На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва В С Т А Н О В И В:

Наказом Комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації та Міністерства транспорту України від 19.03.99 N 119/156 затверджені Правила сертифікації послуг автомобільного транспорту (далі - Правила). Наказ розроблений на виконання пп.6 п.2 протоколу N 42 засідання Кабінету Міністрів України "Про стан та заходи поліпшення державного регулювання перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом" та відповідно до ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.93 N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію".

Правила встановлюють порядок і вимоги до проведення сертифікації послуг автомобільного транспорту в Українській державній системі сертифікації продукції, процесів та послуг - Системі сертифікації УкрСЕПРО. Зазначені Правила є обов'язковими для органів із сертифікації послуг автомобільного транспорту, а також підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які надають послуги автомобільного транспорту, незалежно від форм власності.

Поряд з цим Держстандарт України своїм наказом від 05.05.99 N 205 "Про внесення доповнень до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, та до термінів введення обов'язкової сертифікації окремих видів продукції в Україні" вніс розділ 36 "Послуги автомобільного транспорту" до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, з 01.09.99.

Аналіз змісту Правил показує, що це регулювання є дублюванням існуючої системи контролю за додержанням вимог, які діють у сфері надання послуг автомобільного транспорту. Його запровадження призведе до значних витрат суб'єктів підприємницької діяльності та державного бюджету, може спричинити загострення проблем у сфері пасажирських перевезень внаслідок збільшення кількості нелегальних перевізників, посилити соціальну напругу в суспільстві.

1. На сьогоднішній день діяльність підприємців у сфері надання послуг автомобільного транспорту чітко врегульована чинним законодавством України. На всіх етапах цієї діяльності з боку різних органів влади здійснюється постійний контроль за додержанням вимог нормативних документів щодо здійснення діяльності у сфері надання послуг автомобільного транспорту.

Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97 N 176, встановлюють вимоги щодо здійснення діяльності у сфері надання послуг автомобільного транспорту, порядок здійснення контролю за їх додержанням. Зазначеними Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту передбачена також відповідальність за їх порушення. Відповідно до п.134 цих Правил, порядок організації контролю визначається Мінтрансом.

Наказом Мінтрансу України від 21.01.98 N 21 затверджений Порядок і умови організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом. П. 6.1 зазначеного Порядку встановлює, що для проведення контролю за перевезеннями пасажирів автобусами міських, маршрутних таксомоторних, приміських, міжміських маршрутів, таксі, організованих груп дітей, міжнародними перевезеннями по території України та перевезеннями туристів, безпекою та якістю надання послуг, в тому числі автостанціями, дотриманням правил дорожнього руху, Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, умов і правил, зазначених у спеціальних дозволах (ліцензіях) на здійснення міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, цих Порядку і умов залучаються контролери, а також працівники Мінтрансу, Укравтотрансу, ТВО автотранспорту, УДП "Укрінтеравтосервіс", автотранспортних підприємств, автостанцій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.96 N 1346 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом", серед перевізників проводяться конкурси. При цьому обов'язково враховуються:

- технічний стан рухомого складу;

- наявність виробничої бази або можливості для підтримання належного технічного та санітарного стану рухомого складу;

- наявність резерву автобусів для заміни рухомого складу на постійних маршрутах у разі виходу їх із ладу;

- умови для забезпечення контролю за станом здоров'я водіїв перед виїздом на лінію;

- стаж роботи претендента з організації перевезень пасажирів.

Згідно зі ст. 35 Закону України від 30.06.93 N 3353-XII "Про дорожній рух" механічні транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, а також причепи (напівпричепи) до них, підлягають обов'язковому технічному огляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 N 141 затверджені Правила проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів. Відповідно до п.3.2 цих Правил державний технічний огляд автобусів, вантажних автомобілів, пристосованих для перевезення людей, і спеціалізованих автомобілів для перевезення небезпечних вантажів проводиться два рази на рік.

Відповідно до наказу Держстандарту України від 30.06.93 N 95 (із подальшими змінами і доповненнями) "Про введення обов'язкової сертифікації продукції в Україні" нові дорожні транспортні засоби повинні проходити обов'язкову сертифікацію.

Контроль за безпекою та якістю надання послуг автоперевезень в межах своєї компетенції здійснюється органами захисту прав споживачів, нагляду за охороною праці, санітарно-епідеміологічної служби, пожежного нагляду, ДАІ, а також замовниками на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Зокрема, замовники відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.96 N 1346 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом" зобов'язані здійснювати постійний контроль за виконанням умов договору (на перевезення пасажирів) з боку перевізника. В свою чергу, обов'язковою умовою договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом є забезпечення перевізником додержання законодавчих та інших нормативно-правових актів, які стосуються перевезень пасажирів.

Всі ці факти дозволяють зробити такий висновок: на сьогоднішній день система управління та контролю за послугами автомобільних перевезень існує. Обов'язкова ж сертифікація послуг повністю дублює всі зазначені вище функції інших органів влади.

Основним аргументом на користь обов'язкової сертифікації при цьому висувається те, що існуюча система не здатна забезпечити ефективний контроль за виконанням всіх норм та правил.

З цим можна було б погодитись. Але при цьому виникає питання: навіщо створювати нову систему контролю поряд з існуючою і чому за це повинні платити підприємці. Логічніше було б розробити комплекс заходів, які б підвищили ефективність існуючої системи. Комплекс таких заходів вже затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.99 N 1214 "Про заходи щодо безпечної експлуатації транспортних засобів".