Стосовно суті питання, порушеного в листі ПП "Ф'ючерс консалтинг", повідомляємо, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Так, частиною 10 статті 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" встановлено, що "зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна".

Підпунктом 14.2.4 пункту 14.2 статті 14 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" встановлено, що "зерно, яке є об'єктом державного цінового регулювання або під обсяг якого була одержана бюджетна позика у режимі державних заставних закупівель, зберігається виключно у сертифікованому зерновому складі (зерносховищі, елеваторі). Плата за таке зберігання не може перевищувати 2 відсотки від вартості такого зерна, розрахованої від мінімальної закупівельної ціни (у розрахунку за кожні 30 календарних днів такого зберігання кожної метричної одиниці виміру її обсягу)".

Вимоги до зернового складу, що надає послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки власникам зернових, зернобобових, олійних культур та насіння (далі - послуги), встановлені Технічний регламентом зернового складу (далі - Технічний регламент), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15 червня 2004 р. N 228, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 липня 2004 р. за N 835/9434.