Відповідно до пункту 4 загальних положень Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176,

1. Затвердити Порядок і умови організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом, що додається.

2. Державному департаменту автомобільного транспорту України (Докіль Л.П.):

2.1. Довести до відома міністерств, відомств, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, об'єднань, підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов'язана з наданням транспортних послуг, Порядок і умови організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом.

2.2. Разом з Головним управлінням правового забезпечення діяльності транспорту (Логінова Л.М.) в установленому порядку подати на реєстрацію Порядок і умови організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом в Міністерство юстиції України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Костюченка Л.М.

1.1. Ці Порядок і умови організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом (далі - Порядок і умови), розроблені згідно з Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176, визначають основні принципи, методи і технологію організації перевезень пасажирів і є обов'язковими для виконання перевізниками, автостанціями, автовокзалами (далі - автостанції) всіх форм власності, замовниками і водіями.

1.2. Дотримання цих Порядку і умов має забезпечувати:

своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення в перевезеннях автомобільним транспортом;

захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування;

безпечне функціонування автомобільного транспорту;

створення рівних умов для господарської діяльності підприємств автомобільного транспорту незалежно від форм власності;

обмеження монополізму та розвиток конкуренції;

координацію роботи різних видів транспорту;

охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу автомобільного транспорту.

1.3. Цими Порядком і умовами передбачаються вимоги до:

організації маршрутів;

організації автобусних і маршрутних таксомоторних перевезень;

укладення договорів про організацію перевезень;

організації обслуговування населення та пасажирів на автостанціях;

організації диспетчерського управління та контролю за перевезеннями.

1.4. Розміщення реклами на транспортних засобах та в їхніх салонах, на зупинках, автостанціях повинно здійснюватись з дотриманням законодавства про рекламу.

2.1. Організація маршрутів передбачає:

вивчення пасажиропотоків на існуючій транспортній мережі (далі - попит населення на перевезення);

обстеження доріг та дорожніх об'єктів;

відкриття, закриття, зміну маршрутів;

побудову розкладів руху;

оформлення паспортів маршрутів.

2.2. Вивчення попиту населення на перевезення

2.2.1. Для вивчення попиту населення на перевезення використовуються табличний, матричний та обліковий методи обстеження пасажиропотоків і кореспонденцій.

2.2.2. Табличний метод застосовується для обстеження пасажиропотоків на напружених маршрутах потужністю понад 200 пас./год., де обліковцем визначається кількість пасажирів, які на зупинках ввійшли до автобуса та вийшли з нього. Обстеження проводиться вибірково з моделюванням пасажиропотоків і трансформацією їх у маршрутні та міжрайонні кореспонденції.

Цей метод застосовується на міських та приміських маршрутах.

2.2.3. Матричний метод застосовується для обстеження маршрутних кореспонденцій на маршрутах потужністю пасажиропотоків до 200 пас./год., де обліковцем визначається кількість пасажирів, що ввійшли на зупинках, і заповнюються матриці помаршрутних кореспонденцій пасажирів за зупинками їх виходу. Під час обробки одержаної інформації здійснюється моделювання кореспонденцій у пасажиропотоки.

Цей метод застосовується на приміських та міжміських маршрутах.

2.2.4. Обліковий метод визначення помаршрутних кореспонденцій пасажирів застосовується для оброблення відомостей про продані на кожний рейс квитки або формулярів (дорожніх листів), з систематизацією цієї інформації в помаршрутні кореспонденції та з подальшим моделюванням пасажиропотоків.

Цей метод застосовується на міжміських та міжнародних маршрутах.

2.2.5. Вивчення попиту населення на перевезення здійснюється на основі єдиного методичного та програмного забезпечення для засобів обчислювальної техніки, викладеного в Методиці вивчення попиту населення на пасажирські перевезення, згідно з додатком 1 до цих Порядку і умов.

2.2.6. Вивчення попиту населення на перевезення здійснюється:

комплексно - на всій міській, приміській та міжміській транспортній мережі - не менш як один раз на три роки;

вибірково - на міських, приміських, міжміських та міжнародних маршрутах, якщо пасажиропотоки зазнають значних змін;

коригувально - на будь-якому маршруті через три-чотири місяці після його відкриття.

2.3. Обстеження доріг та дорожніх об'єктів

2.3.1. Обстеження доріг та дорожніх об'єктів проводиться з метою визначення відповідності стану, типу покриття і ширини проїзної частини дороги та узбіч, горизонтальних і вертикальних радіусів кривих, поздовжніх ухилів, видимості та облаштування доріг, а також залізничних переїздів до вимог ДСТУ 3687-97 "Безпека дорожнього руху: автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану" та Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правилам користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. N 198.

2.4. Відкриття, закриття та зміна маршрутів

2.4.1. Для вирішення питання про доцільність відкриття маршруту попередньо необхідно:

визначити попит у перевезеннях пасажирів;

обрати трасу руху і провести обстеження дорожніх умов;

скласти техніко-економічне обгрунтування доцільності відкриття маршруту.

2.4.2. Нові маршрути відкриваються за наявності стійких транспортних кореспонденцій населення і забезпечення умов безпеки перевезень.

2.4.3. Для відкриття маршрутів необхідно забезпечити:

розташування початкових і кінцевих зупинок маршрутів у пасажиротвірних і пасажиропоглинальних місцях;

транспортний зв'язок для найбільшої кількості пасажирів за найкоротшими шляхами прямування;

надання автобусів таких типів, які відповідають виду перевезень;

використання засобів контролю за регулярністю руху;

скоординований рух автобусів на маршруті, що збігається з іншими маршрутами, а також з графіком роботи інших видів пасажирського транспорту;

використання на маршрутах ефективних форм організації праці водіїв та систем організації руху.

2.4.4. Регулярні та нерегулярні міжнародні перевезення пасажирів на території України здійснюються за наявності дозволу на виконання міжнародних регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів, згідно з додатками 2 та 3 до цих Порядку і умов.

2.4.5. Для відкриття міжнародних маршрутів регулярних перевезень пасажирів перевізники повинні:

узгодити з іноземними перевізниками відкриття маршрутів;

надіслати до Мінтрансу заявки і договори про спільну діяльність з іноземними перевізниками та копії виданих їм спеціальних дозволів (ліцензій).

Мінтранс у свою чергу зобов'язаний:

2.4.5.1. Розглянути зазначені договори про спільну діяльність.

2.4.5.2. Узгодити розклади руху транспортних засобів на міжнародних маршрутах.

2.4.5.3. Надіслати компетентним органам іноземних держав, відповідно до вимог міжнародних договорів України про автомобільні перевезення, заявки на відкриття міжнародних маршрутів з проханням про одержання від них відповідних дозволів.

2.4.5.4. Передати компетентним органам іноземних держав дозволи на виконання міжнародних перевезень пасажирів іноземними перевізниками на території України і видати дозволи, одержані від компетентних органів іноземних держав, українським перевізникам на виконання міжнародних перевезень пасажирів та багажу на території іноземних держав.

2.4.5.5. Узгодити з Держкомкордоном, Держмитслужбою та МВС час перетинання автобусами міжнародних маршрутів регулярних перевезень державного кордону України і видати перевізникам перепустки єдиного для всіх пунктів пропуску зразка на позачергове перетинання автобусом державного кордону України ( зразок яких затверджений наказом Мінтрансу, Держкомкордону, Держмитслужби та МВС від 10.12.97 р. N 434/14/14/922).

2.4.6. Залежно від величини пасажиропотоку та дорожніх умов на маршруті, вимогами до обладнання дорожніх об'єктів передбачається наявність:

майданчиків для розвороту і відстою автобусів у початкових і прикінцевих пунктах міських маршрутів;

посадкових майданчиків, павільйонів, а залежно від розміру пасажирообороту - автостанцій на зупинках приміських і міжміських маршрутів.

2.4.7. У разі потреби в дообладнанні дорожніх споруд на маршруті одночасно з паспортом маршруту розробляється план заходів щодо їх облаштування з обумовленням терміну виконання відповідних робіт, який затверджується одночасно з паспортом маршруту.

2.4.8. Рух автобусів на маршруті, залежно від величини пасажиропотоків та характеристики маршрутних кореспонденцій, організовується за звичайним або експресним режимом.

2.4.9. Кожному маршруту Мінтрансом або відповідною місцевою державною адміністрацією, органом місцевого самоврядування, у межах їх повноважень, присвоюється порядковий номер. Нумерація міських і приміських маршрутів ведеться у кожному місті. Маршрути мають єдину нумерацію по області: міські автобусні - від 1 до 99; приміські - від 100 до 499. На міжміських та міжнародних маршрутах нумерація рейсів проводиться за напрямками: на північ і захід - присвоюються парні номери рейсів, на схід і південь - непарні.

2.4.10. Перед відкриттям автобусного маршруту перевізник за погодженням з відповідною державною адміністрацією, органом місцевого самоврядування або Мінтрансу створює комісію за участю власників дорожніх об'єктів або їхніх уповноважених осіб. Комісія здійснює обстеження доріг та дорожніх об'єктів, на підставі якого складає акт про готовність маршруту до відкриття із зазначенням дати його відкриття.

За наявності недоліків комісія зазначає в акті терміни і відповідальних за їх усунення осіб. У цьому разі маршрут відкривається з урахуванням часу на усунення недоліків, зазначених в акті.

2.4.11. Про відкриття, закриття маршруту та зміни розкладу руху на міських маршрутах повідомляється через засоби масової інформації (місцеву пресу, радіо) і спеціальні оголошення в автобусах, на зупинках та в автостанціях не пізніше ніж за три дні, приміських і міжміських - не пізніше ніж за п'ять днів, а міжнародних - за п'ятнадцять днів.

2.4.12. Після відкриття маршруту перевізник забезпечує: регулярність перевезень та належну якість обслуговування пасажирів, дотримання розкладу руху, перевезення в автобусі максимально дозволеної кількості пасажирів, а також належну ефективність використання транспортних засобів.

2.4.13. Зміна маршруту проводиться відповідно до підпунктів 2.4.1-2.4.7 цих Порядку і умов.

2.4.14. У разі стихійного лиха, епідемії, епізоотії чи іншої надзвичайної ситуації перевізник може закрити маршрут або обмежити на ньому рух, якнайшвидше повідомивши про це місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

2.5. Вимоги до розміщення, обладнання та утримання зупинок на маршрутах пасажирського автомобільного транспорту

2.5.1. Ці вимоги встановлюють порядок розміщення, обладнання та утримання зупинок пасажирського автомобільного транспорту у містах і селищах міського типу України, на приміських маршрутах, і є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій, які займаються проектуванням, будівництвом та експлуатацією зупинок.

2.5.2. Вимоги розроблено відповідно до положень БДН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", ДСТУ 2586-94 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування", ДСТУ 2587-94 "Розмітка дорожня. Загальні технічні умови. Правила застосування", ГОСТ 25859-90 "Отличительные знаки и информационное обеспечение состава пассажирского наземного транспорта, остановочных пунктов и пассажирских станций. Общие технические требования".

2.5.3. Зупинки на міських автобусних маршрутах повинні розташовуватись поблизу пасажиротвірних і пасажиропоглинальних пунктів: житлових масивів, підприємств, культурно-побутових закладів, торговельних центрів, місць масового відпочинку населення, залізничних станцій, річкових і морських портів, аеропортів, станцій метрополітену тощо.

2.5.4. Вибір місця розташування зупинок покладається на перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів у населеному пункті та на приміських маршрутах.

2.5.5. Подвійні зупинки розміщують тільки тоді, коли вони передбачені для обслуговування декількох маршрутів одного виду транспортних засобів із сумарною частотою руху більш як 30 одиниць за годину.

2.5.6. Розміщення зупинок на вулично-дорожній мережі повинно відповідати таким основним вимогам:

якнайзручнішого і безпечного підходу до основних об'єктів, масово відвідуваних громадянами;

якнайменшого зниження пропускної здатності міської вулиці (дороги);

якнайменших взаємних перешкод між різними видами міського транспорту;

зручності пересадки з одного виду міського транспорту або маршруту на інший;

безпеки дорожнього руху.

2.5.7. У місцях перетину, відгалуження або збіжності автобусних маршрутів розміщення зупинок повинно забезпечувати не лише зручність пересадок, а й зручність користування маршрутами одного напрямку.

2.5.8. У місцях перетину маршрутів зупинки слід розміщувати так, щоб пасажири не перетинали проїзної частини вулиці (дороги).

2.5.9. Автобусні зупинки слід розміщувати, як правило, за перехрестям вулиць та доріг.

2.5.10. Розміщення автобусних зупинок до перехрестя вулиць і доріг припустиме у виняткових випадках, зокрема у разі, якщо:

до перехрестя знаходиться великий масово відвідуваний громадянами об'єкт або вхід до підземного пішохідного переходу;

резерв пропускної здатності проїзної частини вулиці (дороги) до перехрестя більший, ніж за ним;

час, який пасажири витрачають на пересадку, значно скорочується;

поряд з перехрестям розпочинається під'їзд до мосту, естакади, тунелю, шляхопроводу тощо або знаходиться залізничний переїзд.

2.5.11. На посадкових майданчиках не повинно бути зелених насаджень, кіосків, рекламоносіїв та інших об'єктів і споруд (крім кіосків для продажу проїзних квитків та навісів або павільйонів для пасажирів), які б створювали перешкоди нормальному функціонуванню зупинки.

Винятком є посадкові майданчики, які розміщуються на тротуарах або розподільчих смугах між ними та проїзною частиною, де ростуть дерева.

2.5.12. Розміщення споруд побутово-торговельного призначення і рекламоносіїв поблизу зупинок слід здійснювати відповідно до Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. N 198.

2.5.13. Зупинки автобусів на міських, експресних, приміських, маршрутних таксомоторних, вантажопасажирських маршрутах обладнуються автопавільйонами, трафаретами з найменуванням зупинки і номером маршруту, відомостями про режим роботи автобусів (найменування початкового і кінцевого пунктів, час початку та закінчення руху на маршруті, інтервал руху або час відправлення автобусів) (додатки 4-7 до цих Порядку і умов) та інформацією з безпеки дорожнього руху.

Інформація про режим роботи автобусів у вихідні і святкові дні подається у вигляді приміток до основної інформації.

Усі інші відомості повинні наноситись на інформаційну табличку, яка має таку саму ширину і колір, як і дорожній знак, і яка встановлюється як безпосередньо під знаком, так і безпосередньо поблизу нього, в місці, зручному для огляду.

2.5.14. Якщо інтервал руху на маршруті не перевищує 20 хвилин, то на трафаретах зазначається інтервал руху протягом доби, а якщо перевищує - час відправлення автобусів із зупинки.

2.5.15. На зупинках автобусів, що виконують експресні, маршрутні таксомоторні та вантажопасажирські перевезення, над найменуванням зупинки на трафареті червоною фарбою наноситься напис "Експрес", чорною, відповідно - "Таксі маршрутне" та "Вантажопасажирські перевезення".

Зупинки на вимогу обладнуються трафаретом з написом чорною фарбою "На вимогу" (додаток 8 до цих Порядку і умов).

Розміри написів на трафаретах та інформаційних табличках повинні бути такими, щоб їх можна було прочитати з відстані не менш як 3 м.

2.5.16. Допускається у верхній частині знака, над зображенням виду рухомого складу, наносити найменування організації, відповідальної за санітарний стан зупинки.

2.5.17. Інформація про зміну руху транспортних засобів у вихідні і святкові дні подається у вигляді приміток до основної інформації.

2.5.18. Покриття і всі складові обладнання зупинок повинні постійно бути в належному експлуатаційному стані і відповідати вимогам безпеки дорожнього руху.

2.5.19. Покриття зупинки слід регулярно прибирати від сміття, якнайшвидше очищувати від снігу та льоду.

2.5.20. З настанням ожеледиці посадковий майданчик слід посипати піском, а місце зупинки маршрутних транспортних засобів - піщано-сольовою сумішшю, з розрахунку 300-400 г суміші на 1 кв.м.

2.5.21. Після очищення проїзної частини від снігу, необхідно негайно розчищати сніговий замет, що утворюється в лотку по всій довжині посадкового майданчика і на 5-10 м в обидва боки.

2.5.22. Урни слід очищати у міру наповнення їх сміттям.

2.5.23. Фарбувати кіоски продажу проїзних квитків, лави, навіси, павільйони, урни, кронштейни, стояки та інші елементи обладнання зупинок слід у міру потреби, але не рідше ніж через кожні 2 роки.

2.6. Розклад руху

2.6.1. Розклад руху є основою організації руху на маршрутах і обов'язковий для виконання працівниками пасажирського автомобільного транспорту.

2.6.2. Розклад руху повинен розроблятися з дотриманням таких вимог:

вчасного задоволення попиту населення на перевезення;

використання місткості автобусів згідно з паспортом заводу-виготовлювача;

мінімальних витрат часу пасажирів на поїздки;

регулярності руху автобусів на маршруті;

комфортності умов поїздки пасажирів;

дотримання режимів та умов праці водіїв і кондукторів згідно із законодавством;

ефективного використання автобусів на маршрутах.

2.6.3. Перевізники складають такі види розкладу руху:

зведений - для міських, приміських, міжміських, міжнародних, туристичних, експресних і таксомоторних маршрутів - у формі таблиць. У ньому зазначається час відправлення автобусів з початкового пункту та прибуття до кінцевого пункту;

автостанційний - на приміських, міжміських та міжнародних - для кінцевих і проміжних пунктів маршрутів. У ньому зазначається час прибуття та відправлення з початкового і проміжних пунктів, прибуття до кінцевого пункту, тривалість зупинок та всього рейсу;

робочий - розклад руху, який водій одержує перед виїздом на маршрут - для міських, приміських, міжміських, міжнародних, туристичних, експресних і таксомоторних маршрутів. У ньому зазначається час відправлення з початкової зупинки і контрольних пунктів та прибуття до кінцевого пункту.

Відповідні зразки розкладу руху подано в таблицях 1-3 додатка 9 до цих Порядку і умов.

2.6.4. Розклад руху на міських і приміських маршрутах затверджується, а на внутрішньообласних - погоджується відповідними місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Розклад руху на міжобласних маршрутах затверджується, а на міжнародних - узгоджується з Державним департаментом автомобільного транспорту.

2.6.5. Автостанції на основі приміських, міжміських, міжнародних розкладів руху, складених перевізниками, розробляють автостанційні розклади руху, які розміщуються в приміщенні автостанції для інформування пасажирів, а також публікуються в інформаційних листках, брошурах тощо для поширення серед населення.

2.6.6. Розклад руху на міських, приміських, міжміських та міжнародних маршрутах складається на весняно-літній та осінньо-зимовий періоди року, а на міських, приміських та міжміських - ще й окремо на робочі і вихідні дні.

Термін переходу на відповідний розклад руху на міських, приміських та внутрішньообласних маршрутах щорічно визначається відповідними місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а на міжміських та міжнародних - Державним департаментом автомобільного транспорту.

Зміни в розкладі руху на приміських, міжміських та міжнародних маршрутах узгоджуються перевізником з відповідними автостанціями.

2.7. Оформлення паспорта маршруту

2.7.1. На маршрут оформлюється паспорт згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 N 278 "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за N 408/17703.

3.1. Технічний стан автобусів та вантажопасажирських автомобілів, які працюють на маршрутах, повинен відповідати вимогам Правил дорожнього руху та інструкціям заводів-виготовлювачів.

3.2. На маршрутах у гірській місцевості не допускається використання автобусів та вантажопасажирських автомобілів з пробігом понад 200 тис. км з початку їх експлуатації, при цьому автошини повинні мати ступінь зносу не більш як 50 відсотків від нормативного.

3.3. Неприпустимим є випуск на лінію автобусів та вантажопасажирських автомобілів:

з несправним спідометром та пошкодженням обладнання аварійного відкриття люків, дверей, вікон у салоні автобусів;

не забезпечених необхідним протипожежним обладнанням, медичними аптечками, знаками аварійної зупинки, противідкотними упорами;

без зазначеної в додатку 12 цих Порядку і умов відповідної візуальної інформації.

3.4. В автобусах та вантажопасажирських автомобілях, які виконують перевезення пасажирів, не повинно бути конструктивних елементів, не передбачених заводом-виготовлювачем, у тому числі заблокованих дверей і аварійних виходів; пошкоджень оббивки сидінь і внутрішніх стінок салонів та пофарбування; плям і подряпин, а також не повинні використовуватися непрозорі матеріали для заміни скла.

3.5. Автобуси та вантажопасажирські автомобілі на маршрутах у гірській місцевості повинні бути обладнані протитуманними фарами і фарами заднього ходу.

3.6. Перевізник повинен здійснювати контроль за дотриманням водіями розкладу руху та норм місткості автобусів і вантажопасажирських автомобілів на предмет відповідності до паспорта заводу-виготовлювача.

На міських та приміських маршрутах кількість пасажирів в автобусі не повинна перевищувати загальної місткості, передбаченої інструкцією заводу-виготовлювача.

На міжміських, міжнародних та таксомоторних маршрутах кількість пасажирів не повинна перевищувати кількості місць для сидіння.

3.7. До роботи на автобусі допускається водій тільки тієї категорії, яка дозволяє працювати на пасажирському автомобільному транспорті.

3.8. Посадка (висадка) пасажирів у маршрутні таксомотори та вантажопасажирські автомобілі проводиться на зупинках та на шляху прямування транспорту на вимогу пасажирів. Посадка на вимогу на шляху прямування проводиться тільки за наявності вільних місць, із дотриманням Правил дорожнього руху.

3.9. Маршрутні таксомоторні перевезення та вантажопасажирські перевезення здійснюються відповідно сертифікованими автобусами (мікроавтобусами) та вантажопасажирськими автомобілями.

3.10. Вимоги до розміщення візуальної інформації на автобусах, мікроавтобусах та вантажопасажирських автомобілях подано в додатку 12 до цих Порядку і умов. Візуальна інформація може розміщуватися із застосуванням електронних табло.

3.11. На таксомоторі слід встановити таксометр, сигнальний ліхтар із зеленим та червоним світлом угорі праворуч на лобовому склі, розпізнавальний ліхтар оранжевого кольору на даху таксі з композицією з чорних квадратів, розташованих у шаховому порядку (рис.4, 8 додатка 12 до цих Порядку і умов).

4.1. Перевезення пасажирів автомобільним транспортом здійснюється на підставі одного з таких документів:

квитка, який посвідчує право громадянина на користування автомобільним транспортом та перевезення за плату багажу на міських (у тому числі маршрутних таксомоторних), приміських і міжміських маршрутах. Форма квитка та багажної квитанції на міжнародні перевезення пасажирів, Інструкція з оформлення квитка та багажної квитанції на проїзд в автобусах міжнародних маршрутів встановлюються згідно з додатком 13 до цих Порядку і умов;

довгострокового договору перевезення організованих груп дітей, зразок якого затверджений наказом Мінтрансу та Міносвіти від 10.12.97 р. N 431/7, договору разового перевезення організованих груп дітей у формі замовлення, зразок якого затверджений наказом Мінтрансу та Міносвіти від 09.01.98 р. N 4/8, а також дозволу на перевезення організованих груп дітей, зразок якого затверджений наказом Мінтрансу та Міносвіти від 09.01.98 р. N 5/9;

зовнішньоекономічного договору про сумісну діяльність, пов'язану з міжнародним регулярним перевезенням пасажирів, за зразком, уміщеним в додатку 14 до цих Порядку і умов, та договору про міжнародні нерегулярні і маятникові автомобільні перевезення пасажирів, за зразком, наведеним в додатку 15 до цих Порядку і умов;

довгострокового договору на перевезення туристів, зразок якого затверджений наказом Мінтрансу та Держкомтуризму від 10.12.97 р. N 433/5 та договору разового перевезення туристів, зразок якого затверджений наказом Мінтрансу та Держкомтуризму від 09.01.98 р. N 6/4;

договору про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом за зразком, уміщеним в додатку 16 до цих Порядку і умов;

договору оренди приміщення підприємствами, що надають послуги населенню та пасажирам, за зразком, уміщеним в додатку 17 до цих Порядку і умов.

1.1. Ця Методика визначає єдиний уодноманітнений порядок робіт з вивчення попиту населення на пасажирські перевезення перевізниками та автостанціями всіх форм власності на міських, приміських, міжміських та міжнародних маршрутах, яке проводиться з метою підвищення якості транспортного обслуговування населення і ефективності використання рухомого складу, а також забезпечення розвитку конкуренції, обмеження монополізму на ринку пасажирських послуг та вибір на конкурсних засадах кращих перевізників.

1.2. Вивчення пасажиропотоків проводиться ДержавтотрансНДІпроектом та Транспортною академією України з використанням табличних, матричних і облікових методів - з обробкою та моделюванням вихідної інформації із застосуванням засобів обчислювальної техніки.

1.3. Матеріали вивчення попиту населення на перевезення використовуються для організації раціональної маршрутної системи та її коригування; координації роботи різних видів пасажирського транспорту; обгрунтування типу, кількості рухомого складу та його розподілу за маршрутами; вибору форм організації праці водіїв; побудови розкладів руху транспортних засобів; організації проведення конкурсів на здійснення перевезень пасажирів автомобільним транспортом.

1.4. Ефективність вивчення попиту населення на перевезення визначається системністю, єдністю, уодноманітненістю нормативно-довідкової інформації (НДІ), проведенням моделювання пасажиропотоків та кореспонденцій за рейсом, за маршрутом, групою маршрутів і видами транспорту, а також можливістю раціональної побудови маршрутних систем в місті, районі, області з урахуванням всіх видів пасажирського транспорту.

1.5. Програмне забезпечення для засобів обчислювальної техніки являє собою пакет програм проведення розрахунків з обробки і аналізу матеріалів вивчення пасажиропотоків з організацією запровадження логістичного контролю, повідомленням про помилки та похибки, а також видачею кінцевих результатів.

1.6. Нормативно-довідкова інформація маршрутних систем міста, приміських, міжміських та міжнародних перевезень заповнюється перевізником.

1.7. Вихідна інформація про результати вивчення пасажиропотоків надається замовнику в друкованому вигляді або на дискетах в комплексі з призначеним програмним забезпеченням, пристосованим для оперативного розв'язання завдань організації маршрутів безпосередньо перевізниками. У разі передачі інформації на дискетах з комплексом програм передбачається авторський супровід ДержавтотрансНДІпроектом.

1.8. Методика призначена для перевізників та автостанцій всіх форм власності.

1.9. За цією методикою провадиться:

підготовка та проведення обстеження;

обробка інформації за алгоритмами;

аналіз результатів обстеження пасажиропотоків.

2.1. Підготовка та проведення обстеження пасажиропотоків на маршрутах здійснюється табличним, матричним та обліковим методами згідно з планом обстеження пасажиропотоків на маршрутах (таблиця 1 цього додатка).

2.2. Табличний метод

2.2.1. З використанням табличного методу провадиться підрахунок кількості пасажирів, що зайшли в транспортний засіб (далі ТЗ) та вийшли з нього на зупинках, обліковцями, що в ньому знаходяться, з внесенням цих даних до маршрутної таблиці (таблиця 2 цього додатка). Попередньо в маршрутній таблиці зазначається номер маршруту, час відправлення ТЗ, назви зупинок.

Маршрутні таблиці комплектуються для кожного обліковця в окрему папку за кількістю рейсів, які підлягають обстеженню. На папці зазначаються номер маршруту, дверей та час роботи обліковця.

2.2.2. Достатня достовірність результатів визначення та моделювання пасажиропотоків забезпечується виконанням показників вибірковості їх вивчення відповідно до таблиці 3 цього додатку. За цією таблицею провадиться розрахунок необхідної кількості обліковців.

2.2.3. Перед проведенням обстеження кожному обліковцю видається відповідна папка та індивідуальна інформаційна картка (або нарукавна пов'язка). Обліковцям відводяться місця біля кожних дверей ТЗ.

2.2.4. Під час проведення обстеження на кожен рейс обліковцем заповнюється рейсовий листок (таблиця 4 цього додатка), який містить інформацію про вид транспорту, номер маршруту, напрямок руху транспортних засобів, час початку та закінчення рейсу, марку рухомого складу, кількість вагонів та вид перевезень.

2.2.5. Нормативно-довідкова документація маршрутної системи міста складається з маршрутних таблиць, рейсових листків, характеристики маршрутної системи, переліку зупинок та відстані між ними, характеристики рухомого складу (таблиці 2-7 цього додатка).

2.3. Матричний метод

2.3.1. Матричний метод вивчення попиту населення на перевезення відрізняється від табличного тим, що замість маршрутної таблиці використовується маршрутна матриця (таблиця 8 цього додатка), в якій обліковцем зазначається кількість пасажирів, що прямують у ТЗ до певної зупинки, за кожним рейсом. Інші умови проведення обстеження є аналогічні до табличного методу.

2.3.2. Нормативно-довідкова інформація маршрутної системи приміських, міжміських та міжнародних перевезень складається з рейсових листків, характеристики рухомого складу, маршрутних матриць, характеристики маршрутної системи приміських перевезень, розкладу руху на приміському маршруті, таблиці вартості проїзду пасажирів на приміських маршрутах (таблиці 4, 7-11 цього додатка).

2.4. Обліковий метод

2.4.1. Обліковий метод відрізняється від матричного тим, що маршрутна матриця заповнюється не за результатами обстеження пасажиропотоків, а під час обробки порейсових квитково-облікових листів або формулярів (дорожніх листів) про виконання нерегулярних міжнародних перевезень.

3.1. Алгоритми обробки інформації про пасажиропотоки передбачають формування пасажиропотоків на міських, приміських, міжміських та міжнародних маршрутах за рейсами, за маршрутом в цілому, за годинами доби, а також моделювання на їх основі помаршрутних та міжрайонних кореспонденцій.

3.2. Блок-схему обробки інформації про пасажиропотоки на міських маршрутах і моделювання пасажиропотоків в кореспонденції уміщено на рис.1, 2 цього додатка.

3.3. Блок-схему обробки інформації про пасажиропотоки на приміських, міжміських та міжнародних маршрутах уміщено на рис.3 цього додатка.

4.1. Результати обробки матеріалів обстеження пасажиропотоків з використанням засобів обчислювальної техніки систематизуються за маршрутами, за видами транспорту та в цілому за маршрутною системою.

Вихідні дані маршруту (таблиці 12 - 21 цього додатка) та маршрутної системи (таблиці 22 - 30 цього додатка) містять обсяг вибірки обстеження на маршрутах, загальну характеристику, розподіл пасажирів за годинами доби, дані про максимально завантажені перегони за маршрутами, наповнення транспортних засобів за маршрутами, характеристику нерівномірності пасажиропотоків, показники роботи транспортних засобів на маршрутах, оцінку якості транспортного обслуговування населення, матрицю міжрайонних кореспонденцій пасажирів, а також інтерактивну машинну графіку, виконану за допомогою засобів обчислювальної техніки з поданням у графічній формі таких показників:

розподіл пасажиропотоків за годинами доби;

розподіл пасажиропотоків на маршруті;

розподіл пасажиропотоків та відповідної кількості автобусів в годинних інтервалах;

картограму пасажиропотоків на лімітних ділянках транспортної мережі;

схему розподілу кореспонденцій на транспортній мережі;

картограму пасажиропотоків на транспортній мережі (приклади показу цих графічних даних наведено на рис.4 - 9 цього додатка).

Примітка. Дані за показниками 2 і 8 проставляються з урахуванням всіх видів пасажирського транспорту, а за 3-7 і 9 - для кожного виду транспорту окремо.

Примітка. Пасажирообіг зупинок та завантаження перегонів разраховуються для кожної години доби.

1. Ця Інструкція визначає порядок оформлення квитка, який на підставі договору перевезень засвідчує право пасажира на користування автомобільним транспортом та на доставку за плату багажу на міжнародних маршрутах регулярних перевезень.

2. Бланки квитків заповнюються кульковою ручкою або за допомогою засобів обчислювальної техніки, з виготовленням двох копій. Оригінал квитка видається пасажиру, один екземпляр копії зберігається в касі автостанції, другий - передається перевізнику.

3. На проїзд пасажирів у прямому і зворотньому напрямках оформляються окремі квитки.

4. Зазначаються такі відомості у графах квитка:

Маршрут - кінцевий пункт маршруту перевезення пасажира;

Рейс - номер рейсу;

Штамп і дата продажу - автостанція (каса), що здійснила продаж квитка та оформила перевезення багажу, ставить штамп із зазначенням дати продажу;

Відправлення - дата і час відправлення автобуса;

Вид квитка - у разі продажу квитка за повну вартість - Повн., а пільгового ( дитячий та інші) - Пільг. та процент пільги "%";

Місце - номер місця (місць) в автобусі;

Осіб - кількість осіб, які мають право на проїзд та перевезення багажу згідно з цим квитком;

Вартість - вартість проїзду, перевезення багажу, комісійний збір та загальна вартість квитка. Розрахунок провадиться в гривнях.

5. Вартість проїзду та перевезення багажу визначається за тарифами на транспортні послуги, визначеними в договорах, укладених між іноземними та українськими перевізниками.

6. Номер квитка записується до квитково-облікового листка.

7. У разі повернення квитка в касу автостанції не пізніше ніж за 2 години до відправлення автобуса, на лицьовому боці квитка кульковою ручкою проставляється напис про повернення повної вартості квитка з відрахуванням збору, сплаченого за його попередній продаж "Повернений за 2 год., повернена вартість ______ грн." і штамп автостанції (каси).

8. У разі повернення квитка пізніше ніж за 10 хвилин до відправлення автобуса, передбаченого розкладом руху - напис про повернення вартості квитка з відрахуванням 15 % від суми вартості квитка і збору за попередній продаж квитка: "Повернений за 10 хв., повернена вартість _____ грн." і штамп автостанції (каси).

9. У разі запізнення пасажир має право протягом трьох годин з часу відправлення автобуса, на який було придбано квиток, а у разі хвороби або нещасного випадку - протягом трьох діб, поновити квиток з доплатою. В цьому випадку на лицьовому боці квитка проставляється "Квиток поновлений, доплата ____ грн." і штамп автостанції (каси).

10. У разі повернення вартості проїзду і перевезення багажу з причини вимушеної зупинки автобуса незалежно від причини зупинки та неможливості доставки пасажира до місця призначення, а також припинення пасажиром поїздки через хворобу чи внаслідок нещасного випадку, на лицьовому боці пред'явленого квитка в касі найближчої автостанції проставляється "Повернена вартість ____ грн." (визначається з розрахунку відстані від місця, де сталася вимушена зупинка, до кінцевого пункту призначення) та проставляється штамп автостанції (каси).