Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

проект наказу Міністерства транспорту та зв'язку України "Про внесення змін до Порядку формування тарифів на послугу міського електричного транспорту (метрополітену)" (далі - проект наказу), а також документи, що надані до нього листом Мінтрансзв'язку від 19.01.2010 N 233/11/14-10.

За результатами здійснення аналізу проекту наказу та відповідного аналізу регуляторного впливу на дотримання вимог статей 4, 5, 8 та 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

проектом наказу передбачається внести зміни до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену), затвердженого наказом Мінтрансзв'язку від 05.03.2007 N 191, доповнивши діючу редакцію зазначеного Порядку розділом 5, положення якого визначатимуть порядок формування вартості проїзних квитків тривалого користування.

Розуміючи на необхідність встановлення єдиного підходу до визначення вартості проїзних квитків тривалого користування на послуги міського електричного транспорту (метрополітену) Держкомпідприємництво повідомляє, що проект наказу не може бути погоджений у запропонованій редакції з огляду на те, що розробником не дотримано відповідності даного проекту наказу статтям 4, 5 та 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).

Так, зокрема, головним розробником запропоновано здійснювати розрахунок вартості місячних проїзних квитків на послуги метрополітену з використанням коригуючого коефіцієнту зменшення вартості місячного проїзного квитка (далі - Коефіцієнт), під час розрахунку якого передбачено застосовувати облікову ставку Національного банку України (далі - облікова ставка НБУ).

Вважаємо, що необхідність застосування діючої на момент розрахунку вартості проїзних квитків облікової ставки НБУ, яка відповідно до фінансової та економічної практики є базою для ставки рефінансування комерційних банків, використовується для розрахунку розміру пені за невиконання певних зобов'язань (в тому числі й податкових) і є орієнтиром для ставок кредитів та депозитів у банківських установах, потребує додаткового обґрунтування. Крім того, головному розробнику слід враховувати, що розмір облікової ставки може змінюватись Національним банком України протягом року в разі об'єктивно обумовленої необхідності, що в свою чергу вимагатиме перегляду значення Коефіцієнта та відповідно, вартості проїзних квитків тривалої дії.

Таким чином, з метою запобігання вільних трактовок та помилкових розрахунків при визначенні дійсної вартості проїзних квитків головному розробнику серед альтернативних варіантів (пункт 3 аналізу регуляторного впливу) слід розглянути можливість застосування фіксованого (рекомендованого) значення Коефіцієнта (на підставі аналізу пасажиропотоків та інших особливостей роботи метрополітену) з метою встановлення виважених та економічно привабливої вартості проїзних квитків для населення.

Крім того, редакція останнього абзацу пункту 5.1 Змін до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (далі - проект Змін) запропоновано передбачити, що "при встановленні вартості місячних проїзних квитків органи місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов можуть враховувати інші фактори зменшення їх вартості".

За таких обставин, розробнику доцільно чітко окреслити спектр ключових факторів, які б застосовувались у разі об'єктивно-обумовленої необхідності, як підстави для зменшення вартості проїзних квитків і, одночасно, свідчили на користь ефективності запропонованого розробником підходу.

Водночас, у разі прийняття проекту наказу в запропонованій редакції, виникає ймовірність встановлення розрізнених підходів та здійснення хибних розрахунків при визначенні граничної вартості проїзних квитків тривалої дії із застосуванням інших факторів зменшення вартості за умови їх невизначеності, що по суті нівелює покладені в основу проекту наказу цілі щодо забезпечення єдиного методичного підходу при визначенні вартості проїзних квитків тривалої дії для проїзду пасажирів метрополітеном.

Враховуючи викладене, з метою недопущення можливих протиріч, розробнику необхідно переглянути редакцію останнього абзацу пункту 5.1 враховуючи також, що у відповідності до вимог статті 5 Закону неприпустимим є прийняття регуляторного акта у разі викладення його положень у спосіб, який не є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта.