондів соціального страхування справляються до позабюджетних фондів. Таким чином, введення єдиної форми звітності значно ускладнить процедуру адміністрування податків та зборів (обов'язкових платежів) і тому, з точки зору Держпідприємництва, на цей момент є недоцільним.

Що стосується вимоги податкових органів подавати податкову звітність виключно в електронному вигляді, то відповідно до абзацу 3 підпункту 4.4.2 з) статті 4 Закону N 2181, податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Підпунктом 4.1.2 Закону N 2181 передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних від-шкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Підпунктом 3.1 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (із змінами та доповненнями) також передбачено добровільне подання звітності у електронному вигляді.